Правове регулювання господарської діяльності малих та середніх підприємств

Необхідно відмітити, що завдяки введенню існуючої спрощеної системи оподаткування й обліку реалізуються окремі принципи оподаткування МСП, але вирішуються не всі завдання, які зараховуються до позитивних надбань спрощеної системи. На наш погляд, відмічені С. В. Філипповою¹ завдання, а саме стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції; стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності, можуть хіба що декларативно й опосередковано вирішуватися спрощеною системою.

Основним нормативним документом, який на сьогодні регулює сплату єдиного податку МСП, є ПК України. Порядок спрощеної Філиппова С. В. Вибір системи оподаткування та організація податкового обліку суб'єктами малого підприємництва-юридичними особами на засадах альтернативності: монографія. Донецьк: НОУЛІДЖ, 2013. 120 с. С. 16, 18. системи бухгалтерського обліку і звітності для суб'єктів малого підприємництва нині регулюють: Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-IV від 16.07.99 р.; Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства фінансів; наказ, затверджений Мінфіном України від 19.04.2001 р. № 186 «Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку»; Методичні рекомендації із застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, затверджений наказом МФУ № 720 від 15.06.2011 р. Фактично сьогодні податкові пільги реалізуються в комплексі через спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (далі - ССО), яка є основним інструментом податкової підтримки малого бізнесу в Україні. У наукових джерелах спрощену систему оподаткування, бухгалтерського обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва вважають формою державної підтримки¹. ССО була запроваджена в Україні з 1 січня 1999 року, а її мета - забезпечення підтримки малого бізнесу та його розвитку. ССО була покликана для сприяння легалізації малого бізнесу, так як складність обліку і процедур сплати податків, та зловживання представниками органів державної влади при застосуванні норм податкового законодавства були головним показником перебування частини малого бізнесу «в тіні»; також ССО повинна була сприяти активності підприємницької діяльності, так як зменшення вимог до обліку й звітності знижувало бар'єр для входу на ринок нових суб'єктів підприємництва, особливо ФОП.

На наш погляд, ССО можна порівняти з такою формою державної допомоги, як податкові пільги, але за сутністю ці інструменти не співпадають. Звертаючись до теорії фінансового права, податковою пільгою визнається звільнення платника податків від нарахування і сплати податку або сплата ним податку в меншому розмірі за наявності підстав, визначених законодавством, і як відмічається, подат- Філиппова С. В. Вибір системи оподаткування та організація податкового обліку суб'єктами малого підприємництва-юридичними особами на засадах альтернативності: монографія. Донецьк: НОУЛІДЖ, 2013. 120 с. С. 19. кові пільги стали надійним стимулятором інвестиційної активності суб'єктів господаювання¹. Проте наявність спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку і звітності МСП, у тому числі здійснення підприємницької діяльності на умовах сплати єдиного податку, виступає спеціальним податковим режимом, передбаченим ст. 11 ПК України, і не належить до податкових пільг, перерахованих у ст. 30 ПК України. У зв'язку з цим вказаний податковий режим не належать до державної допомоги МСП, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» до форм державної допомоги відносять саме надання податкових пільг, відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов'язкових платежів.

Тому, на наш погляд, ССО не є обов'язковою умовою існування й діяльності МСП, але кореспондує з правом МСП відмовитися від такого режиму й перейти на загальні умови оподаткування, обліку і звітності.

Із часу запровадження ССО зазнавала неодноразових змін, які стосувалися: (1) ставок єдиного податку (ЄП), (2) порядку його нарахування, (3) переліку податків, які замінилися єдиним податком; (4) критеріїв надання підприємствам і ФОП права на використання ССО. Найбільшими були зміни у 2010 році, що передбачали збільшення зобов'язань для платників єдиного податку зі сплати внесків до Пенсійного фонду, та у 2012 році, що включали перегляд ставок і зміну способу нарахування ЄП для частини платників.

Що стосується фактичного податкового навантаження в нормах чинного законодавства, то це передбачено ст. 291-293 ПК України. Проаналізуємо ставки єдиного податку за групами платників відповідно до норм Податкового кодексу України. Відповідні норми ПК України дозволяють окреслити цільову групу підприємств і ФОП, на використання якими була розрахована ССО:

1) 2 група ССО: суб'єкти мікропідприємництва, які при максимально найманих 10 працівниках одержують не більше 1,5 млн грн Некрасова Т. В. Надання державної допомоги суб'єктам господарювання: сучасний стан і перспективи правового регулювання: монографія. Донецьк: НОУ- ЛІДЖ, 2010. 216 с. С.48-49. і повинні припинити свою діяльність при перевищенні, оскільки стає невигідним перехід до наступної 3 групи. Фактично 2 група має соціально-політичне підґрунтя існування задля збільшення зайнятості непрацевлаштованого населення, тим більш встановлені дискримінаційні умови - їх споживачами можуть бути тільки фізичні особи й платники ЄП;

2) 3 група ССО: також суб'єкти мікропідприємництва (юридичні й фізичні особи-підприємці), які обмежені річним доходом у 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, змушені припиняти свою діяльність після досягнення цієї суми; ніякого переважного виду діяльності не передбачається, носить, на нашу думку, компенсаційний характер державного регулювання для економічно слабких суб'єктів господарювання;

3) виокремлення 4 групи фізичних осіб-підприємців і юридичних осіб, хоча і передбачає значний обсяг діяльності, але тільки в особливій галузі - сільському господарстві.

