Стилістична транспозиція термінологічної лексики в сучасній українській мові (кодифікаційний аспект)

Іноді відбувається запозичення лексичної одиниці терміносистемою “Медицина” з інших терміносистем для називання медичного поняття. Так, слово ерозія марковане геол. у РУСі-48, СУМ репрезентує відразу три термінологічні ЛСВ: “1. геол. Руйнування грунту, гірських порід водою, льодом або вітрами. 2. техн. Руйнування металу або поверхні металевих виробів під дією механічних факторів або електричних розрядів. 3. мед. Порушення цілості епітеліального шару шкіри або слизових оболонок під впливом різноманітних подразників” [СУМ, ІІ, 486]. На основі спільної для трьох термінів семи “руйнування-порушення” виникає переносне значення “взагалі процес руйнування чогось”, яке активно використовується в сучасному інформаційному просторі.

У деяких випадках семантична структура медичного терміна ускладнюється появою окремих ЛСВ, що репрезентують інші терміносфери. Так, термін імунітет зафіксований у РУСі-48 з позначкою мед., СУМ подає два його значення, один з яких належить до сфери медицини, а інший маркований юр.: “1. мед., біол. Несприйнятливість організму до збудників заразних хвороб, до отруєння; стійкість організму проти зараження, отруєння. 2. юр. Звільнення дипломатичних працівників від деяких правових норм тієї держави, в якій вони акредитовані” [СУМ, IV, 23]. У ВТСі-2004 спостерігаємо стилістичну транспозицію юридичного терміна. Для адекватного відображення семантичної структури лексеми варто зафіксувати новоутворене переносне значення СТ “здатність не сприймати когось чи щось, бути захищеним від когось чи чогось” (депутатський імунітет).

Цікаво розгортає семантику лексема апендицит, що маркована мед. у СУМі та ВТСі-2004: “мед. Запалення апендикса” [СУМ, І, 54]. Переносне некодифіковане значення “щось невелике за площею”, очевидно, утворене на основі уявлення мовця про апендикс “анат. Червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких тварин” [СУМ, І, 54]. Спостерігаємо перекручення семантики первинного ЛСВ при творенні похідного переносного.

Ревізія словникових ресурсів української мови дозволила виокремити сукупність лексичних одиниць медичної семантики, що неправомірно, як на наш погляд, маркуються обмежувальними позначками у кодифікаційних приписах. Найчисельнішою є група лексем на позначення хвороб та хворобливих станів: інфекція, туберкульоз, трахеїт, тахікардія, стоматит, сколіоз, склероз, сепсис, псоріаз, отит, невроз, каріоз, кіста, кома, кон'юктивіт, ідіотія, бронхіт, авітаміноз, аденоїд та інші. Більшість названих слів мають моносемічну структуру, хоч трапляються такі, у яких наявні МК або окремі ЛСВ. Ілюстрацією послужить терміноодиниця катаракта: “Захворювання кришталика ока, що призводить до його помутніння та втрати зору...; // Плівка, що утворюється на кришталику ока внаслідок такого захворювання” [СУМ, IV, 118]. Констатуємо необхідність зафіксувати змінені стилістичні параметри цієї лексеми у словникових реєстрах.

Опрацьовано групу медичних термінів, що називають певні дії та процеси: хіміотерапія, трепанація, трепанувати, імплантація, вакцинація, антисептика, анестезія та інші. Ці слова тривалий час активно побутують у загальновживаній лексиці, однак загальномовні словники української мови продовжують вказувати на спеціальну, обмежену сферу їх використання.

Неправомірно маркуються у всіх проаналізованих словниках лексичні одиниці медичної семантики на позначення певних пристроїв (катетер, крапельниця, дренаж), медичних понять (консистенція, вакцина), медичних спеціалізацій (невропатолог, психоневропатолог), особливих станів (летальний). Вважаємо за доцільне регламентувати переорієнтований стилістичний статус таких лексем на підставі їх інтродукції до загальновживаного словникового складу.

Нами також складено перелік лексем, стилістичний статус яких непослідовно відображений у різних словниках: СУМ регламентує зникнення стилістичної кваліфікації лексем, а ВТС-2004 маніфестує їх термінологічний статус. Як правило, йдеться про назви хвороб: діабет, стенокардія, скарлатина, ревматизм, рахіт, радикуліт, мігрень, менінгіт, лейкемія, краснуха, катар, кір, дифтерія, дистрофія, грип, гастрит, висип та інші. У цьому ракурсі нелогічно представлена в опрацьованих словниках лексична одиниця шизофренія: “Тяжке психічне захворювання, яке характеризується стійкими змінами психіки: порушенням зв'язності психічних процесів, зниженням психічної активності” [СУМ, ХІ, 450]. У ВТСі-2004 це слово марковане позначкою мед., а похідні від нього - шизофренік “Хворий на шизофренію” [ВТС-2004, 1395], шизофренічний “Стос. до шизофренії; властивий шизофренікові. // Хворий на шизофренію” [ВТС-2004, 1395] - не супроводжуються стилістичними ремарками.

Опрацьовано сукупність медичних термінів, які введено у словникові реєстри без обмежувальних позначок, хоч реальне їх функціонування свідчить про термінологічний статус. Це слова, що називають хвороби та хворобливі стани (диспепсія, облітерація, мегаломанія, ліпома, кондилома, зоонози, ендометрит, ендокардит), лікувальні процеси (діатермія, пальпація), процеси в організмі людини (детрит, гіперемія).

Отже, аналіз сучасної кодифікаційної практики (словників української мови) засвідчив певне відставання у фіксації реального стилістичного статусу лексичних одиниць медичної семантики та утворених на основі таких транспозитів похідних переносних значень, а також фразеологізмів.

Словники сучасної української мови дещо неадекватно подають у своїх реєстрах лексеми із галузі спорту. Це виявляється, зокрема, у невідповідності лексикографічних позначок реальним стилістичним характеристикам лексичних одиниць. Виокремлено групу лексем, що маніфестовані лексикографічними джерелами із термінологічним статусом, однак реальне їх функціонування у лінгвосоціумі свідчить про нетермінологічні параметри і загальну зрозумілість для мовців. Це такі слова, як: заплив (маркується позначкою спорт. у всіх словниках від РУСу-48 до ВТСу-2004 включно), гейм (статус терміна у всіх словниках, крім РУСу-79), нокдаун (ремарка спорт. у всіх словниках до ВТСу-2004 включно).

