Торговельна діяльність споживчої кооперації України в період НЕПу (історико-економічний аспект)
Комплексний аналіз історичного досвіду торговельної діяльності споживчої кооперації України щодо забезпечення населення промисловими товарами та продуктами харчування в період нової економічної політики. Конкурентоспроможність кооперативних організацій.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | монография |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.10.2018 |
| Размер файла | 602,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Система споживчої кооперації була заручником більшовицької влади у реалізації її класової політики, відтак кооператорам довелося вносити корективи в торговельну діяльність, зважаючи на введення карткової системи забезпечення населення. Зокрема, директива НКВТ УСРР до всіх окрвнуторгів від 26 травня 1926 р., враховуючи складність забезпечення робітників вершковим маслом, яйцями, олією та рядом промислових товарів, вимагала від місцевих торговельних організацій приділити максимум уваги робітничому постачанню. У цьому контексті наголошувалося на режимі економії продажу споживчою кооперацією хліба. Водночас вказувалося на необхідність утворення в робітничій кооперації достатніх запасів продуктів харчування посиленого попиту, включаючи цукор, сіль, сало. Окрвнуторги спільно зі споживчою кооперацією мали розпочати активну роз'яснювальну роботу серед робітничого населення щодо режиму економії споживання хліба та інших продуктів харчування [141, арк. 48].
Улітку 1928 р. за рішенням оргбюро ЦК КП(б)У кооперативна нарада ЦК визначила нові правила торгівлі. Відтепер у торговельній мережі встановлювалися дві ціни, нижча - для пайовиків, вища - для некооперованого населення. З початком колективізації сільську бідноту, котра не мала товарних надлишків хліба, постачали товарами нормально, без обмежень, а інші групи селян здобували право придбання товарів лише за умови здачі хліба державі. Заможні селяни, які продавали хліб на приватному ринку, не мали права купувати навіть товари першої необхідності (сіль, гас, сірники тощо), а ті, що здавали хліб державі, але належали до категорії заможних, купували у споживчій кооперації товари за цінами на 15 % вищими за звичайні [18, с. 99].
Виконуючи партійні циркуляри щодо нових правил торгівлі, у грудні 1928 р. Лубенський окрвиконком на Полтавщині видав таємне розпорядження райспоживспілці щодо дефіцитних товарів. Так, ціна на покрівельне залізо для сільської бідноти та колгоспників встановлювалася зі скидкою 25 %, відповідно скидка на мануфактуру, шкіряні товари, нитки, калоші, віконне скло, будівельні цвяхи становила 30 %, оселедці, соняшникову олію, господарське мило та вату - 50 % [142, арк. 155]. Зауважимо, що Лубенським окрвиконкомом також було визначено необхідну мінімальну кількість зданого хліба у квитанції на придбання селянами дефіцитних товарів. Зокрема, для отримання права на купівлю мануфактури членам споживчих кооперативів потрібно було здати не менше одного пуда хліба, відповідно, щоб купити чоботи, слід було здати 15 пудів хліба, юхтові витяжки - 8 пудів, халяви для чобіт - 3 пуди, 1 лист покрівельного заліза - 2 пуди, 1 пару калош - 3 пуди, 3 котушки ниток - 1 пуд хліба, а для того, щоб придбати 25 пудів заліза, належало здати 130 пудів хліба [143, арк. 156].
Отже, загострення труднощів на споживчому ринку наприкінці 1920-х рр. супроводжувалося поверненням до практики централізованого розподілу товарної маси, посиленням державної регламентації всіх сфер товарообігу. У системі споживчої кооперації розпочалося створення закритих крамниць - розподільників відомчого характеру і перехід до карткової системи отоварювання робітників промислових регіонів. Відтак споживча кооперація була змушена повернутися до виконання своїх функцій доби «воєнного комунізму» - нормованого розподілу товарів серед населення. В умовах нормованого забезпечення перед організаціями споживчої кооперації державою було поставлене завдання - створити переваги у забезпеченні робітників - ударників виробництва, що свідчило про збереження класового підходу у вирішенні продовольчої проблеми та забезпеченні міст промисловими товарами. Водночас споживча кооперація мала виконувати партійно-радянську директиву безперебійного забезпечення селян - виробників зерна промисловими товарами за твердими державними цінами.
Загалом чисельні державні ініціативи нормованого розподілу товарних мас протягом 1928 р. не покращили ситуацію на ринку. У торговельній системі відчувалася гостра нестача товарів першої необхідності. В окремих містах перейшли до нормованого розподілу деяких товарів через закриті розподільники. На фоні економічних ускладнень загострилася політична боротьба у країні. Більшовикам потрібно було знайти винуватця складної ситуації, що постала на споживчому ринку республіки. Тож зрозуміло, що радянська влада вживала подальші кроки для посилення одержавлення системи споживчої кооперації.
У цілому протягом 1926-1928 рр. споживча кооперація, без сумніву, стала основним товаропостачальником міського та сільського населення. Про це переконливу свідчать статистичні та архівні дані щодо збільшення розгалуженості торговельної мережі споживчої кооперації, зростання обсягів товарообороту як в місті, так і на селі, підвищення питомої ваги торговельної галузі кооперативних організацій в оптовому та роздрібному товарообороті України, зростання показників щодо задоволення споживчих потреб населення тощо. Радянській владі вдалося зробити споживчу кооперацію монополістом ринку. Без сумніву, при цьому більшовики переслідували не лише соціально-економічні, але й політичні інтереси.
Фінансово-кредитна та податкова допомога з боку влади все більше супроводжувалася одержавленням споживчої кооперації, втратою нею своєї економічної й організаційної незалежності. На думку І. Витановича, на внутрішньому ринку за нової економічної політики споживча кооперація мала «направити вільний товарообіг по такому шляху, щоб він не шкодив загальному плану соціалістичного будівництва держави» [30, с. 280]. Керівництву країни вдалося використати потенціал і досвід господарювання споживчої кооперації у боротьбі з приватною торгівлею, а потім у створенні планової економіки. Під впливом і натиском держави поступово відбулась втрата споживчою кооперацією УСРР, як всієї країни, демократичної суті.
Висновки до розділу
Запровадження більшовиками широкомасштабної програми індустріалізації країни вимагало прискорення товарообороту з метою задоволення зростаючих потреб населення міст та промислових новобудов. Відтак споживча кооперація розглядалась союзним та республіканським партійно-радянським керівництвом як частина народногосподарського плану.
Оскільки у держави коштів для довготермінового кредитування кооперації не вистачало, кооператори протягом 1926-1928 рр. були зобов'язані не лише виконувати державне завдання продовольчого забезпечення населення, але і вишукувати власні джерела самофінансування. З огляду на це помітну роль у споживчій кооперації відігравали заходи щодо поповнення пайових внесків з метою збільшення власних коштів та зменшення торговельних витрат. Хоча держава продовжувала сприяти в отриманні споживчою кооперацією кредитів, проте співвідношення власних коштів до запозичених почало змінюватися до користь перших. А отже, практично всі ланки споживчої кооперації України протягом 1926-1928 рр. стали фінансовоспроможними. Ця обставина сприяла тому, що віднині держава не раз зверталася до кооператорів за грошовою підтримкою та кредитами. Тобто споживча кооперація України із позичальника поступово перетворювалася на кредитора. Політика індустріалізації також вплинула на оподаткування кооперації. Якщо у попередні роки споживча кооперація мала суттєві податкові переваги перед іншими торговельними закладами, то протягом другої половини 1920-х рр. держава посилила на неї податкове навантаження, хоча, без сумніву, певні пільги все ж таки зберігалися порівняно з приватним сектором торгівлі.
