Згода потерпілого у кримінальному праві України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМ. В.М. КОРЕЦЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Михальченко Наталія Миколаївна

УДК 343.223

ДИСЕРТАЦІЯ

ЗГОДА ПОТЕРПІЛОГО У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право»

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії)

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело _________________ Н.М. Михальченко

Науковий керівник Кваша Оксана Олександрівна,

доктор юридичних наук, професор

Київ-2018

АНОТАЦІЯ

згода потерпілий конститутивний кримінальний

Михальченко Н.М. Згода потерпілого у кримінальному праві України. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» - Київський університет права НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Київ, 2018.

Дисертацію присвячено проблемі згоди потерпілого у системі норм кримінального права України. Складність і неоднозначність вирішення проблеми згоди потерпілого в системі кримінального права України обумовлена тим, що згода потерпілого розглядається переважно як одна з умов правомірності у межах інших обставин, що виключають злочинність діяння, а також в Особливій частині КК України. Проблема згоди особи на заподіяння шкоди її правоохоронюваним інтересам актуалізовано, зокрема, такими чинниками: сучасні тенденції розширення приватних засад у кримінальному праві України, що обумовлює врахування позиції потерпілого при вирішенні питань про кримінальну відповідальність та покарання за заподіяну йому шкоду; недостатнє кримінально-правове забезпечення вирішення питання про відповідальність за шкоду, заподіяну за згодою потерпілого, що обумовлено насамперед відсутністю окремої статті у КК України; стала тенденція до розширення кількості обставин, що виключають злочинність діяння, що сприяє підвищенню ефективності кримінального закону на основі принципів верховенства права, законності справедливості, гуманізму.

У першому розділі узагальнено ознаки, які є конститутивними для кожної обставини, що виключає злочинність діяння. Таке діяння має бути: усвідомленим, вольовим; за своїми зовнішніми ознаками підпадає під ознаки конкретного злочину; суспільно корисним (абсолютно корисним) або соціально допустимим чи нейтральним) (відносно корисним); правомірним (дозволеним або кримінальним законом, або й іншим законодавством України). Правовим наслідком є виключення кримінальної відповідальності.

Суспільна небезпека ? це внутрішня, центральна частина поняття злочину. Відповідно відсутність її апріорі означає відсутність злочину. Ситуація, що виключає злочинність діяння, має місце лише якщо в у зовні подібному до злочину діянні відсутня суспільна небезпека як об'єктивна соціальна властивість злочину.

Протиправність не може детермінувати суспільну небезпечність, навпаки саме остання обумовлює протиправність. Відповідно правомірність детермінована відсутністю суспільної небезпечності. А не навпаки. Відсутність суспільної небезпечності обумовлює ознаку правомірності. Якщо суспільна небезпека властива тому чи іншому діянню, то воно має бути визнано кримінально протиправним, що означатиме його криміналізацію і перехід у «ранг» злочинного.

Згода особи у кримінальному праві України визначена як реальний, наявний, добровільний та чітко сформульований дозвіл повнолітньої психічно здорової особи на заподіяння шкоди її правам та законним інтересам, якими особа вільно розпоряджається, що висловлений безпосередньо перед початком реалізації згоди (прохання) особи або підтверджує попередню згоду (прохання) та спрямований на досягнення мети, що не є соціально шкідливою.

Визначено природний, позитивістський та природно-позитивістський підходи до розуміння юридичної природи обставин, що виключають злочинність діяння. Крізь призму правового принципу nullum crimen sine lege запропоновано розглядати наявність згоди особи на спричинення шкоди у законодавчих конструкціях складів злочинів, що передбачають посягання на цінності, якими особа може вільно розпоряджатися, як відсутність протиправності діяння.

Запропоновано власне визначення поняття «обставина, що виключає злочинність діяння» ? це ситуація, за якої вчинене особою діяння, подібне за об'єктивними ознаками до злочину, є суспільно корисним (прийнятним/допустимим), тому не заборонене законодавством України, у зв'язку з чим особа не підлягає кримінальній відповідальності. Поділ обставин, що виключають злочинність діяння, за критерієм суспільного схвалення на обставини «абсолютної (повної, цілковитої) корисності» (наприклад, необхідна оборона) та обставини «відносної корисності» (наприклад, згода потерпілого).

