Стилістична транспозиція термінологічної лексики в сучасній українській мові (кодифікаційний аспект)

Лексема девальвація, що у проаналізованих словниках до СУМу кодифікувалась як економічний термін, розгортає семантику, утворюючи МК основного та похідне переносне значення “1. Проваджене урядами в законодавчому порядку зменшення золотого вмісту грошової одиниці, а також зниження курсу паперових грошей відносно золота або іноземних валют. // Зниження вартості національної валюти, що здійснюється центральним банком за системи фіксованого валютного курсу. 2. перен. Зниження, втрата значимості, гідності, рівня чого-небудь” [ВТС-2004, 211]. МК утворюється шляхом узагальнення основної семантики слова, а переносне значення виокремлюється на основі метафоризації, як-от: девальвація військового потенціалу.

Деякі терміни демонструють гіпершвидкі темпи адаптації у загальномовному фонді не лише первинних, але й спектру похідних значень. Наприклад, лексема спонсор відсутня у реєстрах СУМу, у ВТСі-2004 зафіксована таким чином: “1. Поручитель, гарант (напр. гарант позики). 2. Особа чи організація, які матеріально підтримують будь-яку діяльність без одержання від неї прибутку з метою популяризації винятково свого імені (назви), торгової марки. // Замовник, організатор, улаштовувач; підрядчик. // Замовник реклами, рекламодавець. 3. розм. Той, хто надає кому-небудь допомогу (матеріальну, грошову і т. ін.)” [ВТС-2004, 1177]. Похідний ЛСВ, що маркований позначкою розм., утворюється у результаті метафоричного переосмислення семи “функція” - “підтримують

Загалом констатуємо, що активної стилістичної переорієнтації зазнають такі підмножини економічних термінів: назви економічних реалій, назви понять та явищ, процесів, назви груп або спільнот. Більшість СТ з економічної терміносфери нівелює терміностатус на лексикографічному зрізі РУС-48 / СУМ. Під час стилістичної транспозиції велика частка транспозитів розгортає семантичну структуру. Порівняльний аналіз словникових статей засвідчив, що СТ зі сфери “Економіка” найбільшою мірою притаманний V тип ускладнення семантики. Менш представлений І тип. Майже не зафіксовано лексем із ІІ, ІІІ та ІV типом розгалуження семантичної структури. Найчастіше переходять до загальномовного фонду колишні економічні СТ із елементарною та надскладною семантичною структурою. Лексичні одиниці із простим видом семантики менш частотні.

2.3.5 Лексико-тематична група “Техніка”

Трансформаційні процеси в українському вербальному просторі опосередковано відображають зміни в усіх сферах соціуму. Науково-технічний прогрес зумовлює не лише появу великої кількості слів для позначення нових реалій техніки, але й детермінує активне використання вузькоспеціальних науково-технічних термінів у загальномовному вжитку. Мобільність науково-технічної термінології виявляється у двох ракурсах, таких як: 1) перехід зі спеціальної сфери вживання до загальновживаного лексичного фонду; 2) розширення семантичної структури похідними МК, переносними, прямими, а іноді навіть термінологічними ЛСВ. На сьогодні актуалізується проблема адекватного відображення стилістико-семантичного обсягу зазначеного пласту лексики у кодифікаційних приписах української мови.

Розглянемо сукупність лексичних одиниць, що в проаналізованих словниках були марковані позначкою техн. Внаслідок дослідження виокремлено групу технічних термінів, які зазнали стилістичної транспозиції без змін у семантичній структурі. Це слова на позначення:

· приладів, пристроїв та деталей (паяльник (РУС-48*), мотор (РУС-48*), калорифер (РУС-48*), мегафон (РУС-48*), домкрат (РУС-79*), шасі (РУС-48*), гайка (РУС-48*), шуруп (РУС-48*), трос (РУС-48*);

· матеріалів та речовин (мазут (РУС-48*), ебоніт (РУС-48*), віскоза (РУС-48*), морилка (РУС-48*), оліфа (РУС-48*), пластмаса (РУС-48*);

· машин (всюдихід (РУС-48*), електровоз (РУС-48*);

· різноманітних понять зі сфери техніки (гідравліка (РУС-79*), електромережа (РУС-48*), кювет (РУС-48*).

Розглянуті лексеми характеризуються моносемічною структурою.

Активно переходять до загальновживаної лексики також терміноодиниці, семантична структура яких складається із двох значень. Наприклад, слово газифікація (РУС-48*) має трансформований стилістичний статус двох ЛСВ у СУМі: “1. Перетворення твердого та рідкого палива в горючий газ. 2. Застосування горючого газу як палива в різних галузях народного господарства і в побуті” [СУМ, ІІ, 13]. Термін радіатор маркований у РУСі-48 позначками тех., фіз., а СУМ подає змінені стилістичні параметри ЛСВ із сфер фізики і техніки: “1. Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря в двигунах внутрішнього згорання (в автомобілі, тракторі, літаку і т. ін.). 2. Нагрівальний прилад у системах водяного, парового, іноді електричного опалення” [СУМ, VІ, 429]. Лексема міксер (РУС-48*) зазнає стилістичної транспозиції у діапазоні РУС-48 / СУМ: “1. Циліндрична або бочкоподібна сталева посудина, в якій приймають рідкий чавун, виплавлений у доменній печі і призначений для дальшої переробки. 2. Прилад для приготування різних сумішей” [СУМ, ІV, 735-736]. У ВТСі-2004 спостерігаємо уточнення семантизації другого значення: “2. Прилад для змішування чого-небудь, для збивання кремів, коктейлів і т. ін.” [ВТС-2004, 529]. Варто зауважити, що загальнозрозумілість для мовців саме другого ЛСВ підтверджує зафіксований у словнику стилістичний статус, однак вживання першого значення обмежене спеціальною сферою, тому воно потребує відповідного маркування у словникових реєстрах.

Порівняння тлумачення транспозитів технічної сфери у кодифікаційних працях дозволяє виокремити типи ускладнення семантичної структури технічних СТ. Характерними є такі.

ІІ тип ускладнення семантичної структури

Технічні терміни нечасто ускладнюють семантику лише одним переносним ЛСВ, що є, однак, частотним для термінів інших терміносистем. Виявлено лексеми, переносні значення яких утворені досить давно. Так, слово двигун подане ще у РУСі-48 із похідним переносним ЛСВ, що з'являється у результаті переосмислення функціонального призначення двигуна - рухати: “1. Машина для перетворення якого-небудь виду енергії на механічну енергію. 2. перен., рідко. Те саме, що рушій” [СУМ, ІІ, 218].