Протягом 1926-1928 рр. за сприяння органів влади та управління відбулося суттєве поглиблення практики генеральних договорів споживчої кооперації з державою промисловістю. Це, без сумніву, сприяло раціоналізації процесу товаропросування від виробника безпосередньо до споживача. Система генеральних договорів допомогла скоротити число проміжних ланок у процесі надходженні товарів і відповідно зменшити торговельні витрати. Генеральні договори з підприємствами державної промисловості допомогли кооператорам завоювати оптовий споживчий ринок і тим самим виконати директиву керівництва країни.
Регулюючи генеральні договори споживчої кооперації з промисловістю, більшовики мали можливість регулярно відстежувати не лише процес випуску, але й реалізації промислової продукції. Відзначимо, що з одного боку генеральні договори гарантували кооперативним організаціям поповнення товарних ресурсів, а з другого - змушували діяти в строго визначених державою межах (терміни закупівлі та реалізації товарів, їх асортимент, ціноутворення тощо), що в свою чергу обмежувало господарську підприємливість кооператорів.
Водночас зауважимо, що споживчій кооперації протягом 1926-1928 рр. довелося не лише з власної ініціативи, а й під диктат партійного та державного керівництва виконувати завдання, спрямовані на зниження цін на промислові товари та продукти харчування, усунення великого розриву між оптовими і роздрібними цінами, між цінами на промислові і сільськогосподарські товари. Без сумніву, ця робота дозволила вітчизняним кооператорам суттєво зменшити роздрібні ціни на товари першої необхідності, у результаті чого члени споживчої кооперації змогли заощадити свої кошти, не переплачуючи приватному торговцеві. Утім ініційовані партійно-урядовими директивами кампанії супроводжувалися ослабленням фінансового стану ряду кооперативних організацій, особливо на селі, звуженням асортименту товарів та погіршенням їх якості. Аналіз перебігу кампаній щодо зниження цін, які систематично контролювалися не лише громадськістю, але й органами влади та силовими структурами, переконує у тому, що система споживчої кооперації України, яка була складовою частиною системи споживчої кооперації СРСР, усе більше зазнавала адміністрування та втручання в її господарські справи.
З огляду на розпочату більшовиками програму індустріалізації та підготовку до колективізації села споживча кооперація була змушена не лише добровільно, але й під диктат партійно-радянських розпоряджень та вказівок розширити та активізувати свою торговельну діяльність з метою термінового вирішення продовольчої проблеми та задоволення потреб населення у товарах повсякденного вжитку. Завдання, поставлене перед споживчою кооперацією державою щодо завоювання ринку і витіснення приватного торговця, протягом 1926-1928 рр. практично було виконане. Споживча кооперація охопила не лише оптову, але й роздрібну торгівлю. Таким чином, особливістю торговельної діяльності споживчої кооперації протягом 1926-1928 рр. було те, що вона здійснювалася в умовах індустріалізації і проголошення курсу на колективізацію села, тобто в контексті широкомасштабних державних програм, що врешті й визначило її місце та роль у задоволенні потреб населення міста та села.
Література до розділу
1. Коммунистическая партия Советского Союза в резолюциях и решениях сьездов, конференций и пленумов ЦК (далі - КПСС в резолюциях…) /1898-1986 /. - Т. 4. - 1926-1929. - 9-е узд., доп. и испр. - М.: Политиздат, 1984. - С. 15-16.
2. Коммунистическая партия Украины в резолюциях и решениях сьездов, конференций и пленумов ЦК: В 2-х томах (далі - Компартия Украины в резолюциях…). - Т.1. - 1918-1941.- К.: Политиздат Украины, 1976. - С. 419-420.
3. Компартия Украины в резолюциях… - Т. 1. - С. 417.
4. Генкин А.Б. Итоги 8-й сессии Совета ВУКС / А.Б. Генкин // Кооперативный бюллетень. - 1926. - № 6. - С. 3.
5. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі - ЦДАВО України). - Ф. 296. - Оп. 3. - Спр. 109. - Арк. 44.
6. ЦДАВО України. - Ф. 296. - Оп. 3. - Спр. 109. - Арк. 111.
7. Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України (далі - ЗУ України). - Харків: Вид-во НК юстиції УСРР. - 1926. - № 13. - Ст. 47. - С. 272.
8. ЦДАВО України. - Ф. 35. - Оп. 3. - Спр. 272. - Арк. 71.
9. ЗУ України. - 1926. - № 8. - Ст. 28. - С. 147-148.
10. Кооперативный бюллетень. - 1926. - № 31. - С. 17.
11. Збірник статистично-економічних відомостей про торгівлю України 1925/26 - 1929/30 рр. - Харків: Б.в., 1931. - С. 78.
12. ЦДАВО України - Ф. 337. - Оп. 1. - Спр. 4432. - Арк. 32.
13. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 2025. - Арк. 6-6 зв.
14. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 2025- Арк. 8.
15. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 2025- Арк. 13.
16. Кооперація на Україні в 1925-26 році. - Харків: Третя друкарня імені Фрунзе. Укрголовліт, 1929. - С. 21.
17. ЗУ України. - 1926. - № 38. - Ст. 271. - С. 600.
18. Лантух В.В. Становление и развитие торговли на Украине в 1921-1932 гг. / В.В. Лантух - Харьков: Основа, 1992. - С. 88.
19. Зарудний С. Українська кооперація на десяті роковини Жовтневої революції. 1917-1927 / С. Зарудний. - Харків: Книгоспілка. - С. 35.
20. ЗУ України. - 1927. - № 20. - Ст. 97. - С. 317.
21. ЗУ України. - 1927. - № 53-54. - Ст. 217. - С. 1033.
22. ЗУ України. - 1928. - № 8. - Ст. 78. - С. 207.
23. Кооперативне будівництво. - 1927. - № 2. - С. 93-94.
24. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 1888. - Арк. 4.
25. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 2025. - Арк. 8.
26. Юношев М. Місцеві джерела капітального будівництва / М. Юношев // Кооперативне будівництво. - 1929. - № 9-10. - С. 50.
27. Споживча кооперація Української РСР. 1917-1967. - К.: Экономика, 1967. - С. 46.
28. Дешко Є. Кооперація на Україні / Є. Дешко - Харків: Урядова друкарня імені Фрунзе, 1927. - С. 25.
29. Кооперація на Україні в 1926-27 році. - Харків: Друкарня ім. Петровського. Укрліт. 1929. - С. 27-28.
30. Витанович І. Історія українського кооперативного руху / І. Витанович. - Нью-Йорк: Товариство Української кооперації, 1964. - С. 281.
31. Целларіус В.М. Сучасна українська кооперація (її стан та розвиток) / В.М. Целларіус. - Харків: Книгоспілка, 1926. - С. 19-20.
32. Попов М. Вукопспілка в житті української кооперації / М. Попов // Кооперативне будівництво. - 1930. - № 11-12. - С. 32.
33. ЦДАВО України. - Ф. 296. - Оп. 3. - Спр. 1433. - Арк. 31.
34. Кооперативне будівництво. - 1929. - № 21. - С. 51.
35. Кооперативне будівництво. - 1928. - № 22. - С. 32.
36. ЦДАВО України. - Ф. 296. - Оп. 3. - Спр. 1312. - Арк. 59.
37. Кистанов Я.А. Потребительская кооперация СССР. Исторический очерк / Я.А. Кистанов. - М.: Издательство Центросоюза, 1951. - С. 271.
