Поступ в усіх сферах сучасного соціуму детермінує різноманітні трансформаційні процеси у мовному просторі. Одним із значущих позамовних чинників лінгвальних змін була і залишається трагедія на Чорнобильській АЕС. Десятиліття, що віддаляють теперішній час від тієї події, не зменшують її актуальності в суспільстві. Мовна система, реагуючи на посилену увагу соціуму до проблем атомної енергетики, не лише продукує певну сукупність нових слів для номінування реалій цієї сфери, але й поширює значну кількість термінологічних одиниць окресленої галузі або галузей, що пов'язані з нею, поза межами вузькоспеціальних терміносистем. Переходять до загального вжитку лексеми, що називають певні прилади або технічні засоби, які використовуються для визначення рівня радіації чи для захисту від неї. Наприклад, слово респіратор “спец. Прилад для індивідуального захисту органів дихання від пилу, отруйних випаровувань, газів і т. ін.” [СУМ, VIII, 513] вже давно стало загальнозрозумілим для більшості мовців, однак усі проаналізовані словники кваліфікують його як вузькоспеціальне.

Іноді мігрує до загальновживаного словникового складу лише один ЛСВ термінолексеми. Так, третє значення слова дозиметр “1. спец. Те, що дозатор. 2. спец. Апарат для обмеження часу дії на живий організм теплового, світлового, ультрафіолетового, рентгенівського проміння, а також електричного струму або електромагнітних хвиль. 3. спец. Прилад для вимірювання дози радіації, яку одержує людина, перебуваючи в зараженій місцевості або працюючи з радіоактивними речовинами” [СУМ, II, 348] через ЗМІ набуло значного поширення. Тому цей ЛСВ потребує зняття обмежувальної ремарки у словниках.

Розшили сферу функціонування лексичні одиниці, що у свідомості мовців пов'язані з дією радіації. Стилістичні характеристики слів токсичний “спец. Який є токсином; отруйним...; // Зумовлений діянням токсину” [СУМ, Х, 178], токсичність “спец. Властивість за знач. токсичність” [СУМ, Х, 178] потребують адекватної фіксації у лексикографічних працях. Значення слова мутант “спец. Різновид організму, що виник унаслідок мутації” [СУМ, IV, 831] реалізовується у мові як “вид організму, що виник у результаті дії радіації”. Синонімами цього слова часто виступають лексичні одиниці неприродний, ненормальний. Корені саме такого розуміння цієї лексеми варто пов'язувати із першим ЛСВ транспозита мутація “спец. 1. Раптова зміна спадкових ознак і властивостей організму. 2. Раптова (стрибкоподібна) зміна чого-небудь. 3. Зміна голосу в підлітків, що настає в період статевого дозрівання” [СУМ, IV, 822]. На сучасному етапі варто констатувати нетермінологічні параметри принаймні першого і другого значень цієї лексичної одиниці.

Гіпермобільність термінів комп'ютерної сфери детермінує деяке відставання у фіксації їх стилістичного статусу навіть найновішими словниками. Зокрема, сьогодні загальнозрозумілим став семантичний обсяг лексеми дискета “спец. Малоформатний гнучкий магнітний диск, що застосовується для зберігання інформації поза ним” [ВТС-2004, 229], однак у кодифікаційних приписах слово обмежене позначкою спец. Аналогічно подано стилістичний статус слова модем у ВТСі-2004: “спец. Пристрій для зв'язку між засобами обробки інформації (комп'ютерами, телефаксами і т. ін.), зазвичай за допомогою телефонних ліній” [ВТС-2004, 535].

Окремі лексеми засвідчують необхідність представлення у кодифікаційних реєстрах реального стилістичного статусу одного із ЛСВ. Наприклад, широке функціонування у лінгвосоціумі слова сканер “1. Прилад для радіоізотопної діагностики. 2. інформ. Пристрій для оптичного введення зображення (текстів, графіків, малюнків і т. ін.) в пам'ять комп'ютера. 3. Прилад для зчитування штрихового коду” [ВТС-2004, 1132] увиразнює потребу зняття термінологічної ремарки біля другого значення лексеми.

Терміноодиниці інформаційної галузі, історія виникнення яких пов'язана із запозиченням ЛСВ з інших сфер, використовуються мовцями у щоденних ситуаціях спілкування. Наприклад, значення слова диск “4. спец. Пристрій, що дозволяє записувати і зберігати інформацію в комп'ютері” [ВТС-2004, 223], що марковане позначкою спец., швидко увійшло до загальновживаного лексичного фонду.

Семантична структура слова монітор “1. Баштовий броньований військовий корабель із великокаліберною артилерією, призначений для операцій біля морських берегів і на річках. 2. Те саме, що гідромонітор” [СУМ, IV, 795] у діапазоні СУМ / ВТС-2004 ускладнилось трьома похідними ЛСВ: “1. Прилад для контролю станів об'єкта за певними параметрами, які повинні зберігатися в заданих межах. 2. Пристрій для контролю якості телевізійного зображення; відеоконтрольний пристрій... 5. спец. Пристрій комп'ютера, призначений для виводу на екран текстової та графічної інформації; дисплей” [ВТС-2004, 538]. Сьогодні найбільшого поширення у лінгвосоціумі набув ЛСВ, що у кодифікаційних приписах обмежений ремаркою спец.

У процесі суспільної комунікації активними є неосеманти, що не кодифіковані сучасними словниками. Наприклад, слово мережа представлене у словниках із таким спектром значень: “1. Риболовна сіть з великими вічками. 2. перен. Те, що нагадує своїм виглядом багато схрещених, переплетених ліній. 3. Сукупність яких-небудь шляхів, ліній зв'язку, каналів і т. ін., розташованих на певній території. 4. Сукупність однорідних закладів, підприємств і т. ін., розташованих на певній території” [СУМ, IV, 674]. Досить поширеним у загальному вжитку стало сполучення “глобальна інформаційна мережа” (Інтернет), що означає “сукупність інформаційних каналів, шляхів”. Такий ЛСВ потребує реєстрації у словникових прескрипціях. Аналогічно виокремила нове значення лексема пошта. Некодифікований ЛСВ “комп'ютерна послуга обміну інформацією”, як правило, вживається з прикметником “електронна”.

Розгалужена семантична структура слова читати, що складається з 6 ЛСВ та кількох МК, поповнюється актуальним у лінгвосоціумі ЛСВ “розпізнавати інформацію на електронному носієві за допомогою ЕОМ”. Відповідно цей ЛСВ потребує кодифікації у лексикографічних працях.

