Правове регулювання господарської діяльності малих та середніх підприємств

- надання власних фінансів або залучених коштів для науково- технічних та маркетингових досліджень, науково-технічного пошуку, конструкторсько-технологічних та інших проєктних робіт, а також інноваційних та інвестиційних проектів, програм;

- фінансування й кредитування згідно з нормами діючого законодавства науково-технічних і маркетингових дослідження, конструкторсько-технологічних та інших проєктних робіт, науково-технічного пошуку, а також інноваційних та інвестиційних проєктів і програм.

Разом із тим серед повноважень ДІФКУ, передбачених Статутом, тільки одне повноваження, закріплене в абз. 10 п. 8, безпосередньо спрямоване на надання підтримки МСП: «Прийняття участі при розробленні та здійсненні системи заходів організаційного, економічного і правового, фінансового характеру задля забезпечення розвитку підприємництва, підтримки малого та середнього бізнесу в науково- технічній та інноваційній діяльності».

Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для поповнення статутного капіталу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи для забезпечення статутної діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 30 травня 2018 р. № 428¹ UA. ZAKON. Порядок підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм кошти, які отримує ДІФКУ із Державного бюджету України, використовуються на поповнення статутного капіталу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи для забезпечення досягнення мети її утворення й виконання основних завдань статутної діяльності Установи.

Таким чином, фінансування ДІФКУ діяльності суб'єктів господарювання, у тому числі МСП, не носять характеру підтримки або державної допомоги, оскільки здійснюються на загальних ринкових умовах і із спеціальною метою - спрямованість на розвиток підприємництва, підтримку МСП у науково-технічній та інноваційній діяльності.

Окремо необхідно зупинитися на експериментальному проєкті з організації діяльності фонду державного стимулювання створення і використання винаходів і промислових зразків на підставі Постанови КМУ № 500 від 20 червня 2018 р., в реалізації якого брала участь ДІФКУ. З урахуванням того, що отримувачами послуг згідно з експериментом могли бути учасники, які презентували свої старапи, фактично такими учасниками мали стати МСП і створювати новий стартап, але здійснювалося не пряме перерахування коштів, а тільки організація діяльності переможця конкурсу. При цьому сам процес взаємодії ДІФКУ і претендента не розкритий в нормативно-правових актах, визначено тільки державне стимулювання створення і використання винаходів і промислових зразків, яке здійснюється для старапів «операторами» надання послуг за рахунок створеного фонду, тобто такий експериментальний проєкт, який проводився до 2020 року, фактично є невизначеною формою державної підтримки, у тому числі МСП.

Відповідно до Порядку підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку та проєктів-пе- реможців «Всеукраїнського громадського бюджету», що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, затвердженому Постановою КМУ від 18.03.2015 р. № 196 проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку: Постанова КМУ від 18.03.2015 р. № 196. Офіційний вісник України від 24.04.2015 р. № 30. С. 65. Ст. 886. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0488-15., опосередковано підтримка МСП може здійснюватися Державним фондом регіонального розвитку (далі - ДФРР). Згідно п. 6 цього

Порядку інвестиційні програми і проєкти мають переслідувати таку мету, як розвиток регіонів і відповідати пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних регіональних стратегіях розвитку.

Таким чином, у межах цілей певних програм можна підтримувати МСП на регіональному рівні, хоча МСП прямо не визначено як бенефіціарів такої підтримки.

Згідно зі ст. 24Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 р. № 2456-VI. Офіційний вісник України. 2010. № 59. С. 9. Стаття 2047. Бюджетного кодексу України¹ Міністерство регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства України утворює комісію для оцінки й відбору програм і проєктів. Наприклад, відповідно до розпорядження КМУ «Про затвердження переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2019 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» від 15.05.2019 р. № 351-рПро затвердження переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2019 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку: затв. розпорядження КМУ від 07.06.2019 р. № 439-р. Урядовий кур'єр. № 123., який затверджується щорічно у Харківській області, зокрема, виділення коштів на регіональні заклади освіти, охорони здоров'я й пам'ятки культури, але відсутній чіткий механізм, напрями підтримки підприємництва взагалі і безпосередньо МСП.