Актуальність спортивної сфери у сучасному соціумі зумовлює загальновживаність слів на позначення стилів плавання (брас, кроль, батерфляй), які потребують реального відображення своїх стилістичних характеристик у словниках української мови. Неадекватно зафіксовані у лексикографічних працях слова на позначення осіб, що беруть участь у спортивних іграх. Наприклад, спортивні терміни хокей (РУС-79*), ватерполо (РУС-48*) зазнали зміни стилістичного статусу (подані без позначок), а назви гравців - хокеїст, ватерполіст - марковані позначкою спорт. у всіх опрацьованих словниках від РУСу-48 до ВТСу-2004.

Особливості функціонування окремих спортивних лексем свідчать не лише про необхідність зняття термінологічної позначки у кодифікаційних приписах, але й про потребу фіксації набутого значення або поширеного фразеологізму. Наприклад, слово фора подане у всіх проаналізованих словниках із двома ЛСВ, що маркуються спорт. і заст.: “1. спорт. Наперед обумовлена пільга - якась кількість очок, ходів і т. ін., що її надає сильніший учасник змагань, гри слабшому або такому, який знаходиться у невигідних умовах. 2. заст. Вигук схвалення, який уживається як прохання глядачів повторити виступ; біс” [СУМ, Х, 616-617]. Сьогодні активно використовується (особливо у ЗМІ) фразеологізм дати фору, що утворений на основі загальнозрозумілого спортивного терміна фора. Вважаємо за необхідне зняти маркування спорт. та кодифікувати частотний у суспільній комунікації фразеологізм дати фору. Спортивний термін фол “спорт. Грубий характер гри; грубий заборонений прийом у грі, персональна помилка” [СУМ, Х, 612] перейшов до загальновживаного лексичного фонду та виокремив похідне значення фолити “грати грубо, заборонено”, що теж потребує фіксації у словниках української мови.

Семантична структура лексеми дискваліфікація репрезентована двома ЛСВ, один з яких належить до книжної лексики, а інший стосується спортивної терміносфери: “1. книжн. Позбавлення кваліфікації на підставі визнання кого-небудь нездатним або негідним займатися якоюсь спеціальністю. 2. спорт. Позбавлення спортсмена права брати участь в змаганнях” [СУМ, ІІ, 284]. Необхідність зняття обох позначок (книжн., спорт.) детермінована високою частотністю використання зазначених ЛСВ у мові засобів масової інформації та спілкуванні неспеціалістів.

На нашу думку, неправомірно зберігають термінологічне маркування у кодифікаційних реєстрах української мови спортивні терміни, що виокремили переносні значення. Наприклад, лексема нокаут “1. спорт. Стан боксера під час бою, коли він після удару супротивника падає, протягом 10 секунд не може звестися на ноги, щоб продовжити бій, і вважається переможеним...; // Сильний удар, після якого супротивник не може встати” [СУМ, V, 440] утворює переносний ЛСВ на межі СУМ / ВТС-2004: “2. перен. Про чийсь важкий стан, поразку” [ВТС-2004, 625]. Аналогічно розгортається семантика слова фальстарт: “спорт. Передчасно взятий старт ким-небудь із учасників змагання” [СУМ, X, 555]. У результаті метафоричного переосмислення семантики первинного значення виникає похідний переносний ЛСВ “2. Невдала спроба зробити, почати що-небудь” [ВТС-2004, 1315]. Утворені переносні значення виразно засвідчують стилістичну транспозицію лексем, у той же час первинні ЛСВ все ще мають термінологічний статус, оскільки супроводжуються обмежувальними позначками у словникових статтях. Невідповідність кодифікації і реального вживання спортивних СТ підтверджує лексема ринг. Опрацьовані словники фіксують це слово із маркуванням спорт.: “спорт. Огороджений канатом квадратний майданчик на помості, де проводяться змагання з боксу” [СУМ, VIII, 536]. ВТС-2004 кодифікує стилістично транспонований ЛСВ: “Одна з форм монополій; тимчасова угода про скуповування або вилучення з ринку певного товару, щоб підвищити попит і потім продати за вищою ціною” [ВТС-2004, 1030]. Спостерігаємо залучення лексичної одиниці із терміносистеми “Спорт” у терміносферу економіки. Вузьке функціональне поле ЛСВ з економічної сфери мотивує необхідність надання йому термінологічної ремарки екон. у наступних лексикографічних працях.

Під час спостереження виявлено лексеми, розгалужена семантична структура яких репрезентує лише одне значення, що функціонує у спортивній сфері. Наприклад, слово ключка зафіксоване у СУМі із чотирма ЛСВ, серед яких два нетермінологічні значення, одне - із позначкою діал., ще одне - зі спортивною семантикою: “спорт. Палиця із загнутим кінцем, пристосована для гри у хокей” [СУМ, IV, 193]. ВТС-2004 подає аналогічне семантичне наповнення і маркування. Загальнозрозумілість для неспеціалістів ЛСВ ключка підтверджує необхідність зняття обмежувальної позначки спорт. Цікаво еволюціонує лексична одиниця туше. РУС-48 регламентує наявність двох ЛСВ слова зі сфер “Музика” та “Спорт”. У СУМі музичний термін марковано спец.: “1. спец. Спосіб дотику до клавішів під час гри на фортепіано, що впливає на характер звучання” [СУМ, X, 331], а значення, пов'язане зі спортом, представлено уже без стилістичної позначки (хоча наявний коментар у словниковій статті): “3. У спортивній боротьбі - момент, коли один з борців притиснутий лопатками до землі, що визначає його поразку” [СУМ, Х, 331].

Дослідження стану фіксації спортивної лексики у кодифікаційних джерелах української мови дозволило скласти перелік лексем, що маніфестовані словниками як стилістично транспоновані (без обмежувальної позначки), хоч реально немає підстав констатувати їх загальновживаність. Без ремарок виявлено терміни на позначення спортивних змагань - дербі “Змагання для трирічних і чотирирічних рисистих і скакових коней” [СУМ, ІІ, 245]; осіб за спортивною діяльністю - вольтижер “Вершник, який майстерно виконує складні гімнастичні вправи на коні, що швидко біжить по колу” [СУМ, І, 157]; спортивних понять - шенкель “Внутрішня, звернена до коня частина ноги від коліна до щиколотки, якою вершник управляє конем” [СУМ, ХІ, 439], карамболь “У більярдній грі - влучання однієї кулі в другу рикошетом від третьої” [СУМ, IV, 100]; спортивних знарядь - скіф “Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі” [СУМ, IX, 271].

