Ґенеза інституту реального зв’язку судна з державою прапора в міжнародному морському праві

7. Бекяшев Д. К., Бекяшев К. А. Международно-правовые проблемы борьбы с незаконным рыболовством. Москва: Проспект, 2015. 480 с.

8. Блюнчли И. Современное международное право цивилизованных государств, изложенное в виде кодекса. Перевод со 2-го немецкого издания / пер. А. Лодыженский, В. Ульяницкий; под ред. Л. Камаровский. Москва: Тип. Индрих, 1876. 634 с.

9. Брехова Н. А. Международные морские споры и порядок их разрешения в соответствии с частью XV Конвенции ООН по морскому праву 1982 г. Морское право. 2003. № 6. 255 с.

10. Броунли Я. Международное право: в 2 кн. / пер. с англ. С. Н. Андрианова; под ред. Г. И. Тункина. Москва: Прогресс, 1977. Кн. 1. 535 c.

11. Ваттель Эммер. Право народов или принцип естественного права, применяемые к поведению и делам наций и суверенов. Москва: Госюриздат, 1960. 720 с.

12. Вежновец В. Н., Бородич А. И. Международный переговорный процесс. Москва: Издательские решения, 2016. 332 с.

13. Великая хартия вольностей 1215 г.: Документы по истории зарубежных стран / под ред. Н. Л. Крашепииковой. Москва: МГУ, 1987. 157 с.

14. Венская конвенция о праве международных договоров. Москва: Юрид. лит., 1997. 333 с.

15. Вылегжанин А. Н., Гуреев С. А., Иванов Г. Г. Международное морское право: учеб. пособие / под ред. С. А. Гуреева. Москва: Юрид. лит., 2003. 432 с.

16. Вюнше Х., Шинкарецкая Г. Г. Новое в мирном разрешении морских споров. Мировой океан и международное право. Основы современного правопорядка в Мировом океане. Москва: Наука, 1986. С. 182-188.

17. Гуцуляк В. Н. Правовой режим морских торговых судов в иностранных портах: дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 1992. 193 с.

18. Давиденко Л. Правові проблеми реєстрації морських суден під «зручними» прапорами. Актуальні проблеми держави та права: зб. наук. праць / за ред. С. В. Ківалова. Одеса: Юрид. літ., 2010. Вип. 46. С. 66-71.

19. Демиденко В. В. Морское право: истоки и современность. Судоходство. 1995. № 1-3. С. 72-74.

20. Демин О. Б. Океанское приватирство в Англии XVI столетия: становление «теневой экономики». Морское право: история, современность, перспективы развития: сб. науч. трудов. Одесса: Издат-Информ ОНМА, 2002. № 1. С. 106-112.

21. Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. Вип. 28. 727 с.

22. Джунусова Д. Н. Международно-правовой режим Мирового океана. Астрахань: Издательский дом «Спутник+», 2015. 156 с.

23. Довгополова О. А. Соотношение понятий закрытого и территориального моря в международном морском праве. Морское право: история, современность, перспективы развития: сб. науч. трудов. Одесса: Издат-Информ ОНМА, 2002. № 1. С. 100-105.

24. Доклад Международного трибунала по морскому праву за период 1996-1997 годов / Док. SPLOS/27 от 23.04.1998 г. 23 с.

25. Доклад Международного трибунала по морскому праву за 1998 год / Док. SPLOS/35 от 31.03.1999 г. 18 с.

26. Дыгало В. А. Откуда и что на флоте пошло. Москва: Крафт+, 2000. 384 с.

27. Ермолаев Г. Г., Аксютин Л. Р., Бондар В. М. Справочник капитана дальнего плавания. Москва: Книга по требованию, 1988. 248 с.

28. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка: толково-словообразовательный. Москва: Дрофа, Русский язык, 2000. 1233 с.

29. Законы Ману / пер. С. Д. Эльмановича; провер. и исправ. Г. Ф. Ильиным. Москва: Ладомир, 1992. 360 с.

30. Законы Хаммурапи, царя Вавилона. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права: учеб. пособие / ост. В. Н. Садиков; под ред. З. М. Черниловский. Москва: Гардарика, 1996. С. 413.

31. Зыкин А. С. Роль международного суда ООН в развитии международного морского права. Матеріали 69-ї наукової конференції професорсько-викладацького складу економіко-правового факультету ОНУ імені І. І. Мечникова (Одеса, 26-28 листоп. 2014 р.). Одеса: Астропринт, 2014. С. 65-68.

32. Иванов Г. Г. Международная морская организация. 2-е изд. Одесса: Латстар, 1999. 392 с.

33. Иванов К. А. Флаги государств мира. Москва: Транспорт, 1971. 231 с.

34. Каперство. Словарь международного морского права / под ред. Ю. Г. Барсегова. Москва: Междунар. отношения, 1985. 78 с.

35. Караман И. В. Место и роль Международного трибунала по морскому праву в системе средств мирного урегулирования споров. Морское право: история, современность, перспективы развития: сб. науч. трудов. Одесса: Издат-Информ ОНМА, 2002. № 1. С. 43-48.

36. Категория «морское судно» в международно-правовых актах и законодательстве стран СНГ. Морське право: актуальні питання теорії та практики: зб. наук. праць ОНМА. Одеса: Іздат-Інформ ОНМА, 2007. Вип. 3. С. 60-63.

37. Кейлин А. Д. Советское морское право. Москва: Водтрансиздат, 1954. 395 с.

38. Клейненберг И. Э. К вопросу о существовании в Новгороде Великом X-XIII веках берегового права. Правоведение. 1960. № 2. С. 158-161.

39. Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995 р. Відомості Верховної Ради України. 1995. № 47-52. Ст. 349.

40. Кодекс торгового мореплавания СССР. Ведомости Верховного Совета СССР. 1968. № 39. Ст. 351.

41. Кожевников Ф. И. Русское государство и международное право (до ХХ века). Москва: Юрид. изд-во МЮ СССР, 1947. 335 с.