Таким чином, ССО спрямована не на розвиток малого й середнього підприємництва, а на обмежену підтримку мікропідприємництва тільки фізичних осіб-підприємців, при цьому не розмежовуються категорії фізичних і юридичних осіб, які належать до малого й середнього підприємництва, й не обособлюється підтримка малих і середніх підприємств.

Певні пропозиції щодо змін умов використання системи спрощеного оподаткування надані П. Т Колісніченко. У даному контексті автором обґрунтована доцільність зміни критеріїв, а саме:

- обсяг граничного доходу підприємців-фізичних осіб запропоновано встановити 2,5 млн грн, залишаючи незмінною максимальну кількість найманих працівників як для другого класу платника єдиного податку;

- збільшити одночасно ставки єдиного податку і запровадити їх диференціацію у випадках перевищення встановлених лімітів обороту, а саме при граничному річному доході до 250 тис. грн сума податку складає 200-600 грн; при граничному річному доході 250-1000 тис. грн - 400-800 грн, а відсоток при перевищенні встановлених лімітів обороту - 7 %; при граничному річному доході 1000-2500 тис. грн сума податку 1000-1400 грн, а відсоток при перевищенні встановлених лімітів обороту - 15 %'.

Із цього приводу можна сперечатися про доцільність таких граничних сум і відсотків, але, на наш погляд, сам механізм з іншими цифрами може бути застосований, що дасть змогу не припиняти господарську діяльність після досягнення граничних сум.

Крім того, на наше переконання, треба розмежовувати як платників податків ФОП і малі й середні підприємства, унеможливлювати однаковий режим ССО для цих категорій платників, оскільки при підсумуванні загального обсягу витрат фізичних і юридичних осіб, ці платники будуть завжди в нерівних умовах у зв'язку з різними умовами зарахування витрат, інвестування, сплати податків засновниками юридичних і фізичних осіб-підприємців.

Виходячи з вищевикладеного, можна зазначити, що ефективна податкова політика, яка здійснюється стосовно МСП, є стимулюючим фактором щодо започаткування й інвестування у МСП. Проте, на думку С. Г. Дриги, найвпливовішим засобом державної підтримки МСП залишається надання йому пільг у сфері оподаткування. При цьому різноманітні форми пільгового оподаткування суб'єктів малої економіки, відрізняючись у національних економічних системах, за своєю сутністю інтегруються в єдиний структурований механізм стимулу на розвиток цієї складової підприємницького середовищаКолісніченко П. Т. Податкові важелі державного регулювання розвитку малого підприємництва: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.03. Умань, 2014. 19 с. С. 9. Дрига С. Г. Мале підприємництво України: становлення, механізми управління та підтримки: монографія. Київ: Либідь, 2009. 459 с. С. 212.. Із цим слід частково погодитися в аспекті наслідків стимулювання МСП, але не в характері й сутності ССО в сучасних умовах, при яких не відокремлюються підприємства як більш організований і контрольований суб'єкт господарювання.

Як відмічається, спеціальні податкові режими належать до інструментів прямого податкового стимулюванняUA.kntu.kr. Оподаткування та державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників: регіональні пріоритети та євроінтеграційні процеси: монографія. за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Г. М. Давидова та д-ра екон. наук, проф. Н. С. Ша- лімової. Кропивницький: ФО-П Александрова М. В., 2017. 208 с. С. 25., а відповідно до статей 11, 291 ПК України ССО є спеціальним режимом оподаткування. Тому ми і будемо відносити ССО до спеціального режиму оподаткування, хоча як стимул цей інструмент може бути врахований у структурі державної політики і засобах господарсько-правового регулювання. Хоча в деяких джерелах, з посиланням на документи МВФ, ССО відносять до певних субсидій¹, але ми будемо спиратися саме на законодавство України.

Якщо розглядати сутність ССО, то в економічному механізмі вона є інструментом задля надання субсидій певній частині виробників товарів і послуг. В економіці під субсидією розуміють будь-яку фінансову або іншу допомогу, яка надається державою суб'єктам господарювання або їх групам на вибірковій основі. Проте ССО в Україні не є способом надання такої допомоги без вибору суб'єктів. По-перше, одним із елементів ССО є зменшення вимог до звітності й обліку, що знижує адміністративні витрати суб'єктів господарювання, які застосовують ССО. По-друге, вона дозволяє зменшувати обсяг податків, який сплачують суб'єкти господарювання. Тому в нашому дослідженні ССО будемо вважати спеціальним режимом оподаткування, а пільгове оподаткування слід розглядати як один із необхідних елементів господарсько-правового механізму підтримки МСП.

З урахуванням викладеного, слід погодитися з відміченими позитивними наслідками застосування спеціального режиму оподаткування (у формі ССО або «субсидій»), як це зазначала О. Бетлій та ін.:

1) заміна спрощеною системою оподаткування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) (з підприємницької діяльності) або податку на прибуток підприємств (ППП), а також податку на додану вартість (ПДВ) єдиним податком, що призводить до послаблення податкового навантаження на МСП;

2) заміна спрощеною системою оподаткування ПДФО (з оплати найманої праці) єдиним податком, а також зменшення зобов'язань зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) (який ФОП-платники єдиного податку можуть сплачувати в обсязі, меншому, ніж наймані працівники); Спрощена система оподаткування в Україні. URL: https://www.slideshare.net/ USAIDLEV/c-52884036.

3) зниження витрат на ведення бухгалтерського обліку і звітності¹.

