Оскарження рішень третейських судів у порядку цивільного судочинства

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Інститут законодавства верховної ради України

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького

Національна академія наук України

12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право» (081 - Право)

ДИСЕРТАЦІЯ

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії)

Тема:

Оскарження рішень третейських судів у порядку цивільного судочинства

Котвяковський Ю.О.

Київ - 2018

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

Ю.О. Котвяковський

Науковий керівник Курило Микола Петрович,бдоктор юридичних наук, професор

АНОТАЦІЯ

Котвяковський Ю.О. Оскарження рішень третейських судів у порядку цивільного судочинства. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» (081 - Право). - Інститут законодавства Верховної Ради України, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Київ, 2018.

У дисертації досліджуються теоретичні засади оскарження рішень третейських судів у порядку цивільного судочинства.

Розглядаються витоки формування наукового знання про альтернативні форми розгляду і вирішення майнових спорів. Окрема увага приділяється дослідженням третейського судочинства у радянській процесуальній науці, а також аналізуються сучасні наукові дослідження у даній сфері.

На основі дослідження історичних джерел зроблено висновок про тривалий розвиток третейського судочинства на українських теренах та його органічне включення у правову систему сучасної України.

Обґрунтовано, що обов'язковою умовою третейського розгляду спорів є наявність третейської угоди укладеної між сторонами, якою визначається коло спірних правовідносин, конкретний третейський суд на розгляд якого сторони передають свій спір, а також, у разі розгляду справи третейським судом для вирішення конкретного спору (судом ad hoc), правила такого розгляду. Поряд з цим, наголошується на невизначеності питання щодо порядку розгляду спору судом ad hoc, у разі відсутності домовленості про такий порядок у третейській угоді та висловлюється пропозиція про застосування правил встановлених регламентом постійно діючого третейського суду визначеного за погодженням із сторонами.

Доведено, що особливості третейського розгляду справ обумовлені правовою природою третейського судочинства та знаходять прояв у самостійному вирішенні третейським судом питання про наявність чи відсутність у нього компетенції щодо розгляду конкретного спору, особливому порядку формування персонального складу третейського суду, спрощеному порядку провадження при розгляді справ третейським судом.

Наголошується на відсутності в Законі України «Про третейські суди» уніфікованої термінології для означення повноважень третейських судів щодо розгляду ними справ, у зв'язку з чим пропонується використання терміну «третейська юрисдикція».

На основі порівняльного аналізу норм Закону України «Про третейські суди» і третейського законодавства ряду країн світу зроблено висновок про суттєве обмеження сфери застосування третейського судочинства в Україні, що пов'язується із необхідністю подолання зловживань у сфері третейського судочинства. Такий підхід визнається невиправданим та аргументується доцільність запровадження майнової відповідальності третейських суддів у разі скасування їх рішень компетентним державним судом з визначених законом підстав.

Обґрунтовано наявність передумов права на звернення до третейського суду, серед яких: наявність права на звернення до третейського суду; наявність чітко визначеного переліку справ, які не підвідомчі третейському суду; право вибору і формування третейського суду та складу суддів - суду ad hoc чи постійно діючого третейського суду; право на укладення третейської угоди. Акцентується увага на їх взаємозв'язку з передумовами права на оскарження рішень третейських судів та умовами реалізації такого права.

Доведено, що рішення третейських повинні відповідати вимогам законності та обґрунтованості. Законність третейського рішення пов'язується з дотриманням третейським судом вимог закону щодо підвідомчості йому справ, складу суду, а також вирішення ним спору у точній відповідності з дійсною третейською угодою щодо прав та обов'язків осіб, які її уклали. Обґрунтованість третейського рішення пов'язується з вимогою ч.1 ст.45 Закону України «Про третейські суди» щодо прийняття рішення після дослідження всіх обставин справи, хоча таке рішення не може бути скасоване з мотивів неповноти з'ясування обставин справи третейським судом. Досліджуються також інші властивості рішень третейських судів, зокрема: підконтрольність їх компетентним державним судам, виконуваність, обов'язковість, остаточність, преюдиційність.

Підконтрольність третейського рішення державному суду проявляється у можливості його скасування із визначених законом підстав, одночасно наголошується, що судовий контроль не є абсолютним, оскільки можливий лише за зверненням зацікавленої особи. Виконуваність третейського рішення полягає у обов'язку зобов'язаної сторони добровільно його виконати, а також можливості примусового виконання. Наголошується, що рішення третейського суду є обов'язковим для осіб, які уклали третейську угоду, проте таке рішення може створювати певні обов'язки для осіб, які не брали участі у справі, а також для органів та осіб, які забезпечують його примусове виконання у разі видачі компетентним судом виконавчого документа. Остаточність третейського рішення пов'язується з неможливістю перегляду його по суті. Доводиться доцільність законодавчого закріплення преюдиційної сили третейського рішення при розгляді справ тим же третейським судом, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини та можливість визнання обов'язковими фактів і обставин встановлених рішенням третейського суду, за домовленістю сторін, при розгляді справи у іншому третейському суді.

Обгрунтовано, що визначення ч.3 ст.51 Закону України «Про третейські суди» та ч.2 ст.458 Цивільного процесуального кодексу України підстав скасування рішень третейських судів створює умови для захисту прав та законних інтересів учасників третейського розгляду та визначає обсяг повноважень компетентного суду щодо розгляду таких справ.