42. Кокин А. С. Трудовые конфликты на судах «удобного» и отечественного флагов. Позиции правительства, судовладельцев, моряков. Москва: Волтерс Клувер, 2008. 424 с.

43. Колодкин А. Л., Гуцуляк В. Н. Незамедлительное освобождение судов и экипажей в практике Международного трибунала по морскому праву. Международное право и национальные интересы Российской Федерации. Морское право: Интернет-журнал. 2007.

44. Колодкин А. Л., Гуцуляк В. Н., Боброва Ю. В. Мировой океан. Международно-правовой режим. Основные проблемы. Москва: Статут, 2007. 637 с.

45. Коломбос Д. Международное морское право / пер. с англ. Москва: Прогресс, 1975. 784 с.

46. Комментарий к Кодексу торгового мореплавания Союза ССР / кол. авторов. Москва: Транспорт. 1973. 400 с.

47. Конвенция о континентальном шельфе. Сборник международных соглашений и законодательных актов СССР по вопросам мореплавания. Ленинград: Мин. обороны СССР, 1971. С. 75-78.

48. Конвенция о международных правилах предупреждения столкновения судов в море 1972 года. Лондон: ИМО, 1985. 64 с.

49. Конвенция о Межправительственной морской консультативной организации 1948 года. Морское право и практика: информ. сб. ЦНИИМФа. Ленинград: Морской транспорт, 1961. № 15, вып. 71. С. 28-44.

50. Конвенция о режиме проливов 1936 года. Сборник международных соглашений и законодательных актов СССР по вопросам мореплавания. Ленинград: Мин. обороны, 1971. С. 205-216.

51. Конвенция о рыболовстве и охране живых ресурсов открытого моря 1958 года. Сборник международных соглашений и законодательных актов СССР по вопросам мореплавания. Ленинград: Мин. обороны, 1971. С. 123-128.

52. Конвенция о территориальном море и прилежащей зоне. Сборник международных соглашений и законодательных актов СССР по вопросам мореплавания. Ленинград: Мин. обороны СССР, 1971. С. 67-74.

53. Конвенция об унификации некоторых правил относительно ответственности, возникающей из столкновения судов внутреннего плавания 1960 года. Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами. Москва: Мин. обороны, 1971. Вып. XXIV. С. 82-86.

54. Конвенция Организации Объединенных Наций по морскому праву. Нью-Йорк: Изд-во ООН, 1982. 204 с.

55. Конвенция относительно обеспечения свободного плавания по Суэцкому каналу. Сборник международных соглашений и законодательных актов СССР по вопросам мореплавания. Ленинград: Мин. обороны СССР, 1971. С. 221-224.

56. Конвенція про мирне розв'язання міжнародних зіткнень від 18.10.1907 р.

57. Краткое изложение решений, консультативных заключений и постановлений Международного Суда: 1948-1991 годы. Нью-Йорк: ООН, 1993. 286 с.

58. Краткое изложение решений, консультативных заключений и постановлений Международного Суда: 1992-1996 годы. Нью-Йорк: ООН, 1998. 132 с.

59. Кривонос Р. А. Міжнародне співробітництво: теоретичні засади та концепції. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Київ: Київський ун-т‚ 2002. Вип. 35, ч. 2. С. 60-63.

60. Кузнецов Н. А. Флаги и вымпелы морских частей всевеликого войска донского. Казачество России в Белом движении: альманах «Белая гвардия». Москва: Посев, 2005. № 8. С. 68-69.

61. Кузнецов С. А., Грушко М. В. Подготовка к проведению Гаагской конференции 1930 года. Митна справа. 2011. № 4. С. 64-72.

62. Луговой О. М. Кодекс Олерона. Черная книга Адмиралтейства: Приговоры. Морское право: актуальные вопросы теории и практики: сб. науч. трудов. Одесса: Издат-Информ ОНМА, 2005. Вып. 2. С. 221-235.

63. Мамаев К. К. Флаги рассказывают. Ленинград: Аврора, 1972. 110 с.

64. Маховский Я. История морского пиратства / пер. с польского. Тула: ТОО «Филиппок», 1993. 287 с.

65. Международная конвенция по охране подводных телеграфных кабелей. Сборник международных соглашений и законодательных актов СССР по вопросам мореплавания. Ленинград: Мин. обороны СССР, 1971. С. 79-82.

66. Международная Конвенция по предотвращению загрязнения с судов 1973 года (измененная протоколом 1978 г. к ней: МАРПОЛ-73/78). Санкт-Петербург: ЗАО «ЦНИИМФ», 2012. 762 с.

67. Международное морское право: справочник / Г. С. Горшков, Г. А. Глазунов, В. С. Князев и др. Москва: Воениздат, 1985. 430 с.

68. Международное право в избранных документах: в 3 т. / сост.: Л. А. Моджорян, В. К. Собакин; отв. ред. В. Н. Дурденевский. Москва: Изд-во ИМО, 1957. Т. 3. 415 c.

69. Мейчик Д. М. Русско-византийские договоры. Журнал Министерства Народного Просвещения. 1916. № 11. С. 57-74.

70. Мелков Г. М. Военное мореплавание и безопасность России в XXI веке (международно-правовые и национальные проблемы). Москва: Изд-во Рос. гос. торгово-экон. ун-та, 2010. Ч. 2. 307 с.

71. Мировой океан и международное право. Основы современного правопорядка в Мировом океане. Москва: Наука, 1986. 296 с.

72. Мировой океан и международное право. Открытое море. Международные проливы. Архипелажные воды / отв. ред. А. П. Мовчан, А. Янков. Москва: Наука, 1988. 232 с.

73. Мировой океан и морское право: доклад Генерального Секретаря ООН / Док. UN A/54/459 от 30.09.1999 г. 163 с.

74. Молодцов С. В. Международное морское право. Москва: Междунар. отношения, 1987. 272 с.

