Шляхетський Галицький рід Березовських У XV–XVIII СТ. Генеалогічне дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ІВАНА ФРАНКА

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА імені М. С. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ

ДИСЕРТАЦІЯ

Шляхетський Галицький рід Березовських У XV - XVIII СТ. Генеалогічне дослідження

07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

03 - гуманітарні науки

Кіцелюк В.В.

Науковий керівник Целуйко Олександр Петрович к. і. н, доцент

ЛЬВІВ - 2017

АНОТАЦІЯ

Кіцелюк В. В. ШЛЯХЕТСЬКИЙ ГАЛИЦЬКИЙ РІД БЕРЕЗОВСЬКИХ У XV - XVIII СТ. ГЕНЕАЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни». - Львівський Національний університет імені Івана Франка. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. Київ, 2017.

У сучасній вітчизняній науці генеалогічні дослідження дрібної української шляхти поступово стають одним із пріоритетних напрямків історичних студій. Генеалогія дрібної шляхти Галицької землі на сьогоднішній час вивчена слабко, а значна кількість родів потребує ґрунтовних досліджень «з чистого листа». У той час як по історії і генеалогії дрібної шляхти інших місцевостей Галичини вже маємо низку ґрунтовних напрацювань, то щодо представників шляхти саме Галицької землі віднаходимо хіба що скупі і уривчасті відомості у давніх польських гербівниках та працях істориків першої половини XX ст. Завдяки збереженим матеріалам галицького гродського і земського судів дослідник має змогу доволі детально реконструювати родоводи більшості гілок місцевої дрібної шляхти, вивчити їх соціальне життя, побут, майнове становище, шляхи міграцій тощо. Такий матеріал заслуговує фундаментальних студій, а дослідників історії і генеалогії галицької шляхти чекає значний обсяг роботи по опрацюванню цих справ.

Для вивчення нами було обрано один з найчисельніших і найбільш розгалужених родів галицької шляхти - Березовських з Березова. Цей рід виводиться від трьох братів, які осіли в Березові на початку XV ст. Нащадки цих перших протопластів роду на кінець XVIII ст. становили більшу частину мешканіців чотирьох сіл, які виникли при поділі первісного поселення Берези чи Березова (орієнтовно близько 175 сімей) та велику кількість шляхетських родин, розсіяних по Галичині і всій Правобережній Україні. На 1820 р. спільнота Березовських у своєму родовому гнізді начисляла вже понад 330 сімей. Не зважаючи на це історія та генеалогія даного роду перебувала поза увагою дослідників, і з часу публікації Л. Виростком праці про рід Драго-Сасів фактично не зрушилась з місця. Втім, те саме можна сказати і про решту родів дрібної шляхти Галицької землі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана робота - це спроба вперше цілісно дослідити історію і генеалогію Березовських з Березова Коломийського повіту Галицької землі. На основі комплексу неопублікованого архівного матеріалу нами було систематизовано значний масив даних, які стосуються цієї родини. Це дозволило прослідкувати як еволюцію її соціально-економічних взаємодій, так і виділити за прізвищевим критерієм основні відгалуження роду, дослідити їх генеалогію, чисельність, шлюбні зв'язки, міграції тощо. Окрім того було проведено аналіз основних труднощів, з якими стикається дослідник при використанні давніх актових джерел для реконструкції історії і генеалогії дрібної шляхти.

Результати та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані як при написанні спеціальних наукових праць з історії шляхти Галичини, в роботах із загальної історії України і Польщі XV-XVIIІ ст., а окрім того - при укладанні довідкових генеалогічних видань, підготовці навчальних курсів для студентів університетів.

Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та додатків.

У першому розділі «Джерела та історіографія проблеми» охарактеризовані джерела та з'ясований стан наукової розробки теми. У першому підрозділі «Джерела» проаналізовано наявну джерельну базу дослідження. Всі джерела розбиті на дві групи - опубліковані і неопубліковані. Як відомо головним джерелом з історії і генеалогії шляхти в Україні з XV - по XVIII ст. є акти земських і гродських судів, більшість із цих документів залишаються неопубліованими. Для даного дослідження основою стали матеріали галицьких гродського і земського судів, які зберігаються у фондах Центрального державного історичного архіву України у м. Львові. (Ф. 5. Галицький гродський суд; ф. 6. Галицький земський суд). Загалом було опрацьовано 306 томів галицького гродського суду і 105 томів галицького земського суду. Другий підрозділ «Історіографія проблеми» присвячено працям істориків які торкалися кола проблем, що стосуються нашого дослідження як в широкому сенсі висвітлення загального історичного тла та вивчення дрібношляхетського стану на теренах Речі Посполитої, так і безпосередньо роду Березовських, його історії та генеалогії.

У другому розділі «Методика й специфіка генеалогічних досліджень дрібної шляхти Галицької землі ХV - ХVIIІ ст.» розкрито особливості роботи історика з основним типом джерел для даного дослідження - актами гродських і земських судів та детально розглянуто основні труднощі пов'язані з їх опрацюванням. Їх умовно розбито на три групи. Першу групу становлять труднощі із ідентифікацією особи чи осіб та інтерпретацією змісту судових документів. Другу - труднощі пов'язані із особливостями критичного аналізу змісту документів, а саме наявними в давніх актах помилками, описками, опущеннями та можливістю потрапляння в документи недостовірної інформації. До третьої групи віднесено труднощі, які не пов'язані безпосередньо із змістом документів гродських чи земських книг, а джерелом яких погана збереженість документів, відсутність певного пласту документів, непропорційна частота представлень у актовому матеріалі різних шляхетських родів чи окремих осіб; до певної міри проблемою може бути мобільність дрібної шляхти, її часті міграції з родинних гнізд, що зумовило розпорошеність інформації по документах різних судів тощо.