На основі аналізу таких підстав, робиться висновок про необхідність конкретизації у третейській угоді спірних правовідносин, які передаються на розгляд до третейського суду, а також законодавчого визначення переліку підстав за наявності яких третейська угода може бути визнана недійсною. Вноситься пропозиція щодо надання компетентним судам права скасовувати рішення третейських судів у разі, якщо третейським судом розглянуто справу за відсутності будь-кого з учасників, які не були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання третейського суду. Також обґрунтовується важливість запровадження третейського заперечення на рішення третейського суду ad hoc, з мотивів неправильного застосування ним норм матеріального права, що може подаватись до постійно діючого третейського суду.

Доведено, що завданням судового розгляду скарг на рішення третейського суду є не встановлення правильності застосування третейським судом норм матеріального і процесуального права, а перевірка законності при укладанні третейської угоди, формування складу третейського суду, розгляду ним справи, вирішення її у точній відповідності з третейською угодою та щодо інтересів осіб учасників такої угоди. У зв'язку з цим, дослідженню підлягають докази, що відмінні від тих, які досліджувались третейським судом при розгляді справи, зокрема: третейська угода, регламент постійно діючого третейського суду, рішення третейського суду, показання учасників третейського розгляду та третейських суддів допитаних у якості свідків.

Обґрунтовано доцільність введення повороту виконання третейського рішення у разі, якщо третейське рішення скасоване компетентним судом за заявою особи, яка не брала участі у справі, але третейським судом вирішено питання про її права і обов'язки, а також надання можливості спадкоємцям учасників третейського розгляду подавати заяву про скасування рішення третейського суду після подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини.

Зроблено висновок про особливий характер ухвали у справах про оскарження рішень третейських судів, оскільки вона не містить висновків щодо майнових прав і обов'язків сторін третейського розгляду, а слугує офіційним визнанням державою, в особі компетентного суду, факту здійснення третейським судом своїх повноважень у відповідності до чинного законодавства, або офіційним підтвердженням наявності процесуальних порушень в діях даного органу.

При розгляді питання щодо наслідків набрання законної сили ухвалою у справі про скасування рішення третейського суду, наголошується на існуванні їх у площині правовідносин в сфері третейського судочинства, що знаходять прояв у можливості повторного звернення сторін до третейського суду у разі скасування попереднього його рішення, крім випадків передбачених законом; площині цивільних процесуальних правовідносин, що проявляються у неможливості повторного звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду з тих самих підстав; площині процесуальних відносин, одним із суб'єктів яких виступає міжнародна судова установа, у разі оскарження рішень національних судів до такої установи.

Ключові слова: третейська угода, третейський розгляд, рішення третейського суду, компетентний суд, оскарження рішення третейського суду, ухвала у справі про оскарження рішення третейського суду.

Список публікацій здобувача за темою дисертації, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації

1. Котвяковський Ю.О. Третейський суд в період Античності та Середньовіччя у Західній Європі. Порівняльно-аналітичне право: електрон. наук. фахове вид. 2014 р. №2

2. Котвяковський Ю.О. Особливості розвитку третейського судочинства на українських землях у XVII-XIX ст.Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». №1. 2015. с. 176-180.

3. Котвяковский Ю.А. Отдельные вопросы взаимодействия третейских судов с системой общих судов Украины. «Legea si Viata» Международный научно-практический правовой журнал. 2016 г. №6. с. 55-59

4. Котвяковський Ю.О. Окремі питання підвищення ефективності третейського судочинства в Україні. Порівняльно-аналітичне право: електрон. наук. фахове вид. 2016 р. №6.

5. Котвяковський Ю.О. Особливості третейського розгляду цивільних та господарських справ. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2016. Випуск 1. Том 1. С. 123-127.

6. Котвяковський Ю.О. До питання про підстави оскарження рішення третейського суду. Право і суспільство. Дніпро. №5-2. 2017 р. с. 64-68.

які засвідчують апробацію матеріалів дисертації:

7. Котвяковський Ю.О. Третейське судочинство: історико-правовий аспект. Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (Суми, 18-19 травня 2013 р.). Суми. 2013. с. 133-136.

8. Котвяковський Ю.О. Розвиток третейської юстиції в Україні. Матеріали науково-практичної конференції, присвячена пам'яті професора О.А. Пушкіна (Харків, 25 травня 2013 р.). Харків. 2013. с. 617-620.

9. Котвяковський Ю.О. Порівняльна характеристика рішень з цивільних справ судів загальної юрисдикції та третейських судів. Розвиток юридичної науки на сучасному етапі: матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (Тернопіль, 5 червня 2013 р.). Тернопіль. 2013. с. 17-20.

10. Котвяковський Ю.О. Проблемні питання щодо підстав оскарження рішень третейських судів. Матеріали Українсько-польської науково-практичної конференції. (Дніпропетровськ, 15 листопада 2013 р.). Дніпропетровськ. 2013. с. 208-209.

11. Котвяковський Ю.О. Окремі питання щодо вдосконалення законодавства про третейські суди в Україні. Актуальні питання вітчизняної юридичної науки: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Суми, 11-12 квітня 2014 р.). Суми. 2014. с. 15-17.

