Історіографія проблеми. Соціокультурні, етнополітичні передумови і фактори розколу. Інституційний розкол православної церкви та модерні фактори його поглиблення. Організаційна структура православних конфесій України як вияв інституційного розколу церкви.
Визначення головних етапів розвитку краєзнавчого руху на Правобережній Україні. Характеристика процесу структурування і діяльності науково-краєзнавчих установ. Причини і наслідки репресій компартійного тоталітарного режиму проти краєзнавців України.
Висвітлення й аналіз ювілейних традицій Наукового товариства імені Шевченка в розрізі його інституціональної історії. Дослідження суспільно-політичних і культурних ситуацій, в яких розгорталося відзначення роковин інституції, ювілейних практик та заходів.
Надання інструкторської допомоги для правильного ведення кооперативної та господарської роботи - завдання земських відділів у Волинській губернії в середині XIX століття. Характеристика особливостей освітньої діяльності земств та кооперативів Волині.
Аналіз співвідношення політичних сил на Рівненщині наприкінці 1980-х - на початку 1990-х рр. Тенденції потрактування подій Другої світової війни представниками місцевих політичних еліт. Поява у м. Рівному маркерів, що розповідають про Голокост.
Відмова місцевих політичних еліт від моделі колективної пам'яті на прикладі м. Рівне наприкінці 1980 - початку 1990 рр. Реанімація згадок рівнян про Голокост, ліквідація символів радянського тоталітаризму та глорифікація Української Повстанської Армії.
На прикладі мешканців національних районів, сільрад, сіл УСРР відображено тоталітарну трансформацію сфери групової поведінки. Показано визначальну роль політичної інструменталізації штучного голоду у затвердженні тоталітарної комуно-більшовицької системи.
Аналіз історії населення стародавнього Чернігова. Особливості антропологічного співвідношення сімох давньоруських чернігівських груп з іншими сільськими та міськими вибірками з Дніпровського Лівобережжя за даними краніології, виявлення подібності черепів.
Дослідження кістяків Х-ХІІІ століть з цвинтарів: Дитинець, Передгороддя, Некрополь та Окольний град. Вивчення міжгрупової диференціації населення Північної Євразії. Простеження зв’язків чернігівських могильників з вибірками Дніпровського Лівобережжя.
За даними краніометрії і краніоскопії простежено і визначено, наскільки поховані на кожному з доступних нині могильників Чернігова X-XIII ст. подібні до населення Дніпровського Лівобережжя означеного хронологічного періоду. Виявлено подібність черепів.
Аналіз ідеї австрославізму - концептуального проекту, спрямованого на інтеграцію народів Центрально-Східної Європи. Слов'янський конгрес як реакція на пришестя до Європи націоналізму. Головні відмінності празького та франкфуртського об'єднавчого проекту.
Аналіз пам’ятки суспільної думки 1857 р., що належить одному з найвпливовіших громадських діячів того часу Г. Ґалаґану. Характеристика пам’ятки, прояснення мотивів та обставин створення даного документу, розгляд декількох його контекстуальних моментів.
Проблеми конвергенції і дивергенції в євроінтеграційних процесах, пов’язані з "особливою" позицією Великої Британії. Етапи становлення спільної аграрної політики ЄЕС і проблеми її реформування. Зовнішньополітичні пріоритети Сполученого Королівства.
Дослідження методики інтерпретації художніх творів на перетині художнього та історичного дискурсів, висвітлення оповідних стратегій під час вивчення новітніх художніх явищ у шкільному курсі української літератури. Висвітлення цінностей людського життя.
Аналіз у статті процесу інтеграції кримських татар в українське суспільство наприкінці 1980-х – на початку 2000-х рр. Розгляд основних кроків і заходів українського уряду з цього питання, який взяв на себе повну відповідальність за долю репатріантів.
Дослідження проблеми інтеграції Польщі у структури Організації Північноатлантичного договору та Європейського Союзу. Історичні передумови переорієнтації зовнішньої політики. Вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на здійснення інтеграційної стратегії.
Становлення Помісної Української Церкви в період німецької окупації. Інтеграція Української Соборно-Єпископської Церкви до складу Автокефальної Православної Церкви. Діяльність та служіння митрополита Феофіла у Православній Церкві на Лівобережній Україні.
Розгляд складності процесу становлення та розвитку грошового ринку Гетьманщини під впливом європейської та російської монетарної експансії. З’ясування питань походження та карбування монет, що використовувалися в Гетьманщині в ХVII-ХVIII століттях.
Політика російського уряду щодо інтеграції слобідського, лівобережного і запорізького козацтва до соціальної структури Російської імперії. Вплив інтеграційної політики імперської влади на погіршення соціально-економічного становища рядового козацтва.
Передумови запровадження російським урядом інтеграційної політики щодо українського козацтва. Особливості її перебігу на Гетьманщині, у слобідських полках і Війську Запорізькому. Причини невдачі застосування "слобідської моделі" інтеграційних перетворень.
Визначення особливостей процесу інтеграції української політичної еліти до імперських владних структур губернського рівня у XVIII–першій третині ХІХ ст. Простеження спадкоємності владних структур гетьманського (1720-1782) та імперського (1782-1835) часів.
Мета дослідження полягає у відтворенні рецепції історіографічної спадщини М. Грушевського в українській закордонній історіографії 1968-1989 рр. Методологія дослідження передбачає поєднання традиційних для історіографічних праць принципів об’єктивності.
Аналіз мети, принципів, механізмів здійснення, втілення державної політики у галузі літератури, мистецтва, характеристика причин та наслідків коливання залежно від різних факторів. Поняття "нонконформізму" як явища культурного життя України 1960-70-х рр.
Оцінка внеску реформ Йосифа ІІ у створення чеської організаційно-консолідованої етнодуховної системи. Перша чверть ХІХ століття - історичний період становлення національної науки як соціально-культурного феномену процесу відродження чеської нації.
Роль і вплив інтелігенції на суспільно-політичні процеси в місті в контексті зростаючої опозиційності до радянської влади та формування національної самосвідомості в переддень незалежності України. Участь інтелігенції Тернополя у культурному житті міста.
Розгляд діяльності інтелігенції у культурному житті міжвоєнного періоду на Західній Волині. Історичний нарис політики Польщі, щодо національних меншин. Дослідження участі і оцінка ролі жіночих організацій у культурному розвитку волинського регіону.
Аналіз процесу взаємин інтелігенції й влади в Україні кінця ХІХ - початку ХХ століття. Формування світоглядних, професійних і політичних позицій учительства. Соціальне, матеріальне й політичне становище соціокультурного співтовариства під час революції.
Чисельність та національний склад інтелігенції Львова у перші повоєнні роки, особливості її соціального статусу за умов тоталітарної влади. Кадрова політика в процесі "радянізації", ідеологічний тиск, репресивні акції партійних і силових структур.
Особливості соціального статусу інтелігенції у західноукраїнському регіоні у перші повоєнні роки. Аналіз проблем формування окремих груп інтелігенції Львова та фахового рівня спеціалістів у цей період. Зміни у професійній структурі інтелігенції міста.
Здійснюється паралель між українською і радянською інтелігенцією у період становлення незалежної держави. Показується відмінність між двома соціальними типами - природа походження, ставлення до колег, до інших культур. Продемонстровано ментальні ознаки.
