Латинське письмо у міських канцеляріях Руського воєводства XVI-XVII ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

ДИСЕРТАЦІЯ

Латинське письмо у міських канцеляріях Руського воєводства XVI-XVII ст.

27.00.02 - Документознавство, архівознавство

Барабаш Тарас

Київ-2018

АНОТАЦІЯ

Дисертаційне дослідження присвячене комплексному вивченню латинського письма та його графічних особливостей у міських канцеляріях Руського воєводства XVI-XVII ст. Ця тематика ще не була предметом окремого дослідження в українській чи зарубіжній історіографії. Населені пункти, які складали умовну «периферію» воєводства, та разом із тим найбільшу частину його території, мали різний рівень економічного, політичного, культурного розвитку і творили власну, ще не вивчену культуру письма. Її пізнання дасть можливість доповнити та комплексно проаналізувати картину еволюції постготичного, готико-гуманістичного та гуманістичного письма, як графічної системи в цілому, так і на теренах Центрально-Східної Європи зокрема. Палеографічні, дипломатичні та кодикологічні студії дадуть знання про особливості праці місцевих канцелярій як інтелектуального осередку міст, специфіку їх діловодчої продукції та дотичні питання з історіографічними лакунами. До уваги взято як латиномовні, так і польськомовні документи, з латинською графікою в основі.

В межах Руського воєводства було проаналізовано графіку книг вписів міських канцелярій Галицької, Львівської, Перемишльської та Сяноцької земель за 1525-1699 рр. Розвиток латинського письма у міських канцеляріях проходив відповідно до тенденцій розвитку письма у західноєвропейському регіоні та Польському Королівстві. Писарі не були відстороненими від процесів гуманістичної реформи у Європі, а втілювали її у щоденній канцелярській практиці, надаючи індивідуальних рис своєму письму, довгий час суміщаючи з постготичною графічною основою. У І пол. XVI ст. у записах переважав готико-гуманістичний курсив, у ІІ пол. XVI ст. -польський постготичний курсив та італіка з постготичними впливами. У І пол. XVIІ ст. побутує барокова канцеляреска, із вкрапленнями постготичного курсиву, а вже в ІІ пол. XVIІ ст. - барокова бастарда.

Стосовно писарської школи, яка впливала на письмо міських канцелярій Руського воєводства, то протягом усього XVI ст. і першої третини XVII ст. такою була краківська, сформована на базі міської канцелярії, писарі якої втілювали на практиці науку письма провідного польського Краківського університету. Із ІІ пол. XVII ст, орієнтовно з 1640-х рр., канцеляристи Руського воєводства переорієнтовуються на львівську міську канцелярію, звідки беруть зразки письма. Її працівниками стають випускники Львівської катедральної школи, Львівської братської школи, а згодом, із 1661 р. -- Львівського єзуїтського університету. Таким чином можна, з одного боку, розширити усталену в історіографії географію впливу Краківського університету та краківських канцелярій не тільки на Львів, а й на периферію Руського воєводства, а з іншого -- говорити про самостійну львівську писарську школу в XVII ст.

Також визначено каліграфічні трактати, які були джерелом запозичення/формування характеру письма в досліджуваних канцелярій. Зокрема графеми деяких почерків книг м. Теребовлі у 1560-х рр. та м. Яслиськ у 1590-х рр. тяжіють до зразків курсиву Й. Нойдерффера від 1538 р. У деяких почерках у книгах канцелярії м. Бродів 1580-х рр. помітним є вплив каліграфії бастарди, розробленої В. Амфіарео в 1550-х рр. У самбірських книгах 1580-х рр. є вплив каліграфії Дж. Палатіно від 1540 р. та каліграфії П. Хамона від 1561 р. Впливи каліграфії М. Скальціні у 1599 р. зафіксовані 1630-х рр. у м. Теребовлі. Різні стилі каліграфії Л. Матро від 1608 р. є у письмі книг канцелярії м. Самбора (1650-і рр.), м. Золочева (1670- і рр.) і м. Сянока (1690-і рр.). Імовірний вплив каліграфії Л. Куріоне від 1598 р. та Дж. Ерколані 1574 р. можна побачити у письмі міських книг м. Рогатина 1680-х рр. Це свідчить про обізнаність місцевих писарів не лише у типах, а й у видах і стилях західноєвропейського письма, через освіту, знайомство з друкованими виданнями, запозиченням практики канцелярського діловодства, їхній участі у культурному житті міст.

В ході аналізу книг вписів вдалося виділити індивідуальні почерки писарів, в яких поєдналася самобутня морфологія письма та відображення впливу певного виду і стилю. Фіксується низка почерків, автори яких конструювали власну графічну візію літер у дусі барокової канцелярески чи бастарди. Найбільше графічних варіацій зазнають літери із нижніми та верхніми виносними, зокрема p, графіка якої часто є ідентифікаційною ознакою індивідуальності почерку. Відповідно до гуманістичних тенденцій зменшувалася вага, округлювалися складові літер та поволі уніфіковувався дукт. Барокова природа ускладнювала графіку розчерками, завитками та петлями.

Під час аналізу ступіню каліграфічності письма зафіксовано всі відомі приклади: недбалий, біглий, регуляризований та каліграфічний, а також мішані (біглий із тяжінням до регуляризованого та регуляризований із тяжінням до каліграфічного). Найбільш охайним і вправним письмом відзначались писарі самбірської канцелярії у XVII ст. Антиподом виступала канцелярія Бабичів, із великою кількістю одноразових вписів, слабовироблених почерків, недбалим і біглим письмом. Для нього характерною графічна простота, переважно без ускладнених розчерків і завитків. У решті канцелярій використовували переважно регуляризований курсив. Можна простежити чіткий зв'язок між рівнем економічного розвитку міста і якістю письма книг його канцелярії, фаховим вишколом задіяних писарів. У більших, заможніших містах (наприклад, мм. Самбір, Броди, Мостиська, Лісько) переважало регуляризоване та менш каліграфічнне письмо, натомість у менших і бідніших (Бабичі, Теребовля, Маркопіль) -- бігле і невміле.