75. Молодцов С. В. Международно-правовой режим открытого моря и континентального шельфа. Москва: Изд-во АН СССР, 1960. 348 с.

76. На лодьях и кочах. Под флагом России: История зарождения и развития морского флота. Москва: Согласие, 1995. 586 с.

77. Николаев А. Н. Женевская конференция по морскому праву. Советское государство и право. 1958. № 9. С. 51-60.

78. Оппенгейм Л. Международное право: в 2 т. Москва: Иностр. лит., 1949. Т. 1. 547 с.

79. Открытие Тихого океана Бальбоа. Хрестоматия по истории средних веков / под ред. Н. П. Грацианского, С. Д. Сказкина. Москва: Учпедгиз, 1950. С. 27-28.

80. Очерки международного морского права / П. Д. Бараболя, А. К. Жудро, Г. Ф. Калинкин, А. Д. Кейлин и др.; под ред. В. М. Корецкого, Г. И. Тункина. Москва: Госюриздат, 1962. 187 c.

81. Пивторак Г. Ф. Арбитражные учреждения как механизм разрешения споров по установлению реальной связи судна с государством флага. Право и закон: междунар. науч.-практ. журнал. Кыргызстан, 2017. № 4. С. 73-78.

82. Пивторак Г. Ф. Категория «Морское судно» в международно-правовых актах и законодательстве стран СНГ. Морське право: актуальні питання теорії та практики: зб. наук. праць ОНМА (м. Одеса, 19-20 квіт. 2007 р.). Одеса: Видав Інформ ОНМА, 2007. Вип. 3. С. 60-64.

83. Пивторак Г. Ф. Общая авария как специфический институт международного частного морского права. Морское право: история, современность, перспективы развития: сб. науч. трудов. Одесса: Издат-Информ ОНМА, 2002. № 1. С. 87-88.

84. Півторак Г. Ф. Modern realities оf the institute оf sea arbitration as a mechanism of the ensuring resolution оf the disputes on the establishment of genuine link between the ship and the flag state. EVROPSKЭ POLITICKЭ A PRБVNН DISKURZ. Praha, Vydбnн 2018. Svazek 5 2. P. 62-68.

85. Півторак Г. Ф. Актуальні питання принципу реального зв'язку судна з державою прапора. LEX PORTUS: юрид. наук. журнал. Одеса: Нац. ун-т «Одеська юридична академія». 2017. № 4 (6). С. 133-141.

86. Півторак Г. Ф. Діяльність Міжнародної морської організації у сфері забезпечення реального зв'язку судна з державою прапора. Морське право та менеджмент: еволюція та сучасні виклики: матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 14-15 квіт. 2016 р.). Одеса: НУ «ОМА», 2016. Вип. 10. С. 52-55.

87. Півторак Г. Ф. Забезпечення реального зв'язку між судном та державою його прапору у конвенції ООН з морського права 1982 р. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: «Право». Ужгород: Ужгородський нац. ун-т, 2013. Вип. 23. Ч. І, т. 3. С. 207-210.

88. Півторак Г. Ф. Международная конференция об удалении обломков 2007 - еще раз к вопросу о регистрации судов. Морське право: актуальні питання теорії та практики: зб. наук. праць ОНМА (м. Одеса, 17-18 квіт. 2010 р.). Одеса: Видав Інформ ОНМА, 2010. Вип. 10. С. 46-48.

89. Півторак Г. Ф. Міжнародний трибунал з морського права як механізм врегулювання спорів щодо юрисдикції держави прапора. Часопис Київського університету права. 2017. № 4. С. 267-272.

90. Півторак Г. Ф. Передумови формування інституту національності судна. Innovative research of legal regulashion of public administration (Lublin, 16-17 june 2017). Lublin: Republic of Poland, 2017. C. 66-68.

91. Півторак Г. Ф. Проблема забезпечення реального зв'язку між судном та державою прапору у діяльності міжнародної морської організації (IMO). Митна справа: наук.-аналітичний журнал. Одеса: Нац. ун-т «Одеська юридична академія», 2013. Вип. № 6 (90). С. 158-164.

92. Півторак Г. Ф. Судно як знаряддя політики держави у боротьбі за правопорядок у Світовому океані: історико-правовий аспект. LEX PORTUS: юрид. наук. журнал. Одеса: Нац. ун-т «Одеська юридична академія». 2017. № 2 (4). С. 172-182.

93. Півторак Г. Ф. Сучасне правове визначення судна. Морське право: історія, сучасність, перспективи розвитку: матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, Видавінформ 2014 р.). Одеса: ОНМА, 2014. Вип. 8. С. 62-63.

94. Півторак Г. Ф. Феномен реєстрації морського судна як проблема регулювання міжнародних відносин в сфері експлуатації морських просторів. Міжнародно-правові проблеми сучасного торговельного мореплавства: зб. матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 12 груд. 2013 р.). Київ: Ліра - К, 2014. Вип. 2. С. 93-97.

95. Поленина С. В. Комплексные правовые институты и становление новых отраслей права. Правоведение. 1975. № 3. С. 71-79.

96. Правовое регулирование морского судоходства / А. О. Балобанов, Г. И. Пузанова, К. Стефаноу и др. Афины-Генуя-Одесса-Ильичевск: Астропринт, 2003. 255 с.

97. Про затвердження Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України: постанова Кабінету Міністрів України від 29.09.1997 р. Офіційний вісник України 1997. № 40. Ст. 24.

98. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24.02.1994 р. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 25. Ст. 198.

99. Про приєднання України до Конвенції про Міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі 1972 року: постанова Верховної Ради України від 17.11.1992 р. № 2785-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 49. Ст. 673.

100. Про приєднання України до Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, поправок 1984, 1985, 1987, 1990 і 1992 років та Протоколу 1978 року до неї: постанова Кабінету Міністрів України від 21.09.1993 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi (дата звернення: 17.01.2017).

