Конституційні засади забезпечення права на житло в Україні

5. Організаційно - правові гарантії забезпечення конституційного права на житло - це діяльність органів державної влади, таких як: Верховна Рада, Кабінет Міністрів та інші органи виконавчої влади, Конституційний Суд, суди загальної юрисдикції, прокуратура, органи внутрішніх справ, та інші. До недержавних утворень, як гарантій конституційних прав і свобод людини і громадянина, необхідно віднести органи місцевого самоврядування, громадські організації та інші об'єднання, а також підприємства, установи, організації різних форм власності.

6. До органів виконавчої влади, що забезпечують права на житло, належать: Кабінет Міністрів України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Державна казначейська служба України, Державна інспекція України з контролю за цінами тощо.

7. Особливу увагу необхідно звернути на розвиток системи банківських установ, а саме іпотечного кредитування, доступність якого має гарантуватись, як із боку банків, так і держави, шляхом встановлення економічно обґрунтованої процентної ставки або шляхом створення іпотечних банків, будівельних ощадних банків або будівельних ощадних кас, застосування яких широко та вдало застосовується в світі.

8. Вважаємо за доцільне доповнити норму ч. 8 ст. 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та викласти її в такій редакції: «1. Державна цінова політика є складовою частиною державної економічної та соціальної політики і спрямована на забезпечення: 1) розвитку національної економіки та підприємницької діяльності; 2) протидії зловживанню монопольним (домінуючим) становищем у сфері ціноутворення; 3) розширення сфери застосування вільних цін; 4) збалансованості ринку товарів та підвищення їх якості; 5) соціальних гарантій населенню в разі зростання цін; 6) необхідних економічних гарантій для виробників; 7) орієнтації цін внутрішнього ринку товарів на рівень цін світового ринку; 8) орієнтації внутрішнього ціноутворення принципу відповідності доходам громадян України». Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Необхідно доповнити пп. 10¹ п.6. Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами та викласти його в редакції: «розробка обов'язкових для підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності методик формулювання ціни на перелік товарів, ціни на які підлягають державному спостереженню у сфері ціноутворення».

9. Запропоновано визначити в законодавстві вартість проживання за надання тимчасового соціального житла, що здійснює свою діяльність на платній основі. Так як соціальний готель є засобом захисту осіб від безпритульності, важливо встановити вартість проживання на законодавчому рівні, яка буде відповідати сумі не більше 25% від мінімального прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Дані зміни мають бути відображені у новому Житловому кодексі України або Типовому положенні про соціальний готель.

10. Наголошено на необхідності розробити та прийняти Закон України «Про забезпечення доступним житлом в Україні», в якому врегулювати поняття доступного житла, засади забезпечення права на доступне житло, поняття державної допомоги та її види, перелік осіб, які потребують соціального захисту та мають право на державну допомогу у забезпеченні доступним житлом, заходи з реалізації програм доступного житла в Україні, відповідальність забудовників, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб за дії чи бездіяльність, пов'язані із забезпечення громадян доступним житлом.

11. Запропоновано визначення поняття доступного житла як достатнього житла невисокої вартості, що будується за участі держави. Встановлено, що забезпечення права на доступне житло здійснюється на наступних принципах його реалізації: закріплення та дотримання державою конституційних прав і свобод людини і громадянина, їх рівність перед законом; розробка та впровадження програм державної житлової політики; визначення забудовника (замовника) такого житла виключно на конкурсній основі; безоплатного надання в користування забудовнику (замовнику), який здійснює будівництво доступного житла, земельних ділянок, дозвільних документів та погоджень для такого будівництва; будівництво забудовником (замовником) житла, що матиме невисоку вартість; своєчасного підведення магістральних та інших інженерних мереж до межі земельної ділянки, на якій споруджується доступне житло, власниками цих мереж.

12. Наголошено на необхідності впровадження більш дієвих механізмів забезпечення права на житло в Україні шляхом внесення зміни до ст. 4 Закону України «Про державно-приватне партнерство» та включити до сфер застосування державно-приватного партнерства будівництво доступного житла в Україні.

ВИСНОВКИ

У Висновках сформульовано найбільш значимі результати дисертаційного дослідження, наведено теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання стосовно конституційних засад забезпечення права на житло в Україні, а також розроблено науково обґрунтовані висновки та рекомендації щодо вдосконалення законодавства у цій сфері, зокрема:

1. Виходячи з юридичної природи права на житло, норм міжнародного та національного законодавства, конституційне право на житло є суб'єктивним правом. Це підтверджується ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якого норми Основного Закону є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина гарантується безпосередньо на підставі Конституції України. Конституційне право на житло належить кожному від народження і є невідчужуваним. Реалізація цього права потребує створення відповідних умов (гарантій та захисту) з боку держави, що обумовлено соціально-економічними, політичними та іншими чинниками.

2. Конституційне право на житло - це суб'єктивне право людини і громадянина, яке, з одного боку, надає громадянам право мати гідне, безпечне, вільне від вторгнення житло, з іншого - зобов'язує державу вживати всіх належних заходів спрямованих на перешкоджання бездомності та заборони примусового виселення, сприяти усім учасникам процесу щодо будівництва, отримання та благоустрою житла, а також, в передбачених законом випадках, надавати житло безоплатно або за доступну ціну для осіб, які потребують соціально захисту.

3. Запропоновано внести зміни до Конституції України, а саме, в частині 2 ст. 47 та викласти в такій редакції: «Держава створює умови, за яких кожна людина матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду», частину 3 ст. 47: «Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону, якщо інше не передбачено міжнародно-правовими договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України».

Обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення поняття «особи, що потребують соціального захисту» та їх співвідношення з поняттям осіб, які перебувають на квартирному обліку житла з житлового фонду соціального та/або загального призначення, черговість яких визначена Житловим кодексом УРСР та поняттям осіб, яким надається житло позачергово, незалежно від постановки на облік.

