Організаційно-управлінські засади розвитку домашнього господарства в економіці України

· створення умов для всебічного розвитку системи професійної освіти населення, підвищення кваліфікації та післядипломного навчання, здійснення заходів щодо популяризації новітніх знань при застосуванні інформаційних комп'ютерних технологій у науковій, науково-технологічних сферах та побуті;

· диверсифікація відповідальності у соціальній сфері між державними та недержавними підприємствами та інституціями;

· забезпечення механізмів перерозподілу частини коштів, отриманих від надання платних послуг у сфері освіти та охорони здоров'я, на фінансування потреб невідкладної медичної допомоги та базової середньої освіти;

· вжиття дієвих заходів щодо запобігання руйнуванню соціальної інфраструктури в ході приватизації та санації підприємств;

· підвищення освітнього рівня населення України, якості освіти та охоплення населення (насамперед дітей шкільного віку) освітою;

· інтеграція України до європейських та міжнародних соціальних систем, дотримання соціальних орієнтирів і зобов'язань, визначених у міжнародних договорах, учасниками яких є Україна.

Висновки до розділу 3

В процесі становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки, Україні належить вирішити ряд задач. Головним багатством будь-якого суспільства є людський капітал, який посідає місце безпосередньої і головної продуктивної сили. Тому основним пріоритетом державної політики є відтворення людського капіталу, формування якого здійснюється саме на рівні домогосподарств. В умовах вільного ринку мотивація людини до відтворення її людського капіталу набуває в основному форми розширеного відтворення, яке поєднує економічні інтереси індивідуума та держави, що виявляється у посиленні індивідуального та суспільного інтересів. Тому за рахунок ключових факторів прогресу, закладених у самій людині, можна створити нову економічну основу сталого розвитку. Це потребує певної політичної волі та визначення чітко обґрунтованих цілей та пріоритетів державної політики. Такий підхід дозволив систематизувати механізм формування державних пріоритетів політики розвитку домогосподарств, до складу якого входять об'єкти, засоби та інструменти впливу державної політики на домогосподарства.

Державний вплив на розвиток домогосподарств в контексті становлення соціально-зорієнтованої ринкової економіки потребує застосування комплексного підходу. Розвиток домогосподарств передбачається забезпечити шляхом: поліпшення демографічних характеристик та медичного обслуговування населення; нарощування та покращення якісних компонентів освітньо-кваліфікаційного потенціалу; оптимізації процесів трудової міграції працездатного населення за кордон; удосконалення системи оплати та нормування праці; впровадження ефективної політики доходів через реформування усіх структурних елементів доходів домогосподарств; запровадження ефективної політики оподаткування; стабілізації зайнятості населення в умовах фінансової кризи; підвищення економічної активності населення, сприяння продуктивної зайнятості населення з орієнтацією на інноваційну модель розвитку виробництва; підтримки підприємницької ініціативи громадян; підвищення ролі соціального діалогу та державно-приватного партнерства у формуванні державної політики.

Особлива роль у сфері підтримки розвитку домашнього господарства належить державній політиці доходів, що має ґрунтуватись на принципі соціальної справедливості; сприяти мінімізації майнового розшарування населення та зниження рівня бідності. Основний зміст державної політики щодо зростання доходів домогосподарств має полягати у створенні необхідних умов підвищення добробуту кожного працездатного члена за рахунок особистого трудового вкладу та стимулювання ділової активності. Йдеться про підвищення ролі оплати праці, приведення принципів її формування у відповідність до стандартів розвинутих країн світу, ліквідації в Україні такого явища як «бідність працюючого населення» тощо.

Реформування заробітної плати є одним з головних напрямів подальших перетворень національної економіки. Таке реформування передбачає перегляд основних підходів до формування заробітної плати, а також інструментів впливу держави на сферу оплати праці. Така реформа повинна бути спрямована на відновлення заробітної плати як реальної, ефективно діючої категорії ринкової економіки, забезпечення її основних функцій - відтворювальної, стимулюючої та регулюючої. Створення умов для гідної праці працездатного населення та соціального захисту соціально вразливих категорій населення, сприяння працевлаштуванню незайнятому населенню створює економічне підґрунтя для ефективного виконання домогосподарством відтворювальної функції.

Удосконалення потребує податковий механізм оподаткування доходів фізичних осіб. Враховуючи, що Податковий кодекс суттєво не змінює систему оподаткування доходів населення, обґрунтовано методологічні підходи щодо запровадження прогресивної шкали податку з доходів фізичних осіб, із найвищою ставкою оподаткування на рівні не менше ніж 30 відсотків та неоподаткованого мінімуму на рівні прожиткового мінімуму. Це у середньо- та довгостроковому періоді дозволить суттєво знизити диференціацію доходів населення. З метою зниження ступеню диференціації домогосподарств за рівнем доходу також доцільним в Україні є здійснити перехід до оподаткування родинних доходів. Тобто при визначенні доходу, що оподатковується, слід визначати дохід, що припадає на одного члена сім'ї.

Роль домогосподарств у економічному розвитку є подвійною. З одного боку - домогосподарства є постачальником основних ресурсів на ринок, з іншого - саме в межах цього інституційного сектору відбувається формування споживчого попиту, що є фактором стимулювання виробництва та відповідно - економічного росту. Ефективна політика доходів сприятиме збільшенню заощаджень (як потенційних інвестицій), що у середньо- та довгостроковому періоді позитивно позначиться на процесах економічного зростання.

Розвиток домогосподарства лежить в основі багатьох явищ, які стимулюють економічне зростання. Тому комплексність дослідження передбачає визначення ступеню впливу характеристик розвитку домогосподарств на економічні процеси. Запропоновано методичний підхід щодо дослідження значимості характеристик членів домогосподарств на ефективність економіки з використанням методу факторного аналізу, що базується на використанні інструменту головної компоненти. Отримані результати згруповані у дві групи: ефективність використання ресурсів праці на ринку та показники соціально-демографічного потенціалу домогосподарств. Вони демонструють, що найвпливовішими є ті характеристики, що оцінюють ефективність застосування праці на ринку та визначають основні проблеми соціально-трудової сфери; однак. достатньо впливовими є й показники добробуту домогосподарств. Результати дослідження дозволили визначити пріоритети державної політики, які мають бути спрямовані не лише на зростання рівня добробуту домогосподарств, але й на створення та розвиток стабільного дохідного та соціального прошарку - середнього класу як основи для активізації інвестування в національну економіку та формування соціального капіталу, що розглядається як основа згуртування української нації на шляху до ринкових реформ.