38. Кооперативне будівництво. - 1927. - № 4. - С. 1-2.
39. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 1888. - Арк. 15.
40. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 1888. - Арк. 14.
41. Сборник законов Союза Советских социалистических республик. - 1926. - № 68. - Ст. 524.
42. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 1744. - Арк. 4.
43. ЦДАВО України. - Ф. 1.- Оп. 4. - Спр. 1021. - Арк. 40-41.
44. ЗУ України. - 1926. - № 38. - Ст. 271. - С. 602.
45. ЗУ України. - 1926. - № 38. - Ст. 271. - С. 604.
46. Кооперативный бюллетень. - 1926. - № 12-13. - С. 4.
47. Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам / Сборник документов. В 5-ти т. - Т. 1. - 1917-1928 гг. - М.: Политиздат, 1967. - Т. 1. - С. 535.
48. Каненгисер М. Достижения и перспективы рационализации товаропроводящего апарата на Украине / М. Каненгисер // Советская торговля. - 1927. - № 48. - С. 12.
49. Генкін О. Споживча кооперація / О. Генкін, О. Гречка. - Харків: Б.в., 1927. - С. 53.
50. Короткий звіт «Вукоопспілки». 1926-1927. - Харків: Вид-во Вукоопспілки, 1928. - С. 58.
51. Кистанов Я.М. Потребительская кооперация СССР. Исторический очерк / Я.М. Кистанов - М.: Издательство Центросоюза, 1951. - С. 240.
52. ЗУ України. - 1926. - № 35. - Ст. 129. - С. 628-630.
53. ЗУ України. - 1926. - № 35. - Ст. 130. - С. 631.
54. ЗУ України. - 1926. - № 35. - Ст. 131. - С. 632-633.
55. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р-978. - Оп. 1. - Спр. 13.- Арк. 84.
56. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р-978. - Оп. 1. - Спр. 13. - Арк. 122.
57. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р-1367. - Оп. 1.- Спр. 150. - Арк. 22.
58. Потребительская кооперация СССР - основные показатели. - М.: Издание Центросоюза, 1929. - С. 26.
59. ЗУ України. - 1927. - № 20. - Ст. 97. - С. 611-612.
60. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р-1367. - Оп. 1. - Спр. 110. - Арк. 97.
61. Український економіст. - 1927. - 9 червня.
62. Кремнев Г. Развитие кооперации / Г. Кремнев. - Л.: Издательство «Кооперативный строитель», 1928. - С. 165.
63. ЦДАВО України. - Ф. 296. - Оп. 3. - Спр. 1312. - Арк. 8.
64. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р-1367. - Оп. 1. - Спр. 115. - Арк. 7 зв.
65. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р-2178. - Оп. 1. - Спр. 1. - Арк. 314.
66. ЗУ України. - 1926. - № 38. - Ст. 271. - С. 602.
67. ЗУ України. - 1926. - № 38. - Ст. 271- С. 605-606.
68. Кооперативне будівництво. - 1930. - № 11-12. - С. 33.
69. Кооперативный бюллетень. - 1926. - № 15-16. - С. 5.
70. ЗУ України. - 1926. - № 38. - Ст. 271. - С. 605.
71. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р-2178. - Оп. 1. - Спр. 1. - Арк. 367.
72. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р-2178. - Оп. 1. - Спр. 3. - Арк. 26.
73. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 1963. - Арк. 24.
74. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р-978. - Оп. 1. - Спр. 14. - Арк. 131.
75. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 1963. - Арк. 15.
76. Комуніст. - 1927. - 27, 29 березня.
77. ЦДАВО України. - Ф. 296. - Оп. 5.- Спр. 1372. - Арк. 23.
78. Про підсумки зниження цін // Комуніст. - 1927. - 2 квітня.
79. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р-1367. - Оп. 1. - Спр. 110. - Арк. 63.
80. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р-978.- Оп. 1. - Спр. 13. - Арк. 24.
81. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р-978.- Оп. 1. - Спр. 13. - Арк. 15.
82. ЗУ України. - 1927. - № 20. - Ст. 97. - С. 324.
83. ЗУ України. - 1927. - № 20. - Ст. 97. - С. 325.
84. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 1744. - Арк. 52.
85. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р-978. - Оп. 1. - Спр. 11. - Арк. 26.
86. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р-1367. - Оп. 1. - Спр. 114. - Арк. 10.
87. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р-1367. - Оп. 1. - Спр. 114. - Арк. 12.
88. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р.-978. - Оп. 1. - Спр. 13. - Арк. 38.
89. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р.-978. - Оп. 1. - Спр. 13. - Арк. 46.
90. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р.-978. - Оп. 1. - Спр. 13. - Арк. 31.
91. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р.-978. - Оп. 1. - Спр. 13. - Арк. 94.
92. Центральний державний архів громадських об'єднань України (далі - ЦДАГО України). - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 2513. - Арк. 24.
93. ЗУ України. - 1927. - № 53-54. - Ст. 217. - С. 1030.
94. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р-978. - Оп. 1. - Спр. 19. - Арк. 24.
95. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р-1367. - Оп. 1. - Спр. 150. - Арк. 54.
96. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р-1367. - Оп. 1. - Спр. 114. - Арк. 196.
97. Київський Центральний робітничий кооператив «Соробкоп». Звіт за 1927/28 господарський рік. - К.: Київ-друк. 4 друкарня, 1929. - С. 44.
98. ЗУ України. - 1926. - № 22. - Ст. 180. - С. 357.
99. ЗУ України. - 1926. - № 38. - Ст. 271. - С. 603.
100. ЗУ України. - 1926. - № 38. - Ст. 271. - С. 605.
101. ЗУ України. - 1926. - № 3. - Ст. 26. - 38-40.
102. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р.-1367. - Оп. 1. - Спр. 150. - Арк. 53.
103. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 2. - Спр. 3961. - Арк. 263.
104. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р.-2178. - Оп. 1. - Спр. 3. - Арк. 2.
105. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р.-2178. - Оп. 1. - Спр. 3. - Арк. 27-28.
106. ЦДАВО України. - Ф. 296. - Оп. 3. - Спр. 18. - Арк. 43.
107. ЗУ України. - 1927.- № 20.- Ст. 97. - С. 310.
108. ЗУ України. - 1927. - № 20. - С. 325.
109. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 111. - Арк. 320.
110. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 1176. - Арк. 6.
111. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 1199. - Арк. 20 зв.
112. ЦДАВО України. - Ф.1. - Оп. 3. - Спр. 3336. - Арк. 68.
113. ЗУ України. - 1927. - № 53-54. - Ст. 217. - С. 1030.
114. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р.-2178. - Оп. 1. - Спр. 5. - Арк. 37.
115. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р.-978. - Оп. 1. - Спр. 19. - Арк. 57.
116. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р-978. - Оп. 1. - Спр. 22. - Арк. 130.
117. Десять років споживчої кооперації УСРР. 1920-1930. - Харків: Б.в., 1931. - С. 21.
118. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р-1367. - Оп. 1. - Спр. 110. - Арк. 40.
119. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р-1367. - Оп. 1- Спр. 221. - Арк. 7.
120. Державний архів Чернігівської області.- Ф. Р-1367. - Оп. 1- Спр.114. - Арк. 12 зв.
121. Кооперативне будівництво. - 1927. - № 11-12. - С. 43.
122. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р.-1367. - Оп. 1. - Спр. 188. - Арк. 30.
123. Збірник статистично-економічних відомостей про торгівлю України 1925/26-1929/30 рр. - Харків: Б.в., 1931. - С. 8-9.