Третій розділ «Характеристика основних типів правових і майнових інтеракцій дрібної шляхти Галицької землі у XV-XVIII ст. зафіксованих в документах галицьких земського і гродського судів.» розкриває фактично дві протилежні сторони правових і майнових взаємодій дрібної шляхти, які умовно можна назвати «мирною» і «конфліктною». В роботі детально розглянуто такі типи майнових інтеракцій як дарування, відписування або ж застави своїх часток під позику грошей, уступки прав на рухоме і нерухоме майно - т. зв. цесії, записи посагу дочкам з боку батька і матері, квитування з приводу отримання посагу, зречення дочок батьківських маєтків на користь братів і сестер після отримання належного посагу, записи чоловіками своїм дружинам певних сум, гарантованих на їх маєтках, взаємні записи майна і певних сум між чоловіком і дружиною, взаємні квитування і зречення між родичами, шлюбні угоди, заповіти.

Щодо конфліктної сторони правових відносин, яка представлена у актах гродського і земського судів, то нами в першу чергу охарактеризовано конфлікти, які точилися поміж різними родинами дрібної шляхти. Члени таких родин утворювали між собою своєрідні групи чи клани, які протягом кількох поколінь спільно провадили справи. Як правило, за основу, яка ці групи єднала, були родинні зв'язки. Одночасно ці родові клани між собою ворогували. При цьому ворожнеча могла тривати також протягом кількох поколінь. Конфлікти точилися із-за неподіленої землі, невідданих боргів, невиплаченого посагу тощо. В цьому розділі детально розглянуто декілька типових конфліктів між родинами Березовських, які точилися у XVIII ст. Окремо висвітлено питання ворожнечі між Березовськими і місцевими великими землевласниками, магнатами та євреями орендарями. Порушено питання участі дрібної шляхти, зокрема Березовських, в опришківському русі. шляхта березовський генеалогія

Четвертий розділ «Родоводи Березовських» власне розкриває генеалогію основних найбільш помітних гілок цього великого та чисельного дрібно-шляхетського роду. Нами зроблено спробу реконструювати родовід Березовських починаючи від першої письмової згадки про троьох братів Шандра, Васька і Станка у 1419 р. і до кін XVIII ст. На жаль через уривчастість даних рідко для якого відгалуження можна провести генеалогічну лінію впродовж цих чотирьох століть, перевжно маємо справу із набором генеалогій чи їх фрагментів. Більш-менш вдається встановити родовід нащадків Васька і Шандра з Березова у XV - XVI ст., тоді як лінія третього брата Станка, з якої пізніше виокремились багато відгалужень шляхти Вижнього Березова, практично не піддається генеалогічній реконструкції. Дещо краща ситуація із встановленням походження гілок Березовських спостерігається в XVII ст. Тут уже деякі родини вдається поєднати спільними предками і загальна картина розростання роду отримує чіткіші контури. У розділі детально розглянуто родоводи наступних гілок: Білавичів Березовських, Бодругів Березовських, Васкулів Березовських, Геників Березовських, Димидовичів Березовських, Здечуків Березовських, Малковичів Березовських, Моцоків Філійовичів Березовських, Негричів Березовських, Нергішовичів Березовських, Перцовичів Березовських, Романчичів Березовських, Телепанів Березовських, Томичів Березовських, Фіцичів Березовських.

Ключові слова: Березовські, шляхта, генеалогія, шляхетські прізвиська, Галицька земля, галицький земський суд, галицький гродський суд.

SUMMARY

Kitselyuk V.V. Berezovski noble family of Halych Land in the 15th - 18th centuries. Genealogical research. - Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.

Thesis for the degree of candidate of Historical Sciences in specialty 07.00.06 «Historiography, sources, and special historical disciplines». - Lviv National Ivan Franko University. Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies named after. Ms Hrushevsky National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 2017.

Genealogical studies of the Ukrainian gentry gradually become one of the priority directions of historical studies. The genealogy of the gentry of the Galych land has so far been poorly studied, and a significant number of families require a thorough research "from a blank sheet." While in the history and genealogy of the gentry of other areas of Galicia we already have a number of solid developments, then, as for the representatives of the gentry of the Halych land itself, we find the scanty and fragmentary information in the works of the historians of the first half of the XX century. Due to the materials stored in the Halych zemsky and grodzki courts, the researcher is able to reconstruct the roots of most branches of the local gentry in a rather detailed way, study their social life, property status, migration routes, etc. Such material deserves fundamental studies, and researchers of the history and genealogy of the Halych gentry await a considerable amount of work on the processing of these matters.

Fot this research we choose one of the most numerous and most branched families of the Halych nobility - Berezovski from Bereziv. This genus is derived from three brothers who settled in Bereziv in the early 15th century. The descendants of these first protoplasts at the end of the 18th century made up the majority of the inhabitants of the four villages that arose in the division of the original settlement of Bereza or Bereziv (approximately 175 families) and a large number of gentry families scattered over Galicia and the entire Right-Bank Ukraine. By 1820, the Berezovski community in its family nest has already numbered more than 330 families. In spite of this, the history and genealogy of this genus was beyond the attention of the researchers, and since the publication of L. Wyrostek, the work about Drago-Sas family has not actually moved. However, the same can be said about the remaining genera of the gentry of the Halych land.

The scientific novelty of the obtained results is that this work is an attempt to study the history and genealogy of Berezovski from Bereziv in Kolomyia district of the Halych land for the first time. On the basis of the complex of unpublished archival material, we have systematized a large body of data that relates to this family. This allowed us to trace both the evolution of its socio-economic interactions, and to distinguish the main branches of the family according to the nick name criterion, to investigate their genealogy, number, marriage ties, migration, etc. In addition, an analysis of the main difficulties encountered by the researcher with the use of ancient sources for the reconstruction of the history and genealogy of small gentry was made.

The results and conclusions of the dissertation research can be used both during the writing of special scientific works on the history of the gentry of Halychyna, in works on the general history of Ukraine and Poland in the XV-XVII centuries, and in addition, when compiling reference genealogical editions, the preparation of training courses for university students.

The dissertation consists of an introduction, four sections, conclusions, list of used sources and literature and appendices.