Також потребує визначення перелік осіб, які потребують соціального захисту та його закріплення в законодавстві України, наприклад, у новому Житловому Кодексі або спеціальному законі. До зазначеного переліку повинні бути включені: 1) ветерани війни; 2) інваліди праці, а також інваліди з дитинства; 3) сім'ї загиблих при виконанні державних обов'язків; 4) сім'ї з доходами нижче офіційно встановленого прожиткового мінімуму; 5) особи, які потребують поліпшення житлових умов; 6) особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 7) особи, які мають заслуги перед державою; 8) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; 9) одинокі матері та батьки, які мають більше трьох дітей; 10) інші особи, зазначені в правових актах.

4. Проаналізувавши правовий досвід закріплення норми щодо права на житло в конституціях таких країн, як Казахстан, Молдова, Португалія, Іспанія, Греція, Білорусь, Туркменістан, Індія, Японія, Канада та інших, зазначено, що існує необхідність деталізації обов'язків органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому вважаємо за доцільне, використовуючи досвід зарубіжних країн, особливо приклад Португалії, внести зміни до Конституції України або включити наступну норму до нового Житлового кодексу України, де розкрити зміст обов'язків держави у забезпеченні конституційного права на житло та викласти її наступним чином: «Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування розробляють програми і стратегії здійснення житлової політики відповідно до планів урбанізації та загального влаштування території, які повинні забезпечувати існування відповідної транспортної мережі та соціальної інфраструктури; здійснюють контроль придатності та доступності житла; стимулюють будівництво економного та соціального житла; стимулюють приватне будівництво, яке підпорядковане загальним інтересам, і забезпечують доступ до придбання власного житла та оренди житла; стимулюють і підтримують ініціативи місцевих громад та населення, які спрямовані на вирішення відповідних житлових проблем, заохочують створення житлових кооперативів та індивідуальне житлове будівництво; встановлення орендної плати, відповідно до сімейного доходу, і створення умов для отримання власного житла тощо».

5. Встановлено, що відповідно до міжнародних актів, право на житло є похідним від права на достатній життєвий рівень, що включає, в тому числі, і право на достатнє житло. Запропоновано визначити наступні складові достатнього житла: 1) законодавче закріплення права на житло та його гарантій: право на його забезпечення, недоторканність, неможливість протиправного позбавлення житла, вільний вибір місця проживання, реалізацію та захист; 2) наявність житлово-комунальних послуг, таких як електроенергія, водопостачання, опалення, каналізація тощо, наявність розвиненої транспортної системи, закладів освіти та медицини; 3) доступна вартість житла та житлово-комунальних послуг; 4) відповідність житла санітарно-гігієнічним та екологічним вимогам; 5) надання державної допомоги особам, які потребують соціального захисту.

6. Систему конституційно-правових гарантій складають нормативно-правові та організаційно-правові гарантії. Запропоновано доповнити класифікацію нормативно-правових гарантій за рівнем їх поширеності на: загальні і спеціальні. Першу групу становлять загальні гарантії конституційного ладу, які включають в собі закріплені в Конституції України та інших правових актах України норми, що визначають державні та соціальні інститути, тобто забезпечуються нормами розділу 1 Конституції України. Другу групу становлять спеціальні гарантії, які передбачені другим розділом Конституції України та визначають обсяг, зміст, засади реалізації прав людини і громадянина.

До нормативно-правових гарантій конституційного права на житло має бути включена нормативно визначена вартість за проживання у тимчасовому соціальному житлі, що здійснює свою діяльність на платній основі. Оскільки соціальний готель є засобом захисту осіб від безпритульності, важливо встановити вартість проживання на законодавчому рівні, яка буде відповідати сумі не більше 25% від мінімального прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Ці зміни мають бути відображені у новому Житловому кодексі України або Типовому положенні про соціальний готель.

7. На основі проведеного аналізу доповнено та уточнено визначення організаційно-правових гарантій конституційного права на житло - як встановлену законодавством діяльність органів та посадових осіб публічної влади, підприємств, установ, організацій різних форм власності, діяльність яких спрямована на забезпечення права на житло людини і громадянина шляхом здійснення покладених на них функцій.

8. Аргументовано необхідність прийняття Закону України «Про основні засади державної житлової політики», в якому мають бути визначені наступні гарантії конституційного права на житло: а) гарантія сталого розвитку; б) гарантії забезпечення житлом тих громадян, які не підпадають під категорію осіб, які мають право на отримання житла, проте не мають фінансових можливостей вирішити проблему за власний рахунок.

9. Запропоновано визначення поняття державної житлової політики як системи нормативно-встановлених та організаційно-забезпечених дій держави, спрямованих на забезпечення права на достатнє житло та запобігання бездомності з метою її поступової ліквідації.

Обґрунтовано необхідність законодавчого тлумачення терміну «невисока вартість» та визначення його у відсотковому відношенні відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для забезпечення нормативної гарантії, що міститься у ст. 1 Житлового кодексу УРСР та встановлює, що «право на житло забезпечується також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги».

10. Наголошено на необхідності прийняття Закону України «Про забезпечення доступним житлом в Україні», в якому врегулювати поняття доступного житла, засади забезпечення права на доступне житло, поняття державної допомоги та її види, перелік осіб, які потребують соціального захисту та мають право на державну допомогу у забезпеченні доступним житлом, заходи з реалізації програм доступного житла в Україні, відповідальність забудовників, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб за дії чи бездіяльність, пов'язані із забезпеченням громадян доступним житлом.

11. Запропоновано визначення поняття доступного житла як достатнього житла невисокої вартості, що будується за участі держави. Встановлено, що забезпечення права на доступне житло здійснюється на наступних принципах його реалізації: закріплення та дотримання державою конституційних прав і свобод людини і громадянина, їх рівність перед законом; розробка та впровадження програм державної житлової політики; визначення забудовника (замовника) такого житла виключно на конкурсній основі; безоплатного надання в користування забудовнику (замовнику), який здійснює будівництво доступного житла, земельних ділянок, дозвільних документів та погоджень для такого будівництва; будівництво забудовником (замовником) житла, що матиме невисоку вартість; своєчасного підведення магістральних та інших інженерних мереж до межі земельної ділянки, на якій споруджується доступне житло, власниками цих мереж.