Таким чином, підтвердженням позитивного в ССО є те, що спрощену систему оподаткування використовує значна частина підприємств і ФОП, що належать до малого бізнесу. За даними Державної фіскальної служби (ДФС) у 2013 році платниками єдиного податку були 159,5 тис. підприємств-юридичних осіб. Це становило 42,7 % загальної кількості малих підприємств-юридичних осіб, наведеної Держстатом.

Використання спеціального режиму оподаткування для стимулювання суб'єктів МСП необхідно вважати одним із шляхів забезпечення їх ефективного розвитку й засобом державного впливу на МСП. Для перспективного розвитку оподаткування МСП потрібно використовувати зарубіжний досвід, зокрема, країн ЄС, де спрощені системи оподаткування суб'єктів МСП набули поширення в таких інструментах: запровадження податкових пільг для МСП у певних регіонах або сферах, спрямованих на підтримку конкурентоспроможності МСП, підвищення їх інвестиційної й інноваційної активності; запровадження спеціальних режимів оподаткування. Такі форми фактично будуть відповідати компенсаторному характеру підтримки МСП і стануть дієвим важелем розвитку МСП.

2.3 Реалізація державної підтримки суб'єктів МСП в умовах пандемії короновірусної хвороби (COVID-19)

Важливим напрямом дослідження при розгляді питань щодо забезпечення фінансової підтримки суб'єктів МСП є здійснення аналізу реалізації державної підтримки в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - пандемія COVID-19), яка призвела до створення несприятливих умов діяльності суб'єктів МСП, що відобразилося у вживанні карантинних заходів та відповідних негативних обмежень щодо функціонування МСП. Спрощена система оподаткування в Україні. URL: https://www.slideshare.net/ USAIDLEV/c-52884036.

Зазначене обумовило необхідність надання допомоги з боку держави, враховуючи важливість забезпечення належного рівню розвитку підприємництва та обов'язок держави певними засобами підтримувати суб'єктів МСП.

Слід зауважити, що основними нормативно-правовими актами (з відповідними змінами), які регламентують заходи державної підтримки суб'єктів МСП в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) в Україні, є¹:

Постанова КМУ від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»Diakunovskyi О. As to the state supporting for small and enterprises in the condemnation of a coronavirus disease pandemic (COVID-19) in the republic of Poland and Ukraine. Knowledge, Education, Law, Management. 2020. № 3 (31). vol. 1. URL: http://kelmczasopisma.com/viewpdf/1023. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»: Постанова КМУ від 11.03.2020 р. № 211. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%B- F#Text.;

Закон України від 17.03.2020 р. № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19): Закон України від 17.03.2020 р. № 533-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533- -20#Text.;

Закон України від 30.03.2020 р. № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): Закон України від 30.03.2020 р. № 540-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text.;

Закон України від 13.05.2020 р. № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»¹.

Одночасно слід визначити, що з метою впровадження протягом 2020-2022 років комплексної системи нових можливостей стабілізації та сталого розвитку економіки України і підвищення рівня зайнятості населення шляхом збереження існуючих і стимулювання створення нових високопродуктивних робочих місць з гідними умовами праці постановою КМУ від 27.05.2020 р. № 534 затверджено Державну програму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020-2022 рокиПро внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19): Закон України від 13.03.2020 р. № 591-IX . URL:https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/591-20#Text. Державна програма стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020-2022 роки: Постанова КМУ від 27.05.2020 р. № 534. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnoyi-programi-stimulyuvannya- ekonomiki-534-270520., якою передбачається надання підтримки малому та середньому бізнесу, а саме:

- розв'язання проблеми з ліквідністю малого та середнього бізнесу шляхом впровадження заходів, спрямованих на збереження робочих місць, спрощення доступу до фінансів та зменшення витрат бізнесу;

- розширення доступу до ринків шляхом залучення малого та середнього бізнесу до здійснення заходів із соціально-економічного розвитку окремих територій;

- проведення оптимізації регулювання та полегшення адміністративних процедур для малого та середнього бізнесу, що супроводжуватиметься створенням ефективної інфраструктури підтримки підприємництва.

Планом заходів з виконання вказаної державної програми у якості засобу реалізації підтримки малого та середнього бізнесу передбачалося подання проекту постанови КМУ щодо внесення змін до постанови КМУ від 24 січня 2020 р. № 28 «Про затвердження Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам мікропідприєм- ництва та малого підприємництва».

Так, постановою КМУ «Про надання державної фінансової підтримки» від 24 січня 2020 р. № 28Про надання державної фінансової підтримки: Постанова КМУ від 24.01.2020 р. № 28. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/28-2020-%D0%BF#Text. (в редакції від 28.10.2021 р.) затверджені порядки щодо: надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва; здешевлення вартості іпотечних кредитів та надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу.

Порядок надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництваПорядок надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва: затв. Постановою КМУ від 24.01.2020 р. № 28. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020-%D0%BF#Text., затверджений постановою КМУ від 24.01.2020 р. № 28, визначає умови, критерії та механізми надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва шляхом здешевлення вартості кредитів та встановлює, що надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва здійснюється Фондом розвитку підприємництва із метою забезпечення розвитку підприємництва та запобігання виникненню та поширенню, локалізації та ліквідації спалахів епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також із метою запобігання та подолання їх наслідків і рефінансування існуючої заборгованості в банках України за кредитами суб'єктів підприємництва. Державна підтримка може надаватися в межах отриманих Фондом розвитку підприємництва коштів у формі часткової компенсації процентних ставок за кредитами, що надаються суб'єктам підприємництва для реалізації відповідної мети та у формі надання вказаним Фондом гарантій уповноваженим банкам на забезпечення виконання зобов'язань за кредитами, наданими суб'єктам підприємництва.