The first section "Sources and historiography of the problem" describes the sources and clarifies the state of the scientific development of the topic. In the first subsection "Sources" there were analyzed the available sources of research. All sources are divided into two groups - published and unpublished. It is well known that the main source of history and genealogy of gentry in Ukraine from the XV - XVIII century are acts of zemsky and grodzki courts, most of these documents remain unpublished. For this study, the materials were found in the records of Halych zemsky and grodzki courts, which are stored in the funds of the Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv. (F. 5. Halych grodzki court, F. 6. Halych zemsky court). In total, 306 volumes of the Halych grodzki court and 105 volumes of the Halych zemsky court were processed. The second unit "Historiography of the Problem" is devoted to the works of historians who touched upon a number of problems concerning our study, both in the broad sense of the coverage of the general historical background and the study of the gentry in the territory of the Polish-Lithuanian Commonwealth, as well as directly of the Berezovski family, its history and genealogy.

In the second section "Methodology and specificity of the genealogical researches of the Halych land gentry in the 15th - the 18th cent." the peculiarities of the work of the historian with the main type of sources for this study are revealed and in detail the main difficulties associated with their elaboration are considered. These difficultiues are conditionally divided into three groups. The first group is the difficulty in identifying a person or persons and interpreting the contents of court documents. The second is the difficulties connected with the peculiarities of the critical analysis of the content of documents, namely the errors in the old acts, the narratives, omissions, and the possibility of incorrect information in documents. The third group includes difficulties that are not directly related to the content of the documents of the grodzki or zemsky acts, but the source of which is the poor preservation of documents, the lack of a certain layer of documents, the disproportionate frequency of representations in the material of the various noble families or individuals; to a certain extent the problem may be the mobility of gentry, its frequent migration from family nests, which led to the dispersion of information on documents of different courts, etc.

The third section "Characterization of the main types of legal and property interactions of the Halych land gentry in the 15th -18th cent. recorded in the documents of the Halych zemsky and grodzki courts." actually reveals the two opposing sides of the legal and property interactions of the gentry, which can be conventionally called "peaceful" and "conflict". The work deals in detail with the following types of property interactions such as giving, writing off or pledging their shares for a loan of money, assignment of rights to movable and immovable property, assignments to the daughters from father and mother, abandonment of daughters of parental estates in favor of brothers and sisters after receiving proper dowry, recordings of certain sums guaranteed on the estates, mutual records of property and certain amounts between husband and wife, mutual quit and abandonment between relatives, marriage agreements, wills.

Concerning the conflict side of legal relations, which is represented in the acts of the grodzki and zemsky courts, we first of all characterized conflicts that stood between different noble families. Members of such families formed peculiar groups or clans among themselves, which for several generations jointly dealt with cases. As a rule, the basis of which these groups were united was family ties. These clans were fighting and robbing each other and this hostility could continue for several generations. Conflicts were shaken because of undivided land, unpaid debts, unpaid dowry, etc. In this section we discuss in detail several typical conflicts between the Berezovski families, which existed in the 18th century. Separately, the issue of enmity between Berezovski and local big landowners, magnates and Jews is highlighted. The issue of the participation of gentry, and particular Berezovskiy, in the opryshki movement was described

The fourth section, "Genealogy of Berezovski" actually reveals the genealogy of the main most notable branches of this large and numerous noble family. We made an attempt to reconstruct the pedigree of Berezovski from the first written mention of the three brothers, Shandro, Vasko and Stanko in 1419 and until the end of the 18th century. Unfortunately, due to the fragmentation of the data, just for several branches can be built the genealogical line during these four centuries, actually more often we have to deal with a set of genealogies or their fragments. It is more or less possible to establish the descendants of Vasko and Shandro from Bereziv in the 15th - 16th centuries, while the line of the third brother Stanko, later divided in many branches of the Vyzhniy Bereziv, practically does not undergo genealogical reconstruction. Somewhat better situation is with the establishment of the origin of the branches of Berezovski observed in the 18th century. At this time it is possible to find common ancestors for different branches and the general picture of the growth of the family gets clearer contours. The pedigrees of the following branches are considered in detail: Bilavych Berezovski, Bodrug Berezovski, Vaskul Berezovski, Genyk Berezovski, Dymydovych Berezovski, Zdechuk Berezovski, Malkovych Berezovski, Motsok Filiovych Berezovski, Negrych Berezovski, Nergishovych Berezovski, Pertsovych Berezovski, Romanchych Berezovski, Telepan Berezovski, Tomych Berezovski, and Fitsych Berezovski.

Key words: Berezovski, gentry, genealogy, noble nicknames, Halych Land, Halych zemsky court, Halych grodzki court.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Джерела та історіографія проблеми

І.1 Джерела

І.2 Історіографія проблеми

Розділ ІІ. Методика й специфіка генеалогічних досліджень дрібної шляхти Галицької землі ХV - ХVIIІ ст

ІІ.1 Труднощі із ідентифікацією осіб та інтерпретацією змісту судових документів

ІІ.2 Особливості критичного аналізу змісту документів

ІІ.3 Труднощі, які не пов'язані безпосередньо із змістом документів гродських чи земських книг

Розділ ІІІ. Характеристика основних типів правових і майнових інтеракцій дрібної шляхти Галицької землі у XV-XVIII ст. зафіксованих в документах галицьких земського і гродського судів

Розділ ІV. Родоводи Березовських

ІV. 1 Білавичі Березовські

ІV. 2 Бодруги Березовські

ІV. 3 Васкули Березовські

ІV. 4 Геники Березовські

ІV. 5 Димидовичі Березовські

ІV. 6 Здечуки Лазаровичі Березовські

ІV. 7 Малковичі Березовські

ІV. 8 Негричі Березовські

ІV. 9 Нергішовичі або Нергіші Березовські

ІV. 10 Перцовичі Березовські

ІV. 11 Романчичі Березовські

ІV.12 Телепани Березовські

ІV. 13 Томичі Березовські

ІV. 14 Фіцичі Березовські

Висновки

Список використаних джерел і літератури

Додатки

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У сучасній вітчизняній науці генеалогічні дослідження дрібної української шляхти поступово стають одним із пріоритетних напрямків історичних студій. Адже багато знаних і впливових історичних постатей ведуть свій родовід саме від дрібного зем'янства, з тієї великої маси рядової шляхти, що у XV-XX ст. спочатку складала підніжжя пануючої верстви Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, а пізніше була більшою чи меншою мірою інтегрована до дворянського стану Австрійської / Австро-Угорської та Російської імперій.