12. Наголошено на необхідності впровадження більш дієвих механізмів забезпечення права на житло в Україні шляхом внесення зміни до ст. 4 Закону України «Про державно-приватне партнерство» та включити до сфер застосування державно-приватного партнерства будівництво доступного житла в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Аврамова О. Є. Позбавлення суб'єктивного права на житло: дис. ... канд. юрид. наук. Харків, 2008. 193 c.

2.Автушенко І. Забезпечення житлом військовослужбовців України та членів їх сімей (1996-2011 рр.). Етнічна історія народів Європи: зб. наук. праць. Київ: Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2015. Вип. 45. С. 110-116.

3.Александров Н. Г. Законность и правоотношения в советском обществе. Москва: Госюриздат, 1955. 176 с.

4.Алексеев С. С. Право: Азбука - теория - философия: Опыт комплексного исследования. Москва: Статут, 1999. 711 с.

5.Андрієнко І.С. Достатній життєвий рівень як правова категорія. Південноукраїнський правничий часопис. 2015. № 2. С. 93-95.

6.Антонов В. О., Борисова К. С. Конституційне право на житло учасників бойових дій як елемент правового статусу людини і громадянина. Юридичний науковий електронний журнал. 2015. № 2. С. 27-30. URL: http://lsej.org.ua/2_2015/7.pdf (дата звернення: 20.06.2018).

7.Антонюк В.П. Проблема бідності та соціальні ризики для розвитку України. Вісник економічної науки України. 2016. № 1 (30). С. 6-14

8.Аскназий С. И., Брауде И. Л., Пергамент А. И. Жилищное право. Москва: Гос. изд-во юрид. лит., 1956. 231 с.

9.Бабаев В. К. Теория современного советского права: фрагмент лекций и схемы. Нижний Новгород: Нижегородская ВШ МВД РСФСР, 1991. 156 с.

10.Бадулина Е. В. Обеспечение конституционного права граждан на жилище органами местного самоуправления: дис. … канд. юрид. наук. Москва, 2010. 200 с.

11.Балюк Ю. О. Житло як об'єкт права спільної власності фізичних осіб: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2015. 20с.

12.Бару М. И., Пушкин A. A., Сибилев М. Н. Понятие и юридическая природа права на жилище. Основы советского жилищного законодательства: межвузовский сб. науч. трудов. Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1981. 259 с.

13.Басін Ю. Г. Питання радянського житлового права. Алма-Ата: Наука, 1963. 244 с.

14.Белинский Ю. В. Методы влияния государства на рынок жилья: задачи для разработки жилищной политики в Украине. Экономика Украины. 1998. № 7. С. 42-49.

15.Бернацький М. В. Житло як об'єкт права вдасності: дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2016. 236 с.

16.Бисага Ю. М., Палінчак М. М., Бєлов Д. М., Данканич М. М. Основні права людини. Ужгород, 2003. 67 с. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/5101/1/Основн%20права.pdf (дата звернення: 03.03.2016).

17.Бідняжевська А. Ю. Конституційне право на недоторканність житла людини і громадянина та його забезпечення правоохоронними органами в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2012. 20 с.

18.Білозьоров Є. В. Правові гарантії захисту прав і свобод людини в Україні:реалії та проблеми. Адвокат. 2009. № 8 (107). С. 26-30.

19.Богданов Е.В. Право на жилище- конституционное право советскмх граждан. Проблемы правоведения: Респ. межвуз. науч. сб. Вып. 37. Киев, 1978. С. 29--34

20.Богданов Е. В. Природа и сущность права граждан на жилище. Журнал российского права. 2003. № 4. С. 21-27.

21.Бондарев А. В. Специфика и перспективы развития рынка жилья. Город и бизнес: тезы. науч.-практ. конф. (г. Днепропетровск, 11-12 марта 1994 г.). Днепропетровск. 1994. С. 185-189.

22.Борденюк В. I. Деякі проблеми законодавчого визначення повноважень місцевого самоврядування в Україні. Ідеологія державотворення в Україні: історія і сучасність: матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, 22-23 листоп., 1996 р.). Київ. 1997. С. 322-325.

23.Борисова Е. Гарантии конституционных прав и свобод человека и гражданина в условиях построения социального государства. Legea si viata. 2015. Nr. 2/3 (278). C. 3-6.

24.Борисова К. С. Актуальні питання гармонізації міжнародних стандартів права на житло в Україні. Право і суспільство: наук. журнал. 2015. № 6, ч. 3. С. 58-63.

25.Борисова К. С. Актуальні проблеми категорії «бездомних осіб» як наслідок порушеного права на житло (за національним та міжнародним законодавством). Людина і закон: публічно-правовий вимір: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 02-03 жовт. 2015 р.). Дніпропетровськ: ГО «Правовий світ», 2015. С. 17-21.

26.Борисова К. С. Деякі питання недержавних установ як організаційно-правових гарантій забезпечення конституційного права на житло. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: «Юридичні науки». 2015. Вип. 5, т. 1. С. 59-62.

27.Борисова К. С. Деякі проблемні аспекти конституційного права на житло за законодавством України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Юриспруденція». 2015. № 14, т. 1. С. 46-48.

28.Борисова К. С. Порівняльно-правовий аналіз конституційного права на житло: досвід зарубіжних країн. Право і суспільство. 2015. № 5, ч. 2. С. 3-7.

29.Борисова К. С. Правові стандарти житлових умов моряків. Міжнародно-правові проблеми сучасного торговельного мореплавства: зб. матеріалів II Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 12 груд. 2013 р.). Київ: Вид-во «Ліра-К», 2014. Вип. 2. С. 177-184.

30.Борисова К.С. Право на житло в системі конституційних прав людини і громадянина. Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2014. Вип. 63. С.81?85.

31.Борисова К.С. Система заходів запобігання бездомності конституційного права на житло в Україні. Законодавство України у світлі сучасних активних реформаційних процесів: міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 09-10 жовт. 2015 р.). Київ : Центр правових наукових досліджень, 2015. С. 14-17.

32.Бундука П. М. Вклад международного комитета красного креста (МККК) в определение и прогрессивное развитие международно-правового статуса беженцев и перемещенных лиц: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Москва, 2002. 20 с.