ІІІ тип ускладнення семантичної структури

Частина лексичних одиниць, семантика яких пов'язана з технікою, еволюціонує шляхом утворення кількох похідних прямих значень. Наприклад, слово трейлер подано у СУМі із позначкою техн.: “техн. Тягач із візком-платформою для перевезення великих, громіздких предметів” [СУМ, Х, 225]. ВТС-2004 маніфестує ескалацію ЛСВ цього слова: “1. Потужна автомашина, тягач із причепом для перевезення великогабаритних неподільних вантажів. 2. Причіп для перевезення великогабаритних неподільних вантажів. 3. Житловий будинок на колесах, що причіпляється до автомобіля” [ВТС-2004, 1264]. Очевидно, що нові значення утворюються для конкретизації: 1) тягач із причепом > 2) причіп > 3) будинок, що причіплюється. Цій лексемі властивий складний вид семантичної структури (рис. 2.29).

Наприклад, лексема накат маркована у РУСі-48 двома позначками - тех., строит. СУМ репрезентує спектр стилістично транспонованих значень: “Дія за знач. накатати, накатувати. 2. Фарба, клей та ін., нанесене на поверхню чого-небудь спеціальними пристроями. 3. Шар настелених поверх чого-небудь або під чим-небудь колод, дощок і т. ін. 4. Добре утрамбована, виїжджена, укочена дорога, колія і т. ін. 5. Будівля, споруда для накриття, захисту від чого-небудь; навіз” [СУМ, V, 100].

Шлях семантичної еволюції лексеми детектор - від конкретного до абстрактного. Так, у РУСі-48 слово марковане позначками радіо., тех. СУМ констатує його стилістичну транспозицію: “Пристрій для перетворення коливань високої частоти в коливання низької частоти” [СУМ, ІІ, 258]. У ВТСі-2004 зафіксовано два ЛСВ (семантична структура слова розширюється новим значенням): “1. Пристрій для перетворення електричних коливань. 2. Пристрій для виявлення радіоактивного світлового і т. ін. випромінювання” [ВТС-2004, 217]. В усній мові спостерігаємо появу некодифікованого переносного значення “те, що здатне щось виявляти”, яке виникає на основі асоціативного переосмислення семи “виявлення”. Цей ЛСВ використовується мовцями у процесі суспільної комунікації, тому існує потреба його фіксації в сучасному загальномовному словнику.

ІV тип ускладнення семантичної структури

Семантична структура технічних термінів може ускладнюватися двома і більше термінологічними значеннями. Наприклад, слово диспетчер марковане у РУСі-48 з.-д., тех. СУМ констатує змінені стилістичні параметри лексеми: “Той, хто регулює рух транспорту або хід роботи на підприємстві з одного центрального пункту” [СУМ, ІІ, 286]. ВТС-2004 подає два термінологічні ЛСВ: “2. спец. Програма управління розподілом ресурсів. 3. спорт. Гравець, який організує дії своєї команди, веде гру” [ВТС-2004, 234]. Первинною для цих двох значень є сема “регулює” першого ЛСВ. Вона трансформується у сему “управління” другого значення та сему “який організує” третього похідного ЛСВ.

V тип ускладнення семантичної структури

Аналіз семантико-стилістичного потенціалу науково-технічних термінів за кодифікаційними приписами української мови дозволив виокремити СТ, що еволюціонують шляхом утворення комплексу прямих та переносних ЛСВ. Зокрема, термін генератор мігрує до загального вжитку в діапазоні РУС-48 / СУМ: “1. Машина для перетворення механічної енергії в електричну. 2. Апарат для вироблення, утворення чого-небудь. 3. Те саме, що газогенератор” [СУМ, ІІ, 50]. На сучасному етапі у суспільній комунікації є частотним переносне значення цієї лексеми, що подано у ВТСі-2004: “перен. Про того, хто постійно висуває, пропонує, винаходить, придумує що-небудь” [ВТС-2004, 177]. Активно використовується мовцями фразеологізм, що утворений на основі зазначеного переносного ЛСВ, - “генератор ідей”.

На підставі дослідження реєстрів словників української мови виокремлено сукупність технічних СТ, що розширили свою семантичну структуру похідними МК та окремими ЛСВ. Технічні терміни виявляють низьку частотність ускладнення семантичної структури лише МК. Як правило, терміни сфери “Техніка” репрезентують таку модель розгалуження семантики, що передбачає наявність переносного чи прямого значення та МК. Такою є схема розвитку семантики лексеми стопор: зміна термінологічного статусу на межі РУС-68 / СУМ і поява похідного значення та МК основного: “1. Пристрій для зупинення або закріплення в певному положенні рухомих частин механізму машини...; // перен. Перепона, перешкода у розвитку, перебігу якої-небудь справи, якогось заходу, явища. 2. Механізм для закривання розливного отвору в сталерозливних ковшах” [СУМ, IX, 731].

Лексема конвеєр (РУС-48*) подана у СУМі із трансформованим стилістичним статусом: “1. Пристрій для безперервного пересування деталей виробів від одного робітника до іншого, для транспортування вантажів і т. ін. 2. у знач. присл. конвеєром. Від одного до одного, одне за одним” [СУМ, ІV, 256]. ВТС-2004 маніфестує ускладнення семантики лексеми одразу двома похідними прямими МК першого ЛСВ та іншим прямим ЛСВ: “// Машина неперервної дії для переміщення вантажів з потрібним ритмом на певну віддаль. // Окремі ланки, процеси виробництва, що функціонують як єдине ціле, безперервний потік. 2. Ряд предметів, людей, звичайно залучених у здійснення якої-небудь дії” [ВТС-2004, 447].

Деякі технічні терміни зазнають поступового ускладнення семантичної структури похідними МК та ЛСВ. Так, СТ шаблон (РУС-79*) виокремлює похідне переносне значення у діапазоні РУС-48 / РУС-79, а МК та прямий ЛСВ утворюються на межі РУС-79 / СУМ: “1. Пристрій, за допомогою якого виготовляють однакові розміром, формою і т. ін. деталі та вироби при їх серійному чи масовому виробництві...; // Пристрій для перевірки правильності форми і розмірів готових виробів; калібр. 2. перен. Зразок, взятий для наслідування; штамп, банальність. 3. Креслення (у 2 знач.) архітектурної деталі в натуральну величину” [СУМ, ХІ, 394]. Розвиток семантики цієї лексеми відбувається таким чином: МК першого ЛСВ сформувалось на основі механічного перенесення семи “пристрій”; переносне значення утворилось у результаті метафоричного переосмислення семи первинного ЛСВ “однакові” та через її трансформацію у сему похідного “зразок”; третє пряме значення з'явилось внаслідок переосмислення семи “однакові”, що стала підґрунтям для створення корелятивної пари сем похідного ЛСВ “креслення - натуральна величина”.