12. Котвяковський Ю.О. Проблемні питання щодо формування складу третейського суду. Актуальні питання вітчизняної юридичної науки: матеріали другої Всеукраїнської науково-практичної конференції. (Суми, 16-17 квітня 2015 р.). Суми, 2015. с. 27-29.

13. Котвяковський Ю.О. Розвиток третейського судочинства за судовою реформою 1864 року. Матеріали Щорічної науково - практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету, (Суми, 21-24 квітня 2015 р). В 3 т. Т І. Суми. 2015. с. 330.

14. Котвяковський Ю.О. До питання про підстави відмови у видачі виконавчого документа на рішення третейського суду. Актуальні питання теорії та практики застосування сучасного вітчизняного та міжнародного права: матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. (Київ, 10-11 черв. 2016 р.). Київ. Центр правових наукових досліджень, 2016. C. 63-65.

15. Котвяковський Ю.О. До питання про законність та обґрунтованість рішення третейського суду. Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні: матеріали Міжнародної науково - практичної конференції. (Ужгород, 17-18 лютого 2017 р.). Ужгород. 2017 р. с. 68-70

16. Котвяковський Ю.О. Окремі питання преюдиційності рішень третейських судів. Актуальні питання вітчизняної юридичної науки: матеріали четвертої Всеукраїнської науково-практичної конференції. (Суми, 13-14 квітня 2017 р.). Суми. 2017 р. с. 102-105.

17. Котвяковський Ю.О. Особливості забезпечення позову у третейському судочинстві. Актуальні питання вітчизняної юридичної науки: матеріали третьої Всеукраїнської науково - практичної конференції. (Суми, 14-15 квітня 2016 р.) Суми. 2016. с. 84-86.

18. Котвяковський Ю.О. Проблемні питання щодо формування доказової бази третейського розгляду. Матеріали Щорічної науково-практичної конференція викладачів, аспірантів та студентів СНАУ. (Суми, 20-21 квітня 2016 р.).м. Суми. 2016. с. 355

19. Котвяковський Ю.О. Третейська угода як передумова компетенції третейського суду. Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції: матеріали Х Міжнародної науково - практичної конференції. (Суми, 20-21 травня 2017 р.) Суми. Видавничий дім «Ельдорадо». с. 43-45.

SUMMARY

Kotviakovskyi Yu. О. Appeal against decisions of arbitration courts in civil court proceedings. - Manuscript copyright.

Thesis for a Candidate Degree in Law (Doctor of Philosophy) on specialty 12.00.03 “Civil law and civil procedure; family law; international private law” - Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, V.M. Koretskyi Institute of State and Law of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2018.

In the thesis theoretical bases of appeal against decisions of arbitration courts in civil legal court proceedings are investigated.

The sources of the formation of scientific knowledge about alternative forms of consideration and resolution of property disputes are considered. Particular attention is paid to the investigation of arbitration proceedings in Soviet procedural science, as well as modern research in this field is analyzed.

Based on the study of historical sources, a conclusion is drawn on the long-term development of arbitration proceedings on the Ukrainian territory and its organic inclusion into the legal system of modern Ukraine.

It is substantiated that the obligatory condition for the arbitration of disputes is the presence of an arbitration agreement concluded between the parties, which determines the range of controversial legal relations, a specific arbitration court to which the parties submit their dispute, as well as, in the case of consideration of the case by the arbitral tribunal to resolve a particular dispute (the ad hoc court), the rules of such consideration. In addition, there is an uncertainty about the procedure for adjudicating a dispute by the ad hoc court, in the absence of an agreement on such an order in an arbitration agreement and a proposal is made to apply the rules established by the regulations of a permanent arbitration court determined in agreement between the parties.

It is proved that the peculiarities of the arbitration proceedings are determined by the legal nature of the arbitration proceedings and find expression in the independent decision of the arbitral tribunal on the existence or lack of competence for the consideration of a particular dispute, the special procedure for the formation of the personal composition of the arbitral tribunal, and the simplified procedure for the arbitral tribunal.

It is noted that in the Law of Ukraine “On Arbitration Courts” there is no uniform terminology for defining the powers of arbitration courts regarding their consideration of cases, in connection with which the use of the term “arbitrary jurisdiction” is proposed.

Based on a comparative analysis of the norms of the Law of Ukraine “On Arbitration Courts” and the arbitration legislation of several countries of the world, a conclusion has been made on the significant limitation of the scope of application of arbitration proceedings in Ukraine which is associated with the need to overcome abuses in the field of arbitration. Such an approach is considered unjustified and the expediency of introducing the property liability of arbitrators in the case of the cancellation of their decisions by the competent state court on grounds determined by law is argued.

The existence of prerequisites for the right to appeal to the arbitration court is justified, among which: the right to appeal to the arbitration court; the existence of a clearly defined list of cases that are not within the jurisdiction of the arbitral tribunal; the right to choose and form the arbitral tribunal and the composition of the judges - the ad hoc court or a standing arbitral tribunal; the right to conclude an arbitration agreement. Attention is drawn to their interrelation with the preconditions for the right to appeal against decisions of arbitration courts and the conditions for the exercise of such a right.