Генеалогія дрібної шляхти Галицької землі на сьогоднішній час вивчена слабко, а значна кількість родів потребує ґрунтовних досліджень «з чистого листа». Об'єкт і предмет таких студій хоча і є доволі цікавими, однак сам процес дуже трудомісткий та вимагає від дослідника суттєвої концентрації уваги та особливої ретельності при систематизації матеріалу. Все це через те, що сотні, а навіть тисячі осіб враз постають в актах земських і гродських судів з усіма своїми різноманітними прізвиськами, місцями осілості та, часто, без жодної вказівки на походження та родинну приналежність. Додаткову складність при ідентифікації представників дрібної шляхти додає висока мобільність цього суспільного прошарку. Прослідкувати міграцію дрібношляхетських родин з одного місця в інше зазвичай доволі проблематично Про особливості генеалогічних студій дрібношляхетського середовища Прикарпаття див.: Кіцелюк В. Проблематика генеалогічних досліджень дрібної шляхти Прикарпаття на основі джерел гродських і земських судів у XVII-XVIII ст. // Музейний вісник. Науково-теоретичний щорічник. - № 13-2. - Запоріжжя, 2013. - С. 395-408..

У той час як по історії і генеалогії дрібної шляхти інших місцевостей Галичини вже маємо низку ґрунтовних напрацювань Смуток І. Вступ до генеалогії шляхти Самбірського повіту XVI - початку XVII ст. - Львів, 2008; Його ж. Виникнення та використання прізвиськ серед шляхти Турківщини у XVI-XVIII ст. (На прикладі родів Ільницьких, Комарницьких, Височанських, Матківських тощо) // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства - Львів, 2004. - Вип. ІV. - С. 23-32; Його ж. Початки родів Яворських, Турецьких, Ільницьких (XV-XVI ст.) // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. -- Львів, 2006. -- Вип. 5. - С. 55-64; Його ж. Достовірність даних історико-генеалогічних матеріалів легітимізації галицької шляхти кінця ХVІІІ-ХІХ ст.) // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства - Львів, 2007. - Вип. VІ. - С. 87-92; Його ж. Гродські і земські акти як джерело до генеалогії шляхетських родів православного (греко-католицького) віровизнання Перемишльської землі (XVI - XVIII ст.) // Мандрівець. Всеукраїнський науковий журнал гуманітарних студій. - № 2 (92). - Тернопіль, 2011 - С. 64-68; Його ж. Формування родів руської шляхти Перемишльської землі (XV-XVIII ст.) // Генеалогія. Збірка наукових праць. - Київ, 2013. - Вип. І. - С. 255-270; Його ж. Руська шляхта у Перемишльському повіті (XV-XVII ст.): географія землеволодіння // Дрогобицький краєзнавчий збірник. - Дрогобич: Коло, 2012. - Вип. XVI. - С. 88-102; Його ж. Родовий склад шляхти Перемишльської землі у XV- на початку XVII ст. // Rocznik Lubelskiego Towarzystwa Genealogicznego. - Lublin, 2013 (2014). - Tom V. - S. 110-148; Пашин С. Перемышльская шляхта второй половины XIV - начала XVI века. Историко-генеалогическое исследование. - Тюмень, 2001; Его же. Шляхетство позднесредневековой Польши: сословные критерии и пути нобилитации (на примере перемышльских конюхов XV-XVI вв.) // Европа на этапе от классического средневековья к новому времени. Сб. научн. трудов. - Тюмень, 1991. - С. 40-47; Его же. Дрогобычская шляхта XV - начала XVI века // Европа. Международный альманах. - Тюмень, 2002. - Вып. II. - С. 68-78; Его же. Земяне из саноцкого села Добра в XV веке // Европа. Международный альманах. - Тюмень, 2003. - Вып. III. - С. 46-56., то щодо представників шляхти Прикарпаття віднаходимо хіба що скупі і уривчасті відомості у давніх польських гербівниках та працях істориків першої половини XX ст. Herbarz Polski. Cz. I: Wiadomoњci historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich / Uіoїyі i wydaі A. Boniecki. - Warszawa, 1899-1913. - T. 1-17; Wyrostek L. Rod Dragow-Sasow na Wкgrzech i Rusi Halickiej // Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego.- R. 1931/32. - T. IX. - Krakуw, 1932; Semkowicz W. Wywody szlachectwa w Polsce XIV-XVII w. / Wі. Semkowicz. - Lwоw: Nakіadem Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie, 1913. - 355 s. (Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. - T. 3). Завдяки збереженим матеріалам галицького гродського і земського судів дослідник має змогу доволі детально реконструювати родоводи більшості гілок місцевої дрібної шляхти, вивчити їх соціальне життя, побут, майнове становище, шляхи міграцій тощо. У відсотковому співвідношенні кількість судових справ, що велися дрібною шляхтою у Галицькому земському і гродському судах, є доволі значною та за нашими підрахунками коливається в середньому у межах 20-40%, а в деякі роки досягає й 50%. Якщо зважити на те, що зберігся цілісний комплекс судових книг галицького гродського і земського судів (більше 450 томів Центральний державний історичний архів України, м. Львів (далі - ЦДІАЛ). - Ф. 5 (Галицький гродський суд). - Оп. 1. - Спр. 1-318, 494-498; Ф. 6 (Галицький земський суд). - Оп. 1. - Спр. 1-129. У даному випадку взято до уваги переважно чистові книги і фасцикули неіндукованих копій, так як чорнові книги за ті самі роки лише дублюють інформацію з чистових.), то фактична кількість документів у них, які стосуються дрібної шляхти сягає колосальної цифри. Такий матеріал заслуговує фундаментальних студій, а дослідників історії і генеалогії прикарпатської шляхти чекає значний обсяг роботи по опрацюванню цих справ.