Терміни зі сфери “Техніка” можуть еволюціонувати шляхом запозичення їх ЛСВ іншими терміносистемами. Наприклад, слово шайба обмежене позначкою мех. у РУСі-48. СУМ маніфестує утворення МК та ЛСВ спортивної семантики: “1. Прокладка під гайку або головку гвинта, яка має форму плоского кільця...; // Будь-яка прокладка такої форми. 2. спорт. Диск з гуми або пластмаси для гри в хокей” [СУМ, ХІ, 396]. У випадку утворення МК та при називанні спортивної реалії до уваги береться саме зовнішній вигляд шайби. Варто додати, що загальнозрозумілість спортивної терміноодиниці дає підстави констатувати необхідність зняття позначки спорт. у наступних кодифікаційних працях.

В українській мові побутують лексеми технічного походження із досить розгалуженою семантичною структурою. Так, слово люк у РУСі-48 представлене із позначками мор., тех. У СУМі спостерігаємо стилістичну транспозицію лексеми, появу прямого похідного значення і трьох термінологічних ЛСВ: “1. Отвір, звичайно з заслонкою, для проникнення вниз, в середину чого-небудь...; // Заслонка, дверцята, що прикривають такий отвір. 2. Отвір, що заміняє собою вікно. 3. спец. Отвір для засипання шахти, гірничих виробок із різними пристроями для регулювання подачі руди, вугілля до транспорту. 4. гірн. Нижня частина шахти, гірничих виробок із різними пристроями для регулювання подачі руди, вугілля до транспорту. 5. Отвір у борті судна, броні танка тощо для стрільби з артилерійської гармати, предмета” [СУМ, IV, 571]. При творенні похідних ЛСВ відбувається механічне перенесення семи “отвір”.

Окремі лексичні одиниці репрезентують гіперпродуктивність у розвитку семантики. Серед них - лексема блок, що позначена у РУСі-48 маркуванням тех., політ. СУМ репрезентує три омонімічні слова. Перше має одне значення: “1. техн. Простий механізм для підняття важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобом, через яке перекинуто ланцюг, канат і т. ін.” [СУМ, І, 202]. Друге складається з двох ЛСВ: “1. техн. Окрема, незалежна частина споруди, машини і т. ін., що складається також з окремих елементів або деталей. 2. буд. Природний або штучний будівельний камінь, порізаний на плити” [СУМ, І, 202]. Третє містить одне марковане значення: “політ. Об'єднання держав, організацій, партій і т. ін.” [СУМ, І, 203]. ВТС-2004 засвідчує подальшу семантичну еволюцію. Перше омонімічне слово залишається незмінним, однак друге поповнюється одразу двома ЛСВ - нейтральним та із позначкою тех.: “2. тех. Механізм, пристрій з однорідних або різнорідних деталей, елементів, що виконує єдину технічну задачу. 3. Одне або декілька приміщень, будівель якого-небудь єдиного призначення у побутовому, виробничому і т. ін. комплексі” [ВТС-2004, 56]. Третє містить значення, марковане політ. (доцільність позначки варто переглянути з огляду на актуальність ЛСВ у соціумі). З'являються ще два омонімічних слова, одне з яких складається із двох нейтральних ЛСВ: “1. Упаковка сигарет, що містить звичайно 10 пачок. 2. Серія однотипних теле- або радіопрограм, переданих одна за одною, або декілька статей, заміток на одну тему, поміщених у газеті” [ВТС-2004, 56], а друге об'єднує прямий ЛСВ та МК спортивної семантики: “Захист, перешкода. // спорт. У деяких видах спорту - захисний прийом по відношенню до м'яча або гравця команди супротивника; прийом захисту від удару” [ВТС-2004, 56]. Загалом вивчення семантичної структури лексем блок дає підстави стверджувати, що термінологічні значення (із позначками буд. та політ.) - потребують зняття обмежувального маркування з огляду на загальнозрозумілість для мовців.

Терміносфера “Техніка” є продуктивною у контексті динаміки процесу стилістичної транспозиції. Переходять до загальновживаного лексичного фонду такі підмножини технічних лексем: назви приладів, пристроїв та деталей, матеріалів та речовин, назви машин, різноманітних понять зі сфери техніки. Поповнення загальномовних ресурсів технічними термінами вирізняється активністю на межі РУС-48 / СУМ.

Розгортання семантики технічних транспозитів відбувається на етапі СУМ / ВТС-2004. Для технічних СТ найбільшою мірою властивий V тип ускладнення семантики. Частотність функціонування у загальновживаній мові лексем ІІ, ІІІ та ІV типу майже однакова. Не зафіксовано слів із І типом ускладнення семантичної структури.

Серед технічних транспозитів домінують лексеми із елементарною та складною семантичними структурами. Досить частотними є слова із надскладним видом семантичної структури.

2.3.6 Лексико-тематична група термінів політико-правової сфери

Термінологічні одиниці, що номінують явища та поняття суспільно-правової галузі, в сучасному лінгвосоціумі характеризуються високим функціональним навантаженням. Ці лексеми звучать у теле- та радіоефірах, частотні на шпальтах видань та на сторінках літературних творів. Висока активність термінів політичної та юридичної сфер мотивована зростанням освітнього рівня членів суспільної спільноти, водночас підтверджує процес інтелектуалізації мовної комунікації.

Під час студіювання кодифікаційних джерел брали до уваги лексеми, марковані позначками юр. чи юрид. та політ.

Нами виявлено стилістично переорієнтовані одиниці на позначення:

· осіб (співучасник (РУС-37*), позивач (РУС-48*), позичальник (РУС-48*);

· процесів (оскарження (РУС-48*);

· понять та явищ (закладна (РУС-48*), нерухомість (РУС-48*), легалізм (РУС-48*).

Продуктивно розширюють сферу вживання лексеми, що називають різноманітні політичні рухи. Наприклад, термін фемінізм “У буржуазних країнах - політичний рух за зрівняння жінок у правах з чоловіками” [СУМ, Х, 574] транспонувався на етапі РУС-48 / СУМ. Дещо пізніше, на межі СУМ / ВТС-2004, зазнають стилістичної транспозиції похідні від названого слова фемініст “Прихильник, послідовник фемінізму” [ВТС-2004, 1318] та феміністка “Жін. до фемініст” [ВТС-2004, 1318]. Крім того, спостерігаємо уточнення семантизації лексеми фемінізм (внаслідок переорієнтації на місцеві реалії) у ВТСі-2004: “Жіночий рух за повне зрівняння жінок у правах з чоловіками” [ВТС-2004, 1318].