It is proved that the decisions of the arbitration courts must comply with the requirements of legality and reasonableness. The legality of the arbitral decision is related to the compliance by the arbitration court with the requirements of the law on the jurisdiction of the case, the composition of the court, as well as the resolution of the dispute, in strict compliance with this arbitration agreement on the rights and obligations of the persons who concluded it. The reasonableness of the arbitration decision is connected with the requirement of Part 1 of Art. 45 of the Law of Ukraine “On Arbitration Courts” regarding the adoption of a decision after examining all the circumstances of the case, although such a decision cannot be canceled on grounds of incompleteness of clarifying the circumstances of the case by the arbitral tribunal. Other properties of the decisions of the arbitration courts are also investigated, in particular: their control by the competent state courts, feasibility, compulsion, finality, prejudice.

Controlling the arbitration decision by the state court is manifested in the possibility of its cancellation on the grounds established by law, while it is noted that judicial control is not absolute, since it is possible only upon the request of the person concerned. The feasibility of an arbitration decision is the duty of the obligated party to voluntarily execute it, as well as there is a possibility of enforcement. It is noted that the decision of the arbitral tribunal is binding on persons who have entered into an arbitration agreement, but such a decision may create certain obligations for persons who did not take part in the case, as well as for the bodies and persons who ensure its enforcement when the competent court issues an enforcement document. The finality of an arbitration decision is associated with the impossibility of reviewing it on merits. The expediency of legislative consolidation of the prejudicial force of the arbitral decision is proved when considering cases by the same arbitration court in which the same persons or a person are involved in respect of whom these circumstances are established and the possibility of recognizing the facts and circumstances established by the decision of the arbitral tribunal, in another arbitration court.

It is justified that determination of grounds for canceling decisions of arbitration courts by Part 3 of Art. 51 of the Law of Ukraine “On Arbitration Courts” and Part 2 of Art. 458 of the Civil Procedural Code of Ukraine creates conditions for the protection of the rights and legitimate interests of the parties to the arbitration and determines the scope of the competence of the competent court to consider such cases.

Based on the analysis of the grounds the conclusion is made about the necessity to specify disputable legal relations in the arbitration agreement submitted for consideration to the arbitration court, as well as the legislative definition of the list of grounds where the arbitration agreement can be declared invalid. A proposal is made to grant competent courts the right to cancel the decisions of the arbitral tribunals if the arbitration court has considered the case in the absence of any of the participants who have not been properly notified of the date, time and place of the arbitral tribunal. The importance of introducing an arbitration objection to the decision of the ad hoc arbitration court on the grounds of improper application of the rules of substantive law, which can be submitted to a standing arbitration court, is also substantiated.

It has been proved that the task of judicial review of complaints against the arbitral decision is not to establish the correct application of the rules of substantive and procedural law by the arbitral tribunal, but to verify legality in the conclusion of an arbitration agreement, the formation of the composition of the arbitral tribunal, review of the case, the resolution of it in strict compliance with the arbitration agreement and regarding the interests of the parties to such an agreement. In this regard, evidence other than that examined by the arbitral tribunal in the examination of the case is subject to study, in particular: the arbitration agreement, the regulations of the standing arbitration court, the decisions of the arbitral tribunal, the testimony of the participants in the arbitral proceedings and the arbitrators interrogated as witnesses.

The expediency of introducing the turnaround of execution of an arbitration decision is grounded in case when the arbitration decision is cancelled by a competent court on application by a person who did not participate in the case, but the arbitration court resolved the issue of his/her rights and obligations, as well as the possibility for the heirs of the parties to the arbitration to submit an application about cancellation of the decision of the arbitral tribunal after the application to the notary on acceptance of inheritance.

A conclusion is drawn about the special nature of the ruling in appeals against decisions of arbitration courts, since it does not contain conclusions on the property rights and obligations of the parties to the arbitration proceedings, but serves as an official recognition by the state, in the person of the competent court, of the fact that the arbitral tribunal exercises its powers in accordance with current legislation, or official confirmation of the existence of procedural violations in the actions of this body.

When considering the issue of the consequences of the entry into legal force of a decision in the case on cancellation of the decision of the arbitration court, their existence is noted in the plane of legal relations in the field of arbitration proceedings which are manifested in the possibility of repeated appeal of the parties to the arbitral tribunal in case of cancellation of its previous decision, except cases provided by law; in the plane of civil procedural legal relations, which are manifested in the impossibility of a repeated appeal to the court with a petition to cancel the decision of the arbitration court on the same grounds; in the plane of procedural relations, one of the subjects of which is an international judicial institution, in case of appealing decisions of national courts to such an institution.

Keywords: arbitration agreement, arbitration proceedings, arbitration court decision, competent court, appeal against the decision of the arbitral tribunal, resolution on the case of appeal against the decision of the arbitral tribunal.

List of publications of the candidate on the topic of dissertation, main scientific results of the dissertation

1. Kotviakovskyi Yu.О. Arbitration Court during the Antiquity and Middle Ages in Western Europe. Comparative and analytical law: an electronic scientific professional edition, 2014. - №2

2. Kotviakovskyi Yu.О. Features of the development of arbitral proceedings in the Ukrainian lands in the XVII - XIX centuries. Scientific Herald of Kherson State University. Series “Legal Sciences”. №1. 2015. P. 176-180.