У другому розділі запропоновано класифікацію ознак складів злочинів, властивістю яких є згода особи. Залежно від необхідності встановлення наявності/відсутності згоди особи: згода особи як позитивна властивість ознаки складу злочину, згода особи як негативна властивість ознаки складу злочину); залежно від того, чи передбачена згода особи у диспозиції статті Особливої частини КК України: латентна властивість згоди особи як ознаки складу злочину, наявна властивість згоди особи, наявно-латентна властивість згоди особи; залежно від того, властивістю якої ознаки складу злочину виступає згода особи: згода особи як властивість суспільно небезпечного діяння, згода особи як властивість способу вчинення злочину, згода особи як властивість мети вчинення злочину.

Охарактеризовано відсутність згоди особи як конститутивну ознаку складів злочинів, передбачених у статтях 149, 168, 289, 314 КК України. Особливу увагу приділено відсутності згоди особи у складах «наркотичних» злочинів. Встановлено значення відсутності згоди особи у випадках, коли суспільно небезпечне діяння описується законодавцем термінами «примушування», «примус», «спонукання», «схиляння» чи «втягнення».

В роботі запропоновано встановити відповідальність за статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, вчинені за наявності згоди цієї особи. Згода потерпілої особи у цьому випадку повинна бути дійсною, усвідомленою, вольовою, добровільною та бути висловленою до початку статевих зносин. Розвинуто наукові підходи щодо інтерпретації поняття «негативні ознаки складу злочину». Запропоновано розуміти під ними обов'язкові ознаки складу злочину, зазначені у диспозиції статті Особливої частини КК України шляхом використання заперечувальних формулювань у законодавчих конструкціях складів злочинів, які вказують на наявність ознаки складу злочину, за винятком її окремої властивості.

У дисертації охарактеризовано наявність згоди особи як конститутивної ознаки об'єктивної сторони складів злочинів. Зроблено висновок, що наявність згоди особи на спричинення шкоди у законодавчих конструкціях тих складів злочинів, які передбачають посягання на цінності, якими особа може розпоряджатися, свідчить про відсутність такої ознаки злочину, як протиправність діяння. Адже особа, яка може розпоряджатися відповідними цінностями на власний розсуд, «легітиматизувала» (схвалила) вчинення діянь, які зовні схожі зі злочинами, однак у зв'язку відсутністю протиправності особа до кримінальної відповідальності не притягається. Виокремлено основні умови згоди потерпілого у складах злочинів, передбачених у ст.ст. 134, 155, 409 КК України. Зокрема, основними умовами згоди потерпілої особи як властивості суспільно небезпечного діяння, передбаченого у ст. 134 КК України, є наступні: адресантом згоди на проведення операції (процедури) штучного переривання небажаної вагітності може бути як вагітна жінка, так і інші особи, які мають право на це відповідно до законодавства України (законні представники вагітної жінки віком до 14 років або недієздатної особи); дійсність згоди; усвідомленість згоди та її вольовий характер; добровільність згоди; момент вираження згоди - до початку проведення операції (процедури) штучного переривання небажаної вагітності; форма згоди - письмова. Запропоновано зміни до КК України, зокрема, які стосуються доповнення ст. 409 цього Кодексу новою частиною, в якій передбачити, що за цією статтею як співвиконавець підлягає відповідальності особа, яка за згодою або за проханням військовослужбовця заподіює йому тілесні ушкодження будь-якого ступеня тяжкості з метою ухилення військовослужбовцем від несення обов'язків несення військової служби.

В роботі визначено момент отримання згоди на заподіяння шкоди. Якщо в момент вчинення діяння, особа ще не надала дозвіл на заподіяння шкоди її правам чи інтересам, то діяння заподіювача шкоди містить ознаки злочину. Згода має бути висловлена не просто «до» вчинення діяння, а «безпосередньо перед» вчиненням такого діяння, оскільки з плином часу особа, яка дає завчасно дозвіл на вчинення тих чи інших дій, може змінити свою думку і принаймні внутрішньо відмовитись від свої попередньої згоди. Обґрунтовано зміни до Кримінального кодексу України, зокрема до статей 36, 134, 141-143, 145, 155, 159, 163, 182, 232-1, 315, 323, а також запропонована редакція статті 43-1 «Згода особи»:

«1. Не є злочином заподіяння шкоди правам чи інтересам, що охороняються законом, якими може вільно розпоряджатися повнолітня психічно здорова особа, якщо воно вчинене з її добровільного дозволу, який висловлений безпосередньо перед початком реалізації згоди (прохання) або підтверджує попередню згоду та спрямований на досягнення мети, яка не є соціально шкідливою.

