Розгляд історії пам’ятки архітектури місцевого значення - Дому Миколаївського єпархіального братства святого Михаїла, приміщення Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Випробування, які випали на долю будівлі.
- 25982. Пам’ятки військового права України - Литовські статути XVI століття (історико-правовий аспект)
Аналіз достеменним пам’яткам військового права - Литовським статутам XVI століття, які були збірниками чинного законодавства в українських землях. Еволюція правового впливу збірників на розвиток вітчизняної військової справи цього історичного періоду.
- 25983. Пам’ятки військового права України - Литовські статути XVI століття (історико-правовий аспект)
Аналіз пам’яток військового права - Литовських статутів XVI ст., які були збірниками законодавства в українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Розкриття змісту норм вітчизняного військового права XVI ст.
- 25984. Пам’ятки мемуарної літератури як джерело до історії Східної Галичини періоду Першої світової війни
Дослідження комплексу мемуарних пам’яток до історії Східної Галичини періоду Першої світової війни. Аналіз інформації, яка стосується військових дій та життя регіону. Процес створення та публікації мемуарних творів, оцінка їхньої репрезентативності.
- 25985. Пам’ятки празько-корчацької культури у верхів’ях Дністра, Західного Бугу та Вісли у V-VII століттях
Визначення передумов та особливостей розвитку празько-корчацької культури у регіоні. З’ясування місця та ролі укріплених поселень у ранньосередньовічний час. Аналіз речових знахідок у взаємозв’язку та у порівняні зі знахідками із суміжних територій.
Виявлення знахідок з околиць Мотронинського городища. Дослідження виробів з поселення в урочищі Скабове біля села Жаботин. Розгляд бронзових наконечників стріл. Характеристика поселенської структури Притясминського регіону Лісостепового Правобережжя.
Аналіз іконографії та семантики давньоєгипетських амулетів-підвісок з "єгипетського фаянсу", знайдених у скіфському жіночому похованні № 1 кургану № 8 Пісочинського могильника. Єдиний ансамбль головного вбрання похованої, разом з парадним головним убором.
Історичний розвиток пам’яткоохоронної справи, правові та управлінські аспекти, завдання та напрями пам’яткоохоронної діяльності, реалізація проекту Зводу пам’яток історії та культури. Дослідження різних пам’яток як артефактів соціалізації індивіда.
Історія діяльності Київського товариства охорони пам’яток старовини та мистецтва, реалізації ним організаційних і статутних питань. Аналіз пам’яткоохоронного аспекту роботи КТОПСІМ на Правобережній Україні за матеріалами звітної документації 1910-1913 рр.
- 25990. Пам’яткоохоронна діяльність на Чернігівщині: основні напрямки та тенденції (1919-1930-ті рр.)
Дослідження основних напрямків пам’яткоохоронної діяльності та тенденцій, що були визначальними в галузі охорони історико-культурного надбання на Чернігівщині у 1919-1930-ті рр. Періодизація пам’яткоохоронної діяльності на Чернігівщині у цей період.
Розгляд пам’яткоохоронної діяльності П.В. Клименка на Поділлі, його участі у діяльності пам’яткоохоронних організацій, ролі у збереженні архівної спадщини. Закладення правового фундаменту державного опікування національними пам’ятками і архівами.
Характеристика основних напрямів діяльності радянського керівництва щодо подолання житлової кризи, яка склалася у Чернігові після воєнних дій 1918-1919 роках. Оцінка роботи Чернігівського губернського комітету охорони пам’яток мистецтва та старовини.
- 25993. Пам’яткоохоронний рух другої половини ХХ століття через призму діяльності мистецтвознавців Львова
Вклад мистецтвознавців Львова в охорону та збереження пам'яток історії, культури. Аналіз їх діяльності по виявленню, збереженню, реставрації, популяризації пам'яток мистецтва в рамках роботи Львівського відділення Українського товариства охорони пам'яток.
У науковій статті розглянуті заходи спрямовані на збереження окремих архітектурних об’єктів, що мали місце у 1908-1914 роках на території Національного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької битви". Розглянуто хронологію та головні події.