Стосовно морфологічних параметрів письма, то можна чітко простежити їхню еволюцію та зміну протягом XVI-XVII ст. Як для малих, так і для великих літер характерними є коливання ваги та модульних пропорцій протягом усього досліджуваного періоду. В XVI ст. літери доволі прямі, кут нахилу вправо виражений слабо. У І пол. XVII ст. правобічний кут нахилу стає чітко вираженим. Характерним явищем є також особливо великий, майже діагональний кут нахилу літер із нижніми виносними, переважно в XVII ст. Літери з виносними мали чітко виражений правобічний нахил, без виносних і з меншим кутом нахилу. Фіксується тенденція до видовжування виносних у XVII ст. Система міжлітерних сполучень із часів італіки залишилася слаборозвиненою та маловипрацьованою, попри цілковитий перехід на барокові канцеляреску та бастарду. Переважно не витримана лінія рядка, по мірі написання спадає донизу, піднімається доверху, плавна хвилевидна і т.д. Рідкісним є явище майже однакових міжсловесних, міжрядкових відстаней та довжини виносних. Це характерно передусім для XVI ст. і лише для каліграфічного чи регуляризованого стилю, який тяжіє до каліграфічного. Протягом XVI ст. міжлітерна відстань становить 2-3 мм, між словами та рядками 2-3 корпуси літер. У XVII ст. відстань між буквами усталюється на 2-3 мм, натомість коливається між словами (від 1 до 4 корпусів) та рядками (2-4 корпуси). Збільшення міжрядкової відстані, зменшення відстані між буквами, видовження виносних у XVII ст. відповідало загальноєвропейським тенденціям розвитку барокової бастарди та канцелярески. Це підтверджує тезу про активну інтегрованість писарів Руського воєводства XVI-XVII ст. у морфологічні процеси латинського письма того часу.

У XVI-XVII ст. у письмі міських канцелярій Руського воєводства зафіксовано такі групи скорочень: 1) сігли; 2) суспенсія; 3) контракція; 4) міксція; 5) спеціальні знаки; 6) священні імена. Проаналізовані скорочення XVI ст. відначаються стабільністю форм і типів скорочень. У середньому скорочується кожне 5-7 слово, що дає можливість говорити про систему брахиграфії як часте і поширене явище. Стабільність специфіки скорочень свідчить про отриману писарями професійну освіту і добре засвоєні правила письма. У XVII ст., як і на центральних польських теренах, скорочення слів у письмі канцелярій Руського воєводства використовувалися переважно на початку, в кінці тексту, в заголовках і датаціях. Позначки скорочення -- тільда або дуга (доволі часто не математично лінійна) з каплевидним потовщенням угорі (тестеджіатою), значним потовщенням правої частини корпусу; із незавершеним правим чи лівим кінцем; у вигляді одної чи двох скісних вертикалей. -- графікою, типовою для центральних польських канцелярій. Кількість скорочень зменшується і може становити до 10 скорочень на документ.

Під час написання цифр у книгах міських канцелярій Руського воєводства XVI-XVII ст. використовували переважно арабську систему. Для письма цифр було притаманним різноманіття графічних форм загалом та в межах окремих канцелярій зокрема. Дукт цифр (пізньоготичний, готико-гуманістичний та гуманістичний) походив із відповідних типів письма, що писарі використовували в документах. За стилем письма можна виокремити типові для європейського регіону синхронного періоду цифри, (наприклад, 7, 0) та взірці, де наявні локальні писарські особливості (деякі форми 1, 3, 6, 5).

Щодо пунктуації, то вона була доволі однаковою, як для XVI, так і для XVII ст.: на означення переносу слів із рядка в рядок, ставили крапку в кінці речення і скошений вправо, діагональний короткий або видовжений штрих, чи лівосторонню дугу на позначення коми. Крапку також використовували в кінці заголовків документів або між цифрами. У кінці XVII ст. (1680-1690-і рр.) почали писати дефіс (-), звичний у сучасних правописних нормах.

Графіка лігатур була доволі схожою в письмі канцелярій Руського воєводства та в письмі центральних і західних польських канцелярій. Натомість графіка польських носових у канцеляріях Руського воєводства має більше розмаїття графічних форм та еволюціонує впродовж ІІ пол. XVI ст., І та ІІ пол. XVII ст.

У ІІ пол. XVI ст. декорованих літер, ілюстрацій, які супроводжують тест, оздобних елементів не виявлено. У XVII ст. подібні речі використовують лише деякі писарі (вензелі та хрестоподібні фігури -- Мостиська, 1620-і рр,; рослинний орнамент -- Лісько, 1640-і рр., декор в літерах-ініціалах та великих літерах у заголовках документів -- Мостиська, 1690-і рр.).

Ключові слова: Руське воєводство, гуманістична (ренесансна) реформа письма, канцелярія, готико-гуманістичний курсив, італіка, польський постготичний курсив, барокова канцеляреска, барокова бастарда, каліграфічні трактати, писар, почерк.

Thesis provides complex research on studies of Latin script and its graphic peculiarities in the city chancelleries of the Ruthenian Voivodship in XVI-XVII centuries. This topic has not yet been the subject of a separate research in either Ukrainian or foreign historiography. The towns which formed the conventional "periphery" of the voivodship as well as the largest part of its territory were at different levels of economic, political and cultural development, and created their own still unresearched culture of script. Its studying will allow filling in the gaps and carry out complex analysis of the process of the evolution of the postgothic, gothic-humanistic and humanistic script both as graphic system in general and on the territory of Central-Eastern Europe in particular. Paleographic, diplomatic and codicological studying will provide knowledge about the peculiarities of the work of local chancelleries as intellectual centre of towns, the specifics of their record keeping products and tangent questions with historiographical lacunae. Documents in Latin and in Polish based on Latin graphics have been taken into consideration.

The graphics of script from books dated 1525-1699 kept in the chancelleries of Galicia, Lviv, Przemysl and Sianok lands situated within the Ruthenian Voivodship have been analyzed. Latin script in city chancelleries developed in accordance with the development tendencies of script in the West European region and in Polish Kingdom. City secretaries were familiar with the processes of humanistic reform in Europe and implemented them it in everyday writing practice imposing personal features on their script, combining them with the postgothic graphics for a long time. In the first half of XVI century in the records the gothic-humanistic italics prevailed, in the I1st halfof XVI century Polish post-gothic italics and italics with postgothic influences are traceable. In the 1st halfof XVI century Baroque chancellery (italic) type of writing with inclusions of post-gothic italics prevailed, and as early as the I1st halfof XVI century it was baroque bastarda.