2. Згода особи, передбачена частиною першою цієї статті, виключає кримінальну відповідальність за заподіяння шкоди її здоров'ю лише у випадку, якщо вона була надана для досягнення суспільно корисної мети.

3. Згода особи, передбачена частиною першою цієї статті, не виключає кримінальну відповідальність за заподіяння шкоди життю іншої людини.

4. Особа, яка позбавила життя невиліковно хворого на його прохання з метою припинення страждань, не може бути засуджена до довічного позбавлення волі, а строк покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати половини максимального строку позбавлення волі, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу».

Ключові слова: згода потерпілого, дозвіл особи, прохання, добровільність, суспільна небезпечність, здійснення свого права, обставина, що виключає злочинність діяння.

SUMMARY

Mikhalchenko N.M.The consent of the victim in the criminal law of Ukraine. - The original manuscript.

Thesis is for the degree of Candidate of Juridical Sciences(Doctor of Philosophy), according to specialty 12.00.08 - Criminal Law and Criminology, Penal Enforcement Law.?Kyiv University of Law, Institute of State and Law of V.M. Koretsky National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2018.

The dissertation is devoted to the problem of consent of the victim in the system of norms of criminal law of Ukraine. The complexity and ambiguity of solving the problem of consent of the victim in the system of criminal law of Ukraine is due to the fact that the consent of the victim is considered as one of the conditions of legality in the framework of other circumstances, which exclude the criminality of the act, as well as in the Special Part of the Criminal Code of Ukraine. The problem of the consent of the person to cause harm to her protected interests is actualized, in particular, by the following factors: modern tendencies of expansion of private basis in the criminal law of Ukraine, which stipulates taking into account the position of the victim in dealing with issues about criminal liability and punishment for the harm caused to him; deficient of criminal-legal support of the solution of the question about responsibility for the harm caused with the agreement of the victim, due to the absence of a separate article in the Criminal Code of Ukraine; began the tendency to expand the number of circumstances that exclude the crime of an act, which contributes to increasing of the effectiveness of the criminal law on the basis of the principles of rule of law, the legality of justice, humanism.

The first article summarizes the features that are constitutive for every circumstance that excludes the crime of an act. Such an act should be: conscious, freewill; by its external features, falls under the signs of a specific crime; socially useful (absolutely useful) or socially permissible or neutral (relatively useful); lawful (permitted or criminal law, or other legislation of Ukraine). The legal consequence is the exclusion of criminal liability.

Social danger is an internal, central part of the concept of crime. Accordingly, the absence of its a priori means the absence of a crime. The situation which except the crime of an act takes place only if in the similar to the crime act there is no social danger as an objective social character of a crime.

Wrongfulness can not determine social danger, instead namely it is the latter that causes wrongfulness. Accordingly, legality is determined by the lack of social danger. But not the other way around. The absence of public danger causes a sign of legality. If a public danger is inherent to one or another act, then it must be recognized as a criminal offense, which will mean its criminalization and the transition to the "rank" of the criminal one.

The consent of a person in the criminal law of Ukraine is defined as a real, available, voluntary and clearly formulated permission of an adult mentally healthy person to cause damage to her rights and legitimate interests. An interest that the person is freely disposed of, which was made immediately before the implementation of the agreement (request) of the person, or confirms the preliminary consent (request) and aimed at achieving the goal, is not socially harmful. Determined natural, positivist and natural-positivist approaches to understanding the legal nature of circumstances that exclude the crime of the act. Through the prism of the legal principle nullumcrimen sine lege, it is proposed to consider the consent of the person to cause damage in the legal constructions of the crimes, which imply encroachment on the values that a person can freely dispose of as a lack of unlawfulness of an act. Proposed self-determination of the concept of "circumstance that excludes the crime of an act" - a situation in which a person committed an act, which similar on objective grounds for a crime, is socially useful (acceptable / permissible). Therefore it is not prohibited by the legislation of Ukraine, in connection with which the person is not subject to criminal liability. The division of circumstances that exclude the crime of an act, on the criterion of public approval on the circumstances of «absolute (full, complete) utility» (for example, the necessary defense) and the circumstances of «relative utility» (for example, consent of the victim).

