Правове регулювання господарської діяльності малих та середніх підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

Монографія

Правове регулювання господарської діяльності малих та середніх підприємств

Д.С. Коритін

Харків 2021



Зміст

Перелік умовних позначень

Вступ

1. Малі та середні підприємства як форма господарювання

1.1 Малі та середні підприємства як правова категорія господарсько-правового регулювання економіки України

1.2 Господарсько-правові форми державної політики у сфері регулювання діяльності МСП

2. Реалізація окремих господарсько-правових засобів забезпечення діяльності МСП

2.1 Окремі господарсько-правові засоби сприяння розвитку і підтримки діяльності МСП

• 2.2 Правове забезпечення фінансової підтримки діяльності МСП
• 2.3 Реалізація державної підтримки суб'єктів МСП в умовах пандемії короновірусної хвороби (COVID-19)

3. Формування засад підтримки господарського та інноваційного розвитку МСП в Україні з використанням системно-правової підтримки МСП в ЄС

3.1 Наднаціональна правова підтримка МСП в ЄС як концептуальний напрям для законодавства України

• 3.2 Використання досвіду окремих держав ЄС для визначення правових засад підтримки МСП в Україні
• 3.3 Проблеми підтримки МСП щодо науково-технічної діяльності в Україні
• Висновки


Перелік умовних позначень

ГК - України Господарський кодекс України

ЦК - України Цивільний кодекс України

МСП - малі та середні підприємства

ММСП - мікро, малі та середні підприємства

ФОП - фізичні особи-підприємці

АМКУ - Антимонопольний комітет України

КМУ - Кабінет Міністрів України

ДДСГ - державна допомога суб'єктам господарювання

РДП - розвиток та державна підтримка

ПВЗВТ - поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі

ЄБРР - Європейський банк реконструкції та розвитку

МНК - мультинаціональні корпорації

АСЕАН - Асоціація держав Південно-Східної Азії

ЄСВ - єдиний соціальний внесок

ТНК - транснаціональна корпорація

ДПП - державно-приватне партнерство

НУФ - Німецько-Український фонд

ДІФКУ - Державна інноваційна фінансова-кредитна установа

ДФРР - Державний фонд регіонального розвитку

УФПП - Український фонд підтримки підприємництва

ССО - спрощена система оподаткування, обліку та звітності

ЄП - єдиний податок

ППП - податок на прибуток підприємств

ПДФО - податок на доходи фізичних осіб

ПДВ - податок на додану вартість



Вступ

При визначенні цільових орієнтирів підтримки і модернізації інституту малих і середніх підприємств слід виходити з необхідності поєднання інтересів як держави, так і суб'єктів малого й середнього бізнесу, а також стану економіки. З огляду на це сьогодні завдання держави при регулюванні й підтримці малого підприємства полягає у стимулюванні його розвитку відповідно до визначених цілей і принципів підтримки. Однак при цьому важлива не стільки пряма підтримка суб'єктів малого й середнього підприємства, скільки створення сприятливого підприємницького клімату й належного ставлення до них.

Окреслене набуває особливої актуальності в період фінансової кризи, а отже, держава має діяти активніше при вирішенні проблем розвитку й безперешкодного функціонування вітчизняних малих й середніх підприємств і ставитися до цього більш відповідально. Поясненням наведеному може бути те, що саме еволюціонування малих і середніх підприємств виступає запорукою соціальної стабільності, економічної конкуренції у цілому, що, звісно, принесе користь (матиме позитивний ефект) Україні. Проте сучасні умови діяльності малих і середніх підприємств є складними не тільки через корупцію і зарегульованість, а й через наявні в Україні економічні проблеми. На окрему увагу заслуговують й такі важливі питання, як забезпечення якості, оновлення внутрішньої структури сектору малих і середніх підприємств і усунення чинників, які стимулюють зростання корупційної складової в їх діяльності. До сказаного додамо, що ситуацію щодо підтримки малих і середніх підприємств погіршує також і відсутність послідовної і виваженої державної політики у цій сфері. Крім того, процес реформування державної системи підтримки розвитку підприємництва на сьогодні незавершений.

Виходячи з вищенаведеного, можемо констатувати, що підтримка й допомога суб'єктам малого підприємства - це обов'язкова умова політичної й економічної стабільності у країні, а мале підприємництво виступає основою економіки країни, воно сприяє зростанню матеріального потенціалу суспільства, створює нові робочі місця.

Не можна оминути й того, що на розвиток малого підприємництва в Україні негативно впливають такі проблеми, як: недосконалість й обтяжливість системи оподаткування, наявність адміністративних перешкод у діяльності малих і середніх підприємств, неврегульованість питань фінансування й кредитування, низький рівень державної фінансової допомоги, нерозвиненість інфраструктури підтримки підприємництва. Зрозуміло, що їх усунення і створення сприятливих умов для активної діяльності малих і середніх підприємств потребує впровадження в практику господарювання нових засобів їх регулювання.

Так, проблема становлення та розвитку малих та середніх підприємств була у центрі уваги таких вчених, як В. І. Андрєєв, М. О. Бай- муратов, З. С. Варналій, Т В. Заревчацька, А. В. Комірний. Щодо забезпечення діяльності малих та середніх підприємств та їх державної підтримки, займалися такі вітчизняні науковці, як: Ю. С. Алексєєва, М. Д. Бедринець, Л. С. Безугла, В. І. Варцаба, І. О. Вериженко, Д. Є. Ви- соцький, В. І. Волошин, І. О. Драган, С. І. Дрига, Є. О. Жарікова, М. Г. Ісаков, О. О. Квасніцька, В. М. Кміть, П. Т. Колісніченко, Р. Р. Коцовська, О. І. Куцик, Д. В. Лічак, В. К. Малолітнева, В. І. Марков, А. В. Падура, Я. В. Петруненко, І. В. Труш, В. А. Устименко та ін.