Лексема друкувати “1. Відтворювати тексти, цифри, малюнки і т. ін. друкарським способом. // Випускати в світ; видавати. 2. Уміщувати в пресі; публікувати. // Уміщувати на своїх сторінках (про газети, журнали і т. ін). 3. Відображати текст друкарською машинкою” [ВТС-2004, 250] поповнює свою значеннєву структуру ЛСВ “відтворювати тексти та графічні зображення за допомогою комп'ютера”, що теж є некодифікованим. Відповідно семантичний обсяг лексеми копіювати “1. Робити копію з чого-небудь. 2. перен. Наслідувати кого-, що-небудь, точно відтворювати його рухи, мову тощо; удавати. 3. Відтворювати що-небудь механічним способом за допомогою гектографа, копіювального преса” [ВТС-2004, 453] ускладнився незафіксованим у словниках неосемантом “відтворювати певний обсяг інформації в комп'ютері”.

Отже, сформовано перелік лексичних одиниць із неадекватно зафіксованим стилістичним статусом. Корпус таких слів залучено до перевірки гіпотези про існування дистанції між кодифікованим стилістичним статусом та реальними стилістичними характеристиками термінів. Підтвердження гіпотези здійснюється шляхом спеціально проведеного дослідження, в основі якого - відпрацювання механізму визначення співвідношення кодифікації та реалізації термінологічних одиниць.

3.2 Механізм дослідження співвідношення кодифікації та реалізації лексичних норм

Механізм дослідження співвідношення кодифікації та реалізації полягає у проведенні анкетування і зіставленні його результатів із кодифікованими стилістичними та семантичними параметрами лексичних одиниць.

Простежити особливості використання термінологічної лексики у повсякденній мовній діяльності носіїв української мови та визначити рівень її розуміння дозволить один із найпоширеніших видів збору мовної інформації - метод анкетування. Анкетування - це досить поширений у сучасній соціолінгвістиці спосіб отримання достатньої в кількісному відношенні інформації у вигляді відповідей на запитання спеціально складеної анкети.

Будь-яка соціолінгвістична анкета складається із двох умовних частин. У першій респондент повинен надати інформацію, яка представляє його як члена суспільної спільноти. Зазвичай це: вік респондента, стать, національність; освіта, навчальний заклад, в якому вона отримана; професія, стаж роботи за фахом; місце народження, місце теперішнього проживання; мова, якою інформант користується; сфера його пізнавальних інтересів та ін.

Друга частина містить систему структурованих за складністю тестових завдань і запитань, які дають змогу виявити рівень володіння респондентом мовним матеріалом, який вивчається.

Як і кожен метод, анкетування має свої “мінуси”. Один з них - це обмежений обсяг анкети, який, зокрема, при дослідженні лексики виявляється у неможливості охопити всю сукупність лексичних одиниць, що репрезентують певний лексико-семантичний процес.

Наступним істотним недоліком є те, що не може бути перевірена самостійність відповідей, скажімо, пояснюючи значення певної лексеми, респондент власне розуміння останньої може замінювати відомостями про її кодифікацію у лексикографічному джерелі. Крім того, анкетування проводиться вибірково, та й не завжди роздані питальники заповнюють і повертають дослідникові.

Проте, незважаючи на згадані недоліки, метод анкетування є найбільш прийнятним з погляду одержання кількісних показників щодо певних лексико-семантичних змін у системі української мови, відтак послуговуємось саме цим методом у нашому дослідженні.

У роботі використано анкети, розроблені нами за загальними принципами укладання соціолінгвальних питальників (додатки А “Анкета 1 для визначення показника стилістичної транспозиції термінологічних одиниць”, Б “Анкета 2 для визначення показника стилістичної транспозиції термінологічних одиниць”, В “Анкета 3 для визначення показника стилістичної транспозиції термінологічних одиниць”). Так, кожна анкета містить безпосереднє звернення до респондентів, у якому викладено основні умови анкетування: анонімність та використання результатів в узагальненому вигляді.

Згідно з метою дослідження питальник складається із двох частин: соціолігвальної та лінгвальної.

Соціолінгвальна анкета (рубрика І у додатках А, Б, В) охоплює 12 запитань, серед яких запитання паспортного характеру (вік, стать, національність, освіта, професія, спеціальність, місце проживання): 1 - 7; питання, що стосуються мовної діяльності інформантів: 8 - 12.

Для охоплення якомога більшого пласту досліджуваної лексики власне лінгвальна анкета розроблена у трьох варіантах (рубрика ІІ у додатках А, Б, В). Усі варіанти питальника містять по 43 завдання.

Мета кожного із запропонованих в анкетах завдань - виявити рівень розуміння певних лексичних одиниць термінологічного походження (фактично - рівень стилістичної транспозиції певного терміна). Для цього пропонувалися такі типи завдань: пояснити значення слів (додаток А: завдання 1, 5, 11), дібрати український відповідник (додаток Б: завдання 10, 20, 24), скласти із запропонованим словом словосполучення (додаток В: завдання 9, 11, 21), продовжити речення (додаток А: завдання 5, 16, 37), дібрати синонім до слова (додаток Б: завдання 41), підкреслити правильні визначення слова (додаток В: завдання 2, 18), підкреслити неправильне тлумачення слова (додаток А: завдання 1, 25, 38), з'єднати стрілками слово та правильні варіанти його визначення (додаток Б: завдання 8, 10, 14), написати відомі значення слова (додаток В: завдання 4, 13, 19), вказати сферу використання терміна (додаток А: завдання 34), розтлумачити значення фразеологізму (додаток Б: завдання 6).

Щоб підвищити ефективність опитування та полегшити роботу з анкетами, для запитань типу “пояснити значення”, “скласти словосполучення”, “дібрати синонім” тощо обиралися однозначні лексеми, а запитання “підкреслити правильні визначення слова”, “з'єднати стрілками слово та правильні варіанти його тлумачення”, “написати відомі значення слова” передбачали виявити знання інформантом двох і більше значень слів.

Дослідження реального стану функціонування термінологічної лексики в сучасному лінгвосоціумі здійснювалося за допомогою методики вибіркового обстеження. Суть цієї методики полягає у спробі характеристики мовної діяльності усієї сукупності носіїв української мови на основі аналізу мовної практики тільки частини мовців. Для отримання найбільш достовірних результатів здійснено поділ усіх респондентів на окремі групи за певними критеріями.