124. ЦДАВО України. - Ф. 296.- Оп. 3. - Спр. 1433. - Арк. 35.
125. Состояние товарооборота на Украине (материалы к докладу Наркомторга УССР на 3-й сессии Всеукраинского Центрального Исполнительного Комитета). - Харьков: Книгоспилка, 1926. - С. 7.
126. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р.-1367. - Оп. 1. - Спр. 221. - Арк. 7.
127. ЦДАВО України. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 1744. - Арк. 49 зв.
128. Краткий обзор деятельности рабоче-крестьянского правительства Украины за 1925-26 году. - Харьков, ВУЦИК, Центральная Избирательная Комиссия, 1927. - С. 42.
129. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р.-1367. - Оп. 1. - Спр. 110. - Арк. 48.
130. ЦДАВО України. - Ф. 296. - Оп. 3. - Спр. 1895. - Арк. 97.
131. ЦДАВО України. - Ф. 296. - Оп.3. - Спр. 1425. - Арк. 33.
132. ЦДАВО України. - Ф. 423. - Оп. 2. - Спр. 504. - Арк. 13-13 зв.
133. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р.-1367. - Оп. 1. - Спр. 150. - Арк. 28.
134. Омельченко А. Питання організації раціоналізаторської роботи в споживчій кооперації / А. Омельченко // Кооперативне будівництво. - 1928. - № 21.- С. 39-43.
135. ЦДАВО України. - Ф. 296. - Оп. 3. - Спр. 1312. - Арк. 2.
136. Канатьєв А. Перед нормализацией потребительского спроса / А. Канатьєв // Кооперативне будівництво. - 1927. - № 2. - С. 37.
137. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р-1367. - Оп. 1. - Спр. 150. - Арк. 16.
138. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р-1367. - Оп. 1. - Спр. 114. - Арк. 97-98.
139. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р-1367. - Оп. 1. - Спр. 114. - Арк. 138.
140. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р.-978. - Оп. 1. - Спр. 13. - Арк. 7.
141. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р.-2178. - Оп. 1. - Спр. 4. - Арк. 48.
142. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р.-2178. - Оп. 1. - Спр. 4. - Арк. 155.
143. Державний архів Полтавської області. - Ф. Р-2178. - Оп.1. - Спр. 4. - Арк. 156.
ПІСЛЯМОВА
Отже, представлена монографія є спробою комплексного аналізу історичного досвіду залучення державою вітчизняної споживчої кооперації до розв'язання продовольчої проблеми та задоволення потреб населення у промислових товарах у роки непу.
На підставі проведеного дослідження слід зазначити, що досягнуті результати торговельної діяльності споживчої кооперації України в аналізований період стали можливими з огляду на ряд факторів. Головними з них були наявність міцної теоретичної бази, обґрунтування ролі кооперації в економіці країни, діалектичний підхід до оцінки функцій і завдань кооперативів з урахуванням господарської ситуації, що постійно змінювалася. Без сумніву, глибока теоретична розробка кооперативних ідей була виявом уваги до споживчої кооперації з боку правлячої партії та органів влади як у центрі, так і на місцях. Зрозуміло, що місце та роль торговельної галузі споживчої кооперації визначалися через призму класової доктрини створення соціалістичної економіки. Наразі ми маємо визнати, а історична практика це підтвердила, що ставка більшовиків на споживчу кооперацію як основного товаропостачальника міського на сільського населення в умовах жорсткої конкуренції на ринку в роки нової економічної політики виявилася правильною.
Досягнення торговельної діяльності кооперації України протягом 1921-1928 рр., безперечно, є спільним результатом господарської ініціативи організацій споживчої кооперації та підтримки держави. Увійшовши в ринкову стихію непу практично без фінансових ресурсів та з обмеженими товарними ресурсами, споживча кооперація в перші роки не могла самостійно відновити свої торговельні операції. Швидше політичний прагматизм, а не бажання повернути споживчій кооперації незаконно присвоєну власність у роки «воєнного комунізму», спонукали партійно-радянське керівництво країни провести ряд заходів, спрямованих на завоювання кооператорами ринку.
Під егідою правлячої партії та органів влади створювався міцний зв'язок між споживчою кооперацією і підприємствами державної промисловості, тобто між кооперативним та державним сектором економіки, що дозволило кооператорам регулярно поповнювати товарні запаси товариств та їх спілок і тим самим налагодити безперебійне забезпечення міського населення, робітників промислових центрів та новобудов. Завдяки фінансово-кредитній та податковій підтримці з боку держави споживча кооперація змогла не лише розгалужити свою торговельну мережу, але й збільшити товарооборот і ширше охопити потреби своїх членів. Так, згідно зі статистичними даними, у 1927-1928 рр. питома вага споживчої кооперації в загальному торговельному обороті України вже становила 65,3 %, а наступного року вона зросла до 70 %. Збірник статистично-економічних відомостей про торгівлю Украї-ни 1925/26 - 1929/30 рр. - Харків: Б.в., 1931. - С. 29.
Зауважимо, що навіть в умовах постійного тиску та контролю з боку держави, кооператори змогли ініціювати та провести ряд організаційно-господарських реформ, спрямованих на пристосування торговельного апарату до ринкових умов функціонування. Передусім ідеться про наближення споживчої кооперації до пайовика та спрощення процесу товаропросування, що, в свою чергу, позитивно вплинуло на розгортання торговельних операцій і дозволило потіснити приватний сектор торгівлі не лише з оптового, але і з роздрібного ринку.
Без сумніву, активізації торговельної галузі споживчої кооперації сприяв перехід системи на добровільне членство, в результаті чого вдалося суттєво розширити соціальну базу кооперативів, а відтак збільшити власні кошти, які були передусім направлені в торговельну галузь. Разом з тим, розширення соціальної бази споживчої кооперації за рахунок різних верств селянства, службовців, військових, жінок, студентів та учнівської молоді дозволило споживчій кооперації максимально охопити потреби цих категорій населення і тим самим відвернути їх увагу від приватного торговця. Проте зазначимо, що забезпечення членів споживчої кооперації промисловими товарами державної промисловості було налагоджено значно краще, ніж продуктами харчування. Наприклад, на кінець 1928 р. споживча кооперація задовольняла потреби селян у мануфактурі на 75,4 % та гасі на 57,9 %, Кистанов Я.А. Потребительская кооперация СССР. Исторический очерк / Я.А. Кистанов. - М.: Издательство Центросоюза, 1951. - С. 255. а реалізація запитів робітників у продуктах харчування кооперативами тоді досягло лише близько 30 %. ЦДАВО України. - Ф. 296. - Оп. 3. - Спр. 1425. - Арк. 33.
З проведеного дослідження випливає суперечливий висновок, який полягає в тому, що без підтримки держави споживча кооперація протягом кількох років навряд чи змогла б стати монополістом ринку, проте впровадження командно-нажимних методів керівництва з боку правлячої партії та органів влади, які грубо порушували кооперативні принципи господарювання, призвело до зниження ініціативи та підприємливості кооперативних організацій. Нехтування елементарними демократичними принципами споживчої кооперації, якого припускалися партійні та державні органи, ввійшло в систему і нанесло немалий збиток її економічній самостійності, зокрема торговельній галузі.
Тобто реальність, з якою не можна не рахуватися, виявлялася в тому, що держава в ринкових умовах непу, дозволяючи наявність різних форм власності, віддавала перевагу кооперації. Це було визнання владою потужного потенціалу споживчої кооперації, який вона зуміла прагматично використати, зробивши складовою частиною державно-планової економіки.