Відсутність комплексності й системності у висвітленні актуальних на цей час питань державної підтримки розвитку малих і середніх підприємств зумовлює необхідність у проведенні подальших теоретичних досліджень цієї теми, узагальненні практичних досягнень, розробці сучасного методологічного забезпечення, що доводить актуальність окресленої проблеми.



1. Малі та середні підприємства як форма господарювання

1.1 Малі та середні підприємства як правова категорія господарсько-правового регулювання економіки України

Процес становлення малого й середнього підприємництва (далі - мале підприємництво) в Україні як і в країнах ЄС має важливе значення для розвитку економіки й суспільства в цілому. На думку М. Хогефорстера, компанії, що мають менше 250 працівників, малі й середні підприємства частіш за все описуються як хребет і рушійна сила економічного піднесення Європи. Ці підприємства відповідають за понад 85 % усіх нових робочих місць. З огляду на це мале підприємництво є рушієм економічного зростання¹.

Враховуючи наведене, перед Україною стоїть мета - докласти всіх зусиль для створення сильного й конкурентоспроможного сектору малого підприємництва у майбутньому, керуючись принципами міжнародної практики, викладеними в Акті з питань малого бізнесу для ЄвропиMax Hogeforster. Future challenges for innovations in SMEs in the Baltic Sea Region. Procedia-Social abdBehavioral Sciences. 2014. Vol. 10. P. 241-250. Акт з питань малого бізнесу для Європи («Сначала подумай о малом» «Закон о малом бизнесе» для Европы). Брюссель, 25.06.2008 р. URL: https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52008DC0394&from=EN. та Індексі економічної політики у сфері малого підприємництваІндекс економічної політики у сфері малого підприємництва. URL: https:// www.oecd.org/eurasia/competitiveness-programme/SMEPI_Launch_Agenda_UA.pdf., які дозволяють Україні відстежувати зміни й досягти певного прогресу вже найближчим часом. Беручи вказане до уваги, 24 травня 2017 року розпорядженням Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) N° 504 схвалено Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року¹, і, виходячи з характеристик і можливостей України, визначено наступні напрями її реалізації:

1) створення якісного середовища для розвитку малого підприємництва;

2) збільшення фінансування малого підприємництва;

3) спрощення податкового адміністрування для малого підприємництва;

4) розвиток підприємницької культури та підприємницьких навичок;

5) сприяння експорту/інтернаціоналізації малого підприємництва;

6) підвищення конкурентоспро-можності й інноваційного потенціалу малого підприємництва. Схожі положення були передбачені й Національною програмою сприяння розвитку малого підприємництва в Україні від 21.12.2000 р. № 2157-ШСтатут Українського фонду підтримки підприємництва. URL: http://ufpp.gov.ua/ content/statut2012.pdf. Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: Закон України від 21.12.2000 р. N° 2157-Ш. Офіційний вісник України. 2001. № 4. С. 1., виконання якої, у свою чергу, мало полегшити реалізацію державної політики з вирішення проблем розвитку малого підприємництва.

Як основні напрями Програмою передбачалися: вдосконалення законодавства у сфері підприємницької діяльності; формування єдиної державної регуляторної політики у цій сфері; сприяння створенню належної інфраструктури малого підприємництва; активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки малого підприємництва; впровадження регіональної політики розвитку малого підприємництва.

Отже, на державному рівні спостерігається єдність хоча б у змісті програмних документів щодо основних засад підтримки розвитку малого підприємництва. Таке співпадіння змушує хоча б стисло розглянути найбільш актуальні завдання згаданої Національної програми та їх вирішення з метою визначення нових напрямів реалізації Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні, до яких належать такі.

По-перше, удосконалення нормативно-правової бази. Це цілком логічно, бо до недавнього часу головними проблемами для суб'єктів малого підприємництва були: процедура ліцензування (велика кількість видів господарської діяльності, що підлягали ліцензуванню); відповідна система органів державного регулювання і нагляду за суб'єктами малого підприємництва; досить багато документів дозвільного характеру у сфері господарювання; недосконала система діючої спрощеної системи оподаткування, обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва.

Перші кроки щодо вирішення цієї проблеми зроблено завдяки прийняттю Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» від 09.04.2014 р.¹ Цим Законом внесені зміни до 38 нормативних актів, у тому числі й до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 р. № 3392.

Ще одним позитивним кроком на шляху оновлення законодавства у сфері удосконалення малого підприємництва є прийняття Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VinПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру: Закон України від 09.04.2014 р. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 23. Ст. 873. Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 р. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 222-VIII. № 23. Ст. 158.. Відповідно до нової редакції даного Закону перелік видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, значно скоротився. Неабияке значення має і стимулювання малого підприємництва шляхом удосконалення існуючої системи оподаткування, обліку й звітності суб'єктів малого й середнього підприємства. підприємство правовий господарський

По-друге, покращення інституційного середовища з метою розвитку малого підприємництва. Нині державну інституційну підтримку малого підприємництва здійснює система наступних установ:

- Верховна Рада України як основний орган, що формує систему законів для розвитку і підтримки малого підприємництва, а також комітет ВРУ з питань промислової політики та підприємництва, що вирішує законодавчі проблеми, пов'язані з малим підприємництвом;