101. Про приєднання Української Радянської Соціалістичної Республіки до Віденської конвенції про право міжнародних договорів: указ Президії Верховної Ради Української РСР від 14.04.1986 р. № 2077-XI. Відомості Верховної Ради УРСР. 1986. № 17. Ст. 343.

102. Про прийняття Конвенції про Міжнародну морську організацію 1948 року (у редакції 1982 р.): постанова Верховної Ради України від 04.02.1994 р. № 3938-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 23. Ст. 171.

103. Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року: Закон України від 0306.1999 р. № 728-XIV. Відомості Верховної Ради України. 1999. № 31. Ст. 254.

104. Саваськов П. В. Нормы международного морского права в договорах древнерусского государства, заключенных с Византией в Х веке. Ведомости Московского университета. Серия: № 11: «Право». 1973. № 4. С. 77-83.

105. Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами. Москва: Госполитиздат, 1961. Вып. ХХ. С. 640-658.

106. Сиверс В. Главнейшие сведения по международному морскому праву. Санкт-Петербург, 1902. 252 с.

107. Сидорченко В. Ф., Скворцов А. И. Капитан морского судна. Санкт-Петербург: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. 307 с.

108. Скалова Л. В. Свобода судоходства - принцип реальной связи между судном и государством флага в современном международном морском праве. Деятельность государств в Мировом океане (международно-правовые аспекты). Москва: ИГПЛН СССР, 1983. С. 37-44.

109. Словарь международного морского права / под ред. Ю. Г. Барсегов. Москва: Междунар. отношения, 1985. 256 с.

110. Толстых В. Л. Международное право: практика применения. Консультативные заключения Международного суда ООН. Москва: МЗ -Пресс, 2004. 472 с.

111. Толстых В. Л. Международный арбитраж в Древней Греции. Древнее право. Ivs antiqvvm. 2013. № 2 (27). С. 28-45.

112. Тункин Г. И. Теория международного права. Москва: Международніе отношения, 1970. 392 с.

113. Ул'яновська О. Розмежування понять правової презумпції та правової фікції. Погляди провідних учених. Віче. 2011. № 10. С. 26-30.

114. Федоров А. Ф. Морское право. Одесса: Феникс, 2008. 332 с.

115. Хубиева М. Р. Практика международных судов и арбитражей, предусмотренных в Конвенции ООН по морскому праву 1982 г.: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Москва, 2012. 25 с.

116. Царев В. Ф., Королева Н. Д. Международно-правовой режим судоходства в открытом море. Москва: Транспорт, 1988. 104 с.

117. Чекуров М. В. Так гласил морской закон. Москва: Транспорт, 1998. 168 с.

118. Чечитко Ю. Т., Потеряйло Я. И. История морского флота: в 2 вып. Одесса: ОГМА, 1992. Вып. 1. 124 с.

119. Шемонаєв В. Ю. Загальна аварія (цивілістичні аспекти): автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Киев, 2003. 19 с.

120. Шемякин А. Н. Морское право: учеб. пособие. Харьков: Одиссей, 2004. 384 с.

121. Шемякин А. Н. Современное международное морское право и перспективы его развития. Одесса: ОНМА, 2003. 316 с.

122. Шемякин А. Н., Пономаренко А. К вопросу о проблемах правового статуса капитана морского торгового судна. Sea Review. 2003. № 1. С. 15-16.

123. Шемякін О. М. Діяльність Міжнародної морської організації по забезпеченню правопорядку у Світовому океані. Правова держава: Щорічник наук. праць. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2011. Вип. 22. С. 413-419

124. Шемякін О. М. До 20-річчя прийняття Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 р. Право України. 2002. № 4. С. 147-150.

125. Шемякін О. М. До питання тлумачення терміну «судно» у морському праві. Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. Одеса: Юрид. літ., 2003. Вип. 17. С. 122-125.

126. Шемякін О. М. Еволюція структури й змісту права користування морем: теорія та практика: дис. ... д-ра юрид. наук. Київ, 2005. 430 с.

127. Шемякін О. М. Знаменний етап у систематизації міжнародного морського права. Український часопис міжнародного права. 2002. № 4. С. 55-62.

128. Шемякін О. М. Міжнародна морська організація і морське право. Митна справа. 2011. № . С. 76-81.

129. Шемякін О. М. Міжнародне приватне морське право. Одеса: Латстар, 2000. 272 с.

130. Шемякін О. М. Реалізація міжнародних стандартів щодо кваліфікації командного складу екіпажів і праці у морському судноплавстві як складових безпеки мореплавства. Право України. 2012. № 3-4. С. 251-257.

131. Шемякін О. М., Півторак Г. Ф. Сучасні проблеми інституту державної реєстрації морських торговельних суден у міжнародному морському праві. Часопис Київського університету права. 2011. № 2. С. 290-293.

132. Шинкарецкая Г. Г. Судебные средства разрешения международных споров (тенденции развития): автореф. дис. … д-ра юрид. наук. Москва, 2010. 19 с.

133. Шифман И. Ш. Финикийские мореходы. Москва: Наука, 1965. 216 с.

134. Шумовский Т. А. Арабы и море. Москва: Наука, 1964. 192 с.

135. Эйхельман О. Очерки из лекций по международному праву. 2-е изд., допол. Киев: Типография И. И. Чоколова, 1909. 394 с.

136. Юридический справочник капитана судов заграничного плавания / под ред. А. С. Кокина. Ленинград: Изд-во Междунар. Фонда истории наук, 1991. 600 с.

137. Юшков С. В. Общественно-политический строй и право Киевского государства. Москва: Госюриздат, 1949. 543 с.

138. Advisory Opinion on the Constitution of the Maritime Safety Committee of the Inter-Governmental Maritime Consultative Organisation, 1960. ICJ Rep. 150.

