Осмислено історичне минуле України й української нації в культурному просторі соціуму, яке було конче необхідним задля виявлення національної ідентичності як і наближення здобуття державної незалежності. Історична зумовленість творення спогадів.

Характеристика образу Білорусі, відображеного у суспільній свідомості українців, шляхом аналізу шкільних підручників та науково-історичної літератури. З’ясування фактичного ігнорування країни-сусіда у програмах з історії для загальноосвітніх закладів.

Аналіз системних характеристик історичної ідентичності як наукової категорії та осмислення її змістового ядра на підставі соціокультурної парадигми, що домінує в конкретний історичний період. Системний аналіз ідентичності як складної ієрархічної системи.

Дослідження процесів конструювання і трансляції різноманітних варіантів історичної легітимації етнонаціональних спільнот Дніпра, Запоріжжя, Одеси й Харкова. Необхідності діалогічної та плюралістичної моделі взаємодії при розгляді спільного минулого.

Феномен поліфонічної постаті Т. Шевченка через висвітлення такого його виміру в історично-культурологічному контексті, як пророк, "слова якого огнем невидимим пекли замерзлі душі". Основні мотиви звернення Т. Шевченка до спадщини біблійних пророків.

Дослідження розвитку історичної науки в Київському інституті народної освіти 1920-1933 років. Основні етапи реорганізації вищої школи України з акцентом на процесах, які відбувалися в київському вузі. Особливості творчих пошуків викладачів Київського ІНО.

Наукове осмислення та відтворення напрямів розвитку історичної науки в Київському інституті народної освіти в 1920–1933 рр. Аналіз загальних рис і специфічних особливостей цього процесу, встановлення спадкоємності традицій української історичної науки.

Роль видатного українського письменника, філософа та громадського діяча Івана Франка в історичній науці. Аналіз основних етапів та напрямків його наукових досліджень, що відображають еволюцію історичної свідомості та наукових підходів у його творчості.

Дослідження особливостей розвитку історичної науки на теренах України у другій половині ХХ століття. Аналіз концептуальних підходів радянських українських істориків до написання робіт. Визначення позитивних моментів та недоліків історіографічних праць.

Ознайомлення з історичними обставинамии появи в 1764 році російського імперського проекту "Новоросія". Дослідження та характеристика головних причин принципового невизнання факту існування українців, як окремого народу у російському суспільстві.

Аналіз взаємин між Руською православною церквою і органами влади в УРСР у 1950-1960 рр. Дослідження угодовства і пристосування Церкви, проявів нонконформізму й захисту інтересів вірян. Ставлення архієреїв РПЦ до антирелігійної політики державних органів.

Особливості розвитку історичної науки у вищих школах м. Харкова в кульмінаційні часи радянського тоталітаризму, пов’язаного з культом особи Й.В. Сталіна. Історична та суміжні науки на суспільствознавчих кафедрах неісторичних факультетів вищих шкіл.

Визначено та проаналізовано особливості застосування історико-освітніх теорій у якості механізмів форсованого формування громадянської свідомості суспільства, заснованої на категоріях фактологічної, ідеологічної та суспільно орієнтованої єдності.

Дослідження генезису національної історичної освіти у дискурсі еволюції державної політики України на зламі ХХ-ХХІ ст. Обґрунтування періодизації формування історичної освіти в Україні та здійснення ретроспективного аналізу особливостей її розвитку.

Періодизація формування історичної освіти в Україні, історико-ретроспективний аналіз особливостей її розвитку в умовах сучасного державотворення. Внутрішня політика радянської держави у даній галузі. Аналіз шкільних та вузівських підручників по історії.

Висвітлення актуальних проблем підготовки в Україні здобувачів вищої освіти за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування” (на прикладі першого (бакалаврського) рівня). Розгляд методів підвищення ефективності історичної освіти студентів.

Дослідження проблематики конструювання історичної пам'яті конкретного міста як складової національної ідентичності країни, вивчення думок жителів. Формування загальновизнаних цінностей в громаді, особливості презентації результатів дослідницького процесу.

Дослідження та аналіз однієї з центральних проблем історичної епістемології: взаємодії історії та пам’яті. Ознайомлення з поглядами А. Меґілла, який поглибив тему міркуваннями про взаємодію пам’яті, традиції, історіографії (або історії) та політики.

Проблема створення національного наративу історичної пам’яті про Другу світову війну. Інтерпретація словацькими істориками та політиками Словацької держави 1939-1944 рр., угорсько-словацької "Малої війни", участі словаків у війні на Східному фронті.

Проблема створення національного наративу історичної пам’яті про Другу світову війну як елементу трансформації словацького суспільства і посткомуністичних перетворень. Офіційна версія збереження й популяризації історичної пам'яті про Другу світову війну.

Аналіз науково-дослідницької діяльності трьох грецьких краєзнавців з Надазов’я, де кримські греки облаштувалися в 1780 р. Необхідність збереження історичної пам'яті, національної свідомості та етнічної ідентичності в умовах засилля російської культури.

Дослідження історичної пам’яті і політичних маніпуляцій з нею. Визначення принципів формування різних типів історичної пам’яті, аналіз діяльності її суб’єктів ("агентів пам’яті"). Дослідження особливостей впливу Революції гідності на Запорізьку область.

Аналіз стану історіографії проблеми, що дає можливість успішно продовжувати дослідження. Особливості історичної пам’яті мешканців Сходу України взагалі і про конкретні події зокрема. Формування національної ідентичності та стратегій суспільної поведінки.

Дослідження стану та розвитку історичної пам’яті про Першу світову війну в Україні, з’ясування причин, що призвели до забуття однієї з найбільш кривавих сторінок української історії. Розгляд суспільно-політичних процесів у причинно-наслідковій залежності.

Розгляд причин ворожого ставлення османців до українських козаків та слов’янського християнського населення України. Вивчення українсько-тюркських стосунків за межами виключно воєнного змагання. Аналіз культури та політичної традиції степових спільнот.

Розгляд характерних ознак та особливостей явища історичної пам’яті крізь призму постмодернізму. Методологія постмодернізму, яка надає необхідні інструменти для нового погляду на проблеми memory studies в контексті сучасних інформаційних технологій.

Корекція історичної пам’яті у романах І.Ф. Корсака. Формування спільної колективної пам’яті, конструювання нових схем національної ідентичності. Дослідження української історії, життєвих цінностей та долі визначних громадських і культурних діячів.

У запропонованій статті аналізуються формування та корекція історичної пам’яті у романах І. Корсака, волинського прозаїка, публіциста, журналіста. Дослідження маловідомих фактів української історії, життєвих цінностей та долі визначних громадських діячів.

Дослідження проблеми інтерпретації минулого. Відображення історичних подій за допомогою знакових символів. Відтворення соціокультурного досвіду та колективної пам’яті українців. Використання комеморативних практик для протистояння російській пропаганді.

Національна ідея як усвідомлення народом його внутрішньої єдності і зв’язку, історичного характеру і традицій, що дозволяє народу зробити їх предметом своєї свідомості. Зміни у вироблені історичної пам’яті і появи нової української національної ідеї.