Для вивчення нами було обрано один з найчисельніших і найбільш розгалужених родів прикарпатської шляхти - Березовських з Березова Колись єдине село Березів тепер становить села Вижній Березів, Середній Березів, Нижній Березів та Баня-Березівська Косівського р-ну Івано-Франківської обл. . Цей рід виводиться від трьох братів, які осіли в Березові на початку XV ст. Нащадки цих перших протопластів роду на кінець XVIII ст. становили більшу частину мешканіців чотирьох сіл, які виникли при поділі первісного поселення Берези чи Березова (орієнтовно близько 175 сімей) та велику кількість шляхетських родин, розсіяних по Галичині і всій Правобережній Україні. На 1820 р. спільнота Березовських у своєму родовому гнізді начисляла вже понад 330 сімей. Не зважаючи на це історія та генеалогія даного роду перебувала поза увагою дослідників, і з часу публікації Л. Виростком праці про рід Драго-Сасів фактично не зрушилась з місця. Втім, те саме можна сказати і про решту родів дрібної шляхти Галицької землі. Випадок з Березовськими особливий ще й тим, що вони мешкали досить далеко від Галича, де знаходився земський і гродський суди, і в XV - на початку XVIІ ст. багато юридичних справ їм доводилось залагоджували в коломийському старостинському суді, корпус документів якого до тепер не зберігся. Це призвело до певного збіднення інформаційної бази та труднощів при реконструкції генеалогії Березовських, оскільки кількість звісток про них на сторінках галицьких земських і гродських книг в цей період доволі мала.

Детальні студії над історією родів дрібної шляхти дають нам надзвичайно багато матеріалу для розуміння історії їх становлення та поступової еволюції, збагачують наші знання щодо етно-соціальних, економічних, релігійних, політичних, військових та інших процесів, які протікали у їх середовищі. До наших днів в українській історіографії практично відсутні дослідження багатьох аспектів соціальних відносин у дрібношляхетському середовищі XV-ХVIII ст. Галицької землі зокрема та Галичини загалом. Стосунки дрібної шляхти з сусідами-магнатами, способи співжиття поруч із їхніми підданими, мирні і конфліктні взаємодії всередині самого дрібношляхетського середовища, характер міграції і її причини - всі ці проблеми ще потребують детального висвітлення. Недослідженими, зрештою, залишаються й майнові відносини, шлюбні стосунки, повсякденне життя та побут, економічне становище дрібної шляхти та їх зміна впродовж століть. Мало що відомо про внутрішній світ дрібного шляхтича і те, якими мотивами були продиктовані ті чи інші його вчинки, не достатньо досліджено участь дрібної шляхти в торгівлі (зокрема, що особливо характерно для даного регіону - сіллю), різноманітних заворушеннях і повстаннях, в опришківському русі тощо. Дане дисертаційне дослідження опосередковано торкається усіх цих патинь та дає наочний матеріал для їх розробки.

Окрім того кропітка робота над реконструкцією історії родів дрібної шляхти Галицької землі потребує ще й вироблення і вдосконалення відповідних методичних засад. Іменний та прізвищевий критерії використовувані для систематизації генеалогічного матеріалу не завжди дають відповіді на всі питання. Часті помилки, неточності, перекручення, а то й фальсифікати документів, які містять земські і гродські книги вимагають обережного підходу. Поважне трактування актового матеріалу, його критичне осмислення мають велике значення у сучасних дослідженнях. Книги гродських і земських судів виступають основним, а часом й єдиним історичним джерелом для подібних студій, тому накопичення знань про особливості роботи із цим пам'ятками є вкрай важливим завданням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною планових наукових тем «Західноукраїнські землі в період середньовіччя та ранньомодерного часу» (номер державної дисертації 0112U004039) та «Розвиток архівної справи, документознавства та спеціальних історичних дисциплін на західноукраїнських землях» (номер державної реєстрації 0112U004044), які виконуються на кафедрі давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імена Івана Франка.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної праці є реконструкція історії і генеалогії роду Березовських з Березова на Прикарпатті з XV - по кінець XVIII ст. Для досягнення поставленої мети передбачається реалізувати такі завдання:

охарактеризувати стан досліджуваної нами проблематики в широкому історіографічному контексті, виділити основний доробок з історії і генеалогії шляхти на українських землях загалом, так з історії роду Березовських зокрема;

залучити до дослідження якнайповнішу джерельну базу, попередньо вивчивши типи наявних джерел, їх склад, доступність та інформативність;

розробити теоретико-методологічні засади для вивчення історії та генеалогії дрібної шляхти Галицької землі, проаналізувати проблематику таких досліджень та репрезентативність джерел, охарактеризувати специфіку та основні труднощі в роботі з історико-генеалогічними даними;

охарактеризувати основні типи правових і майнових інтеракцій дрібної шляхти Галицької землі у XV-XVIII ст. зафіксованих в документах галицьких земського і гродського судів, окреслити загальні риси соціальних відносин дрібношляхетського середовища;

Реконструювати генеалогію роду Березовських починаючи від перших письмових згадок у XV ст. і до кінця XVIII ст., здійснити частковий просопографічний аналіз генеалогічних даних;

систематизувати генеалогічну інформацію за прізвищевим критерієм, проаналізувати особливості використання прізвиськ представниками роду Березовських.

Об'єктом дослідження є еволюція дрібної шляхти Галицької землі у XV - наприкінці XVIII ст., предметом дослідження - історія і генеалогія роду Березовських з Березова на Прикарпатті.

Методи дослідження. В основі проведеного дисертаційного дослідження лежать принципи системності, об'єктивності та історизму. Використано також загальнонаукові методи: системного аналізу, порівняння, синтезу, узагальнення, які разом з описовим, біографічним та історико-хронологічним методами дали змогу відтворити історію роду Березовських та реконструювати його генеалогію.

Нижня хронологічна межа дослідження - початок XV ст. - визначена часом перших письмових згадок про протопластів роду Березовських з Березова на Прикарпатті. Верхня хронологічна межа - кінець XVIII ст. Вибір верхньої хронологічної межі продиктований наявними джерелами. Оскільки саме в кін. XVIII ст. перестали функціонувати земський і гродський суди, документи яких є основним джерелом для дослідження іторії і генеалогії дрібної шляхти, відповідно й фонди цих установ, збережені нині в архіві хронологічно сягають лише до кін. XVIII ст. Приблизно в цей же час завершився перший етап легітимації галицької шляхти, в котрому гродський і земський суди брали безпосередню участь, а саме підтвердження шляхетських прав відбувалось як правило на основі давніших документів цих же судів. На поч. XІХ ст. склад і характер джерел помітно змінюються, а для дослідження роду Березовських їх стає вкрай мало. В цій роботі лише в окремих випадках за наявності відповідних джерел реконструкція родоводів доведена до початку - середини XIX ст.

