Стилістична транспозиція термінологічної лексики в сучасній українській мові (кодифікаційний аспект)

Найбільш складний вид семантичної структури СТ за нашою класифікацією названо надскладним. Цей вид характеризується наявністю двох і більше ЛСВ та МК.

Найпростішою моделлю надскладного виду є семантична структура, що поєднує два ЛСВ та одне МК. Цю модель репрезентує літературний СТ епопея (РУС-48*): “1. Великий художній твір, що визначається широтою охоплення подій і глибиною проникнення в дійсність...; // Великий цикл близьких за сюжетом легенд, оповідань, героїчних пісень, які поступово склалися в цілісне оповідання. 2. перен. Складна і велика історія чого-небудь, низка визначних подій” [СУМ, IІ, 485].

Такий самий вид семантичної структури має слово дифірамб (РУС-48*): “1. У Стародавній Греції - урочиста хорова пісня на честь бога Діоніса…; // Літературний жанр, близький до оди або гімну. 2. перен. Перебільшена похвала” [СУМ, IІ, 290].

Надскладна структура може складатися з двох ЛСВ та двох МК, як-от: півтон - музичний термін (РУС-48*) - “1. Найменший інтервал між двома найближчими за висотою звуками темперової гами...; // Проміжний за висотою звук між двома музичними тонами, наполовину нижчий від попереднього і наполовину вищий від наступного. 2. Неяскравий, невиразний колір; забарвлення, фарба, перехід від світлого тону до темного...; // перев. мн., перен. Відсутність різких, контрастних переходів”.

У загальновживаному лексичному фонді функціонують транспозити, що представляють досить розгалужену надскладну семантичну структуру. Ілюстрацією слугує маркований позначкою фот. СТ касета (РУС-48*): “1. Пласка чи циліндрична непроникна для світла коробка (футляр), в яку вкладають перед зніманням фотопластинку або плівку...; // Частина кінопроектора, до якої закладається плівка для демонстрування кінофільму на екрані. 2. Пласка закрита коробка для магнітофонної стрічки. 3. Пристрій для зберігання і транспортування яких-небудь однорідних предметів, деталей, матеріалів і т. ін. 4. Знімна коробка в пістолеті, автоматі тощо для патронів. 5. Пристрій для скидання бомб із літака” [СУМ, ІV, 11

Взаємодія семантико-стилістичних процесів у ході стилістичної транспозиції термінолексики іноді виражається графічно зміною позицій окремих ЛСВ та МК досліджуваних слів у словникових статтях проаналізованих кодифікаційних праць. Наприклад, маркований позначкою мор. у РУСі-48 термін монітор зазнає стилістичної транспозиції на етапі РУС-48 / СУМ. СУМ подає два переорієнтовані ЛСВ цієї лексеми: “1. Баштовий броньований військовий корабель із великокаліберною артилерією, призначений для операцій біля морських берегів і на річках. 2. Те саме, що гідромонітор” [СУМ, ІV, 795]. У ВТСі-2004 простежуємо не лише ускладнення семантики слова, але й зміну позицій окремих ЛСВ: “1. Прилад для контролю станів об'єкта за певними параметрами, які повинні зберігатися в заданих межах. 2. Пристрій для контролю якості телевізійного зображення; відеоконтрольний пристрій. 3. Баштовий броньований військовий корабель із великокаліберною артилерією, призначений для операцій біля морських берегів і на річках. 4. Те саме, що гідромонітор. 5. спец. Пристрій комп'ютера, призначений для виводу на екран текстової та графічної інформації; дисплей. 6. спец. Машинна програма, яка регулює, контролює або перевіряє операції в системі обробки даних. 7. У мовах програмування - високорівневий механізм взаємодії та синхронізації процесів і керівництва системою” [ВТС-2004, 538]

У деяких випадках про зміну позицій ЛСВ у семантичній структурі слів можна говорити на основі аналізу не лише тлумачних, але й перекладних словників. Наприклад, лексема батарея зафіксована у РУСі-79 із подвійним маркуванням військ., техн. СУМ подає одразу чотири ЛСВ, лише один з яких має позначку ел.: “1. Артилерійський підрозділ, що має в своєму складі кілька гармат. 2. ел. Кілька гальванічних елементів або акумуляторів, з'єднаних між собою. 3. Обладнання з кількох з'єднаних між собою однакових частин. 4. жарт. Ряд будь-яких однорідних предметів” [СУМ, ІV, 795]. У ВТСі-2004 спостерігаємо нейтралізацію ЛСВ, маркованого ел. у СУМі, зміну позначки біля останнього ЛСВ, однак семантична структура слова залишається незмінною: “1. Артилерійський підрозділ, що має в своєму складі кілька гармат. 2. Кілька гальванічних елементів або акумуляторів, з'єднаних між собою. 3. Обладнання з кількох з'єднаних між собою однакових частин. 4. перен. Ряд будь-яких однорідних предметів” [ВТС-2004, 38]

Отже, особливість процесу зміни стилістичного статусу терміноодиниць полягає не лише в переході термінів до загальновживаного лексичного фонду (стилістичній транспозиції), але й у стрімкому розгалуженні їх семантичної структури. В діахронному ракурсі на основі порівняння тлумачень СТ у кількох лексикографічних працях української мови (СУМі, ВТСі-2004) виокремлено п'ять типів ускладнення семантичної структури стилістично переорієнтованих термінів. Аналіз семантичних структур СТ за одним лексикографічним джерелом (дослідження у синхронії) дав підстави констатувати, що семантичні структури транспозитів бувають чотирьох видів. Визначено елементарний, простий, складний та надскладний види.

2.3 Специфіка стилістичної транспозиції термінів різних лексико-тематичних об'єднань

На сучасному етапі до загальновживаного лексичного фонду української мови входять лексичні одиниці з різних терміносфер. Слова з цих терміносистем ми об'єднуємо у лексико-тематичні групи, які уклали на основі авторської картотеки термінів, що змінили свій стилістичний статус. Розглянемо специфіку стилістичної транспозиції медичних, спортивних, конфесійних, економічних, технічних термінів, термінів політико-правової сфери та слів, маркованих у проаналізованих кодифікаційних працях позначкою спец.