У роботі використано такі критерії добору реципієнтів: 1) за статтю; 2) за фахом; 3) за віком; 4) за місцем проживання. В основі поділу - соціальні характеристики членів мовної спільноти.

Групування інформантів за статтю передбачало виявити таке: чи залежить рівень розуміння та використання термінологічних одиниць від статевої належності, чи визначає статевий чинник рівень володіння термінами якоїсь певної терміносфери тощо.

При залученні фахового критерію акцентувалося на трьох великих професійних напрямах, таких як: спеціальності технічного спрямування, професії природничого та гуманітарного профілю. В основі запропонованого поділу - гіпотеза про вищий рівень обізнаності реципієнтів із термінами тих галузей, володіння термінологічним апаратом яких пояснюється професійною належністю особи.

Передбаченим у нашій роботі є врахування вікового критерію. Інформантів розподілено за чотирма категоріями: 1) 25 - 30 років; 2) 30 - 40 років; 3) 40 - 60 років; 4) після 60 років. Такий аналіз дозволяв простежити, чи залежить знання окремих терміноодиниць від віку особи, а якщо залежить, то термінами яких галузей краще оперують ті чи інші вікові групи респондентів.

Четвертий критерій дослідження - за місцем проживання. У роботі окреслювалися дві великі групи: місто - село. Підставою для виділення такого критерію є припущення про неоднакову обізнаність з термінологією окремих галузей осіб, що мешкають у селі та в місті.

Для виявлення рівня розуміння термінологічної лексики носіями української мови опитувались інформанти, що проживають у Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях. У ході спостереження було проаналізовано 400 анкет. Дослідженням охоплено представників обох статей: 200 опитаних становили чоловіки, 200 - жінки. Проаналізовано відповіді інформантів різного віку: 100 опитаних належали до І вікової категорії (25 - 30 років), 100 представляли ІІ вікову категорію (30 - 40 років), 100 репрезентували ІІІ вікову категорію (40 - 60 років), 100 становили IV вікову категорію (після 60 років). За фахом групування респондентів було таким: спеціальності технічного спрямування - 130, професії природничого профілю - 120 та професії гуманітарного профілю - 150 інформантів. Розподіл опитуваних за місцем проживання здійснювався таким чином: 200 анкетованих - жителі міст, 200 проживають у сільській місцевості.

Результати дослідження подано у відсотковому співідношенні у вигляді загальних таблиць у додатках (додаток Д “Показник стилістичної транспозиції термінологічних одиниць за статтю”, додаток Е “Показник стилістичної транспозиції термінологічних одиниць за віком”, додаток Ж “Показник стилістичної транспозиції термінологічних одиниць за фахом”, додаток З “Показник стилістичної транспозиції термінологічних одиниць за місцем проживання”) та окремих таблицях у параграфі 3.3.

Отже, проведення анкетування представників сучасного лінгвосоціуму необхідне для відпрацювання механізму вивчення співвідношення кодифікації та реалізації термінологічних одиниць. Результатом вироблення такого механізму є визначення показника стилістичної транспозиції терміноодиниць (у відсотках). У ході дослідження увиразнюється потреба аналізу взаємозалежності показника зміни стилістичного статусу термінолексем і соціолінгвальних параметрів.

3.3 Кореляція показників стилістичної транспозиції терміноодиниць і соціолінгвальних параметрів

Обраний у нашому дослідженні підхід - групування опрацьованої лексики за лексико-тематичними об'єднаннями - реалізовується також при аналізі залежності рівня розуміння термінологічних одиниць певних груп від соціолінгвальних параметрів, як-от: статі, віку, фаху та місця проживання інформантів.

Така соціальна ознака, як стать, є досить показовою у визначенні рівня володіння термінолексикою різних галузей. Необхідно зауважити, що респонденти жіночої статі демонструють більшу обізнаність із термінами медичної сфери, аніж інформанти-чоловіки. Це стосується, зокрема, таких слів, як менінгіт, мігрень, сколіоз та ін. (табл. 3.1).

Однак у випадках, коли йдеться про використання медичної лексики, яка особливо актуальна у щоденному спілкуванні (алергія, грип, лейкемія), критерій поділу інформантів за статтю не є репрезентативним (див. табл. 3.1).

Результати опрацювання анкет дозволяють стверджувати, що низький рівень розуміння респондентами певної групи медичної лексики (детрит, мегаломанія, облітерація) дозволяє зберігати, тобто далі кодифікувати, її термінологічний статус (див. табл. 3.1).

Отримані показники свідчать, що статевий критерій у деяких випадках, що стосуються спеціальної медичної термінології, усе ж є показовим (див. слово гіперемія у табл. 3.1).

Для медичної лексики особливо репрезентативним є критерій поділу реципієнтів за фаховим профілем. Зокрема, опитувані, що володіють професіями природничого спрямування, демонструють вищий відсоток володіння медичною лексикою, аніж представники інших професій (табл. 3.2).

Таблиця 3.1. Показник стилістичної транспозиції медичних терміноодиниць за статтю

№ з/п	Лексичнаодиниця	Показник(у %)
		жін.	чол.
1	менінгіт	81, 2	53, 4
2	мігрень	87, 3	58, 5
3	сколіоз	77, 9	69, 9
4	алергія	93, 2	92
5	грип	87, 7	89, 1
6	лейкемія	89, 8	89, 6
7	детрит	7, 1	9, 3
8	мегаломанія	30, 5	28, 7
9	облітерація	18, 7	17, 9
10	гіперемія	21, 4	8, 1

Проте аналіз питальників дозволяє констатувати, що рівень ознайомлення із найбільш відомими у лінгвосоціумі назвами хвороб чи медичних понять у представників природничих та гуманітарних професій приблизно однаковий (див. слова кон'юнктивіт і дифтерія у табл. 3.2).

Показовим щодо рівня володіння медичною лексикою є віковий критерій. Результати анкетування засвідчують, що найвищий рівень ознайомлення із медичною лексикою у представників ІІ і ІІІ вікових категорій (табл. 3.3).

Таблиця 3.2. Показник стилістичної транспозиції медичних терміноодиниць за фаховим профілем

№ з/п	Лексична одиниця	Показник(у %)
		природничий	гуманітарний	Технічний
1	ембріон	100	85, 7	83, 3
2	аденоїд	85, 7	62, 5	33, 3
3	ревматизм	71, 4	66, 6	50
4	сепсис	85, 7	75	50
5	кон'юнктивіт	85, 7	85, 7	62, 5
6	дифтерія	87, 5	87, 5	57, 1

Нами встановлено, що критерій “місце проживання” не є репрезентативним для відображення різниці у рівні володіння медичною лексикою жителів села і міста. Це представлено у таблиці 3.4.