With regards to the czarist school which influenced the script of the city offices of the Ruthenian Voivodeship, over the whole XVI century and the first third of XVII century such was the Krakow city school formed on the basis of the city chancellery, the clerks of which employed the actual science of writing of the leading Polish Krakow University. From the second half of XVII century, approximately since the 1640's, the clerks of the Ruthenian Voivodeship crossed over to the Lviv city office, from which samples of letters were taken. Its employees are graduates of the Lviv Cathedral School, Lviv Brotherhood School, and later, since 1661, the Lviv Jesuit University. Thus, on the one hand, it seems possible to expand the geography of Krakow University influence and the Krakow chancelleries which covered not only Lviv, but also the periphery of the Ruthenian Voivodeship, and on the other hand, to speak of an independent Lviv chancellery school in the seventeenth century.

Also calligraphic treatises which were the source of borrowing/forming of the nature of script in chancelleries under consideration have been determined. In particular, in the 1560's graphemes of some handwritten scripts in books of Terebovlya city, and in the 1590's - in Yaslisk city had tended to the samples of J. Neuderfer's italics since 1538. In the 1580's in some handwritten books in the chancelleries of Brody city the influence of bastarda calligraphy is detectable; it had been developed by V. Amfiareo in the 1550's. In Sambir books of the 1580's one may trace the influence of J. Palatino's calligraphy from 1540, and the calligraphy of P. Hamon from 1561. The effects of calligraphy M. Scalcini from 1599 were recorded in the 1630's in the city of Terebovlya. Various styles of calligraphy of L. Matro from 1608 find in the books of the chancelleries of Sambor city (the 1650's), Zolochiv (1670-ies) and the city of Sianok (1690's). The probable influence of L. Courionet calligraphy from 1598 and J. Ercolani from 1574 may be seen in the script of the city books of Rogatyn in the 1680's. This testifies to the awareness of local clerks not only of types but also of the kinds and styles of the Western European writing, through education, acquaintance with printed publications, via borrowing of clerical work practice, and their participation in the cultural life of cities.

The process of analysis of the books of inscriptions allowed for distinguishing individual handwriting scribes, which combined the writing original morphology and the reflected the influence of a certain kind and style. There is a number of handwritings the authors of which constructed their own graphic vision of letters like the Baroque-style writing or bastarda. The letters with lower and upper kerns undergo greatest number of graphic variations, in particular p graphics of which is often the identifier for individual handwriting. In accordance with humanistic tendencies weight decreased, the components of the letters became rounded, and the ductus was gradually unified. Baroque nature complicated the graphics with flourishes, scrolls and loops.

In the analysis of the degree of script calligraphy of writing all known examples have been recorded: careless, running, regularized and calligraphical, also mixed ones (running with a tendency to regularized and regularized with working towards to calligraphical). The most accurate and skilful writing belonged to the clerks of the Sambir Chancellery in the seventeenth century. Antipode was the chancellery of Babychiv, with a large number of one-time inscriptions, weakly handed handles, careless and running writing. It is characterized with graphic simplicity, mainly without complicated flourishes and scrolls. Other chancelleries mostly used regularized italics. One can trace a clear link between the level of economic development of the city and the quality of writing in the books of its chancellery, and the professional training of involved scribes. In bigger, more prosperous cities (e.g., Sambir, Brody, Mostys'ka, Lis'ko), a regularized and less calligraphic writing prevailed; whereas in smaller and poorer towns (Babichi, Terebovlya, Markopil) they were sluggish and awkward script.

With regard to the morphological parameters of the writing, one may clearly trace their evolution and change during the XVI-XVII centuries. For both minuscule and majuscule letters, weight fluctuations and modular proportions are characteristic for the entire period under studies. In the XVI century the letters are quite upright, the slant to the right is weak. In the 1st half of XVII century the right slant becomes distinct. A particularly characteristic phenomenon is also a markedly large, almost diagonal slant of letters with lower kerns, mainly in the XVII century.

The letters with kerns had a clearly defined right slant, without kerns and with a smaller slant angle. In the XVII century the tendency to extend the kern length is observed. The system letter combinations from the era of italica remained poorly developed and poorly practiced, despite complete transition to the Baroque Chancellery writing and Bastarda. Oftentimes the line is not kept, and falls down with the writing, then goes up, becomes smooth, wavy and so on. Rare is the phenomenon of almost identical word, line spacing and kern lengths. This is primarily characteristic of the XVI century and only for a calligraphic or regularized style that tends to calligraphic. During the XVI century letter spacing is fixed as 2-3 mm, whereas the word and line spacing is fluctuating (2-3 corpus letters). In the XVII century the letter spacing is set to 2-3 mm, however the word and line spacing continues fluctuating (from 1 to 4 corpora and 2-4 corpora accordingly). Increasing of the line spacing, reducing of the letter spacing, extending of kerns in the XVII century corresponded to the all-European tendencies of the Baroque Bastarda and Chancellery writing development. This confirms the assumption of active integration of the XVI - XVII century Ruthenian Voivodeship scribes in the morphological processes of the Latin writing of the time.

In the XVI-XVII centuries in the city chancellery writing in the Ruthenian Voivodship the following groups of abbreviations have been recorded: 1) sigla; 2) suspension; 3) contractions; 4) mixed; 5) special signs; 6) sacred names. The XVI century scribal abbreviations which have been analyzed feature stability of the forms and types. Averagely, every 5-7 word is abbreviated which makes it possible to talk about the brachygraphy system as a frequent and widespread phenomenon. The stability of abbreviation specifics suggests to professional education of scribes and well-understood writing rules. In the XVII century, as well as on the central Polish territories, the word abbreviations in chancellery writing in the Ruthenian Voivodship were used mainly in the beginning, at the end of the text, in the headings and datings. Abbreviation marks - tilde (swung-dash) or curve (quite often not mathematically linear) with drop-shaped thickening at the top (testeggiata), a significant thickening of the right part of corpus; with unfinished right or left end; in the form of one or two slant verticals. - the graphics typical of the central Polish chancelleries. The number of scribal abbreviations decreases and may amount to 10 per one document.