139. Brownlie Ian. Principles of Public International Lawe. 6th ed. 2003. P. 672.

140. Buhanan Allen, Keohane Rodert O. The Legitimacy of Global Governance Institutions - Legitimacy in International Law / editors: Rudiger Wolfrum, Volker Robin. Springer Berlin Heidelberg New York, 2008. P. 29.

141. Caron D. D., Shinkaretskaya G. Peaceful Settlement of Disputes Through the Rule of Law. Beyond Confrontation / FislerDamrosh L., Danilenko G. M., Mьllerson R. eds. WestviewPress, 1995. P. 309-334.

142. Cesare P. R. Romano. The Proliferation of International Judicial Bodies: The Pieces of the Puzzle. New York University Journal of International Law and Policy. 1999. V. 31. P. 709.

143. Churchill Robin R., Lowе Alan V. The Law of the Sea. 1988. 206 p.

144. Churchill Robin R. The meaning of the “genuine link' requirement in relation to the nationality of the ships, University of Wales, Cardif, 2000. 75 р.

145. Coles Richard. Watt Edward Ship Registration: Law and Practice, second edition, Informa Law, Mortimer House, London, 2009. 712 p.

146. Constitution of the Maritime Safety Committee of the Inter-Governmental Maritime Consultative Organization, Advisory Opinion of 8 June 1960, ICJ Rep. 1960. P. 150-172.

147. Convention on the registration of inland navigation vessels Geneva, 25 January 1965 // Nations Unies 1966. Vol. 2. Chapter XII. Navigation.

148. Election of Members of the Maritime Safety Committee, as provided in Article 28 of the Convention / Resolution IMCO A.9(I) on 15 January 1959.

149. Establishment of an International Law Commission / Resolution UN A.174(II) on 21 November 1947.

150. Gebert H. Die voelkerrechtliche Denationalisierung der Piraterie. Kiel: Universitaetsbuchdruckerei von Schmidt & Klaunig, 1914. 68 s.

151. Haritini Dipla. The role of the International Court of Justice and the International Tribunal on the Law of the Sea in the progressive development of the law of the sea. UNRESOLVED ISSUES AND NEW CHALLENGES TO THE LAW OF THE SEA. Vaughan Lowe General Editor, 2006. 244 p.

152. Hedley C. The meaning of the «Genuine link», Requirement in Relation to the Nationality of Ships, October 2000.

153. Helmut Tuerk. The Contribution of the International Tribunal for the Law of the Sea to International Law. Penn State International Law Review. 2007-2008. V. 26. 304 p.

154. Henri, Cleopatra Elmira. The role of the international maritime organization in enactment of international legislation: A case study of the legal regulation of the carriage of dangerous goods by sea. These No 387. Universite of Geneve, Institut universitaire de hautes etudes internatuionales, 1984. P. 1.

155. IMO: 60 years in the servise of shipping. Bakcgrount paper. IMO News Issue 3, 2008. The International Maritime Organization, London, United Kingdom.

156. International conference of plenipotentiaries to examine the law of the sea / Resolution UN A.1105(XI) adopted on 21 February 1957.

157. International Court of Justice. Reports of Judgments, Advisory Opinions and Orders. Constitution of the Maritime Safety Committee of the Inter-Governmental Maritime Consultative Organization: Advisory Opinions of 8 June, 1960: I.C.J. Reports 1960. P. 150-172.

158. International Development Strategy for the Third United Nations Development Decade / Resolution UN A.56 (XXXV) on 5 December 1980.

159. International Tribunal for the Law of the Sea / List of cases: No. 1 for 4 December 1997 the m/v «Saiga» case «Saint Vincent and the Grenadines v. Guinea». Point 28.

160. Jenny S. Martinez. Towards an International Judicial System. Stanford Law Review. 2003. Vol. 56. P. 429-529.

161. Jоrn-Ahrend Witt. Obligations and Control of Flag States: Developments and Perspectives in International Law and EU Law, Lit Verlag, Berlin, 2007. 34 p.

162. Joseph David. The IMLI Manual on International Maritime Law: Shipping Law, Oxford University Press, 2016. 680 p.

163. Kelsen H. Principles of International Law. 2nd ed. New York: Holt, Rinehart&Winson, 1966. 441 p.

164. Kish J. The law of international spaces. Leiden: Sijthoff, 1973. XI, 236 p.

165. Lauritzen v. Larsen, United States Supreme Court (1953).

166. Manning - 2010/11: Annual Report Published 5 November 2010. London: Drewry Publishing, 2010. 56 p.

167. Manpower 2010 Update: The world demand for and supply of seafarers. BIMCO/ISF. 2010. 117 p.

168. Martinez Jenny S. Towards an International Judicial System. Stanford Law Review. 2003. V. 6. P. 440.

169. Matlin David. Re-evaluating the Status of Flags of Convenience under International Law, 1031. 1990. (1990-1991). Vanderbilt Journal of Transnational Law. 1990-1991. Vol. 23. P. 1017-1055.

170. Meyers H. The Nationality of Ships, Martinus Nijhoff, The Hague, 1967.

171. Minutes of the Second Committee: Territorial Waters. Acts of the Conference for the Codification of International Law. Geneva, 1930. Vol. 3. P. 221.

172. Mьnchau M. Terrorismus auf See aus vцlkerrechtlicher Sicht. Frankfurt am Main: Lang, 1994. 251 s.

173. Muscat Dhows case (France v. Great Britain), Hauge Court Rep (Scott) Permanent Court of Arbitration 1916. 96 p.

174. Odeke A. Bareboat and Charter (Ship) Registration, Kluwer Law International, Boston, 1998. 20 p.

175. Pamborides G. P. International Shipping Law: Legislation and Enforcement, 1999. 280 р.

176. Paper on Strengthening of Flag State Implementation, submitted by IMO at the fifth meeting of the United Nations Open-ended Informal Consultative Process on Oceans and the Law of the Sea, 7-11 June 2004 (A/AC.259/11).