ВИСНОВКИ

1. Домашнє господарство - це окрема господарююча одиниця, що складається з однієї особи або з групи осіб, об'єднаних місцем проживання і спільним бюджетом, що є власником та постачальником ресурсів в економіку та одержує за це кошти для придбання необхідних благ з метою забезпечення своєї життєдіяльності. Домашні господарства в умовах ринку традиційно постачають підприємствам незамінні виробничі ресурси (робочу силу, підприємницькі здібності, сировину, капітал, землю тощо). Поряд з цим, домашні господарства формують споживчий попит - що є невід'ємною складовою сукупного попиту та основою для стабільного економічного зростання.

2. За часів домінування натурального господарства, для домогосподарства характерним стало самозабезпечення його членів необхідними матеріальними благами для фізичного виживання та розширеного відтворення людських ресурсів на основі самообмеження, рутинності та консервативності господарювання та при відсутності економічної підтримки з боку держави. З розвитком товарно-грошових відносин та формуванням ринкової економіки роль держави стосовно підтримки розвитку домашнього господарства кардинально змінюється. Відповідно, змінюються і функції домогосподарств, основними серед яких стають: ресурсне забезпечення ринкової економіки (постачання на ринок ресурсів: робочої сили; капіталу, сировини тощо); споживання матеріальних та нематеріальних благ (товарів та послуг); отримання доходів (заробітної плати; підприємницького доходу; державних трансфертних платежів (у тому числі - пенсій, стипендій, допомоги, надання безоплатних послуг у сфері освіти, охорони здоров'я тощо); ренти; дивідендів; доходів від індивідуальної трудової діяльності тощо). Заощадження доходів домогосподарств розглядається як відкладений попит і майбутні інвестиції.

3. Роль домогосподарств у співвідношенні: «ресурсне забезпечення» -»доходи» - «заощадження» - «витрати», на кожному з етапів ринкової економіки мали специфіку прояву. На початковому етапі розвитку ринкових відносин представники класичної політичної економії У. Петті, Ф. Кене, П. де Буагільбер, а пізніше - А.Сміт, Д.Рікардо, С.Мілль та інші не розглядали домогосподарства як окремий об'єкт наукових досліджень. Водночас, саме у XVII - XIX ст. у західній економічній науці формуються засади так званого «відтворювального» підходу до аналізу домогосподарства як місця відтворення людини у трьох вимірах - біологічному, кваліфікаційному та соціальному.

4. У відповідності з «відтворювальним» підходом з процесами біологічного відтворення людини (а отже і основного ресурсу домашніх господарств - робочої сили) пов'язують, насамперед, дослідження сутності та закономірностей формування динаміки оплати праці. У руслі аналізу проблем соціального відтворення людини розглядають питання розподілу багатства та доходів у суспільстві,закономірності стратифікації населення за доходами та соціальної стратифікації (оскільки характер та принципи розподілу доходів у кінцевому підсумку визначають і місце людини у соціумі). Поряд з дослідженням матеріальних наслідків діяльності сімейних господарств (домогосподарств), та постачання від них ресурсів (робочої сили, капіталу тощо); формування доходів (заробітної плати, ренти та ін.), вже у ХІХ ст. все більшу увагу дослідники починають звертати на людину. Майстерність, енергія та наполегливість робітників так само як інструменти та машини є багатством країни - наголошував Дж. С. Мілль. Така постановка питання започатковувала аналіз «людського капіталу» як головного продукту життєдіяльності домогосподарства. Дослідження цієї проблеми знайшло подальший розвиток лише у другій половині ХХ ст.

5. Відповідно до відтворювального підходу у країнах з розвинутою ринковою економікою державна політика щодо розвитку домашнього господарства ставить ряд завдань:

- сприяти «людському розвитку» (в узагальненому вигляді результативність такої політики проявляється через «індекс людського розвитку» та «індекс якості життя». Всебічний розвиток людини та «людського капіталу» у межах домогосподарства неможливо здійснити без комплексної державної підтримки (впровадження демографічної політики, політики зайнятості та доходів, соціальної політики тощо);

- забезпечити ефективне державне регулювання ринку праці. Регулюванню підлягають: зайнятість (регулювання пропозиції робочої сили та робочих місць); соціально-трудові відносини між роботодавцями і працюючими (у тому числі оплата праці, охорона праці, умови найму та звільнення); підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації працівників; розподіл та перерозподіл робочої сили (йдеться і про внутрішню та зовнішню політику трудової міграції) тощо;

- регулювати доходи та споживання населення, з метою забезпечення умов для всебічного розвитку всіх членів домогосподарств, а отже - і суспільства в цілому. У ієрархії пріоритетів державного регулювання політика доходів займає одне з провідних місць, оскільки зростання доходів населення виступає матеріальним підґрунтям збільшення сукупного попиту («розігріву» ринкової кон'юнктури та виходу країни з кризи), а зменшення різкої диференціації за рівнем доходів і капіталу (у тому числі за рахунок надання суспільних благ, оподаткування, трансфертних платежів тощо) підвищує довіру населення до економічних реформ, сприяє формуванню засад соціально-зорієнтованої ринкової економіки, підвищує соціальну стабільність;

- надати населенню (насамперед, найбільш незахищеним членам домогосподарств - дітям, особам похилого віку, тимчасово не працюючим) гарантований соціальний захист на протидію таким дестабілізуючим факторам як інфляція, спад виробництва, криза, безробіття, втрата працездатності тощо).

6. Враховуючи складну ієрархічність політики держави щодо підтримки та розвитку домашнього господарства, дослідження означеної проблеми в українській економічній літературі поступово еволюціонувало від аналізу «точкових» питань функціонування й життєдіяльності домогосподарства та визначення впливу держави на їх оптимізацію (покращення) - до комплексного бачення ролі держави у стимулюванні розвитку домашнього господарства в умовах ринку як складової процесу формування «людського капіталу». Під впливом теорій «людського капіталу» основну увагу науковці приділяють системному, комплексному аналізу ролі людини в процесах суспільного відтворення та забезпечення стабільного економічного зростання.