Географічні рамки роботи охолюють частину території Прикарпаття, а саме колишніх коломийського та галицького повітів Руського воєводства, де знаходилося як саме родове гніздо Березовських, так і багато інших шляхетських осередків. При необхідності до уваги брались і місця розселення окремих відгалужень роду в Галичині і на Правобережжі.

Наукова новизна. Дана робота - це спроба вперше цілісно дослідити історію і генеалогію Березовських з Березова на Прикарпатті. Треба сказати, що на сьогоднішній день історико-генеалогічні студії щодо прикарпатської шляхти (галицького чи коломийського повітів) залишаються в зародковому стані і жодних серйозних праць на цю тему ми не маємо. На основі комплексу неопублікованого архівного матеріалу нами було систематизовано значний масив даних, які стосуються цієї родини. Це дозволило прослідкувати як еволюцію її соціально-економічних взаємодій, так і виділити за прізвищевим критерієм основні відгалуження роду, дослідити їх генеалогію, чисельність, шлюбні зв'язки, міграції тощо. Окрім того було проведено аналіз основних труднощів, з якими стикається дослідник при використанні давніх актових джерел для реконструкції історії і генеалогії дрібної шляхти.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. Результати та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані як при написанні спеціальних наукових праць з історії шляхти Галичини, в роботах із загальної історії України і Польщі XV-XVIIІ ст., а окрім того - при укладанні довідкових генеалогічних видань, підготовці навчальних курсів для студентів університетів.

Особистий внесок здобувача. Викладені у роботі положення та висновки належать дисертантові одноосібно.

Наукова апробація результатів дослідження. Окремі положення та тези дисертаційної роботи було представлено у виступах на Третіх українських генеалогічних читаннях 3 - 5 Червня 2016 р., звітній науковій конференція ЛНУ імені Івана Франка за 2014 рік (Львів, 2 - 3 лютого 2015 р.), XXIII науковій геральдичній конференції (Львів, 10 - 11 жовтня 2014 р.), XXIV науковій геральдичній конференції (Львів, 9 - 10 жовтня 2015 р.), VI краєзнавчій конференції «Історичні пам'ятки Галичини» (Львів, 4 березня 2016 р.).

Результати та матеріали дисертації склали основу для написання наступних наукових статей:

1. Генеалогія Березівської шляхти. Гілка Томичів-Березовських з кінця XVII по середину XIX ст. // Генеалогічні записки. - Львів, 2012. - Вип 10/4. - С. 56-62.

2. Генеалогія Березівської шляхти. Гілка Васкулів Березовських з кінця XVII - по середину XIX ст. // Генеалогічні записки. - Львів, 2013. - Вип 11 / 5. - С. 85-94.

3. Проблематика генеалогічних досліджень дрібної шляхти Прикарпаття на основі джерел гродських і земських судів у XVII-XVIII ст. // Музейний вісник. Науково-теоретичний щорічник. - № 13-2. - Запоріжжя, 2013. - С. 395-408.

4. Правові і майнові взаємини дрібношляхетського середовища Прикарпаття XVIII ст. (На прикладі роду Березовських). // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету : зб. наук. пр. - Львів, 2014. - Вип. 15. - С. 27-42.

5. До питання про достовірність генеалогічних даних легітимаційних справ шляхти кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. // Музейний вісник. Науково-теоретичний щорічник. - № 15-2. - Запоріжжя, 2015. - С.11-19.

6. До генеалогії Прикарпатської шляхти. Рід Перцовичів Березовських наприкінці XVI - XVIII ст. // Historia III'. Polsko-ukraiсskie spotkania mіodych historykow, red. A. Boral. N. Morawiec, A. Smoliсski, Czкstochowa 2015. - С.69 - 89.

7. До генеалогії Прикарпатської шляхти. Рід Телепанів Березовських на початку XVII - в кінці XVIIІ ст. // Генеалогічні записки. - Львів, 2016. - Вип 14 / 8. - С. 78-83.

Структура дисертації. Дисертація складається з анотації, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та додатків. Перший розділ містить аналіз джерел і історіографії досліджуваної теми, другий висвітлює особливості роботи з основним першоджерелом - актами галицьких земських і гродських книг, третій розділ дає відповідь на питання, що ж дослідник може знайти працюючи з судовими документами, які стосуються дрібної шляхти, четвертий безпосередньо розкриває історію та генеалогію роду Березовських у цілому та його основних відгалужень. Обсяг основного тексту дослідження складає 207 сторінок, перелік джерел і літератури становить 611 позицій. Загальний обсяг дисертації - 270 сторінок.

РОЗДІЛ І. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ

І.1 Джерела

Неопубліковані джерела. Як відомо головним джерелом з історії і генеалогії шляхти в Україні з XV - по XVIII ст. є акти земських і гродських судів. Основою для написання нашого дослідження стали матеріали галицьких гродського і земського судів, які зберігаються у фондах Центрального державного історичного архіву України у м. Львові. (Ф. 5. Галицький гродський суд; ф. 6. Галицький земський суд). Ці фонди являють собою порівняно добре збережений корпус документів, який складається із зібраних у окремі томи судових справ. Переважно це книги донесень (реляцій); меншу частину становлять книги вписів угод і книги вироків. Загалом у ф. 5 зібрано 901 справа, а у ф. 6 - 359 справ. З них нами опрацьовано 306 томів галицького гродського суду і 105 томів галицького земського суду. Більшість із опрацьованих нами матеріалів - це чистові книги, оскільки чорнові записи фактично їх дублюють. Нами більшою мірою було використано книги донесень, а ніж книги вироків, оскільки в останніх йдеться про логічне завершення судових процесів, розпочатих в книгах донесень, тому з перспективи генеалогічних студій книги вироків в основному дублюють інформацію про учасників судових тяжб із відповідних протестацій, донесень і позовів. Частину справ періоду другої половини XVIII ст. становлять фасцикули неіндукованих копій документів гродського і земського судів, котрі, очевидно, так і не були ніколи оформлені в окремі чистові книги. Найстарішими є книги галицького земського суду, які збереглися починаючи з 1435 р. Саме вони для XV ст. є основним збереженим джерелом інформації до історії і генеалогії дрібної шляхти Галицької землі загалом та Березовських зокрема. Записи галицького гродського суду дійшли до нас лише з 1512 р. Проте до кінця XVI ст. очевидну перевагу в кількості судових документів, де згадуються Березовські, мають земські книги. В першій третині XVII ст. кількість справ в обох судах поступово врівноважується, а з середини XVII ст. матеріали земського суду відходять на другий план. Цікаво, що вже у XVIII ст. дрібна шляхта вдається до його послуг вкрай рідко, лише в часи безкоролів'я і, коротко, після приєднання Галичини до Австрійської імперії.