Таблиця 3.3. Показник стилістичної транспозиції медичних терміноодиниць за віком

№ з/п	Лексична одиниця	Показник(у %)
		І (25-30 рр.)	ІІ (30-40 рр.)	ІІІ (40-60 рр.)	ІV (після 60 р.)
1	імплантація	66, 6	83, 3	80	70, 8
2	анестезія	75, 3	76, 4	85, 4	53, 6

Таблиця 3.4. Показник стилістичної транспозиції медичних терміноодиниць за місцем проживання

№ з/п	Лексична одиниця	Показник(у %)
		місто	Село
1	крапельниця	89, 9	88, 7
2	висип	79, 4	79, 6
3	радикуліт	78, 3	68, 5

Результати анкетування підтверджують високу частотність використання економічної термінології в сучасному лінгвосоціумі. Аналіз відповідей респондентів, згрупованих за статевим критерієм, засвідчив приблизно однаковий рівень осмислення економічної лексики, характерний для чоловіків та жінок (табл. 3.5).

Таблиця 3.5. Показник стилістичної транспозиції економічних терміноодиниць за статтю

№ з/п	Лексичнаодиниця	Показник(у %)
		жін.	чол.
1	бартер	91, 1	89, 7
2	кошторис	87, 8	82, 4

Дослідження відповідей інформантів за професійним критерієм показав, що рівень володіння економічними термінами представниками різних професій приблизно однаковий (табл. 3.6). Відповіді засвідчують високий рівень розуміння економічної лексики фахівцями гуманітарного профілю (журналістами, коректорами та ін.) (табл. 3.6).

Таблиця 3.6. Показник стилістичної транспозиції економічних терміноодиниць за фаховим профілем

№ з/п	Лексична одиниця	Показник(у %)
		природничий	гуманітарний	Технічний
1	інфляція	85, 7	87, 5	83, 3
2	приватизація	71, 4	72, 5	66, 6
3	концесія	0	28, 5	0
4	пул	0	37, 5	0
5	онколь	0	14, 2	0

Групування анкет за віковими показниками дозволило зробити висновок, що більш ознайомлені із новою економічною лексикою представники І і ІІ вікових категорій (табл. 3.7).

Таблиця 3.7. Показник стилістичної транспозиції економічних терміноодиниць за віком

№ з/п	Лексична одиниця	Показник(у %)
		І (25-30 рр.)	ІІ (30-40 рр.)	ІІІ (40-60 рр.)	ІV (після 60 р.)
1	дистриб'ютор	83, 3	60, 3	57, 1	0
2	дивіденд	83, 3	79, 3	71, 4	49, 3

Опрацювання інформації в анкетах дозволяє констатувати невелику різницю в розумінні й використанні економічної термінолексики міськими та сільськими жителями (табл. 3.8).

Таблиця 3.8. Показник стилістичної транспозиції економічних терміноодиниць за місцем проживання

№ з/п	Лексична одиниця	Показник(у %)
		місто	Село
1	кредит	99, 9	89, 9
2	оптом	88, 2	78, 1

Аналіз питальників засвідчує активне використання термінологічних одиниць технічної сфери у процесі суспільної комунікації. Відповіді в анкетах є підставою для узагальнення, що більш обізнані із технічними термінами саме інформанти-чоловіки (табл. 3.9).

Таблиця 3.9. Показник стилістичної транспозиції терміноодиниць технічної сфери за статтю

№ з/п	Лексичнаодиниця	Показник(у %)
		жін.	чол.
1	калібр	57, 9	89, 4
2	обтічний	69, 7	78, 7
3	муляж	61, 2	75, 6

Групування результатів анкетування за критерієм професійного спрямування демонструє, що найвищий відсоток володіння технічною термінолексикою у фахівців технічного профілю, найнижчий - у гуманітаріїв (табл. 3.10). Варто зауважити, що анкети засвідчують низький рівень володіння вузькоспеціальною технічною лексикою навіть представниками технічних професій (табл. 3.10).

Таблиця 3.10. Показник стилістичної транспозиції терміноодиниць технічної сфери за фаховим профілем

№ з/п	Лексична одиниця	Показник(у %)
		природничий	гуманітарний	Технічний
1	мегафон	75	71, 4	100
2	картер	0	0	33, 3
3	пантограф	0	0	16, 6

Результати проведеного опитування підтверджують гіпотезу, що найвищий рівень оперування термінами комп'ютерних технологій характерний для респондентів І та ІІ вікових категорій (табл. 3.11).

У процесі суспільної комунікації спортивною термінологією активно послуговуються усі члени мовної спільноти. Такий факт підтверджений результатами проведеного анкетування. Проте різним лексемам із галузі спорту характерний неоднаковий ступінь стилістичної транспозиції. Він вищий для слів баскетбол, заплив та дещо нижчий для слів нокаут, трек. Проілюструємо це показниками, отриманими у результаті аналізу питальників за статевим критерієм (табл. 3.12). Зіставлення даних таблиці 3.12 дозволяє говорити про існування невеликої різниці щодо використання спортивної лексики жінками та чоловіками.

Спостереження за рівнем оперування конфесійною лексикою міськими та сільськими жителями не виявило різниці у використанні цих слів у щоденному спілкуванні.

Показовими виявилися відповіді респондентів стосовно тих термінолексем, семантична структура яких складається із двох і більше прямих та переносних ЛСВ. Так, аналіз рівня стилістичної транспозиції різних значень технічного терміна детектор за статевим критерієм представив такі цифри: 18% жінок знають пряме значення “пристрій для виявлення радіоактивного світлового і т. ін. випромінювання”, 42, 6% відоме переносне - “те, що здатне щось виявляти”, 21% оперують обома значеннями, а 18, 4% це слово взагалі не відоме; 63% чоловіків знають обидва ЛСВ, 28, 8% використовують лише переносне значення, а 8, 2% не можуть розтлумачити значення слова.

Результати опрацювання анкет підтверджують функціонування у лінгвосоціумі неосемантів термінів, що не зафіксовані у словниках української мови. Наприклад, марковане у проаналізованих словниках позначкою спец. слово пробник “прилад для взяття проби” використовується мовцями зі значенням “частинка матеріалу, що пробується”. Показники використання обох значень слова такі: 40% жінок знають два значення терміна, 40, 5% відомий лише некодифікований ЛСВ, а 19, 5% взагалі не оперують цією лексемою; аналогічна частотність використання обох значень (40%) слова пробник серед чоловіків.