- КМУ як вищий орган у системі органів виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної економічної політики. Ним була схвалена уже згадувана Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року¹. При цьому зауваженнями до діяльності КМУ є відсутність належної інформації про виконання попередніх програмних документів і невиконання Концепції загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 роки;

- Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (департамент розвитку регуляторної політики та підприємництва), що відповідає за формування й реалізацію державної політики у сфері підприємництва. У сучасних умовах створено портал, на якому даються відповіді на окремі питання діяльності малого підприємництва, але ці заходи поки що є частковими та не охоплюють всієї сфери господарської діяльності;

- Антимонопольний комітет України;

- інші міністерства, такі як: Міністерство фінансів України, Міністерство аграрної політики України, Міністерство інфраструктури, Міністерство освіти і науки України тощо;

- Державна регуляторна служба України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ і який реалізує державну регуляторну політику стосовно суб'єктів малого підприємництва;

- Український фонд підтримки підприємництва, який надав кредити суб'єктам господарювання в межах Програми «Мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва»;

- Український державний фонд підтримки фермерських господарств, завданням якого є надання фінансової підтримки фермерським господарствам; Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року, схвалена розпорядженням КМУ від 24.05.2017 р. № 504-р. URL: https:// www.businesslaw.org.ua/strategia-rozvytku-pidpryemnyctva/.

- місцеві державні адміністрації, які відповідають за створення регіональних і місцевих програм розвитку МСП, що фінансуються з регіональних і місцевих бюджетів.

Як бачимо, створена певна система державних органів, організацій та недержавних установ, які реалізують політику сприяння розвитку малого підприємництва, але існує проблема щодо координації їх дій, за наявності якої можна було б забезпечити належний механізм формування сприятливого середовища розвитку малого підприємництва. Також, на нашу думку, органам державної влади і місцевого самоврядування доцільно було б заснувати відповідні бізнес-центри й бізнес-інкубатори, а виконання їх функцій слід покласти на наукові, технологічні, інноваційні центри та інші інноваційні структури, що сприяли б розвитку інноваційного малого підприємництва й формуванню інших інститутів інфраструктури, надавали б йому технічну й технологічну підтримку.

По-третє, започаткування фінансової підтримки малого підприємництва в Україні, спираючись на досвід ЄС. Якщо розглядати останній, то варто зазначити, що багато програм ЄС спрямовано на надання державної фінансової підтримки суб'єктам малого підприємництва, що може здійснюватися шляхом змішаних форм підтримки, кредитування на пільгових умовах, надання гарантій тощо.

По-четверте, сприяння розвитку інноваційного підприємництва в Україні. Так, до основних заходів треба віднести:

- надання відповідної державної допомоги малому підприємництву для освоєння інноваційної продукції за відповідними напрямами, у тому числі із залученням міжнародних програм і організацій;

- започаткування низки довгострокових кредитів із фінансування інноваційних проектів малого підприємництва;

- формування інноваційної інфраструктури, яка повинна частково пов'язуватися із загальною інфраструктурою підтримки малого підприємництва.

Наведене свідчать про необхідність актуалізації завдань із господарсько-правового регулювання діяльності малого підприємництва та обрання методів їх вирішення у зв'язку з появою нових тенденцій та викликів у світовій економіці.

Тому ми розглядаємо окреслені завдання як завдання нашого дослідження другого рівня з обов'язковим закріпленням їх змісту у нормативно-правових актах.

У контексті сказаного стосовно стану законодавчого регулювання зауважимо, що в Україні існує законодавчо закріплений підхід до визначення малого підприємництва, зокрема, в абз. 2 п. 3 ст. 55 Господарського кодексу України. Так, до суб'єктів малого й середнього підприємництва відносять також мікропідприємства, що є суб'єктами господарювання, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Більші критерії встановлено для малих і середніх підприємств (у порівнянні з мікропідприємствами):

Таблиця 1

Суб'єкти господарювання	Кількість працівників	Дохід
Мікро	< 10 осіб	< 2 млн євро
Малі	< 50 осіб	< 10 млн євро
Середні	< 250 осіб	< 50 млн євро

Параметри визначення малого й середнього підприємництва в Україні відповідають критеріям Рекомендацій Європейської Комісії для визначення мікропідприємництва, малих і середніх підприємств (Commission Recommendation of 6 May 2003 concerning the definition of micro, small and medium-sized enterprises (notified under document number C (2003) 1422)¹.

Зауважимо, що регулювання щодо сприяння діяльності МСП в Україні у більшості випадків за межами закріплення критеріїв не відповідає правовим актам, рекомендаціям Європейської Комісії, навіть найпоширенішим, наприклад, Повідомленню Комісії Раді, Європейському парламенту, Європейському економічному та соціальному комітету та комітету регіонів - «Спочатку подумай про Commission Recommendation of 6 May 2003 concerning the definition of micro, small and medium-sized enterprises (Text with EEA relevance) (notified under document number C(2003) 1422) URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=CELEX:32003H0361. мале» - «Закон про малий бізнес» Європа (Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions - «Think Small First» - A «Small Business Act» for Europe {SEC(2008) 2101} {SEC(2008) 2102}¹/* COM/2008/0394 final */).

