Правове регулювання господарської діяльності малих та середніх підприємств

2. Інноваційні процеси як такі, що мають велике значення, оцінені в Швеції (4,34) і Данії (4,19), натомість менш важливі в Білорусі (3,44) і Росії (2,87).

3. Організація нововведень є важливою для Швеції (4,29), Данії (4,23), Норвегія (4,23) і Росії (2,66)4

Інформаційними засобами сприяння розвитку підприємництва та МСП також є: Інвестиційний план Європи, Європейський інвестиційний портал - (European Investment Project Portal далі - EIPP), Європейський консультативний інвестиційний хаб (European Investment Advisory Hub, далі - EIAH) та Малий Бізнес Портал.

Інвестиційний план для Європи складається з: покращення, по-перше, діяльності Європейського фонду стратегічних інвестицій, який планує мобілізувати не менш EUR 315 billion у додаткових інвестиціях; по-друге, Європейської регуляторного середовища; підтримки інвестиційного середовища в Європі в рамках Європейського консультативного інвестиційного хабу й EIPPCouncil Regulation (EC) No 1257/1999 of 17 May 1999 on support for rural development from the European Agricultural Guidance and Guarantee Fund and amending and repealing certain Regulations. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=CELEX:31999R1257. Інвестиційний план Європи. URL: http://www.consilium.europa.eu/en/policies/ investment-plan/investment-advisory-hub/..

Додамо, що EIPP створена Європейською Комісією (як «сайт- менеджер») на підставі Регламенту (ЄС) 2015/1017 Європейського парламенту та Ради від 25 червня 2015 р. про Європейський фонд стратегічних інвестицій, Європейський інвестиційний консультативний хаб і Європейський інвестиційний портал та внесення змін до регламенту (ЄС) № 1291/2013 і (ЄС) № 1316/2013 - Європейський фонд стратегічних інвестицій (далі - Регламент (ЄС) 2015/1017)Regulation (EU) 2015/1017 of the European Parliament and of the Council of 25 June 2015 on the European Fund for Strategic Investments, the European Investment Advisory Hub and the European Investment Project Portal and amending Regulations (EU) No 1291/2013 and (EU) No 1316/2013 - the European Fund for Strategic Investments. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32015R1017.. Рішення ЄС за специфікаціями європейського порталу інвестиційних проєктів 2016/1942 від 4 листопада 2016Decision (EU) 2015/1214. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CE LEX:32016D1942&qid=1485249900422. (далі - Рішення ЄС 2016/1942) скасовує виконання рішення (ЄС) 2015/1214, встановлює технічні характеристики EIPP як прозорої бази даних поточних і потенційних інвестиційних проєктів в Європейському Союзі. У Рішенні ЄС 2016/1942 також закріплюються вимоги до проєктів, які мають бути включені до EIPP (ст. 2 Рішення ЄС 2016/1942).

EIPP покликаний стати центральним порталом для реалізації інвестиційних проєктів по всій Європі. Після публікації проєкту для відкритиметься доступ до великої мережі інвесторів, консультантів і консультаційних служб, які потенційно можуть допомогти струк- турувати й фінансувати його. Також дана платформа створена і для інвесторів, які шукають інвестиційні можливості в таких галузях, як: енергоефективність, транспорт, охорона здоров'я, поновлювані джерела енергії, інфраструктури широкосмугового зв'язку або фінансування МСП ¹.

Ще однією структурою інформаційного напряму є EIAH - консультативний центр, який створювався з метою підвищення інвестиційного клімату шляхом усунення основних фінансових і нефінансових перешкод. Правовою основою діяльності EIAH виступає ст. 14 Регламенту (ЄС) 2015/1017. EIAH сприяє посиленню підтримки проєктів по ЄС задля їх підготовки і розвитку. Він побудований на досвіді Європейської комісії.

EIAH складається з трьох взаємодоповнюючих компонентів:

- єдиної точки входу до широкого спектру програм консультативної та технічної допомоги та ініціатив, спрямованих на державних і приватних бенефіціарів, забезпеченої експертами високого рівня;

- платформи співробітництва, яка забезпечує обмін і поширення досвіду серед партнерських установ EIAH і за його межами;

- інструменту для оцінки і задоволення нових потреб шляхом зміцнення або розширення існуючих консультативних служб чи створення нових, якщо виникне така необхідність. UA.EUR-LEX. Офіційний сайт Європейської комісії. URL: https://ec.europa. eu/digital-single-market/en/news/register-your-project-european-investment-project-portal- eipp.

EIAH є результатом партнерства між Європейським інвестиційним банком (EIB) та Європейською комісією. Обидві установи беруть участь у фінансуванні цієї ініціативи. EIB відповідає за управління EIAH, який встановлено в банку.

EIAH також координує мережа Національних заохочувальних інститутів і органів управління держав-членів. Отже, спільно, будучи партнерами EIAH, вони складають всебічну і повну консультативну модель. Через свою мережу партнерів EIAH надає доступ до консультативної і технічної допомоги, програм та ініціатив. Ініціатори проєкту, органи державної влади і приватні компанії можуть отримати технічну підтримку, щоб зрушити проєкти з мертвої точки, зробити їх готовими до інвестування, провести консультації з відповідними інституціями щодо фінансування, а також надати доступ до унікальної технічної та фінансової експертизи¹.

Невід'ємним інфраструктурним елементом підтримки МСП є інформаційна сторінка «Підприємництво та малі та середні підприємства (МСП)» на сайті Європейської комісіїEuropean investment advisory hub (about Hub). URL: http://www.eib.org/eiah/ about/index. Entrepreneurship and Small and medium-sized enterprises (SMEs) URL: https:// ec.europa.eu/growth/smes_en., на якій можна дізнатися новин, а також про заходи, плани ЄС для МСП, на ній надаються практичні поради про те, як отримати доступ до фінансування, знайти партнерів або вийти на міжнародний рівень.

Наведені засоби і структури підтримки МСП в законодавстві ЄС адаптуються в національному законодавстві держав ЄС або безпосередньо включаються до національної інфраструктури підтримки МСП.

Таким чином, ключові елементи господарсько-правового механізму регулювання МСП, за допомогою яких реалізується відповідна політика в ЄС, мають відповідне суб'єктивно-інституційне регулювання, окреме функціональне значення й ефективний результат.