Чимало спортивних термінів, що розширюють семантичну структуру похідними термінологічними МК та прямими ЛСВ, також неадекватно зафіксовані у сучасних словниках. Наприклад, лексема серсо (РУС-48*) зазнала стилістичної транспозиції на межі РУС-48 / СУМ: “Гра з тонким легким обручем, який підкидають і ловлять спеціальною паличкою” [СУМ, IX, 141]. У результаті метонімізації виокремилось МК, що фіксується у ВТСі-2004 без обмежувальної позначки: “Приладдя для цієї гри - палички та серсо” [ВТС-2004, 1117]. У семантичній структурі лексеми стаєр “Спортсмен (бігун, гонщик, ковзаняр і т. ін.), що спеціалізується з бігу на довгі дистанції” [СУМ, IX, 637] утворилось похідне немарковане значення: “Кінь, що показує (на скачках або перегонах) кращу швидкість на довгих дистанціях” [ВТС-2004, 1186]. Використання наведених ЛСВ лише мовцями-спеціалістами увиразнює потребу їх маркування термінологічними позначками у кодифікаційних працях.

Явище запозичення ЛСВ з інших терміносфер ілюструє слово корнер (РУС-48*): “У футбольній грі - штрафний кутовий удар у напрямі воріт тієї команди, один із гравців якої вибив м'яч за лінію своїх воріт” [СУМ, IV, 294]. ВТС-2004 фіксує немарковане похідне значення з економічної галузі: “Угода про скупку якого-небудь товару з метою наступного перепродажу” [ВТС-2004, 455]. На нашу думку, є потреба у термінологічному маркуванні первинного ЛСВ, а також похідного МК. Певна кількість спортивних термінів, що реально не зазнали стилістичної транспозиції, непослідовно фіксується словниками української мови, як-от: лексеми смеш “У тенісі - удар по м'ячу, що летить над головою, для того, щоб приземлити на полі противника” [ВТС-2004, 1153], форхенд “У тенісі - удар праворуч, тобто такий удар, поки права рука, яка тримає ракетку, звернена закритою долонею вверх” [ВТС-2004, 1330]. Вони марковані позначкою спорт. у РУСі-48; СУМ ці терміни не фіксує, а ВТС-2004 регламентує зміну стилістичного статусу цих слів.

Лексема тобоган має стилістичну характеристику у РУСі-48 (ремарка спорт.), СУМ не вносить названу одиницю у свої реєстри, а ВТС-2004 репрезентує два ЛСВ слова: “1. Сани без полозів для перевезення вантажів вручну або за допомогою собак. 2. Дерев'яні сани для катання й змагань на швидкість спускання з гір; вид санного спорту” [ВТС-2004, 1251]. Ці значення потребують лексикографічного маркування з огляду на обмежену сферу їх використання.

У лексикографічних джерелах української мови простежили неадекватність фіксації семантико-стилістичних параметрів конфесійних термінів їх реальним характеристикам. Так, виокремлено низку лексем, що зафіксовані у словникових реєстрах із обмежувальними позначками, хоч їх активне використання мовцями із повним розумінням семантики свідчить про нетермінологічний статус. Уже давно перейшли до загальновживаного лексичного фонду терміни на позначення духовних осіб (священик); слова на позначення релігійних свят (Благовіщення, Святвечір) та ін. Частина конфесійних СТ представлена у лексикографічних працях із термінологічним статусом, водночас у загальному вжитку активно функціонують їх переносні ЛСВ. Наприклад, слово великомученик (РУС-48*) “1. церк. Назва, яку дала церква тим християнам, що зазнали важких тортур за віру” [СУМ, І, 599] виокремило переносне значення шляхом узагальнення семантики первинного ЛСВ “2. перен. Той, хто прийняв тяжкі муки за свої переконання, свою діяльність” [СУМ, І, 599].

Лексичні одиниці на позначення різноманітних релігійних дій також зафіксовані у словниках зі статусом церковних термінів, хоч уже тривалий час мовці оперують їх похідними значеннями. Наприклад, лексема священнодіяти “1. рел. Здійснювати церковний обряд; відправляти, служити” [СУМ, ІХ, 107] утворила переносний ЛСВ “2. перен. Виконувати яку-небудь справу урочисто й поважно, як обряд” [СУМ, ІХ, 107], в основі якого лежить інформація про особливості проведення Божої служби - урочистість, піднесеність тощо. Семантична структура слова сповідатися складається із трьох ЛСВ: “1. церк. Бути на сповіді, приймати обряд сповіді. 2. Каятися в гріхах під час сповіді. 3 перен. Відверто признаватися кому-небудь у чомусь, розповідати про щось” [СУМ, ІХ, 550]. Спостерігаємо, що при наявності двох похідних ЛСВ - прямого та переносного - первинний ЛСВ все ще зберігає термінологічне маркування у словникових статтях опрацьованих лексикографічних джерел.

Особливості функціонування у суспільній комунікації деяких конфесійних термінів свідчать про необхідність кодифікації набутих переносних і прямих значень. Наприклад, лексема апокаліпсис (РУС-48*) “Одна з книг християнської церковної літератури І ст. н. е., у якій зібрано містичні пророцтва про кінець світу” [СУМ, І, 55] зазнала стилістичної транспозиції у діапазоні РУС-48 / СУМ. На сучасному етапі активно функціонує, особливо у ЗМІ, значення “кінець світу”, що утворене на основі перенесення комплексу сем із первинного у похідний ЛСВ.

Транспозит причастя об'єднує у семантичній структурі два ЛСВ: “1. Християнський обряд, під час якого віруючі уживають хліб і вино - символ тіла і крові Христа, стаючи тим самим ніби причетними до “вічного життя”. 2. Спеціально приготовлений священнослужителем хліб і вино, якими пригощаються віруючі під час цього обряду” [СУМ, VIII, 95]. На наш погляд, потребує кодифікації новоутворене переносне значення - “долучення до чого-небудь”, а також ЛСВ причаститися - “долучитися до чого-небудь”.