Наразі нормативно-правову базу сфери, що досліджується, в Україні складають: Конституція України від 28 червня 1996 р., Господарський кодекс України (далі -ГК України) № 436-IV від 16.01.2003р., Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003 р., ст. 378 Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншого боку, від 21.03.2014 р., закони України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» № 4618-VI від 22.03.2012 р.Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions - «Think Small First» - A»Small Business Act» for Europe. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/ALL/?uri=CELEX:52008DC0394. Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні: Закон України від 22.03.2012 р. № 4618-VI. Офіційний вісник України. 2012. № 30. С. 55.; «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні»Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: Закон України від 21.12.2000 р. № 2157-Ш. Офіційний вісник України. 2001. № 4. С. 1. № 2157 -ІІІ від 21.12.2000 р., «Про інноваційну діяльність»Про інноваційну діяльність: Закон України від 04.07.2002 р. № 40-IV. Офіційний вісник України. 2002. № 31. С. 145.№ 40-IV від 04.07.2002 р., «Про наукову і науково-технічну діяльність»Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 26.11.2015 р. № 848-VHI. Офіційний вісник України. 2016. № 2. С. 19. № 848-VIII від 26.11.2015 р., «Про вищу освіту» № 1556-VII від 01.07.2014 р.Про вищу освіту: Закон України № 1556-VII від 01.07.2014 р. Офіційний вісник України. 2014. № 63. С. 7., «Про наукові парки» № 1563-VI від 25.06.2009 р.Про наукові парки: Закон України від 25.06.2009 р. № 1563-VI. Офіційний вісник України. 2009. № 57. С. 11., «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» № 991 -XIV від 16.07.1999 р.¹, «Про індустріальні парки» № 5018-VI від 21.06.2012 р.Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків: Закон України від 16.07.1999 р. № 991-XIV. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/991-14 Про індустріальні парки: Закон України від від 21.06.2012 р. № 5018-VI. Офіційний вісник України. 2012. № 59. С. 12., «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» № 433-IV від 16.01.2003 р.Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 16.01.2003 р. № 433-IV. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/433-15., «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» № 2623-ІІІ від 11.07.2001 р.Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки: Закон України від 11.07.2001 р. № 2623-ІІІ. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-14., «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» № 143-V від 14.09.2006 р.Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій: Закон України від 14.09.2006 р. № 143-V. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/143-16.; щорічні закони України «Про Державний бюджет» та низка підзаконних правових актів, таких як: Постанова КМУ «Деякі питання організації діяльності технологічних парків» № 1657 від 29.11.2006 р.Деякі питання організації діяльності технологічних парків: Постанова КМУ від 29.11.2006 р. № 1657. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1657-2006- %D0%BF#Text., Постанова КМУ «Про затвердження Положення про Комісію з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів» № 1219 від 06.08.2003 р.Про затвердження Положення про Комісію з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів: Постанова КМУ від 06.08.2003 р. № 1219. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1219-2003-n, розпорядження КМУ «Про схвалення Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року» № 504-р від 24.05.2017 р.Про схвалення Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року: розпорядження КМУ від 24.05.2017 р. № 504-р. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504-2017-р. та ін.

У будь-якому випадку при законодавчій регламентації діяльності малого й середнього підприємництва основу для належного господарсько-правового регулювання складатимуть економічні процеси за участю малого підприємництва.

Як вірно відмічає М. Г. Пивоваров, малий бізнес стабілізує ринок, залучаючи до обороту місцеві сировинні ресурси, сприяє розвитку малих міст і селищ, наближаючи місце роботи людей до місця проживання, зменшуючи загальні транспортні витрати, знижуючи навантаження на навколишнє середовище, скорочуючи безробіття, розосереджуючи виробництво (послуги, роботи) по регіонах країни¹. Разом із тим у зв'язку з нестабільністю законодавства в Україні необхідно, з одного боку, вирішити проблеми бюджетних витрат, а з іншого - зменшити відсоток безробітних, а також слід встановити, яку частку в кількості одиниць і розміру доходу займають усі види малих підприємств, у тому числі фізичні особи-підприємці (далі - ФОП), та їх значення для економіки України. Для цього варто відповісти на питання, чи дійсно малі й середні підприємства мають перевагу перед фізичними особами-підприємцями як об'єктом нашого дослідження й господарсько-правового регулювання. На підставі офіційної статистики, даних за 2016-2018 роки, можливо визначити частки малих і середніх підприємств (далі - МСП) і ФОП за показниками їх діяльності.

Проаналізуємо й сформуємо такі дані в таблицях 1-4: основні показники діяльності суб'єктів великого, середнього, малого й мікро- підприємництва; кількість підприємств і фізичних осіб-підприємців за їх розмірами та видами економічної діяльності, які займають найбільшу частку в економіці; обсяг реалізованої продукції підприємств і ФОП за їх розмірами та видами економічної діяльності; кількість найманих працівників на підприємствах й у фізичних осіб-підприємців за їх розмірами та видами економічної діяльності. Пивоваров М. Г. Стратегія розвитку малого підприємництва як складової національної економіки: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.03. Запоріжжя, 2011. 37 с. С. 1.

Таблиця 2 Кількість МСП і ФОП в Україні за період 2016-2018 років

	Суб'єкти великого підприємництва	Суб'єкти мікропідприємництва (зі складу малих підприємств)	Суб'єкти малого підприємництва	Суб'єкти середнього підприємництва
		Юридичні особи	ФОП	Юридичні особи	ФОП	Юридичні особи	ФОП
2016	383	247695	1553041	291154	1558880	14832	81
2017	399	278 102	1458980	322920	1466486	14937	17
2018	446	292772	1471965	339374	1483297	16057	19

* Таблиця складена самостійно на підставі статистичних даних Державної служби статистики України

За показниками кількості юридичних осіб - суб'єктів мікро-, малого й середнього підприємництва з 2016 по 2018 рік спостерігається зростання суб'єктів господарювання, тоді як кількість фізичних осіб - суб'єктів мікро-, малого й середнього підприємництва коливалася залежно спочатку від введення постійного оподаткування в формі єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ), а потім від державної політики щодо дерегуляції підприємництва.