На наднаціональному рівні правового регулювання більше застосовується суб'єктно-змістовне регулювання діяльності МСП, а саме:

1) комісія ЄС регулярно контролює додержання критеріїв поняття МСП¹. За результатами аналізуCommission Recommendation of 6 May 2003 concerning the definition of micro, small and medium-sized enterprises (Text with EEA relevance) (notified under document number C(2003) 1422) uRl: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/ ?uri=CELEX:32003H0361. Evaluation of the user guide to the SME Definition. URL: http://ec.europa.eu/ DocsRoom/documents/5766/attachments/1/translations. запропоновано не переглядати визначення МСП, а надавати додаткові рекомендації в User guide to the SME Definition, редакція якого переглянута й опублікована в 2015 роціEvaluation of the SME definition. Final report. URL: http://bookshop.europa.eu/ en/evaluation-of-the-sme-definition-pbNB0214126/..

Правовий принцип «спочатку подумай про мале» як функціональний орієнтир на ранніх етапах опрацювання політики щодо МСП дозволяє розробляти належне законодавство за допомогою таких інструментів:

- тест МСП, який аналізує можливі наслідки законодавчих пропозицій ЄС про малі й середні підприємства. При оцінці витрат і переваг варіантів політики це допомагає реалізувати принцип «спочатку подумай про мале» і поліпшити бізнес-середовище;

- використання конкретних положень у законодавстві, щоб уникнути невідповідного тягаря на малі й середні підприємства;

- консультування й одержання інформації від МСП;

- функціонування інституту представників МСП;

- використання загальних строків започаткування, тобто пов'язане з бізнесом законодавство набуває чинності в обмежені числами періоди, що робить життя для малих і середніх підприємств простішимThe Small Business Act for Europe. URL: http://ec.europa.eu/growth/smes/business- friendly-environment/small-business-act_en..

Додатковим інституційним утворенням є Мережа представників МСП, яка була створена у 2011 році в рамках реалізації «Закону про малий бізнес». Кожна країна ЄС призначила національного представника МСП на додаток до діяльності представника ЄС по МСП, який очолює мережу. Група посланників МСП складає консультативну групу SBA, яка сприяє злагодженому регулюванню і виробленню політики в усіх країнах ЄС.

Фактично перераховані положення є окремими завданнями на макрорівні й деякими способами їх вирішення. Разом із тим тільки наповнення конкретними засобами й формами регулювання сприяє виконанню поставлених завдань у політиці ЄС стосовно МСП. У контексті сказаного назвемо дві основні переваги, які має можливість отримати МСП в ЄС: по-перше, вжиття заходів із підтримки в межах багатьох програм в ЄС і на національних рівнях, у тому числі фінансування наукових досліджень, підтримка конкурентоздатності, що без наявності МСП заборонені як недобросовісна державна підтримка; по-друге, в ЄС для МСП встановлюється менш вимог або знижуються мита¹.

Для прикладу функціонування європейської мережі EEN та її функціонування на національному рівні розглянемо взаємодію EEN із державними організаціями в Польщі. До EEN належать 30 центрів, згрупованих у чотири консорціуми: 1. EEN (Центральна Польща) - 6 центрів у 4 провінціях; 2. EEN (Східна Польща) - 6 центрів у 3 провінціях; 3. EEN (Західна Польща) - 9 центрів у 5 регіонах; 4. EEN (Південна Польща) - 9 центрів в 4 провінціях.

В EEN (Центральна Польща) важливим елементом є Польське агентство з розвитку підприємництва (Polska Agencja Rozwoju Przedsi^biorczosci) (далі - PARP), підпорядковане Міністру економіки і яке є державним органом, що підтримує розвиток підприємництва, МСП у Польщі протягом останніх 15 років.

Мета PARP - створення нових підприємств у Польщі, підвищення кваліфікації і підвищення потенціалу, зміцнення конкурентних позицій на основі інновацій та сучасних технологій, забезпечення належних умов для ведення підприємницької діяльності. При веденні своєї діяльності з підтримки підприємців PARP також надає допомогу і підтримку інститутам у бізнес-середовищі з використанням коштів державного бюджету і коштів Європейського Союзу. Агентство активно підтримує розвиток кластерів, груп підприємств із високим рівнем конкуренції і співробітництва. І до, і після вступу Польщі до ЄС PARP здійснює навчання, консультативну й інформаційну підтримку підприємців. Допомога, яка надається Агентством, What is an SME? URL: https://ec.europa.eu/growth/smes_en. дозволяє їм продовжувати наукові дослідження й інноваційну діяльність, розширювати їх роботи як на місцевому рівні шляхом використання Інтернету або лістингу на фондовій біржі, а також на міжнародному рівні - за рахунок розвитку експортного потенціалу. PARP - це установа, яка в основному управляє коштами, отриманими з державного бюджету та від Європейського Союзу і яка призначена для підтримки підприємництва. Діяльність провадиться, спираючись на «Керівництво державної політики у сфері малого і середнього підприємництва», яке у травні 1999 року було затверджено Радою Міністрів¹. Крім того, PARP - це організація, яка має тільки один головний офіс і не має філій. З огляду на це в ході реалізації більшості своїх програм вона працює з обраними організаціями, які виступають як регіональні фінансові інститути, які іменнуються Consulting Point ( далі - CP). Регіональні фінансові організації в першу чергу виконують функції з навчання та консультування, а також керування всіма програмами і є установою першого контакту для малих і середніх підприємств. Діяльність CP передусім стосується надання консультативних послуг та інформації (у сфері оподаткування, фінансів, права, маркетингу, виробництва тощо) з питань, пов'язаних із правилами ведення бізнесу або управлінням існуючим бізнесом. Певна група консультацій складається з Національної системи послуг для МСП, яка створена в 1996 році. У даний час до неї входять близько 180 суб'єктів консультативного характеру: агентства регіонального та місцевого розвитку, центри підтримки підприємництва, торгово-промислові палати та ін.