Were proposed the features classification of the crimes composition, feature of which is the consent of the person. Depending on the need to establish the presence / absence of consent of the person: consent of the person as a positive feature of the crime characteristics, consent of the person as a negative property of the feature of the crime; depending on that, if consent of the person is foreseen in the disposition of the article of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine: the latent property of consent of the person as a sign of the crime, the existing property of consent of the person, the present-latent property of consent of the person; depending on the fact that the property of which the feature of the crime is the consent of the person: consent of the person as a property of a socially dangerous act, consent of a person as a property of method of the crime, consent of the person as the property of the crime aim.

In the second part of the article were proposed the features classification of the crimes composition, feature of which is the consent of the person. Depending on the need to establish the presence / absence of consent of the person: consent of the person as a positive feature of the crime characteristics, consent of the person as a negative property of the feature of the crime; depending on that, if consent of the person is foreseen in the disposition of the article of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine: the latent property of consent of the person as a sign of the crime, the existing property of consent of the person, the present-latent property of consent of the person; depending on the fact that the property of which the feature of the crime is the consent of the person: consent of the person as a property of a socially dangerous act, consent of a person as a property of method of the crime, consent of the person as the property of the crime aim.

Were characterized the absence of the consent of the person as a constitutiv sign of the offences provided for in articles 149, 168, 289, 314 of the Criminal Code of Ukraine. Particular attention is paid to the lack of consent of the person in the "drug" crimes. Were established consequences of the lack of consent of the person in cases where the socially dangerous act is described by the legislator by the terms "compel", "coercion", "inducement", "induce" or "involvement".

In these scientific work proposed to establish responsibility for sexual relationships with a person under the age of sixteen committed in the presence of the consent of this person. Consent of the victim in this case must be an actual, conscious, volitional, freewill and be made before the start of sexual relationships. Were developed scientific approaches to interpreting the concept of "negative signs of the crime". It is suggested to understand under it the necessary features of the crime, indicated in the disposition of the article of the Special part of the Criminal Code of Ukraine, by using denied formulas in the legislative constructions of crimes, which indicate on the presence of a feature of the crime, with the exception of its separate property.

In the dissertation described the existence of the consent of the person as a constitutive sign of the objective side of the crimes. It is concluded that the presence of a person's consent to damage in the legislative constructions of those parts of crimes that imply encroachment on the values that a person may dispose of indicates about absence of such feature of a crime is not present as an unlawful act. After all, a person who can dispose of the relevant values at his own discretion «legitimizes» (approves) the commission of acts that are apparently similar to crimes, but in connection with the absence of unlawfulness the person is not charged with criminal liability. Were stipulated the basic conditions of consent of the victim in the composition of crimes specified in articles134, 155, 409 of the Criminal Code of Ukraine. In particular, the main conditions of consent of the victim as a features of a socially dangerous act, stipulated in art.134 of the Criminal Code of Ukraine, are as follows: the addressee of the consent for the carry out the operation (procedure) for the artificial interruption of unwanted pregnancy may be both as a pregnant woman and other persons, who are entitled to it according to the legislation of Ukraine (legal representetieves of the pregnant woman under the age of 14 years or an incapacitated person); the validity of the consent; the consent and awareness of her strong-willed character; volitional agreement; the moment of expressing the consent - before the beginning of the operation (procedure) for the artificial interruption of unwanted pregnancy; consent form - written. Proposed changes to the Criminal Code of Ukraine, in particular, were concerning the addition of art. 409 of this Code of with a new part, in which to provide that under this article, as a co-executor, the person has to be a subject to responsibility, who, with the consent or with the request of a serviceman, inflicts bodily harm to him of any degree of gravity in order to evict of a serviceman from carrying out duties of military service.

In these scientific work proposed to establish liability for sexual relations with a person under the age of sixteen year old, committed in the presence of the consent of this person. In this case, the consent of the victim should be valid, conscious, volitional, freewill and be expressed prior to sexual relations. Were developed scientific approaches to interpreting the concept of «negative signs of the crime».Were proposed to understand under it the necessary features of the crime, indicated in the disposition of article of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine by using the negative formulations in the legislative constructions of feature of the crime, which indicate the presence of a feature of the crime, with the exception of its separate property.