Використовуються у процесі суспільної комунікації у прямих та переносних значеннях терміни різних галузей. Особливо продуктивними у цьому ракурсі є термінологічні одиниці сфери медицини та спорту. Розглянемо показники стилістичної транспозиції слова алергія: 35% респондентів-чоловіків знають лише пряме значення лексеми, 47% оперують прямим та переносним ЛСВ, 10% відомий тільки переносний ЛСВ, 8% взагалі не розуміють значення слова.

Результати анкетування підтверджують гіпотезу про використання у щоденному спілкуванні некодифікованих значень медичних СТ. Наприклад, слово діагноз “короткий лікарський висновок про характер і суть захворювання...” функціонує із переносним значенням “те, що повністю викриває сутність когось або чогось”. У відсотковому співвідношенні інформація з анкет виглядає так: 72% респондентів-жінок відома лексема із медичною семантикою, 21, 7% оперують прямим і переносним значеннями слова, 6, 3% не пояснюють лексему взагалі.

У лінгвосоціумі широко представлені колишні економічні транспозити, що розширили семантику похідними некодифікованими ЛСВ. Так, респонденти називають два значення лексеми дегустація: “проба чогось на смак“, “рекламна акція, під час якої пробують на смак певний продукт”. Останнє значення не зафіксоване у сучасних словниках.

Дані анкет дозволяють стверджувати, що при використанні певних термінів відбувається своєрідне перекручення семантики. Наприклад, при тлумаченні слова апендицит мовці називають значення лексеми апендикс: “апендицит - відросток сліпої кишки, який вбирає різні шлаки”. Деякі респонденти подають переносне значення терміна апендицит - “щось невелике за площею”, утворене, очевидно, на основі переосмислення слова апендикс.

Опрацювання матеріалів анкетування засвідчило, що в деяких випадках визначальною при тлумаченні певного терміна є одна із сем значеннєвої структури слова. Зокрема, медичний термін склероз частина інформантів пояснює таким чином: “хвороба, при якій відбувається погіршення пам'яті”, “повна або часткова втрата пам'яті”, “забудькуватість” тощо. Схоже представлена в анкетах лексема діабет: мовці визначають цю хворобу як “надлишок цукру в крові”. При тлумаченні економічного терміна кошторис реципієнти вказують значення “вартість всього”, демонструючи знання однієї із сем прямого значення цієї лексеми.

Часто мовці більше знайомі із похідним переносним значенням лексеми, аніж із її первинним термінологічним ЛСВ. Наприклад, при виборі правильного значення економічного терміна інфляція деякі респонденти, оминаючи пряме значення “надмірне проти потреб товарообігу збільшення кількості паперових грошей і швидке їх знецінення”, вибирають переносне - “втрата колишнього значення”. Схоже тлумачиться слово ерозія: інформанти вважають, що це - “процес руйнування чогось”, а не термін зі сфери медицини чи галузі геології. Аналогічно представлена у частині анкет лексема детектор: опитані не вважають правильним пряме значення “пристрій для виявлення радіоактивного світлового і т. ін. випромінювання”, а підкреслюють переносне значення “те, що здатне щось виявляти”. На наш погляд, це явище варто пов'язувати із впливом на свідомість носіїв мови масової інформації, яка широко розповсюджує переносні значення названих термінів.

Результати опрацювання анкет свідчать, що респонденти оперують такими переносними значеннями, яких не містять кодифікаційні реєстри української мови, а саме: дивіденди - “надходження у перспективі” (політичні дивіденди). Такий ЛСВ наводять інформанти у питальниках.

Під час анкетування виявлено кілька оказіональних вживань термінологічних одиниць. Так, економічний термін рентабельний “прибутковий, той, що приносить прибуток” окремі мовці вживають зі значенням “доцільний”. Очевидно, в основі такого вживання - розуміння лексеми рентабельний як чогось, що себе виправдовує. Слово апокаліпсис, яке було введено у питальники, більшість респондентів розуміє як “кінець світу”, однак траплялись інші тлумачення слова: “катастрофа”, “масштабна катастрофа”. Таке переосмислення варто пов'язувати із уявленнями мовців про кінець світу, що матиме форму всесвітньої катастрофи. Оказіональним є вжите в одній із анкет значення лексеми муляж - “видимість”.

Лінгвальні факти, зафіксовані під час опитування, підтверджують функціонування у лінгвосоціумі таких значень мовних одиниць, які досить давно виокремились, проте досі не кодифіковані словниками. Наприклад, чотири ЛСВ слова благословення: “ритуал, що полягає в отриманні духовної протекції від людини чи вищої сили”; “згода”; “побажання чогось недоброго, заздрість”; “дозвіл”. Частина респондентів словом Благовіщення номінує взагалі процес “поширення, принесення хорошої звістки”.

В анкетах натрапили на цікаве переосмислення спортивного терміна ринг. Поряд із прямим ЛСВ мовці називають таке значення “територія для подій, проведення видовищ” та наводять власні приклади: політичний ринг, музичний ринг. Безперечно, окремі респонденти продемонстрували знання трьох прямих значень цієї лексеми: “квадратний спортивний майданчик”; “водний вихор в океані”; “ринкова угода”.

Опрацювання анкет дозволяє стверджувати, що в сучасному лінгвосоціумі активно функціонують два ЛСВ слова баланс: перший ЛСВ мовці асоціюють із сферою економіки, а друге значення тлумачать як “взагалі рівновагу”.

Дані анкети свідчать, що словом донор мовці найчастіше номінують “людину, що віддає кров для переливання її хворим або пораненим” та “щось або хтось, що віддає або здатний віддавати”.

Серед відомих значень слова блок інформанти називають такі: “підйомник”; “вузол машини”; “сукупність чогось”; “підставка”; “гірничий уступ”; “комплект аркушів”; “збірний (вантажний) елемент”; “угода, союз”; “ділянка земної кори”; “системний блок”; “політичний блок”; “блок цигарок”.

Частотним явищем є тлумачення термінів не як літературних слів, а як сленгізмів. Наприклад, при поясненні медичного терміна кома поряд із прямим значенням “хворобливий стан, при якому людина перебуває у несвідомому стані, що зумовлено смертю головного мозку” респонденти наводять такий ЛСВ - “стан алкогольного сп'яніння”. Термін зі сфери комп'ютерних технологій дискета пояснювали не лише як “комп'ютерний носій інформації”, а й зовсім несподівано: “пласка, худа людина”; спортивний термін шайба - це і “знаряддя для гри в хокей”, і “консервна банка”.