2.3.1 Лексико-тематична група “Медицина”

У результаті аналізу словників виокремлено сукупність медичних термінів, що перейшли до загальновживаної лексики, не змінюючи своєї семантичної структури. Це моносемічні лексичні одиниці на позначення:

· хвороб та хворобливих станів (абсцес (УРС-71*), астма (РУС-71*), анемія (РУС-48*), аневризм (РУС-48*), амнезія (РУС-48*), білокрів'я (РУС-79*), гайморит (РУС-48*), гангрена (РУС-79*), глухонімота (РУС-48*), дерматит (РУС-48*), дизентерія (РУС-48*), екзема (РУС-48*), епілепсія (РУС-48*), цинга (РУС-48*), кровотеча (РУС-48*), косоокість (РУС-48*), коклюш (РУС-48*), клептоманія (РУС-48*), лишай (РУС-48*), ломота (РУС-48*), лунатизм (РУС-48*), мазохізм (РУС-48*), малярія (РУС-48*), невралгія (РУС-48*), неврастенія (РУС-48*), недокрів'я (РУС-48*), папілома (РУС-48*), правець (СУМ*), параноя (РУС-48*), плоскостопість (РУС-48*), пневмонія (РУС-48*), різь (РУС-48*), себорея (РУС-48*);

· осіб за фаховою спрямованістю (дантист (РУС-48*), логопед (РУС-48*), окуліст (РУС-48*), онколог (РУС-48*), педіатр (РУС-48*), психіатр (РУС-48*), уролог (РУС-48*), інтерн (РУС-48*);

· галузей медичної науки (генетика (РУС-48*), дієтика (РУС-48*), стоматологія (РУС-48*), офтальмологія (РУС-48*), ортопедія (РУС-48*), онкологія (РУС-48*);

· назв лікувальних дій та операцій (ампутація (РУС-48*), епіляція (РУС-48*), дієта (РУС-48*), електротерапія (РУС-48*), інгаляція (РУС-48*), пункція (РУС-48*), знеболювання (РУС-48*);

· приладів та засобів лікування (електрокардіограма (РУС-48*), зонд (РУС-48*), компрес (РУС-48*), клізма (РУС-48*), кардіограф (РУС-48*), протез (РУС-48*), медикамент (РУС-48*), тампон (РУС-48*), бормашина (РУС-48*);

· назв різних медичних явищ (діагностика (РУС-48*), дозування (РУС-48*), ген (СУМ*), пандемія (РУС-48*), хвороботворний (РУС-48*), післяопераційний (РУС-48*), бактерицидний (СУМ*) та ін.

Транспонуються до загальномовного лексичного фонду медичні терміни, семантична структура яких складається із двох ЛСВ. У ході стилістичної переорієнтації переносне значення, утворене від медичного терміна, може переходити у статус прямого. Наприклад, термін гіпертрофія внесено у реєстри РУС-48 із двома обмежувальними позначками біол., мед. та позначкою перен. СУМ репрезентує два прямі ЛСВ цієї лексеми: “1. Збільшення об'єму тканини тіла, органа або його частини. 2. Всякий надмірний розвиток, надлишок чого-небудь, яких-небудь властивостей, якостей” [СУМ, II, 72]. Очевидно, що перше значення, зафіксоване у словниковій статті СУМу, - це транспонований медичний термін, а друге - колишнє переносне, що внаслідок частого використання мовцями переходить зі статусу переносного в статус прямого значення.

Медичні терміни використовуються мовцями із повним або приблизним розумінням семантики. Основними причинами популяризації вузькоспеціальної медичної лексики у процесі суспільної комунікації є зростання освіченості населення, вплив засобів масової інформації. Аналізовані нами лексичні одиниці частотні у газетних та журнальних статтях, у радіо- і телепередачах, де не лише пояснюються назви певних хвороб та хворобливих станів, але й описуються їх симптоми, пропонуються способи і засоби лікування, називаються найновіші технології сучасної медицини. Необхідно відзначити, що особливу роль у виході медичної термінолексики за межі терміносистеми “Медицина” відіграє реклама, яка не лише виконує функцію донесення до потенційного споживача відомостей про продукцію, але й популяризує лексичні одиниці на позначення цієї продукції - назви лікувальних препаратів, приладів тощо. Загальнозрозумілість семантичного обсягу певних лексичних одиниць зі сфери медицини детермінує їх активне використання мовцями у неспеціальних (спочатку індивідуально-авторських) контекстах. Нові умови вживання транспозитів спричиняють появу нових значень цих лексем - МК (І тип ускладнення семантичної структури), переносних ЛСВ (ІІ тип ускладнення семантичної структури) та прямих ЛСВ (ІІІ тип ускладнення семантичної структури).

І тип ускладнення семантичної структури

Найпростішим відгалуженням семантики переорієнтованих медичних термінів вважаємо наявність похідних МК, що фіксуються у словникових статтях. У результаті аналізу лексикографічних праць виокремлено сукупність лексичних одиниць, семантична структура яких ускладнена прямим МК. Наприклад, слово стетоскоп маніфестується РУСом-48 як медичний термін, а в СУМі спостерігаємо не лише зняття термінологічного маркування, що свідчить про перехід лексеми із терміносфери “Медицина” у загальний вжиток, але й появу похідного МК: “Медичний інструмент у вигляді трубки для вислуховування серця і легенів...; // Спеціальний пристрій для виявлення побічних шумів, чистоти звуків у різних механізмах і т. ін.” [СУМ, ІХ, 692]. Похідне пряме МК утворюється шляхом узагальнення основної семантики первинного слова.

Простежуємо також поетапне протікання семантико-стилістичних процесів. Спочатку відбувається перехід лексичної одиниці у загальновживаний лексичний фонд, а потім з'являється похідне МК. Наприклад, слово наркоманія стає загальновживаним ще на етапі РУС-48 / СУМ, а похідне пряме МК зафіксоване згодом у ВТСі-2004: “Хворобливий потяг до вживання наркотиків. // Хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотичними засобами” [ВТС-2004, 578]. Медичний СТ серцебиття еволюціонує таким чином: останню маніфестацію термінологічної належності лексеми спостерігаємо у РУСі-48, СУМ засвідчує змінений стилістичний статус цієї лексеми і подає семантизацію: “Биття серця” [СУМ, ІХ, 149], а МК виокремлюється у діапазоні СУМ / ВТС-2004: “Прискорене биття серця (від хвороби, хвилювання, швидкого руху і т. ін.)” [ВТС-2004, 1117].

Семантична структура медичних термінів у процесі стилістичної транспозиції може ускладнюватись не лише прямими, але й переносними МК. Так, термін зі сфери “Медицина” спазм, зафіксований із маркуванням мед. у РУСі-37, виокремлює переносне МК на межі РУС-48 / СУМ: “Мимовільне судорожне скорочення м'язів (стравоходу, кишечника, шлунка, горла і т. ін.)...; // перен. Раптове загострення, сильний напад якихось почуттів” [СУМ, ІХ, 483].