33.Буркун И. Г. Программа молодежного кредитования как фактор устойчивого развития города. Коммунальное хозяйство городов: науч. техн. сборник. Серия: «Экономические науки». Киев: Техника, 2006. Вып. 70. С. 360-364.

34.Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. № 2542-ІІІ. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 37-38. Ст. 189.

35.Ванкуверская декларация по населенным пунктам: принятая Конференцией ООН по населенным пунктам от 11.06.1976 г. / Организация Объедненных Наций. URL: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/ declarations/pdf/vancouver.pdf (дата звернення: 12.05.2017).

36.Велихов Л. А. Основы городского хозяйства. Обнинск: Ин-т муниципального управления, 1995. 216 с.

37.Вертиль Н. Н. Государственное регулирование рынка жилья в Украине (на примере Донецкой области). Коммунальное хозяйство городов: науч. техн. сборник. Серия: «Экономические науки». Киев: Техника, 2006. Вып. 70. С. 293-296.

38.Висновок Аналітичного центру Асоціації міст України щодо законопроекту «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку соціального житла на 2015-2021 роки» / Асоціація міст України. URL: http://www.auc.org.ua/news/asotsiatsiya-ne-pogodila-zakonoproekt-%C2%ABpro-zatverdzhennya-zagalnoderzhavnoi-programi-rozvitku-s (дата звернення: 12.05.2017).

39.Висновок Головного науково-експертного управління від 18.03.2014 р. на проект Закону України «Про основні засади державної житлової політики» (№ 3498 від 25.10.2013 р.) / Верховна Рада України. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=48813 (дата звернення: 24.11.2017).

40.Водкина Т. П. Конституционное право граждан на жилище: теоретические основы и нормативно-правовые особенности в субъектах Российской Федерации: дис. … канд. юрид. наук. Москва, 2011. 176 с.

41.Воеводин Л. Д. Конституционные права и обязанности советских граждан. Москва: Изд-во МГУ, 1972. 300 с.

42.Воеводин Л. Д. Юридический статус личности в России: учеб. пособие. Москва: Изд-во МГУ, Издательская группа ИНФРА М-НОРМА, 1997. 304 с.

43.Волинка К. Г. Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії і практики: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2000. 16 с.

44.Галянтич М.К. Приватноправові засади реалізації житлових прав громадян в Україні: автореф. дис ... д-ра юрид. наук. Київ, 2008. 40 с.

45.Галянтич М., Дрішлюк А., Лічман Л. Здійснення та судовий захист суб'єктивних житлових прав: монографія. Київ; Тернопіль: Науково-дослідний ін-т приватного права і підприємництва НАПрН України; Підручники і посібники, 2009. 496 с.

46.Герасимов Р. А. Сущность и нормативное содержание права на жилище. Тамбов: Изд-во Тамбовского гос. технического ун-та, 2005. 32 с.

47.Годованець В. Ф. Конституційне право України: конспект лекцій. 2-ге вид., стереотип. Київ: МАУП, 2001. 216 с.

48.Головатий С. В. Конституція України 1996 р. в системі європейського конституціоналізму. Право України. 1997. № 8. С. 3-6.

49.Голодный М. А., Сиволобова Г. С. Комментарий к Правилам учета граждан, нуждающихся в улучшении жилищных условий, и предоставления им жилых помещений в Украинской ССР / вступ. ст. А. Ковалевского. Київ: Политиздат Украины, 1987. 336 с.

50.Гордон М. В. Лекции по советскому гражданскому праву: учеб. пособие: в 2 ч. / отв. ред. С. И. Вильянский. Xарьков: Изд-во Харьковского ун-та, 1960. Ч. 2. 346 с.

51.Горобець Н. О. Право на недоторканність житла: цивільно-правовий аспект : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харків, 2010. 19 с.

52.Гражданское право Украины: учебник для вузов системы МВД Украины: в 2 ч. / А. А. Пушкин, В. М. Самойленко, Р. Б. Шишка и др.; под ред. А. А. Пушкина, В. М. Самойленко. Xарьков: Ун-т внутренних дел; Изд-во «Основа», 1996. Ч. І. 440 с.

53.Гражданское право: учебник: в 2 т. / под ред. Е. А. Суханова. Москва: Изд-во БЕК, 1994. Т. 2. 432 с.

54.Гражданское право: ученик: в 2 т. / отв. ред. Е. А. Суханов. 2-е изд., перераб. и допол. Москва: Изд-во БЕК, 2000. Т. II: полутом 1. 704 с. URL: http://www.bibliotekar.ru/grazhdanskoe-pravo-3-3/173.htm (дата звернення: 03.10.2015)

55.Гражданское право: учебник/ под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. 3-е изд. Москва: Проспект, 1999. Ч. 1. 632 с.

56.Гревцов Ю. И. Проблемы теории правового отношения. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1981. 82 с.

57.Грибанов В. П. Основы советского жилищного законодательств. Москва: Знание, 1976. 95 с.

58.Грибанов В. П. Основы советского жилищного законодательства: пособие. Москва: Знание, 1983. 192 c.

59.Гриджук Д. Організація емісії облігацій місцевої позики. Погляд лід-менеджера. Вісник Національного банку України. 2005. № 2. С. 23-25.

60.Грудцына Л. Ю. Конституционное право гражан на жилище. Неприкосновенность жилища. Адвокат. 2006. № 7. С. 41-46.

61.Гулиев В. Е., Рудинский Ф. М. Социалистическая демократия и личные права. Москва: Юрид. лит., 1994. 192 с.

62.Давидович В. Е. Социальная справедливость: идеал и принцип деятельности. Москва: Политиздат, 1989. 255 с.

63.Данилюк Ю. В. До питання вдосконалення законодавчого регулювання реалізації прав територіальної громади. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2014. № 4. С. 25-30. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizvru_2014_4_7 (дата звернення: 20.06.2018).

64.Данилюк Ю.В. Теоретичні засади конституційних правовідносин в Україні: автореф. дис... канд. юрид. наук. Київ, 2009. 19 с.