3. Kotviakovskyi Yu.A. Separate issues of interaction of arbitration courts with the system of general courts of Ukraine. “LegeasiViata”International scientific and practical legal journal. 2016. №6. P. 55-59

4. Kotviakovskyi Yu.О. Some issues of increasing the effectiveness of arbitration in Ukraine. Comparative and analytical law: an electronic scientific professional edition, 2016. №6.

5. Kotviakovskyi Yu.О. Features of the arbitration of civil and economic cases.Scientific Herald of Kherson State University. Series “Legal Sciences”. 2016. Issue 1. Volume 1. P. 123-127.

6. Kotviakovskyi Yu.О. To the question of the grounds for appealing against the decision of the arbitration court. Law and society. Dnipro. №5-2. 2017. P. 64-68. Approbation of thesis materials:

7. Kotviakovskyi Yu.О. Arbitration: historical and legal aspect. State and Law: Problems of Formation and Development Strategy:Materials of the VI International Scientific and Practical Conference (Sumy, May 18-19, 2013). Sumy. 2013. p. 133-136.

8. Kotviakovskyi Yu.О. Development of arbitration in Ukraine. Materials of the scientific and practical conference devoted to the memory of Professor O.A. Pushkin (Kharkiv, May 25, 2013). Kharkiv. 2013. p. 617-620.

9. Kotviakovskyi Yu.О. Comparative characteristic of decisions on civil cases of courts of general jurisdiction and arbitration courts. Development of legal science at the present stage: materials of the International scientific and practical internet conference (Ternopil, June 5, 2013). Ternopil. 2013. p. 17-20.

10. Kotviakovskyi Yu.О. Problematic issues regarding the grounds for appealing against decisions of arbitration courts. Materials of the Ukrainian-Polish Scientific and Practical Conference. (Dnipropetrovsk, November 15, 2013). Dnipropetrovsk. 2013. p. 208-209.

11. Kotviakovskyi Yu.О. Some issues related to the improvement of the legislation on arbitration courts in Ukraine. Actual questions of domestic legal science: materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference (Sumy, April 11-12, 2014). Sumy. 2014. p.15-17.

12. Kotviakovskyi Yu.О. Problematic Issues Concerning the Formation of the Arbitral Tribunal. Actual questions of domestic legal science: materials of the second All-Ukrainian scientific-practical conference. (Sumy, April 16-17, 2015). Sumy, 2015. p. 27-29.

13. Kotviakovskyi Yu.О. Development of arbitration proceedings according to the judicial reform of 1864. Materials of the Annual Scientific and Practical Conference of Teachers, Postgraduates and Students of Sumy National Agrarian University, (Sumy, April 21-24, 2015). Issue 3. Tom I. Sumy. 2015. p. 330

14. Kotviakovskyi Yu.О. On the issue of grounds for refusal to issue an executive document for the decision of the arbitration court. Actual questions of theory and practice of modern domestic and international lawapplication: materials of the International scientific and practical. Conf. (Kiev, June 10-11, 2016). Kiev. Center for Legal Studies, 2016. P. 63-65.

15. Kotviakovskyi Yu.О. The question of the legality and validity of the decision of the arbitral tribunal. The rule of law state: history, modernity and prospects of formation in Ukraine: materials of the International scientific and practical conference. (Uzhhorod, February 17-18, 2017). Uzhhorod 2017 p. 68-70.

16. Kotviakovskyi Yu.О. Certain issues of the arbitrariness of decisions of arbitration courts. Actual questions of domestic legal science: materials of the fourth All-Ukrainian scientific-practical conference. (Sumy, April 13-14, 2017). Sumy. 2017 p. 102-105.

17. Kotviakovskyi Yu.О. Features of securing a claim in arbitration proceedings. Actual questions of domestic legal science: materials of the third All-Ukrainian scientific and practical conference. (Sumy, April 14-15, 2016) Sumy. 2016. p. 84-86.

18. Kotviakovskyi Yu.О. Problematic questions regarding the formation of the evidence base for arbitration proceedings. Materials of the Annual Scientific and Practical Conference of Teachers, Postgraduates and Students of SNAU. (Sumy, April 20-21, 2016). Sumy. 2016. p. 355

19. Kotviakovskyi Yu.О. An arbitration agreement as a prerequisite for the competence of the arbitral tribunal. Actual problems of legal science and state creation in Ukraine in the context of legal integration: materials of the X International scientific and practical conference. (Sumy, May 20-21, 2017) Sumy. Eldorado Publishing House. P. 43-45.