7. В процесі теоретичного дослідження життєдіяльності домогосподарства у ХХ ст. виникає інституційний вимір, що започаткував новий «функціональний підхід», особливістю якого можна назвати поєднання дослідження як економічних так і неекономічних факторів (неформальних інститутів - інстинктів, почуттів, особливостей ментальності нації тощо), що супроводжують розвиток домогосподарств. Складовою цього процесу є врахування етичних, моральних, соціологічних, політичних, етнографічних та інших чинників, що впливають на поведінку домашніх господарств та розвиток національної економіки в цілому.

8. У руслі відтворювального підходу, у системі національної економіки сектор домашніх господарств відіграє надзвичайно важливу роль. Як інституційний сектор він поставляє на ринок ресурс «робочу силу», створює за рахунок отримання домашніми господарствами доходів гарантований попит на ринках товарів та послуг і тим самим впливає на формування як внутрішнього (так і зовнішнього) попиту тощо. Така роль домашніх господарств і обумовлює їх місце у процесі кругообігу коштів та ресурсів, місце у відтворювальних виробничих процесах.

9. Економічна поведінка домашніх господарств має особливе значення для створення передумов виходу країни з кризи, для «розігріву» національної економіки за рахунок зростаючого попиту домашніх господарств на товари та послуги (і насамперед, це стосується внутрішнього ринку). Водночас, вирішення цього питання напряму пов'язано з державною політикою доходів та зростанням добробуту домашніх господарств. З урахуванням ментальності українського народу, за умов обмеження надходжень доходів та «заморожування» заробітної плати, домашні господарства (як правило), схильні до режиму жорсткої економії. У співвідношенні «споживання - заощадження», за таких обставин переважають останні, що вкрай негативно позначається на тенденціях формування сукупного попиту та перспективах «розігріву економіки». Виправити ситуацію у цій сфері може тільки виважена державна політика доходів, державне управління формування доходів домашніх господарств.

10. Світова фінансова криза вкрай негативно вплинула на рівень доходів, добробут та розвиток домашніх господарств в Україні. Макроекономічними наслідками кризи стало зниження сукупного попиту, падіння виробництва, зростання дефіциту державного бюджету тощо. Серед найважливіших антикризових заходів (у тому числі - на вимогу МВФ, що надає кредити Україні на потреби мінімізації дефіциту державного бюджету) стала умова згортання соціальних програм, зменшення державної підтримки розвитку домашніх господарств та проведення адміністративної, пенсійної, медичної реформи тощо. Реформування у цій сфері напряму пов'язано з життям людини, що підвищує актуальність формування ефективно діючих організаційно-управлінських засад розвитку домашнього господарства в економіці України.

11. Аналіз етапів формування політики, що сприяє розвитку домогосподарств в Україні свідчить про визначальну роль держави в формуванні та регулюванні розвитку домашніх господарств. За роки незалежності державою було закладено правові та інституційні основи нової державної політики соціально-економічного розвитку. Процес становлення такої політики пройшов декілька етапів.

На початковому етапі (1991 - 1995 рр.) були визначені нові засади побудови системи економіки ринкового типу та соціальної сфери, що стало основою для розробки та впровадження подальших реформ у сфері підтримки розвитку домогосподарств. Однак в цей період політика була недосконалою, що пояснювалось безсистемністю, відсутністю зв'язку з економічним розвитком та обмеженими можливостями фінансового забезпечення заходів, зорієнтованих на розвиток домогосподарств.

Другий етап (1996 - 2001 рр.) формування та законодавчого врегулювання відносин у сфері розвитку домогосподарств розпочався з прийняття Конституції України, яка системно узагальнила основні положення прав, свобод та державних гарантій. У цей період конституційні засади набули подальшого розвитку у системі законодавства про соціальний захист населення України, про підтримку сімей, сприяння розвитку малому підприємництву. Цей етап мав вирішальне значення у формуванні основних засад соціального страхування та соціальної стандартизації. Разом з тим невирішеними залишились проблеми поширення бідності, у тому числі серед працюючого населення; необхідність реформування систем пенсійного та медичного страхування. У цей же період продовжився процес встановлення пільг і компенсацій для різних категорій населення, залишалися невирішеними питання створення дієвого механізму фінансового забезпечення заходів, спрямованих на підтримку розвитку домогосподарств.

Третій етап (з 2001 р. і до сьогоднішнього дня ) розпочався з прийняття Бюджетного кодексу України, який визначив напрями реформування бюджетної системи та міжбюджетного регулювання та прийняттям господарського Кодексу, що забезпечує розвиток підприємництва та зростання ділової активності домогосподарств. Цей період характеризується прийняттям ряду важливих державних програм; запровадженням реальних кроків щодо подолання бідності (у до кризовий період); зростанням соціалізації державних витрат тощо. За роки незалежності в Україні була запроваджена низка механізмів державного регулювання розвитку домогосподарств, які базуються на міжнародно визначених стандартах та механізмах реалізації.

12. З початком кризи (з кінця 2008 р. і донині) в Україні загострюється ряд питань, що стосується розвитку сектору домашніх господарств. Невирішеною залишається питання щодо невідповідності діючої системи соціального захисту населення та застарілої системи пенсійного забезпечення можливостей держави щодо їх реального утримання; втрата національною системою оплати праці та оподаткування доходів її стимулюючої ролі; виникнення феномену «бідні працюючі» та тотальне зниження у населення стимулів до праці тощо. Блок цих питань неможливо вирішити без удосконалення організаційно-управлінських засад розвитку домашнього господарства в економіці України.

13. В умовах кризи механізм державного регулювання розвитку домогосподарств в Україні є недосконалим та потребує модернізації. Тенденції якісного та кількісного відтворення трудового потенціалу країни залишаються негативними. Скорочується чисельність населення, погіршується стан його здоров`я, залишається низькою якість зайнятості та конкурентоспроможність робочої сили, недостатньо розвинені соціально-трудові відносини, посилюється диференціація доходів населення, велика частина домогосподарств знаходиться за межею бідності, низька дієвість та ефективність системи соціального захисту, гальмуються реформи у сфері охорони здоров'я.