ІІ тип ускладнення семантичної структури

У лексичних одиницях медичного походження спостерігаємо також формування окремих переносних ЛСВ. Одне нове переносне значення наявне у словах наркотик, атрофія, артерія, агонія, травма тощо. Ускладнення семантичної структури відбулось у різний час. Наприклад, слово маразм марковане мед. у РУСі-48, СУМ фіксує переорієнтовану лексему та похідний переносний ЛСВ: “1. Стан повного занепаду душевних і фізичних сил, зумовлений старістю або важкою хронічною хворобою. 2. перен. Повний занепад, розклад, загнивання” [СУМ, IV, 625]. Термін епідемія зазнає стилістичної транспозиції на етапі РУС-79 / СУМ, СУМ репрезентує стилістично трансформовану одиницю та похідне переносне значення: “1. Масове поширення якої-небудь інфекційної хвороби. 2. перен. Надзвичайно швидке поширення чого-небудь” [СУМ, ІІ, 483]. В обох випадках відбувається механічне перенесення однієї із сем первинного ЛСВ у похідний переносний ЛСВ. Лексема ін'єкція демонструє ускладнення семантики на пізнішому етапі - СУМ / ВТС-2004. Обмежувальну позначку у словниковій статті знято в СУМі: “Впорскування під шкіру або у вену яких-небудь лікувальних речовин” [СУМ, IV, 29], переносне значення зафіксовано у ВТСі-2004: “2. перен. Про допомогу і підтримку, що надається кому-небудь, чому-небудь” [ВТС-2004, 399]. А терміноодиниція нерв (остання кодифікація з термінологічним статусом у РУСі-68) зазнає транспозиції обох ЛСВ на межі СУМ / ВТС-2004: “1. Тонка волокнина в організмі людини, хребетних та більшості безхребетних тварин, що відходить від головного або спинного мозку і є складовою частиною розгалуженої системи, яка управляє діяльністю організму. 2. Система волокон, які обумовлюють загальний стан, поведінку і діяльність всього організму” [СУМ, V, 374]. Внаслідок використання цього терміна у незвичних контекстах з'являється переносне значення - “3. перен. Головна рушійна сила чого-небудь; центр, організаційне ядро якої-небудь діяльності” [ВТС-2004, 615]. Наприклад: нерв революції.

V тип ускладнення семантичної структури

Оскільки ІІІ і ІV типи ускладнення семантичної структури для медичної термінології не характерні, проаналізуємо V тип. Так, слово донор марковане позначкою мед. у РУСі-48. СУМ репрезентує одиницю зі зміненим стилістичним статусом: “Людина, що віддає свою кров для переливання її пораненим або хворим” [СУМ, II, 368], а розширення семантики простежуємо у ВТСі-2004, причому бачимо не лише появу похідного значення, а й конкретизацію основного відповідно до сучасного розширення функціональних особливостей медичної реалії, що позначається цим словом: “1. Людина, яка віддає свою кров для переливання її пораненим або хворим чи орган для пересадження його в інший організм. 2. Частинка (атом, група атомів), що віддає електрони іншим частинкам. // перен. Регіони-донори” [ВТС-2004, 238]. Виникнення похідного переносного МК варто пов'язувати із метафоричним переосмисленням семи “функція” (віддає) для називання реалії зі сфери фізичних знань.

Складніше еволюціонує лексична одиниця тонус. У РУСі-48 спостерігаємо подвійне термінологічне маркування цього слова - фізл., мед., що свідчить про паралельне функціонування лексеми у терміносистемах “Медицина” та “Фізіологія”. СУМ демонструє нівелювання термінологічного статусу та виокремлення похідного переносного ЛСВ медичного терміна: “2. Життєва активність, рівень життєдіяльності. 3. перен. Загальний рівень настроєності, характер настрою чого-небудь” [СУМ, Х, 193]. Похідне переносне значення утворюється у результаті метафоричного переосмислення семи первинного ЛСВ “рівень”. ВТС-2004 фіксує МК переносного значення, що виникає в результаті переосмислення семи “характер”: “// Манера, стиль виконання, що виражається в характері емоційного навантаження” [ВТС-2004, 1256].

Семантична структура медичних термінів ускладнюється не лише переносними, але й прямими ЛСВ. Розглянемо це на прикладі лексеми патологія. У РУСі-48 це слово зафіксоване із обмежувальною позначкою мед. СУМ представляє стилістично переорієнтований термін: “1. Наука, що вивчає хворобливі процеси в організмі людини і тварини. 2. Відхилення від норм життєдіяльності організму” [СУМ, VI, 95]. У результаті гіперболічного переосмислення цілого комплексу сем похідного прямого ЛСВ “відхилення від норм” утворюються переносне, емоційно забарвлене значення: “3. перен., книжн. Потворно-ненормальне відхилення від норми” [СУМ, VI, 95].

На сучасному етапі процес стилістичної транспозиції медичних термінів виявляє особливу активність. Змінюють стилістичний статус такі підмножини медичних лексем: назви хвороб та хворобливих станів, осіб за фаховою спрямованістю, галузей медичної науки, назви лікувальних дій та операцій, приладів та засобів лікування, назви медичних реалій. Якщо остання фіксація термінологічного статусу багатьох розглянутих лексичних одиниць представлена у словнику РУС-48, то факт стилістичної транспозиції констатуємо на лексикографічному зрізі РУС-48 / СУМ. Саме на цьому етапі відбувається стилістична переорієнтація більшості медичних терміноодиниць. Інколи процес стилістичної транспозиції проходить на зрізі СУМ / ВТС-2004.

Аналіз тлумачень досліджуваних слів у СУМі та ВТСі-2004 дає підстави стверджувати, що для медичних транспозитів найбільш типовим є ІІ тип ускладнення семантичної структури. Частотними є СТ із терміносистеми “Медицина”, яким притаманні І та V типи. Не властиві транспозитам із медичної сфери ІІІ та ІV типи розгалуження семантики.

У загальновживаному лексичному фонді функціонують медичні СТ із різною семантичною структурою. Домінують лексичні одиниці із елементарною, простою та складною семантичною структурою. Найчастотнішим є складний вид, а найменш представлений - надскладний вид семантичної структури.