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВСТУП

Розділ 1. Теоретико-правові засади дослідження оскарження рішень третейських судів у порядку цивільного судочинства

1.1 Стан наукової розробки проблеми оскарження рішень третейських судів у порядку цивільного судочинства

1.2 Нарис становлення та розвитку третейського судочинства

1.3 Сучасне третейське судочинство як недержавна юрисдикційна форма захисту прав та інтересів учасників цивільних правовідносин

Розділ 2. Загальна характеристика третейського судочинства в Україні

2.1 Юрисдикція третейських судів

2.2 Передумови права на звернення до третейського суду та умови його реалізації

2.3 Рішення третейського суду як акт правозастосування

2.4 Підстави для скасування рішень третейських судів у порядку цивільного судочинства

Розділ 3. Проблемні аспекти розгляду справ про оскарження рішень третейських судів у порядку цивільного судочинства

3.1. Відкриття провадження і підготовка до судового розгляду справ про оскарження рішень третейських судів

3.2. Судовий розгляд справ про оскарження рішень третейських судів

3.3. Законна сила судових актів у справах про оскарження рішень третейських судів

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЗУ «Про третейські суди» - Закон України «Про третейські суди»

ПДТС при Асоціації «Спілка українських правників» - Постійно діючий третейський суд при Асоціації «Спілка українських правників»

ПДТС при Асоціації «Українські Фондові Торговці» - Постійно діючий третейський суд при Асоціації «Українські Фондові Торговці»

ПДТС при Асоціації українських банків - Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків

ПДТС при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» - Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз»

ПДТС при ТПП України - Постійно діючий третейський суд при Торгівельно - промисловій палаті України

ЦПК України - Цивільний процесуальний кодекс України

ВСТУП

Обґрунтованість вибору теми дослідження

Україна, повторюючи шлях східноєвропейських країн, перебуває сьогодні на етапі проведення найбільш значущих реформ за весь час становлення її незалежності. Проведені перетворення торкаються всіх сторін державного і політичного життя. При цьому особлива увага приділяється зміцненню авторитету і самостійності судової влади, яка стверджує в своїх рішеннях європейські цінності права і демократії - доступність правосуддя, справедливу судову процедуру, правову визначеність і можливість втілення прийнятих судових актів.

Певні кроки в цьому напрямку вже зроблені. Кардинальним чином змінилася система формування суддівського корпусу та вищої судової інстанції, суттєве оновлення зазнало процесуальне законодавство, в основі якого тепер закладені сучасні концепти єдності процесу, отримали новий розвиток самостійні способи врегулювання правових спорів. Однак видимі підсумки таких реформ, і передусім, повернення втраченої довіри громадян до судової системи, стануть помітними лише після вирішення накопичених проблем правозастосування, в тому числі, надмірного судового навантаження, і нездатності в найкоротші терміни забезпечити захист прав, свобод та інтересів суб'єктів права.

У цих умовах зростає актуальність теоретичних досліджень, спрямованих на обґрунтування нової моделі реалізації судової влади в цивільному судочинстві та пошук оптимальних альтернативних форм і методів вирішення правових конфліктів. У такому контексті правомірним є звернення до проблематики третейського судочинства, яке уособлює давні українські традиції посередництва і полюбовних судів, а також можливий численний інструментарій пізнання сучасного стану даної сфери і напрямків її подальшого вдосконалення.

Даний об'єкт вивчення не є абсолютно новим для вітчизняного дослідника. Перші паростки знання про третейські суди були закладені ще в момент формування предмета науки цивільного процесу. Вперше скільки-небудь серйозне осмислення третейського судочинства отримало в роботах Д.І. Азаревича, О.І. Віцина, О.Ф. Волкова та ряду інших вчених до і пореформеного періоду.

У різний час і з різною глибиною до висвітлення проблемних питань діяльності третейських судів зверталися і представники радянських шкіл цивільного процесуального права Т.Є. Абова, С.Н. Абрамов, Ю.М. Арістаков, С.Ш. Болтуєв, Й.Л. Брауде, В.П.Воложанин, В.М. Гапеєв, К.М. Гендзехадзе, О.О. Григоров, М.А. Гурвич, М.Б. Зейдер, О.В. Іванов, Р.Ф. Каллистратова, О.П.Клейнман, О.І. Климентьєв, Ф. Ліберман, П.В. Логінов, І.Г. Побірченко, В.К. Пучинский, В. Радус-Зенькович, Б.С. Хейфец, К.С. Юдельсон, М.Й. Штефан та інші.

У роботах сучасних вчених-процесуалістів Ю.В. Білоусова, С.С. Бичкової, О.В. Гетманцева, О.В. Дем'янової, К.В. Гусарова, О.С. Захарової, О.О. Кармази, В.В. Комарова, В.А. Кройтора, Ю.В. Навроцької, М.П.Курила, Ю.Д. Притики, В.І. Тертишнікова, Г.П.Тимченка, С.Я. Фурси, М.М. Ясинка знайшли відображення новітні течії в здійсненні третейського розгляду спірних справ, високий ступінь наступності отриманого знання, важливість поєднання теорії та практики функціонування третейських судів, а також основні тенденції правового регулювання їх діяльності.

При цьому, в силу багатогранності і складності досліджуваного предмета, концептуальні питання взаємодії третейського юрисдикції та цивільного судочинства, так і не отримали свого подальшого розвитку або належного наукового осмислення. Перш за все, це стосується механізму оскарження рішень третейських судів в порядку цивільного судочинства.

Фрагментарність дослідження заявленої проблематики і, як наслідок, логічна незавершеність нормативної регламентації правових відносин у даній сфері призвела до того, що сьогодні складно дати об'єктивну і всебічну оцінку положенням нового ЦПК України, що передбачає провадження у справах про оскарження рішень третейських судів, оскарження рішень міжнародних комерційних арбітражів.