Загальновживаними на сучасному етапі є політичні транспозити тероризм “Здійснювання, застосування терору; діяльність і тактика терористів” [СУМ, Х, 94] і терорист “Прибічник тактики терору; учасник терористичних актів” [СУМ, Х, 94].

Входять у широкий обіг й окремі ЛСВ, що репрезентують юридичну сферу. Наприклад, ЛСВ слова рухомість “2. Те саме, що рухоме майно” [СУМ, VIII, 916] зазнав зміни стилістичного статусу ще на етапі РУС-48 / СУМ.

Досліджуючи стилістичну транспозицію політичної та юридичної термінології, розглядали лексичні одиниці із семантичною структурою різного виду. Проаналізовано слова, семантика яких ускладнена лише МК. Зокрема, юридичний термін дарчий переходить до загальновживаної лексики із основним значенням та похідним МК: “розм. Той, що дарується; ... // Такий, яким засвідчується дарування чого-небудь” [СУМ, ІІ, 213-214]. РУС-48 маркує лексему теократія позначкою політ., а СУМ маніфестує змінений стилістичний статус основного ЛСВ та МК: “Форма державного правління, при якій політична влада належить духівництву; ... // Держава з такою формою правління” [СУМ, Х, 74].

Відбулась стилістична переорієнтація юридичних і політичних термінів, семантична структура яких складається із двох ЛСВ. Так, слово криміналіст позначене ремаркою юр. у РУСі-48, СУМ подає два транспоновані ЛСВ: “1. Фахівець з криміналістики. 2. розм. Те саме, що кримінальник” [СУМ, ІV, 347].

На межі РУС-48 / СУМ змінило стилістичний статус марковане позначкою політ. у РУСі-48 слово суверенітет “1. Незалежність і самостійність держави в її зовнішніх і внутрішніх справах. 2. Становище суверена, право верховної влади” [СУМ, ІХ, 818].

Проаналізовані терміноодиниці виявляють продуктивність не лише у переході до загальновживаного лексичного фонду, але й у творенні спектра МК чи ЛСВ, що є підставою для формулювання типів ускладнення семантики СТ політико-правової галузі.

І тип ускладнення семантичної структури

Виокремлено низку термінів, семантична структура яких репрезентує появу, крім транспонованих кількох ЛСВ, похідного МК одного із значень. Наприклад, під час стилістичної транспозиції юридичного терміна юрисдикція відбувся не лише перехід до загального вжитку двох ЛСВ названого слова, але й розширення семантики похідним МК. Транспозиція терміноодиниці юрисдикція “1. Право чинити суд, розглядати і вирішувати правові питання. 2. Сфера, на яку поширюється таке право” [СУМ, ХІ, 615] пройшла на етапі РУС-48 / СУМ, а МК з'явилось на межі СУМ / ВТС-2004: “1. ... // Повноваження давати правову оцінку фактам, розв'язувати правові питання” [ВТС-2004, 1420].

ІІІ тип ускладнення семантичної структури

Змінюють стилістичний статус термінологічні одиниці аналізованої тематичної групи, семантичне наповнення яких складається з кількох ЛСВ. Зокрема, РУС-48 маркує лексему сейм позначкою політ., а СУМ маніфестує наявність чотирьох нетермінологічних ЛСВ: “1. У деяких державах Східної Європи в епоху феодалізму - центральний станово-представницький орган. 2. Збори станових або інших високих представників. 3. Найвищий однопалатний законодавчий орган державної влади Польської Народної Республіки. 4. Однопалатний законодавчий орган Фінляндії” [СУМ, VІІІ, 110].

Аналогічно представлене у вибраних для дослідження кодифікаційних працях слово спікер: РУС-48 фіксує політичний термін, а СУМ подає два транспоновані ЛСВ - “1. Голова палати парламенту в ряді країн (напр., в Англії - палати громад, в Австралії, США - палати представників, у Бірмі - палати депутатів). 2. Особа, що повідомляє глядачів про рішення суддів на змаганнях з боксу” [СУМ, ІХ, 526]. За нашими спостереженнями, другий ЛСВ не набув поширення у неспеціальному спілкуванні.

Розглянемо репрезентований у словникових джерелах політичний термін фракція. РУС-48 маркує це слово обмежувальною позначкою політ., СУМ маніфестує наявність у значеннєвому наповненні трьох ЛСВ, один з яких отримує ремарку іст.: “1. іст. Група людей, об'єднаних професійними, цеховими інтересами. 2. Організована група депутатів - членів якої-небудь партії - в парламенті чи іншій представницькій установі, яка звичайно проводить певну лінію, вироблену цією партією. 3. Угруповання у складі політичної партії, яке виступає з своєю власною платформою, що суперечить основним принциповим положенням програми партії; антипартійне угруповання” [СУМ, Х, 381].

Студіювання особливостей фіксації термінів політико-правової сфери у загальномовних словниках засвідчує активність процесу стилістичної переорієнтації. Транспонуються лексичні одиниці таких підмножин: назви осіб, процесів, понять та явищ. Зміна терміностатусу слів в основному відбулась на лексикографічному зрізі РУС-48 / СУМ.

СТ політико-правової сфери виявляють продуктивність в ускладненні семантики похідними МК, переносними та прямими ЛСВ. Найбільш властивий цій лексико-тематичній групі ІІІ тип ускладнення семантичної структури. Менш представлений І тип. Майже не трапляються переорієнтовані терміноодиниці ІІ, ІV і V типів.

До загального вжитку переходять терміни з різними видами семантичної структури. Домінують слова з елементарним та складним видами. Менш частотним для цього пласту лексики є простий вид структури. Майже не трапляються лексеми із надскладною семантичною структурою.

2.3.7 Лексико-тематична група термінів із позначкою спец.