Суб'єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням такої державної підтримки за кредитом, що надається на певні цілі (визначені вказаним порядком), протягом законодавчо встановленого строку дії карантину. Крім того, для отримання державної підтримки суб'єкт підприємництва повинен відповідати наступним критеріям:

- суб'єкт підприємництва є фізичною особою - резидентом, зареєстрованим в установленому законом порядку як фізична особа - підприємець, або юридичною особою - резидентом, учасники (засновники) якого є фізичними або юридичними особами - резидентами України, у тому числі громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю, та кінцеві бенефіціарні власники (контролери) якого є фізичними особами - резидентами України;

- суб'єкт підприємництва зареєстрований на території України (крім тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі);

- для новоствореного бізнесу (стартап) суб'єкт підприємництва повинен мати бізнес-план щодо реалізації інвестиційного проекту, на впровадження якого суб'єкт підприємництва залучає кредит від уповноваженого банку;

- суб'єкт підприємництва разом з учасниками групи пов'язаних з ним контрагентів за останні три календарних роки не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

- суб'єкт підприємництва разом з учасниками групи пов'язаних з ним контрагентів на період дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом шести місяців після його відміни не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

- суб'єкт підприємництва не підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні».

Для реалізації мети надання державної підтримки щодо рефінансування існуючої заборгованості в банках України за кредитами суб'єктів підприємництва суб'єкт підприємництва також повинен відповідати критерію щодо забезпечення протягом строку отримання державної підтримки збереження не менш як 50 відсотків фонду оплати праці та 50 відсотків чисельності персоналу порівняно із станом на 1 березня 2020 р. (у разі наявності найманих працівників). Крім того, вказаний порядок має додаток, який встановлює відповідні критерії до уповноважених банків.

Порядок здешевлення вартості іпотечних кредитів¹, затверджений постановою КМУ від 24.01.2020 р. N° 28, визначає умови, критерії та механізм здешевлення вартості іпотечних кредитів за рахунок фінансової державної підтримки позичальників іпотечних кредитів, якими є фізичні особи - громадяни України, що отримали іпотечний кредит на умовах, визначених кредитним договором, та відповідають критеріям, встановленим цим порядком, і програмі здешевлення вартості іпотечних кредитів, затвердженої Фондом розвитку підприємництва. Слід підкресліти, що державна підтримка за цим порядком надається в межах отриманих Фондом розвитку підприємництва коштів у формі часткової компенсації Фондом процентної ставки за іпотечними кредитами та у вигляді надання Фондом розвитку підприємництва гарантій уповноваженим банкам на забезпечення виконання зобов'язань за іпотечними кредитами, наданими позичальникам.

Порядок надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингуПорядок здешевлення вартості іпотечних кредитів: затв. Постановою КМУ від 24.01.2020 р. № 28. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020- %D0%BF#Text. Порядок надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу: затв. Постановою КМУ від 24.01.2020 р. № 28. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/28-2020-%D0%BF#Text., затверджений постановою КМУ від 24.01.2020 р. № 28, визначає умови, критерії та механізми надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу з метою розвитку підприємництва, запобігання та подолання наслідків від встановленого КМУ карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Відповідно до змісту вказаного порядку державна підтримка надається в межах отриманих Фондом розвитку підприємництва коштів, передбачених у державному бюджеті, у формі часткової компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними уповноваженими банками або уповноваженими лізингодавцями із суб'єктами підприємництва через банки та лізингодавців, що відповідають критеріям до уповноважених лізингодавців, визначених у додатку, та підписали з Фондом розвитку підприємництва договір про співробітництво за встановленою формою.

Основні критерії отримання державної підтримки відповідно до цього порядку практично ідентичні критеріям проаналізованого вище порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва, однак мають наступні відзнаки (особливості):

- для новоствореного бізнесу (стартап) суб'єкт підприємництва повинен мати бізнес-план щодо реалізації інвестиційного проекту, на впровадження якого суб'єкт підприємництва укладає договір фінансового лізингу з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем;

- суб'єкт підприємництва разом з учасниками групи пов'язаних з ним контрагентів за період дії обмежувальних заходів та протягом шести місяців після їх відміни не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року.

Отже, положення розглянутих вище порядків надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва визначають критерії та механізми надання відповідної фінансової державної підтримки та мають єдину мету реалізації - створення сприятливих умов для провадження та розвитку підприємницької діяльності у період обмежень.

За результатами розгляду питань щодо реалізації окремих господарсько-правових засобів забезпечення діяльності МСП доцільно зробити наступні висновки та пропозиції:

1. Регулювання державної реєстрації суб'єктів господарювання, у тому числі МСП, не повинно бути однаковим для великих і малих підприємств. У Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» необхідно виокремити МСП в самостійну категорію юридичних осіб, надавши тим самим їм певну ознаку й підтримку при їх державній реєстрації. Серед невирішених питань діяльності МСП є спрощення припинення підприємницької діяльності, до яких необхідно відносити і надання консультативної підтримки в цій сфері, а також реалізацію спрощеної процедури банкрутства й надання «другого шансу».

2. Необхідно закріпити мінімальний перелік фінансових інструментів, який підтверджено практикою надання фінансових послуг і який обов'язково повинен реалізуватися на державному та усіх регіональних рівнях:

а) мікрокредити для МСП на цілі розвитку їх господарської діяльності;

б) кредити для інвестування в основні засоби;

в) кредити на поповнення обігових коштів.