Однак зауважимо, що частина провини за одержавлення системи лежить на кооператорах. Погодившись на компроміси із владою та маючи від неї підтримку у вигляді кредитів, податкових пільг, гарантованих постачальників промислових товарів та інших переваг, споживча кооперація, сама того не бажаючи, все більше потрапляла в залежність від неї. Втручання партії та держави в різні сфери кооперативного життя - від принципово важливих до дріб'язкових, - без сумніву, стримувало ініціативу кооперативних організацій. У боротьбі за ринок влада не могла обійтися без споживчої кооперації, а кооперація, у свою чергу, не могла функціонувати без підтримки держави. Усе це обмежувало можливості споживчої кооперації, але навіть за таких умов відбувався неоднозначний, складний, прогресивний рух уперед. Це положення підтверджується результатами проведеного дослідження.
Нині кооперативний рух охоплює сотні країн світу на всіх континентах. Традиції та досвід, що склалися в різних регіонах, дозволяють упевнено стверджувати, що у ньому є великий потенціал і реальні позитивні перспективи. Сьогодні не викликає сумнівів доцільність і вигідність кооперації. Вирішуючи складні економічні й соціальні проблеми, вона використовує такі методи діяльності, які часто не підвладні державі на певному етапі. Чим краще складаються тісні взаємовідносини держави та кооперації, тим вигідніше і державі, і споживчій кооперації, а найголовніше - пересічним громадянам, які опинилися у сфері впливу споживчої кооперації.
Сучасна Україна прагне створити ринкову економіку, яка б своїми показниками відповідала європейському рівню. Відтак протягом майже двох десятиліть триває пошук шляхів і напрямів оптимізації споживчого ринку з метою якісного задоволення потреб різних прошарків населення. У цьому контексті актуальним, на думку автора, видається необхідність активізації торговельної діяльності споживчої кооперації в умовах зростання конкуренції на ринку товарів та послуг. Наше переконання базується на тому, що головне призначення споживчої кооперації як господарської та суспільно-громадської структури полягає в її природній місії соціального захисту громадян.
Наразі перед вітчизняними кооператорами стоїть непросте завдання: на всіх рівнях, у всіх сферах діяльності зламати психологію виживання, вичікування і рішуче, у найкоротший термін перейти до політики сталого, динамічного розвитку. При цьому, посилаючись на історичний досвід непу, важливо пам'ятати, що будь-яке державне регулювання ніколи не захистить ринкову економіку від кризових явищ і їх негативного впливу на споживчу кооперацію. Відтак уроки нової економічної політики переконливо доводять, що споживча кооперація України в умовах конкурентної боротьби має передусім «розраховувати на колективний розум, власні сили та єдність в реалізації спільно вироблених рішень». Матеріали ХХ з'їзду споживчої кооперації України. - К.: ПСК «Ре-дакція га-зети «Вісті Центральної спілки споживчих товариств України, 2009. - С. 28.
Аналіз торговельної діяльності споживчої кооперації України у період непу з метою завоювання ринку та максимального задоволення потреб як сільського, так і міського населення дозволив автору сформулювати й обґрунтувати ряд практичних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на підтримку кооперативного сектора економіки та відродження кращих традицій господарювання споживчої кооперації, зокрема в галузі торгівлі.
- У розробці економічної стратегії України на державному рівні має враховуватися потенціал та роль кооперативного сектора економіки. Відповідно урядовими структурами повинна систематично здійснюватися глибока теоретична розробка проблем перспектив розвитку споживчої кооперації в умовах функціонування ринку та аналіз сучасного досвіду. Зокрема, до сьогодні ще не зроблено теоретичне обґрунтування виходу аграрного сектора з економічної кризи та ролі в цьому споживчої та інших видів кооперації. Глибокого наукового вивчення вимагає проблема взаємозв'язку особистих підсобних господарств і споживчих товариств у вирішення таких питань, як продовольче забезпечення населення якісними продуктами, сприяння кооперативних організацій переробці та збуту продукції фермерських господарств. На нашу думку, слабо вивчені питання моральних і виховних функцій споживчої кооперації.
- Наразі для споживчої кооперації України, як і для інших видів кооперації, важливо мати гарантії від уряду та відповідних органів влади та управління щодо дотримання раніше ухвалених законодавчих документів щодо статусу кооперативних організацій у структурі господарського механізму країни. Украй важливо забезпечення державою збереження кооперативної власності, створеної за рахунок мільйонів пайовиків, запобігання рейдерським атакам та притягнення порушників кооперативних законів до адміністративної та кримінальної відповідальності.
- У період нинішньої фінансово-економічної кризи треба підтримати споживчу кооперацію, яка прагне вирішувати соціальні питання. Нині споживча кооперація сама по собі, з огляду на жорстку конкуренцію, без сприяння не зможе прогресивно розвиватися. Було б доречним надати споживчій кооперації пільги, зокрема податкові, щодо отримання банківських кредитів, транспортних перевезень, оплати оренди приміщень та будівель, скидки на будівельні матеріали від державних будівельних корпорацій, зокрема «Укрбудматеріалів» тощо.
- На підставі проведеного аналізу історичного досвіду торговельної діяльності споживчої кооперації України в роки непу та з огляду на суспільні перетворення в економіці України є потреба в продовженні реформування системи, спрямованої на збільшення обсягів діяльності організацій і підприємств, зміцнення їх конкурентоспроможності та підвищення ефективності господарювання. У цьому контексті кооператорам важливо систематично здійснювати заходи щодо створення умов фінансово-економічної безпеки організацій споживчої кооперації з метою їх стабільної роботи. Для того, щоб зменшити зовнішні позики та кредитно-грошову залежність від банківських та інших кредитуючих структур, потрібно прагнути до більш економного використання власних фінансових ресурсів. Економія у використанні сировинних ресурсів, тепло, водо- та енергозабезпеченні кооперативних організацій також є нагальною сучасною потребою.
- Підтримка споживчої кооперації з боку влади потрібна передусім з метою пропаганди кооперативних ідей на державному рівні. Надто загальним і неконкретним є уявлення широких верств населення про кооперацію. Споживча кооперація - це об'єднання громадян, які зібрали свої гроші для реалізації тих соціальних проблем, які не вирішуються державою. Відтак кооперативна агітація, на нашу думку, підтримана органами влади як у центрі, так і на місцях, дозволить збільшити чисельність пайовиків, розширити її соціальну базу за рахунок практично всіх верств суспільства і відповідно приростити власні кошти споживчих товариств та їх спілок. До речі, варто відродити традиції споживчої кооперації щодо створення студентських та учнівських кооперативів, які б певною мірою сприяли вирішенню проблеми щодо купівлі товарів першої необхідності, дешевших, але якісніших продуктів харчування тощо. Не виключаємо, що залучення до споживчих товариств безробітних теж може бути засобом підтримки їх сімей, особливо у період економічної кризи.
- Зважаючи на рішення уряду щодо передачі більшої частини місцевого бюджету сільським та районним радам, актуальним видається допомога передусім сільській споживчій кооперації, яка за фінансової та моральної підтримки спроможна відродити безперебійне забезпечення у найвіддаленіших куточках республіки. Адже приватні торговці та посередники з перепродажу товарів і нині, і в майбутньому навряд чи матимуть бажання постачати товари широкого вжитку у віддалені, важкодоступні та малонаселені пункти. Відновлення роботи закритих в останні роки торговельних закладів споживчої кооперації на селі та створення нових - така перспектива можлива й украй потрібна. З огляду на це фінансово-кредитна підтримка ініціативи передусім молодих фахівців споживчої кооперації, які мають за мету відродження чи створення торговельних закладів на селі, має сенс.