Таким чином, постійне зростання малих і середніх підприємств свідчить про оптимальність цієї форми здійснення підприємницької діяльності, її зручність порівняно з діяльністю в організаційно-правовій формі ФОП. Невідповідність у коливанні показників фізичних осіб - суб'єктів середнього підприємництва може пояснюватися їх незалежністю від введення ЄСВ для непрацюючих ФОП, оскільки вони були платниками цього внеску незалежно від змін у законодавстві.

Таблиця 3 Кількість МСП і ФОП у окремих секторах економіки за період 2016-2018 років

		Суб'єкти великого підприємництва	Суб'єкти мікропідприємництва (зі складу малих підприємств)	Суб'єкти малого підприємництва	Суб'єкти середнього підприємництва
			Юридичні особи	ФОП	Юридичні особи	ФОП	Юридичні особи	ФОП
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Сільське, лісове та рибне господарство	2016	20	37457	29448	42477	29618	2501	4
	22017	18	42512	26307	47714	26470	2383	8
	22018	23	42907	25585	48183	25815	2298	9
Промисловість	22016	208	25024	87558	33695	88451	4652	63
	22017	215	27970	80715	37066	81771	4745	79
	22018	237	29889	79787	39322	81334	4866	100
Професійна, наукова та технічна діяльність	22016	551	21962	100205	24304	100276	547	4
	22017	559	24575	93991	26884	94101	559	0
	22018	555	25733	97231	28150	97390	554	1
Освіта	22016	52	1489	9200	1803	9222	52	0
	22017	52	1729	9532	2047	9557	51	1
	22018	57	1933	10866	2263	0921	55	2
Оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	22016	116	69356	825422	79432	828104	2644	117
	22017	129	76238	744698	86572	748124	2837	135
	22018	135	79857	719381	90432	724454	3023	173

* Таблиця складена самостійно на підставі статистичних даних Державної служби статистики України

Таблиця 4 Аналіз показників по окремих галузях і видах діяльності довів закономірність тенденції до зростання кількості малих і середніх підприємств у порівнянні з ФОП і співпадіння в більшості із загальними показниками. Незначні відхилення від загальних показників у сфері освіти й науки не впливають на загальні показники. Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) МСП і ФОП за видами економічної діяльності за період 2016-2018 років (тис. грн)

		Суб'єкти великого підприємництва	Суб'єкти мікропідприємництва (зі складу малих підприємств)	Суб'єкти малого підприємництва	Суб'єкти середнього підприємництва
			Юридичні особи	ФОП	Юридичні особи	ФОП	Юридичні особи	ФОП
Сільське, лісове та рибне господарство	2016	53033751,7	45542741,6	10475692,8	144018281,1	11014406,8	206593769,6	139694,8
	2017	38879856,5	54238657,3	12068721,9	177512934,8	13084627,0	237987311,3	171411,2
	2018	54757921,9	60854190,8	13968422,8	198128816,3	15188949,4	272210153,2	223531,1
Промисло вість	2016	1232220972,9	33211133	31291641,5	152408561,8	34508350,9	921066338,7	2796177,1
	2017	1537353392,4	42082383,1	37955937,0	188354864,6	41767224,3	1092060650,5	2772752,0
	2018	1790428808,1	51653594,4	45624876,4	227647803,1	50576420,4	1230302022,9	3588627,0
Професійна наукова та технічна діяльність	2016	Дані не відомі	17148535,9	32190704,5	39923583,5	32395630,6	Дані не відомі	Дані не відомі
	2017	Дані не відомі	21051021,6	41433170,7	45166768	41762706,7	Дані не відомі	Дані не відомі
	2018	Дані не відомі	23580632,3	54088830,0	Дані не відомі	Дані не відомі	Дані не відомі	Дані не відомі
Розділ 1. Малі та середні підприємства як форма гоаь
Освіта	2016	Дані не відомі	542966,9	1612352,4	1354127,5	1638478,9	Дані не відомі	Дані не відомі
	2017	Дані не відомі	774120,8	2257222,8	Дані не відомі	Дані не відомі	Дані не відомі	Дані не відомі
	2018	Дані не відомі	995524,5	3277940,6	Дані не відомі	Дані не відомі	Дані не відомі	Дані не відомі
Оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	2016	689681690,9	162998397,4	218417760,4	572082038,4	232702448,2	1123927818,5	10278011,0
	2017	873325888,9	249855920,4	258461085,7	723182114,8	275427685,3	1465144941,8	14105215,2
	2018	1101153132,9	301224254,4	306333797,7	854132752,9	324112565,8	1809079014,9	21616829,8

* Таблиця складена самостійно на підставі статистичних даних Державної служби статистики України

У таблиці 4 представлено обсяг реалізованої продукції у п'ятьох найбільш розвинутих галузях економіки України. Аналіз даних показав, що обсяг реалізованої продукції в МСП по всіх галузях зростає, що дає змогу розглядати це як переважну тенденцію, у той же час у показниках великих підприємствах і ФОП - суб'єктів середнього підприємництва спостерігається коливання по окремих галузях економіки. Особливо необхідно відмітити, що показники обсягу реалізованої продукції у МСП у галузі оптової торгівлі зростають кожен рік на десятки відсотків і перевищують показники ФОП - суб'єктів середнього підприємництва в рази, від 9 до 11 разів залежно від року. Однак не можливо зробити висновок по галузі освіти, оскільки відсутня більшість показників, а дані по суб'єктах мікропідприємництва не можливо врахувати, оскільки вони входять до групи суб'єктів малого підприємництва і взагалі відсутні.