Прикладом взаємодії структур ЄС, PARP, регіональних структур із підтримки МСП є «Підляський фонд регіонального розвитку» (Польща), який є регіональним інститутом фінансування на території Підляського Воєводства і розпоряджається одним із трьох фінансових інструментів ЄС, Польщі та Угорщини: Aid for Restructuring of the Economies, фінансовими інструментами від структурних фондів ЄС Polska Agencja Rozwoju Przedsi^biorczosci (PARP). URL: https://www.bryk.pl/ wypracowania/pozostale/przedsi$biorczosc/11443-polska_agencja_rozwoju_ przedsi$biorczosci_parp.html. для МСП у співпраці з PARP, Адміністрацією Маршала Воєводства Підляського (щодо Операційної програми воєводства) і виконує функції Підляського осоредку EEN. Таким чином, в одному регіональному інституті зосереджені інструменти фінансування МСП з фондів ЄС, Польщі, регіональних фондів Польщі, а також забезпечується доступ до Європейських мереж трансферу бізнесу, представництво місцевих підприємців за межами Польщі, надання аналітичних, інформаційних, освітніх послуг та іншої допомоги для МСП.

У Польщі прийнята Рамкова програма по конкурентоспроможності та інноваціях, яка поділяється на три оперативних, як-от програми підприємництва та інновації, програми інформаційно-комунікаційних технологій, інтелектуальні програми енергетики в Європі. Кожна з них, у свою чергу, має свої конкретні цілі - сприяння підвищенню конкурентоспроможності підприємств і їх інноваційного потенціалу у певних сферах, таких як інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), стійка енергетика.

На противагу наведеному прикладу можна навести аналіз правового забезпечення підтримки діяльності МСП на регіональному рівні в Україні.

У Положенні про Міністерство розвитку громад та територій України», затвердженому Постановою КМУ від 30.04.2014 р. № 197, відсутні приписи, спираючись на які регулювалися б підтримка або взаємодія зазначеного міністерства з малими й середніми підприємствами. Повноваження Міністерства розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон) поширюються виключно на підприємства, установи й організації, які належать до сфери його відання. Крім того, організаційне забезпечення Мінрегіону не поширюється на підтримку підприємництва в регіоні¹.

Разом з тим на офіційному сайті Міністерства міститься інформація про існування Агенції регіонального розвитку, в рамках такого напряму діяльності міністерства, як інституційне забезпечення Положення про Міністерство розвитку громад та територій України: затв. Постановою КМУ від 30.04.2014 р. № 197. URL: http://www.minregion.gov.ua/about/ about-min/polozhennya-pro-ministerstvo-rozvitku-gromad-ta-teritoriy-ukrayini. регіонального розвитку. Проте в Типовому положенні про агенцію регіонального розвитку, затвердженому Постановою КМУ від 11.02.2016 р. № 258, вказано, що такі агенції створюються органами місцевого самоврядування або місцевими державними адміністраціями як неприбуткові небюджетні установи, а органи державної влади (у тому числі й міністерства) не мають жодних повноважень із регулювання діяльності агенцій¹. Крім того, у зазначеному типовому положенні відсутні норми, які встановлюють компетенцію агенцій з розвитку й підтримки підприємництва в регіонах України.

З цим взагалі неможливо погодитися, оскільки потенційно ця Агенція є найбільш перспективним суб'єктом для організації підтримки МСП, але не має відповідної компетенції щодо підтримки громадян в сфері підтримки підприємництва. З цього приводу необхідно погодитися, що проблемою розподілу бюджетних коштів в сучасних умовах є відображення делегованих повноважень при реалізації компетенції органів територіальних громадТипове положення про агенцію регіонального розвитку: затв. Постановою КМУ від 11.02.2016 р. № 258. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/248941325. Устименко В. А. Правове забезпечення сталого розвитку промислових регіонів. Вісник економічної науки України. 2018. № 2. С. 206-211. С. 207. при здійсненні фінансування певних напрямів в ОТГ.

У той же час у Практичному посібнику Мінрегіону «Платні послуги агенцій регіонального розвитку» надано рекомендовану структуру таких агенцій, одним із структурних підрозділів яких є департамент з підтримки бізнесу. До повноважень цього департаменту віднесено: супроводження інвесторів, післяінвестиційна підтримка, підтримка підприємців, управління бізнес-інкубаторами; підготовка проєктів регіонального розвитку; маркетингові дослідження; організація тренінгів для підприємців; консалтингові послуги з підтримки експорту; управління фондом кредитного гарантування; сприяння трансферу технологій; розробка інтернет-сторінок; організація заходів; управління регіональним INFO-центром і розвиток партнерства. Як спеціалізовані малому й середньому підприємництву планується надавати послуги з маркетингу; оптимізації персоналу; фінансового менеджменту; стратегічного планування діяльності; контролю та моніторингу діяльності¹.

Проблемним питанням залишається неврегульованість детальних повноважень агенції у нормативно-правових актах України. Така обставина може призвести до конфлікту компетенцій та порушень бюджетного законодавства в діяльності агенцій регіонального розвитку. Як приклад можна навести Положення установи «Агенція регіонального розвитку Запорізької області», яке було затверджене розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 25.01.2017 р. № 19, яка фактично дублює Типове положення про агенцію регіонального розвитку та не деталізує йогоUA.GOV. Платні послуги агенцій регіонального розвитку: практ. посібник / Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. 2019. URL: https://storage.decentralization.gov.ua/uploads/library/file/393/ Posibnik-ARR.pdf. Положення установи «Агенція регіонального розвитку Запорізької області»: затв. розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 25.01.2017 р. № 19. URL: http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/ Polozhennya-Ustanovi--Agentsiya-regionalnogo-rozvitku-Zaporizkoyi-oblasti--.pdf.. Разом із тим відсутність єдиного державного регулювання компетенції таких установ і врегулювання її виключно на регіональному рівні становить небезпеку виникнення неузгодженої практики надання послуг агенціями у різних регіонах держави.

Отже, необхідно зробити висновок, що на сьогоднішній момент потребує негайного врегулювання питання деталізації компетенцій та повноважень агенцій регіонального розвитку в єдиному нормативно-правовому акті України задля забезпечення ефективного функціонування таких установ.