Частина конфесійних термінів безпідставно маркована у словниках української мови позначками заст.: богобоязливий, благовіст, богохульний, пришестя, благословення. Ці лексеми перейшли до загальновживаного словникового запасу у діапазоні РУС-48 / СУМ. СУМ відносить таку лексику до розряду застарілої. Деякі слова обмежені одразу двома позначками - книжн., заст. Наприклад, слово благочестивий (РУС-48*) “заст. Який додержується приписів релігії; побожний...; // Який виявляє ознаки благочестя, виражає побожність. 2. Належний до православної віри” [СУМ, І, 195] зафіксоване зі статусом застарілої лексичної одиниці у всіх проаналізованих словниках. Констатуємо також безпідставну фіксацію нетермінологічного статусу окремих конфесійних термінів. Зокрема, слово конгрегація “1. У католицькій церкві - об'єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована єдиному статутові. 2. Адміністративний орган при римському папі, що займається певним колом питань” [СУМ, IV, 257] у СУМі та ВТСі-2004 подано без маркування.

Розглянуті лексеми або окремі їх значення потребують кодифікації термінологічного статусу у лексикографічних працях української мови з огляду на їх незначне поширення у неспеціальних контекстах та неповне розуміння семантичного обсягу мовцями. Представлені нами мовні факти підтверджують гіпотезу, що актуальною в сучасному мовознавстві залишається проблема адекватної фіксації лексичних одиниць конфесійної терміносфери у словниках (представлення її стилістичного статусу і семантичного наповнення).

Аналіз специфіки відображення економічної термінолексики у словниках української мови також дозволив констатувати певну неадекватність фіксації та реальних стилістичних характеристик окремих лексичних одиниць. Марковані термінологічними ремарками слова збут “ек. Продаж готової продукції або сировини” [СУМ, ІІІ, 456], рентабельний “ек. Який виправдовує затрати, дає прибутки; прибутковий, доцільний” [ВТС-2004, 1025], кошторис “бухг. План передбачуваних витрат, надходжень матеріальних і грошових ресурсів, потрібних для нормальної діяльності підприємства, установи, організації” [СУМ, IV, 317], інкасація “фін. Дія за знач. інкасувати” [СУМ, IV, 30] та похідне інкасатор “фін. Касир, скарбник, який здебільшого поза установою приймає та видає гроші або цінності” [СУМ, IV, 30], на нашу думку, давно змінили свій стилістичний статус.

У деяких випадках потребує зняття обмежувальної ремарки лише один ЛСВ економічного терміна. Так, загальнозрозумілим для більшості мовців є перше значення лексеми квота “ек. 1. Частка, частина, норма чого-небудь допустимого. 2. Частка у виробництві й збуті продукції, визначена синдикатом або картелем для кожного учасника монополістичного об'єднання” [ВТС-2004, 424].

Потребує адекватної фіксації реальних стилістичних параметрів перший ЛСВ терміна нетто: “спец. 1. Вага товару і упаковки. 2. Ціна товару за вирахуванням знижок. 3. Чистий прибуток або дохід бюджету після вирахування витрат” [ВТС-2004, 619]. Неадекватно кодифікуються у словниках лексичні одиниці, семантична структура яких репрезентує два і більше значень. Загальновідомими на сучасному етапі є обидва ЛСВ слова чек “фін. 1. Документ із розпорядженням вкладника банкові видати або перерахувати пред'явникові певну суму з поточного рахунку. 2. Талон у касу із зазначеною сумою, яку слід заплатити, а також з каси зі свідченням, що товар оплачено” [СУМ, ХІ, 289]. Мабуть, уже не викликає заперечень нетермінологічний стилістичний статус значення слова інвестиція “ек. 1. Дія за знач. інвестувати. 2. Грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що їх вкладають у різні види діяльності у виробничій та невиробничій сферах; вкладення, вклад” [ВТС-2004, 397].

Деякі лексичні одиниці з економічною семантикою на сучасному етапі інтенсивно розширюють значеннєву структуру похідними МК та ЛСВ, однак все ж зафіксовані із термінологічним статусом у проаналізованих словниках. Наприклад, слово баланс подано у РУСі-48 з одним, маркованим бухг., значенням. СУМ констатує появу похідного нетермінологічного ЛСВ: “1. бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, в якій зафіксовано цей підсумок. 2. Співвідношення між взаємозв'язаними частинами, сторонами чого-небудь, між тим, що надходить і що витрачається” [СУМ, І, 95]. У ВТСі-2004 внесено пряме значення та три МК: “1. бухг. // Елемент методу бухгалтерського обліку. // Система показників, згрупованих у зведену таблицю, що характеризують у грошовому вираженні склад і розміщення, джерело і призначення коштів на звітний період. 3. Рівновага. // перен” [ВТС-2004, 35]. Констатуємо необхідність зняття позначки бухг. біля першого значення, однак варто залишити ремарки біля похідних МК з огляду на їх локальне функціонування у процесі суспільної комунікації.

Загальнозрозуміла на сучасному етапі лексема інфляція утворює переносний ЛСВ у результаті метафоричного переосмислення: “1. ек. Надмірне проти потреб товарообігу збільшення кількості паперових грошей і швидке їх знецінення. 2. перен. Втрата колишнього значення, знецінення” [ВТС-2004, 402-403]. Потребують адекватної фіксації свого стилістичного статусу досить поширені терміни-прислівники. Так, функціонування у загальному вжитку слова оптом “1. торг. Великими партіями, у великих кількостях; усе разом, гуртом (про купівлю-продаж товарів); протилежне роздріб. 2. перен., розм. Усіх (усе) разом; огулом” [ВТС-2004, 677] підтверджує його реальний нетермінологічний статус.

Терміносистема “Економіка” запозичує ЛСВ слова еквівалент для називання поняття економічної сфери “2. ек. Товар, який виражає вартість інших товарів і на який вони обмінюються” [СУМ, ІІ, 455]. Доцільно запропонувати зняти обмежувальну позначку біля слова з огляду на активне використання мовцями цього значення у щоденному спілкуванні.

Словники різних періодів неоднаково фіксують певні економічні терміни. Так, СУМ подає лексему кредит (РУС-48*) із такою семантизацією: “Права сторона бухгалтерського рахунку, де записують усі втрачені цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; протилежне дебет” [СУМ, IV, 331]. ВТС-2004 маніфестує три ЛСВ і одне МК: “1. Надання в борг матеріальних цінностей, грошей, позика... // перен. Кредит довір'я. 2. мн., фін. Бюджетні суми в кошторисі, у межах яких дозволено витрати на щось. 3. перен. Довір'я” [ВТС-2004, 462]. Спостерігаємо не лише трансформацію тлумачення первинного значення лексеми, але й “зайве” маркування другого ЛСВ.