Підсумовуючи, необхідно відмітити, що виходячи з даних таблиці 3 за обсягом реалізованої продукції у галузях економіки «оптова та роздрібна торгівля» і «сільське господарство» значну перевагу над великими підприємствами мають суб'єкти малого й середнього підприємництва, за винятком промисловості, де навпаки перевагу мають велику підприємства, й наукової і технічної діяльності, оскільки відсутні відповідні показники. У групі суб'єктів малого й середнього підприємництва кращі показники мають підприємства (порівняно з ФОП).

Для визначення ролі МСП у зайнятості населення України було проведено аналіз кількості найманих працівників МСП в юридичних особах і ФОП.

Встановлено, що за період 2016-2018 рр.:

1) за обраними галузями економіки спостерігається падіння показників зайнятості серед великих підприємств, крім оптової та роздрібної торгівлі. Також у зв'язку з відсутністю показників в освіті, професійній науковій та технічній діяльності можна вести мову тільки про тенденцію до зменшення кількості найманих працівників в юридичних осіб й частково непідтверджене зростання у ФОП;

2) кількість зайнятих працівників на МСП - юридичних особах завжди більша, ніж у ФОП, за окремі роки і в певних галузях навіть у кілька разів. Проте відмінні показники спостерігаються в галузі оптової, роздрібної торгівлі, де кількість зайнятих у ФОП переважає при порівнянні з МСП - юридичними особами. Такий факт свідчить про те, що галузі, в яких можуть розвиватися МСП з мінімальними інвестиціями, не потребують високотехнологічного виробництва, великих витрат на основні засоби та/або ліцензування.

Таблиця 5 Кількість найманих працівників на підприємствах та у фізичних осіб-підприємців за їх розмірами за видами економічної діяльності за 2016 рік (тис. осіб)

		Суб'єкти великого під-ва	Суб'єкти середнього підприємництва	Суб'єкти малого підприємництва	Суб'єкти мікропідприємництва
			ю/о	ф/о	ю/о	ф/о	ю/о	ф/о
1. Сільське, лісове, рибне госп-во	22016	38072	358771	61	186585	14574	67718	11599
	2017	27537	335466	745	195154	15398	71430	12619
	2018	32779	323587	963	189397	18148	70513	14278
2. Промисловість	22016	7778530	1117320	6068	272523	80058	72846	63070
	22017	743490	1113233	7722	285891	93136	76541	72786
	22018	730900	10805039	9798	289998	116369	78298	87277
3. Професійна, наукова та технічна діяльність	2016	-	-888	--	100550	16197	53772	14935
	2017	-		-	99616	19345	53925	17295
	2018	-	-	-	-	-	48840	20551
4. Освіта	2016	-	6430	-	11543	3232	4445	2892
	2017	-	-	-	-	-	4859	3744
	2018	-	-	-	-	-	3945	5285
5. Оптова, роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів, мотоциклів	22016	257990	318954	2878	335870	413372	124908	368112
	2017	285077	334510	14604	351729	470851	166776	413879
	2018	301487	355668	18510	360623	580049	173604	498402

* Таблиця складена самостійно на підставі статистичних даних Державної служби статистики України

* - дані не оприлюднені або відсутні

Дані, внесені в таблицю у вигляді офіційної статистики¹, дозволяють констатувати, що:

1) робочі місця в МСП розподілені таким чином, що в основних галузях економіки, крім оптової та роздрібної торгівлі, за кількістю найманих працівників серед суб'єктів середніх, малих та мікропід- приємництв перевагу мають юридичні особи;

2) статистика обсягів реалізованої продукції серед суб'єктів середнього й малого підприємництва також підтверджує переваги юридичних осіб перед фізичними особами в основних галузях економіки, у тому числі в оптовій та роздрібній торгівлі, а винятком є мікропідприємництва, де перевага юридичних осіб існує лише в промисловості;

3) за кількістю суб'єктів малого й середнього підприємництва перевага юридичних осіб існує тільки серед суб'єктів середнього підприємництва.

Наведене дозволяє зробити такі висновки: 1) при значній кількості фізичних осіб - суб'єктів малого та мікропідприємництва їх роль зводиться виключно до забезпечення робочими місцями надлишків робочої сили (тобто тієї частки працездатного населення, яка не затребувана суб'єктами - юридичними особами); 2) суттєві відмінності в обсягах реалізованої продукції, кількості підприємств і найманих працівників підтверджують значущість юридичних осіб, які функціонують як малі й середні підприємства, а також потребу їх підтримки й формування правового забезпечення їх діяльності; 3) розглядати ФОП та інших юридичних осіб в формі малих і середніх підприємств Статистичний збірник «Діяльність суб'єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва». 2016. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/09/ Arch_dmp_bl.htm. як рівних і, відповідно, висувати в рамках державної політики до всіх них однакові вимоги недоцільно.

Підтверджуються і переваги підприємств тим, що вони краще пристосовані до інноваційності, що відмічається іноземними дослідниками. Так, М. Хогефорстер відмітив, що підприємці перевагами малих і середніх підприємств вважають такі їх особливості (у порівнянні з іншими підприємствами):

- завдяки невеликому розміру, вони дуже гнучкі і можуть адаптуватися до змін (цієї думки дотримуються 67,4 %);

- переважною більшістю усіх МСП керує їх власник, які можуть приймати більш прості й швидкі рішення (таке визнали 88,58 %);

- МСП мають низьку ієрархію і визнають внесок працівників (переконані 81,33 %);

- МСП мають більш високий рівень уваги до клієнтів (стверджують 69,48 %)'.