177. Participation of developing countries in world shipping and the development of their merchant marines: Resolution 120 (V) of 3 June 1979. Proceedings of the United Nations Conference on Trade and Development: Fifth session (Manila, 7 May - 3 June 1979). Volume 1 Report and Annexes. New York: United Nations, 1981. P. 25-27.

178. Potter P. B. An Introduction to the study International Organization, 5 th ed. New York: Appleton-Century-Grofts Inc., 1948. P. 210.

179. Ptashenchuk O. The concept of «genuine link» in the international maritime law. International legal problems of modern merchant shipping: Collection of materials of the Second International Research and Practice Conference (Kyiv, 12 december 2013) / Kyiv University of Law at the National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv. 2014. Vol. 2.

180. Ready N. P. Ship Registration, Third Edition, LLP, London/Hong Kong, 1998.

181. Report on request by the first Assembly for an Advisory Opinion of the International Court of Justice on the constitution of the Maritime Safety Committee / Resolution IMCO A.21(II) on 6 April 1961.

182. Reports of Judgments Advisory Opinions and Orders / Case Concerning Kasikili/Sedudu Island (Botswana/Namibia). Judgment of 13 December 1999. International Court of Justice, 1999. 133 p.

183. Reservation exclusively for peaceful purposes of the sea-bed and the ocean floor, and the subsoil thereof, underlying the high seas beyond the limits of present national jurisdiction and use of their resources in the interests of mankind, and convening of the Third United Nations Conference on the Law of the Sea (A/9278) / Resolution UN A.3067(XXVIII) on 16 November 1973.

184. Reuland R. C.F. Interference with Non-National Ships on the High Seas Peacetime Exceptions to the Exclusivity Rule of Flag-State Jurisdiction. Vanderbilt journal of transnational law. 1989. № 22. Р. 1161-1229.

185. R. Gail Rayfuse. Non-Flag StateEnforsement in High Seas Fisheries, Boston, Martinus Nijhoff Publishers, 2004. 24 p.

186. The «Lotus» Case (Mr. Moore, dissenting), 7 September 1927. PCIJ A., No. 10. 1927.

187. The Maintenance of Public Order at Sea and the Nationality of Ships. 39 p.

188. Treaty Series. Treaties and international agreements registered or filed and recorded with the secretariat of the United Nations. New York: United Nations, 1964. Vol. 450. 486 p.

189. UNCTAD, Legal mechanisms for regulating the operation of open registry fleets during the phasing out period, UN doc. no. TD/B/C.4/AC.1/6 (1979).

190. Wilhelm H. Lampe. The «New» International Maritime Organization and its Place in Development of International Maritime Law. Journal of Maritime Law and Commerce. 1983. Vol. 14, № 3. P. 305-329.

191. William C. Burton. Burton's Legal Thesaurus: Fourth Edition. McGraw-Hill, 2006. 1063 p.

192. Yang H. Jurisdiction of the Coastal State over Foreign Merchant Ships in Interntional Waters and the Territorial Sea, Springer Berlin, Heidelberg. 2006. 286 p.



СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації:

1. Пивторак Г. Ф. Категория «Морское судно» в международно-правовых актах и законодательстве стран СНГ. Морське право: актуальні питання теорії та практики: зб. наук. праць ОНМА (м. Одеса, 19-20 квіт. 2007 р.). Одеса: Видав Інформ ОНМА, 2007. Вип. 3. С. 60-64.

2. Півторак Г. Ф. Международная конференция об удалении обломков 2007 - еще раз к вопросу о регистрации судов. Морське право: актуальні питання теорії та практики: зб. наук. праць ОНМА (м. Одеса, 17-18 квіт. 2010 р.). Одеса: Видав Інформ ОНМА, 2010. Вип. 10. С. 46-48.

3. Півторак Г. Ф. Забезпечення реального зв'язку між судном та державою його прапору у конвенції ООН з морського права 1982 р. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: «Право». Ужгород: Ужгородський нац. ун-т, 2013. Вип. 23. Ч. І, т. 3. С. 207-210.

4. Півторак Г. Ф. Проблема забезпечення реального зв'язку між судном та державою прапору у діяльності міжнародної морської організації (IMO). Митна справа: наук.-аналітичний журнал. Одеса: Нац. ун-т «Одеська юридична академія», 2013. Вип. № 6 (90). С. 158-164.

5. Півторак Г. Ф. Актуальні питання принципу реального зв'язку судна з державою прапора. LEX PORTUS: юрид. наук. журнал. Одеса: Нац. ун-т «Одеська юридична академія». 2017. № 4 (6). С. 133-141.

6. Півторак Г. Ф. Судно як знаряддя політики держави у боротьбі за правопорядок у Світовому океані: історико-правовий аспект. LEX PORTUS: юрид. наук. журнал. Одеса: Нац. ун-т «Одеська юридична академія». 2017. № 2 (4). С. 172-182.

7. Пивторак Г. Ф. Арбитражные учреждения как механизм разрешения споров по установлению реальной связи судна с государством флага. Право и закон: междунар. науч.-практ. журнал. Кыргызстан, 2017. № 4. С. 73-78.

8. Півторак Г. Ф. Міжнародний трибунал з морського права як механізм врегулювання спорів щодо юрисдикції держави прапора. Часопис Київського університету права. 2017. № 4. С. 267-272.

9. Півторак Г. Ф. Modern realities оf the institute оf sea arbitration as a mechanism of the ensuring resolution оf the disputes on the establishment of genuine link between the ship and the flag state. EVROPSKЭ POLITICKЭ A PRБVNН DISKURZ. Praha, Vydбnн 2018. Svazek 5 2. P. 62-68.

Наукові праці, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації:

10. Півторак Г. Ф. Сучасне правове визначення судна. Морське право: історія, сучасність, перспективи розвитку: матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 05-06 груд. 2013 р.). Одеса: ОНМА, 2014. Вип. 8. С. 62-63.