Дослідження особливостей процесу стилістичної транспозиції термінологічної лексики за лексикографічними джерелами української мови передбачає аналіз спеціальних одиниць різних терміносистем. З огляду на те, що сукупність термінів певної терміносфери становить окрему лексико-тематичну групу, наше дослідження ґрунтується на лексико-тематичному підході. О. Стишов зауважує, що “лексико-тематичний підхід дає змогу якнайширше охоплювати когнітивну сферу літературної мови, в яку входять слова-терміни з різних галузей знань, виробничої діяльності людей” [221, 95]. У словникових приписах слова окремої тематичної групи спеціальної лексики кваліфікуються певним видом ремарки: економічна лексика маркується позначкою ек. чи екон., юридична термінологія позначається юр., юрид., медичні терміни - мед. тощо. Ревізія реєстрів тлумачних та перекладних словників дозволила виокремити особливу, специфічну групу лексики, що маркована позначкою спец. Лексеми названої групи, безумовно, мають термінологічний статус, а віднесення до класу спеціальних одиниць зумовлене їх паралельним використанням у різних сферах спеціальних знань. У передмові до І тому Словника української мови за ред. І. Білодіда вказано, що при слові ставиться ремарка спец., якщо воно “вживається в близькому значенні в кількох галузях...” [СУМ, І, ІХ].

Незважаючи на специфіку реєстрації у кодифікаційних приписах української мови термінологічних одиниць, маркованих позначкою спец., стверджуємо, що ці слова активно задіяні в процесі стилістичної переорієнтації. Частотним явищем є транспозиція таких лексем без змін у семантичній структурі. Зокрема, переходять до загального вжитку технічні терміни на позначення приладів, апаратів, машин: диктофон (РУС-48*), спідометр (РУС-48*), лімузин (РУС-48*), парабелум (РУС-48*), скальпель (РУС-48*).

У деяких випадках спостерігаємо неадекватне, на нашу думку, маркування слова ремаркою спец., оскільки окремі лексеми, кваліфіковані цією позначкою, вживаються з таким значенням лише в одній терміносфері. Наприклад, слово скальпель варто супроводити позначкою мед., про що свідчить семантизація, подана у СУМі: “Невеликий хірургічний ніж” [СУМ, ІХ, 248].

Загальнозрозумілими для мовців стали терміноодиниці на позначення певних осіб - модельєр (РУС-48*), медіум (РУС-48*). Окремі лексеми, що раніше тлумачилися словниками як назви осіб, згодом набули модифікованої семантизації. Наприклад, слово гарант подано у СУМі із таким тлумаченням: “Той, хто гарантує що-небудь; поручитель” [СУМ, ІІ, 29] (спостерігаємо стилістичну переорієнтацію слова саме із таким значенням), а ВТС-2004 представляє дещо уточнене значення: “Держава, організація чи особа, які гарантують що-небудь; поручитель” [ВСТ-2004, 173]. Трансформація семантичного обсягу лексичної одиниці відбувається уже після її переходу до сфери загальновживаної лексики.

Зазнали стилістичної транспозиції слова, у яких лише один ЛСВ був технічним терміном. Зокрема, третє значення лексеми клавіатура “3. Пристрій, що дозволяє вводити інформацію в комп'ютер” [ВТС-2004, 431] змінило свій терміностатус.

Мігрують до загальновживаного лексичного фонду також терміни, семантична структура яких складається з двох і більше ЛСВ. Слово детонатор розширює сферу функціонування ще у діапазоні РУС-48 / СУМ: “1. Вибухова речовина, яка при вибуханні викликає детонацію іншої вибухової речовини: капсуль, запал для здійснення вибуху” [СУМ, ІІ, 258]. Аналогічно змінює стилістичний статус лексема дистанційний (РУС-48*): “1. Прикм. до дистанція. 2. Який здійснюється або діє на певній віддалі, дистанції” [СУМ, ІІ, 286]. Сьогодні у процесі суспільної комунікації друге значення цього слова мовці пов'язують із технікою, зокрема побутовою - пульт дистанційного управління.

Лексична одиниця інкрустація демонструє перехід до загального вжитку комплексу ЛСВ, один з яких називає дію, процес, а інший позначає результат дії: “1. Те саме, що інкрустування. 2. Малюнки, узори і т. ін., виконані способом інкрустування” [СУМ, ІV, 30].

Окремі терміни змінюють сферу функціонування із цілим спектром ЛСВ, що відображено у словнику. Наприклад, слово телефакс подано у ВТСі-2004 без обмежувальної позначки біля усіх трьох значень: “1. Апарат з друкуючим пристроєм, що використовується для приймання та передавання графічної, друкованої інформації засобами телефонного зв'язку. 2. Повідомлення, передане або прийняте таким приладом. 3. Номер абонента для такого зв'язку” [ВТС-2004, 1237].

Терміни, які належать до лексико-тематичної групи лексичних одиниць, маркованих позначкою спец., у процесі стилістичної переорієнтації характеризуються різними типами ускладнення семантичної структури (похідними МК, прямими чи переносними ЛСВ).

І тип ускладнення семантичної структури

Переходять до загальновживаного лексичного фонду не лише значення, але й похідні МК комп'ютерних транспозитів. Наприклад, ВТС-2004 засвідчує зміну стилістичного статусу основного ЛСВ та похідного МК лексеми процесор “Центральний пристрій в ЕОМ, що обробляє інформацію та управляє всім обчислювальним процесом і взаємодією пристроїв обчислювальної машини. // Пристрій для обробки даних” [ВТС-2004, 997].

ІІ тип ускладнення семантичної структури

Термінологічним одиницям, маркованим у словниках позначками спец., властивий і ІІ тип ускладнення семантики, тобто утворення на базі первинного СТ похідного переносного ЛСВ, однак семантична структура таких слів репрезентує наявність термінологічних чи прямих МК первинного ЛСВ. Зокрема, у семантичній структурі слова спектр відбулась стилістична транспозиція основного ЛСВ, водночас залишилося термінологічним МК на межі РУС-68 / СУМ: “1. Багатоколірна смуга, яка утворюється при проходженні світлового променя через призму або якесь інше середовище, що заломлює проміння...; // спец. Кольорова смуга або сукупність кольорових ліній, що утворюються при пропусканні випромінювань речовини, яка світиться, через особливі оптичні прилади і залежать від хімічного складу цієї речовини” [СУМ, IX, 496]. Марковане МК утворюється, на наш погляд, для конкретизації, уточнення семи основного ЛСВ “причина утворення” (проходження світлового променя через призму) і семи МК (пропускання випромінювань речовини через оптичні прилади). Проте в загальному вжитку ця лексема відома швидше у переносному значенні, що утворилося в діапазоні СУМ / ВТС-2004: “перен. Ряд однорідних, але відмінних одне від одного явищ, дій і т. ін.” [ВТС-2004, 1167]. Наприклад, надавати широкий спектр послуг.