Відповідний перелік необхідно закріпити в документах НБУ та передбачити зменшені вимоги до резервування по активним операціям для фінансових установ.

3. Треба закріпити в законодавстві наступний перелік нефінансових інструментів, які застосовуються місцевими органами влади підтримки МСП за напрямами, передбаченими стратегіями територіальних громад:

а) придбання сільськогосподарської техніки, інших основних засобів комунальними підприємствами в лізинг для ведення діяльності за стратегічними напрямами;

б) започаткування державно-приватного партнерства за стратегічними напрямами і фінансування частини від територіальної громади.

4. Іноземна підтримка здійснюється за рахунок організацій ЄС і окремих європейських держав і державних організацій. Обмеженість коштів українських організацій не дає можливості компенсувати фінансові потреби МСП. При відсутності постійно діючої державної організації з фінансового забезпечення підтримки МСП кожна іноземна організація створює власну окрему сукупність представництв. У результаті в системі фінансово-кредитної підтримки окрему групу складають програми фінансування іноземними організаціями й фондами, які спрямовані на регіональну підтримку МСП, що підтверджується завдяки обов'язковій участі вітчизняних організацій в механізмі фінансування; створенню представництв іноземних організацій в регіонах із метою наближення до споживачів фінансово-кредитної підтримки; створенню регіональних консалтингових структур задля охоплення максимальної кількості МСП для одержання фінансово- кредитної допомоги.

5. Використання спеціального режиму оподаткування МСП спрямоване на стимулювання розвитку МСП, яке здійснюється шляхом запровадження податкових пільг для МСП по адміністративно-територіальним одиницям, за певними пріоритетними напрямами економічного розвитку та заохочення МСП у підвищенні їх інвестиційної та інноваційної активності, у результаті чого досягається компенсаційний результат підтримки МСП.

6. Система засобів й інструментів державної економічної політики розрахована на зменшення фінансового й операційного навантаження на діяльність МСП, яке здійснюється шляхом застосування різно- галузевих засобів як господарсько-правового характеру, так і засобів інших галузей права, має такі основні напрями:

1) створення умов стартової підтримки МСП (на розрахунковий період формування цілісного комплексу МСП та його господарсько- виробничих зв'язків) за рахунок податкових канікул;

2) впровадження системи оподаткування, за якої МСП було б не вигідно здійснювати мінімізацію податків та ухилятися від їх сплати, що призведе і до зменшення витрат на адміністрування податків з боку держави.

Зменшення рівня податкового навантаження має компенсаційний характер, оскільки обмеженість професійності й кількості працівників МСП не дозволяє отримувати надприбутки.

3. Формування засад підтримки господарського та інноваційного розвитку МСП в Україні з використанням системно-правової підтримки МСП в ЄС

3.1 Наднаціональна правова підтримка МСП в ЄС як концептуальний напрям для законодавства України

Державне регулювання діяльності фізичних осіб-підприємців і юридичних осіб - суб'єктів малого підприємництва певною мірою відрізняється одне від одного, що пояснюється спрощенням організаційних відносин за участю фізичних осіб-підприємців, але основні питання щодо визначення напрямів і політики регулювання малого підприємництва в ЄС у зв'язку з їх неподільністю необхідно розглядати одночасно. Окремо розглянемо приклади регулювання участі й діяльності малих і середніх підприємств в інноваційних відносинах на ринках ЄС, що передусім потрібно для перейняття позитивного досвіду і відбудови господарського законодавства в Україні.

Питання політики й державного регулювання діяльності МСП в ЄС фахівці різних галузей науки частіш за все вивчали при аналізі загальних умов регулювання. Так, серед правників питання державної підтримки та структури державного регулювання досліджував І. В. Труш, а Т. В. Некрасова займалася питаннями обмежень і надання державної допомоги суб'єктам МСП; в галузі економічних наук державне регулювання та інноваційну діяльність вивчала Т. В. Заревчацька¹ , І. М. ЯмковаЗаревчацька Т. В. Державне регулювання забезпечення інноваційної активності малого підприємництва в Україні: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.03. Харків. 2012. 19 с. Ямкова І. М. Адміністративно-правове забезпечення діяльності фізичних осіб- підприємців в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ. 2013. 20 с., Н. С. Поповенко¹ - державну підтримку підприємництва, Ю. О. Ольвінська - державне регулюванняПоповенко Н. С., Ганенко О. В. Державна підтримка розвитку малого бізнесу в Україні. Економіка:реалії часу. 2012. № 1. С. 126-132. URL: http://economics.opu.ua/ files/archive/2012/No1/126-132.pdf. Ольвінська Ю. О. Формування системи індикаторів оцінки розвитку малих підприємств: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04. Одеса. 2010. 20 с.. У науці державного управління І. О. Дра- ганДраган І. О. Формування державної підтримки розвитку малого підприємництва: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02. Запоріжжя. 2006. 20 с. досліджував структуру державної підтримки. Проте в сучасних умовах інноваційні напрями розвитку МСП стають максимально актуальними, а орієнтиром при їх визначенні виступає інноваційна політика ЄС.