65.Декларация о городах и других населенных пунктах в новом тысячелетии: принята резолюцией S-25/2 специальной сессии Генеральной Ассамблеи от 09.06.2001 г. / Организация Объединенных Наций. URL: http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N01/470/20/PDF/N0147020.pdf? OpenElement (дата звернення: 24.04.2017).

66.Декларация социального прогресса и развития: принята Резолюцией 2542 (XXIV) Генеральной Ассамблеи ООН 11.12.1969 г. / Верховна Рада України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_116 (дата звернення: 24.04.2017).

67.Декларація прав дитини: прийнята Резолюциєю 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1959 р. / Верховна Рада України. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_384 (дата звернення: 24.04.2017).

68.Демків Р. Я. Конституційне право України: курс лекцій. Львів: Львівський держ. ун-т внутрішніх справ, 2012. 332 с.

69.Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року: затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 385. Офіційний вісник України. 2014. № 70. Ст. 1966.

70.Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян: постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 728. Офіційний вісник України. 2015. № 76. Ст. 2503.

71.Долгошеев М. А. Обеспечение права на жилище и реализации жилищной политики в Российской Федерации: конституционно-правовые проблемы и пути их решения: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 2010. 25 с.

72.Досанова Р. Б. Защита конституционного права граждан СССР на жилище на этапе предоставления жилых помещений: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Саратов, 1983. 18 с.

73.Дробуш І. Розмежування функцій органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади. Право України: юрид. журнал. 2001. № 10. С. 20-24.

74.Елистратов А. И. Административное право: лекции. Москва: Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1911. 235 с.

75.Елистратов А. И. Должностное лицо и гражданин. Правоведение. 1994. № 4. С. 84 - 90. URL:http://uristy.ucoz.ru/publ/5-1-0-152 (дата звернення: 19.05.2017).

76.Елистратов А. И. Основные начала административного права. 2-е изд., исправ. и допол. Млскв: Г. А. Леман и С. И. Сахаров, 1917. 294 с.

77.Еллинек Г. Общее учение о государстве / вступ. ст. И. Ю. Козлихина. Санкт-Петербург: Юрид. центр Пресс, 2004. 752 c.

78.Енгибарян Р. В., Тадевосян Э. В. Конституционное право: учебник для вузов. Москва: Юристъ, 2000. 492 с. URL: http://www.bibliotekar.ru/konstitucionnoe-pravo-1/75.htm (дата звернення: 17.07.2016).

79.Еременко Ю. П. Личность и конституционная законность в Советском государстве. Труды Высшей следственной школы МВД СССР. Вопросы, 1972. Вып. 6. С. 39-50.

80.Європейська конвенція про правовий статус трудящих-мігрантів: прийнята Радою Європи від 24.11.1977 р. № ETS N 93. Офіційний вісник України. 2007. № 74. Ст. 2788.

81.Європейська соціальна хартія: прийнята Радою Європи 03.05.1996 р. № ETS N 163. Відомості Верховної Ради України. 2007. № 51. Ст.2096.

82.Єловських У. О. Конституційне право України: навч.-метод. посібник для студ. усіх спец. ун-ту денної форми навчання. Луганськ: ЛНУ ім. Т. Шевченка, 2013. 182 с.

83.Єщенко П. С., Чубук Л. П. Досвід фінансування житлового будівництва у зарубіжних країнах. Фінанси України. 2009. № 7. С. 32-34.

84.Женщины и достаточное право на жилище. United Nations, Geneva GE.12.42278. January 2013. 1,121. HR/PUB/11/2. 104 c.

85.Житловий кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 05.05.2011 р. / Ю. В. Амірова, О. О. Отраднова, Л. І. Радченко, Л. І. Рябоконь та ін. Київ: Ліга Преміум, 2011. 1069 с. URL: http://qps.ru/areIq (дата звернення: 13.04.2015).

86.Житловий кодекс України: проект внесений Рибак В. В., Попов О. П. № 2307 від 17.03.2009 р. / Верховна Рада України. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=2307&skl=7 (дата звернення: 06.02.2017).

87.Житловий кодекс УРСР від 30.06.1983 р. № 5464-X (станом на 11.06.2014 p.). Відомості Верховної Ради УРСР. 1983. Додаток до № 28. Ст. 573.

88.Заворотченко Т. М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні: дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2002. 222 с.

89.Заворотченко Т. М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні: монографія. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського нац. ун-ту, 2007. 256 с.

90.Заворотченко Т. М. Міжнародні нормативно-правові гарантії прав і свобод людини. Держава і право: зб. наук. праць. Серія: «Юридичні і політичні науки». Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. Вип. 10. С. 230-236.

91.Загальна декларація прав людини: прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 р. Голос України. 2008. № 236.

92.Загальна теорія держави і права: підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів освіти / М. В. Цвік та ін.; ред. М. В. Цвік та ін.; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. Харків: Право, 2002. 432 с. URL: http://radnuk.info/pidrychnuku/tryd-pravo/38-tsvik/150--s-3-----.html (дата звернення: 06.12.2015).

93.Закоморна К. Особливості законодавчого регулювання діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Право України. 2001. № 1. С. 47-50.

94.Замечание общего порядка № 4 про право на достаточное жилище: международный документ Комитета по правам человека № E/1992/23 1991 года. URL: https://www1.umn.edu/humanrts/russian/ gencomm/Repcomm4 (дата звернення: 15.11.2016).

95.Замечание общего порядка № 7 про право на достаточное жилище: принудительное выселение: международный документ Комитета по правам человека № Е/1998/22, приложение IV 1997 года. URL: https://www1.umn.edu/humanrts/russian/gencomm/Rescgencom7.html (дата звернення: 15.11.2016).

96.Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава: програма економічних реформ на 2010-2014 роки Комітету з економічних реформ при Президентові України. Версія від 02.06.2010 р./ Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/n0004100-10 (дата звернення: 15.11.2016).

97.Зиоменко Ю. И. Семья и право на жилую площадь в СССР: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харьков, 1970. 19 с.

98.Зозуля О. І., Панасюк С. А. Конституційне право України. Альбом схем: навч. посібник. Харків: Харків юридичний, 2012. 260 с.