Супроводжуються обмежувальними позначками лексичні одиниці, що внесені у реєстри лише найновіших словників. Так, частотність вживання слова банкомат “спец. Спеціальний пристрій для автоматичного видавання грошей за кредитною карткою в межах визначеного для власника картки мінімуму” [ВТС-2004, 36] в сучасному лінгвосоціумі (особливо в міському середовищі) досить висока. Отже, обмеження цього слова ремаркою спец. є певним відставанням від реальної норми слововживання. Лексема бонус не кодифікується СУМом, однак у ВТСі-2004 спостерігаємо спектр неправомірно маркованих ЛСВ: “фін. 1. Додаткова винагорода, премія. 2. Додаткова цінова знижка, яка надається за умовами контракту чи постійним покупцям. 3. Комісійна винагорода за надання послуги відносно купівлі та продажу товару” [ВТС-2004, 59], що потребують надання реальних стилістичних характеристик у наступних кодифікаційних працях.

З огляду на мобільність економічної лексики словники дещо відстають у фіксації не лише реального стилістичного статусу слів, але й набутих за останній час значень. Так, лексема дистриб'ютор не зафіксована у СУМі, однак ВТС-2004 подає її із такою семантизацією: “Підприємство, яке здійснює від імені фірми-виготовлювача збут та гармонійне обслуговування товару” [ВТС-2004, 224]. На сьогодні дистриб'юторами часто номінують “осіб, що займаються розповсюдженням, збутом товару певної фірми чи організації”. Актуальний у лінгвосоціумі ЛСВ потребує кодифікації у наступних словникових працях.

Виявлено сукупність вузькоспеціальних економічних термінів, що внесені у реєстри проаналізованих словників без термінологічних ремарок, хоч реальні умови використання свідчать про необхідність регламентації їх термінологічного статусу. Це - слова на позначення економічних понять (дисконт, дисконтер, онколь, манко, субвенція, іпотека, тантьєма, сальдо, неліквідність і т. ін.), різноманітних груп та організацій (пул, концесія), осіб за економічною діяльністю (концесіонер) та інші.

Частотними в загальновживаному фонді є технічні СТ. Лексичні одиниці зі сфери техніки побутують в усному спілкуванні з новими, не кодифікованими в словниках української мови, ЛСВ. Так, слово розпушувач марковане позначкою спец. у РУСі-48. СУМ репрезентує переорієнтований стилістичний статус: “Пристрій для розпушування чого-небудь” [СУМ, VIII, 786]. Сьогодні використовується мовцями ЛСВ “матеріал, речовина, що розпушує”, який потребує фіксації у словникових реєстрах. Лексема пробник маркована позначками с.-х., тех. у РУСі-48. СУМ змінює маркування на спец.: “Прилад для взяття проби дослідного матеріалу” [СУМ, VIII, 122]. На сучасному етапі досить актуальним є значення слова “частинка матеріалу, який пробується”, що особливо поширене у сфері косметології та збуту косметичних засобів.

Детальне зіставлення словникових реєстрів дозволило виявити певну неадекватність фіксації стилістичних характеристик технічних термінів. Це слова, що називають деталі (маховик), певні поняття (вихлоп), процеси та дії (демонтаж, дистиляція, форсаж).

Семантична структура окремих термінів розширилась переносним кодифікованим ЛСВ, а словники все ще маркують первинне значення позначкою тех. Наприклад, слово обтічний “1. тех. Який виявляє найменший опір зустрічному потокові рідини або газу (про форму літака, автомобіля, підводного човна і т. ін.)” виокремлює переносний ЛСВ, що з'являється у результаті метафоризації на межі РУС-48 / СУМ: “2. перен., розм. Який нікого не зачіпає; нечіткий, далекий від справи” [СУМ, V, 592]. Загальнозрозумілість для мовців первинного значення дозволяє констатувати його нетермінологічний статус, отже, існує потреба адекватного подання стилістичних характеристик цього ЛСВ у словникових приписах.

Потребують зняття термінологічного маркування технічні терміни, що є похідними від стилістично нейтрального значення. Наприклад, слово ізолювати “1. Помістивши окремо, позбавити можливості контакту з іншими (про інфекційних хворих, ув'язнених і т. ін.)...; // Відокремлювати від середовища, позбавляти зв'язку з ким-, чим-небудь; відособлювати” [СУМ, IV, 14] шляхом метафоричного переосмислення утворює технічний термін “2. техн. Вкривати провідник, джерело якої-небудь енергії ізоляційним матеріалом” [СУМ, IV, 14]. На сьогодні варто зняти маркування техн. похідного ЛСВ з огляду на поширення у неспеціальних контекстах.

Дослідження проблеми адекватної фіксації у лексикографічних джерелах технічних термінів дозволило виявити лексеми, у яких лише одне значення є термінологічним і представляє сферу “Техніка”. Як правило, ці ЛСВ потребують уточнення у словниках своїх стилістичних характеристик. Зокрема, семантична структура слова агрегат містить два термінологічні значення, марковані техн. та гірн.: “1. техн. Кілька різнотипних машин, конструктивно з'єднаних в одне ціле для спільної роботи. 2. гірн. Сукупність окремих мінералів, які складають гірську породу” [СУМ, І, 17]. Наголошуємо на потребі фіксації у словниках переорієнтованого стилістичного статусу технічного ЛСВ.

Аналогічно еволюціонує термін вентиль, двозначна семантична структура якого об'єднує технічний та музичний терміни: “1. техн. Запірний клапан для вмикання і вимикання трубопроводу або для регулювання руху рідини, газу, пари. 2. муз. Вид клапана в духових музичних інструментах для заміни висоти звука” [СУМ, І, 326]. Існує необхідність зміни у кодифікаційних приписах української мови стилістичної характеристики технічного терміна.

Семантична структура лексичної одиниці вилка акумулює чотири ЛСВ: “1. Те саме, що виделка. 2. техн. Деталь механізму, приладу, яка має роздвоєний кінець. 3. військ. Сукупність двох прицілів, з яких один дає недоліт, а другий - переліт снарядів щодо цілі для наступного уточнення удару. 4. Положення в шаховій грі, коли одна фігура загрожує одночасно двом або кільком фігурам” [СУМ, І, 424]. Сучасне функціонування значень цієї лексеми у процесі суспільної комунікації засвідчує необхідність зняття обмежувальної позначки технічного терміна, а також надання термінологічного статусу останньому - четвертому ЛСВ.