V тип ускладнення семантичної структури

У процесі зіставлення словникових реєстрів виокремлено сукупність транспозитів, які ускладнили семантичну структуру похідними значеннями. Деякі лексеми демонструють постійну еволюцію семантики, що засвідчено словниками. Так, слово макет у діапазоні РУС-48 / СУМ змінює стилістичний статус і демонструє появу термінологічного ЛСВ: “1. Зразок чого-небудь, відтворений звичайно в зменшеному розмірі; модель. 2. друк. Взірець книжки, журналу тощо, попередньо виготовлений для наочного розміщення текстового ілюстративного матеріалу” [СУМ, IV, 602]. ВТС-2004 подає МК першого ЛСВ: “// Просторове відтворення виробу в умовному матеріалі, який дає найбільш повне уявлення про зовнішній вигляд виробу” [ВТС-2004, 505], що утворене на основі конкретизації семантики первинного значення.

Лексема опромінювати під впливом стилістичної транспозиції розширює семантику переносним ЛСВ: “1. Освітлювати промінням. 2. перен. Оживляти, зігрівати, сповнювати яким-небудь почуттям, настроєм і т. ін.” [СУМ, V, 780]. Переносне значення утворилось шляхом метафоризації, в основі якої - результат дії сонячних променів. Подальший розвиток семантичної структури цього слова позначений утворенням спеціального ЛСВ: “3. спец. Піддавати дії яких-небудь променів” [СУМ, V, 780], що функціонує у сфері фізики та атомної енергетики.

Динаміка науково-технічного прогресу на сучасному етапі визначається появою нових галузей науки. Однією із найбільш впливових є сфера комп'ютерних технологій. Інтенсивні темпи розвитку інформаційних систем детермінують виникнення нових слів для позначення реалій цієї галузі та активну інтродукцію інновацій у загальновживаний лексичний фонд. Як правило, спеціальна лексика, що називає найновіші поняття комп'ютерної науки, кодифікована у словниках, виданих в останнє десятиліття. Словник української мови в 11 томах за редакцією І. Білодіда фіксує лексичні одиниці комп'ютер, комп'ютерний [СУМ, ХІ, 689]. Великий тлумачний словник сучасної української мови за редакцією В. Бусла репрезентує у своїх реєстрах, звичайно, більшу кількість зазначеної лексики. У ньому із переорієнтованими стилістичними параметрами кодифіковано слова, що номінують технічні пристрої (дисплей, принтер, телефакс), види електронно-обчислювальних машин (ноутбук), осіб, які мають справу із комп'ютерною технікою (хакер), реалій комп'ютерного прогресу (роздруківка) та інші.

Серед сукупності проаналізованих слів домінують іншомовні, здебільшого запозичені з англійської. Однак іноді відбувається залучення у комп'ютерну терміносистему національних мовних ресурсів. Так, лексема користувач “Той, хто користується яким-небудь майном, землею тощо” [СУМ, IV, 290] трансформує семантичне наповнення задля називання особи, що працює на комп'ютері: “Той, хто користується чим-небудь - майном, землею, комп'ютером тощо” [ВТС-2004, 45].

Специфіка аналізованої групи лексики полягає у тому, що стилістичний статус великої кількості слів у кодифікаційних приписах, на нашу думку, представлений неадекватно. Цю проблему розглянемо у третьому розділі нашого дослідження.

Загалом констатуємо, що лексика, маркована позначкою спец., зазнала активної стилістичної транспозиції. Мігрували до загальновживаного лексичного фонду підмножини спеціальних слів, що називають прилади, апарати, машини, особи, різноманітні поняття та процеси. Стилістична транспозиція цієї групи найбільшою мірою відбувалась на лексикографічному зрізі РУС-48 / СУМ.

Транспоновані лексичні одиниці характеризуються різними типами ускладнення семантики. Найбільш частотний для цієї групи лексем V тип розгалуження семантичної структури. Часто трапляються зміни І й ІІ типу. Невластивими цій множині є ІІІ та ІV типи розгалуження семантики.

Серед термінів, маркованих у проаналізованих словниках позначкою спец., функціонують одиниці із різними видами семантичної структури. Переважно до загального вжитку переходять лексеми із елементарним та складним видами семантичної структури. Майже однакове кількісне представлення слів із простою та надскладною семантичними структурами.

Висновки до розділу 2

На сучасному етапі розвитку української мови зазнають зміни терміностатусу слова різних лексико-тематичних груп. Найчастіше у загальномовний фонд потрапляють одиниці із таких лексико-тематичних груп: “Медицина”, “Спорт”, “Техніка”, “Економіка”. Частотними у загальному вжитку є конфесійні терміни, терміни політико-правової сфери та терміноодиниці, марковані у проаналізованих кодифікаційних працях позначкою спец.

Процес стилістичної транспозиції термінолексем усіх лексико-тематичних груп переважно відбувається на лексикографічному зрізі РУС-48 / СУМ. Інколи нівелювання терміностатусу лексеми здійснюється на етапі СУМ / ВТС-2004.

У ході стилістичної транспозиції терміни не просто змінюють стилістичний статус, але й модифікують своє семантичне наповнення. Отже, спостерігаємо поєднання стилістичних і семантичних процесів.

Розрізняємо п'ять типів ускладнення семантичної структури транспозитів. Перший (І) тип характеризується появою у семантиці СТ похідного МК (одного або кількох). Другий (ІІ) тип розгортання семантики визначається за наявністю у семантичній структурі СТ похідного переносного ЛСВ. При поповненні семантики СТ прямими ЛСВ йдеться про третій (ІІІ) тип. Четвертий (ІV) тип розгалуження семантичної структури досліджуваних слів - виокремлення термінологічного ЛСВ. В основі п'ятого (V) типу - поєднання ознак усіх попередніх типів у різних комбінаціях.

І тип ускладнення семантики властивий медичним, спортивним, конфесійним, економічним, юридичним транспозитам та лексемам із позначкою спец. Непродуктивними у ракурсі цього типу виявилися терміноодиниці технічної сфери. ІІ тип характерний для слів майже усіх терміносистем, крім економічної та юридичної. Особливо високі показники ускладнення семантики переносними ЛСВ репрезентують медичні лексеми. ІІІ тип притаманний одиницям спортивної, технічної та юридичної сфер. ІV тип розгалуження семантичної структури має найнижчу частотність функціонування. Цей тип є основним у лексико-тематичній групі “Техніка”. Домінантним для проаналізованих слів виявився V тип зміни семантики. Він частотний для усіх лексико-тематичних груп, крім СТ політико-правової сфери.