99.Иваненко В. А., Иваненко B. C. Социальные права человека и социальные обязанности государства: международные и конституционные правовые аспекты. Санкт-Петербург: Юрид. центр Пресс, 2003. 404 с.

100.Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права» / предст. ред. комис. Е. А. Суханов. Москва: Статут, 2000. 777 с.

101.Інструкція про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України: затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.12.2007 р. № 1040. Офіційний вісник України. 2008. № 4. Ст. 118.

102.Інструкція про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень: затверджена наказом Міністерства оборони України 30.11.2011 р. № 737. Офіційний вісник України. 2012. № 8. Ст. 302.

103.Інформація щодо погодження проекту Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку соціального житла на 2012-2020 роки» від 01.08.2013 р. / Міністерство регіонального розвитку та будівництва. URL: http:// goo.gl/4mx4j6 (дата звернення: 23.04.2017).

104.Капустіна Н. Б. Активізація якісних характеристик гілок влади як фактор становлення правової держави. Становлення і розвиток правової системи України: тези доповідей і наук. повідомлень наук.-практ. конф. (м. Кмїв, 21 берез. 2002 р.). Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. С. 70-72.

105.Кармаза О. О. Концепції охорони та захисту житлових прав в Україні: матеріальний та процесуальний аспекти: монографія. Миронівка: Вид-во ПрАТ «Миронівська друкарня», 2013. 400 с.

106.Кармаза О. О. Проблеми реалізації громадянами право на житло в Україні. Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави: зб. наук. праць. Черкаси: Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. С. 261-265.

107.Кельман М. С., Мурашин О. Г. Загальна теорія держави і права: підручник. Київ: Кондор, 2006. 477 с. URL: http://uristinfo.net/2010-12-16-20-00-40/19-2011-01-17-12-39-56/332--xi-------.html?start=1 (дата звернення: 13.04.2015).

108.Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. Москва: Изд-во АН СССР, 1958. 185 с.

109.Кириченко Ю.В. Теоретико-правові аспекти конституційного регулювання права на житло в Україні та державах континентальної Європи. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Юридичні науки. Випуск 5. Том 1. 2016. С. 49-52

110.Князєв В. Конституційні гарантії прав, свобод та обов'язків людини і громадянина в Україні. Право України. 1998. № 11. С. 29-31.

111.Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV (станом на 01.09.2015 p. № 484-19). Відомості Верховної Ради України. 2005. № 35-36, № 37. Ст. 446.

112.Кожан В. В. Особисті права та свободи людини: загальнотеоретичне дослідження: дис. ... канд. юрид. наук. Львів, 2016. 229 с.

113.Козлов А. Е. Социальная политика: конституционно-правовые проблемы. Москва: Наука, 1990. 158 с.

114.Козлова Е. И., Кутафин О. Е. Конституционное право Российской Федерации. Москва: Юристъ, 1995. 480 с.

115.Козлова Е. И., Кутафин О. Е. Конституционное право Российской Федерации. 3-е изд., перераб. и допол. Москва: Юристъ, 2003. 585 с.

116.Колодій А. М., Олійник А. Ю. Права людини і громадянина в Україні: навч. посібник. Київ: Юрінком Інтер, 2003. 336 с.

117.Комаров С. А., Ростовщиков И. В. Личность. Права и свободы. Политическая система. Санкт-Петербург: Питер, 2002. 336 с.

118.Комментарий к Конституции Российской Федерации / под ред. В. Д. Зорькина, Л. В. Лазарева. Москва: Эксмо, 2010. URL: http://kommentarii.org/konstitutc/page11.html (дата звернення: 20.05.2018).

119.Конвенція Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18.12.1979 р. Бібліотечка голови профспілкового комітету. 2005. № 5.

120.Конвенція про корінні народи, які ведуть племінний спосіб життя в незалежних країнах № 169: прийнята Міжнародною організацією праці 27.06.1989 р. № 169 / Верховна Рада України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/993_188 (дата звернення: 23.04.2017).

121.Конвенція про права дитини: прийнята Організацією Об'єднаних Націй 20.11.1989 р. Зібрання чинних міжнародних договорів України. 1990. № 1. С. 205.

122.Конвенція про права інвалідів від 13.12.2006 р. Офіційний вісник України. 2010. № 17. Ст. 799.

123.Конвенція про працівників-мігрантів: прийнята Міжнародною Організацією Праці 01.07.1949 р. № 97 / Верховна Рада України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993_159 (дата звернення: 15.01.2018).

124.Конвенція про соціальне забезпечення моряків: прийнята Міжнародною організацією праці 28.06.1946 p. № 70 / Верховна Рада України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993_417 (дата звернення: 15.01.2018).

125.Конвенція про статус біженців: прийнята Організацією Об'єднаних Націй 28.07.1951 p. / Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_011 (дата звернення: 15.01.2018).

126.Конституции государств Европейского Союза / под ред. Л. А. Окунькова. Москва: ИГ ИНФРА; М. - НОРМА, 1997. 816 с.

127.Конституции государств Европы: в 3 т. / под общ. ред. Л. А. Окунькова. Москва: Изд-во «Норма», 2001. Т. 1. 824 с.

128.Конституции зарубежных государств: учеб. пособие / сост. В. В. Маклаков. 2-е изд., исправ. и допол. Москва: Изд-во БЕК, 1997. 586 с.

129.Конституционное (государственное) право зарубежных стран: учебник для студ. юрид. вузов и ф-тов: в 4 т. / И. А. Алебастрова, Г. Н. Андреева, И. А. Андреева та ін.; отв. ред. Б. А. Страшун. Москва: Изд-во БЕК, 1993. Т. 1. 246 с.

130.Конституционное (государственное) право зарубежных стран: учебник для студ. юрид. вузов и ф-тов: в 4 т. / отв. ред. Б. А. Страшун. Москва: БЕК, 1999. Т. 1-2: Часть общая. URL: http://www.adhdportal.com/book_3472_chapter_97_8._Pravo_na_zhilishhe.html (дата звернення: 15.01.2018).

131.Конституционные акты Канады. Конституционный акт 1982 года от 17.04.1982 г. URL: http://www.concourt.am/armenian/legal_resources/world_ constitutions/constit/canada/canada-r.htm (дата звернення: 15.01.2018).