Проте в науковій літературі одночасно з цим вказуються й негативні риси діяльності суб'єктів у формі малих і середніх підприємств. Слід погодитися з Н. С. Поповою й відмітити, що економічний ризик у сфері малого підприємництва вищий, а «життєвий цикл» малих підприємств коротший, ніж у великих компаній. Це пояснюється наступним: по-перше, банки відмовляють малим підприємствам у позиках, а якщо і дають, то під високі відсотки; по-друге, малі фірми гірше великих справляються з експортними і валютними операціями, маркетингом; по-третє, малі підприємства частіше відчувають нестачу кваліфікованої робочої сили і є більш чутливими до стану економічного середовища.

На підставі вищезазначеного, можна сказати, що сектор малого бізнесу постійно потребує підтримки держави (особливо в умовах сучасної кризи) й координуванняMax Hogeforster. Future challenges for innovations in SMEs in the Baltic Sea Region. Procedia-Social abdBehavioral Sciences. 2014. Vol. 10. P. 241-250. Попова Н. С. Державна підтримка розвитку малого бізнесу в Україні. Економіка: реалії часу. 2012. № 1 (2). С. 126-132. С. 126-127. С. 4, 5.. Крім того, повинна, на нашу думку, враховуватися галузева приналежність МСП. До зазначених факторів можна також додати: 1) високий рівень ризику й нестабільність доходів у підприємницькій діяльності внаслідок залежності від зовнішніх чинників; 2) значна залежність малих і середніх підприємств від держави й системи підтримки малих та середніх підприємств; 3) часте розорення малих фірм.

Однаковий підхід до якісно різних за своїм розміром суб'єктів й організаційно-правових форм є неефективним, бо, по-перше, вони відрізняються за ступенем ризику для суспільства, довкілля чи життя і здоров'я громадян, а отже, однакові вимоги призводять до, з одного боку, суттєвого підвищення бюджетних витрат на контроль за їх дотриманням у випадку ФОП і мікропідприємств, з другого - часто до зменшення уваги до суттєво більш впливових суб'єктів великого чи середнього бізнесу. По-друге, через значні витрати на регулювання великої кількості ФОП, витрати на одне підприємство завжди будуть меншими відносно обсягу доходів і податків для бюджету.

Крім ролі малих та середніх підприємств в економіці України у порівнянні з фізичними особами-підприємцями, необхідно відмітити наукові погляди та проблеми правового регулювання їх статусу. Так, з метою усунення недоліків нормативно-правового регулювання статусу фізичних осіб-підприємців Є. О. Жарікова запропонувала низку законодавчих заходів, таких як: розширення підстав для відмови у державній реєстрації ФОПів при наявності вимог кредиторів до них або до їх господарських організацій; продовження зобов'язань ФОП після закінчення процедури банкрутства шляхом припинення його реєстрації як суб'єкта господарювання; поінформованість заінтересованих осіб пр припинення діяльності ФОП. На наш погляд, деякі з цих пропозицій не відповідають ідеям права та законодавства ЄС в частині надання «другого шансу» підприємцям після припинення діяльності в результаті банкрутства. Але ця правова проблема підкреслює висновки про переваги конструкції юридичної особи на прикладі малих та середніх підприємств.

Як висновок необхідно зазначити, що, незважаючи на слабкі місця й недоліки, малі й середні підприємства вирішують ряд характерних для них завдань, а саме: по-перше, забезпечення зайнятості населення; по-друге, стабілізація ринку; по-третє, формування регулярного джерела доходів бюджету.

Важливим для виокремлення функцій правового інституту малих і середніх підприємств є встановлення функцій правових конструкцій малих і середніх підприємств. У цьому контексті перед нами стоять такі завдання:

1) віднайти зв'язку між інститутом малого підприємництва й організаційно-правовими формами суб'єктів господарювання й підприємницьких товариств;

2) з'ясувати, які функції виконуються малими й середніми підприємствами.

У контексті сказаного зауважимо, що питаннями правового визначення організаційно-правових форм юридичних осіб займалась значна кількість дослідників, серед яких: В. І. Борисова, В. В. Бараненков, О. В. Венедіктова, О. М. Вінник, О. Р. Кібенко, А. Я. Курбатов та інші відомі вітчизняні й закордонні вчені.

Переважні показники для малих (мікро), середніх підприємств у порівнянні з підприємцями - фізичними особами свідчать про значущість для економіки України діяльності суб'єктів господарювання в формах малих і середніх підприємств, навіть за умов неефективного й з недоліками регулювання МСП в Україні. Як вбачається, саме на цьому ґрунтується пропозиція М. Г. Пивоварова, надана за результатами аналізу показників діяльності МСП у світі, про зміну критеріїв мікропідприємництва на чисельність до 10 осіб й обсяг реалізації до 300 тис. грн '. Це, на наш погляд, дозволить підтримувати більшість малих підприємств, стимулювати їх діяльність із метою легалізації їх діяльності й контролю з боку держави у порівнянні з фізичними особами-підприємцями, які відповідають параметрам малих і середніх підприємств.

