План "Барбаросса" – условное наименование плана борьбы Германии с СССР. Определение системы жесточайшего фашистского террора на оккупированной территории. События, предшествующие Ленинградской битве. Начало блокады. Победа войск на фронте и освобождение.

Развитие темы блокады Ленинграда в русле общего роста интереса к Великой Отечественной войне в американских масс-медиа. Освещение блокады Ленинграда американской прессой в позитивном ключе. Рост американского самосознания и патриотизма в военное время.

Героические и трагические страницы истории блокады Ленинграда. Катастрофическое продовольственное положение в городе. Значение дороги через Ладожское озеро в обеспечение блокадного города. Прорыв блокады в результате наступления советских войск.

Ознакомление с последствиями блокады Ленинграда в годы Великой Отечественной Войны. Изучение процесса продовольственного обеспечения войск и населения города. Определение значения радио в осажденном Ленинграде. Рассмотрение начала прорыва блокады.

Анализ проблемы эвакуации ленинградцев и организация работы в вологодских эвакогоспиталях во время войны. Организация системы здравоохранения в эвакогоспиталях Вологодской области. Экономическая помощь вологжан, оказанная блокадному Ленинграду.

Семья и ранние годы жизни Василия Блюхера. Работа на Мытищинском вагоностроительном заводе и арест за призыв к забастовке. Формирование отрядов Красной гвардии во времена Гражданской войны в качестве командира. Репрессии в армии: участник и жертва.

Характеристика группы бронзовых бляшек VI–V вв. до н.э. от конской упряжи в виде горных козлов с отрубленными головами, обнаруженная в Юго-Восточном Крыму в контексте ритуальной практики тавров. Оценка их культурологического и исторического значения.

Характеристика группы бронзовых бляшек VI—V вв. до н.э. от конской упряжи в виде горных козлов с отрубленными головами, обнаруженная в Юго-Восточном Крыму. Особенности религии и культовых обрядах крымских горцев. Причины использования образа козла.

Дослідження богаділень як богоугодних закладів соціального захисту українського населення ХІХ ст. за матеріалами інформаційно-довідкових і церковно-статистичних джерел. Зростаючі суспільні тенденції ушановування християнської благочинності, милосердя.

Сущность понятия "купечество". Анализ состава купеческого сословия России, знакомство с истоками формирования. Общая характеристика наиболее важных экономических реформ Петра I и Екатерины II. Рассмотрение основных мер по укреплению статуса купечества.

Роль і місце нащадків провідної верстви української козацько-гетьманської держави в історико-культурних процесах доби постгетьманщини, які були носіями національної ідеї, а самі процеси характеризуються відродженням української національної культури.

З’ясування впливу років навчання Б. Барвінського у Львівському університеті на становлення його як історика. Риси, сформовані у студентські роки, завдяки яким Б. Барвінський став авторитетним представником західноукраїнського історіографічного середовища.

Реконструкція взаємин Б. Барвінського з М. Грушевським та з’ясування впливу останнього на становлення учня як історика. Дослідження фахового обміну думками вчених-істориків, оперативної взаємодопомоги та емпатії в обговоренні особистісних проблем.

Висвітлення частини життя українського вченого та відомого мецената Богдана Гаврилишина, пов’язаної зі скаутською організацією "Пласт". Його світогляд і патріотизм розвивалися в середовищі української пластової молоді у Галичині і в діаспорі в Канаді.

Розгляд життя українського вченого та мецената Б. Гаврилишина, яке пов’язана зі скаутською організацією "Пласт". Його зустріч із представником українського церковного життя Шептицьким. Здобутки й невдачі в інтеграції Пласту до світового скаутського руху.

У статті висвітлюється частина життя українського вченого та відомого мецената Богдана Дмитровича Гаврилишина (1926-2016рр.), пов’язана зі скаутською організацією "Пласт". Внесок у розвиток Пласту в Україні, практична діяльність у вигляді його очолення.

Умови, в яких проживав та діяв професор Б. Гаврилишин у Швейцарія. Огляд його біографії. Його особисті контакти та дружні відносини з відомими швейцарцями. Специфіка швейцарської державності та формування її поліетнічного суспільства, політичний устрій.

Огляд наукових праць, присвячених дослідженню біографії Б. Гаврилишина. Враження Б. Гаврилишина від перших контактів з індусами, розгляд досвіду їх навчання в Центрі навчання менеджменту в Женеві. Особливості контактів Гаврилишина в Республіці Індія.

Висвітлюється частина життя українського вченого та відомого мецената Богдана Дмитровича Гаврилишина, що пов’язана із перебуванням у таборах Ді-Пі на території Німеччини після завершення Другої світової війни. Негативні явища, пов’язані з табірним життям.

Падіння гетьманату в Україні. Пропонування Богданом Кістяківським науковий підхід до філософських проблем. Кістяківський як організатор Української Академії наук, як позаштатний академік по кафедрі державно-адміністративного й міжнародного права.

Походження Б. Хмельницького, короткий нарис його життя, головні етапи особистісного та кар’єрного становлення, отримання освіти. На службі у гетьмана С. Конєцпольського. Хмельницький у повстанні проти Польщі, його Батьківщина. Втрата великого гетьмана.

Походження та освіта Богдана Хмельницького. Служба королю, вдалі походи реєстрового козацтва. Конфлікт із чигиринським підстаростою Данилом Чаплинським, перехід до низового козацтва, обрання гетьманом. Національно-визвольна війна та укладення коаліцій.

Біографія Богдана Хмельницького, його походження і освіта, дружини та діти. Військові дії в 1648 році: Жовті Води і Корсунь, переговори з поляками, наступ на Львів. Гетьманство Хмельницького, Зборівський договір і невдала спроба світу, смерть гетьмана.

Походження та місце народження Богдана Хмельницького. Перебування Хмельницьких у турецькому полоні. Військове писарство та одруження із Ганною Сомківною. Підсумки життя та діяльності. Останній похід старого гетьмана на Галичину, смерть та поховання.

Діяльність українського гетьмана Богдана Хмельницького, його величезний військовий та організаторський геній. Характерні риси та особливості подій, завдяки яким Україна стала частиною Російської держави. Встановлення та розвиток дипломатичних відносин.

Особливості діяльності Богдана Михайловича Хмельницького як першорядного дипломата та вправного політика. Татарська політика поляків і Хмельницького. Аналіз битв під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями між українськими та польськими військами.

Причини, що змусили Б. Хмельницького відродити в 1652 р. за своїм проектом Чортомлицьку Запорозьку Січ. Розгляд українського козацтва в контексті запропонованої гіпотези генезису його етнічних структур кінця XV – середини XVII ст. в аспекті етногенезу.

Cтруктурно-функціональна будова Великого степового кордону України. Причини, що змусили Б. Хмельницького відродити в 1652 р. за своїм проектом Чортомлицьку Запорозьку Січ, її організаційна структура і відмінності від попередньої – Базавлуцької Січі.

Українська держава Богдана Хмельницького. Спадковість гетьманату. Осудження єднання України з Москвою. Шевченкові погляди в українськім громадянстві. Союз з Москвою в очах Хмельницького і старшини. Переяславська угода, ратифікація договору в Москві.

Соціально-економічне становище України напередодні національно-визвольної війни. Характеристика політичного портрету Хмельницького та його зовнішньополітична діяльність. Відносини України із Річчю Посполитою. Геніальність гетьмана як державного діяча.