- Переконані, що поява нових споживчих товариств не лише в селах, але і в містах дозволить підвищити зайнятість різних верств суспільства, дещо зменшити безробіття, збільшити доходи сімей, поповнити ресурси місцевих бюджетів. Відродження споживчої кооперації, зокрема, її заготівельної та переробної галузі, сприятиме активізації торгівлі. Відтак кооперативні організації зможуть залучити до роботи з переробки та заготівлі велику кількість людей, особливо в селах та районних центрах. Запорукою цього має бути як підтримка держави, так і бажання населення своїми вступними внесками та паями підтримати відродження системи, яка за 140-річну історію довела свою здатність захищати менш забезпечені верстви населення.
- Як засвідчує досвід минулого, споживча кооперація України має все необхідне для того, щоб зробити помітний внесок у насичення ринку якісними продовольчими та промисловими товарами. Життя нагально вимагає більш тісної інтеграції споживчої кооперації з фермерськими та особистими підсобними господарствами з метою розширення закупівель сільгоспсировини і створення спільних підприємств щодо її переробки. Керівництво споживчої кооперації має приділити максимум уваги збереженню міських ринків, які традиційно перебували у власності кооператорів, а нині стали об'єктом незаконного привласнення підприємливими ділками.
- Збереження якості заготовлених овочів, фруктів, молочних та м'ясних продуктів, їх систематична перевірка у власних лабораторіях кваліфікованими фахівцями та своєчасна доставка споживачеві через мережу магазинів у містах сприятиме підвищенню рейтингу споживчої кооперації. Доречним було б відновити практику закупівель у населення сільгоспсировини на основі контрактації за договірними цінами, виходячи із запитів держави. Така практика дозволить вирішити проблему збуту продукції селянам, яким нині доводиться в пошуках заробітку за безцінь продавати свої товари підприємливим приватним заготовачам.
- На жаль, нині споживча кооперація займається переважно перевалкою та продажем імпортної продукції, не приділяючи необхідної уваги випуску власних товарів. На нашу думку, відчутну користь принесуть і виробничі підприємства та цехи споживчої кооперації, що випускатимуть промислові вироби, які користуються підвищеним попитом селян. Передусім ідеться про товари домашнього вжитку: бідони, відра, миски, решета, діжки, мішки, шпагат, мотузки, сітки для сушіння овочів та фруктів, лійки, марля, рукавиці, гумові чоботи, сільськогосподарський реманент тощо.
- Видається актуальним проведення регулярних кооперативних виставок, де можна було б проводити дегустацію зразків якісної харчової продукції та демонстрацію-продаж промислових товарів, виробів народних промислів тощо. Подібні виставки якісних продуктів і товарів, організовані споживчою кооперацією, можуть спонукати органи, на які покладені функції контролю, посилити перевірку якості товарів торговельних закладів інших форм власності.
- Важливим фактором до розширення обслуговування споживчою кооперацією населення та поглиблення інтересу до неї з боку ділових партнерів є активізація участі організацій системи в роботі міжнародних, всеукраїнських, регіональних та місцевих ярмарків. Багатий досвід участі споживчої кооперації України в регіональних та міжнародних ярмарках у період непу залишається актуальним нині і потребує глибокого аналізу.
- Регулярні всеукраїнські та регіональні наради кооператорів з метою поширення передового досвіду, а також стажування у країнах, які традиційно були торговельними партнерами українських кооператорів (Російська Федерація, Білорусь, Молдова, Польща, Німеччина, прибалтійські держави) могли б сприяти покращенню підготовки та перепідготовки торговельних кадрів.
- Для ознайомлення населення з історією та досвідом споживчої кооперації як в Україні, так і за кордоном варто здійснити видання та перевидання праць відомих теоретиків та практиків кооперативного руху, зокрема М.І. Тугана-Барановського, О.В. Чаянова, М.І. Бухаріна, М.Д. Кондратьєва, Б.М. Мартоса, О.Д. Билимовича П. Височанського, В. Целларіуса, С. Зарудного, П. Пожарського, О. Моргуна, І. Витановича та ін.
- Для пропаганди кооперативних ідей серед учнів та їх батьків, на нашу думку, варто було б організувати безкоштовну передплату для сільських шкіл газети «Вісті центральної спілки споживчих товариств України», а також включення до шкільної програми, передусім у сільських та районних школах, предмету «Історія вітчизняної кооперації» або хоча б виділення годин на цю дисципліну у рамках навчальної програми з краєзнавства. Під час перепідготовки у відповідних обласних інститутах удосконалення кваліфікації педагогічних кадрів доцільно дати вчителям можливість прослухати ряд лекцій з історії споживчої та інших видів кооперації.
- Вважаємо за необхідне посилити теоретичну та практичну підготовку студентів у вищих навчальних закладах із вивчення теорії та історії кооперативного руху. Для сучасної якісної підготовки конкурентоспроможних фахівців торговельної галузі потрібно включити до навчальних програм вищих навчальних закладів України економіко- аграрного, юридичного та педагогічного спрямування дисципліну «Історія світової та вітчизняної торгівлі».
- Суттєвий внесок у сучасний розвиток споживчої кооперації здійснюють учені вищих навчальних закладів системи, результати досліджень яких публікуються в монографіях та наукових журналах і мають практичне використання. Проте наукове забезпечення реформування системи споживчої кооперації України теж потрібно вдосконалювати. Зокрема, слід звернути увагу на здійснення аналізу досягнутих результатів торговельної діяльності споживчої кооперації за останні роки і вироблення рекомендацій щодо її подальшого розвитку в ринкових умовах, особливо враховуючи сучасний кризовий стан економіки та його негативний вплив на кооперативні організації. Передусім увага вчених має бути зосереджена на розробці таких актуальних на даний час проблемах, як взаємодія з органами влади, оптимізація торговельної діяльності з метою задоволення потреб населення у недорогих, але якісних товарах, зростання конкурентоздатності споживчих товариств та їх спілок, поглиблення консолідації споживчої кооперації з іншими гілками кооперативного руху, вихід на світовий, зокрема європейський, ринок.
Без сумніву, не всі питання, які окреслені в монографії, отримали глибоке висвітлення. Проте саме звернення до малодослідженої, але актуальної у даний період теми, дає можливість осмислити вже набутий досвід щодо торговельної діяльності споживчої кооперації у роки нової економічної політики, який є не тільки цікавим і повчальним, але й прийнятним у сучасній практиці.
Звичайно, досягнутий нині рівень суспільних відносин і розпочатий процес повернення нашої держави в умови ринкових законів - нагальна потреба сьогодення, набагато глибша й серйозніша порівняно з непом. Однак для того, щоб реформування вітчизняної економіки у цілому та її кооперативного сектора зокрема були успішними, важливе теоретичне та практичне значення має ґрунтовне вивчення історичного досвіду ринкових трансформацій 1920-х рр. Сподіваємося, що проведене автором дослідження історичного досвіду торговельної діяльності вітчизняної споживчої кооперації та виявлення його позитивних моментів матиме творче використання у нинішніх умовах, адже існує нагальна потреба вдосконалити споживчий ринок для того, щоб підняти його до рівня європейських стандартів, а відтак покращити якість обслуговування населення.