132.Конституция (Основной Закон) Союза Советских Социалистических Республик от 07.10.1977 г. Москва: Юрид. лит., 1986. 45 с.

133.Конституция Государства Бруней Дарусаллам от 29.09.1959 г. Конституции государств Азии: в 3 т. / под ред. Т. Я. Хабриевой. Москва: Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правителстве Российской Федерации: Норма, 2010. Т. 3. С. 10-46.

134.Конституция Испании от 06.12.1978 р. Boletin Oficial del Estado. 1978. № 311.

135.Конституция Китайской Народной Республики от 04.12.1982 г. Конституции государств Азии: в 3 т. / под ред. Т. Я. Хабриевой. Москва: Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации: Норма, 2010. Т. 3. С. 224-258.

136.Конституция Объединенных Арабских Эмератов от 02.12.1971 г. Конституции государств Азии: в 3 т. / под ред. Т. Я. Хабриевой. Москва: Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации: Норма, 2010. Т. 1. С. 422-456.

137.Конституция Португальской Республики от 02.04.1976 г. / Конституционный Суд Республики Армения. URL: http://www.concourt.am/armenian/legal_resources/world_constitutions/constit/portugal/portug-r.htm (дата звернення: 15.01.2018).

138.Конституция Республики Беларусь от 15.03.1994 г. / Национальный интернет-портал Республики Беларусь. URL: http://pravo.by/ main.aspx?guid=6351 (дата звернення: 15.01.2018).

139.Конституция Республики Индия от 26.11.1949 г. Конституции государств Азии: в 3 т. / под ред. Т. Я. Хабриевой. Москва: Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации: Норма, 2010. Т. 2. С. 177-448.

140.Конституция Республики Казахстан от 30.08.1995 г. / Официальный сайт Президента Республики Казахстан. URL: http://www.akorda.kz/ru/official_documents/constitution (дата звернення: 15.01.2018).

141.Конституция Республики Корея от 17.07.1948 г. Конституции государств Азии: в 3 т. / под ред. Т. Я. Хабриевой. Москва: Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации: Норма, 2010. Т. 3. С. 983-1010.

142.Конституция Республики Молдова от 29.07.1994 р. Monitorul Oficial. 1994. № 1.

143.Конституция Республики Сингапур от 03.06.1959 г. Конституции государств Азии: в 3 т. / под ред. Т. Я. Хабриевой. Москва: Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации: Норма,2010. Т. 3. С. 675-782.

144.Конституция Российской Федерации 1993 года. Москва: Маркетинг, 2001. 39 [1] с.

145.Конституция Российской Федерации: Проблемный комментарий / рук. автор. кол. и отв. ред. В. А. Четвернин. Москва: Центр конституционных исследований Московского общественного научного фонда, 1997. 414 с.

146.Конституция Туркменистана от 18.05.1992 г. Конституции государств Азии: в 3 т. / под ред. Т. Я. Хабриевой. Москва: Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правителстве Российской Федерации: Норма, 2010. Т. 2. С. 797-812.

147.Конституция Японии от 03.05.1947 г. Конституции государств Азии: в 3 т. / под ред. Т. Я. Хабриевой. Москва: Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации: Норма, 2010. Т. 3. С. 1021-1037.

148.Конституційне право України / за ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. Н. Тодики. Київ: Український центр правничих студій, 1999. 376 с.

149.Конституційне право України: підручник для студ. вищ. навч. закладів / Л. К. Байрачна та ін.; ред. Ю. М. Тодика, В. С. Журавський; наук. ред. І. О. Кресін; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. Київ: Ін Юре, 2002. 544 с. URL: http://uristinfo.net/2010-12-18-14-34-28/9-2010-12-18-14-33-20/152-roz6.html?start=1 (дата звернення: 03.03.2018).

150.Конституційне право України: посібник для підготовки до іспиту / Ю. Г. Барабаш, Л. К. Байрачна, І. І. Дахова та ін.; за заг.ред. Ю. Г. Барабаша. Харків: Право, 2012. 304 с.

151.Конституційне право України : посіб. для підготовки до іспитів / Ю. Г. Барабаш, Т. М. Слінько, Л. І. Летнянчин та ін. 3-тє вид., переробл. та допов. Харків: Право, 2016. - 346 с.

152.Конституційне право України: навч. посібник для студ. ВНЗ / Ю. М. Бисага, Ю. Ю. Бисага, Д. М. Бєлов та ін. Ужгород: Ліра, 2007. 370 с.

153.Конституційне право України: навч. посібник / за ред. Ю. І. Крегула. 2-ге вид., допов. Київ: Київський нац. торг.-екон. ун-т, 2012. 528 с.

154.Конституційне право України: підручник для студ. вищ. навч. закладів / за ред. В. Колісника та Ю. Барабаша. Харків: Право, 2010. 416 с.

155.Конституційне право України: підручник для юрид. вузів / за ред. В. Ф. Погорілка. 2-ге вид., допов. і перероб. Київ: Наук. думка. 2000. 732 с.

156.Конституційне право України: прагматичний курс: навч. посібник / М. В. Афанасьєва, Ю. Ю. Бальцій, Ю. Д. Батан та ін.; за заг. ред. М. В. Афанасьєвої, А. А. Єзерова; тех. ред. Ю. Д. Батан. Одеса: Юрид. літ., 2017. 256 с.

157.Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки від 20.04.1978 р. № 888-IX. Відомості Верховної Ради УРСР. 1978. № 18. Ст. 268.

158.Конституція Греції (Грецької Республіки) від 11.06.1975 р. / Міжнародний юридичний клуб. URL: http://www.khanukaev.com/data/file/ THE%20CONSTITUTION%20OF%20GREECE_rus.doc (дата звернення: 15.01.2018).

159.Конституція незалежної України / pа ред. В. Ф. Погорілка, Ю. С. Шемшученка, В. О. Євдокимова. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2000. 428 с.

160.Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Офіційний вісник України. 2010. № 72/1. Ст. 15.