У названих вище нормативно-правових актах щодо державного фінансування регіонального розвитку серед повноважень державних установ прямо не передбачається підтримка МСП, але можливо уявити, що серед бенефіціарів інвестиційних проєктів можуть бути МСП, які виконують регіональні проєкти. Таким чином, як пріоритет розвиток МСП не закріплюється на регіональному рівні.

Український фонд підтримки підприємництва (далі - УФПП) був заснований на підставі Постанови КМУ № 381 від 28 грудня 1991 р. «Про створення Українського національного фонду підтримки підприємництва і розвитку конкуренції». У 1995 році його перетворено на Український фонд підтримки підприємництва Постановою КМУ № 687 від 27 серпня 1995 р.¹. УФІ IIІ діє також на підставі Закону України «Про РДП МСП» від 22.03.2012 р. Відповідно до Постанови КМУ № 687 від 27 серпня 1995 р. УФІ IIІ - це некомерційна організація, метою діяльності якої є отримання прибутку. Це юридична особа, яка має самостійний баланс та здійснює діяльність згідно з нормами діючого законодавства та власного Статуту, що затверджується Державною службою з питань регуляторної політики й розвитку підприємництва.

Серед основних завдань Фонду є такі, які відносяться до фінансової підтримки підприємництва, але відсутні прямо передбачені повноваження щодо підтримки МСП.

Для виконання основних завдань УФІ IIІ використовуються кошти, передбачені Державним бюджетом на фінансову підтримку підприємництва. Кошти УФІ IIІ (у тому числі в іноземній валюті) формуються за рахунок джерел, передбачених Статутом цього ФондуUA. ZAKON. Про Український національний фонд підтримки підприємництва: Постанова КМУ від 27.08.1995 р. № 687 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687- 95-%D0%BF. Статут Українського фонду підтримки підприємництва. URL: http://ufpp.gov.ua/ contenl7sta1ut2012.pdf..

Що стосується підтримки МСП, то відповідно до Закону України «Про РДП МСП» кошти УФІ IIІ формуються також за рахунок добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних. Порядок використання коштів для фінансової державної підтримки суб'єктів МСП визначається КМУ.

На офіційному сайті УФІ II ІОфіційний сайт Українського фонду підтримки підприємництва. URL: http://ufpp.gov.ua/. вказано три головні напрями діяльності:

- впровадження заходів щодо реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні;

- реалізація регіональної політики сприяння розвитку малого підприємництва;

- запровадження ефективних кредитно-гарантійних механізмів фінансування суб'єктів малого підприємництва.

При цьому остання Національна програма, висвітлена на сайті, є за 2012 рік, а останній звіт про діяльність - за 2013 рік. Крім того, задекларовані програми бізнес-навчання, стартапів та фінансової підтримки, однак будь-яка інформація про їх реалізацію відсутня, що свідчить про відсутність діяльності УФІ IIІ в частині підтримки МСП.

Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств це державна бюджетна установа, що функціонує з метою реалізації державної політики підтримки становлення і розвитку фермерських господарств. Він є юридичною особою, що має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, та здійснює свою діяльність згідно з Законом України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 р. № 973 UA. ZAKON. Про фермерське господарство: Закон України від 19.06.2003 р. № 973. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15. і належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Відповідно до Статуту, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 119 від 02.04.2004 р., основними напрямами діяльності Укрдержфонду виступають надання фінансової підтримки фермерським господарствам. Даний наказ № 119 втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 19.06.2017 р. № 304, після чого основним видом діяльності даної установи є регулювання і сприяння ефективному веденню економічної діяльності, який не має відношення до підтримки МСП у сфері сільського господарства.