When writing the figures in the city chancellery books of the XVI - XVII century Ruthenian Voivodship the Arabic system was mostly used. For writing of the figures there was a variety of graphic forms in general and within individual chancelleries in particular. The ductus of digits (late-gothic, gothic-humanistic, and humanistic) came from the corresponding types of writing that the scribes used in the documents. By writing style it is possible to distinguish digits typical for the European region of the period (for example, 7, 0), and templates where there were local scribal peculiarities (certain forms of 1, 3, 6, 5).

As for punctuation, it was quite similar for both XVI and for the XVII century: to mark hyphenation from one line to another, a point in the end of the sentence and a diagonal short or elongated stroke slated to the right was used, or the left curve - to mark coma. The dot was also used in the end of the document headers or between the digits. In the end of the seventeenth century (1680-1690's) hyphen (-) which is common in modern spelling rules came into use.

The ligature pattern in writing of the chancelleries of the Ruthenian Voivodeship was quite similar that of the central and western Polish chancelleries. And the graphics of the Polish resonants in the chancelleries of the Ruthenian Voivodeship exposes greater variety of graphic forms and develops over the second half of XVI century, I and II halves of XVII century.

In the 2nd half of the XVI century decorated letters, illustrations accompanying the text and decorative elements have not been found. In the XVII century these are used only by some scribes (monograms and cross-shaped figures - Mostys'ka, 1620-ies, floral ornament - Lis'ko, 1640's, decoration of initials and capital letters in the title of documents - Mostys'ka, 1690s).

Key words: Ruthenian Voivodship, humanistic (Renaissance) writing reform, chencellery, gothic-humanistic italics, italics, Polish post-gothic italics, Baroque chancellery writing, Baroque bastarda, calligraphic treatises, scribe, handwriting.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЯ, ІСТОРІОГРАФІЯ І ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Характеристика джерел

1.1.1 Неопубліковані джерела

1.1.1.1 Книги вписів (кодикологічний аналіз)

1.1.1.2 Документальні джерела для порівняльного аналізу

1.1.2 Опубліковані джерела

1.2 Характеристика історіографії

1.2.1 Гуманістична реформа письма та його розвиток в Західній Європі (друга половина XIV - XVIІ ст.)

1.2.2 Номенклатура латинського письма XVI-XVII ст

1.2.3 Цифри та брахиграфія латинського письма XVI-XVII ст.

1.2.4 Латинське письмо у друкованих шрифтах XVI-XVII ст.

1.2.5 Рецепція постготичного та гуманістичного письма у Польському Королівстві та Львові -- центрі Руського воєводства (XVI-XVII ст

1.2.6 Міста Руського воєводства XVI-XVII ст.

1.2.6.1 Спеціальні урбаністичні студії

1.2.6.2 Дослідження міських канцелярій

1.2.6.3 Дослідження освітніх процесів

1.3 Теоретико-методологічні засади дослідження

1.3.1 Загальна наукова методологія

1.3.2 Спеціальна наукова методика

1.3.2.1 Ідентифікація індивідуальних почерків та опис графіки літер

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІСТ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА XVI-XVII СТ.

2.1. Історико-географічна локалізація

2.2. Класифікація міст

2.3 Особливості економічного розвитку

2.4 Особливості культурних процесів

2.4.1 Мовне середовище

2.4.2 Освітня ситуація

2.5. Особливості функціонування канцелярій та писарських інститутів

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3 ПИСАРІ ТА ЇХ ПОЧЕРКИ У КНИГАХ МІСЬКИХ КАНЦЕЛЯРІЙ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА XVI СТ.

3.1 Письмо писарів міських канцелярій Галицької землі (Теребовля)

3.2 Письмо писарів міських канцелярій Львівської землі (Броди)

3.3 Письмо писарів міських канцелярій Перемишльської землі (Дрогобич, Мостиська, Самбір)

3.4 Письмо писарів міських канцелярій Сяноцької землі (Бабичі, Яслиська)

Висновки до розділу 3

РОЗДІЛ 4 ПИСАРІ ТА ЇХ ПОЧЕРКИ У КНИГАХ МІСЬКИХ КАНЦЕЛЯРІЙ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА XVII СТ.

4.1 Письмо писарів міських канцелярій Галицької землі (Теребовля, Рогатин)

4.2 Письмо писарів міських канцелярій Львівської землі (Броди, Золочів, Маркополь)

4.3 Письмо писарів міських канцелярій Перемишльської землі (Мостиська, Самбір)

4.4 Письмо писарів міських канцелярій Сяноцької землі (Бабичі, Ліська, Сянік, Ячмір)

Висновки до розділу 4

РОЗДІЛ 5. ЕВОЛЮЦІЯ ЛІТЕР ЛАТИНСЬКОГО ПИСЬМА У МІСЬКИХ КАНЦЕЛЯРІЯХ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА XVI-XVII СТ.

5.1 Великі літери

5.2 Малі літери

Висновки до розділу 5

РОЗДІЛ 6. СПЕЦІАЛЬНІ СИМВОЛИ У ПИСЬМІ МІСЬКИХ КАНЦЕЛЯРІЙ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА XVI-XVII СТ.

6.1 Брахиграфія

6.2 Цифри

6.3 Пунктуація

6.4 Лігатури

6.5 Особливості літер польського алфавіту

6.6 Оздоби, декор, орнамент

Висновки до розділу 6

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження. Із початком Середньовіччя в Західній та Центрально-Східній Європі латина була мовою освіти, літератури, науки та релігії, а латинське письмо інструментом права та діловодства. Ці культурно-цивілізаційні особливості регіону отримали в історіографії назву Latinitas. Вони були засобом інтелектуальної та культурної інтеграції народів Європи, стали чинником формування їх національної та культурної ідентичності, історичної пам'яті, не втрачають актуальності у історичних студіях.