2.3.2 Лексико-тематична група “Спорт”

На основі спостереження виокремлено сукупність лексем спортивної семантики, що змінили стилістичний статус, не розширюючи свого семантичного обсягу. Сьогодні активно використовуються мовцями із повним розумінням семантики слова з одним ЛСВ на позначення:

· видів спортивних змагань (регбі (РУС-79*), регата (РУС-48*), гандбол (РУС-79*), багатоборство (РУС-79*), баскетбол (РУС-48*), теніс (РУС-79*), забіг (РУС-79*), крикет (РУС-48*), крокет (РУС-79*), крос (РУС-79*), альпініада (РУС-79*), поло (РУС-79*), спринт (РУС-48*), спартакіада (РУС-79*), скачки (РУС-79*), семиборство (РУС-79*), слалом (РУС-79*);

· назв осіб за спортивною діяльністю (фігурист (РУС-79*), форвард (РУС-48*), важкоатлет (РУС-79*), голкіпер (РУС-48*), тренер (РУС-79*), гонщик (РУС-79*), рефері (РУС-48*), рекордсмен (РУС-79*), призер (РУС-48*), стартер (РУС-79*), спринтер (РУС-79*), легкоатлет (РУС-79*), ковзаняр (РУС-79*);

· видів спортивного інвентаря (ковзани (РУС-79*), турнік (РУС-79*), скутер (РУС-48*);

· періодів спортивних змагань (сет (РУС-48*), тайм (РУС-79*), матч (РУС-79*);

· назв різних спортивних понять (офсайд (РУС-48*), гол (РУС-79*), футболка (РУС-48*), лижня (РУС-48*), стадіон (РУС-48*), постава (РУС-48*).

Спостерігаємо нівелювання терміностатусу більшості опрацьованих термінів на межі РУС-48 / СУМ, що свідчить про досить давню зміну стилістичного статусу та їх непродуктивність у творенні похідних переносних значень на сучасному етапі.

Стилістичну транспозицію, поєднану із ускладненням семантичної структури похідними переносними і прямими ЛСВ, репрезентують такі спортивні терміни: бутси, чемпіон, яхт-клуб, старт, спорт, фініш, снайпер, раунд, снаряд, сервіс, тренажер, бокс, сервер, трек та ін. Проаналізовані лексичні одиниці ілюструють різні типи розгортання семантичного обсягу. Розглянемо їх більш детально.

І тип ускладнення семантичної структури

Деякі спортивні СТ виокремлюють у процесі стилістичної транспозиції одне МК. Наприклад, термін бутси змінює свій стилістичний статус на межі РУС-48 / СУМ: “Черевики для гри в футбол” [СУМ, І, 266]. ВТС-2004 фіксує похідне МК, що утворилось у результаті узагальнення семантики первинного значення: “Взагалі грубі черевики” [ВТС-2004, 69].

Схоже еволюціонує лексема чемпіон, зникнення термінологічного маркування якої спостерігаємо у СУМі: “Звання переможця змагань на першість з якого-небудь виду спорту; спортсмен чи спортивна команда, удостоєні такого звання” [СУМ, ХІ, 293]. МК цієї лексеми подає ВТС-2004: “Тварина, яка дістала найвищий приз (на виставці, змаганнях і т. ін.)” [ВТС-2004, 1373]. Стилістично переорієнтована терміноодиниця яхт-клуб (РУС-48*) - “Спортивна організація, яка об'єднує спортсменів, що займаються водним спортом - парусним, веслувальним, моторним” [СУМ, ХІ, 660] - у результаті процесу метонімізації виокремлює МК у діапазоні СУМ / ВТС-2004: “Водна станція такої організації; приміщення, де міститься така організація” [ВТС-2004, 1426].

Спортивні лексеми, що змінили сферу вживання, активно функціонують, розширивши своє семантичне наповнення кількома прямими МК. Наприклад, термін старт зазнав стилістичної транспозиції на межі РУС-48 / СУМ. У той же час з'явилось МК: “Початковий момент спортивних змагань...; // Сигнал про початок спортивного змагання або зльоту літального апарата” [СУМ, ІХ, 663]. Подальший розвиток семантики слова відбувся шляхом утворення двох МК, що подані у ВТСі-2004. Також спостерігаємо зміщення маніфестованого у СУМі МК на останнє місце у словниковій статті: “Початковий момент спортивних змагань. // перен. Початок чого-небудь. // Початковий момент зльоту літального апарата. // Сигнал про початок спортивного змагання або зльоту літального апарата” [ВТС-2004, 1190]. Ескалація МК аналізованого слова відбулася таким чином: переносне МК утворилось у результаті метафоризації семи “початок” первинного значення; друге пряме МК виокремилось шляхом конкретизації семантики первинного ЛСВ, що свідчить про звуження сфери функціонування новоутвореного МК; третє МК розгорнулось на основі узагальнення семантики первинного значення та другого похідного МК.

ІІ тип ускладнення семантичної структури

Виявлено чималу кількість лексичних одиниць, семантична структура яких ускладнена похідними переносними ЛСВ: фініш, раунд, снайпер та ін. Зникнення термінологічної кваліфікації цих лексем відбулось на межі РУС-48 / СУМ, однак переносні значення з'явились у різні темпоральні проміжки, як-от: слову снайпер властивий похідний переносний ЛСВ ще у СУМі: “1. Стрілець, що володіє мистецтвом влучної стрільби. 2. перен. Той, хто досяг великого вміння, високої майстерності” [СУМ, ІХ, 421]; слово раунд виокремлює переносне значення значно пізніше. Віднаходимо його у ВТСі-2004: “1. У боксі: проміжок часу (звичайно 3 хвилини), протягом якого відбувається бій. 2. перен. Етап, період” [ВТС-2004, 1016]. Стрибкоподібно розгортається семантична структура лексеми фініш: РУС-48 кодифікує одне термінологічне значення слова, СУМ подає одразу три немарковані прямі ЛСВ: “1. Заключна, вирішальна частина спортивних змагань на швидкість і витривалість. 2. Кінцевий пункт дистанції в спортивних змаганнях (у перегонах). 3. Певна відстань перед кінцевим пунктом спортивного змагання (у перегонах)” [СУМ, Х, 599]. На основі спільної для всіх трьох значень семи “кінцева, вирішальна частина” утворюється переносний ЛСВ, зафіксований у ВТСі-2004: “4. перен. Кінець, закінчення, завершення чого-небудь” [ВТС-2004, 1323].

ІІІ тип ускладнення семантичної структури

Складніше еволюціонують СТ зі сфери спорту, що виокремлюють похідні прямі ЛСВ. Наприклад, термін снаряд функціонує у двох терміносистемах: у РУСі-48 зафіксований із позначками військ. і спорт. СУМ маніфестує три немарковані прямі значення: “1. Один з видів боєприпасів для стрільби з гармати. 2. Пристрій для спортивних вправ. 3. Механізм, апарат, технічний пристрій для провадження яких-небудь наукових досліджень” [СУМ, ІХ, 422]. Очевидно, спочатку термін снаряд функціонував у військовій сфері, потім був запозичений терміносистемою спорту, зрештою мігрував до сфери загальновживаної лексики та виокремив на основі семи “пристрій” пряме значення.

