Загроза існування науково-дослідних центрів, історико-архітектурних об’єктів, пам’яток археології та культури, численних музеїв міста в результаті російської агресії. Діяльність колективу Музею археології Каразінського університету в умовах війни.

Описание системы международного музейного права, установление особенностей и закономерностей ее развития. Анализ степени осуществления принципов музейного права в нормативной системе России с позиции соблюдения положений международного музейного права.

Музей при самой большой пожарной части в Киеве №25. Ознакомление с первыми пожарными автомобилями, историей развития техники, способами пожаротушения за последний более чем столетний период. Коллекция пожарных инструментов, старых документов, фотографий.

Изучение объекта недвижимости - музея-усадьбы "Архангельское", дворцово-паркового ансамбля конца XVIII века, имеющего культурно-историческое значение. История, внутренняя структура музея-усадьбы, его экономика, финансовое обеспечение и юридическая защита.

Исторические сведения о семействе Курлиных. Изучение основной информации о музее для проведения классных часов и виртуальных экскурсий, используя различные источники. Создание фотографий интерьеров помещения и усадьбы с целью создания презентации.

Волинський музей у 1920-30-х рр. як вагомий осередок вивчення минулого західноукраїнських земель. Дослідження та популяризація історії Волині як могутній засіб виховання патріотичних почуттів, джерело формування національної гідності українського народу.

Дослідження особливостей музейної справи на Уманщині. Розвиток Уманського краєзнавчого музею в період лібералізації суспільного життя. Археологічне та етнографічне вивчення історії Уманщини. Збереження пам’яток, формування мистецьких музейних колекцій.

Діяльність музейних закладів регіону в роки Другої світової війни по матеріалам радянської періодики 1939-1941 рр. на території західноукраїнських областей. Огяд музейної діяльності на сторінках преси. Чинники впливу на інформацію про музейну діяльність.

Аналіз сучасного стану музейного простору Вінниччини, інформація про кількісний та якісний склад музеїв регіону. Окреслення здобутків у процесі впровадження новітніх методів організації діяльності, проблем та перспектив подальшого розвитку музейної сфери.

Виявлення і аналіз матеріалів, що надають можливість прослідкувати становлення музеєзнавства як науки, дозволяють виявити кількісну зміну в музейній мережі. Висвітлення діяльності відомих українських музейників за матеріалами часописів 20-30-х рр. ХХ ст.

Аналіз основних тенденцій розвитку музейної справи у середовищі вищих навчальних закладів у добу незалежної України. Ознайомлення з історією створення меморіальних музеїв, зростання кількості історичних, мистецтвознавчих та галузевих "храмів муз".

Розгляд системної діяльності патріарха Греко-католицької церкви Й. Сліпого у сфері формування музейних колекцій природничого, релігійного і мистецького характеру. Окреслення етапів наукового добору музейних колекцій у різних життєвих періодах митрополита.

Изучение музейного дела и музейных учреждений. Результаты библиометрического анализа диссертационных работ, посвященных изучению направлений и форм музейной деятельности, истории музейного дела, музейных учреждений и различных аспектов их деятельности.

Ознакомление с условиями и направлениями развития музейного дела в России после Октябрьской революции. Рассмотрение предпосылок для создания специального законодательства по музейному делу. Характеристика процесса реставрации архитектурных памятников.

Анализ особенностей государственного и общественного регулирования в области музейного дела, финансирования, управления, взаимодействия с образовательными учреждениями. Характеристика деятельности музеологических центров в США и тематики их исследований.

Стан музикознавства на Буковині у період кінця ХІХ-початку XX ст. Визначення ролі А. Мікуліча в дослідженні музичної культури Буковини та характеристика розвідки "Музика на Буковині перед заснуванням товариства сприяння музичному мистецтву: 1775-1862".

Ідейні, ідеологічні основи галицько-української музичної культури кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. у контексті українського відродження традицій та світової естетичної думки. Засади діяльності хорових товариств у контексті національного відродження.

Музичність та співучість - одна з характерних рис українців. Думи та історичні пісні. Інструментальний фольклор та народні інструменти. Український фольклор у творчості професійних та аматорських колективів. Видання нотно-музичної літератури в Україні.

Дослідження основних груп музичних інструментів, умов їхнього виникнення та особливості використання. Роль музики у приватному та громадському житті стародавніх єгиптян. Зародження музичної культури у Стародавньому Єгипті. Храмові й придворні ритуали.

Регіональна музична культура як складова полікультурного мистецтва Галичини. Музичне життя поліетнічного середовища регіону Стрийщини в контексті загально-історичного процесу. Функціонування польських та українських музичних товариств, хорових об’єднань.

Загальна характеристика найбільш відомих традицій задарських сел. Н. Москателлі як видатний учень П. Накіча, перший з родини майстрів-органістів. Знайомство з головними особливостями та проблемами культурного розвитку міста Задар в XVII-XVIII століттях.

Становлення музично-виконавської діяльності в першій половині XVIII ст. Процес спеціалізації і поділу праці в усіх сферах людської діяльності, зокрема диференціації професії у мистецтві. Розмежування між професіями композитора, виконавця і педагога.

У дослідженні найперше здійснено аналіз музичного середовища міста Суми наприкінці ХІХ століття, визначено соціокультурні умови його формування. Зокрема, наголошено на визначальній ролі підприємців, цукрових магнатів Харитоненків (батько і син).

Вивчення розвитку музичної освіти Подільського регіону України кінця XVIII - початку ХХ ст. Відкриття спеціалізованих музичних навчальних установ в Вінниці. Організація при гімназіях інструментальних оркестрів, балетних колективів і театральних гуртків.

Історія й умови формування інституційної гілки музичної освіти в Галичині - одного із здобутків лисенківського періоду розвитку національної культури. Визначення етапів розвитку українського музичного шкільництва до утворення Вищого музичного інституту.

Комплексне дослідження музично-педагогічної діяльності нашого сучасника Ю.В. Созонюка - концертмейстера Хмельницького музичного коледжу імені В.І. Заремби. Доведення визначної ролі Ю.В. Созонюка для розвитку баянно-акордеонної школи Хмельницького.

Поглиблення уявлень про культурний розвій України в загальній історичній ретроспективі та в регіональному вимірі зокрема. Формування національної самосвідомості як чинників розвитку громадянського виховання та формування політичної культури народ.

У статті систематизовано прояви художнього універсалізму як критерій діяльності фундатора української професійної музики. У світлі проблеми самоідентифікації національної культури охарактеризовано світогляд композитора, аспекти його творчого життя.

Мета статті полягає у вивченні та доповненні відомостей стосовно розвитку музично-хорової освіти в другий і третій періоди: Слов’янського Відродження і доби Гетьманщини (Українського бароко). Автономія руського (українського) змісту хорової освіти.

Особливості розвитку музичної освіти і практики церковного співу, використання в навчальних цілях рукописних і друкованих ірмологіонів на Закарпатті XVIII-XIX ст. у монастирях, Ужгородській учительській семінарії. Досвід релігійного діяча А. Коцака.