14. Державне регулювання розвитку домогосподарств передбачає комплексне застосування методів, які за формами впливу поділяються на прямі та непрямі, а за способом впливу - на нормативно-правові, економічні, організаційні, адміністративні, соціально-психологічні. Пріоритетні сфери життєдіяльності домогосподарств, що потребують державного впливу на їх розвиток (за допомогою таких методів) формують демографічну, освітню, соціальну, житлову політику, політику у сфері зайнятості та доходів тощо. Загальною тенденцією реформування у сфері державної підтримки розвитку домашніх господарств в Україні на найближчу перспективу стане відмова від принципу надання населенню солідарної соціальної допомоги та врахування у цьому процесі особистого трудового внеску та стажу роботи людини; надання адресної соціальної допомоги; реформування системи пенсійного забезпечення із збільшенням ролі накопичувального (страхового) та недержавного рівня пенсійного забезпечення.

15. Доходи домогосподарств традиційно виступають як інвестиційне джерело розвитку економіки. Серед основних недоліків політики доходів в Україні слід назвати наступне: низький рівень доходів домогосподарств; неефективна структура доходів домогосподарств, у якій заробітна плата не забезпечує реалізацію відтворювальної й стимулюючої функції; значна міжгалузева та міжрегіональна диференціація доходів населення, що сприяє поширенню бідності та загостренню соціальної напруги у суспільстві. Стабілізація економічних відносин і економічного розвитку домогосподарств потребує державного втручання, спрямованого на зростання доходів та дотримання міжнародно-визначених соціальних гарантій. Це зумовлює необхідність застосування низки соціальних технологій державного регулювання щодо підвищення життєдіяльності домашніх господарств, що передбачає: регулювання оплати праці, підвищення контролю за виконанням трудового законодавства, забезпечення зайнятості населення та підвищення її ефективності тощо.

16. Для підвищення ефективності державного регулювання розвитку домогосподарств особливого значення набуває комплексна оцінка його дієвості, що необхідно для своєчасного виявлення і відстеження виникаючих проблем та визначення напрямків і шляхів їх подолання. Об'єктивне та своєчасне визначення найбільш вагомих небезпек у зазначеній сфері є важливою передумовою прийняття ефективних управлінських рішень. У якості інструменту такої оцінки у дисертаційній роботі пропонується аналітична модель для кількісного вимірювання та комплексного аналізу дієвості державної політики сприяння розвитку домогосподарств. В основі зазначеної моделі лежить поєднання методу порівняльної кількісної оцінки з ідеями SWOT-аналізу. Розроблена модель дозволяє на основі порівняльного аналізу здійснити оцінку за окремими макрохарактеристиками та в цілому, своєчасно виявити недоліки та визначити основні напрямки удосконалення механізмів державного регулювання розвитку домогосподарств.

17. Комплексний аналіз державної політики підтримки розвитку домогосподарств показав, що пожвавлення економічної ситуації в країні, яке спостерігалось з початку нинішнього тисячоліття до розгортання світової економічної кризи, соціальна направленість державної політики в цей період мали позитивні результати. Це підтверджується встановленням позитивних тенденцій практично усіх макрохарактеристик розвитку домашніх господарств. Однак, недосконалість державних механізмів щодо регулювання соціально-економічного розвитку країни, збереження екстенсивного типу економічного зростання призвело до відсутності структурно-інноваційних реформ у сфері виробництва; послаблення української фінансової системи та зростання її залежності від зовнішніх кредитів; до втрати соціально-орієнтованого курсу розвитку тощо, що й стало причиною виникнення загроз розвитку домогосподарств. Серед основних проблем, що на сьогодні набувають особливої актуальності для розвитку домогосподарств слід відзначити: збільшення демографічного навантаження на працездатне населення та соціальні статті бюджету у зв'язку з постарінням населення; загострення проблеми зубожіння та майнового розшарування населення; погіршення показникв «людського розвитку», втрати у формуванні «людського» та «соціального» капіталу. Серйозною загрозою розвитку домогосподарств залишається неефективність державної політики щодо раціонального використання трудового потенціалу, що призводить до зменшення потенційного ВВП, зниження трудових доходів і погіршення якості життя населення. Подолання цих проблем потребує ефективних заходів державної політики, спрямованої на перехід економіки України на новий рівень технологічного укладу; створення економічних, культурних і політичних умов, необхідних для здійснення структурної та інституціональної трансформації суспільства; поліпшення життєвого рівня домогосподарств шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу, раціонального використання трудового, наукового та освітнього потенціалу країни.

18. Хоча сектор «домогосподарства» є одним з найменших структурних інституційних компонент національного господарства, його роль у соціально-економічному розвитку країни є надзвичайно важливою. Саме на рівні домогосподарства здійснюється формування основних ресурсів - людського капіталу та заощаджень (як потенційних інвестицій); формується споживчий попит як складова сукупного попиту в макроекономіці; формується людський та соціальний капітал тощо. Для ефективного розвитку національної економіки основним пріоритетом державної політики традиційно має залишатись розвиток домогосподарства. На рівні домогосподарства комплексно поєднуються індивідуальні, колективні та загальнодержавні економічні інтереси, інтереси суспільного та цивілізаційного розвитку.

19. Удосконалення механізму державного регулювання розвитком домогосподарств потребує чіткої ієрархії бачення проблеми. На першому етапі обґрунтування державних пріоритетів необхідно обґрунтувати цілі державної політики розвитку домогосподарств, які можна класифікувати як економічні, соціальні, демографічні, політичні, психологічні. Досягнення цих цілей та основних критеріїв розвитку є можливим за умови забезпечення ефективного відтворення людського капіталу шляхом запровадження всебічної державної політики розвитку соціальної сфери, що базуватиметься на основних принципах: комплексності, пріоритетності, реактивності, диференційованості, демократичного централізму та координованості.