V тип ускладнення семантичної структури

Аналіз стилістичного маркування і семантизації окремих лексем у словниках різного періоду засвідчує алогічність розгортання семантико-стилістичних процесів. Наприклад, термін сервіс маніфестований у РУСі-48 з одним ЛСВ, що марковане позначкою спорт. СУМ не містить первинного значення, пов'язаного зі спортом, а подає ЛСВ і МК (виокремлене на основі метонімізації), що за семантикою досить віддалені від спортивної сфери: “1. Обслуговування населення, забезпечення його побутових потреб...; // Сукупність організацій, обов'язком яких є обслуговування побутових потреб населення і створення різноманітних вигод для нього” [СУМ, ІХ, 129]. ВТС-2004 репрезентує стилістично переорієнтований ЛСВ спортивної сфери, який розміщено наприкінці словникової статті, що свідчить про його незначну актуальність у суспільній комунікації: “2. У тенісі - подача м'яча” [ВТС-2004, 1115].

У процесі дослідження виокремлено слова, які на основі стилістично трансформованих значень утворюють термінологічні. Розглянемо це на прикладі слова трек. Зміна стилістичного статусу мовної одиниці відбулась на межі СУМ / ВТС-2004: “1. Спортивна споруда, призначена для проведення велосипедних (іноді мотоциклетних) гонок” [ВТС-2004, 1264]. ВТСу-2004 також подає ЛСВ із терміносистеми “Фотоматеріали”: “2. Слід, що його залишає заряджена частинка в речовині (напр., у фотоемульсії)” [ВТС-2004, 1264]. На останньому місці у словниковій статті ВТС-2004 розташований ЛСВ із терміносфери “Музика”: “3. муз. Доріжка фонограми, а також сама фонограма” [ВТС-2004, 1246].

Еволюція семантичної структури деяких спортивних лексем проходить шляхом запозичення ЛСВ іншою терміносистемою. Наприклад, спортивний термін сервер зафіксовано із позначкою спорт. у РУСі-48. СУМ не подає цієї лексеми, однак ВТС-2004 маніфестує ескалацію термінологічних значень: “1. У тенісі та інших спортивних іграх - гравець, що вводить м'яч у гру. 2. спец. Комп'ютер, що керує розподілом ресурсів обчислювальної мережі та централізованого доступу до даних. // Комп'ютер, що надає послуги іншим комп'ютерам у мережі, які називаються клієнтами. 3. спец. Програма, що забезпечує управління доступом до ресурсів у мережі” [ВТС-2004, 1115]. Варто зауважити, що на сучасному етапі більш актуальними (незважаючи на кодифікований у словниках термінологічний статус) видаються лексеми із терміносистеми “Комп'ютерні технології”. Це дає підстави не лише для констатації стилістичної транспозиції комп'ютерних термінів, але й для регламентації ієрархії ЛСВ слова у словниковій статті.

Опрацьований за кількісними та якісними показниками матеріал засвідчує активний процес стилістичної транспозиції спортивних термінів. Переходять до загальновживаного словникового фонду підмножини спортивних транспозитів на позначення видів змагань, осіб за спортивною діяльністю, видів спортивного інвентаря, періодів спортивних змагань, спортивних понять. Аналіз фіксації спортивної термінолексики у загальномовних словниках української мови дає підстави стверджувати, що такі лексеми зазнають стилістичної переорієнтації здебільшого на етапі РУС-48 / СУМ. Рідше зміна стилістичного статусу відбувається на лексикографічному зрізі СУМ / ВТС-2004. Саме в цьому темпоральному інтервалі проходить розгалуження семантики СТ зі сфери спорту.

Зіставлення семантичних структур стилістично переорієнтованих спортивних термінів засвідчує, що найбільш характерним для аналізованого пласту лексики є І тип ускладнення значення. Майже на одному рівні за частотністю представлення у колишній спортивній термінології є ІІ та V типи розгалуження семантики. Рідше трапляється ІІІ тип. Не зафіксовані у процесі дослідження слова із ІV типом ускладнення семантичної структури. Переважно транспонуються до загальномовного вжитку СТ зі сфери спорту із елементарною та складною семантичною структурою. Також часто функціонують лексеми із простим видом семантики. Лише зрідка у коло спостереження потрапляють спортивні транспозити із надскладною семантичною структурою.

2.3.3 Лексико-тематична група конфесійних термінів

Сьогоднішній історичний етап розвитку держави демонструє повернення до істинних витоків самоідентифікації українців. Одним із вічних джерел духовності є релігія. Тому у лінгвосоціумі спостерігаємо активізацію використання конфесійної лексики. Велика частотність уживання конфесійних термінів у повсякденному спілкуванні є підставою для констатації факту, що чимало таких одиниць перейшло до загальновживаного лексичного фонду.

Спочатку розглянемо конфесійні СТ, що зазнали стилістичної переорієнтації, не розширивши семантичної структури. Так, увійшли до загального вжитку однозначні слова для називання:

· Божих осіб та святих (Всевишній (РУС-48*), Богоматір (РУС-48*), Богородиця (РУС-48*), Христос (РУС-48*);

· церковних відправ (утреня (РУС-48*), вечірня (РУС-48*), панахида (РУС-48*);

· віросповідань та істин християнської віри (православ'я (РУС-48*), богослов'я (РУС-48*), провидіння (РУС-48*);

· видів молитов (молитва (РУС-48*), молебень (РУС-48*), сорокоуст (РУС-48*);

· різних християнських обрядів (хрестини (РУС-48*), вінчання (РУС-48*);

· духовних зібрань та установ (синод (РУС-48*);

· церковних чинів та взагалі осіб християнського та інших віросповідань (архієпископ (РУС-48*), митрополит (РУС-48*), віруючий (РУС-48*), боговідступник (РУС-48*), ксьондз (РУС-48*), пастор (РУС-48*), місіонер (РУС-48*);

· храмів та церковних споруд (собор (РУС-79*), лавра (РУС-48*), скит (РУС-48*), каплиця (РУС-48*);

· частин храму та предметів церковного вжитку (паперть (РУС-48*), іконостас (РУС-48*), ікона (РУС-48*);

· різних церковних понять (паства (РУС-48*), митрополія (СУМ*).