Хоча функції і компетенція земського і гродського судів були формально розділені, однак на практиці цей поділ був досить умовним. Попри те, що гродські суди повинні були спеціалізуватися на розгляді карних справ (так звані чотири старостинські артикули, під котрими розумілося розбій на дорогах, підпали, напади на маєтки та зґвалтування), а земські - на цивільних справах, і, в першу чергу, тих, які регулювали відносини в галузі шляхетської землевласності, їх функції досить часто перекривалися. Гродський суд мав ту очевидну перевагу, що діяв постійно, і за потреби можна було не чекати зібрання земського суду (так званих земських років, котрі відбувалися лише декілька разів на рік), а звернутися до нього і укласти там потрібну угоду, а вже згодом і за можливості облятувати її в земському суді.

Звернемо увагу й на загальний характер такого роду джерел як матеріали земських і гродських судів. Структуру гродських судів і їх функціонування у ХVIII ст. детально описав Освальд Бальцер Balzer O. Kancelarye i akta grodzkie w wieku XVIII. - Lwуw, 1882. - 54 s.. Окремі розвідки щодо актових книг гродських і земських судів, а зокрема власне галицьких судових книг вперше було зроблено на початку XX ст. польським істориком Пшемиславом Домбковським D№bkowski P. Ksiкgi s№dowe halickie za czasуw polskich. - Lwуw, 1917. - 20 s, D№bkowski Р. Palestra i ksiкgi s№dowe ziemskie i grodzkie w dawnej Polsce / Р. D№bkowski. -- Lwуw, 1926. -- 206 s. -- (Pamiкtnik HistorycznoPrawny; t.III, zesz 2), D№bkowski P. Katalog dawnych aktуw s№dowych polskich wojewуdztwa Ruskiego i Beіskiego, przechowywanych w Archiwum Paсstwowem we Lwowie / Р. D№bkowski -- Lwуw; Nakladem Towarzystwa Naukowego, 1937. -- Cz. 1. -- 220 s. -- (Studia nad Historia Prawa Polskiego im. Oswald Balzera; t. 17, zesz. 1), D№bkowski P. Zaginione ksiкgi s№dowe wojewуdztwa Ruskiego i Beіskiego/ Р. D№bkowski. -- Lwуw: Nakladem Towarzystwa Naukowego, 1921. -- 121 s. -- (Studia nad Historia Prawa Polskiego; t. 8, zesz. 1).. Багато методологічних і джерелознавчих аспектів щодо роботи з актовою документацією земських і гродських судів знаходимо в працях істориків другої пол. ХХ ст Дашкевич Я. Адміністративні, судові й фінансові книги на Україні в ХІІІ-ХVІІІ ст. : проблематика, стан і методика дослідження / Я. Р. Дашкевич // Історичні джерела та їх використання. - К.: Наук. думка, 1969. - Вип. 4. - С. 129-171, Врадий Н. Источниковедческий анализ актовых книг ЦГИА УССР в городе Львове / Н. Ф. Врадий // Вопросы архивоведения. - 1963. - № 4. - С. 51-60, Исаевич Я. Гродские и земские акты - важнейший источник по истории аграрных отношений в Речи Посполитой в XVI-XVIII вв. / Я. Д. Исаевич // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. 1961 г. -- Рига: Изд-во Акад. наук Латв. ССР, 1963. -- С. 90-99. 82. Проценко Л. Актові книги як джерело до вивчення спеціальних історичних дисциплін / Л. А. Проценко // Історичні джерела та їх використан- ня. -- К.: Наук. думка, 1964. -- Вип. 1. -- С. 52?63, Виноградов Г. Вопросы методологии и методики анализа книг судебно-административных учреждений Украины 16 -- середины 17 вв.: конкретно-исторические аспекты / Г. Н. Виноградов // Теория и методика историографических и источниковедческих исследований. -- Днепропетровск: ДГУ, 1989. -- С. 175-182,. Канцелярія суду була тією інституцією, до якої можна було звернутися в багатьох типових на той час потребах. Йшлося і про укладення різноманітних фінансово-господарських угод, і про звернення у разі адміністративних чи кримінальних правопорушень. Тому серед документів суду знаходимо як багато договорів продажі, дарувань, оренди та застави земельних часток, оформлених уступок прав на певні суми чи частки, угоди про позику грошових сум, квити про повернення боргів чи належного майна, шлюбні контракти, записи посагу, зречення дочками прав на батьківські маєтки після отримання належного посагу, записи про введення у володіння частками тощо, так і велику кількість скарг і заяв (т. зв. протестацій і маніфестацій) про збройні напади, побиття, грабунки, захоплення земельних часток, котрі, як правило, в подальшому супроводжувались відповідним позовом і вироком суду. До цієї ж категорії документів відносимо судові реєстри та описи майна, свідчення возного про інспекцію місць злочинів і огляд потерпілих, опис їх поранень тощо. То ж, як бачимо, у судових книгах маємо змогу віднайти відомості про найрізноманітніші аспекти історичного минулого досліджуваного періоду. Як підсумував у своїх працях Олег Купчинський Купчинський О. Земські та гродські судово-адміністративні документальні фонди Львова. - Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 1998. - 98 c., Його ж. З історії створення науково-довідкового апарату до фондів судово-адміністративних установ України XV-XVIII ст. // Архіви України. -- 1976. -- № 1. -- С. 27-35, Його ж. Про підготовку каталога судово-адміністративних установ України XV-XVIII ст. // Архіви України. -- 1976. -- № 5. -- С. 14-21., у них представлена різноманітна інформація про політичне, соціальне, економічне, культурне та релігійне життя краю. З актових книг отримуємо відомості про різномінітні прошарки населення і соціальні стани та їх взаємодію між собою, побут, релігійне життя, торгівлю, участь у військових діях, селянських заворушеннях, опришківстві тощо. Інакше кажучи, маємо справу зі свого роду універсальним, найкраще збереженим і повним джерелом історії шляхти ХVIII ст. Однак треба зважати й на те, що це все ж судові документи, а їх специфіка призвела до того, що багато звичайних аспектів щоденного життя могли не потрапити на сторінки актових книг. Латиномовні писарські формули для опису подій були доволі формалізованими, однотипними, та коли йшлося про правильне юридичне представлення в суді, могли змальовувати події однобоко і тенденційно. З генеалогічної точки зору книги гродського і земського судів теж не дають змоги побачити зріз всього дрібношляхетського середовища. Із логіки документів випливає, що якщо сім'я була порівняно бідною і не мала ніяких конфліктів із сусідами чи родичами, то її представники могли так ніколи і не потрапити на сторінки згаданих книг.