20. Державний вплив на розвиток домогосподарств в контексті становлення соціально-зорієнтованої ринкової економіки потребує застосування комплексного підходу. Розвиток домогосподарств передбачає: поліпшення демографічних характеристик та медичного обслуговування населення; нарощування та покращення якісних компонентів освітньо-кваліфікаційного потенціалу; оптимізацію процесів трудової міграції працездатного населення за кордон; удосконалення системи оплати та нормування праці; впровадження ефективної політики доходів через реформування усіх структурних елементів доходів домогосподарств; запровадження ефективної політики оподаткування; стабілізацію зайнятості населення в умовах фінансової кризи; підвищення економічної активності населення, сприяння продуктивної зайнятості населення з орієнтацією на інноваційну модель розвитку виробництва; підтримку підприємницької ініціативи громадян; підвищення ролі соціального діалогу та державно-приватного партнерства у формуванні державної політики підтримки розвитку домогосподарств.

21. Важлива роль у сфері підтримки розвитку домашнього господарства належить державній політиці доходів. Реалізація принципу соціальної справедливості щодо розподілу доходів, пом'якшення наслідків майнового розшарування населення та зниження рівня бідності в країні потребує зміни наявної на сьогодні в Україні системи перерозподілу доходів. Основний зміст державної політики щодо зростання доходів домогосподарств має полягати у створенні необхідних умов підвищення добробуту кожного працездатного члена за рахунок особистого трудового вкладу та стимулювання ділової активності. Насамперед, йдеться про підвищення ролі оплати праці, приведення принципів її формування у відповідність до стандартів розвинутих країн світу, ліквідації в Україні такого явища як «бідність працюючого населення» тощо.

22. Базовим напрямком реформування політики доходів в Україні є реформування системи оплати праці, що передбачає перегляд основних підходів до формування заробітної плати, а також інструментів впливу держави на сферу оплати праці. Йдеться про відновлення ролі заробітної плати як реального, ефективно діючого стимулу до праці; забезпечення її основних функцій - відтворювальної, стимулюючої та регулюючої. Створення сприятливих умов для гідної оплати праці працездатного населення та дієвого соціального захисту соціально вразливих категорій населення; сприяння працевлаштуванню незайнятому економічно-активному населенню створює реальне економічне підґрунтя для ефективного виконання домогосподарством відтворювальної функції.

23. Дієвим напрямком підвищення ефективності фінансового забезпечення сфери розвитку домогосподарств є удосконалення програмно-цільового методу фінансування бюджетних витрат; процесів розробки та реалізації державних цільових програм. На перше місце виступає необхідність інвентаризації цільових програм і класифікації їх за критеріями пріоритетності, результативності та забезпеченості фінансовими ресурсами. В частині державних цільових програм мають бути розроблені чіткі критерії їх відбору та затвердження. Акценти державної політики мають поступово просуватись від практики регулювання поточної ситуації до реалізації випереджувальних заходів, забезпечення та закріплення прогресивних зрушень у регіональній та державній політиках підтримки розвитку домогосподарств.

24. Важливою умовою формування соціально-зорієнтованої економіки та дотримання у суспільстві принципів соціальної справедливості є зниження ступеня диференціації домогосподарств за рівнем доходу, майнового розшарування населення. Одним з засобів державного впливу на цей процес є механізм оподаткування доходів фізичних осіб. Обґрунтовано, що для мінімізації стратифікації домогосподарств за доходами у майбутньому в Україні доцільно здійснити перехід до оподаткування родинних доходів, тобто при визначенні доходу, що підлягає оподаткуванню, слід визначати дохід, що припадає на одного члена сім'ї.

25. Розвиток домогосподарства лежить в основі багатьох явищ, які стимулюють економічне зростання. Тому комплексність дослідження передбачає визначення ступеню впливу характеристик розвитку домогосподарств на економічні процеси. Запропоновано методичний підхід щодо дослідження значимості характеристик членів домогосподарств на ефективність економіки з використанням методу факторного аналізу, що базується на використанні інструменту головної компоненти. Отримані результати згруповані у дві групи: ефективність використання ресурсів праці на ринку та показники соціально-демографічного потенціалу домогосподарств. Вони демонструють, що найвпливовішими є ті характеристики, що оцінюють ефективність застосування праці на ринку та визначають основні проблеми соціально-трудової сфери; однак. достатньо впливовими є й показники добробуту домогосподарств. Результати дослідження дозволили визначити пріоритети державної політики, які мають бути спрямовані не лише на зростання рівня добробуту домогосподарств, але й на створення та розвиток стабільного дохідного та соціального прошарку - середнього класу як основи для активізації інвестування в національну економіку та формування соціального капіталу, що розглядається як основа згуртування української нації на шляху до ринкових реформ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред.. В.Д.Базилевича. - К.: Знання, 2004. - 851 с. - (Класичний університетський підручник). (ISBN 966-8148-05-3).

2. Панчишин Степан. Макроекономіка: Навч. Посібник. Вид. 3-тє, стереотипне. - К.: Либідь, 2005. - 616 с. (ISBN 966-06-0360-6).

3. Цыбин А. С. Эволюция теорий развития домашних хозяйств и перспективы их использования в практике хозяйственного управления // Наука и общество: проблемы современных исследований: сб. науч. статей: в 3 ч. - Ч. 2. Государственное и муниципальное управление и политика / под ред. Д-ра филол. наук, проф. А.Э Еремеева. - Омск: Изд-во НОУ ВПО «ОмГА», 2010. - С. 20 - 27.

4. Ксенофонт Афинский. Сократические сочинения. - М.:Наука,1965. - 253с.

5. Платон. Государство // Платон. Сочинения. - Том 3. - Ч. 1. - М.: Наука, 1971. - 578 с.

6. Платон. Законы // Платон. Сочинения. Т.3. - Ч.2. - М.: Наука, 1972. - 708с.

7. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М.: Мысль, 1962. - 568 с.

8. Рикардо Д. Сочинения Д.Рикардо. - Т.1. - М.: Политпросвет, 1955. - 467 с.

9. Мальтус Т.Р. Опыт о законе народонаселення. - Т.1. - СПб., 1868. - 358 с.

10. Маркс К. Капитал. Том 1. Книга 1. Глава 23. Всеобщий закон капиталистического накопления // Маркс К., Энгельс Ф. Полное собрание сочинений. - Т. 23. - С.626 - 724.

11. Маркс К. О Прудоне // Маркс К., Энгельс Ф. Полное собрание сочинений. - Том 16. - С.24 - 31.