Деякі проаналізовані лексичні одиниці у ході стилістичної переорієнтації першого ЛСВ своєї семантичної структури демонструють зміну стилістичного статусу другого ЛСВ: перехід другого переносного значення в пряме. Внаслідок цього у загальний вжиток виходять два прямі ЛСВ: первинний та похідний. Наприклад, слово амінь зафіксоване у РУСі-48 із двома позначками - рел., перен. СУМ подає два прямих ЛСВ цієї лексеми: “1. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. 2. Кінець, усе скінчено” [СУМ, І, 39]. Очевидно, що другий ЛСВ лексеми амінь спочатку функціонував як переносний, а з часом, у результаті частого використання мовцями, став прямим.

Ілюстрацією перетворення переносного ЛСВ у прямий є також розвиток семантики конфесійного СТ анафема. Аналогічно до попередньої лексеми, це слово кодифіковано РУСом-48 із подвійним маркуванням - церк., перен., а СУМ репрезентує уже два прямих ЛСВ: “1. Відлучення від церкви, прокляття. 2. Уживається як лайливе слово” [СУМ, І, 43].

Конфесійні терміни, як і терміни інших терміносфер, виявляють високу продуктивність у творенні похідних МК (І тип ускладнення семантики), переносних (ІІ тип ускладнення семантики) та прямих ЛСВ (ІІІ тип ускладнення семантики). Більшість проаналізованих лексем таких типів - це назви осіб або абстрактних понять християнства: чернець, дзвонар, єзуїт, месія, піст, анафема, блаженний, благодать, свято, рай та ін. Розглянемо детальніше особливості ускладнення їх семантики похідними МК та ЛСВ.

І тип ускладнення семантичної структури

Історичні умови останніх десятиліть визначали особливості фіксації конфесійної лексики у кодифікаційних працях. Це виявляється не лише у необ'єктивному маркуванні лексичних одиниць, але й у самій семантизації. Наприклад, лексема Христос зафіксована у СУМі із таким поясненням: “Назва міфічної особи Ісуса, культ якого лежить в основі християнської релігії...; // Про ікону, зображення Ісуса” [СУМ, ХІ, 148]. У ВТСі-2004 спостерігаємо вилучення оцінної ланки семантизації “міфічна особа” та відповідну трансформацію тлумачення: “Згідно з християнським віровченням, засновник християнства, культ якого лежить в основі християнської релігії. // Про ікону, зображення Ісуса” [ВТС-2004, 1353]. Про зневажливе, висміювальне ставлення до релігії у минулу історичну добу можемо робити висновки на основі аналізу ЛСВ похідної лексеми христосик: “Про незлобиву, безвільну, далеку від життя людину” [СУМ, ХІ, 148].

У процесі спостереження над конфесійними термінами виокремлено лексеми, що в результаті стилістичної транспозиції утворили переносні МК. Це перший тип ускладнення семантичної структури. Так, лексема Месія (РУС-48*) розширила семантику похідним переносним МК, що зафіксовано у СУМі: “В іудейській і християнській релігіях - посланець божий, який ніби має з'явитись для врятування людства від зла...; // перен. Про того, в кому бачать рятівника, визволителя” [СУМ, IV, 682]. Похідне МК утворене в результаті переосмислення семи “мета дії” - “для врятування”. ВТС-2004 подає ще одне пряме МК: “В іудейській релігії - посланець божий, який має з'явитися для врятування людства від зла. // У християнстві - Ісус Христос, боголюдина”. У словниковій статті спостерігаємо розмежування значень лексеми залежно від її використання стосовно певного виду релігії - іудаїзму чи християнства.

Лексема Бог у конфесійній терміносистемі та у загальному вжитку має досить давню традицію функціонування. Семантика цього слова ускладнена переносним МК: “У релігійних віруваннях - уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей...; // перен. Найбільший умілець у чомусь, наймогутніший володар чого-небудь” [СУМ, І, 207]. Похідне МК виокремлене на основі метафоричного переосмислення семантики первинного ЛСВ.

У проаналізованих лексичних одиницях відбулось розгортання значення у різний час. Наприклад, термін чернець набув переорієнтованого стилістичного статусу на межі РУС-48 / СУМ, а переносне МК виокремилось у діапазоні СУМ / ВТС-2004: “Член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести аскетичне життя відповідно до монастирського статусу; монах. // перен., розм. Про людину (перев. чоловіка), яка живе самотньо, аскетичним життям” [ВТС-2004, 1376].

Пряме перенесення семи із первинного ЛСВ в похідне МК демонструє лексема святотатство (РУС-48*): “Образа, зневага церковної святині; блюзнірство...; // перен. Образа чого-небудь дорогого, заповітного, глибоко шанованого” [СУМ, ІХ, 105]. Спостерігаємо входження слова із релігійної сфери у загальний вжиток для позначення негативного, неприйнятного у суспільстві вчинку чи загалом поведінки.

Подальша еволюція семантики конфесійних термінів визначається появою прямих МК. Наприклад, семантична структура лексеми Псалтир “1. Одна з біблійних книг Старого завіту, що складається із 150 псалмів; книга псалмів. 2. Старогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент” [СУМ, VIII, 372] ускладнюється МК на межі СУМ / ВТС-2004: “1... // Така книга, що використовувалась як підручник для навчання грамоти” [ВТС-2004, 1001].

Виявляють продуктивність у творенні МК не лише іменники, а й прикметники. Наприклад, слово теологічний “Стос. до теології й до теолога” [СУМ, Х, 74] виокремлює пряме МК, що подано у ВТСі-2004: “// Призначений для вивчення теології, для підготовки теологів” [ВТС-2004, 1239].

Певна кількість термінів вже давно побутує у загальновживаному лексичному фонді, однак похідні МК цих лексем кодифікатори сформулювали значно пізніше. Так, слово алілуя “Уживається у відправах іудейської та християнської релігій для вираження славлення бога” [СУМ, І, 34] ускладнює семантику у діапазоні СУМ / ВТС-2004: “1... // Прославний, урочистий релігійний спів з характерним розспівом на окремих складах слова” [ВТС-2004, 14].

Окремі конфесійні лексеми засвідчують розширення семантики похідним МК та демонструють необхідність фіксації у кодифікаційних реєстрах МК, яке давно усталилось. Наприклад, лексична одиниця піст (РУС-48*) зазнала стилістичної транспозиції на межі РУС-48 / СУМ, а МК представлене аж у ВТСі-2004: “За церковними правилами - невживання скоромної їжі. // Період невживання скоромної їжі” [ВТС-2004, 790]. Активно використовуються мовцями у процесі спілкування лексеми піст, поститися у значенні “період, коли від чогось відмовляються”, “відмовлятися від чогось”. Ці значення стали узуальними.