Розвиток письма та писарських практик у канцеляріях і скрипторіях доби Середньовіччя й ранньомодерного часу був важливим аспектом формування тогочасної інтелектуальної, духовної та політичної культури людства. На зламі XI-XIIІ ст. від звичної сакральної писемності відокремилась прагматична писемність, світська, щоденна та побутова, змістом якої стала комунікація усіх верст суспільства, органів влади, освітніх, торгово-комерційних та ін. інститутів. Завдяки розвитку міст культура письма поширилась за межі монастирських скрипторіїв. У кінці XIV ст., із розвитком ренесансного світогляду, поступовим відходом від готичних принципів почалась гуманістична реформа письма, що упродовж подальших століть охопила більшість країн Європи.

У Польському королівстві із початку XIV ст., із закладенням міських осередків на магдебурзькому праві, почався розвиток міської бюрократичної системи, відбувалось становлення міщанського типу literati, які розглядали письмо як об'єкт прагматичної писемності. В період Пізнього Середньовіччя (з ІІ пол. XIV до сер. XVI ст.) розвиток письма був тісно пов'язаний із прогресом освіти, зародження нового суспільного стану - світської еліти. На зламі XV та XVI ст. фіксується економічний розквіт міст, збільшення кількості літератури на польській мові, поява друкованих польських книг. Осередком культури та міської писемності стають міські канцелярії.

Інтегративною складовою Польського королівства було Руське воєводство, територія якого разом із його центром Львовом в історіографії пов'язується із формуванням «української провінції» латинського письма. Територія воєводства відображала простір колишньої Галицької-Волинської держави, з поствізантійськими впливами, старослов'янською мовою та кириличною абеткою. З XIV ст. цей регіон розвивався також в руслі польських соціокультурних тенденцій Latinitas. Середовище і документація Львівської міської канцелярії склали готичний етап історії «української провінції» латинського письма. Гуманістичний, модерний етап XVI-XVIІ ст., коли функціонувала вже розвинена мережа міських канцелярій інших міст та містечок Руського воєводства, ще не був предметом окремого дослідження в українській чи зарубіжній історіографії. Населені пункти, які складали умовну «периферію» воєводства, та разом із тим найбільшу частину його території, мали різний рівень економічного, політичного, культурного розвитку і творили власну, ще не вивчену культуру письма. Її пізнання дасть можливість доповнити та комплексно проаналізувати картину еволюції постготичного, готико-гуманістичного та гуманістичного письма, як графічної системи в цілому, так і на теренах Центрально-Східної Європи зокрема. Палеографічні, дипломатичні та кодикологічні студії дадуть знання про особливості праці місцевих канцелярій як інтелектуального осередку міст, специфіку їх діловодчої продукції та дотичні питання з історіографічними лакунами. Адже діяльність міських канцелярій Руського воєводства як тогочасних служб діловодства є проблемним питанням вітчизняного історичного документознавства.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана із науково-дослідною роботою над темою “Розвиток спеціальних історичних дисциплін в Україні” (держбюджетна тема кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка, номер державної реєстрації: ДР 0115U003698).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у вивченні історико-кодикологічних та палеографічних особливостей еволюції латинського письма в документах та книгах вписів канцелярій міст Руського воєводства XVI-XVII ст. як складової частини загальноєвропейської гуманістичної реформи письма. Відповідно до мети у роботі передбачено вирішення таких завдань:

1) визначити місце писарських осередків Руського воєводства у європейській гуманістичній реформі латинського письма;

2) проаналізувати книги вписів, ведені у міських канцеляріях Руського воєводства, провести історико-хронологічну та палеографічну класифікацію систем письма, а саме: ідентифікувати типи, види, стилі письма та окремі почерки, проаналізувати оригінальність та індивідуальність останніх, розробити адаптивну методику опису графіки літер;

3) з'ясувати специфіку та джерела формування місцевих писарських стилів (зокрема каліграфічні трактати, освітні середовища, школи письма), характерні тенденції їх розвитку, ймовірні зовнішні впливи на графіку вписів;

4) визначити взаємозалежність між рівнем економічного розвитку проаналізованих міст та тенденціями розвитку канцелярського письма;

5) відтворити морфологічні особливості письма (кут, дукт, модуль, тощо), дослідити особливості графіки спеціальних символів (скорочення, пунктуації, ілюстрацій тощо).

Об'єктом дослідження є латинське письмо книг вписів XVI-XVII ст. як продукту праці міських канцелярій міст Руського воєводства.

Предметом дослідження є історико-кодикологічні та палеографічні характеристики видової специфіки письма книг вписів канцелярій міст, історико-палеографічні особливості системи скорочень, пунктуації, цифрових позначень, специфіка організації роботи писарів і канцеляристів.

Хронологічні межі дослідження охоплюють XVI-XVII ст. Нижня хронологічна межа визначена кількома чинниками: 1) появою гуманістичних курсивів у діловодстві канцелярій Руського воєводства, співіснування їх із постготичними (І пол. XVI cт.); 2) впровадженням польської мови у писарську практику (в ІІ пол. XVI ст.); 3) станом збереженості та репрезентативністю актового матеріалу - найдавніші книги повітових міст і містечок воєводства збережені лише із середини XVI ст. Верхня - остаточним витісненням у регіоні готичних видів письма із щоденної писарської практики та відповідних урядових актів, завершення гуманістичної реформи письма.

Географічні межі дослідження визначаються його об'єктом, предметом і завданнями та обмежуються містами земель і повітів Руського воєводства, джерельні матеріали по яких найповніше представлені у фондах Центрального державного історичного архіву України, м. Львів. А саме: Бабичі, Броди, Дрогобич, Золочів, Лісько, Мостиська, Маркопіль, Рогатин, Самбір, Сянок, Яслиська, Ячмір. Під час порівняльного аналізу специфіки розвитку письма та особливостей канцелярської роботи проаналізовано Львів як центр Руського воєводства та інші міста

Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, наукової об'єктивності та системності, які зумовлюють нагромадження, вивчення й узагальнення інформації на основі науково-критичного аналізу опрацьованої джерельної бази та історіографії. Виклад матеріалу здійснено за тематично-хронологічним принципом. Для повноцінного дослідження та розв'язання поставлених завдань задіяно як загальнонаукові (аналіз, синтез, опис, класифікація, систематизація, узагальнення), так і загальноісторичні (проблемний, історико-хронологічний, історико-порівняльний) методи. Також використано методи палеографічного дослідження: генетичний, за допомогою якого проаналізовано особливості формування графем та змін їх форм, генетичних зв'язків між типами та видами письма; моделювання, за встановлено вихідне першоджерело графіки письма досліджуваниг книг: регіон, писарську школу, підручник письма тощо; морфологічний, яким визначено,зокрема, основні математичні дані літер (кут нахилу, модуль, вага) тощо. Застосовано методи кодикології, кодикографії - для джерелознавчого аналізу книг, ідентифікації окремих почерків та планіметрії - для методики опису графічного складу літер.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому вперше в українській історіографії досліджено специфіку латинського письма міських канцелярій міст і містечок Руського воєводства Польського королівства у XVI- XVII ст.; визначено типо-видову та стилеву графічну палітру письма, проаналізовано особливості хронології та взаємодії постготичних га гуманістичних стилів; реконструйовано штат писарів у канцеляріях, за допомогою палеографічних та кодикологічних методів визначено індивідуальність почерків; інтегровано особливості розвитку письма міських канцелярій досліджуваного регіону у польський та західноєвропейський контекст. Таким чином було розкрито низку раніше невідомих українській історичній науці фактів і процесів.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у збагаченні української історіографії новими знаннями про особливості розвитку та функціонування латинського письма та писарських практик у міських канцеляріях Руського воєводства. Зібраний та узагальнений на практичному та теоретичному рівнях фактичний матеріал може бути основою для написання актуальних праць із історії латинського письма на західноукраїнських землях, підготовці словників латинської/старопольської мови та словників латиномовних скорочень, публікації альбомів письма і ілюстрованих каталогів, розробці й удосконаленні навчальних лекційних і спеціальних курсів із спеціальних історичних дисциплін у вищих навчальних закладах.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане самостійно, викладені наукові результати належать дисертанту.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і тези дисертаційного дослідження представлено на наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція «Архівознавство як наука». - Київ, 4-15 травня 2009 р., тема доповіді: «Рецепція планіметрії у палеографії: опис графіки літер латинського письма актових книг магістрату м. Мостиська за 1599-1634 рр. (на матеріалах ЦДІАЛ України)»; Міжнародна наукова конференція: «Львівський національний університет імені Івана Франка: історія, виклики сучасності, візія майбутнього». - Секція «Архівознавство». - Львів, 10-11 жовтня 2011 р., тема доповіді: «Палеографічний аналіз найдавнішої книги міської канцелярії міста Дрогобича»; 17 Всеукраїнська наукова конференція молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів: «Пріоритети української науки і техніки». - Київ, 20 квітня 2012 р., тема доповіді: «Палеографічні дослідження архівістів Центрального державного історичного архіву України у м. Львові (1960-1990-і рр.)»; Міжнародна наукова конференція «Ранньомодерна Україна на перехресті цивілізацій, культур, держав та регіонів». - Київ, 23 листопада 2012 р., тема доповіді: «Письмо і писарі листів Богдана Хмельницького до магістрату Львова 1655 року»; Науковий семінар з архівознавства та спеціальних історичних дисциплін- Львів, ЦДІАУ, 24 грудня 2012 р., тема доповіді: «Ad fontes: матеріали Центрального державного історичного архіву України у Львові як джерело до палеографічних студій»; Звітна наукова конференція ЛНУ ім. І. Франка, секція історичних досліджень, 6 лютого 2013 р., тема доповіді: «Особливості цифрових позначень у письмі книг магістратів повітових міст Руського воєводства ХVІ ст.»; Засідання Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін Наукового товариства ім. Шевченка. - Львів, Інститут української археографії та джерелознавства НАН України, 30.05.2013 р., тема доповіді: «До питання про взаємовплив рукописної та друкованої книги в Україні: особливості письма міської канцелярії Ліська середини XVII ст.», Засідання Археографічної Комісії Наукового товариства ім. Шевченка. - Львів, Львівська обласна універсальна наукова бібліотека, 14.10.2013 р., тема доповіді: «Освіта писарів міських канцелярій повітових міст Руського воєводства XVI ст.»; Засідання Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін Наукового товариства ім. Шевченка. - Львів, Інститут української археографії та джерелознавства НАН України, 18.03.2014 р., тема доповіді: «Постготичні особливості письма міських канцелярій повітових міст Руського воєводства XVI ст. (на матеріалах ЦДІА України, м. Львів)». III Miкdzynarodowa - Interdyscyplinarna Konferencja Mіodych Badaczy „Pismo i piњmiennoњж w mieњcie њredniowiecznym i nowoїytnym”. - Toruс, 20-21 czerwca 2014 r., тема доповіді: «Postgotyckie cechy pisma w kancelariach miejskich Ruskiego wojewуdztwa XVI wieku: typologia i chronologia (na zrуdlach Centralnego Paсstwowego Archiwum Historycznego Ukrainy we Lwуwie)».

Публікації. Основні положення роботи викладено у 10 наукових публікаціях: 6 з яких у фахових наукових виданнях, 1 праця апробаційного характеру та 3 праці, що додатково відображають наукові результати дисертації.

Структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертаційне дослідження структурно складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (488 позицій) й додатків. Перший розділ присвячено методологічним засадам дослідження, огляду історіографії та стану джерельної бази. У другому розділі розглянуто такі проблемні питання: 1) історико-географічна локалізація міських поселень, враховуючи зміну назв, 2) класифікація (типологізація) за демографічними, фінансовими та іншими критеріями, 3) особливості культурного і економічного розвитку: 4) особливості функціонування міських канцелярій та писарських інститутів. У третьому розділі реконструйовано типи, види, стилі письма та індивідуальні писарські компоненти міських канцелярій XVI ст., у четвертому розділі - відповідно XVІI ст. У пятому розділі простежено еволюцію графіки великих та малих літер письма канцелярій впродовж XVI-XVII ст. У шостому розділі аналізуються цифри, пунктуація, лігатури, система брахиграфії, спеціальні літери польського алфавіту, ілюстрації. Основний текст дисертації викладено на 200 сторінках, загальний обсяг - 575 сторінок. Додатки оформлені у вигляді окремої частини (книги) і нараховують 318 с.