12. Ленин В.И. Великий почин (О героизме робочих в тылу. По поводу «коммунистических субботников») // Ленин В.И. Полное собрание сочинений. - Т.39. - С.1 - 29.

13. Сэй Ж. Б. Трактат политической экономии. - М., 1896. - 429 с.

14. Железнов В.Я. Заработная плата. Теория - политика - статистика. - М.: Гранатъ, 1898. - 643 с.

15. Милль Дж.С. Основы политической экономии. - М.: Прогресс, 1980. - Т.1. - 643 с.

16. Becker G. The Economic Approach to Human Behavior. - Chicago,1976. - 687 p.

17. Shultc T. The Human Behavior : development of Economic Theory // Journal of educational sociology. - 1976. - p. 24 - 31.

18. Цибін О.С. Інституціональна природа домашнього господарства як основа формування організаційно-управлінських засад його розвитку // Інституціональний вектор економічного розвитку. - Збірник наукових праць. - Мелітополь, Мелітопольський інститут державного та муніципального управління «Класичного приватного університету», 2010. - Випуск 3 (1). - С. 91 - 101.

19. Проблемы применения международных рейтингов: общество, государство, экономика. / Николаенко С.А., Белянова Е.В., Смородинов О.В. - М.: Фонд «Эрго», 2009. - 164 с.: ил. ISBN 978-5-9901755-1-8

20. Український ринок праці: особливості розвитку та ефективність функціонування / [І.Л.Петрова, В.В.Близнюк, Г.Т.Куліков та ін.]; за ред. І.Л.Петрової; НАН України; Ін-т екон. та прогнозування. - К.: Ін-т екон. та прогнозування НАНУ, 2009. - 368 с. (ISBN 978-966-02-5319-3).

21. Лебедева С. Регулирование заработной платы и обесечение устойчивого экономического развития: методологические и методические подходы // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. - 2008. - № 8. - С. 12 - 22.

22. Гаркавенко Н. Напрями вдосконалення політики зайнятості населення у ринкових умовах // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. - 2008. - № 6. - С. 26 - 32.

23. Близнюк В. Гендерні відмінності оплати праці в Україні // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. - 2008. - № 6. - С. 18 - 25.

24. Елла Лібанова. Кому вигідна дешева робоча сила? // Дзеркало тижня. - 28 квітня - 11 травня 2007 р. - С.10.

25. Ковальчук Т., Черняк В. Бідність працюючого населення: шляхи подолання // Голос України. - 20 лютого 2007. - № 31 (4031). - С.10.

26. Белая С.А. Социально-экономические последствия бедности работающего населения (на примере Украины) // Наука о человеке: гуманитарные исследования: Научный журнал. - Омск: Омский гуманитарный университет. - 2007. - № 1 (декабрь). - С. 94 - 103.

27. Саріогло В. Зниження рівня бідності в умовах економічного зростання: проблеми та напрямки їх вирішення // Наукові записки. Національний університет «Києво-Могилянська академія. - Том 22: Суспільні наукои. - К.: КМ Академія, 2004. - С. 346 - 350.

28. Павловська О. Вплив доходів та заробітної плати на зайнятість населення // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. - 2008. - № 4. - С. 3 - 8.

29. Богиня Д. Соціально-трудові відносини в Україні в контексті організації оплати праці та регулювання доходів // Україна: аспекти праці. - 2003. - №7. - С. 3 - 8.

30. Геєць В. Економічні передумови стабільного соціального розвитку в середньостроковій перспективі // Економіка та прогнозування. - 2002. - №2. - С. 9 - 33.

31. Лібанова Е.М. Тиск на ринок праці в Україні: вимірювання та аналіз / Е.М.Лібанова // Україна: аспекти праці. - 2002. - №5. - С. 3 - 12.

32. Краснов Ю. Методологічні основи відтворювального механізму зайнятості населення // Україна: аспекти праці. - 2008. - №4. - С. 37 - 41.

33. Лагутін В.Д. Теоретико-методологічні підходи до сучасних проблем оплати праці // Економічна теорія. - 2010. - №1. - С. 29 - 17.

34. Бажал Ю.М., Михалевич М.В. Шляхи підвищення вартості людського капіталу в перехідній економіці // Економіка і прогнозування. - 2009. - № 4. - С. 5 - 32. (ISSN 1605 - 7988).

35. Ярошенко В. Проблема конкурентоспроможності національного ринку праці України // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. - 2008. - № 6. - С. 10 - 17.

36. Якобінчук В. Актуальні питання професійної підготовки кваліфікованих робітничих кадрів // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. - 2008. - № 8. - С. 40 - 45.

37. Шевченко Л. Трансакційні витрати і поведінка суб'єктів ринку праці // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. - 2008. - № 6. - С. 3 - 9.

38. Чухно А.А. Актуальні проблеми розвитку економічної теорії на сучасному етапі // Економіка України. - 2009. - № 5. - С. ХХх - ХХХ ???

39. Звіт з людського розвитку в Україні. Людський розвиток і європейський вибір України. - ПРООН Україна, 2008. - 123 с.

40. Цибін О.С. Відтворювальний та функціональний підхід до розвитку домогосподарства - складова підвищення ефективності національної економіки // Теорія і практика сучасної економіки. - Матеріали ХІ міжнародної науково-практичної конференції 6 - 8 жовтня 2010 року. - У 2 т. - Том 1. - Черкаси: ЧДТУ, 2010. - С. 151 - 154.

41. Цибін О.С. Політика доходів домашніх господарств та перспективи розвитку внутрішнього ринку України // Економічний вісник університету. - Збірник наукових праць учених та аспірантів. - Випуск 5. - Переяслав-Хмельницький: «ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», 2008. - С. 385 - 389.

42. Аналітичний портал «Мировая экономика». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ereport.ru

43. Цибін О.С. Доходи та заощадження домашніх господарств як основа економічного зростання: державно-управлінський вимір // Інституціональний вектор економічного розвитку. - Збірник наукових праць. - Мелітополь, Мелітопольський інститут державного та муніципального управління «Класичного приватного університету», 2009. - Випуск 2 (2). - С.185 - 194.