ІІ тип ускладнення семантичної структури

Внаслідок вивчення конфесійної термінолексики виокремлено сукупність транспозитів, семантична структура яких ускладнена переносними ЛСВ. Серед них - слова на позначення осіб. Наприклад, лексема дзвонар (РУС-48*) у результаті метафоричного переосмислення семантики первинного ЛСВ утворює переносний: “1. Служитель, який дзвонить у церковні дзвони. 2. перен. Той, хто без потреби багато говорить; базіка, плетун” [СУМ, ІІ, 265].

Аналогічно трансформує свою семантичну будову лексема єзуїт “1. Член католицького чернечого ордену “Товариство Ісуса”, що є найреакційнішою і найвпливовішою організацією католицької церкви” [СУМ, ІІ, 497]. Переносний ЛСВ “2. перен. Про підступну, підлу, лицемірну людину” [СУМ, ІІ, 497] утворений на основі узагальнення не семантики первинного значення, а взагалі відомостей про негативні моральні якості представників ордену єзуїтів.

У процесі суспільної комунікації зазнають переосмислення терміни, що називають поняття різних релігій. Так, утворене від назви священної іудейської книги Талмуд слово талмудист “Знавець, тлумач талмуду” [СУМ, Х, 28] розширює свою семантичну структуру переносним ЛСВ, що маркований позначкою розм.: “2. перен., розм. Той, хто сприймає будь-які теоретичні положення як догму без перевірки та доказів” [СУМ, Х, 28].

V тип ускладнення семантичної структури

Деякі конфесійні СТ виокремлюють МК первинного ЛСВ уже після утворення переносного значення. Наприклад, слово псалом (РУС-48*) “1. Релігійна пісня, молитва, що як складова частина входить у псалтир” [СУМ, VIII, 371] ускладнює семантику переносним ЛСВ, що подано у СУМі: “2. перен. Захоплена хвала кому-, чому-небудь; гімн” [СУМ,VIII, 371]. Такий переносний ЛСВ утворюється у результаті переосмислення мети, з якою виконується псалом, - хвала Господу. На сучасному етапі існує МК первинного ЛСВ лексеми псалом: “// Музичний твір для солістів, хору, органа, оркестру на такий текст” [ВТС-2004, 1001]. Аналогічно мігрує до загальновживаного лексичного фонду слово собор, семантична структура якого складається із трьох ЛСВ: “1. У дореволюційній Росії - збори урядових або виборних осіб для розгляду питань організації, управління і т. ін...; // Збори, з'їзд представників духовенства християнської церкви. 2. заст. Зібрання великої кількості людей в одному місці для розваги, відпочинку і т. ін. 3. Головна чи велика церква міста; головна церква в монастирі” [СУМ, ІХ, 433]. На сучасному етапі найбільшою активністю відзначається третій ЛСВ цієї лексеми.

Розглянемо поступовість розвитку семантики конфесійного терміна блаженний. РУС-48 фіксує це слово - “блаженний, щасливий”. СУМ представляє у семантичній структурі блаженний один ЛСВ та похідне пряме МК: “1. Дуже щасливий...; // Пройнятий щастям, радістю; який виражає щастя, радість” [СУМ, І, 195]. У ВТСі-2004 спостерігаємо семантизацію із двома ЛСВ: “1. Дуже щасливий. // Пройнятий щастям, радістю; який виражає щастя, радість. 2. У християнстві - юродивий, а також про деяких святих” [ВТС-2004, 55]. Мабуть, другий ЛСВ і є тим первинним значенням, на основі якого в результаті переосмислення моральних якостей та поведінки юродивих як щасливих, наділених благодаттю Божою людей виникає похідний ЛСВ “дуже щасливий”.

Спостереження над конфесійними термінами дозволило виокремити лексичні одиниці, семантична структура яких репрезентує два і більше ЛСВ. Наприклад, слово благодать має два ЛСВ, один з яких маркований позначкою ц.-с. (церковнослов'янське), та два МК: “1. ц.-с. У релігійному уявленні - щедроти, дари, ласки невідомих таємничих сил. 2. Усяке багатство, добро, достаток; джерела багатств, добра, достатків...; // Спокій, щастя...; // розм. Дуже гарно, спокійно” [СУМ, І, 192]. У діапазоні СУМ / ВТС-2004 перший маркований ЛСВ зазнає стилістичної транспозиції. Розвиток семантики цієї лексеми відбувся таким чином: другий ЛСВ слова виник у результаті переосмислення сем “щедроти, дари, ласка” первинного ЛСВ; перше МК другого значення з'явилось на основі метафоричного переосмислення семи “добро” другого ЛСВ; друге МК - результат узагальнення семи “спокій” першого МК (рис. 2.24).

Семантична структура лексеми рай (РУС-48*) представлена двома переносними ЛСВ та двома МК, що зафіксовано у СУМі: “1. За релігійними уявленнями - місце, де блаженствують праведники після смерті...; // За біблійною легендою - сад, в якому жили перші люди Адам і Єва до так званого гріхопадіння. 2. перен. Красива, благодатна місцевість...; // Чудове, спокійне, щасливе життя. 3. перен. Лагідне, ніжне звертання до близької, дорогої людини” [СУМ,VIII, 441]. ВТС-2004 маніфестує появу похідного МК другого значення: “// Насолода, блаженство, щастя” [ВТС-2004, 1014]. МК першого ЛСВ утворилось шляхом конкретизації семантики первинного ЛСВ; другий переносний ЛСВ з'явився на основі метафоричного переосмислення семи “місце”, перше МК другого переносного ЛСВ виокремилось у результаті метафоризації семи “красива, благодатна” первинного ЛСВ, друге МК переносного значення утворене шляхом узагальнення семи “щасливе”; третій переносний ЛСВ виник внаслідок метафоричного переосмислення семи “благодатна” другого переносного ЛСВ.

Лексична одиниця свято демонструє багатоплановість значеннєвого наповнення. Ця терміноодиниця зазнає стилістичної транспозиції на межі РУС-48 / СУМ. СУМ подає п'ять ЛСВ та три МК слова: “1. День або дні, коли урочисто відзначають видатні події, знаменні дати...; // Відзначуваний звичаєм або церквою день на честь якої-небудь події чи святого...; // Кілька неробочих днів підряд з нагоди торжеств; протилежне будні...; // розм., заст. Неділя. 2. у знач. присл. Святами. 3. Торжество, влаштоване з якої-небудь нагоди. 4. Важлива, радісна, приємна подія, а також день, коли вона сталася. 5. перен. Почуття приємності, радості, піднесення” [СУМ, ІХ, 105]. Семантика слова продовжує розвиватися. Ілюстрацією є поява переносного МК четвертого ЛСВ “// перен. бурхливий вияв, буяння чого-небудь” [ВТС-2004, 1110], що утворене шляхом узагальнення семантики первинного ЛСВ.