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЯ, ІСТОРІОГРАФІЯ І ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Характеристика джерел

1.1.1Неопубліковані джерела

1.1.1.1 Книги вписів (кодикологічний аналіз)

Дослідження історії латинського письма в містах Руського воєводства здійснено на актових матеріалах, а саме - книгах вписів (індуктів) міських канцелярій. Такі джерела особливо придатні для палеографічних студій, із огляду та тривалий і неперервний час ведення, добре демонструють хронологію графічних змін у письмі і гарантують увесь спектр графічних стилів письма - від каліграфічного до вільного (недбалого) [450, s. 6]. Окрім того, місто завжди було регіоном концентрації (а в XVI-XVII ст. особливо) людського потенціалу, освітян і меценатів [264, s. 549-555] - усього, що входить в поняття культурної сфери застосування письма. Вписи книг міських канцелярій дають інформацію про перебіг судових процесів, приватно-правові акти міських жителів, а також про адміністративну діяльність міської влади. Міська канцелярія була в центрі господарського життя кожного міста [383, s. 158]. Це відображалось у кількості та типово-видовій структурі документів актового характеру, продукованих міськими писарями.

Основний масив книг міських канцелярій Руського воєводства зберігається в ЦДІА України у Львові, що й стало причиною для аналізу саме цього архівного комплексу Книги деяких міст є в польських архівах (наприклад, книги магістрату Перемишля, Холма), ще іннших - у сховищах різних українських архівів та бібліотек (так, наприклад, книги індуктів магістрату м. Жовква за 1642-1790 рр. зберігаються у відділі рукописів Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка) [225, c.291].. За хронологічною та дипломатичною канвою збережені в ЦДІА України у Львові книги міських канцелярій повітових міст розподіляються так:

А) XVI ст.:

· фрагменти актових книг війтівського уряду м. Бабичі (1525, 1557,1587, 1589 рр.) [4];

· книга уряду ради м. Дрогобича (1543-1563 рр.) [9];

· книга уряду ради м. Яслиська (1544-1594 рр.) [26];

· фрагменти книги уряду ради м. Теребовлі (1563, 1566-1571, 1573-1580 рр.) [23];

· книга уряду ради м. Самбора (1582-1600 рр.) [20];

· фрагменти книг віта, ради і лави м. Мостиська за 1588 р., 1595,1597,1599 рр. [11];

· книга війта, ради і лави м. Броди (1588-1601 рр.) [5].

Б) XVII ст.:

· книга уряду війта, ради та лави м. Мостиська (1599-1634 рр.) [11], 1643-1653 рр. [12] ,1654-1672 рр. [13], 1661-1681 рр. [14], 1678-1693 рр. [15];

· книга уряду лави та війта м. Бабичі (1613-1725 рр. [3]), ради (1616-1777 рр.) [2]);

· книга війта, ради і лави м. Броди (1626-1633) [6], війта (1659-1660 рр.) [7], (1682-1689 рр.) [8];

· книга уряду війта і лави м. Самбора (1629-1630 рр.) [17], (1647-1650 рр.) [18], (1680-1691 рр.) [19], ради (1659-1660 рр.) [21];

· книга уряду ради та ландвійта м. Теребовлі (1631, 1634, 1637-1672, 1679 рр.) [24], (1680-1708, 1725, 1730-1735 рр.) [25];

· книга уряду війта та лави м. Лісько (1641-1652 рр.) [35];

· книга уряду бургомістра, війта, ради і лави м. Золочів (1668-1670 рр.) [33], війта (1671-1683 рр.) [34];

· книга уряду війта, ради і лави м. Маркополь (1683-1841 рр.) [10];

· книга уряду війта і лави м. Сянок (1685-1697 рр.) [22];

· книга уряду війта і лави м. Рогатин (1688-1692 рр.) [16];

· книга уряду війта м. Ячміра (1690-1760 рр.) [27].

Усього для дослідження письма використано 29 актових книг за 1525-1699 рр. Усі вони були опрацьовані при написанні історії відповідних міст, детальніше це відображено у характеристиці історіографії проблеми (див. розділ 1.2.1.). Зараз варто відзначити, що лише одна із них була опублікована і детально описана. Це книга уряду ради м. Дрогобича (1543-1563 рр.), автором видання є Г. Полячкувна [69]. В книгах проаналізовано вписи як латиномовні, так і польськомовні, з латинською графікою в основі. Пов'язано це передусім зі специфікою джерельного матеріалу та поступовим входженням польської мови у канцелярську практику писарів Руського та ін. польських воєводств з II пол. XVI ст.

Комплексність опрацювання вибраного матеріалу та достовірність висновків забезпечить джерелознавчий аналіз обраних книги. В історіографії вони є об'єктом інтердисциплінарного практичного поєднання спеціальних історичних дисциплін (СІД) [193, c. 15-19], які виробляють спеціальні методи дослідження джерел (підхід проф. Миколи Варшавчика та Ірини Войцехівської) [149, c.41]. Зважаючи на джерельну специфіку, актові книги є об'єктом не лише палеографії, а й дипломатики, історичної географії, топоніміки, метрології, хронології, сфрагістики, геральдики, нумізматики [193, c. 15-19].

Апарат опису, адаптований під особливості оправи, письма та ін. характеристик книг вписів XVI-XVII ст., розроблено на основі історико-філологічних досліджень Наталії Яковенко [231], Наталії Миронової [186], досліджень дипломатики Олега Купчинського [169] та Ярослава Дашкевича [113], кодикографічно-кодикологічних досліджень Любові Дубровіної [123], Оксани Гальченко [355], Світлани Зінченко [129] та ін. Структурно апарат складається із кількох блоків із умовними назвами блок А (архівознавчі інформація), К (кодикологічна інформація), Д (дипломатична інформація), Ф (філологічні інформація).

Блок А. Архівознавча інформація

Реєстраційні дані збереження книги: історія і сучасність

1.1. Сучасні дані збереження книги

1.1.1.Установа Національного архівного фонду

1.1.1.1. Номер та назва фонду;

1.1.1.2 Номер опису;

1.1.1.3. Номер та назва справи.