Саме тому у вітчизняній юриспруденції найбільш актуальними залишаються питання форм і меж контролю за рішеннями третейських судів, передумов права на оскарження рішень третейського суду та підстав для їх скасування, відкриття провадження у справі та її підготовки, предмета доказування у даній категорії цивільних справ, процедур прийняття судом відповідної ухвали за результатами розгляду справи. Все це підкреслює значимість дисертаційного дослідження теоретичних і практичних проблем оскарження рішень третейських судів в порядку цивільного судочинства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційне дослідження проводилося в рамках комплексних науково-дослідних тем Інституту законодавства Верховної Ради України «Стратегія розвитку законодавства України» (номер державної реєстрації ОІОЗU007975) та «Проблеми правового забезпечення виконання Україною міжнародних зобов'язань» (номер державної реєстрації ОІІІU000578).

Мета і завдання дослідження

Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних основ оскарження рішень третейських судів в порядку цивільного судочинства, узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду взаємодії державних і третейських судів, виявлення спірних і проблемних аспектів нормативної регламентації діяльності таких судів і на цій основі формування прогнозу розвитку цивільного процесуального законодавства і практики його застосування.

Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких завдань:

- встановити передумови становлення та фактори розвитку альтернативних форм вирішення правових конфліктів, етапи еволюції національної та європейської доктрини і практики третейського судочинства;

- узагальнити існуючі теоретичні погляди і наукові підходи до розуміння сутності третейського судочинства в контексті необхідності розвитку недержавних форм захисту прав і інтересів учасників цивільних правовідносин;

- обґрунтувати основні ознаки рішення третейського суду з урахуванням порівняльно-правової характеристики даного предмета;

- визначити особливості юрисдикційних повноважень третейських судів, переваги і недоліки, законодавчих підходів що склалися, можливі шляхи вдосконалення законодавства і практики його застосування;

- виявити, враховуючи сучасну нормативну основу, своєрідність передумов права на оскарження рішень третейських судів, а також підстав для їх оскарження і скасування;

- виявити проблемні аспекти діяльності судів загальної юрисдикції в умовах нової моделі провадження у справах про оскарження рішень третейських судів в цивільному процесі;

- сформулювати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення цивільного процесуального законодавства та практики його застосування.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при здійсненні діяльності з розгляду і вирішення цивільних справ.

Предметом дослідження є оскарження рішень третейських судів в порядку цивільного судочинства, норми законодавства, що регламентують цю сферу, практика державного контролю над діяльністю третейських судів.

Методи дослідження

Методологічну основу дослідження становить система загальнонаукових та загально-правових способів і засобів пізнання правових явищ, а також спеціальні прийоми вивчення цивільного процесуального права.

Основним загальнонауковим методом цього дослідження є принципи, закони і категорії діалектики, які дозволили провести всебічний аналіз розглянутого предмета, виявити переваги та недоліки чинного правового регулювання, обґрунтувати найбільш оптимальні шляхи вирішення існуючих проблем правозастосування в умовах дії нового цивільного процесуального законодавства і формування нової судової практики. Зокрема, вивчити природу альтернативних способів врегулювання правових спорів, запропонувати сучасне розуміння третейського судочинства та його ролі в захисті прав та інтересів учасників цивільних правовідносин, сформулювати авторські судження про характер можливої взаємодії і розвитку цивільного судочинства та третейської юрисдикції.

Системний аналіз дав можливість сформулювати ряд нових висновків і гіпотез про структуру третейського судочинства, визначити характерні для неї внутрішні зв'язки її елементів. Діяльнісний підхід сприяв пізнанню особливостей оскарження рішень третейських судів з точки зору характеристики цивільного процесу, сутності його проваджень.

Дисертаційне дослідження проводилося також з використанням загальнонаукових методів об'єктивності і всебічності пізнання предмета, сходження від абстрактного до конкретного і від конкретного до абстрактного, аналізу і синтезу, дедукції та індукції, порівняльного та історичного методів, а також інших філософських прийомів, що сприяло аналізу проблеми оскарження рішень третейських судів з загальнонаукових позицій, визначенню місця і значення, теоретичних висновків, що формулюються в системі доктринального знання про третейські суди та цивільне судочинство.

Характер даної роботи визначив використання в якості її методологічної основи ряду загальноправових способів вивчення правових явищ. До їх числа відносяться: формально-догматичний метод, застосування якого було необхідно для формування понять і категорій цього дослідження, вивчення діючих правових норм, виявлення сутності нормативної моделі оскарження рішень третейських судів в порядку цивільного судочинства (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2, 3.3); історико-правовий аналіз сприяв осмисленню етапів становлення третейських судів, специфіки форми розгляду ними правових спорів, дав можливість оцінити зміни, що відбулися в сфері державного контролю за рішеннями третейських судів в широкому контексті (підрозділи 1.1, 1.2); порівняльно-правовий метод слугував пізнання спільного та відмінного в правовому регулюванні оскарження рішень третейських судів, існуючому в Україні та за кордоном, порівнянню переваг і недоліків тих чи інших законодавчих рішень (підрозділи 1.3, 2.1).