У деяких випадках мовці формулюють схожі визначення для понять різного виду лише на основі подібності їх звучання. Так, термін зі сфери спорту нокаут отримав пояснення прямого значення і переносного “про чийсь важкий стан, поразку”. Однак терміном нокаут номінують й інше спортивне поняття, яке у спорті має назву нокдаун.

Розглянемо, як представлена у питальниках лексична одиниця імунітет. Одна частина респондентів визначає це слово як “здатність до опору”, інша називає імунітетом “здатність людини опиратися різноманітним нездоровим викликам (здоров'я, економічні, соціальні, морально-етичні аспекти)”. Загалом більшість опитаних називає загальне значення, що утворене в результаті переосмислення семантики медичного терміна.

Результати анкетування засвідчують, що при поясненні певних термінологічних одиниць окремі респонденти називають поняття, що асоціативно пов'язані із тим, про яке запитують. Розкриваючи значення технічного терміна кесон, мовці розуміли кесонну хворобу: “хвороба, що виникає при швидкому підніманні з великих глибин”. В одній із анкет слово калібр тлумачиться як “патрон, гільза”. Респондент замінює справжнє значення слова поняттям, що пов'язане із цією лексемою.

Отже, використання таких соціолінгвальних критеріїв, як стать, вік, професія та місце проживання, є результативним для визначення рівня розуміння мовцями одиниць обраних для аналізу лексико-тематичних груп. Здійснене спостереження дозволило визначити домінантні риси функціонування термінолексики у мовній практиці соціуму.

Висновки до розділу 3

Аналіз реєстрів словників дозволив сформувати перелік терміноодиниць із неадекватно зафіксованим стилістичним статусом. Серед них виокремлено два типи: такі, які потребують термінологічної позначки, і такі, у яких термінологічна позначка є зайвою.

З'ясування реального стилістичного статусу виокремлених у результаті зіставлення лексикографічних праць лексичних одиниць здійснено шляхом анкетування із залученням чотирьох критеріїв: за статтю, за віком, за фахом та за місцем проживання.

Результати спостереження засвідчили, що репрезентативність обраних для аналізу критеріїв найбільшою мірою залежить від лексико-тематичної групи опрацьованих лексичних одиниць.

Критерій добору респондентів за статтю є показовим для виявлення рівня володіння СТ із галузі “Медицина”. Вищий рівень обізнаності із медичною лексикою встановлено у жінок. Виразно простежується різниця за цим критерієм для технічної термінолексики: вищий відсоток розуміння у чоловіків. Не є показовим зазначений критерій для економічної та спортивної лексики, оскільки рівень ознайомлення з лексемами цих терміносфер не залежить від статі респондентів.

Критерій добору інформантів за фахом є репрезентативним для таких же груп СТ, як і попередній критерій, - для медичної та технічної термінолексики. Не виявлено суттєвої різниці у відповідях респондентів стосовно володіння спортивною, економічною та конфесійною лексикою.

Критерій за місцем проживання виявився дієвим для термінів комп'ютерної сфери: встановлено низький рівень оперування такою лексикою жителями сільської місцевості. Однак цей критерій не є показовим для виявлення різниці у розумінні медичної, спортивної та економічної лексики.

Найбільшим впливом характеризується віковий критерій. Він суттєвий для усіх проаналізованих лексико-тематичних груп. Зокрема, найкращу обізнаність із термінами медицини виявили респонденти ІІ (30-40 рр.) і ІІІ (40-60 рр.) вікових категорій. Економічну лексику найкраще знають представники І (25-30 рр.) і ІІ (30-40 рр.) категорій. Високий показник володіння лексичними одиницями комп'ютерної сфери демонструють ті ж вікові категорії, що й стосовно економічних термінів. Конфесійну лексику найкраще знають опитувані ІV (після 60 р.) категорії.

Спостереження за особливостями тлумачення термінологічної лексики респондентами дозволило зробити такі висновки:

1) при використанні низки термінів у неспеціальних контекстах відбувається перекручення їх семантики;

2) в окремих випадках для тлумачення термінологічної одиниці мовці використовують одну або кілька сем її семного складу;

3) частотними є випадки оперування переносними значеннями термінолексеми при незнанні її первинного термінологічного ЛСВ;

4) активно використовуються транспозити із похідними некодифікованими значеннями;

5) спостерігається сплутування значення кількох терміноодиниць на основі подібності їх фонетичного оформлення;

6) у процесі комунікації мовці залучають окремі терміни для творення сленгізмів;

7) виявлено ряд оказіональних уживань стилістично переорієнтованих термінологічних одиниць, що в перспективі можуть перейти у статус переносних значень.

ВИСНОВКИ

1. Стилістичну транспозицію лексичних одиниць трактуємо як зміну позиції слова у лексико-семантичній системі мови. На сучасному етапі розвитку української мови спостерігаємо інтенсивну стилістичну транспозицію термінолексики. Сутність процесу полягає у переході терміна або термінологічного значення до сфери загальновживаної лексики шляхом зміни спеціального контексту функціонування на неспеціальний. Стилістичну переорієнтацію засвідчують загальномовні словники, в кодифікаційних реєстрах яких знімають термінологічну позначку біля лексеми чи певного ЛСВ.

2. Засадничим для вивчення процесу стилістичної транспозиції вважаємо аналіз іманентних ознак загальнолітературної та термінологічної норм. Спільними для них є такі ознаки, як поєднання динамічності і стабільності, а також кодифікованість. Кодифікаційні праці відображають визнаний соціумом у певний історичний період статус термінологічних одиниць. Якщо окрема лексема в процесі перманентної еволюції змінює свої семантико-стилістичні характеристики, то кодифікаційна практика певною мірою (повно чи неповно, вчасно чи із запізненням) ці трансформації фіксує. Метод лексикографічних зрізів, використаний у дослідженні, дав можливість здійснити комплексну параметризацію семантико-стилістичних процесів: стратифікувати термінологічну лексику сучасної української мови з погляду її лексикографічного статусу; встановити, у якому словнику востаннє подано термінологічну позначку біля лексеми чи ЛСВ; визначити хронологічні межі переходу термінів до загальномовного вжитку; а також простежити систему змін у тлумаченні значень стилістичних транспозитів. Показовими для вивчення процесу стилістичної транспозиції термінів у діахронії виявились словники РУС-37, РУС-48, РУС-68, РУС-79, СУМ, ВТС-2004, які містять систему стилістичних позначок і відображають стан лексичних норм української літературної мови у різні десятиліття її розвитку у ХХ та на початку ХХІ століття.