Такі типи встановлено здебільшого на зрізі СУМ / ВТС-2004, оскільки словників тлумачного типу є небагато і цілісно осмислити семантичну структуру можемо лише на основі цих лексикографічних кодексів.

У новітній період розвитку української літературної мови СТ функціонують у загальновживаному номінативному фонді із розгалуженою семантичною структурою. На основі СУМу та ВТСу-2004 виокремили чотири види семантичної структури транспозитів. Елементарна структура маніфестує наявність лише одного переорієнтованого ЛСВ. Проста семантична структура характеризується МК (прямим, переносним чи термінологічним) основного ЛСВ. Складний вид визначається за наявністю двох і більше ЛСВ (прямих чи переносних). Надскладна семантична структура складається із двох чи більше ЛСВ та МК (одного і більше).

Майже всі проаналізовані лексико-тематичні групи містять слова із простою семантичною структурою, однак найбільш характерними для транспонованої термінолексики є складний та надскладний види.

Якщо ознакою терміноодиниці є її однозначність, то після стилістичної транспозиції слово стрімко розгортає свою семантичну структуру. Це підтверджується тим, що більшість проаналізованих СТ у результаті мають надскладний вид семантичної структури.

РОЗДІЛ 3. СПІВВІДНОШЕННЯ КОДИФІКАЦІЇ І РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕРМІНОЛЕКСЕМ У СУЧАСНІЙ МОВНІЙ ПРАКТИЦІ СОЦІУМУ

3.1 Термінологічні одиниці з неадекватно кодифікованим стилістичним статусом

Мова - явище безумовно соціальне, тому що виникає і розвивається в соціумі. Існування суспільства опосередковано детерміноване функціонуванням мови, оскільки без мовного спілкування воно втрачає свою дієздатність та функціональні можливості. За словами М. Юсселера, “суспільна діяльність в найширшому сенсі цього слова, мислення і мова є невіддільними складниками суспільного розвитку людини і його формування взагалі” 270, с. 19. Відтак у будь-якому суспільстві мова виступає засобом накопичення, зберігання і передачі здобутих соціумом знань. Саме тому суспільство та соціальні, економічні, культурні зміни, що відбуваються в ньому, не можуть не впливати на різні рівні мови. Однак наскільки реально соціум визначає пріоритети розвитку мовних процесів, настільки ж сама мова корегує особливості життєдіяльності сучасного суспільства: “між носіями мови і соціально-економічними, історичними та культурними умовами життя існує взаємна залежність в тому сенсі, що хоч мова і формується його носіями, ці процеси завжди зумовлені конкретною соціально-економічною, історичною, культурною ситуаціями” 270, с. 20.

Соціальна природа мови реалізовується у використанні певних мовних норм індивідами. “Для індивіда його мова - це засіб вираження думки, засіб пізнання дійсності і засіб комунікації, тому індивід засвоює з мовного середовища тільки те, що забезпечує його мовні потреби у висловленні думки, в пізнанні і в спілкуванні” 245, с. 42. Літературна форма будь-якої мови, стабілізація норм її використання впливають на сферу побутового спілкування, сприяють підвищенню культурного рівня носіїв цієї мови, а розвиток економічної сфери, науки, техніки, культури ставлять більш високі вимоги до мови в аспекті її відповідності новому змісту і формі. З огляду на динаміку розвитку суспільства та інтенсивну еволюцію мовної системи актуалізується потреба дослідження реального стану функціонування лексико-стилістичних норм у мовному житті соціуму. Аналіз словника сучасного носія української мови видається особливо цікавим у руслі нашого дослідження, оскільки перехід термінологічної лексики різних терміносфер до загальновживаного фонду спричиняє коливання стилістичних характеристик лексичних норм, які перманентно потребують адекватної реєстрації у кодифікаційній практиці.

На основі безпосереднього спостереження за мовою конкретних індивідуумів (представників різної статі, віку, професій), за функціонуванням мови у ЗМІ констатуємо факт, що існує невідповідність між кодифікацією стилістичного статусу і реальним стилістичним забарвленням багатьох терміноодиниць. Здійснене нами дослідження лексикографічних джерел української мови (загальномовних словників) у ракурсі виявлення особливостей переходу термінологічних одиниць до загальновживаного лексичного фонду дозволило встановити сукупність лексичних одиниць, що зафіксовані у кодифікаційній практиці із термінологічним статусом, тоді як реальне їх функціонування у лінгвосоціумі, за нашими спостереженнями, свідчить про змінені стилістичні параметри. Виявлено також лексеми, які подано у проаналізованих словниках як транспоновані, хоч реально, на нашу думку, немає підстав регламентувати саме такий їх стилістичний статус.

Лексичні одиниці з неадекватно кодифікованим стилістичним статусом (цим терміном ми послуговуємось у дисертаційній роботі) репрезентують різні термінологічні сфери. Найбільше мовних фактів такого типу виявлено з медичної галузі. Так, спостереження за станом фіксації цієї термінолексики дозволило сформувати реєстр лексичних одиниць медичного походження, семантична структура яких ускладнена похідними МК, прямими і переносними значеннями, що неправомірно зберігають термінологічне маркування у словникових статтях опрацьованих кодифікаційних праць. Наприклад, лексема шок маркована позначкою мед. у РУСі-48, СУМ кваліфікує це слово як стилістично транспоноване, а також фіксує появу переносного МК: “Загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, викликаний порушенням нервово-рефлекторної діяльності внаслідок фізичної чи психічної травми...; // перен. Стан пригніченості, розгубленості” [СУМ, XI, 508]. ВТС-2004 маніфестує термінологічний статус зазначеної лексеми, хоча фіксує переносне МК у своїх реєстрах.

Марковано обмежувальними позначками слова, у семантичній структурі яких вичленовано переносні ЛСВ. Так, лексема ембріон “біол. Зародок тварини або людини” [СУМ, II, 476] зберігає термінологічний статус у РУСі-48, СУМі, ВТСі-2004, хоча вже СУМ засвідчує появу нового переносного значення цього терміна: “перен. Зачаток, початкова стадія” [СУМ, II, 476]. Аналогічним способом кодифікована лексема алергія, яка в діапазоні РУС-48 / ВТС-2004 у словникових статтях маркована позначкою мед: “мед. Змінена чутливість організму тварин і людини до чужорідних речовин, що вводяться повторно” [СУМ, І, 33]. Проте усталився ЛСВ: “перен. Несприйняття кого-, чого-небудь, неприязне, негативне ставлення до кого-, чого-небудь” [ВТС-2004, 13].