11. Півторак Г. Ф. Феномен реєстрації морського судна як проблема регулювання міжнародних відносин в сфері експлуатації морських просторів. Міжнародно-правові проблеми сучасного торговельного мореплавства: зб. матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 12 груд. 2013 р.). Київ: Ліра - К, 2014. Вип. 2. С. 93-97.

12. Півторак Г. Ф. Діяльність Міжнародної морської організації у сфері забезпечення реального зв'язку судна з державою прапора. Морське право та менеджмент: еволюція та сучасні виклики: матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 14-15 квіт. 2016 р.). Одеса: НУ «ОМА», 2016.

13. Півторак Г. Ф. Передумови формування інституту національності судна. Innovative research of legal regulashion of public administration: materials of International scientific conference (Lublin, 16-17 june 2017). Lublin: Republic of Poland, 2017. C. 66-68.



АНОТАЦІЯ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 12.00.11 «Міжнародне право» (293 - Міжнародне право). - Одеський національний університет «Морська академія» Міністерства освіти і науки України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України, Київ, 2018.

Дисертація присвячена комплексному теоретико-правовому аналізу міжнародно-правових аспектів інституту реального зв'язку судна з державою прапора. Опорними моментами роботи було з'ясування правової природи виникнення такого звязку, історичним аспектам його виникнення. В рамках дослідження проаналізовано феномен судна в морському праві, розглянуті сучасні критерії визначення реального зв'язку з державою прапора. Проаналізована реалізація інституту реального звязку в діяльності Міжнародної морської організації. Досліджена правова природа такого зв'язку та його реалізація та закріплення в міжнародно - правових актах. Розглянута діяльність Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй у контексті юрисдикційних прив'язок, які надали своє вираження у судових рішеннях, а також процедура розгляду спорів у Міжнародному трибуналі з морського права ООН порівняно з іншими механізмами вирішення спорів щодо реального зв'язку судна з державою прапора. Проаналізовано арбітражну практику й детально досліджено особливості врегулювання спорів.

Реальний зв'язок - дефініція, яка находить відображення в міжнароднимх конвенціях, але міжнародне право не розкриває його сутності, не визначає його. Очевидно, що зв'язок судна з державою прапора починається з моменту реєстрації такого судна. Кожне судно для свого подальшого використання, на вимогу міжнародного морського права, має бути зареєстроване під прапором певної держави.

Проблема забезпечення реального зв'язку між державою та суднами сьогодні є однією з ключових нерозв'язаних проблем сучасного морського права, що впливає на подальший розвиток майже всіх його підгалузей та інститутів.

Отже, термін «реальний зв'язок» описує особливі взаємовідносини між державою прапора й судном, що має право плавати під її прапором. Реальний зв'язок використовується як невід'ємна умова реєстрації в морському праві, тому принцип реального зв'язку обмежує коло можливих держав щодо здійснення реєстрації за критерієм здійснення юрисдикції та контролю.

Аналіз походження принципу реального зв'язку в міжнародному праві та його еволюція чітко свідчать про небажання деяких держав по-справжньому розглядати питання реального зв'язку між судном і державою прапора як передумову реєстрації суден.

Автором проаналізовано історичний матеріал, завдяки якому вствновлено, що держави протягом багатьох століть взагалі не вдавалися до будь-яких спроб встановлення правової регламентації щодо зв'язку між судном і державою прапора. Виявлено сучасні критерії щодо принципу реального зв'язку судна з державою прапора, зважаючи на визначення моменту, з якого саме починаться зв'язок судна з державою прапора та за яким можна визначити, чи є такий зв'язок «реальним».

Була проаналізована діяльність ІМО у зв'язку з виникненням міжнародних стандартів щодо встановлення реального зв'язку судна з державою прапора. Всі міжнародні нормативні акти приводяться до відповідності Конвенції по Морському праву, яка закріплює прямі і непрямі вимоги щодо реального зв'язку судна з державою прапора.

Окремий пункт дослідження присвячено аналізу наукових концепцій, які намагаються пояснити сутність юрисдикції держави прапора. Можно констатувати, що вони протистояти одна одній. Крім того, на практиці можуть виникати збіги юрисдикцій кількох держав. Аналіз досвіду спорів, які можуть виникати на цьому підґрунті, дає можливість стверджувати, що колізія юрисдикцій держав щодо судна в міжнародному морському праві не має універсального вирішення, вона підлягає вирішенню стосовно лише кожного конкретного випадку. Існує ієрархічна пріоритетність юрисдикцій у разі колізії, яка є дуже абстрактною й базується лише на загальних принципах міжнародного морського права.

Концепція реального звя'зку судна з державою прапора закріплюється насамперед у міжнародних конвенціях. Конвенція ООН з морського права 1982 року стосовно терміна «реальний зв'язок» не розширила сфери його застосування порівняно з Конвенцією про відкрите море 1958 року, але детальніше пояснює обов'язки держави прапора судна через її юрисдикцію щодо свого судна, саме через яку й здійснюється цей реальний зв'язок. Конвенції ООН про умови реєстрації суден 1986 року мала давати можливість створення юридичного механізму для врегулювання експлуатації флотів відкритої реєстрації, але в її сучасній редакції ратифікація її державами неможлива. Для України є надзвичайно важливим питання ратифікації Конвенції про умови реєстрації суден 1986 року (чинності ще не набула). Вона спрямована на уніфікацію умов реєстрації судна і закріплення мінімальних умов реєстрації; забезпечення і зміцнення реального зв'язку між державою і суднами, що ходять під її прапором; Конвенція містить вимогу про утворення в державі прапора компетентної національної морської адміністрації. Автором виявлено, що таких зв'язок має економічний характер, інтереси держав щодо втілення міжнародних норм повинні відповідати їх економічним інтересам.

Доведено необхідність прийняття міжнародно-правового акта з єдиними стандартами, що стосуються надання державою права плавання під її прапором.