Кошти Укрдержфонду складають: кошти Державного бюджету України, що передбачені для фінансової підтримки фермерських господарств; кошти, які отримуються від повернення державної фінансової допомоги фермерським господарствам, наданих за рахунок коштів Державного бюджету України. Разом із тим дослідити результати діяльності Фонду неможливо, оскільки звіт на офіційному сайті Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств відсутній.

Як висновок можна зазначити, що недоліками фінансування МСП за рахунок державного бюджету, коштів окремих українських бюджетних організацій є:

а)обмежене коло офісів у регіонах для підтримки програм розвитку МСП, що заважає отриманню фінансування;

б)обмежений перелік програм розвитку МСП, на які спрямоване фінансування та їх неузгодженість із пріоритетними напрямами розвитку економіки України;

в)обмежений перелік консультативних офісів і форм консультативної підтримки, відсутність на регіональних рівнях обов'язкового формування офісів, наближених до суб'єктів господарювання;

г)відсутність затвердженого в нормативно-правових актах переліку фінансових інструментів підтримки МСП.

Як результати розгляду питань фінансової підтримки МСП за рахунок коштів державного й місцевого бюджетів сформулюємо такі пропозиції.

Необхідно внести зміни до Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва», а саме:

1) передбачити правовий механізм про спільне формування мережі центрів підтримки підприємництва, МСП з офісами, що будуть представляти як іноземне фінансування, так і фінансування за рахунок коштів державного й місцевого бюджетів;

2) залучити до відповідного представництва центри адміністративних послуг після формування в містах центрів підтримки підприємництва, у повному обсязі покласти на них виконання функцій консультативної підтримки підприємництва;

3) передбачити фінансування регіональних пріоритетів у діяльності МСП та інших суб'єктів господарювання за рахунок коштів державного й місцевого бюджетів.

Підсумки розгляду централізованої фінансової підтримки МСП за рахунок коштів нерезидентів, резидентів і суб'єктів господарювання, які використовують бюджетні кошти в Україні для підтримки діяльності МСП, дозволяють перейти до розгляду змісту умов застосування окремих фінансових інструментів підтримки МСП за рахунок коштів місцевих бюджетів.

На регіональному рівні розглянемо як компенсуються недоліки фінансової підтримки центральних органів влади або суб'єктів господарювання. Тому при аналізі регіональних програм підтримки МСП будемо брати до уваги: 1) мету регіонального фінансування; 2) участь регіональних фондів у регіональних програмних документах із урахуванням фактичного балансу інтересів МСП. Це дозволить визначити ринковий характер умов кредитних та інших договорів, підстави відсутності компенсації економічної нерівності МСП.

Як слушно відмічає В. І. Андрєєв, використання органами місцевого самоврядування для підтримки МСП інструменту компенсації є становленням правового механізму сприяння діяльності МСП на відповідній території¹,Андрєєв В. І. Роль органів місцевого самоврядування в становленні малого та середнього підприємництва: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02. Харків. 2010. 220 с. Андрєєв В. І. Роль органів місцевого самоврядування в становленні малого та середнього підприємництва: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02. Харків. 2010. 20 с. С. 13.. Погоджуємося з науковцем у тому, що підставами є: економічні умови й регіональне позиціювання діяльності МСП; знання місцевого ринку з боку МСП; формування місцевої інфраструктури органами місцевого самоврядуванняПивоваров М. Г. Стратегія розвитку малого підприємництва як складової національної економіки: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.03. Запоріжжя. 2011. 37 с. С. 13..

Як вже зазначалося раніше, фінансова державна підтримка МСП є найбільш ефективним з названих нами засобів підтримки й стимулювання МСП, і на прикладі її здійснення на регіональному рівні можна з'ясувати її поширення. У ч. 1 ст. 16 Закону України «Про РДП МСП» передбачено, що надання фінансової державної підтримки здійснюється, крім інших органів, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, регіональними й місцевими фондами підтримки підприємництва за рахунок державного й місцевих бюджетів. Як приклад підтримки органами місцевого самоврядування можливо навести функціонування регіональної інсти- туційної підтримки в Харківській області і в окремих оприлюднених випадках її узгодження з положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України «Про РДП МСП» відповідно до класифікації основних видів фінансової державної підтримки, наведеної у ч. 2. ст. 16 цього Закону.