У зв'язку з інтеграційною спрямованістю України в європейський економічний простір розвиток національного законодавства про державну допомогу, як відмічають науковці, повинен здійснюватися шляхом його адаптації до основних положень права ЄС, що не означає його рецепціїНекрасова Т. В. Надання державної допомоги суб'єктам господарювання: сучасний стан і перспективи правового регулювання: монографія. Донецьк: НОУ- ЛІДЖ, 2010. 216 с. С. 172.. На наш погляд, треба виходити з того, що в умовах адаптації законодавства України до права ЄС не беруться до уваги ключові принципи регулювання підприємництва, а при рецепції здійснюється копіювання норм без врахування економічного становища України та навіть прав громадян України на свободу підприємницької діяльності, тож варто запозичувати те, що відповідає національним конституційним нормам, правовим звичаям і традиціям.

Перелічені положення політики підтримки діяльності МСП в ЄС виступають основою для господарсько-правової політики України стосовно діяльності МСП і дозволяють сформулювати наступні висновки. Головними положеннями, на яких повинна ґрунтуватися господарсько-правова політика України щодо підтримки діяльності МСП з урахуванням правового механізму ЄС, є такі:

а)заходи у структурно-галузевій політиці повинні передбачати створення сприятливого бізнес-середовища, стимулювання розвитку МСП шляхом запровадження плану дій, підтримки підприємницької освіти й залучення громадян до підприємництва;

б)рішення у зовнішньоекономічній політиці повинні передбачати спрямованість на покращення доступу до нових ринків та інтернаціоналізацію діяльності МСП, підвищення конкурентоспроможності МСП;

в)інвестиційна політика має враховувати спрощення доступу до фінансування, надання фінансової підтримки для підприємців-по- чатківців, доступ до проєктів і фінансування, які не сприймаються порушенням політики з боку МСП;

г)здійснення антимонопольно-конкурентної політики повинно відбуватися шляхом підтримки конкурентоздатності та інноваційного розвитку МСП, чим економіко-правове становище МСП фактично відрізняється від інших суб'єктів господарювання в ЄС.

У той же час інституційна політика у сфері підприємництва й підтримки МСП в ЄС провадиться з метою стимулювання зайнятості населення в МСП, покращення рамкових умов для забезпечення кон- курентоздатності та стійкості підприємств, що забезпечує зростання економік держав - членів ЄС, а це, без сумнівів, сприяє масовому залученню населення до підприємництва у формі МСП і підтримки таких процесів.

Одночасна дія фінансових інструментів ЄС, законодавчої політики з питань діяльності МСП в ЄС, врахування інтересів і можливостей МСП при побудові конкурентної політики - основні чинники впливу органів підтримки на розвиток МСП в Європі. Узгодження таких фундаментальних принципів і напрямів у політиці ЄС щодо діяльності МСП із національним правовим регулювання, створення єдиних інструментів щодо МСП, які не розпорошують надбання політики ЄС і держав ЄС, дозволяють досягти синергетичного ефекту в регулюванні діяльності МСП.

Виходячи з цього в Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року наголошено на державній підтримці малого й середнього підприємництва (далі - МСП). Так, декларувалося спрощення процедури і збільшення обсягів надання державної фінансової підтримки суб'єктам МСП, у тому числі мікрокредитів для започаткування і провадження підприємницької діяльності, сприяння провадженню спільної діяльності МСП прикордонних регіонів тощо¹.

На сьогоднішній час відсутня інформація про її виконання.

Крім того, для прикладу можна навести декілька Стратегій регіонального розвитку, прийнятих (або тих, що розглядаються) на рівні областей.

Так, в Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року також значну увагу приділено розвитку МСП як ключовому фактору розвитку місцевої економіки (на сьогоднішній день у Запорізькій області функціонує понад 85,4 тис. суб'єктів МСП)UA/DOCUMENTS. Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року: затв. Постановою КМУ від 06.08.2014 р. № 385. Стратегія регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 р. URL: https://www.zoda.gov.ua/news/48277/strategiya-regionalnogo-rozvitku-na-period-do- 2027-roku.html.. Підтримку МСП планується здійснювати у тому числі й за допомогою розширення її інфраструктури, функціонування системи інституцій залучення й супроводу інвесторів; детінізації економіки й забезпечення доступу суб'єктів малого й середнього підприємництва до фінансових, трудових, земельних ресурсів; сприяння виходу суб'єктів бізнесу регіону на нові ринки та ін.. Специфічним напрямом підтримки МСП відповідно до Плану реалізації зазначеної Стратегії є інноваційний розвиток інфраструктури розвитку малого й середнього бізнесу (бізнес-центрів, академічних і виробничих бізнес-інкубаторів, центрів підтримки підприємництва, фаблабів (лабораторії спільного користування), коворкінг-центрів тощо). Як фінансово-кредитна підтримка МСП планується розробка програм, порядків, механізмів із надання: 1) фінансово-кредитної підтримки МСП; безповоротної фінансової допомоги МСП; інноваційних, маркетингових ваучерів на розвиток підприємницької діяльності; 2) впровадження фінансової підтримки МСП за рахунок часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами банків; 3) залучення грантових проєктів з фінансової та технічної допомоги; 4) організація та проведення конкурсів, стартапфестів серед МСП на кращі бізнес-плани, стартапи, надання переможцям фінансової підтримки на їх впровадження (безповоротна підтримка, компенсація окремих витрат тощо)¹.

У Стратегії розвитку Київської області на період 2021-2027 роки також акцентується на участі МСП у ключових галузях економіки регіону. Разом із тим до видів підтримки підприємництва в Київській області віднесено, зокрема, розширення мережі центрів розвитку підприємництва, бізнес-інкубаторів; підтримка діяльності Агенції регіонального розвитку Київської області та місцевих агенцій; створення та функціонування сучасної інфраструктури надання адміністративних послуг, впровадження зручних і доступних електронних сервісів; сприяння фінансово-кредитній підтримці; забезпечення надання фінансово-кредитної підтримки, наприклад, відшкодування відсоткових ставок за кредитами, мікрокредитування інноваційного розвитку підприємництва; сприяння залученню міжнародної донорської допомоги для підтримки та розвитку підприємництва, у тому числі підвищення спроможності МСП використовувати можливості грантових програм для стартапівСтратегія регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027. URL: https://www.zoda.gov.ua/news/48277/strategiya-regionalnogo-rozvitku-na-period-do- 2027-roku.html. Стратегія розвитку Київської області на 2021-2027 роки зі змінами. URL: http://koda.gov.ua/oblderzhadministratsija/publichna-informatsiya/strategiya-rozvitku- kiivskoi-oblast/..