ДОДАТОК А
Дані про статті та розмір доходів споживчої кооперації України за період з 1 жовтня 1927 по 1 жовтня 1928 рр.*
|
Статті доходів |
Розмір доходів |
|
|
1. Від продажу товарів постачання |
1 840,5 тис. |
|
|
2. Бонуси** за операціями із товарами постачання |
90,8 тис. |
|
|
3. Бонуси від продажу товарів промпідприємствам |
238,5 тис. |
|
|
4. Бонуси від продажу товарів збуту |
1 228,5 тис. |
|
|
5. Від експлуатації господарства підсобних підприємств |
83,4 тис. |
|
|
6. Одержано комісійної винагороди за товарними операціями |
3 112,0 тис. |
|
|
7. Відсоток з поточних рахунків і цінних паперів |
68,7 тис. |
|
|
8. Відсоток за користування кредитом клієнтури Вукопспілки |
310,5 тис. |
|
|
9. Надійшло до виплат резервованих сумнівних боргів |
93,3 тис. |
|
|
10. Різні доходи |
3 383,1 тис. |
|
|
11. Усього доходу |
10 449,3 тис. |
* Складено на підставі: ЦДАВО України. - Ф. 296.- Оп. 3. - Спр. 1312.- Арк. 53.
** Бонус - надбавка, винагорода.
ДОДАТОК Б
Питома вага генеральних договорів* у взаємозв'язках споживчої кооперації і державної промисловості СРСР (1925-1926 - 1926-1927 рр.)**
|
Галузі промисловості |
1925-1926 господарський рік |
1926-1927 господарський рік |
|
|
Питома вага (у %) |
Питома вага (у %) |
||
|
Генеральні договори |
|||
|
Текстильна |
25,4 |
37,0 |
|
|
Металева |
19,5 |
12,0 |
|
|
Силікатна |
11,1 |
14,1 |
|
|
Хімічна |
44,0 |
55,8 |
|
|
Цукрова |
29,3 |
43,9 |
|
|
Шкіряна |
3,1 |
17,0 |
|
|
Гумова |
13,8 |
34,8 |
|
|
Тютюнова |
13,7 |
14,0 |
|
|
Паперова |
30,1 |
20,8 |
|
|
Олійна |
- |
18,0 |
|
|
Нафтообробна |
64,0 |
65,8 |
|
|
Соляна |
79,3 |
88,2 |
* Генеральні договори на постачання товарів укладалися між кооперативними центрами і центрами виробників, зокрема трестами та синдикатами.
** Складено на підставі: Потребительская кооперация за 10 лет Советской власти. Юбилейный сборник. - М.: Центросоюз, 1927. - С. 236.
ДОДАТОК В
Дані про різницю цін споживчої кооперації та приватного ринку України на 1 червня 1927 р.*
|
Назва продуктів і товарів |
Одиниці виміру |
Різниця ціни на користь споживчої кооперації** |
|
|
Сіль дрібкова |
фунт |
0,2 коп. |
|
|
Цукор-рафінад |
«-» |
0,4 коп. |
|
|
Оселедці астраханські |
«-» |
3,1 коп. |
|
|
Олія соняшникова |
«-» |
7,7 коп. |
|
|
Мило мармурове*** |
«-» |
1,4 коп. |
|
|
Гас |
«-» |
0,4 коп. |
|
|
Цвяхи |
«-» |
1,4 коп. |
|
|
Сокира фабрична |
штук |
17,0 коп. |
|
|
Залізо сортове кругле |
пуд |
38,0 коп. |
|
|
Залізо сортове бляшане чорне |
пуд |
39,0 коп. |
|
|
Залізо сортове шинне |
пуд |
33,0 коп. |
|
|
Скло шибкове |
лист |
12,6 коп. |
|
|
Ситець |
аршин |
3,2 коп. |
|
|
Бумазея**** |
аршин |
4,4 коп. |
|
|
Чоботи ялові (витяжки) |
пара |
1 крб. 34 коп. |
|
|
Підошва на пару чобіт |
16 коп. |
* Складено на підставі: Дешко Є. Кооперація на Україні / Є. Дешко. - Харків: Урядова друкарня імені Фрунзе, 1927. - С. 30.
** Указана різниця між пересічними цінами споживчої кооперації і приватними цінами на ті продукти та товари, яких украй бракувало на ринку.
*** Мило для прання.
**** Міцна бавовняна тканина.
ДОДАТОК Ґ
Порівняльні ціни Київського Соробкопу і приватного ринку в 1927-1928 рр. (у коп.)*
|
Назва товарів |
Одиниця виміру |
На 1 жовтня 1927 р. |
На 1 жовтня 1928 р. |
|||
|
Київський Соробкоп |
Приватний ринок |
Київський Соробкоп |
Приват- ний ринок |
|||
|
1. Борошно пшеничне |
кг |
15,3 |
18,8 |
19 |
20 |
|
|
2. Крупа гречана |
«-» |
16,5 |
20 |
25 |
35 |
|
|
3. Пшоно |
«-» |
11,3 |
20 |
14 |
35 |
|
|
4. Масло 1 сорту |
«-» |
2 крб. 05 коп. |
2 крб. 30 коп. |
2 крб. 50 коп. |
2 крб. 70 коп. |
|
|
5. Олія |
«-» |
52 |
83,8 |
44 |
1 крб. 50 коп. |
|
|
6. Яловичина 1 сорту |
«-» |
60 |
67,5 |
55 |
60 |
|
|
7. Свинина |
«-» |
80 |
87,5 |
67,5 |
81,8 |
|
|
8. Сало свиняче (шматок) |
«-» |
1 крб. 20 коп |
1 крб. 55 коп. |
1 крб. 35 коп. |
1 крб. 70 коп. |
|
|
9. Хліб житній |
«-» |
7,5 |
13,3 |
10 |
14,3 |
|
|
10. Хліб докторський |
«-» |
10 |
15 |
12,5 |
15 |
|
|
11. Хліб пшеничний 1 с. |
«-» |
18,8 |
23,8 |
16,3 |
25 |
|
|
12. Цукор- пісок |
«-» |
57,5 |
60 |
57,5 |
60 |
|
|
13. Сіль слов'янська |
«-» |
5 |
8 |
5 |
8,3 |
|
|
14. Риc «Р»** |
«-» |
45 |
50 |
52,5 |
1 крб. 4,2 коп. |
|
|
15. Оселедці астраханські |
«-» |
39 |
75 |
39 |
79,3 |
|
|
16. Мило мармурове |
штук |
19 |
20 |
19 |
20 |
|
|
17. Гас |
літр |
9,5 |
12 |
10 |
11 |
|
|
18. Ситець |
метр |
34,5 |
41 |
34,5 |
39 |
|
|
19. Молескин *** |
метр |
61,5 |
68 |
61,5 |
77,5 |
|
|
20. Сукно 1 сорту (виробник «Моссукно») |
метр |
4 крб. 7,5 |
5 крб. 68 коп. |
4 крб. 7,5 коп. |
4 крб. 55 коп. |
|
|
21. Полотно 80 С № 7 |
метр |
99 |
1 крб. 17 коп. |
99 |
1 крб. 07 коп. |
|
|
22. Дрова |
пуд |
31 |
40 |
30 |
41,5 коп. |
* Складено ні підставі: Київський Центральний робітничий кооператив «Соробкоп». Звіт за 1927/28 господарський рік. - К.: Київ-друк. 4 друкарня, 1929. - С. 45.