Аналіз фіксації у словникових прескрипціях окремих лексичних одиниць дозволяє стверджувати, що потрібно вилучити термінологічне маркування первинного ЛСВ зі сфери “Техніка”. Так, слово капсула подане у СУМі із трьома ЛСВ: “1. техн. Оболонка з певного матеріалу для зберігання, захисту внутрішнього вмісту чого-небудь. 2. анат. Тонка оболонка, що вкриває внутрішні органи або хворобливі утворення в організмі. 3. фарм. Обгортка з крохмалю, желатини тощо для разової дози ліків, що мають неприємний запах чи смак” [СУМ, IV, 97]. Запозичення значення технічного терміна галузями “Анатомія” та “Фармацевтика” відбувається на основі перенесення семи “оболонка” із первинного у похідні ЛСВ. У діапазоні СУМ / ВТС-2004 пройшло ускладнення семантичної структури слова ще одним, але уже нетермінологічним значенням, що утворене в результаті метафоричного переосмислення семантики первинного технічного ЛСВ: “4. Відокремлювана частина космічного літального апарату, що досягає поверхні небесного тіла” [ВТС-2004, 415]. Активне вживання у соціумі технічного та фармакологічного значень мотивують припущення про неправомірність їх маркування термінологічними позначками у проаналізованих словниках.

Виявлено ряд технічних термінів, що маніфестовані словниками як стилістично транспоновані, хоч реальний їх стан функціонування не дає підстав для такої регламентації. Це слова для позначення різноманітних приладів та устаткувань (пантограф (РУС-48*), телетайп (РУС-48*), магнето (РУС-48*), паккамера (РУС-48*), кесон (РУС-48*), а також матеріалів і певних речовин (олеонафт (РУС-48*), газолін (РУС-48*).

Окремі лексичні одиниці зазнали розширення семантики похідними нетермінологічними ЛСВ, насправді ж необхідне обмеження позначками і первинного, і похідного значень. Наприклад, термін саман (РУС-48*) “Будівельний стіновий матеріал, що являє собою необпалену цеглину, виготовлену з глини з домішкою солом'яної січки, полови, гною та ін. і висушену на сонці; лимпач” [СУМ, VIII, 23] ускладнює семантичну структуру на межі СУМ / ВТС-2004: “2. Солом'яна січка” [ВТС-2004, 1097]. Обидва ЛСВ - первинний та похідний - потребують стилістичного маркування. Аналогічну семантико-стилістичну картину демонструє слово картер “Металевий корпус поршневих машин, зубчастих передач і т. ін., у якому розміщені вали, осі тощо” [СУМ, IV, 110]. Похідне пряме значення зі сфери “Техніка” утворюється у діапазоні СУМ / ВТС-2004: “2. Нижня частина двигуна (автомобільного, авіаційного), що захищає шатуни й колінчастий вал від пошкоджень, бруду й пилу” [ВТС-2004, 418]. Вживання первинного та похідного ЛСВ лише у вузькоспеціальних сферах дає підстави маніфестувати у кодифікаційних приписах їх термінологічний статус.

Розглянемо кодифікаційні проблеми, що стосуються лексичних одиниць, які у лексикографічних працях маркуються позначкою спец. Лексеми цієї групи репрезентують одночасно кілька терміносфер. У процесі дослідження виявлено велику кількість лексичних одиниць, що маніфестовані словниками у ранзі термінів, тоді як реальне функціонування у процесі суспільної комунікації дозволяє констатувати нетермінологічні стилістичні параметри. Активно мігрують до загальновживаного фонду слова, що називають різноманітні процеси: акумуляція, теплорегуляція, активація. Мовці розуміють семантику термінів на позначення понять із різних сфер та проводять аналогії, асоціюють терміни із терміносистемами, що їх постачають до загального вжитку. Наприклад, слова холестерин, теплообмін, кругообіг, трансплантант пов'язують із галузями медицини та анатомії; терміни консистенція, турбулентність асоціюють зі сферою фізики і техніки; лексему мажоритарний розуміють як політичне поняття тощо. У повсякденному спілкуванні активно вживаються слова муляж, бобіна, гранула, страз, обрубки, норматив, досьє, частотність та ін.

Потребують зняття обмежувальної позначки спец. також ті лексеми, семантична структура яких репрезентує два і більше ЛСВ. Частотною є така модель двозначної структури потенційно транспонованих слів, в якій один ЛСВ називає прилад або знаряддя дії, а другий позначає результат дії або засіб, що використовується під час її виконання. Наприклад, слово клеймо “спец. 1. Особливий знак, помітка на виробі, товарі, що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар і т. ін. 2. Знаряддя, якими ставлять цей знак” [СУМ, IV, 178] представляє модель “результат дії - знаряддя дії”. Лексема очисник “спец. Пристрій, механізм для очищення чого-небудь. 2. Речовина, яку використовують для очищення чого-небудь” [СУМ, V, 831] ілюструє модель “прилад - засіб дії”. Обидві лексичні одиниці потребують подання реальних стилістичних характеристик у кодифікаційних приписах української мови.

Виявлено лексичні одиниці, семантична структура яких демонструє наявність двох ЛСВ, що позначають реалії різних терміносистем. Вважаємо, що відбулась стилістична транспозиція якщо не обох ЛСВ, то принаймні одного. Наприклад, лексема мембрана “спец. 1. Гнучка перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору; застосовується у пристроях для вимірювання тиску, телефонах і т. ін. 2. Тонка, гнучка перетинка, плівка, що відділяє одне від одного шари клітин, порожнини, м'язові тканини” [СУМ, V, 671] об'єднує один ЛСВ, що позначає реалію з галузі техніки, та друге значення, яке називає поняття зі сфери анатомії. Насправді ж два ЛСВ мають нетермінологічні стилістичні параметри.

Слово трансплантація “спец. 1. Пересаджування частини рослини на інше місце цієї ж рослини або на іншу рослину; прищеплення. 2. Пересаджування та приживлення органів або окремих ділянок тканини живого організму” [СУМ, X, 231] демонструє стилістичну транспозицію ЛСВ зі сфери медицини, що підтверджується великою актуальністю цього значення в сучасному лінгвосоціумі.

Потребує перегляду своєї фіксації у словниках лексема тонувати “спец. 1. Відтворювати певне звучання музичного або мовного тексту (при співанні, читанні і т. ін.). 2. Покривати фарбою, надаючи потрібного тону; робити декоративне забарвлення з метою імітації” [СУМ, Х, 192]. Варто зняти обмежувальну позначку біля другого технічного ЛСВ.