In these scientific work determined the moment of obtaining the consent for causing harm. If, at the time of the committing of the act, the person did not give consent for causing harm to her rights or interests, then the offender's act of harm contains signs of a crime. The consent must be expressed not only as "before" committing of the act, but «directly before» committing of the such act, since after some time, person who gives in advance consent to commit one or another action, may to change its mind and, at least, internally, refuse from its prior consent. Were substantiated changes in to the Criminal Code of Ukraine, in particular to articles 36, 134 141-143, 145, 155, 159, 163, 182, 232-1, 315, 323, and also proposed to edit the articles 43¹ «Consent of the person»:

«1. It is not a crime to cause harm to the rights or interests which protected by law, which can be freely disposed of by an adult mentally healthy person, if it is committed with its freewill consent expressed immediately before the implementation of the consent (request), or confirms the prior consent and aims to achieve the goal, which is not socially harmful.

2. The consent of the person provided for in the first part of this article excludes criminal liability for causing harm to his health only if it was provided for the achievement of a socially useful purpose.

3. The consent of the person provided for in the first part of this article does not exclude criminal liability for causing harm to another's life.

4. A person who has deprived the patient of an incurable illness at his request for the purpose of ending the suffering can not be sentenced to life imprisonment, and the trem of imprisonment can not exceed half of the maximum term of imprisonment provided for by the sanction of the article (sanction of part of the article) a special part of this Code».

Key words: consent of the victim, consent of the person, request, freewill, social danger, realization of own right, circumstance that excludes the crime of an act.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

в яких опубліковані основні наукові результати дисертації:

Ташлицька Н. М. Згода потерпілого на заподіяння шкоди в континентальній системі права. Часопис Київського університету права. 2014. № 4. С. 277-280.

Ташлицька Н.М. Кримінально-правова оцінка спричинення шкоди за згодою потерпілого в англо-американській правовій системі. Часопис Київського університету права. 2015. № 3. С. 323-328.

Ташлицька Н.М.Згода особи на медичне втручання у системі кримінального та медичного законодавства України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Юриспруденція.2016. Вип. 20. С. 136-139.

Ташлицька Н.М. Згода потерпілого на спричинення шкоди своїй власності у системі кримінального та цивільного законодавства України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2016. Вип. 40. Т. 2. С. 102-105.

Михальченко Н. Згода потерпілого у кримінальному праві країн змішаного та релігійного типу правових систем. Історико-правовий часопис. Луцьк, 2016. № 2 (8). С. 202-207.

Михальченко Н., Кваша О. Відсутність суспільної небезпеки як конститутивна ознака обставин, що виключають злочинність діяння. Історико-правовий часопис. Луцьк, 2017. № 2 (10). С. 109-114.

які засвідчують апробацію матеріалів дисертації:

Ташлицька Н.М. Щодо доцільності наукового дослідження згоди потерпілого у кримінальному праві. Сучасні проблеми правової системи України: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 28 листопада 2013 року)). Київ: Ваіте Кондор, 2013. С. 309-311.

Ташлицька Н.М.Кримінально-правова оцінка згоди потерпілого на заподіяння шкоди здоров'ю під час проведення спортивних змагань.Сучасні проблеми правової системи України: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 27 листопада 2014 року)). Київ: Ліра-К, 2014. С. 48-50.

9. Ташлицька Н.М. Згода потерпілого у системі обставин, що виключають злочинність діяння. Обставини, що виключають злочинність діяння: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць за матеріалами круглого столу. (м. Львів, 28 травня 2015 року). Львів: Галицька видавнича спілка, 2015. С. 82-85.

10. Михальченко Н.М. До наукової дискусії про «згоду потерпілого» / «згоду особи» як обставину, що виключає злочинність діяння. Проблеми права очима студентів: матеріали кафедр. круглого столу «Реформування вітчизняного законодавства у світлі Європейських перспектив та загроз національній безпеці України» (м. Київ, 5 жовтня 2017 року). Київ: Ліра-К, 2017. С. 157?160.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 РОЗВИТОК ПОЛОЖЕНЬ ПРО ЗГОДУ ПОТЕРПІЛОГО ЯК ОБСТАВИНУ, ЩО ВИКЛЮЧАЄ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ, У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

1.1 Поняття та ознаки обставин, що виключають злочинність діяння: огляд наукових джерел

1.2 Особливості кримінально-правового регулювання згоди потерпілого як обставини, що виключає злочинність діяння, не передбаченої в КК України