44. Цибін О.С. Державне регулювання політики доходів домашніх господарств як підґрунтя формування середнього класу в Україні // Університетські наукові записки. - Часопис Хмельницького університету управління та права. - Міжнародний управлінський форум «Управління сьогодні та завтра» (15 - 16 травня 2008 р.). - Серія: «Право - економіка - управління»: Спецвипуск. -№ 3 (ІІ). - Хмельницький, Видавництво ХУУП, 2008 р. - С. 78 - 80.

45. Гвеселиани А., Литвин И. Влияние социально-экономического развития на уровень дифференциации доходов населения Украины // Экономика Украины. - 2010. - № 1. - С. 82 - 89.

46. Радаев В.В., Шкаратан О.И. Социальная стратификация. Учебное пособие. - М.: Наука, 1995. - 273 с. (ISBN 5-02-012254-8)

47. Лібанова Е.М. Соціальна стратифікація українського суспільства: спроба статистичного визначення та вимірювання // Український соціум. - 2003. - № 1 (2). - С. 146 - 164.

48. Цибін О.С. Проблема бідності домашніх господарств в Україні // П'яті юридичні читання: матеріали Міжнародної наукової конференції 23 - 24 квітня 2009 року. - К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009. - С. 466 - 469.

49. Kuznets S. Economic Growth and Income Inequality // American Economic Review. - № 1 (45). - 1955. - Р. 1 - 28.

50. Barro R.J., Sala-i-Martin X. Economic growth. - 2^nd ed. - Cambridge, MA; London: MIT Press, 2004. - 672 p.

51. Глобализация, рост и бедность. Построение всеобщей мировой экономики / Пер. с англ. - М.: Издательство «Весь Мир», 2004. - 216 с.

52. Нобелевские лауреаты по экономике: взгляд из России. / Ред. академик РАЕН, проф. Ю.В.Яковец. - СПб.: Изд-во «Гуманистика», 2003. - 967 с. (ISBN 5-86050-173-0).

53. Barro R. Inequality and Growth in a Panel of Countries // Journal of Economic Growth. - 2000. - № 1 (5). - р. 5 - 32.

54. Bourguignon F. Equity and economic growth: permanent questions and changing answers? // DELTA Working Papers. - 1996. - № 96 - 115. - p. 98 - 103.

55. Perotti R. Growth, Income Distribution and Democracy: What do the Data Say? // Journal of Economic Growth. - 1996. - № 1 (2). - p. 149 - 187.

56. Robinson S.A. Note on the U-hypothesis relating Income Inequality and Development // American Economic Review. - 1976. - № 3 (66). - p. 437 - 440.

57. Deininger K., Squire L. Economic Growth and Income Inequality: Re-examining the Links // Finance and Development. - 1997. - № 1 (34). - p. 38 - 41.

58. Ravallion M., Chen S. What Can New Survey Data Tell Us about Recent Changes in Distribution and Poverty? // World Bank Economic Review. - 1997. - № 2 (11). - р. 357 - 382.

59. Kaldor N. Alternative Theories of Distribution // Review of Economic Studies. - 1956. - № 2 (23). - p. 94 - 100.

60. Benabou R. Inequality and Growth. NBER Macro Annual 1996. - Cambridge, MIT Press, 1997. - p. 11 - 76.

61. Alesina A., Rodrik D. Distributive Politics and Economic Growth // The Quarterly Journal of Economics. - 1994. - vol. 109 (2). - p. 465 - 490.

62. Alsop M., Teal F. Income, Productivity and Inequality: What does the macro-evidence show? Centre for the Study of African economies, University of Oxford, 2004 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.csae.ox.ac.uk/conferences/2004-GPRaHDiA/papers/3f-Teal-CSAE2004.pdf.

63. Woolcock M. The place of social capital in understanding social and economic outcomes // The Contribution of Human and Social Capital to Sustained Economic Growth and Well-Being. - HRDC and OECD. - 2001. - P.65 - 88.

64. Kennet J. Arrow. The Limits of Organization. - New York, 1974. - 832 p.

65. Колот А.М. Соціальна згуртованість суспільства як доктрина: основні засади, причини актуалізації, складові розвитку // Економічна теорія. - 2010. - № 1. - С. 18 - 28.

66. Мандибура В.О. Політико-економічні аспекти сучасного соціально-класового структурування населення України // Економічна теорія. - 2010. - № 2. - С.16 - 30.

67. Волынский Г. О социальной дифференциации населения // Экономика Украины. - 2008. - № 2. - С. 79 - 84.

68. Самооцінка домогосподарствами України рівня своїх доходів у 2008 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ2009/gdn/reg_zp_p/reg_zpp09_u.htm

69. Демографічні чинники бідності (колективна монографія) / За ред. Е.М.Лібанової. - К.: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, 2009. - 184 с.

70. Bernard A.B., Durlauf S.N. Convergence in international output // Journal of Applied Econometrics. - 1995. - V.10. - № 2. - P. 97 - 108.

71. Evans P., Karras G. Do economies converge? Evidence from a panel of U.S. state // Review of Economics and Statistics. - 1996. - V. 78. - № 3. - P. 384 - 388.

72. Hobijn B., Franses P. H. Asymptotically perfect and relative convergence of productivity // Journal of Applied Econometrics. - 2000. - V.15. - № 1. - P. 59 - 81.

73. Galor O. Convergence? Inferences from theoretical models // Economic Journal. - 1996. - V. 106. - № 437. - P. 1056 - 1069.

74. Romer P.M. Increasing returns and long-run growth // Journal of Political Economy. - 1986. - V. 94. - № 5. - P. 1002 - 1037.

75. Azariadis C., Drazen A. Threshold externalities in economic development // Quarterly Journal of Economics. - 1990. - V. 105. - № 2. - P. 501 - 526.

76. Quah D. Empirics for growth and distribution: stratification, polarization, and convergence clubs // Journal of Economic Growth. - 1997. - V. 2. - № 1. - P.27 - 59.

77. Phillips P.C.B., Sul D. Transition modeling and econometric convergence tests // Econometrica. - 2007. - V. 75. - № 6. - P. 1771 - 1855.

78. Nahar S., Inder B. Testing convergence in economic growth for OECD countries // Applied Economics. - 2002. - V. 34. - № 16. - P.2011 - 2022.