Розглянемо, насамперед, діяльність Харківського регіонального фонду підтримки підприємництва, який є бюджетною, некомерцій- ною, неприбутковою організацією. Створений Фонд у липні 1999 року згідно з розпорядженням голови Харківської облдержадміністрації на виконання Указу Президента України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 12.05.98 р. № 456. Згідно зі Статутом Харківського регіонального фонду підтримки підприємництва¹ він належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області. Органом, що здійснює управління майном Фонду, виступає Харківська обласна рада.

Серед завдань Фонду щодо розвитку підприємництва вказані:

- використання й залучення коштів на зворотній і безповоротній основі, часткова сплата відсотків за кредити, які були видані банками;

- співпраця з фінансовими організаціями у питаннях розвитку підприємництва;

- участь у створенні організацій для підтримки підприємництва.

Джерелами формування майна і коштів Фонду виступають:

- матеріальні та грошові цінності, передані обласною радою;

- дотації з бюджетів різного рівня;

- кошти , які були надані міжнародними фінансовими організаціями;

- ресурси від надання платних послуг;

- добровільні внески юридичних та фізичних осіб;

- інші джерела.

Щодо фактичних заходів Фонду, то згідно з офіційним сайтомСтатут Харківського регіонального фонду підтримки підприємництва: URL: http://www.kharkiv.biz.ua/ustav-i-sovet-hrfpp/. Офіційний сайт Харківського регіонального фонду підтримки підприємництва. URL: http://www.kharkiv.biz.ua/. станом на 01.07.2017 р. з обласного бюджету було виділено 680,2 тис. грн. Рішенням Харківської обласної ради від 05.05.2017 р. № 447-VII було виділено кошти в сумі 400 тис. грн для надання бюджетних позичок суб'єктам підприємницької діяльності. Що стосується 2017-2020 років, то у межах програми, відповідно до Порядку використання коштів обласного бюджету, що виділяються для мікрокредитування суб'єктів малого й середнього підприємництва на зворотній основі під бізнес- плани проєктів, на 2017-2020 роки, затвердженого рішенням обласної ради від 23 лютого 2017 року № 382-VIIна зворотній основі під бізнес-плани проєктів, на 2017-2020 роки, затв. рішенням Харківської обласної ради від 23.02.2017 р. № 382-VII. URL: http://www.oblrada. kharkov.ua/ua/public-information/regulations., суб'єктам господарювання надаються мікрокредити на зворотній основі під бізнес-плани про- єктів за напрямами діяльності малого й середнього підприємництва, передбачених цим Порядком у розмірі від 50 до 75 тис. грн строком до 1 року, від 75 до 200 тис. грн - строком до 2 років. Розпорядником цих коштів виступає Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва.

Розглянемо доступну існуючу практику застосування інструментів фінансово-кредитної підтримки на регіональному рівні, окрему від спеціалізованих фондів.