Переходять до загальновживаного словникового складу фонду лексичні одиниці, семантична структура яких складається із трьох значень. Так, лексема міграція “спец. 1. Переселення народів у межах країни або з однієї країни в іншу. 2. Пересування тваринних організмів з однієї місцевості в іншу у зв'язку із змінами умов життя або з проходженням циклу розвитку. 3. Переміщення, перерозподіл яких-небудь елементів” [СУМ, IV, 274] називає поняття зі сфери етнології та біології (1 і 2 ЛСВ), а третє значення утворене шляхом узагальнення сем “приміщення”, “пересування” перших двох ЛСВ. Варто кодифікувати транспозицію усіх трьох значень.

На основі аналізу словників виявлено лексеми із трьома ЛСВ, серед яких лише один ЛСВ засвідчує необхідність зняття позначки спец. Наприклад, слово таксація “спец. 1. Визначення такси, розцінок на що-небудь. 2. Матеріальна оцінка лісу (визначення запасу та якостей деревини, приросту, об'єму лісоматеріалів і т. ін.). 3. Визначення кількості та якості чогось” [СУМ, ІХ, 24] є найбільш відомим завдяки третьому значенню, тому саме цей ЛСВ потребує зняття функціонального обмеження.

Спостереження за семантико-стилістичними характеристиками лексеми дочірній “1. Прикм. до дочка. 2. спец. Утворений відділенням від чого-небудь” [СУМ, ІІ, 400] дає підстави стверджувати, що потрібно зняти обмежувальну ремарку спец. біля другого значення з огляду на його активне функціонування.

Лексичні одиниці, марковані позначкою спец., виявляють високу продуктивність у творенні похідних МК. Як правило, більшість лексем репрезентують такий тип МК, який дещо конкретизує семантику первинного значення. Наприклад, слово цедра “спец. Зовнішній, забарвлений шар плодів цитрусових (апельсинів, лимонів і т. ін.)...; // Подрібнена висушена апельсинова й лимонна кірка, яка вживається як прянощі” [СУМ, Х, 192] уточнює семантику первинного ЛСВ у контексті вживання - використання у сфері кулінарії.

Аналогічно представлена семантична структура слова корекція “спец. Виправлення чого-небудь...; // Виправлення зору за допомогою окулярів” [СУМ, IV, 287]: похідне МК конкретизує загальний первинний ЛСВ з огляду на сферу використання. Загальнозрозумілість первинного значення та похідного МК обох лексем для мовців детермінує потребу зняття обмежувальних позначок у словниках. Однак не завжди похідне МК, як і первинне, мігрує до загальновживаного лексичного фонду. Так, у слові термальний “спец. Те саме, що тепловий...; // Пов'язаний з теплом вулканічних надр” [СУМ, Х, 87] первинний ЛСВ засвідчує переорієнтований стилістичний статус на сучасному етапі, а похідне МК функціонує у спеціальній сфері знань.

Є випадки вживання у щоденному спілкуванні лише похідного МК, водночас семантика первинного значення залишається для мовців незрозумілою. Таку ситуацію поширення у загальному вжитку спеціальних лексем ілюструє дисковод “спец. Контролер зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв. // Пристрій, управління введення-виведення інформації для записування-зчитування на магнітні диски” [ВТС-2004, 223]. Загальнозрозумілість семантики ЛСВ зумовлює потребу зняття біля нього обмежувальної позначки спец.

Потребують перегляду щодо доцільності маркування позначкою спец. лексичні одиниці, семантична структура яких об'єднує, крім МК одного із значень, ще один ЛСВ, що походить з іншої терміносистеми. Наприклад, сьогодні загальновідомими є такі ЛСВ та МК слова тонізувати “спец. 1. Поліпшувати функціональний стан органів, тканин і т. ін. живого організму...; // перен. Підвищувати життєвий тонус, підбадьорювати” [СУМ, Х, 187], а друге значення “спец. 2. Робити тонічним, наближати до тонічного (вірш)” [СУМ, Х, 187] залишається активним лише в межах своєї терміносистеми.

Аналогічно функціонують значення слова калька “1. спец. Прозорий папір або тонка тканина, що накладається на креслення чи малюнок для точного копіювання...; // Копія креслення, малюнка на тонкому папері. 2. лінгв. Слово або вислів, утворене способом калькування” [СУМ, IV, 80]. Мовці (представники середнього і літнього віку) оперують саме першим ЛСВ у повсякденному спілкуванні, що є підставою для маніфестації нетермінологічних характеристик у кодифікаційних працях.

У деяких лексемах маркування спец. потребує похідне МК. Ілюстрацією послужить слово капіляр “спец. 1. Трубочка з вузьким внутрішнім каналом...; // Будь-який вузький канал або прохід у ґрунті, деревині тощо. 2. Найдрібніша кровоносна судина” [СУМ, IV, 93]. Цілком очевидно, що до загального вжитку перейшли перший та другий ЛСВ, а МК першого значення залишилось вузькоспеціальним.

Окремі лексичні одиниці репрезентують таку еволюцію семантики, при якій одне значення утворює МК для конкретизації та прямий ЛСВ, що з'являється шляхом метафоризації. Наприклад, усі значення лексеми генерація “спец. 1. Сукупність людей одного роду, рослин і тварин одного виду і роду та мінералів одного походження; покоління...; // перен. Сукупність людей одного віку, пов'язаних спільними інтересами і спільною діяльністю. 2. Виникнення, відтворення” [СУМ, IІ, 50] потребують зняття маркування у кодифікаційних працях.

Деякі слова демонструють дещо непослідовну історію фіксації у словниках української мови. Зокрема, слово тиражувати змінює свій стилістичний статус на межі РУС-48 / СУМ. СУМ подає лексему, семантична структура якої складається із двох ЛСВ та одного МК: “1. Встановлювати тираж книжки, журналу, газети тощо...; // Планувати випуск продукції певного зразка на виробництві. 2. Робити потрібну кількість копій кінострічки, платівки тощо” [СУМ, IX, 119]. Сучасний словник ВТС-2004 маркує цю лексему позначкою спец. і подає нове значення та похідне переносне МК, утворене у результаті метафоричного переосмислення: “3. Випускати встановленим тиражем. // перен. Множити, розповсюджувати” [ВТС-2004, 1246].

