А. Авдієвський як один з найвизначніших представників одеської хорової школи. Філософське бачення стильових ознак музичного твору у жанровому розмаїтті національної композиторської школи - джерело неповторних виконавських інтерпретацій цього митця.

Аналіз ролі світоглядного навантаження музичного мистецтва в контексті розвитку хорового жанру епохи. Значущість особистісно-духовного начала в діяльності видатного Майстра для сьогоденних обріїв і глибин взаємопроникнення української і світової культури.

Аналіз образу Б. Хмельницького, який формується в українському образотворчому мистецтві ХІХ століття. "Рубіжний" момент переходу від "аматорського" до "професійного" виконання портретів Хмельницького. Ставлення Т. Шевченка до результатів діянь Богдана.

Бачення образу вченого крізь призму багатогранності його обдарувань. Формування різнобічності зацікавлень В. Гошовського та аналіз сфери його діяльності в тісному зв’язку з віхами життя. Процес еволюції та магістральні напрями етномузикознавчої праці.

Вивчення питання становлення та руху до професіоналізації хорового мистецтва Вінниччини початку ХХ століття. Розкриття диригентських та композиторських граней митця Давидовського. Суть концертної діяльності композитора у вінницький період його творчості.

Розкриття диригентських та композиторських граней Г. Давидовського, дослідження його концертної діяльності у вінницький період творчості. Висвітлення аспектів діяльності митця на тлі культурно-історичних подій, що відбувалися у місті у зазначений період.

Образ жінки в образотворчому мистецтві України періоду незалежності. Специфіка жіночої образності в різних видах мистецтва (відеоарт, живопис, перформативні практики), а також стан процесів, що пов’язані з стагнацією феміністично спрямованого мистецтва.

Дослідження режисерської спадщини Ірини Молостової та її впливу на формування українського культурно-мистецького простору. Уточнення фактів життєпису та творчих звершень режисерки у хронологічному порядку. Її місце у культурно-мистецькому просторі епохи.

Досліджено режисерську спадщину Ірини Молостової та її вплив на формування українського культурно-мистецького простору. Аналіз творчого методу Ірини Молостової, що дає змогу створювати суголосні часові вистави крізь призму культури України XX сторіччя.

Проаналізовано життєвий та творчий шлях одного із прогресивних митців початку XX ст. Казимира Малевича. Окреслено його творчий доробок, мистецькі погляди. Процес заснування та характерні риси, заснованого К. Малевичем, мистецького напряму супрематизму.

Дослідження постаті депутата Австрійського парламенту й Буковинського сейму, ініціатора заснування та першого ректора Чернівецького університету, доктора права Костянтина Томащука. Повернення імені К. Томащука до культурної пам'яті мешканців Чернівців.

Головні етапи та обставини становлення особистості О.С. Курбаса, а також короткий нарис його життя та творчості. Робота у "Молодому театрі", оцінка здобутків. Лесь Курбас у 1920–1934 роках: Кийдрамте, "Березіль" та творчість у Соловецьких таборах.

Значення постаті Тараса Григоровича Шевченка у національній ідентифікації української діаспори в Південній Америці (Бразилії, Аргентині та Парагваї) як запоруки утвердження етнічної української спільноти та об’єднавчого елементу поза межами України.

Літературознавчий аналіз жанрових та поетилогічних особливостей постбрехтівського театру. Порівняльний аналіз п’єс "Горації та Куріації" Б. Брехта і "Горацій" Г. Мюллера. Звернення до джерела - книги давньоримського історика Тіта Лівія "Ab urbe condita".

Самобутність еволюції латинського письма у міських канцеляріях Руського воєводства. Виявлення графіку букв та цифр. Виникнення постготичного курсиву як наслідку модернізації традиційного готичного почерку. Недосконалість італіки як курсивної писемності.

Исследование симфоний Г. Уствольской - композитора, чье творчество представляет самобытное явление отечественной музыкальной культуры ХХ века. Анализ образно-драматургических функций тишины в художественном пространстве зрелых произведений композитора.

Главная особенность возникновения постимпрессионизма в 80-90 годах XIX века. Использование ярких и чистых красок в картинах художника Гогена. Лидирование депрессивных тем в заметках Ван Гога. Характеристика картины "Большие купальщицы" Поль Сезанна.

Особенности постимпрессионизма - направления, обозначающего художественные течения, появившиеся после импрессионизма, представители которого стремились изображать основные, закономерные элементы реальности. Творчество Поля Сезанна и Винсента Ван Гога.

Дослідження формування постколоніальної критичної теорії та її практичне застосування для аналізу культурних трансформацій, які з'явилися з кризою колоніальної системи. Характеристика перспектив розвитку міжнародних відносин, міжнаціональної взаємодії.

Концепція культури, сформована представниками постколоніальної літератури. Постколоніальна філософська критика культури як системи відносин у суспільстві. Розподіл соціальної історії людства на доколоніальний, колоніальний та постколоніальний періоди.

Теоретичні підвалини постколоніалізму. Особливості постколоніальної парадигми культури. Концептуальні аспекти культурної політики України в постколоніальному вимірі. Критика національних культурних політик. Культурна глобалізація та проблема ідентичності.

Культура постмодернизма как культура постиндустриального информационного общества. Анализ проблемы постмодерна с современной точки зрения. Сравнение модерна и постмодерна на основе культурных направлений в искусстве – модернизма и постмодернизма.

Анализ искусства постмодерна как идеологии и реальной ситуации в художественной культуре. Обращение к прошлому (с проявлениями ностальгии по утраченной красоте и гармонии мира искусства) в сочетании с цинизмом и иронией по отношению к этому прошлому.

Эстетика постмодернизма, современные вкусы и представления о прекрасном. "Постмодернисткая чувствительность", понимание мира, человека, искусства как смыслового хаоса. Постмодерн и основы постструктурализма, постфрейдизма; самобытная модель мира.

Сущность и история развития постмодернизма, отличительные особенности данного направления в искусстве. Подходы к трактовке данного понятия и сферы его применения. Специфические признаки, свойства постмодернизма и модернизма. Эстетика культурного течения.

Характеристика постмодерна как новой философской концепции, культурной парадигмы, появившейся в XX веке, пришедшей на смену модерну. Анализ идей постмодернизма в изобразительном искусстве с учетом современного философского воззрения на данное направление.

Проблемы определения сущности и содержания течения постмодерна культуре и искусстве. Зарождение и развитие рассматриваемых тенденций в культурном самосознании. Онтологические, гносеологические, историко-культурные и эстетические параметры течения.

Истоки постмодернизма в культуре и искусстве. Культура постиндустриального, информационного общества. Феминистское и антирасистское движения. Антисистематичность как характерная черта постмодернизма. Поиск форм достижения социальной идентичности.

Характерные отличия постмодернизма от существующего одновременно с ним "неоавангардизма" или "позднего модернизма". Причины широкой популярности постмодернизма на мировой арене. Украинский художник Олег Шупляк - великий мастер оптических иллюзий.

Постмодернизм как новый этап в развитии искусства капитализма, связанный с социально-экономической и культурно-идеологической ситуацией 70-80-х годов. Абстрактно-функционалистская ветвь модернизма, вошедшая в культуру современного буржуазного общества.