1.2. Попередні дані збереження книги

1.2.1. Місце зберігання до надходження у останнє сховище

1.2.2. Час та ситуація надходження в попереднє архівосховище

1.3. Реєстраційні дані збереження в останньому архівосховищі (старий інвентарний номер, сигнатури)

Усі аналізовані книги передані до Земського архіву у м. Львові, (згодом - філіал ЦДІА УРСР у м. Львові, ЦДІА УРСР у м. Львові і ЦДІА України у м. Львові) у кінці XIX ст. - на початку XX ст. До цього часу книги перебували у власності громади міста і нею ж в основному були передані (за винятками книг магістрату Ячміра та Яслиськ - передано повітовою радою в м. Сянок, м. Самбір - передано магістратом міста, м. Дрогобич - передано повітовим судом в Дрогобичі). Хронологія передання детальніше відображена в дод. № В.

2. Стан використання /дослідження книги:

2.1. Роки використання /дослідження

2.2. Мета використання /дослідження

2.3. Характер використання /дослідження

Інформація про час і характер використання зафіксовані у аркуші використання архівної справи. В ІІ пол. XX ст. із книгами працювали раз у 5-10 років, із деякими ще рідше, раз у 15-20. Ситуація почала змінюватись у 1990-х рр., коли дослідники почали ознайомлювались із справами щорічно, а то й кілька раз на рік. Робились переважно виписки та перегляд, для написання монографій, статей, та ін. наукових робіт.

Блок К. Кодикологічні дані

3.Найменування та датування книги

3.1. Титульний запис (оригінальна назва): є / немає;

3.2. Назва книги (згідно архівного опису);

3.3. Хронологічні межі книги.

У більшої частини аналізованих актових книг збереглись написи на обкладинках, у меншої - ні. У першому випадку титульний запис є чітким і зрозумілим («Ksiega wojtowska miasta Jaczmira 1690-1760»). У другому випадку сучасну назву архівістам часто доводилось встановлювати на основі змісту самої книги та її документів. Текст напису, місце його розташування та хронологічні межі кожної аналізованої книги подано у додатку № Д.1.

4. Структура та фізичний стан книги

4.1. Оправа: матеріал виготовлення, час виготовлення, характер твердості, зовнішній вигляд (колір), стан збереженості та наявність пошкоджень.

Щодо оправи, то в аналізованих книгах вона або збережена оригінальна (час виготовлення - XVI-XVIII ст., із картону, чи дерева, обтягнутого шкірою), паперово-картонна XIX-XX ст., або повністю відсутня. Оригінальні оправи мають найбільше пошкоджень фізичного та біологічного характеру. Кольорова гама кришок оправ та корінців різноманітна. На оригінальних оправах часто наявні різноманітні тиснені зображення. Детальніше про матеріал виготовлення оправи, час виготовлення, характер твердості, зовнішній вигляд, збереженість та наявність пошкоджень - у додатку № Д. 2.

4.2. Блок: кількість зшитків, збереженість та наявність пошкоджень.

4.3. Аркуші: зовнішній вигляд (колір), збереженість та наявність пошкоджень, колір та інтенсивність чорнила.

Кількість зшитків блоку варіюється від 5 до 30, і становить в середньому 15-20 одиниць. Аркуші переважно брудно-жовтого, сірого кольору, в доброму фізичному стані, є сліди вологи та плями. Колір чорнила - чорний із відтінками (від світлого до темного) та коричневий (з відтінками від світлого до темного). Густота середньої інтенсивності, із поодинокими місцями вицвітання тексту. Детальніше фізичні характеристики блоку, аркушів наведені у додатку № Д. 3.

5. Кількісні показники книги.

5.1. Формат книги.

5.2. Розмір оправи.

5.3.Параметри блоку: висота, довжина, ширина.

Досліджені книги мали різні формати: in quarto, in octavo, та в основному мале in quarto та середнє in quarto. У малому форматі ширина оправи сягала 15-18 см., довжина 20-22,5 см. У середньому in quarto ширина оправи становила вже від 20 до 22 см., а довжина 30-32,5 см. Висота блоку відповідає товщині книги і коливається від 1,5 до 10 см. Детальніше усі метричні дані розписані в додатку № Д. 2.

5.4. Параметри поля тексту: ширина, довжина (в см).

5.5. Параметри полів аркушів: верхнє, нижнє, ліве, праве (в см).

5.6. Вигляд тексту: рядки (колонки), їх кількість на аркуші (середнє арифметичне).

5.7. Лініювання тексту: є/немає.

Обсяг поля тексту залежав від розмірів аркушів і формату книги, а також писарської руки та прагнення писаря до пропорційності відображення виведеного письма. У менших форматах співвідношення ширини та довжини було 13-15 до 18 см., у більших від 17-19 до 25-27 см. , в деяких випадках 29-32 см. Верхнє поле аркушів було доволі стандартним, у середньому 1-1,5 см. (в діапазоні від 0,5 до 2 см.). Нижнє поле тексту коливалось в діапазоні 0,5-4,5 см. Ліве поле тексту було стабільнішим, в межах 1,5-2 см. Праве зазвичай було найвужчим, від 0,5 до 1 см. Кількість рядків в менших форматах становила в середньому від 20 до 25, у більших 30-40.

Серед аналізованих книг лініювання рядків не зафіксовано. Лише в магістратських книгах міської канцелярії Самбора ІІ пол. XVII ст. є лініювання-рамка для тексту вписів на сторінках книги, яке визначає розміри полів та розмір тексту.

5.7. Кількість сторінок / аркушів (згідно аркушу завірення справи)

5.8. Літерні аркуші/сторінки: кількість, номери (у випадку наявності)

5.9. Пропущені аркуші/сторінки: кількість, номери (у випадку наявності)

5.10. Нумеровані без тексту аркуші/сторінки: кількість, номери (у випадку наявності).

У справах наявна переважно аркушна нумерація, але в деяких ще є посторінкова (ф. 42, оп. 1, спр. 1; ф. 43, оп. 1, спр. 104, 105, 106, ф. 70, оп. 1, спр. 4). Майже в кожній справі є літерні, або пропущені, або нумеровані без тексту аркуші/сторінки.

...