Певна кількість лексичних одиниць із медичною семантикою виокремлює похідні прямі значення, залишаючись у реєстрах опрацьованих словників термінами. Наприклад, слово деградація у СУМі репрезентоване із двома ЛСВ: “1. біол. Спрощення будови й функцій організмів внаслідок зміни умов існування. 2. Поступове погіршення, втрата якихось якостей, властивостей; занепад, виродження” [СУМ, ІІ, 230]. Похідне значення утворюється в результаті метафоричного переосмислення семи “спрощення” первинного значення. За такою ж моделлю трансформує семантику лексема дегенерація, похідний ЛСВ якої виникає внаслідок метафоричного переосмислення набору сем “ослаблення життєвості” первинного ЛСВ, однак ця лексема зберігає термінологічне маркування у СУМі та ВТСі-2004.

Проаналізовано також лексеми, що в процесі стилістичної транспозиції утворюють не лише переносні, а й термінологічні значення. Так, слово вірус марковане у РУСі-48 мед., вет., СУМ кваліфікує цей термін із позначкою бакт.: “бакт. Один з найдрібніших мікроорганізмів, що викликає інфекційне захворювання” [СУМ, І, 682]. У ВТСі-2004 спостерігаємо появу одразу двох похідних ЛСВ, маркованих перен. та спец.: “2. перен. Про те, що торкає, уражає глибоко чи багатьох. 3. спец. Програма, що здатна сама приєднуватися до інших програм комп'ютера та викликати збої в їхній роботі” [ВТС-2004, 147]. Переносне значення утворене на основі метафоричного переосмислення основної семи первинного ЛСВ, а спеціальне з'являється в результаті запозичення ЛСВ. Варто зауважити, що загальнозрозумілість значення, яке марковане позначкою спец., дає підстави говорити про переорієнтацію його терміностатусу.

Спостерігаємо певну неадекватність відображення у лексикографічних джерелах української мови системи змін в семантиці медичних термінів. У результаті дослідження виокремлено сукупність лексем, що репрезентуються словниками як стилістично переорієнтовані, але потребують кодифікації набутих у процесі стилістичної транспозиції похідних переносних ЛСВ. Наприклад, медичний термін консиліум (РУСі-48*) зафіксований у СУМі без термінологічного маркування: “Нарада лікарів для визначення характеру й засобів лікування хворого” [СУМ, ІV, 264]. На сучасному етапі функціонує переносне значення цього слова “взагалі певне зібрання людей з метою обговорення чогось, когось”, яке виникає в результаті метафоричного переосмислення семи “нарада” первинного ЛСВ. Таким же чином розгалужується семантична структура СТ діагноз. Цей термін переходить до загальновживаного лексичного фонду на межі РУС-48 / СУМ: “Короткий лікарський висновок про характер і суть захворювання на підставі всебічного дослідження хворого, визначення хвороби” [СУМ, ІІ, 293]. Новоутворений переносний ЛСВ “те, що повністю викриває сутність когось чи чогось” потребує фіксації у словниках.

Виявляють продуктивність у творенні переносних значень ті медичні лексеми, семантична структура яких складається з двох і більше ЛСВ. Так, слово донор (РУС-79*) зафіксоване у СУМі без обмежувальної позначки: “Людина, що віддає свою кров для переливання її пораненим або хворим”. ВТС-2004 маніфестує появу похідного прямого значення: “частинка (атом, група атомів), що віддає електрони іншим частинам” [ВТС 2004, 238]. Активно використовується мовцями переносний некодифікований ЛСВ лексеми донор “щось або хтось, що віддає або здатний віддавати”, яке утворене в результаті узагальнення визначальної, спільної для обох кодифікованих значень, семи “віддає”.

Лексичні одиниці зі сфери медицини та фізіології залучені до складу фразеологізмів та стійких порівняльних зворотів. Наприклад, сьогодні у щоденних побутових ситуаціях мовці використовують фразеологізм, побудований на основі медичного СТ гормон (РУС-79*): “Біологічно активна речовина, що утворюється і виділяється в кров залозами внутрішньої секреції” [СУМ, ІІ, 133]. Фразеологічний зворот “гормони грають” використовують для позначення “особливого стану збудження, підвищеної фізичної та емоційної активності людини”. Медичний термін сомнамбула (РУС-48*) зазнає впливу стилістичної транспозиції на межі РУС-48 / СУМ: “Людина, хвора на сомнамбулізм; сновида, лунатик” [СУМ, ІХ, 454]. Стійкий порівняльний зворот “бути, як сомнамбула” використовується у ситуаціях спілкування задля посилення експресивності висловлювання. Прикметно, що метафорично переосмислюється не семантична структура первинної лексичної одиниці, а синонімічне значення цього ЛСВ - “сновида”.

Велику частку становлять лексичні одиниці, що потребують не лише фіксації набутих похідних ЛСВ, а й відображення у кодифікаційних реєстрах їх реального стилістичного статусу. Наприклад, слово аритмія у всіх опрацьованих словниках марковане позначкою мед.: “мед. Порушення нормального ритму діяльності серця” [СУМ, І, 59]. Похідне переносне значення “порушення певного ритму, логіки, гармонії” виникає на основі використання в цьому значенні спрощеного комплексу сем “порушення ритму” первинного ЛСВ.

Слово метастаз марковане позначкою мед. у двох значеннях: “мед. 1. Перенесення певного патологічного матеріалу з ураженої частини організму в іншу, де й виникає відповідний хворобливий процес. 2. Вогнище хвороби, що виникає внаслідок такого перенесення” [СУМ, IV, 616]. Вільне використання мовцями цієї лексеми свідчить про її транспозицію до сфери загальновживаного словникового складу. Переносний ЛСВ “взагалі поширення чогось” виникає у результаті використання слова з метою експресивної маркованості висловлювання. Медичний термін ступор “мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає при психічних захворюваннях, отруєннях, травматичних ушкодженнях мозку і т. ін.” [СУМ, ІХ, 808] ускладнює семантику переносним ЛСВ “стан нечутливості людини, спричинений нервовим потрясінням”, який потребує кодифікації у словниках української мови. Лексема адреналін маркована позначками фізіол., фарм. у СУМі та ВТСі-2004: “фізіол., фарм. Виділювана наднирковими залозами або синтетичним способом речовина, що є лікувальним засобом” [СУМ, І, 21]. На сучасному етапі це слово використовується зі значенням “те, що викликає покращення настрою, підвищує активність”, у молодіжному середовищі часто оперують стійким висловлюванням “приплив адреналіну”.