У процесі аналізу виявлено лексеми, що виокремили переносні ЛСВ, однак у словнику зберігають спеціальне маркування. Слово габарит “1. спец. Граничний зовнішній обрис якого-небудь предмета (машини, споруди і т. ін.), // Розмір чого-небудь. 2. перен., ірон. Про комплекцію людини” [ВТС-2004, 169] утворює переносне значення шляхом метафоричного переосмислення семи “обрис” первинного ЛСВ. Обидва значення потребують перегляду відображення їх стилістичних характеристик з огляду на загальнозрозумілість для мовців. Лексема інгредієнт “1. спец. Складова частина якої-небудь складної сполуки або суміші; складник” [СУМ, IV, 25] на основі перенесення комплексу сем “складова частина” із первинного в похідний розвинула переносний ЛСВ “2. перен., книжн. Складова частина чого-небудь” [СУМ, IV, 25].

Еволюцію від конкретного до абстрактного значення демонструє слово глушитель “1. спец. Пристрій, що зменшує силу звуку, шуму двигуна та ін. 2. перен., зневажл. Той, хто перешкоджає розвиткові, вияву чого-небудь” [СУМ, II, 90]. Переносний ЛСВ сформувався в результаті узагальнення семантики первинного значення.

Окремі лексичні одиниці розширюють двозначну семантичну структуру похідним переносним ЛСВ. Наприклад, слово цементувати “спец. 1. Піддавати цементації. 2. Покривати, скріплювати цементом та іншими речовинами. 3. перен. Добиватися єдності; згуртовувати, зміцнювати кого-, що-небудь” [СУМ, XI, 195] утворює переносне значення на основі відомостей про особливості дії, що позначається лексемою цементувати. З цього можемо зробити висновок про змінений стилістичний статус першого та другого ЛСВ аналізованої лексеми.

Опрацьовано лексичні одиниці, особливості функціонування яких свідчать про трансформовані стилістичні параметри лише одного значення, що марковане словниками спец., та його похідного переносного ЛСВ, а решта значень реально є вузькоспеціальними. Це ілюструє лексема конденсація “1. спец. Згущення, ущільнення, нагромадження чого-небудь. 2. перен. Про стиснення думки, викладу тощо. 3. спец. Перетворення пари або газу на рідину” [СУМ, IV, 258].

Поява переносного ЛСВ, як правило, є підтвердженням стилістичної транспозиції первинного термінологічного значення. Однак, аналіз слова нівелювати “1. спец. За допомогою спеціального інструмента визначати висоту різних точок земної поверхні. 2. Вирівнювати поверхню чого-небудь. 3. перен. Усувати, ліквідувати відмінності між ким-, чим-небудь” [СУМ, V, 418] свідчить про високу актуальність у суспільній комунікації похідного переносного ЛСВ при абсолютному незнанні первинного значення. Варто зауважити, що такі випадки розвитку семантики лексем та їх функціонування у лінгвосоціумі є швидше винятком.

Зберігають маркування позначкою спец. у всіх проаналізованих словниках лексеми, що на основі спеціального ЛСВ утворили прямий. Наприклад, слово калібр “1. спец. Діаметр каналу дула вогнепальної зброї...; // Діаметр кулі, снаряда тощо. 2. техн. Точний, визначений розмір яких-небудь предметів виробництва. 3. техн. Вимірювальний прилад для перевірки розмірів, форми та взаємного розташування частин виробів. 4. жарт. Розмір, форма або зразок чого-небудь” [СУМ, ІV, 77] потребує зняття ремарки спец. біля першого значення на підставі загальнозрозумілості в соціумі.

У діапазоні СУМ / ВТС-2004 на основі спеціальної лексеми централізація “1. Дія за знач. централізувати. 2. Керування чим-небудь з єдиного центру” [СУМ, XI, 198] з'являється прямий ЛСВ “3. Зосередження більшої частини державних функцій у віданні центральних установ” [ВТС-2004, 1360]. Констатуємо нетермінологічний статус первинної спеціальної лексеми.

Аналогічно еволюціонує слово комунікація “1. спец. Шляхи сполучення, лінії зв'язку тощо. 2. лінгв. Те саме, що спілкування; зв'язок” [СУМ, IV, 254]. На межі СУМ / ВТС-2004 з'являється пряме значення “2. Обмін інформацією” [ВТС-2004, 444]. Варто закріпити у словниках реальні стилістичні параметри усіх трьох ЛСВ цієї лексеми з огляду на активне функціонування у мовному середовищі на сучасному етапі.

Проаналізовано лексичні одиниці, семантика яких ускладнилася похідними спеціальними значеннями, що ілюструють процес переорієнтації стилістичного статусу. Наприклад, слово контейнер зафіксоване у СУМі з одним ЛСВ: “спец. Змінне пристосування (велика скриня або кузов) для перевезення вантажів без устаткування” [СУМ, IV, 268]. ВТС-2004 подає спектр спеціальних значень: “спец. 2. Резервуар, бак, приймач. 3. Пристрій для зберігання і транспортування радіоактивних речовин” [ВТС-2004, 450]. Стверджуємо, що сьогодні три ЛСВ є загальнозрозумілими.

Особливості функціонування деяких спеціальних термінів засвідчують наявність новоутворених, ще не кодифікованих ЛСВ. Так, лексема дегустація (РУС-48*) стала загальновідомою на межі РУС-48 / СУМ: “Визначення на смак якості якого-небудь продукту (вина, чаю і т. ін.) при його виготовленні” [СУМ, ІІ, 230]. Сьогодні це слово часто використовують для називання “масових заходів, під час яких відбувається визначення смакових якостей певних продуктів з метою реклами, підвищення попиту та покращення збуту”. Зазвичай, таке значення пов'язують зі сферою економіки та бізнесу.

Лексична одиниця наповнювач “спец. Речовина, яку додають для поліпшення її технічних властивостей” [СУМ, V, 154] кваліфікується усіма опрацьованими словниками як термінологічна. Потребує кодифікації часто використовуваний неосемант “Взагалі речовина, яку додають до іншої з метою зміни її якості”.

Окремі проаналізовані лексеми входять до складу стійких висловів. Наприклад, слово кондиція “1. спец. Якість, норма, яким повинен відповідати товар, матеріал і т. ін.” [СУМ, IV, 259], одне із значень якого марковане позначкою спец. у всіх проаналізованих словниках, залучене до фразеологізму “дійти до кондиції”, що означає “набути потрібного, остаточного стану чи вигляду”. Варто додати, що цей ЛСВ неправомірно кваліфікується словниками як термін та потребує зняття обмежувальної позначки.

Аналіз спеціальної лексики за словниковими працями засвідчує невисоку частотність внесення у кодифікаційні реєстри непоширених у процесі суспільної комунікації лексем без обмежувальних позначок. Однак виявлено неадекватну фіксацію слів на позначення певних процесів (бракераж), понять (експлікація), реалій (ламбрекен).