В основу побудови політики Комісії ЄС щодо малих і середніх підприємств покладені наступні нормативно-правові акти, більшість з яких містить норми-принципиEuropean investment advisory hub (about Hub). URL: http://www.eib.org/eiah/ about/index. для регулювання МСП:

«Закон про малий бізнес»Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions - «Think Small First» - A»Small Business Act» for Europe. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/ALL/?uri=CELEX:52008DC0394. і який має характер комплексного програмного акту для ЄС та держав - членів ЄС та передбачає наступні пріоритети:

- розвиток підприємництва;

- зменшення нормативного навантаження;

- доступ до фінансування;

- доступ до ринків та інтернаціоналізаціяThe Small Business Act for Europe. URL: http://ec.europa.eu/growth/smes/business- friendly-environment/small-business-act_en..

Фактично названі пріоритети - це функціональні напрями реалізації господарсько-правової політики, що певною мірою викликають необхідність застосування способів і форм нормативного регулювання, які здебільшого реалізуються в актах ЄС та держав - членів ЄС.

При визначенні політики ЄС відносно МСП ключовою виступає роль МСП у вирішенні соціально-економічних проблем. Так, у Європі

МСП представляють 99,8 % усіх компаній. Зайнятість у цьому секторі становить 66,7 % загальної зайнятості в Європі. Частка сектору у створенні доданої вартості в Європі залишається на рівні 58,6 % (Євростат, 2011)¹.

Окремі елементи господарсько-правої політики щодо МСП у сучасних умовах реалізуються завдяки вжиттю запропонованих Комісією ЄС заходів, що містяться в Повідомленні Комісії Європейському парламенту, Раді, Соціально-економічному Комітету та Комітету Регіонів «Про План дій «Підприємництво 2020» - відновлення підприємницького духу в Європі», яке прийняте Європейською Комісією від 09.01.2013 р.Joanna Ejdys. Future oriented strategy for SMEs. Procedia-Social and Behavioral Sciences. 2014. Vol. 156. P. 8-12. Р. 9. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions Entrepreneurship 2020 Action Plan Reigniting the entrepreneurial spirit in Europe. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52012DC0795.. Основним завданням цього Плану було створення нових робочих місць, а головні напрямки запропонованих дій - підприємницька освіта з метою підтримки росту та створення бізнесу; відміна існуючих адміністративних бар'єрів і підтримка підприємців на всіх етапах життєвого циклу бізнесу; відновлення розвитку культури підприємництва і виховання нового покоління підприємцівЯмкова І. М. Адміністративно-правове забезпечення діяльності фізичних осіб- підприємців в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ. 2013. 20 c.. Виконання згаданого Плану дій «Підприємництво 2020» здійснювалося за допомогою механізмів, передбачених у «Законі про малий бізнес».

Говорячи про нормативне регулювання діяльності малих і середніх підприємств в ЄС важливо зосередити увагу також на таких основних програмних документах:

- Регламент (ЄС) 2015/1017 Європейського парламенту та Ради від 25 червня 2015 р. про Європейський фонд стратегічних інвестицій, Європейський інвестиційний консультативний хаб і Європейський інвестиційний портал проекту та внесення змін до Регламенту (ЄС) № 1291/2013 і (ЄС) № 1316/2013 - Європейський Фонд стратегічних інвестиційAdvisory Hub and the European Investment Project Portal and amending Regulations (EU) No 1291/2013 and (EU) No 1316/2013 - the European Fund for Strategic Investments. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32015R1017.;

- Регламент (ЄС) № 1290/2013 Європейського парламенту та Ради від 11 грудня 2013 року, що встановлює правила участі та розповсюдження «Горизонт 2020 - Рамкова програма з досліджень та інновацій (2014-2020)» і скасовує Регламент (ЄС) № 1906/2006¹ (наразі акт втратив чинність);

- Регламент (ЄС) 2021/690 Європейського парламенту та Ради від 28 квітня 2021 року про встановлення порядку денного внутрішнього ринку, конкурентоспроможності підприємств, включаючи малі та середні підприємства, рослини, тварин, харчові продукти та корми, а також європейську статистику (Програма єдиного ринку) та скасування Регламентів (ЄС) № 99/2013, (ЄС) № 1287/2013, (ЄС) № 254/2014 та (ЄС) № 652/2014Regulation (EU) No 1290/2013 of the European Parliament and of the Council of 11 December 2013 laying down the rules for participation and dissemination in «Horizon 2020 - the Framework Programme for Research and Innovation (2014-2020)» and repealing Regulation (EC) No 1906/2006. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?qid=1484640077757&uri=CELEX:32013R1290. Regulation (EU) 2021/690 of the European Parliament and of the Council of 28 April 2021 establishing a programme for the internal market, competitiveness of enterprises, including small and medium-sized enterprises, the area of plants, animals, food and feed, and European statistics (Single Market Programme) and repealing Regulations (EU) No 99/2013, (EU) No 1287/2013, (EU) No 254/2014 and (EU) No 652/2014. URL: https:// eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32021R0690.;

- Регламент (ЄС) № 1291/2013 Європейського парламенту та Ради від 11 грудня 2013 року про впровадження «Горизонт 2020» - Рамкової програми з досліджень та інновацій (2014-2020), що скасовує рішення № 1982/2006/ЄС (далі - Регламент (ЄС) № 1291/2013)Regulation (EU) No 1291/2013 of the European Parliament and of the Council of 11 December 2013 establishing Horizon 2020 - the Framework Programme for Research and Innovation (2014-2020) and repealing Decision No 1982/2006/EC. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX:32013R1291&q id=1484640077757. (наразі акт втратив чинність);

- Рішення № 553/2014/ЄС Європейського парламенту і Ради від 15 травня 2014 року про участь Союзу в Програмі досліджень і розробок, проведених спільно кількома державами-членами, спрямованої на підтримку наукових досліджень та розробок малих і середніх підприємств¹.