3. Мовні зміни детерміновані комплексною дією інтралінгвальних та екстралінгвальних чинників. Для розвитку лексико-семантичного рівня мови загалом та для стилістичної транспозиції термінів зокрема визначальними є екстралінгвальні фактори. Становлення незалежної української держави й нового суспільного ладу та зумовлена цим активізація політичних, економічних, наукових і культурних контактів нашої країни із державами світу спричиняють активний вихід термінологічних одиниць - репрезентантів відповідних сфер - у загальний вжиток. Подальший розвиток науки й техніки, дедалі більший вплив ЗМІ на суспільну спільноту також сприяють поширенню лексичних одиниць різних терміносистем у неспеціальному спілкуванні.

4. На основі стратифікації термінологічної лексики з погляду її стилістичного статусу в загальномовних словниках української мови сформовано корпус СТ, які змінили сферу функціонування зі спеціальної на неспеціальну. Свідченням активності процесу стилістичної переорієнтації є тематична різноманітність лексичних одиниць. Це транспозити із терміносистем медицини, спорту, техніки, політики й права, конфесійної сфери та одиниці, що марковані в проаналізованих лексикографічних кодексах позначкою спец.

Домінантними в ракурсі переходу до загальновживаного лексичного фонду є лексико-тематичні групи “Медицина”, “Спорт”. Із медичної терміносфери активно залучаються лексеми на позначення різноманітних хвороб і хворобливих станів, осіб за фаховою спрямованістю, галузей медичної науки, назв лікувальних дій та операцій, приладів та засобів лікування, назв медичних понять та ін. Спортивна галузь поповнює нетермінологічну лексику одиницями для називання видів спортивних змагань, назв осіб за спортивною діяльністю, видів спортивного інвентаря, періодів спортивних змагань, назв спортивних понять тощо.

Виявлено, що більшість лексем і ЛСВ із корпусу СТ змінили стилістичний статус на лексикографічному зрізі РУС-48 / СУМ. Меншою мірою переорієнтація терміностатусу відбувається на етапі СУМ / ВТС-2004. У цьому лексикографічному діапазоні зазнали стилістичної переорієнтації переважно терміни конфесійної сфери.

5. Динаміку мови в діахронії засвідчують не лише кількісні параметри надходження чи аутування слів, але й якісні перетворення лексем. Особливою інтенсивністю відзначається семантична перебудова СТ. Процес зміни стилістичного статусу термінів супроводжується стрімким розгалуженням семантичної структури транспонованих одиниць. Відбувається органічне поєднання стилістичних і семантичних процесів. Семантизація слів у словниках тлумачного типу слугувала підґрунтям для спостереження за особливостями перебудови семантичної структури транспозитів. Шляхом аналізу співвідношення семантичного обсягу лексем в різних словниках (в діахронії) виявили й описали типологію розгортання семантики стилістично переорієнтованих термінів. Внаслідок опрацювання зазначеного корпусу лексики виокремлено п'ять типів ускладнення семантичної структури термінів зі зміненим стилістичним статусом. Ці типи визначено за специфікою поповнення значеннєвого обсягу стилістичних транспозитів похідними МК (І тип), переносними ЛСВ (ІІ тип), прямими ЛСВ (ІІІ тип), термінологічними ЛСВ (ІV тип). В основі п'ятого (V) типу - поєднання ознак усіх попередніх типів у різних комбінаціях.

Простудійований лексикографічний матеріал засвідчує, що майже для всіх лексико-тематичних груп СТ домінантними є І, ІІ та V типи. Нижчими показниками частотності характеризується ІІІ тип ускладнення семантичної структури. Найменш продуктивним виявився ІV тип.

6. Аналіз словникових дефініцій у лексикографічних працях тлумачного зразка - СУМі та ВТСі-2004 - слугував підставою для констатації факту, що в загальному вжитку функціонують СТ з чотирма видами семантичної структури: елементарною, яка визначається за наявністю одного транспонованого ЛСВ; простою, яка складається з основного ЛСВ та похідного МК; складною, яка репрезентує два чи більше ЛСВ; а також надскладною, яка акумулює два і більше ЛСВ та похідні МК. Для стилістично транспонованих термінолексем найбільш характерними є складний та надскладний види семантичної структури.

7. Матеріали дослідження підтверджують, що кодифікаційна практика суттєво відстає у фіксації реальних лексичних норм. Існує дистанція між кодифікованим стилістичним статусом та реальними стилістичними ознаками багатьох термінологічних одиниць. Детальне вивчення реєстрів загальномовних словників української мови в аспекті виявлення особливостей фіксації термінолексики дозволило сформувати перелік лексем із неадекватно зафіксованим стилістичним статусом. Виділено дві великі множини проаналізованих слів: 1) ті лексеми, що потребують термінологічного маркування, і 2) ті, що потребують вилучення стилістичних позначок.

До першої множини належать терміноодиниці більшості виокремлених лексико-тематичних груп: сфери “Медицина” (диспепсія, облітерація, ендометрит, діатермія, детрит, гіперемія); спортивної галузі (серсо, корнер, смеш, форхенд, тобоган); конфесійної сфери (конгрегація); галузі “Економіка” (онколь, манко, субвенція, сальдо, пул, концесія); технічної терміносфери (пантограф, магнето, олеонафт, паккамера, саман).

Друга множина представлена лексемами з медичної галузі (шок, кома, інфекція, сепсис, алергія); спортивної терміносфери (заплив, хокеїст, дискваліфікація, фальстарт, ринг); конфесійної сфери (священик, великомученик, сповідатися); економічними транспозитами (збут, рентабельний, кошторис, інкасація); лексемами зі сфери “Техніка” (обтічний, капсула, агрегат).

Неадекватність фіксації термінологічних одиниць у проаналізованих загальномовних словниках української мови полягає не лише у непослідовній кваліфікації їхнього стилістичного статусу, але й у неповному відображенні семантичного обсягу. Виокремлено низку лексем, що функціонують у лінгвосоціумі з некодифікованими прямими чи переносними значеннями. Це одиниці різних терміносфер: “Медицини” (консиліум, донор, метастаз, діагноз), “Спорту” (фолити, фора), конфесійної сфери (причастя, апокаліпсис), “Економіки” (дистриб'ютор), “Техніки” (пробник, розпушувач) та ін.