Мета – деталізувати роботу В. Модзалевського стосовно охорони чернігівських музеїв упродовж липня-листопада 1917р., спираючись на його письмові клопотання, адресовані міській управі. Методи дослідження відповідають меті, ґрунтуються на принципі історизму.
Аналіз змісту пам’яткоохоронних програм, які з початку 1990-х років були реалізовані в Україні і окремі з яких впроваджуються в життя у ХХІ столітті. Програми дослідження пам’яток українського козацтва, вивчення некрополів (військових поховань).
Особливості проведення політики пам’яті щодо пам’ятників Леніну в Черкаській області, яка є прикладом регіону з різною історичною спадщиною. Характеристика діяльності місцевої влади зі знесення пам’ятників радянської доби, а також ставлення населення.
Дослідження спогадів, зібраних у межах науково-гуманітарного музейного проекту "Родинна пам’ять про війну". Підходи до аналізу пам’яттєвих наративів як ключових джерел вивчення історичної пам’яті українців про Другу світову війну, їх зміст і значення.
- 25999. Пам’яттєві студії та історична пам’ять про війни і воєнні конфлікти ХХ ст.: історіографія питання
Дослідження наукової літератури, присвяченої історичній пам’яті про війни. Порівняння досліджень закордонних і вітчизняних авторів в контексті співвідношення уваги до Першої та Другої світової воєн та локальних конфліктів, зокрема, Афганської війни.
- 26000. Пам’яттєві студії та історична пам’ять про війни і воєнні конфлікти ХХ ст.: історіографія питання
Аналіз наукової літератури, присвяченої пам’яттєвим студіям в цілому, та історичній пам’яті про війни. Порівняння досліджень закордоних і вітчизняних авторів в контексті співвідношення уваги до Першої та Другої світової воєн та локальних конфліктів.
Пам'ять про Другу світову війну як будівельний матеріал для створення актуального образу сучасної держави в умовах збройного конфлікту. Трансформація національного наративу про цю подію відповідно до європейської версії як зміна ментальності України.
Вплив розсекречення архівів радянських спецслужб на відновлення історичної пам’яті щодо учасників Української національно-демократичної революції 1917-1921 рр. Відомості про учасників перших національно-визвольних змагань, репресованих на Рівненщині.
Проблеми історичної пам’яті у двосторонніх відносинах українців та поляків щодо недавньої історії. Формування суспільно-історичних стереотипів поляків щодо українців на прикладі сучасного польського кінематографу, фільму В. Смажовського "Волинь".
Існування суспільно-історичних стереотипів, формування національної ментальності, ототожнення себе із історією, культурою народу. Інформація для соціальної ідентифікації особистості та спільноти. Особливості взаємодії особистості і соціального середовища.
Определение и характеристика возможности семантической связи Пана, изображенного на золотой оковке перекрестья меча из Толстой Могилы и сюжетов пекторали из этого же комплекса. Ознакомление с главными особенностями плана дромоса центральной гробницы.
Біографічні відомості життєвого шляху, суспільна діяльність й творча спадщина П. Заливахи - українського художника, відомого правозахисника-шістдесятника, активного члена Клубу творчої молоді, видатного загальновизнаного представника української культури.
Принципы использования авторитета церкви в интересах идеологического обеспечения секулярного государства Петра I. Приоритет имперской идеологии над религиозными постулатами. Пропагандистское воздействие и манипуляция "политической" проповеди Петра.
Создание положительного имиджа России в Европе. Торжественная и панегирическая церковная проповедь как информационное обеспечение внешней и внутренней политики. Использование авторитета церкви в интересах идеологизации секулярного государства Петра I.
Проведення комплексного аналізу творчості Костомарова-публіциста, панорами й характеру його національного концепту. Потреба введення російськомовної публіцистики М. Костомарова у сучасний державний політичний, соціокультурний та естетичний дискурс.
Вивчення особливостей ренти та співвідношення її видів у різних маєтках. Характеристика фільварку як центру організації панщинного господарства. Залежність рівня та форм кріпосницької експлуатації від колонізаційних процесів та сільського господарства.