На підставі аналізу раніше діючого Регламенту (ЄС) № 1287/2013 і Додатка N° 1 до нього, з урахування основних завдань, які розміщені в повідомленні Комісії від 2008 р., можна сформувати такі напрямки сприяння розвитку МСП в ЄС й актуальні завдання з їх виконання.

Структурно-галузева політика, яку необхідно вважати першим і головним напрямом і яка складається з ряду умов і завдань, як-от: створення сприятливого бізнес-середовища, сприяння розвитку підприємництва шляхом запровадження плану дій для ЄС, підтримка підприємницької освіти. Відповідно до п. 3.3 ч. II Регламенту (ЄС) № 1291/2013 (акт втратив чинність) основними завданнями з підтримки діяльності МСП в цьому напрямі мали бути:

а)актуалізація підтримки малого й середнього бізнесу, особливо через спеціальний інструмент. Мета полягає в тому, щоб розвивати і використовувати інноваційний потенціал малого й середнього бізнесу для заповнення прогалин у фінансуванні на ранній стадії висо- коризикових досліджень та інноваційної діяльності, стимулювання інновацій та збільшення приватного сектору комерціалізації результатів наукових досліджень;

б)підтримка наукоємних малих і середніх підприємств;

в)підвищення інноваційного потенціалу малих і середніх підприємств;

г)підтримка орієнтованої на ринок інноваційної діяльності МСП;

ґ) збільшення кількості держав-членів, які запроваджують підприємництво на основі передової практики.

Відповідно до Додатка 1 Регламенту (ЄС) № 1287/2013 «Показники загальних та спеціальних цілей та завдань» для підтримки МСП і виведення його на новий рівень діяльності вживалися такі заходи, як:

- галузева підтримка (наприклад, збільшення долі МСП, що займаються виробництвом екологічно чистих продуктів); Decision No 553/2014/EU of the European Parliament and of the Council of 15 May 2014 on the participation of the Union in a Research and Development Programme jointly undertaken by several Member States aimed at supporting research and development performing small and medium-sized enterprises. URL: http://eur- lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/?uri=CELEX:32014D0553&qid=1484640237354.

- удосконалення легітимації та її спрощення для МСП, що запроваджуватиметься шляхом спрощення процедури створення МСП (зменшення кількості днів і зниження стартових сум, необхідних для створення МСП, збільшення кількості держав-членів, в яких також скорочено час, необхідний для отримання ліцензій і дозволів, до 1 місяця, і збільшення держав-членів з політикою єдиного вікна для підприємців-початківців).

Практика спрощення адміністративних процедур (через «єдине вікно», Центри надання адміністративних послуг) в Україні свідчить, що ці заходи неефективні при відсутності системного підходу до регулювання діяльності МСП.

На наш погляд, найкраще структурно-галузева політика реалізується через структурно-системні утворення, у тому числі галузеві, такі як кластери, національні, регіональні та інші інноваційні системи. Так, розглядаючи інновації в МСП окремої галузі - туризму, Я. Ганчарчик відмітив, що інновації в МСП туристичної галузі реалізуються як продукти, процеси, організаційне управління, маркетинг, інститу- ційні інновації населення, насамперед, у регіональних інноваційних системах¹, які складаються з регіональної та місцевої влади, органів та організацій підтримки інновацій, установ науково-дослідних, підприємців, особливо МСПJacek Gancarcyzk. Systemy generowania innowacj i a male I srednie przedsiebiorstwa turystyczne. Contemporary management quarterly. 2013. Vol. 1. P. 86-95. Р. 91. Там само. Р. 89.. Із нашої точки зору, необхідно враховувати, що з огляду на важливе економічне й соціально-політичне місце МСП в Україні потрібно налагодити взаємодію всіх рівнів інноваційних утворень: Національної інноваційної системи, регіональної, галузевої та технологічно-інноваційної системи й кластерів.

Одночасно до структурно-галузевої політики й політики інституційних перетворень необхідно віднести завдання інфраструктурної підтримки підприємств і покращення якості товарів і послуг МСП, що носять не тільки інформаційний характер, а й консультативний і посередницький щодо фінансової підтримки.

1. Зовнішньоекономічна політика провадиться шляхом покращення доступу до нових ринків та інтернаціоналізація діяльності МСП, підвищення конкурентоспроможності МСП, забезпечення діяльності МСП в ЄС і за його межами, стимулювання МСП-експортерів в ЄС та за його межами, підтримка МСП у міжнародній (зовнішньоекономічній) діяльності, а саме: вирішення питання про вирівнювання технічних регламентів з основними торговими партнерами (США, Японія, Китай, Бразилія, Росія, Канада, Індія);

2. Центральне місце займає інвестиційна й боргова політика, напрямами якої є спрощення доступу до фінансування, надання фінансової підтримки для підприємців-початківців, а завданнями в цій сфері є:

a) покращення доступу до фінансування МСП шляхом формування акціонерного капіталу й обігу акцій;

b) збільшення кількості фірм, які отримують фінансування від програми COSME в діапазоні від 220 000 до 330 000 €. COSME як основне цільове джерело - це програма ЄС із підтримки конкурентоспроможності підприємств малого й середнього бізнесу. Вона триває з 2014 до 2020 року із запланованим бюджетом у розмірі € 2,3 млрд. Від імені Європейської Комісії програмою COSME керує виконавче агентство для малих і середніх підприємств - EASME. COSME спрямована на те, щоб спростити доступ до фінансування МСП на всіх етапах їх життєвого циклу - створення, розширення, бізнес- трансферу, а також на зниження адміністративного й регуляторного навантаження на МСП шляхом створення сприятливого середовища для бізнесу, надання підтримки підприємствам для підвищення їх конкурентоспроможності, заохочення їх до прийняття нових бізнес- моделей та інноваційних практик¹;

c) підвищити загальну вартість інвестицій венчурного капіталу в МСП до 3,9 млрд євро;

d) збільшити боргове фінансування.