3.2 Використання досвіду окремих держав ЄС для визначення правових засад підтримки МСП в Україні

Державна політика щодо системної підтримки підприємництва та МСП може суттєво відрізнятися в різних країнах і залежати від економічного рівня розвитку, наявності ресурсної бази, у тому числі людського капіталу, доступу до фінансування, площі країни й кількості населення. Для аналізу візьмемо законодавство Польщі й Латвії з наступних причин. Польща з моменту набуття незалежності поступово впевнено розвивала системну підтримку підприємництва, тоді як Україна, яка знаходилася в схожих стартових економічних умовах, не провадила відповідних змін і на сьогодні відстає від Польщі. Що стосується Латвії, то її системна підтримка підприємництва та інноваційні структури можна порівняти з обласною регіональною системою регулювання господарської діяльності в Україні, що і дає можливість для структурного порівняння.

Як приклад формування національної інфраструктури підтримки МСП та прийняття відповідного законодавства можливо дослідити інституційні структури підтримки діяльності МСП у Польщі. Міністерство розвитку Польщі видало перелік доступних інструментів підтримки підприємництва (операційну програму)¹, який містить у собі форми інструментів підтримки більшості організацій держави. Серед них PARP, Національний центр досліджень та розробок, Bank Gospodarstwa Krajowego, Національний фонд охорони навколишнього середовища та водного господарства, а також деякі міністерства. Підтримка МСП надається за рахунок таких інструментів:

1) співфінансування проєктів у вигляді безповоротної допомоги - відшкодування або авансових платежів;

2) фінансування проєктів шляхом відшкодуванню витрат, надання консультаційних послуг відповідно до індивідуальних потреб підприємця і послуг з підтримки інновацій, необхідних для впровадження технологічних інновацій на підприємстві; Zbiorcze zestawienie dost^pnych instrumentцw wsparcia. Tabela Programy Operacyjne URL: https://www.mr.gov.pl/strony/zadania/wsparcie-przedsiebiorczosci/ instrumenty-wsparcia-przedsiebiorcow/.

3) співфінансування витрат на впровадження технологічних інновацій та виведення інноваційних продуктів на ринок шляхом практичної реалізації результатів науково-дослідних робіт;

4) співфінансування послуг, що надаються науковими підрозділами підприємцю;

5) проєкти співфінансування, що включають послуги, пов'язані з виведенням на зарубіжні ринки продукції кластера, активізацію членів кластерів у сфері інтернаціоналізації та міжнародного співробітництва кластера;

6) дофінансування процесів, пов'язаних з наданням і отриманням захисту промислової власності;

7) співфінансування у підготовці необхідної документації для отримання зовнішніх джерел власного капіталу й боргового фінансування і впровадження інвестицій, пов'язаних із реалізацією власних або придбаних нових технологій;

8) співфінансування участі в рекламних заходах;

9) субсидування.

А також використовуються інші види інструментів підтримки розвитку МСП.

Міністерство розвитку Польщі надає допомогу МСП виключно у вигляді субсидування, але у Польщі діє низка організацій, з метою надання різних форм підтримки МСП. Більш детально розглянемо наступні: PARP, Асоціація «Вільне підприємництво», CP для фінансових інструментів програм ЄС.

PARP серед інших виконує функції щодо:

- підтримки бізнесу на стадіях розробки і створення належного фінансування для підприємців, екосистемних робіт і співпраці в цій галузі з міжнародними організаціями;

- інвестиційних послуг, які пов'язані з виконанням завдань у сфері підтримки розвитку інновацій на підприємствах;

- впровадження інновацій на підприємствах, які пов'язані з виконанням завдань у сфері підтримки впровадження інновацій, включаючи результати дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт і проєктів на підприємствах¹. The Small Business Act for Europe. URL: https://ec.europa.eu/growth/smes_en.

Також функціонує Академія PARP - освітній портал для МСП із системою безкоштовного он-лайн навчання. Проєкт фінансується ЄС. Метою Академії PARP є поширення доступу до ділових знань за допомогою методів дистанційного навчання (електронного навчання).

Асоціація «Вільне підприємництво» («Wolna Przedsi^biorczosc»)¹ має за місію надання пропозицій та рішень, які підвищують конкурентоспроможність МСП. Вона спеціалізується на інформаційних, консалтингових і навчальних послугах. Щороку дана організація обслуговує 1000 клієнтів, надаючи консультації й інформацію від фахівців певної галузі знань. Крім того, кілька сотень людей на рік беруть участь у тренінгах і семінарах, успішно реалізовано ряд про- єктів, які спільно фінансувалися ЄС, Американським агентством міжнародного розвитку (USAID) і Міністерством економіки Польщі.

До функцій Асоціації належать:

1) пошук ділових партнерів; аналіз мікро- і макроекономічних ринків; оформлення комерційних звітів про компанію;

2) надання юридичних консультацій про: доступні програми допомоги; джерела зовнішнього фінансування господарських операцій, включаючи фонди ЄС;

3) підтримка тих, хто планує створити свою компанію, або зрілих компаній шляхом: вибору оптимальної форми фінансування і реалізації бізнес-проєкту; отримання коштів із фондів ЄС і фінансування на пільгових умовах, у тому числі підготовка документації, необхідної фінансовим установам.

В Асоціації польських банків функціонує CP для фінансових інструментів програм ЄС. Він провадить рекламну, інформаційну й консультативну діяльність, що полегшує підприємцям доступ до пільгового фінансування, яке пропонується завдяки підтримці ЄС. CP також забезпечує підтримку фінансовим установам, які зацікавлені в участі у системі реалізації фінансових інструментів всіх програм ЄС, які враховують фінансові інструменти для підприємців, у тому числі на період 2014-2020 рр. Офіційний сайт «Wolna Przedsi^biorczosc». URL: https://wolnaprzedsiebior- czosc.pl/.

Разом із тим найбільш затребуваною є система інноваційних суб'єктів на регіональному рівні, які, враховуючи їх компетенцію, формують регіональні інноваційні системи й інфраструктуру МСП. Для прикладу можливо розглянути найбільш задіяних суб'єктів інноваційної системи, що функціонують і як інфраструктура МСП у м. Лодзь і Познань.