161.Концепція державної житлової політики: схвалена постановою Верховної Ради України від 30.06.1995 р. № 254/95-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1995. № 27. Ст. 200.

162.Концепція розвитку житлової кооперації та запровадження житлових будівельно-ощадних кас в Україні: схвалено розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 р. N 243-р. Офіційний вісник України. 2010 р. № 13. Ст. 638.

163.Концепція створення національної системи іпотечного кредитування: схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 р. № 559-р. Офіційний вісник України. 2004. № 32. Ст. 2169.

164.Конюхова Є.О. Договір соціального найму (оренди) житла за законодавством України: дис. ... канд. юрид. наук. Харків, 2016. 189 с.

165.Корнеев С. М., Коньков Ю. М. Право на жилую площадь в СССР. Москва: Знание, 1968. 64 с.

166.Кравченко В. В. Конституційне право Україи: навч. посібник. 3-тє вид., виправ.і допов. Київ: Атіка, 2004. 512 с.

167.Кравченко В. В. Конституційне право України: навч. посібник. 6-те вид., виправ. та допов. Київ: Атіка, 2007. 592 c.

168.Красавчиков O. A. Социальное содержание правоспособности советских граждан. Правоведение. 1960. № 1. С. 12-25.

169.Крашенинников П. В. Жилищное право. Москва: Статут, 2000. 238 с.

170.Кривоченко Л. М. Класифікація. Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. Київ Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2001. Т. 3: К-М. С. 115.

171.Круглик С. Приоритетный национальный проект «Доступное и комфортное жилье - гражданам России» - стержень государственной жилищной политики. Промышленное и гражданское строительство. 2006. № 7. С. 36-38.

172.Куцевич В. В. Соціально-типологічні аспекти проектування житла соціального призначення. Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Спеціальний випуск: Організація комфортного середовища життєдіяльності міських поселень / зб. наук. Праць. Київ: КиївЗНДІЕП, 2008. С.22-27.

173.Лепех Ю. С. Адміністративно-правовий захист права на житло в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Львів, 2014. 20 с.

174.Лисенко Б. В. Вплив механізмів державного управління на розвиток житлової політики в малих мстах України. Економіка та держава. 2009. № 8. С. 68-70.

175.Лисенков С. Л., Колодій А. М., Тихомиров О. Д., Ковальський В. С. Теорія держави і права: підручник / за ред. С. Л. Лисенкова. Київ: Юрінком Інтер, 2005. 448 с.

176.Лисенков С. Л., Таранов А. П. Гарантії прав та свобод людини і громадянина. Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1998. Т. 1: А-Г. С. 555.

177.Литовкин В. Н. Комментарий к статье 1 Жилищного кодекса РСФСР. Жилищное законодательство: Комментарий. Москва: Юрид. лит., 1991. С. 8-9.

178.Литовкин В. Н. Комментарий к статье 40 Конституции РФ. Комментарий к Конституции РФ. Москва: БЕК, 1994. С. 127.

179.Литовкин В. Н. Регулирование учета граждан, нуждающихся в жилье, и распределение жилой площади. Состояние и задачи дальнейшего развития научных исследований в области жилищного законодательства в СССР. Москва, 1971. С. 19-27.

180.Лічман Л. Г. Поняття та зміст права на житло. Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права. 2005. № 4 (16). С. 95-101.

181.Лічман Л.Г. Судовий захист прав і інтересів члені сім'ї власника жилого приміщення: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Харків, 2005. 20 с.

182.Лутковская В. О состоянии выполнения Конвенции ООН о правах инвалидов: альтернативный доклад Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека за 2015 год / Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. URL: http://www.ombudsman.gov.ua/ru/all-news/pr/12815-es-alternativnu-dopovid-valeriii-lutkovskoii-napravlenu-komitetu-oon-z-pr/ (дата звернення: 02.05.2016).

183.Лутковская В. Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина за 2015 рік / Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. 552 c. URL: http://www.ombudsman.gov.ua/files/Dopovidi/ Dopovid_2015_10b.pdf (дата звернення: 02.05.2016).

184.Магазинер Я. М. Заметки о праве. Правоведение. 2000. № 5. С. 215-224.

185.Маклаков В. В. Конституционное право зарубежных стран. Общая часть: учебник для студ. юрид. вузов и ф-тов. Москва: Волтерс Клувер, 2006. 896 с.

186.Малеин Н. С. Повышение роли закона в охране личных и имущественных прав граждан. Советское государство и право. 1974. № 6. С. 39-42.

187.Мальцев Г. В. Социально-экономические права и свободы граждан СССР и их гаранти. Советское государство и право. 1983. № 2. С. 116.

188.Малюкова Л. В. Реализация конституционного права человека на жилище в Российской Федерации в современных условиях: дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 2004. 207 с.

189.Манаев К. И. Конституционное право советских граждан на жилище. Баку: Азернешр, 1988. 255 с.

190.Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения: в 50 т. Москва: Политиздат, 1968. Т. 19. 670 с.

191.Марткович И. Б. Жилищное законодательство в свете конституционных норм. Советское государство и право. 1979. № 11. С. 73-75.

192.Марткович И. Б. Конституционное право на жилище / отв. ред. В. А. Рясенцев. Москва: ВЮЗИ, 1979. 87 с.

193.Марткович И. Б. Право на жилище и его обеспечение: учеб. пособие по спецкурсу. Москва: ВЮЗИ, 1983. 80 с.

194.Маслов В. Ф. Защита жилищных прав граждан. Харьков: Изд-во Харьковского ун-та, 1970. 208 с.

195.Матинская М. Ю. Реализация конституционного права граждан на жилище в Российской Федерации (проблемы муниципально-правового обеспечения): дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 2011. 207 с.

196.Матузов Н. И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права. Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1972. 292 c.

197.Матузов Н. И. Права человека и общерегулятивные правоотношения. Правоведение. 1996. № 3 (214). C. 37-46.

198.Международная организация труда / Википедия - свободная энциклопедия: Версия 73061905, сохранённая в 12:27 UTC 31.08.2015 г. Сан-Франциско: Фонд Викимедиа, 2015. URL: http://ru.wikipedia.org/?oldid= 73061905 (дата звернення: 23.04.2017).

...