3. Доступ до проєктів і фінансування ЄС також здійснюється в EEN, діяльність якої спрямована на подолання розриву в знаннях щодо різних джерел фінансування з боку ЄС і забезпечення компанії, у тому числі МСП, інформацією про можливості, які для них доступні, а також про участь у науково-дослідних програмах. COSME. Europe's programme for small and medium-sized enterprises. URL: https://ec.europa.eu/growth/smes/cosme_en.

4. Антимонопольно-конкурентна політика провадиться шляхом підтримки конкурентоздатності й інноваційного розвитку. Основними причинами необхідності підтримки МСП у цьому напрямі згідно з. 3.1 ч. II Регламенту (ЄС) № 1291/2013 є: дефіцит фінансових ресурсів, обмежений доступ до фінансування, брак навичок у сфері інноваційного менеджменту, слабка взаємодія і співпраця із зовнішніми партнерами, неефективне використання державних закупівель для стимулювання інновацій в МСП.

5. Інституційна політика у сфері розвитку підприємництва й підтримки МСП головним чином реалізується за рахунок:

- стимулювання зайнятості населення в МПС (зростання об'ємів виробництва МСП і кількості самозайнятих громадян), збільшення кількості держав-членів, які підтримують підприємницьку діяльність, орієнтовану на потенційних, нових, молодих підприємців, також жінок, які займаються підприємницькою діяльністю;

- покращення рамкових умов для забезпечення конкурентоздатності і стійкості підприємств ЄС, особливо МСП і сфери туризму, шляхом збільшення кількості держав-членів, які беруть участь у транснаціональних проєктах співробітництва, що фінансуються COSME; запровадження не менше 200 різних моделей туризму.

Також цей напрям реалізується одночасно з наданням підтримки інформаційним мережам для МСП: європейському бізнес-порталу, європейській мережі підтримки підприємництва, порталу інтернаціоналізації бізнесу МСП, порталу доступу до фінансування, Інвестиційному плану, іншим інфраструктурним засобам, на основних з яких зупинимося.

Так, Enterprise Europe Network (далі - EEN) - найбільша інформаційно-консультаційна мережа в Європі, мета якої полягає в наданні допомоги малому бізнесу і яка діє з 1 січня 2008 року. EEN було створено в рамках Рамкової програми по конкурентоспроможності та інноваціям і нової фінансової перспективи ЄС. Мережа частково фінансувалася за рахунок Програми конкурентоспроможності і інновацій в ЄС (CIP), а на сьогодні - за рахунок програми COSME у співпраці з установами на національному й регіональному рівнях. EEN є координаційним центром, що складається з 600 організацій, як-от торгові палати, регіональні агентства розвитку, університетські технологічні центри, де близько 4000 фахівців працюють у більш ніж 50 країнах по всьому світу, Європейські інформаційні центри і центри інновацій. EEN серед іншого має завданням допомагати малому бізнесу в пошуку нових ділових і технологічних партнерів в Європі і консультувати їх із питань доступу до фінансування ЄС. Побудова технологічного партнерства між різними МСП, заснованими на вкладах інновацій, слід розглядати як один із способів «вийти на міжнародний рівень» і посилити інвестиції в дослідження.

EEN пропонує такі основні послуги, як надання допомоги компаніям при переході до транскордонної торгівлі; сприяння розвитку обмінів між підприємствами, а також потенційного партнерства; стимулювання фірми до прогресу. У напрямі просування інновації, нових продуктів і створення можливостей на єдиному ринку EEN надає допомогу малому бізнесу з технічних питань, таких як право інтелектуальної власності, стандарти і законодавство ЄС, оскільки для МСП може бути важко залишатися в курсі змін, пов'язаних із можливостями ринку ЄС. EEN забезпечує зворотній зв'язок бізнес- середовища з Комісією, а також ретрансляцію пропозицій в обох напрямках, у тому числі в інтересах МСП.

На наш погляд, крім наднаціональних європейських структур підтримки діяльності МСП ефективними є регіональні об'єднання (як галузевого, так і кластерного типу), і ці припущення підтверджуються фактами. Наприклад, фінансування ЄС створеного в рамках Програми Регіонального Балтійського моря кластеру у 2012 році, який під керівництвом Ганзейського Парламенту поєднав 209 партнерів - університети, торговельно-промислові палати й адміністрації з 11 країн, що зосереджуються на інвестиціях у МСП¹.

Як результати ефективності засобів підтримки можна сприймати наступні порівняльні данні.

1. Продуктові нововведення (інноваційні продукти) актуальними стали в Білорусі (4,65), Естонії (4,35) і Росії (4,18), але менш значущими в Данії (3,31) або Швеції (3,66). Hogeforster M. Future challenges for innovations in SMEs in the Baltic Sea Region. Procedia-Social abdBehavioral Sciences. 2014. Vol. 10. P. 241-250.