Як приклад застосування вищенаведених інструментів підтримки розвитку МСП у Польщі можна розглянути систему структур, які надають підтримку МСП у Лодзинському воєводстві і м. Лодзь, - Фонд підтримки підприємництва Fundacja Rozwoju Przedsi^biorczosci (FRP), технологічні інкубатори, бізнес-інкубатори, центри бізнес інновацій.

FRP є одним із перших польських навчально-консультаційних центрів для керівних працівників і працівників підприємств. Із моменту створення FRP здійснював діяльність, яка спрямована на інтеграцію бізнес-середовища, співпрацю між підприємствами й науково-дослідними підрозділами, розвиток інновацій, побудову економіки, передачу знань і технологій заснованої на знаннях, і підтримку європейської інтеграції. Засновниками є Лодзинська торгово-промислова палата, Лодзинське господарське товариство, Лодзинський університет і приватні особи. FRP входить до системи Enterprise Europe Network і є крайовим контактним пунктом Горизонт - 2020. Як приклад діяльності можна навести реалізацію програм TECLO¹ (строк реалізації: 2014-2016 роки), відповідно до якої на підставі Декларації про співробітництво між МСП і університетами у секторі текстилю та одягу. Проєктний консорціум TECLO зобов'язався підтримувати підприємства через: заохочення керівників до просування ідеї безперервного навчання на роботі з використанням досягнень проєкту TECLO і розробку інноваційних навчальних інструментів, які дозволять навчатися будь-де, будь-коли.

Зупинимося на технологічних інкубаторах, до яких належать:

1) Arterion Inkubator Technologiczny, який полегшує вихід на ринок для молодих підприємців із цікавими бізнес-ідеями. Дана організація надає клієнтам конференц-зали, сучасні офісні приміщення, кіно- й телестудіїEU. Pl. Startupy.Lodz. URL: http://www.startupy.lodz.pl. зі спеціалізованою інфраструктурою, послуги з навчання й консультування. Відповідно до офіційного сайту Arterion Inkubator Technologiczny підтримка й співробітництво надається більш ніж 100 компаніями, з яких переважна більшість стартапи - компанії з бізнес-профілями реклами, засоби масової інформації, графічні, інформаційні, правові, технологічні, дизайн, бухгалтерський облік, видавнича справи і багато інших;

2) Inkubator Fundacja, який створено Радою міста Лодзь і який діє від імені муніципалітету м. Лодзь і Агентства регіонального розвитку м. Лодзь. Рада Фонду складається з двох представників мерії м. Лодзь і одного представника Лодзинської агенції регіонального розвитку. Органом, який керує роботою Фонду інкубатора, є Правління. До організаційної структури серед іншого входять: центр підтримки підприємництва і фонд розвитку підприємництва.

Основною статутною метою Фонду інкубатору є створення умов, сприятливих для створення й розвитку малих і середніх підприємств. Він надає 4 основі види послуг: інформацію; фінансово-кредитну підтримку; навчання; загальну консультацію;

3) Bionanopark - науково-технічний парк, спеціалізацією якого є дослідження, інвестиції й інкубаційні пропозиції, який орієнтується на компанії та установи, що працюють у сфері новітніх технологій. З моменту свого існування Біонанопарковий інкубатор підтримав понад 100 компаній. Більшість з яких досягли значних успіхів. В Інкубаторі запатентовано три інноваційні пристрої для людей з фізичними вадами, впроваджено сучасну туристичну інформаційну систему, яка заснована на фото кодах, створено інтернет-браузер для паралізованих людей, що дозволяє керувати комп'ютером за допомогою мигаючих очей. Компанія отримала ряд престижних нагород, таких як економічна премія Лодзинського воєводи, президента міста Лодзь, премія Лідер сучасних технологій, національний лідер інновацій.

Напрямки діяльності як для інноваційних підприємств, так і для МСП: надання оренди на основі правил де minimis; надання доступу до конференц-залів, спільних зон; патентування, бухгалтерський облік, маркетинг і PR консалтинг; допомога у пошуку зовнішніх джерел фінансування; безкоштовне навчання; мережеві події.

Бізнес-інкубатори займають іншу нішу в підприємницькій інфраструктурі м. Лодзь. Як бізнес-інкубатор необхідно розглянути Інкубатори AIP, (Inkubatory AIP), Лодзинський інкубатор підприємництва, Інкубатор підприємництва медичного університету в Лодзі, Національну мережу інновацій. У Польщі існує багато різноманітних бізнес-інкубаторів, проте ці ініціативи не взаємопов'язані. Одним із найкрупніших і тих, що швидко розвиваються, є мережа помаранчевих інкубаторів AIP, до якої в Лодзі входять 3 інкубатора. AIP має статус фонду, який працює з метою сприяння розвитку підприємництва серед молоді і допомога у розвитку власних підприємств. Створений трьома фізичними особами з 2004 року AIP випустив 12 000 компаній. Відповідно до інформації, яка міститься на їх офіційному сайті, їх стартапи заробляють 60 000 000 злотих на рік , з яких 25 000 000 злотих - чистий прибуток. Моніторингова система AIP складається з 800 тренінгів, лекцій, що проводяться щорічно для їх учнів. У 2015 році установою сплачено 7,4 млн злотих податків.

Лодзинський інкубатор підприємництва (Lodzki Inkubator Przedsi^biorczosci), створений компанією LARR SA і є проєктом, основним завданням якого вважається підтримка підприємництва, інновацій і конкурентоспроможності місцевих підприємств через пільгові умови оренди офісних приміщень у престижному бізнесі та місці логістики («Новий центр Лодзі»), надання послуг з підтримки бізнесу: допомога у створенні нових компаній; сприяння налагодженню співпраці з діловими мережами й науковими установами; навчання й консультування, включаючи експорт та інноваційну діяльність; конференції, семінари; допомога в отриманні зовнішнього фінансування; бухгалтерська служба; підтримка в передачі інновацій; секретарська служба; юридична служба; податкова консультація. Послуги з підтримки бізнесу надаються безкоштовно або за пільговими ставками особам, які планують розпочати бізнес, компаніям, що працюють на ринку не більше 3 років, зокрема, інноваційного характеру, незалежно від правової форми запланованої / проведеної діяльності.