79. Бьюкенен Дж. Избранные труды. Серия: „Нобелевские лауреаты по экономике». - Т. 1. - М.: Таурес-Альфа, 1997. - 521 с.

80. Поллак Р. Трансакционній подход к изучению семьи и домашнего хозяйства // THESIS. - 1994. - № 6. - С.45 - 53.

81. Bergstrom T. A Survey of Theories of the Family // Handbook of Population and Family Economics. / Ed. by M. Rozenzweig, O.Stark. vol. 1a. 1997. - 356 р.

82. Бураковский И.В., Плотников А.В. Мировая экономика: глобальный финансовый кризис / И.В.Бураковский, А.В.Плотников; худож. - оформитель О.Н. Артеменко. - Харьков: Фолио, 2010. - 415 с.

83. Шинкарук Л.В. Макроекономічні передумови та перебіг економічної кризи в Україні // Економічна теорія. - 2010. - № 2. - С. 61 - 69.

84. Сайт Центру дослідження макроекономіки та міжнародних фінансів (Франція) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.unice.fr/CEMAFI

85. Сайт Центру міжнародної макроекономіки (Великобританія) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.econ.ox.ac.uk/Research/cim

86. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. - [Електроний ресурс] - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua

87. Гнибиденко И. Влияние мирового финансово-экономичного кризиса на социальную сферу Украины // Экономика Украины. - 2009. - № 7. - С. 64 - 74.

88. Глобальна економічна криза 2008 - 2010 років: світовий досвід та шляхи подолання в Україні: монографія / [В.П. Антонюк, С.С.Аптекар, Н.А. Балтачеєва та ін.] ; під заг.ред. В.І.Ляшенка. - Донецьк : Юго-Восток, 2010, 2010. - 414 с.

89. Сайт Інституту світової економіки та міжнародного менеджменту (Німеччина) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.iwim.uni-bremen.de

90. Бураковський І.В., Плотніков О.В. Глобальна фінансова криза: уроки для світу та України / Худож. - оформлювач Л.П.Вировець. - Харків: Фоліо, 2009. - 299 с.

91. Офіційний сайт Національного банку України. - [Електроний ресурс] - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua

92. A European Economic Recovery Plan. Communication fromthe Commission to the European Council: Brussels, 26.11.2008 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Комісії ЄС. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/commission_barroso/president/pdf/Comm_20081126.pdf

93. Біла С.О. Соціально-інституціональні складові антикризової політики // Економічний вісник університету. - Збірник наукових праць учених та аспірантів. - Спеціальний випуск. - Том 1. - Умови економічного росту в країнах з ринковою економікою. - Переяслав-Хмельницький, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», 2010. - С. 249 - 253.

94. Біла С.О. Пріоритети антикризової політики країн ЄС: досвід для України // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журнал. - К., 2010. - № 1. - С.65 - 71.

95. Вдовиченко А. Визначення детермінантів заощаджень та споживання населення України на основі емпіричного дослідження // Економіка України. - 2009. - № 9. - с. 40 - 52.

96. Инякин В.Н. Неадекватность институтов жизнеобеспечения в современной Украине // Наукові праці Донецького національного технічного університету. - Серія: економічна. - Випуск 38-2. - Донецьк, ДонНТУ, 2010. - С. 211 - 218.

97. Стігліц, Джозеф Е. Економіка державного сектора / Пер. з англ.. А. Олійник, Р. Скільський. - К.: Основи, 1998. - 854 с. (ISBN 966-500-210-4).

98. Офіційний сайт Європейської комісії. - [Електроний ресурс] - Режим доступу: http://ec.europa.eu/prord_en.htm

99. Цибін О.С. Державне стимулювання розвитку домашнього господарства в умовах фінансово-економічної кризи // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління «Економіка та управління національним господарством». - Серія «Економіка». - Т. Х - Вип. 141. - Донецьк, ДонДУУ, 2009 р. - С. 444 - 455.

100. Александр Пасхавер. Сделали одолжение // Корреспондент. - 13 августа 2010. - №30. - с.22 - 23.

101. Офіційний сайт «WikiLeaks». - [Електроний ресурс] - Режим доступу: http://WikiLeaks

102. Цілі Розвитку Тисячоліття. Україна - 2010. Національна доповідь. - Київ, UNDP Україна, 2010. - 107 с.

103. Литвак М. Л. Теорія економіки домогосподарства та її роль в аналізі мікро- та макроповедінки господарюючих суб'єктів (на прикладі робіт Г. Беккера) / М. Л. Литвак // Теоретичні та прикладні питання економіки : зб. наук. праць. - Вип. 5. - К. : Вид.-полігр. центр «Київський університет», 2004. - С. 213 - 218.

104. Мочерний С. В. Домогосподарства як економічна категорія / С. В. Мочерний // Тернопільський держ.пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Наукові записки. - Тернопіль, 2001. - Серія «Економічна». - Вип. 9. - С. 5 - 8.

105. Мішура В. Б., Нарижна Л. Д. Теоретико-методологічні основи дослідження домогосподарств в трансформаційній економіці України // Научный Вестник ДГМА. - № 2 (5Е). - 2009. - 255 - 259.

106. Жербин В.М., Романов А.Н.Уровень жизни населения. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 592с.

107. Кульчицький Богдан. Сучасні економічні системи / Навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2004. - 279 с.

108. Піжук О.І. Державне регулювання гендерних відносин як важлива умова сталого соціально-економічного розвитку в Україні / О.І. Піжук // Міжнародний науково-практичний журнал „Економіка та держава». - 2007. - №6. - С. 65-67.

109. Гриньова В.М., Новікова М.М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2004. - 756 с

110. Політична система для України: історичний досвід і виклики сучасності / О.Г.Аркуша, С.О.Біла, В.Ф.Верстюк та ін.; Гол.ред.В.М.Литвин. - К.: Ніка-Центр, 2008. - 988 с. (ISBN 978-966-521-487-8).

111. Комаров С.А.Государство в политической системе общества. // Общая теория государства и права. Академический курс в 2-томах. / Отв. ред. проф. М.Н.Марченко. - Том 1. - Теория государства. - М.,1998. - 668 с.

...