ДОДАТОК Д
Дані про торговельні обороти споживчої кооперації України за 1927-1929 рр. (у млн. крб.)*
|
Ланки системи споживчої кооперації |
1927-28 р. |
1928-29 р. |
Перша половина 1929-30 р. |
|
|
1. Робкоопи |
765 |
1 009 |
672 |
|
|
2. Транспортні товариства |
79 |
111 |
77 |
|
|
3. Сільські товариства |
612 |
741 |
553 |
|
|
4. Вукоопспілка |
539 |
650 |
440 |
|
|
5. Райспілки |
641 |
798 |
609 |
|
|
6. Уцеробсекція ** |
321 |
447 |
300 |
|
|
7. Утранспосекція *** |
51 |
73 |
44 |
|
|
Усього |
3 008 |
3 829 |
2 695 |
* Складено на підставі: Попов М. Вукопспілка у житті української кооперації / М. Попов // Кооперативне будівництво. - 1930. - № 11-12. - С. 38.
** Робітнича секція у складі Вукопспілки.
*** Транспортна секція у складі Вукопспілки.
ДОДАТОК Е
Питома вага торговельних систем в оптовому товарообороті СРСР (у %)*
|
Роки |
Державних організацій |
Кооперації |
У тому числі споживчої кооперації |
Приватного капіталу |
|
|
1926-1927 |
46,9 |
49,8 |
27,4 |
3,3 |
|
|
1927-1928 |
41,6 |
57,1 |
29,3 |
1,3 |
|
|
1928-1929 |
38,9 |
60,2 |
31,7 |
0,9 |
* Складено на підставі: Потребительская кооперация СССР - основные показатели. - М.: Издание Центросоюза, 1929. - С. 26.
ДОДАТОК Ж
Динаміка роздрібного товарообороту споживчої кооперації СРСР за період 1926-1928 рр. (у %)*
|
Роки |
Увесь роздрібний товарооборот |
У тому числі |
||||
|
державна торгівля |
кооперативна торгівля |
приватна торгівля |
||||
|
усього |
у тому числі споживчої кооперації |
|||||
|
1926-1927 рр. |
100,0 |
13,3 |
49,8 |
39,6 |
36,9 |
Подобные документы
Аналіз зміни ролі споживчої кооперації у суспільному житті, під впливом економічної політики влади протягом ХХ ст. Споживча кооперація як дієвий механізм самозахисту людей від економічних негараздів. Стримування цін у період економічних негараздів.
статья [19,2 K], добавлен 14.08.2017Забезпечення населення продуктами харчування та предметами першої необхідності у воєнний час. Програма відновлення господарства на звільненій від ворога території. Дослідження істориків про трудовий героїзм населення України по відродженню підприємств.
реферат [27,8 K], добавлен 12.06.2010Збитки господарств України за роки громадянської війни. Впровадження нової економічної політики в 1921 році: заміна продрозкладки продподатком на селі. Основні заходи НЕПу: децентралізація системи управління, розвиток підприємництва та кооперації.
презентация [5,9 M], добавлен 26.02.2014Утворення СРСР. Взаємодія союзних та республіканських органів влади, їх правовий статус. Соціально–економічний лад, державний устрій України за Конституцією УРСР 1937 р. Західні регіони України у міжвоєнний період. Утворення національних організацій.
реферат [29,1 K], добавлен 03.03.2009Аналіз зовнішньої політики України за часів гетьманщини Б. Хмельницького. Причини початку Руїни. Внутрішньополітичні відносини в суспільстві України того часу. Незадоволення серед соціальних слоїв населення України. Плачевні наслідки періоду Руїни.
реферат [47,4 K], добавлен 29.11.2010Механізми реалізації просвітницького руху кооперативними діячами, політика польської влади до українського населення. Оцінка історичної ролі даного процесу. Завдання кооперації, зумовлені рівнем і потребами національного розвитку української спільноти.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Становище України після світової війни та впровадження нової економічної політики. Розвиток промисловості, науки і техніки в 20-30-ті роки. Впровадження єдиного сільськогосподарського податку в грошовій формі та забезпечення держави товарним хлібом.
реферат [28,6 K], добавлен 13.03.2011Особливості формування системи світоглядних уявлень мешканців території України в період епохи палеоліту, мезоліту та неоліту. Еволюція духовного світу населення України епохи бронзи. Міфологія та основні риси дохристиянського світогляду українців.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 14.11.2010Позитивні наслідки підписання Брестського миру для України. Вплив Нової економічної політики на діяльність українських автокефальної та православної церков. Розгляд процесу встановлення міжнародно-правового статуту Східної Галичини у 1919-1923 роках.
контрольная работа [27,5 K], добавлен 13.06.2010Історіографічний аналіз досліджень сучасних українських вчених, які з’ясовували теоретико-методологічні підходи та проблемно-тематичні напрямки соціально-економічного розвитку приватного сектору народного господарства періоду нової економічної політики.
статья [23,5 K], добавлен 17.08.2017Руїна як період національного "самогубства" України, період братовбивчих війн i нескінчених зрад та суспільного розбрату. Розгляд територіальних змін на українських землях в період Руїни. Способи поділу Гетьманщини на Лівобережну та Правобережну Україну.
реферат [38,3 K], добавлен 25.03.2019Розкриття високого ступеню суспільно-політичної активності українського селянства на початку 1920-х рр. Перегляд більшовиками доктринальних засад марксизму, зокрема соціально-економічного складника. Перехід до нової економічної політики суспільства.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Економічний та соціальний розвиток племінних угруповань в період бронзового віку - завершальної стадії первіснообщинного ладу. Заселення територій України в досліджуваний період ямними, катакомбними, кіммерійськими і скіфськими етнокультурними групами.
реферат [23,4 K], добавлен 27.10.2010Поняття та загальна характеристика, а також хронологія впровадження нової економічної політики на території СРСР, передумови, оцінка результатів. Об'єктивні та суб’єктивні причини голоду 1921-1923 рр. в Україні. НЕП як альтернатива "воєнного комунізму".
презентация [1,7 M], добавлен 04.06.2015Аналіз на основі дипломатичних документів та літератури головних напрямків американської політики Чорноморському регіоні та Східному Середземномор’ї в період Першої світової війни. Активна дипломатична діяльність Сполучених Штатів Америки у регіоні.
статья [29,7 K], добавлен 11.09.2017Соціальне становище в Західній Україні: повоєнний період. Індустріалізація та колективізація сільського господарства. Придушення національно-визвольного руху в Україні. Масові репресії радянського режиму проти населення Західної України. Операція "Вісла".
курсовая работа [58,9 K], добавлен 06.04.2009Державний лад України в умовах нової економічної політики. Конституція УРСР 1929 р. Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперії. Наслідки революційних подій 1905-1907 рр. в Росії та в Україні.
контрольная работа [25,3 K], добавлен 28.10.2010Аналіз ставлення конституційно-демократичної партії до Українського національно-визвольного руху в період березня-липня 1917 р. Саме заперечення кадетами автономії України зумовило липневу урядову кризу.
статья [22,3 K], добавлен 15.07.2007Оборона Запоріжжя в 1941 р., створення добровольчих загонів протиповітряної оборони, винищувальних батальонів. Диверсійна діяльність підпільних організацій в період окупації. Визволення Запорізької області в 1943 - 1944 році, увічнення героїв війни.
реферат [30,2 K], добавлен 18.02.2011Аналіз спогадів жінок - учасниць подій осені-зими 2013-2014 рр. у Києві. Сторони життєдіяльності Євромайдану: труднощі медичного забезпечення учасників протесту, проблеми харчування, відпочинку та особистої гігієни. Діяльність волонтерських організацій.
статья [447,4 K], добавлен 05.10.2017