Транспозит святий демонструє дещо інший розвиток семантичної структури. Це слово подано у РУСі-48 із двома ЛСВ, що марковані церк., - переносним (у значенні прикметника) та прямим (у значенні іменника). СУМ демонструє ієрархію значень: “1. Пов'язаний з релігією, богом, наділений божественною силою...; // Перейнятий божественною силою...; // Уживається як постійний епітет до слів, пов'язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння...; // заст. Освячений...; // (тільки свят) у значенні вигуку. 2. Який, за християнською релігією, провів життя в служінні богові й якого після смерті церква визнала небесним заступником віруючих...; // Праведний, непорочний, угодний богові...; // Люди, які все життя присвятили служінню богові й після смерті визнані церквою небесними заступниками віруючих...; // Те саме, що ікони. 3. Стос. до Великодня...; // Уживається як постійний епітет до свят, визначених християнською релігією. 4. перен. Морально чистий, благородний, бездоганний у житті, поведінці тощо...; // Не винний у чому-небудь перед кимсь; безгрішний...; // Людина, яка не винна ні в чому, ні перед ким...; // Чистий, благородний...; // який виражає чистоту, благородство (про очі, обличчя і т. ін.)...; // Освячений високою метою...; // Особливо почесний. 5. Який глибоко шанують; дорогий, заповітний” [СУМ, ІХ, 102 - 103].

Здійснене дослідження засвідчує високу продуктивність процесу стилістичної транспозиції конфесійної термінолексики. Зазнали переорієнтації стилістичного статусу конфесійні терміни різних підмножин, як-от: лексеми для називання Божих осіб та святих, церковних відправ, віросповідань та істин християнської віри, видів молитов, різних християнських обрядів, духовних зібрань і установ, церковних чинів та взагалі осіб християнського й інших віросповідань, храмів та церковних споруд, частин храму і предметів церковного вжитку, церковних понять. Найактивніше зміна стилістичного статусу відбувається на лексикографічному зрізі СУМ / ВТС-2004.

Представлені нами мовні факти свідчать, що для конфесійної термінології домінантним є І тип ускладнення семантичної структури. Характерним для цих лексем є також V тип, який трапляється, однак, рідше, аніж І. Спорадично у коло дослідження потрапляють лексеми ІІ типу ускладнення семантики. Не зафіксовані слова із ІІІ і ІV типом розгортання семантичної структури.

Проаналізовані стилістично переорієнтовані терміноодиниці ілюструють різні види семантичної структури. Для конфесійних СТ характерними є елементарна, проста та надскладна семантичні структури. Однак трапляються у загальновживаній лексиці й слова з конфесійної сфери зі складною семантичною структурою.

2.3.4 Лексико-тематична група економічних термінів

Соціальні трансформації в Україні впродовж останніх десятиліть позначені активною інтеграцією нашої держави у світовий економічний простір. Орієнтація на суспільні моделі розвитку західних держав детермінує становлення кардинально нових економічних відносин та загалом культури бізнесу. Перетворення в соціально-економічній сфері сучасного українського суспільства детермінують активне використання лексичних одиниць тематичної групи “Економіка”. Ця терміносистема зазнає постійного оновлення та поповнення своїх ресурсів. Одночасно велика кількість вузькоспеціальних терміноодиниць економічної семантики починає вільно функціонувати у мовній практиці соціуму. Особливу роль у міграції економічної лексики до загальновживаного лексичного фонду відіграють засоби масової інформації, які послуговуються широким спектром економічних термінів.

Констатуємо, що зазнали стилістичної транспозиції різні групи моносемічних лексем з економічної сфери:

· назви економічних реалій (купюра (РУС-48*), цінник (РУС-48*), калькулятор (РУС-48*);

· понять та явищ (готівка (РУС-48*), номінал (РУС-48*), роздріб (РУС-48*), брутто (РУС-48*), дивіденд (РУС-48*), нерентабельність (РУС-48*), оптовий (СУМ), безготівковий (РУС-48*), неоподатковуваний (РУС-48*);

· процесів (товарообмін (РУС-48*), фасування (РУС-48*), землевпорядкування (РУС-48*);

· певних груп (концерн (РУС-48*), консорціум (РУС-48*).

Проаналізовано сукупність економічних термінів, які з'явилися в національній лексичній системі в останній час, тому закріплені лише у нових словникових джерелах. Вони зафіксовані одразу зі зміненим стилістичним статусом. Так, відсутні у СУМі, але подані у ВТСі-2004 економічні терміни, що називають процеси (приватизація), поняття (траст, дефолт, дисконт, бартер), осіб за професійною діяльністю (дилер, букмекер). Окремі лексеми зазнають актуалізації у сфері економіки на сучасному етапі, що відображено у кодифікаційних приписах. Наприклад, у РУСі-48 лексему оптовик представлено із маркуванням торг., дорев. СУМ визначає слово як застаріле та позначає ремарками торг., заст.: “Купець, що торгує оптом” [СУМ, V, 732]. Сучасний словник ВТС-2004 засвідчує стилістичну транспозицію, водночас дещо змінюючи тлумачення: “Продавець, що торгує оптом” [ВТС-2004, 677].

Економічні терміни виявляють продуктивність у розширенні семантичної структури похідними МК та окремими ЛСВ. Проаналізуємо лише виявлені нами типи ускладнення значення СТ із терміносистеми “Економіка” - перший і п'ятий.

І тип ускладнення семантичної структури

Слово ліміт “Норма, в межах якої дозволяється користуватися чим-небудь, використовувати щось” [СУМ, IV, 54] зазнає стилістичної транспозиції на межі РУС-48 / СУМ, а в діапазоні СУМ / ВТС-2004 спостерігаємо виокремлення в семантичній структурі ЛСВ та похідного МК.

V тип ускладнення семантичної структури

Актуальність економічної термінології в сучасному соціумі детермінує її переосмислення у процесі комунікації, що відображено у творенні не лише МК, але й похідних переносних і прямих ЛСВ. Наприклад, термін фірмовий (РУС-48*) переходить до загальновживаного лексичного фонду на межі РУС-48 / СУМ із одним значенням: “Стос. до фірми” [СУМ, Х, 601]. ВТС-2004 засвідчує появу нового ЛСВ і його МК: “2. Що виготовляється тільки на даному підприємстві й відрізняється високою якістю. // Зроблений відомою фірмою, модний” [ВТС-2004, 1324]. У результаті переосмислення за функцією належності утворюється переносне значення цієї лексеми: “3. перен., розм. Який належить тільки даній людині, що робиться, виготовляється тільки нею” [ВТС-2004, 1324].