8. Інтенсивні темпи мовної еволюції актуалізують потребу вивчення реального стану функціонування лексичних норм у мовному житті соціуму. З огляду на існування дистанції між кодифікованими та реальними семантико-стилістичними параметрами проаналізованих лексичних одиниць розроблено механізм дослідження співвідношення кодифікації та реалізації лексичних норм. Його сутність полягає у проведенні анкетування та зіставленні результатів із кодифікованими стилістичними і семантичними характеристиками відібраної лексики.

Для встановлення кореляції показників стилістичної транспозиції термінолексики і соціолінгвальних параметрів було обрано такі критерії залучення інформантів, як стать, вік, фах та місце проживання.

Результати проведеного анкетування дають підстави стверджувати, що максимально репрезентативним виявився віковий критерій: він суттєвий для всіх проаналізованих лексико-тематичних груп. Терміни медичної сфери найкраще тлумачать респонденти ІІ (30-40 рр.) і ІІІ (40-60 рр.) вікових категорій. Економічні терміноодиниці та лексеми комп'ютерної сфери найбільш точно пояснюють інформанти молодшого віку - І (25-30 рр.) і ІІ (30-40 рр.) категорій. Найвищу обізнаність із конфесійною лексикою виявляють представники ІV (після 60 рр.) категорії.

Результативність критерію добору інформантів за статтю виявилась дещо нижчою, ніж вікового. Найбільш виразно простежується різниця у відповідях респондентів різної статі для технічної термінолексики, оскільки значно вищі показники розуміння її семантики чоловіками, залученими до опитування. Під час аналізу відповідей стосовно транспозитів із економічної та спортивної галузей виявлено, що рівень володіння лексичними одиницями названих сфер не залежить від статі інформантів.

Критерій добору респондентів за фахом є показовим лише для термінолексики медичної сфери (за винятком слів, що називають найбільш відомі в соціумі хвороби чи медичні поняття) і технічної сфери. Однак він не відображає значної відмінності у рівні тлумачення інформантами спортивних, економічних і конфесійних терміноодиниць.

Критерій добору опитуваних за місцем проживання виявився дієвим лише для одиниць комп'ютерної сфери: визначено низькі показники оперування такою лексикою жителями села.

Загалом показовість кожного соціолінгвального параметра (статевої належності інформанта, вікової категорії респондента, фаху опитуваного чи його місця проживання) залежить від лексико-тематичної групи стилістично переорієнтованих термінів.

9. Дослідження засвідчило певні особливості використання термінологічної лексики у неспеціальних контекстах, як-от: перекручення семантики термінів, оперування переносними значеннями термінолексеми при незнанні її первинного термінологічного ЛСВ, використання термінів із похідними некодифікованими значеннями, сплутування значення кількох терміноодиниць на основі подібності їх фонетичного оформлення, залучення окремих термінів для витворення сленгізмів тощо.

10. Отже, поєднання теоретичних принципів кодифікації термінологічної лексики у загальномовних словниках української літературної мови і соціолінгвістичного дослідження реальних семантико-стилістичних параметрів терміноодиниць у мовній практиці соціуму є надійним підґрунтям для забезпечення об'єктивності кодифікаційних прескрипцій. Запропонований комплексний підхід сприятиме посиленню лінгвопрагматичного ефекту стилістичних і лексикологічних студій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аврорін В. А. Проблемы изучения функциональной стороны языка (к вопросу о предмете социолингвистики). - Ленинград: Наука, 1975. - 275 с.

2. Аксенова О. Г. Семантические изменения в группе общеполитической лексики украинского литературного языка второй половины ХІХ - первой половины ХХ вв.: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.01 / АН УССР. Отд-ние литературы, яз. и исскуствоведения. - К., 1968. - 17 с.

3. Ахманова О. Словарь лингвистических терминов. - М.: Советская энциклопедия, 1966. - 608 с.

4. Бабик В., Костенко Ю. Процессы детерминологизации и деспециализации лексики в сфере искусств // Формирование и функционирование специальной лексики в русском языке: Сб. научн. ст. - Днепропетровск: Изд-во Днепропетровского гос. ун-та, 1978. - С. 51-53.

5. Балог В. О. Галузева лексика в словнику української мови в 11-ти томах (1970-1980 рр.) (семантичний та стилістичний аспекти): Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.01 / Інститут української мови НАН України. - К., 2003. - 16 с.

6. Белодед И. К. Научная терминология: О работе комитета научной терминологии АН УССР // Общественные науки. - 1982. - № 2. - С. 205-209.

7. Бєльчиков Ю. О нормах литературной речи // Вопросы культуры речи. - 1965. - Вып. VI. - С. 6-14.

8. Білодід І. К., Лагутіна А. В. Особливості системи наукової термінології періоду НТР у контексті загальнолітературної мови // Тези доповідей республіканської конференції “Науково-технічний прогрес і проблеми термінології”. - Львів, 1980. - С. 26-27.

9. Блинова О. И. Термин и его мотивированность // Терминология и культура речи: Сб. ст. / Отв. ред. Л. И. Скворцов, Т. С. Коготкова. - М.: Наука, 1981. - С. 28-36.

10. Богачев Ю. П. Языковая норма и современные словари // Русский язык в национальной школе. - 1986. - № 7. - С. 6-10.

11. Бойко Л. В. Стилистичеcкая характеристика слова в словарях // Русский язык в национальной школе. - 1987. - № 6. - С. 7-13.

12. Бойко Н. И. Функционирование професcионально-терминологической лексики в языке современной украинской художественной прозы (семантическая и стилистическая характеристика): Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.01 / Киевский государственный педагогический институт им. А. М. Горького. - К., 1984. - 24 с.

13. Бондалетов В. Социальная лингвистика. - М.: Просвещение, 1987. - 158 с.

14. Бондарчук М. Н. Роль семного анализа для реструктуризации терминологического поля с доминантой “вираж” // Система і структура східнослов'янських мов: Міжкафедральний зб. наук. пр.- К., 1999. - 287 с.

15. Брагина А. А. Значение и оттенки значения в термине // Терминология и культура речи: Сб. ст. / Отв. ред. Л. И. Скворцов, Т. С. Коготкова. - М.: Наука, 1981. - С. 37-46.

16. Будагов Р. А. Проблемы развития языка. - М.: Наука, 1965. - 73 с.

17. Будагов Р. А. Толковые словари в национальной культуре народов. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1989. - 151 с.

...