1.3 Проблема відповідальності за заподіяння шкоди життю і здоров'ю особи за її згодою у кримінальному праві України та зарубіжних держав

1.4 Визначення поняття «згода потерпілого» у кримінальному праві України

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2 ЗГОДА ОСОБИ У СТАТТЯХ ОСОБЛИВОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

2.1 Згода особи у законодавчих конструкціях статей Особливої частини Кримінального кодексу України

2.2 Наявність згоди особи як конститутивна ознака об'єктивної сторони складів злочинів

2.3 Відсутність згоди особи як конститутивна ознака об'єктивної сторони складів злочинів

2.4 Відсутність інформованої добровільної згоди особи у складах медичних злочинів

Висновки до розділу 2

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВР України - Верховна Рада України.

ВС України - Верховний Суд України.

КК - Кримінальний кодекс України.

КПК - Кримінальний процесуальний кодекс України.

КМ України - Кабінет Міністрів України.

МОЗ України - Міністерство охорони здоров'я України.

ЦК - Цивільний кодекс України.

РЄ - Рада Європи.

СК - Сімейний кодекс України.

ЗУ - Закон України.

КС України - Конституційний Суд України.

Основи - Основи законодавства України про охорону здоров'я.

ООН - Організація Об'єднаних Націй.

ВСТУП

РОЗВИТОК ПОЛОЖЕНЬ ПРО ЗГОДУ ПОТЕРПІЛОГО ЯК ОБСТАВИНУ, ЩО ВИКЛЮЧАЄ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ, У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

1.1 Поняття та ознаки обставин, що виключають злочинність діяння: огляд наукових джерел

Інститут обставин, що виключають злочинність діяння, традиційно належить до найбільш складних інститутів кримінального права України. Це зумовлено, у тому числі, його комплексним характером. Адже обставини, що виключають злочинність діяння, зважаючи на їх різноманітний характер, науковці переважно розглядають як комплексний міждисциплінарний інститут. Міжгалузевий характер інституту виявляється насамперед під час аналізу обставин, які наразі не регламентовані КК, зокрема згоди потерпілого, реалізації свого права тощо. Крім того, триває наукова дискусія щодо тих ознак, які є конститутивними для даного інституту.

Оскільки поняття «обставина, що виключає злочинність діяння» не має свого нормативного закріплення, то розробка цього поняття відбувається у юридичній науці. Значний внесок у дослідження інституту обставин, що виключають злочинність діяння, зробили такі вчені як Ю. В. Александров, Г. М. Андрусяк, П. П. Андрушко, В. В. Аніщук, М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, Н. П. Берестовий, О. М. Боднарук, С. В. Бородін, Я. М. Брайнін, В. М. Бурдін, Г. В. Бушуєв, І. А. Гільфанд, О. А. Герцензон, В. О. Глушков, Л. В. Гусар, П. С. Дагель, В. П. Діденко, О. О. Дудоров, М. Д. Дурманов, М. В. Зенова, О. О. Кваша, М. Й. Коржанський, С. Г. Келіна, В. М. Козак, А. Ф. Коні, О. М. Костенко, М. І. Мельник, Я. В. Мочкош, А. А. Музика, В. О. Навроцький, Б. М. Орловський, Н. М. Плисюк, Е. Ф. Побігайло, Л. М. Подкоритова, Н. Б. Хлистова, С. С. Яценко та інші.

Як вірно відзначає сучасний правознавець Ю. А. Пономаренко, питання про кваліфікацію діянь, вчинених за обставин, що виключають їх злочинність, про кваліфікацію позитивних для особи посткримінальних юридичних фактів, які створюють підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності або від покарання, в університетських курсах, як правило, не ставляться [198, с. 143-144]. У радянський час вирішення питання про визнання формально протиправного діяння таким, що має або не має ознаку суспільної небезпеки, належало до компетенції судів [163, с. 19].

З кожним роком із розвитком суспільства, здійсненням нових досягнень технічного процесу, правових реформ в Україні збільшується кількість наукових підходів до визначення суті та юридичної природи інституту обставин, що виключають злочинність діяння. Традиційно у кримінально-правовій науці існувало безліч дефініцій для позначення сутності аналізованих обставин, до панівних слід віднести такі: «обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння», «обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння», «обставини, що виключають суспільну небезпеку діяння», «обставини, що виключають протиправність діяння» та ін.