Інкубатор підприємництва Медичного університету в м. Лодзь (Inkubator Przedsi^biorczosci Uniwersytetu Medycznego w Lodzi) є підрозділом університету, який підтримує розвиток місцевих суб'єктів господарювання та інших суб'єктів економічного й соціального середовища, у тому числі академічних. Цей інкубатор також є Національним контактним пунктом.

Національна мережа інновацій, яку можна розглядати як певний інкубатор, включає PARP та філії КІС¹.

При цьому проінноваційний консалтинговий сервіс складається з двох частин:

a) аудит інноваційної діяльності, оцінку потенціалу й потреб підприємців у сфері можливостей реалізації нового або значно покращеного продукту, нового або суттєво покращеного процесу, нових методів маркетингу чи організаційних. У рамках такої перевірки консультанти Національної інноваційної мережі обов'язково аналізують позиції на ринку, фінансову модель, бізнес-модель, організацію управління та технологічну зрілість.

b) консультації щодо впровадження інновацій, зазначених у рекомендаціях з інноваційного аудиту. Запровадження інновацій може стосуватися розробки науковою одиницею інноваційного рішення лише для потреб конкретного підприємця або отримання існуючого рішення або права на його використання в бізнесі. Інноваційний сервіс частково підлягає сплаті підприємцем. Сума цього платежу залежить від масштабу послуги й методу впровадження інновацій.

Також діють інкубатори: Akademicki Inkubator Przedsi^biorczosci przy Uniwersytecie Lodzkim, Akademicki Inkubator Przedsi^biorczosci przy Spotecznej Akademii Nauk, Akademicki Inkubator Przedsi^biorczosci przy Wyzszej Szkole Informatyki i Umiej^tnosci w Lodzi.

Центр передачі технологій UL є інноваційним підрозділом Лодзинського університету, який був створений у грудні 2003 року в рамках американо-польської «офсетної» програми. Мета цього Центру полягає в забезпеченні координації діяльності у галузі інноваційних EU. Pl. Офіційний сайт Лодзького воєводства. URL: https://www.lodzkie.pl. ідей в науковій, діловій і громадській сферах на національному, та міжнародному рівні за допомогою освітньої, навчальної, наукової та консультаційної діяльності. Головна мета - комерціалізація науки і техніки, передача науки, техніка й інноваційні підприємства через Академічний технологічний інкубатор.

Згідно з інформацією, що міститься на офіційному сайті Маршала Лодзинського воєводства¹, серед напрямків підтримки малих і середніх підприємств можна виокремити наступні:

1) інформаційно-консультативні заходи:

а)організація q участь у Європейському економічному форумі, Міжнародному конгресі біологічного факультету, Лодзинському інноваційному дні, навчання і створення системи комунікацій консультацій для підприємцівEU. Pl. Energa Open Innovation 2017. URL: http://l4b.lodzkie.pl/konkurs-energa- open-innovation-2017. Там само.. Метою даного проєкту є встановлення контактів і співпраця з партнерами й отримання інформації на зовнішніх ринках для МСП, сприяння економічній привабливості й інвестиціям, розвиток співробітництва у напрямах «бізнес для бізнесу» (B2B), підвищення конкурентоспроможності МСП шляхом забезпечення доступу до економічної інформації та нових технологій; б)діяльність Центрів бізнес-інновацій. Так, на території Лодзинського воєводства функціонують 7 центрів у містах Серадзь, Лодзь, Кутно, Згєж, Радомсько, Здунська Воля та Белхатув. У кожному з центрів працюють два бізнес - консультанта, чиє завдання полягає в керуванні проєктами, програмами, конкурсами та іншими заходами , що мають відношення до профілю компанії;

2) діяльність із підтримки проєктів. Так, у межах діяльності Lodskie4business, зокрема, реалізувалися наступні проєкти:

а) конкурс Energa Open Innovation 2017, якйи створюється задля вибору найкращих інноваційних ідей для польського енергетичного сектору, він є відкритим для фізичних осіб або компаній, які знаходяться в країні. Переможець тримує приз у розмірі 50 000 PLNEU. Pl. Mocni w Biznesie 2018. URL: http://mocniwbiznesie.pl/o-konkursie.;

б) економічна премія Лодзинського воєводства, організаторами якого є Департамент підприємництва Лодзинського воєводства й Європейський соціальний фонд¹.

Інший приклад стосується формування інфраструктури підтримки МСП та інноваційної інфраструктури в м. Познань. У загальнонаціональному масштабі Познань разом з Варшавою, Вроцлавом, Краковом і Гданськом знаходиться на передньому фланзі міст Польщі за рівнем інноваційного потенціалу, що підтверджується дослідженнями Агентства з розвитку підприємництва. Познань характеризується високим науковим та інституційним потенціалом, орієнтованим на інновації та діяльність для економіки, основаної на знаннях, та є одним із провідних інноваційних центрів Польщі. У Познані розвинута інноваційна інфраструктура, зокрема, два технологічних парки (Poznanski Park Naukowo-Technologiczny FUAM, Poznanski Park Technologiczno - Przemyslowy), чотири кластери (Wielkopolskiego Klastra Chemicznego, Wielkopolski Klaster Meblarski, Wielkopolski Klaster Teleinformatyczny, Wielkopolski Klaster Zaawansowanych Technik Automatyzacji ELPROTECH), платформи співпраці економіки і науки, які створюють сприятливі умови для розвитку інновацій, багатопрофільні науково-дослідні центри сучасних технологій. За підтримки міста Познань діють бізнес-інкубатори й центри трансферу технологій. Університети і науково-дослідні центри співпрацюють із місцевими органами влади і бізнесу у рамках реалізації спільних проєктів, спрямованих на впровадження інновацій.

Університет ім. Адама Міцкевича є провідним закладом вищої освіти в місті Познань, входить до десятки найкращих університетів Польщі. В рамках науково-дослідної діяльності на базі університету створено 16 центрів, які займаються науковими дослідженнями. Окрім зазначених структур, університетом створено Фонд університету ім. Адама Міцкевича. Aleksander Surdej, Krzysztof Wach. Rola parkцw naukowo-technologicznych w rozwoju malych i srednich przedsi^biorstw. Przedsiqbiorczosc -Edukacja. 2008. Vol. 4. P. 75-81.

Для виконання завдань, які були поставлені перед фондом, створено Познанський науково-технологічний парк, який є першим науково-технологічним парком у Польщі зі статусом наукової одиниці. У ньому розташовано більш ніж 60 науково-дослідних лабораторій та функціонує понад 80 інноваційних компаній.