Тим не менш, відсоток судових справ, які велися дрібною шляхтою у Галицькому земському і гродському судах є доволі значним. Як уже було зазначено вище, він коливається в середньому у межах 20-40%, а в деякі роки досягає й 50%. Тому фактична кількість документів у цих книгах, які стосуються дрібної шляхти сягає колосальної цифри. Так, представники роду Березовських, за нашими підрахунками, фігурують у більш ніж 3400 опрацьованих судових документах В даному випадку ідеться переважно про документи з опрацьованих нами чистових книг, так як чорнові книги за ті самі роки в основному дублюють інформацію, яка міститься в чистових., у тому числі у близько 2600 документах з книг галицького гродського суду ЦДІАЛ. - Ф.5. - Оп.1. - Спр.2 - 498. і у близько 800 документах галицького земського суду ЦДІАЛ. - Ф.6. - Оп.1. - Спр.16 - 129.. Однак тут варто зазначити, що одного і того ж судового процесу, коли йшлося про конфлікти, як правило стосується декілька типових процесуальних документів. Це, як правило, протестація чи донесення, позов, вирок, запис про виконання вироку тощо. При цьому сторона, що захищалася, щоб відстояти свої права й інтереси, у відповідь часто подавала зворотній позов на своїх заявників, звинувачуючи їх теж у певних правопорушеннях. Таким чином деякі судові тяжби могли тривати роками, а то й десятиліттями. Для генеалогічних реконструкцій вони відносно малоінформативні, бо хоча й налічують десятки різних документів, йдеться там завжди про одних і тих самих осіб. Тим не менше, при опрацюванні актових книг в сукупності стикаємося із валом генеалогічної інформації, яка потребує кропіткої систематизації за іменним, прізвищевим і топонімічним критеріями. Наприклад, тільки за ХVIII ст. (з 1700 по 1784 рр.) в книгах галицького гродського суду сім'ї Романчичів Березовських стосуються 226 виявлених документів, сім'ї Бодругів Березовських - 167 документів, сім'ї Урбановичів Березовських - 155 документів, сім'ї Малковичів Березовських - 106 документів, сім'ї Томичів Березовських - 105 документів, сім'ї Геників Березовських - 93 документи, сім'ї Фіцичів Березовських - 84 документи, сім'ї Васкулів Березовських - 72 документи, сім'ї Лазаровичів Березовських - 60 документів, сім'ї Білавичів Березовських - 71 документ, сім'ї Негричів Березовських - 53 документи, сім'ї Симчичів Березовських - 53 документи, сім'ї Арсеничів Березовських - 47 документів, сім'ї Кузичів Березовських - 46 документів, сім'ї Димидовичів Березовських - 46 документів, сім'ї Філейовичів Березовських - 45 документів.

Загалом акти галицьких гродського і земського судів охоплюють період із другої третини XV ст. по 1784 р. включно. Проте частота появи Березовських на сторінках судових справ впродож століть досить різна. За XV ст. у давніх актах маємо всього 8 згадок про них. У першій половині XVI ст. їх кількість теж вкрай мала, і лише з 1540-х рр. частота звернень Березовських до галицьких судів починає зростати. Сплеск активності припадає на період 1620-1640-х рр., час, коли багато дрібних шляхтичів уступають свої права на частки в Березові кільком великим землевласникам-магнатам, таким як Куропатви, Потоцькі, Белжецькі тощо. Внаслідок цього маємо велику кількість збережених у судових книгах за цей час угод. Після 1650 р. частота згадок про Березовських в документах різко падає, фігурантами судових справ виступають переважно кілька найзаможніших родин, які мешкали на той час поза межами Березова. Натомість більшість дрібношляхетських родин Березова в цей період перебувають ніби то в тіні, поза межами юридично-правових актів, що в результаті значно ускладнює реконструкцію генеалогічних ланцюжків та встановлення родинних зв'язків між поколіннями Березовських, котрі мешкали в першій половині XVII ст. та шляхтичами з XVIII ст. Лише наприкінці XVII ст. активність дрібної шляхти поступово відновлюється, і вона знову починає звертатися до суду, щоб укласти чи облятувати угоди, подати протестації тощо. За XVIII ст. маємо найбільше згадок про Березовських в давніх актах, а з середини століття кількість ведених Березовськими судових справ сягає свого піку. Тоді до звичайних судових справ про конфлікти і фінансово-господарські оборудки додаються часто облятовувані т. зв. тестимонії - своєрідні виводи і підтвердження шляхетства, які укладались і засвідчувались місцевою шляхтою. Вони виступають важливим джерелом з генеалогії та часто допомагають зв'язати докупи окремі фрагменти родоводів в одне ціле. В другій половині XVIII ст. на сторінках документів з'являються представники всіх відомих відгалужень цього роду.