Варто додати, що найпоширенішим критерієм визначення суб'єкта малого підприємництва є кількісний, а в більшості досліджень поняття «суб'єкт малого підприємництва» трактується через доповнення окремих ознак організаційно-правової форми показниками госпо- Пивоваров М. Г. Стратегія розвитку малого підприємництва як складової національної економіки: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.03. Запоріжжя, 2011. 37 с. С. 12. дарської комерційної діяльності, а саме як суб'єкта господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність, зареєстрований у встановленому законом порядку і відповідає вказаним законом критеріям: належить до певної галузі економіки, має зафіксовану законом кількість працюючих, обсяг виручки від реалізації товарів, робіт, послуг не перевищує встановленого розміру, обсяг виготовленої продукції в натуральному вигляді для організації відповідних галузей не перевищує встановлених розмірів, має певний обсяг інвестицій і розмір основного капіталу¹.

Наведене дає підстави вести мову про те, що оперування кількісними показниками працівників й обсягом реалізованої продукції є регуляторним елементом, оскільки вони не впливають на сутність організаційно-правової форми. Тому на цьому етапі дослідження необхідно встановити співвідношення саме функцій малих і середніх підприємств із функціями організаційно-правових форм. Вважаємо, що функціональний аналіз категорій «організаційно-правова форма» й «форма малих і середніх підприємств» дозволить визначити сутність останньої. Доцільно скористатися переліком функцій організаційно-правової форми, сформульованим К. О. КочергіноюПохиленко І. С. Організаційно-правові форми суб'єктів малого підприємництва: автореф. дис. ...канд. юрид. наук; спец. 12.00.04. Київ. 2009. 20 с. С. 7. Кочергина Е. А. Содержание организационно-правовых форм предпринимательских обществ: интересы, функции, правовые средства: монография. Харьков: Основа, 2005. 236 с. С. 109-109. на підставі забезпечення функціями певних інтересів. Відповідно, інтерес може бути покладено і в основу виокремлення рис (функцій) малих і середніх підприємств як форми правового регулювання, тому що такий інститут більше відповідає функціям малих і середніх підприємств.

Порівнявши функції організаційно-правової форми юридичної особи й правової категорії малих і середніх підприємств, можемо констатувати, що функції цих категорій мають вирішальне значення при виокремленні цих правових категорій в господарському праві і підтверджують відмінність понять «організаційно-правова форма» і «форма малого й середнього підприємства».

Таблиця 6 Порівняння функцій організаційно-правових форм підприємницьких товариств і форми малих і середніх підприємств

Функції організаційно-правових форм підприємницьких товариств	Функції інституту (форми) малого й середнього підприємства
1) Забезпечення майнових та інших інтересів учасників 2) Захист інтересів кредиторів і третіх осіб, а для кожної організаційно-правової форми методи й способи такого захисту власні 3) Поєднання капіталу й праці у різних варіантах залежно від виду організаційно-правової форми 4) Забезпечення ефективного управління й контролю з боку учасників як відмінна ознака кожної організаційно-правової форми 5) Забезпечення взаємодії з державними органами 6) Забезпечення ефективної взаємодії з іншими суб'єктами ринкових відносин 7) Забезпечення цілісності майнового комплексу 8) Функція мінімізації (обмеження) підприємницького ризику 9) Функція залучення інвестицій	1) Забезпечення спрощеного ведення господарської діяльності; забезпечення знаходження малих і середніх підприємств в групі суб'єктів господарської діяльності, яким законодавством надається державна підтримка 2) Не виконує функцій захисту кредиторів і третіх осіб. Характеризується можливістю використовувати критерії малих і середніх підприємств суб'єктами господарювання будь-якої організаційно-правової форми. Форма МСП не змінна для будь-якої організаційно-правової форми суб'єкта господарювання 3) Мобільність капіталу й людських ресурсів, незалежно від виду організаційно-правової форми суб'єктів господарювання 4) Зміст адміністративної структури малих і середніх підприємств визначається тільки як у підприємств відповідно до статей 64-66, 71-72 ГК України. Це дозволяє встановити майнову основу господарювання і на підставі цього можна зробити доступ до організаційно-правової форми, яка відрізняється своєю структурою за кожним видом 5) - 9) Форма малого й середнього підприємства не забезпечує виконання функцій, перерахованих у п. 5-9 лівої частини таблиці.

* Таблиця складена автором самостійно з використанням роботи Кочергіної Є.

Отже, категорія малого та середнього підприємства виконує окремі функції публічного й приватного характеру, які підприємцям дають змогу оптимізувати витрати і одночасно задовольнити публічні інтереси, вирішити питання зайнятості, працевлаштування, забезпечити соціальні потреби населення в послугах, які не потребують значного вартісного капіталу для запозичення промислового виробництва, будівництва, та ін. В окремих випадках малі й середні підприємства в умовах агресивної конкуренції суб'єктів науково-технічної діяльності дають змогу в стислі терміни і з мінімальними витратами комерціалізувати результати такої діяльності, тобто самостійні функції й цілі МСП диктують завдання, які не ґрунтуються на ознаках і функціях організаційно-правової форми.

Звернемося до поняття й сутності організаційно-правової форми суб'єкта господарювання. Із висновків І. С. Похиленко можна встановити, що автором поняття «організаційно-правова форма малого підприємства» трактує як визначену законодавством сукупність вимог до підприємства, системи органів чи відповідного порядку управління, для якого (підприємства) встановлено певний правовий режим організації, діяльності, ліквідації та здатності нести відповідальність за своїми зобов'язаннями¹. Із цим не можна погодитися, оскільки правова категорія «організаційно-правова форма» виокремлюється за ознаками, спільними для будь-якого суб'єкта господарювання. Тому не певний вид суб'єкта є організаційно-правовою формою малих підприємств, а, навпаки, органі...