У рамках підтримки МСП існує інституція інноваційної інфраструктури «Портал MSPe-contact». Метою порталу є сприяння встановленню ділових контактів між підприємцями, особливо для підприємців і компаній сектору МСП.

У Познані функціонують різні за організаційно-правовою формою інститути підтримки бізнесу:

- Асоціація муніципалітетів і округів Великопольського воєводства - юридична особа, яка діє від імені різних рівнів місцевого самоврядування з метою інтеграції, обміну досвідом й ініціативами, спрямованими на розвиток Великопольщі;

-- Центр допомоги інвесторів - «Інвестуйте у Великопольщу», метою якого є створення посилів для забезпечення розвитку регіону і умов для більшої його привабливості для інвестицій і заохочення іноземних інвесторів. Центр керує електронною базою інвестиційних пропозицій, яка збирає інформацію про інвестиційні сфери в регіоні.

Започатковано щорічний захід під назвою «Дні підприємницької діяльності в Познані», у рамках якого відбуваються зустрічі, конференцій, конкурси стартапів, виставки тощо. У ньому беруть участь як представники МСП, великого бізнесу, ЗВО, так і наукові установи.

На територій міста Познань функціонує відразу декілька торгово- промислових палат, зокрема:

— регіональне відділення Польсько-Німецької промислово-торговельної палати, яка представляє інтереси близько 1000 компаній- членів і працює вже двадцять років для розвитку польсько-німецьких економічних відносин;

-- Великопольська промислова і торговельна палата діє в інтересах підприємців та економічних організацій, пов'язаних із нею. Представляє й захищає їх економічні інтереси, надаючи інформацію, тренінги, консультативні послуги загального й інноваційного характеру, а також підтримує розвиток малих і середніх підприємств;

-- Польська торгова палата для імпортерів, експортерів і співробітництва підтримує розвиток малих і середніх підприємств шляхом впровадження комплексних навчальних і консультаційних інформаційних послуг, а також інших послуг, що надаються відповідно до очікувань і потреб, про які повідомляють клієнти.

Окремим питанням є регулювання в законодавстві Польщі інноваційної діяльності закладів вищої освіти і наукових установ, участі МСП в інноваційних відносинах і комерціалізації результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. Серед актів варто назвати:

1. Кодекс господарських товариств (Ustawa z dnia 15 wrzesnia 2000 r. Kodeks spolek handlowych)¹ від 15 вересня 2000 р., який урегульовує питання створення суб'єктів господарювання. Він передбачає принципи створення, функціонування й ліквідації таких суб'єктів, нагляд за їх діяльністю. Також він визначає роль і завдання акціонерів, їх вплив на характер і масштаби діяльності Центру. Положення, що містяться в акті, нормалізують діяльність багатьох інноваційних центрів як тих, у яких є приватні акціонери, так і тих, акціонери яких є науковими установами й суб'єктами місцевого самоврядування.

2. Закон «Про фонди» (Ustawa z dnia o fundacjach)Ustawa z dnia 15 wrzesnia 2000 r. Kodeks spolek handlowych від 15.09.2000 р. URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20000941037. Ustawa z dnia o fundacjach від 06.04.1984 р. URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap. nsf/download.xsp/WDU19840210097/U/D19840097Lj.pdf. від 6 квітня 1984 р. регулює діяльність відповідних інноваційних центрів, встановлює правила створення, експлуатації та ліквідації таких суб'єктів та принципи нагляду за їх діяльністю.

3. Закон «Про Польську академію наук» (Ustawa o Polskiej Akademii Nauk)Ustawa o Polskiej Akademii Nauk від 30.04.2010 р. URL: http://prawo.sejm.gov.pl/ isap.nsf/download.xsp/WDU20100960619/U/D20100619Lj.pdf. від 30 квітня 2010 р., який визначає, що академія та її інститути з метою комерціалізації результатів науково-дослідних і дослідно- конструкторських робіт, проведення заходів у галузі передачі технологій і просування наукових досліджень можуть за згодою міністра, компетентного в галузі науки, створювати компанії, включати або придбавати та зберігати акції комерційних компаній. Для виконання цих завдань суб'єкти бізнес-середовища (СБС) можуть створювати організаційні підрозділи, які у змозі працювати відповідно до визначення СБС. Із цієї причини до цих підрозділів застосовуються відповідні стандарти їх управління й операцій.

4. Закон «Про дослідницькі інститути» від 30 квітня 2010 р. (Ustawa o instytutach badawczych)¹. До Закону включені правила управління інтелектуальною власністю інститутів, положення про управління авторським правом та суміжними правами. Оскільки інститути не є прибутковими суб'єктами, а комерціалізація результатів досліджень є їх статутним завданням, цей нормативно-правовий акт має важливе значення для управління СБС і стандартами їх функціонування. Тільки в партнерській діяльності внутрішні положення науково-дослідних інститутів можуть мати непрямий вплив на функціонування СБС. Науково-дослідні інститути діють і призначаються на підставі Закону, що не поширюється на Інститут Польської Академії Наук.

5. Закон «Про вищу освіту та науку» (Ustawa o szkolnictwie wyzszym i nauce) від 20 липня 2018 рUstawa o instytutach badawczych. URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/ download.xsp/WDU20180000736/O/D20180736.pdf. Ustawa o szkolnictwie wyzszym i nauce від 20.07.20018 р. URL: http://prawo. sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20180001668..Що стосується СБС, то Закон встановлює правила роботи бізнес-інкубаторів академічних університетів (AIP), центрів трансферу технологій (CTT). Він регулює статус обох типів центрів. CTT та AIP, створені в межах організаційних структур університету, регулюються положеннями про оплату праці університетів і бюджетної фінансової дисципліни, що має такі переваги й недоліки. Закон зобов'язує університети запроваджувати правила щодо управління авторськими й суміжними правами і правами промислової власності. Також Закон визначає, як використовувати інтелектуальний та технічний потенціал університету, шляхи комерціалізації та передачі результатів наукової роботи в промисловість, що може здійснюватися інкубатором академічного підприємництва й центром трансферу технологій. Цей Закон встановлює суб'єктів, які можуть брати участь у комерціалізації результатів досліджень.