Спори у сфері реального зв'язку судна з державою прапора в міжнародному морському праві мають здебільшого публічно-правовий характер, а саме звернення до міжнародних судових органів, насамперед у МС ООН, МТМП та арбітражні установи

Системний аналіз профільних нормативних положень, що визначають правовий статус міжнародних судових установ, дає підстави зробити висновок про створення багатосуб'єктної системи обов'язкових засобів вирішення спорів про тлумачення і застосування Конвенції ООН з морського права (Міжнародний трибунал з морського права, Міжнародний суд ООН, арбітраж тощо), що стало одним з елементів загальної світової тенденції до збільшення числа міжнародних судів, можна констатувати, що роль і значення міжнародних інституцій залишаються актуальними.

Ключові слова: судно, держава прапора, принцип реального зв'язку судна з державою прапора, юрисдикція держави прапора, уніфікація умов реєстрації.

The dissertation for a Scientific Degree of a Candidate of Law (Doctor of Philosophy) in specialty 12.00.11 «International Law» (293 - International Law). - National University «Odessa Maritime Academy» of the Ministry of Education and Science of Ukraine; Institute of State and Law of V. Koretsky of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2018.

The dissertation is devoted to the complex theoretical and legal analysis of the international legal aspects of the Institute of the genuine link of the vessel with the flag state. Supporting moments of work was to find out the legal nature of the emergence of a such link, the historical aspects of its occurrence. In the scope of the research of the phenomenon of the vessel in the maritime law, modern criteria for determining the genuine link with the Flag State are considered. The realization of the Institute of genuine link in the activity of the International Maritime Organization is analyzed. The legal nature of such link and its realization and consolidation in the international legal acts is investigated. The work of International Court of Justice of the United Nations in the context of jurisdictional bindings that gave expression it court decisions, as well as the procedure of reviewing disputes in the International Tribunal for the Law of the Sea of ??the United Nations compared with other mechanisms for resolving disputes regarding the genuine link of the vessel with the flag state. Arbitration practice is analyzed and peculiarities of settlement of disputes are studied in detail.

The genuine link is a definition that is reflected in international conventions, but international law does not reveal its essence, does not define it. It is evident that the link of the vessel with the Flag State begins with the registration of such vessel. Each vessel for its further use, at the request of international maritime law, must be registered under the flag of a particular state.

The problem of ensuring a genuine link between the state and the vessels today is one of the key unresolved issues of modern maritime law, which influences the further development of almost all its sub-sectors and institutes.

Consequently, the term «genuine link» describes a special relationship between the Flag State and a vessel, which is able to be under its flag.

The genuine link is integral condition of registration in maritime law, what is why the principle of the genuine link on limits the circle of states in the case of registration of a criterion of providing jurisdiction and control.

The analysis of the origin of the principle of genuine link in international law and its evolution clearly indicate the reluctance of some states to consider the issue of the genuine link between the vessel and the Flag State as a precondition for registering vessels.

The author analyzed the historical material, which established that the state for many centuries did not resorted to any attempts to establish legal regulation regarding the link between the vessel and the flag State. The modern criteria concerning the principle of a genuine link of a vessel with a Flag State are revealed, taking into account the determination of the moment at which the link between the vessel and the Flag State begins, and by which it can be determined whether such a link is «genuine».

The IMO activity was analyzed in link with the emergence of international standards for the establishment of a genuine link of the vessel with the flag state. All international regulations are governed by the Convention on the Law of the Sea, which establishes direct and indirect requirements for the genuine link of the vessel with the flag State.

A separate point of the research is devoted to the analysis of scientific concepts, which try to explain the essence of the jurisdiction of the state flags. It can be stated that they resist each other. In addition, in practice, there may be conflicts of jurisdiction between several states. An analysis of the experience of disputes that may arise on this ground makes it possible to argue that the conflict of jurisdictions of States with respect to a vessel in international maritime law does not have a universal solution, it is subject to a decision only on a case-by-case basis. There is a hierarchical priority of jurisdictions in the event of a conflict that is very abstract and based only on the general principles of international maritime law.

The concept of a genuine link between a vessel and a Flag State is established primarily in international conventions. The 1982 United Nations Convention on the Law of the Sea concerning the term «genuine link» has not expanded its scope in comparison with the 1958 Convention on the High Seas but further clarifies the obligations of the Flag State of the vessel through its jurisdiction over its vessel, through which it is carried out This UN Convention on the Registration of Vessels in 1986 was intended to enable the creation of a legal mechanism for regulating the operation of open registry fleets, but in its current version, ratification by its states is not possible. For Ukraine, it is extremely important to ratify the Convention on the Registration of Vessels in 1986 (not yet in force). It is aimed at unification of the conditions of registration of the vessel and fixing the minimum registration conditions; provision and strengthening of a genuine link between the state and vessels flying under its flag; The Convention contains a requirement for the creation in the State of the flag of a competent national maritime administration. The author finds that such a link is of an economic nature, and the interests of states in relation to the implementation of international norms should be in line with their economic interests.

The necessity of adopting an international legal instrument with the common standards concerning the provision of the state with the right of navigation under its flag is proved.

Disputes in the field of the genuine link of a vessel with a Flag State in international maritime law are largely public-law, namely the appeal to the international judicial authorities, first of all to the International Court of Justice in the UN, the International Tribunal for the Law of the Sea and arbitration institutions.

The systematic analysis of profile regulations that determine the legal status of international judicial institutions provides grounds for concluding the establishment of a multisubjective system of compulsory dispute resolution tools for the interpretation and application of the United Nations Convention on the Law of the Sea (International Tribunal for the Law of the Sea, UN International Court of Justice, arbitration, etc.), which has become one of the elements of the global trend towards increasing the number of international courts, it can be stated that the role and importance of international institutions remain relevant.

Key words: vessel, flag state, principle of a genuine link of a vessel with a flag state, jurisdiction of the flag state, unification of registration conditions.



ДОДАТОК

Размещено на Allbest.ru

...