Спеціальним методом вивчення цивільного процесуального права є метод узагальнення та аналізу судової практики, що дозволив в цьому дослідженні висловити ряд авторських зауважень про недоліки чинного процесуального законодавства і запропонувати заходи, що підвищують ефективність процедури оскарження рішень третейських судів в порядку цивільного судочинства (підрозділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2, 3.3).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що ця робота є одним з перших дисертаційних досліджень теоретико-прикладних проблем оскарження рішень третейських судів в порядку цивільного судочинства в умовах значного оновлення цивільного процесуального законодавства і формування нової судової практики. Наукову новизну дисертації складають такі основні положення, висновки і рекомендації:

вперше:

1) аргументовано необхідність запровадження майнової відповідальності третейських суддів постійно діючих третейських судів у разі скасування компетентним судом рішень третейських судів з визначених законом підстав;

2) запропоновано процедуру третейського заперечення на рішення третейського суду ad hoc, що подається до постійно діючого третейського суду, як засобу апеляційного оскарження такого рішення у рамках третейського судочинства;

3) обґрунтовано доцільність введення повороту виконання рішення третейського суду у разі його скасування за заявою особи, яка не брала участі у справі, але третейським судом вирішено питання про її права і обов'язки у разі, якщо таке рішення було виконане сторонами;

4) доведено наявність особливостей процесуальної діяльності суду при розгляді справ про оскарження рішень третейських судів, що знаходить прояв у поєднанні процесуальної активності сторін та суду у ході розгляду справи по суті.

дістали подальший розвиток положення щодо:

5) наявності передумов на звернення до третейського суду та їх кореляцію з передумовами права на оскарження такого рішення;

6) еволюції третейського судочинства як альтернативного засобу вирішення спорів, що безпосередньо обумовлена розвитком цивільного обороту та комерційних відносин;

7) реалізації контрольної функції державними судами відносно рішень третейських судів лише за наявності звернення зацікавленої сторони;

8) наявності третейської угоди укладеної між повноважними суб'єктами з приводу спору, який відповідно до закону може бути переданий на розгляд третейського суду як критерій компетенції третейського суду щодо розгляду конкретного спору;

9) особливостей процесу доказування у справах про оскарження рішень третейських судів, що спрямований на встановлення фактів наявності чи відсутності підстав для скасування рішення третейського суду, у зв'язку з чим у такому провадженні не підлягають дослідженню докази, якими керувався третейський суд при прийнятті рішення.

удосконалено:

10) поняття «рішення третейського суду» як правозастосовного акту, що прийнятий на погоджених сторонами умовах та порядку, яким вирішується спір між сторонами по суті та містить припис зобов'язаному суб'єкту;

11) поняття «умови реалізації права на оскарження рішень третейських судів» як фактів процесуального характеру, які визначені процесуальним законом і дають можливість особі реалізувати своє право на подання скарги;

12) поняття «підстави оскарження рішень третейських судів» як відокремлених порушень процесуально-організаційного характеру, які визначені Законом України «Про третейські суди» і мають наслідком безумовне скасування рішень третейських судів.

Практичне значення отриманих результатів визначається актуальністю вибраної теми, новизною положень і висновків. Викладені теоретичні положення, висновки, пропозиції і рекомендації можуть бути використані:

- у науково-дослідницькій сфері - для подальших досліджень актуальних проблем науки цивільного процесуального права, а також для продовження наукової розробки проблематики оскарження рішень третейських судів у порядку цивільного судочинства;

- у законопроектній роботі - при складанні нових процесуальних кодексів, внесенні змін і доповнень у діючий Цивільний процесуальний кодекс України;

- у правозастосовній практиці - для використання судом при трактуванні цивільних процесуальних норм або при обґрунтуванні судових рішень;

у навчальному процесі - в ході викладання учбових дисциплін «Цивільний процес», при підготовці навчальної літератури і учбово-методичних матеріалів до семінарів і практичних занять з указаної дисципліни.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки і рекомендації дисертації обговорювалися на наукових конференціях, круглих столах, семінарах, зокрема, на: VI Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (м. Суми, 18-19 травня 2013 р.); Науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті професора О.А. Пушкіна (м. Харків, 25 травня 2013 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Розвиток юридичної науки на сучасному етапі» (м. Тернопіль, 5 червня 2013 р.); Українсько-польській науково-практичній конференції (м. Дніпропетровськ, 15 листопада 2013 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання вітчизняної юридичної науки» (м. Суми, 11-12 квітня 2014 р.); Другій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання вітчизняної юридичної науки»: (м. Суми, 16-17 квітня 2015 р.); Щорічній науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету, (м. Суми, 21-24 квітня 2015 р); Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання вітчизняної юридичної науки» (м. Суми, 14-15 квітня 2016 р.); Щорічній науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів СНАУ (м. Суми, 20-21 квітня 2016 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання теорії та практики застосування сучасного вітчизняного та міжнародного права» (м. Київ, 10-11 червня 2016 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (м. Ужгород, 17-18 лютого 2017 р.); Четвертій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання вітчизняної юридичної науки» (м. Суми, 13-14 квітня 2017 р.); Х Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції» (м. Суми, 20-21 травня 2017 р.).

Публікації. Основні результати і висновки дисертаційного дослідження опубліковані автором в п'яти наукових статтях у фахових виданнях з юридичних наук, одній науковій статті, опублікованій у зарубіжному науковому виданні, а також у 13 тезах доповідей на наукових і науково-практичних конференціях.

...