Першою згадаємо часткову компенсацію відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проєктів суб'єктів МСП. Такий засіб підтримки деякими органами застосовувався у 2017 р. Так, рішенням Київської міської ради від 21 вересня 2017 року¹ передбачена часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами з бюджету м. Києва, що надаються банками-партнерами (п. 1.1). Позичальниками згідно із зазначеним рішенням є суб'єкти господарювання - резиденти України, що зареєстровані в місті Київ, виробничі потужності яких розміщені на території міста Київ та які підпадають під визначення «суб'єкти МСП» згідно з положеннями ГК України. Також встановлено додаткові вимоги до суб'єктів МСП, які можна охарактеризувати як ведення господарської діяльності обов'язково не менше трьох років, у тому числі прибуткової діяльності в останньому звітному році, і відсутність заборгованості щодо сплати зборів і податків перед бюджетами й відповідними фондами. Кредити надаються в національній валюті, сума одному позичальнику не може перевищувати 80 % вартості об'єкта кредитування при власній участі позичальника у фінансуванні не менше 20 %. Максимальна сума кредиту одному позичальнику в національній валюті не більше еквівалента 250000 євро, максимальний строк - 24 місяці. А відповідно Про затвердження Положення про фінансово-кредитну підтримку суб'єктів малого та середнього підприємництва у місті Києві: рішення Київської міської ради від 21.09.2017 р. № 46/3053. URL: http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldoc WWW/960049A5295E0873C22581C30068694E?OpenDocument. до рішення від 12 листопада 2019 року N° 60/7633 «Про внесення змін до Положення про фінансово-кредитну підтримку суб'єктів малого та середнього підприємництва у місті Київ, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21 вересня 2017 року № 46/3053¹, така сума на 2019 рік складала 600000 євро.

Рішенням Закарпатської обласної ради від 21.09.2017 р. № 910 «Про Порядок використання коштів обласного бюджету для часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими суб'єктами МСП для реалізації інвестиційних проектів - у рамках Програми розвитку МСП в області на 2017-2018 роки»UA/DOCUMENTS. Про внесення змін до Положення про фінансово-кредитну підтримку суб'єктів малого та середнього підприємництва у місті Київ: рішення від 12.11.2019 р. № 60/7633, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.09.2017 р. № 46/3053. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MR190969. html. Про Порядок використання коштів обласного бюджету для часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими суб'єктами малого і середнього підприємництва для реалізації інвестиційних проектів - у рамках Програми розвитку малого і середнього підприємництва в області на 2017-2018 роки: рішення Закарпатської обласної ради від 21.09.2017 р. № 910. URL: http://zakarpat-rada.gov.ua/ normatyvni-dokumenty/rishennya-rady/vii-sklykannya/8-sesiya-i-zasidannya-21 -09-2017/., передбачено, що компенсація за кредитами надається в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на дату укладання кредитного договору. Кошти на компенсацію надаються суб'єктам МСП у межах одного бюджетного року, а її сума не може перевищувати 100 тис. грн.

Рішенням Житомирської міської ради від 09.03.2017 № 572 «Про внесення змін та доповнень до рішення Житомирської міської ради від 21.12.2016 р. № 487 «Про затвердження Програми розвитку МСП у місті Житомир на 2016-2018 роки»Про внесення змін та доповнень до рішення Житомирської міської ради від 21.12.2016 р. № 487 «Про затвердження Програми розвитку малого і середнього підприємництва у місті Житомир на 2016-2018 роки: рішення Житомирської міської ради від 09.03.2017 р. № 572. URL: http://old.zt-rada.gov.ua/pages/p8655. задекларовано вивчення можливості надання фінансової підтримки суб'єктам МСП за рахунок часткового відшкодування відсоткових ставок за банківськими кредитами на реалізацію бізнес-проєктів тощо, опрацювання механізмів впровадження інвестиційної підтримки суб'єктів МСП у виробничій та інноваційній сферах.

Розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 06.07.2017 р. № 247-р «Про затвердження Порядку використання бюджетних коштів на виконання заходів Програми розвитку МСП у Миколаївській області щодо часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими суб'єктами МСП на реалізацію проектів»¹ встановлено, що право на одержання компенсації мають позичальники (МСП), які зареєстровані і провадять діяльність на території Миколаївської області, а також розробили та реалізують проєкти, умовами яких передбачаються створення нових робочих місць і збереження існуючих. Компенсації надають у межах одного бюджетного періоду. У розпорядженні голови облдержадміністрації від 6 липня 2017 року № 247-р (зі змінами, внесеними розпорядженням Миколаївської облдержадміністрації 18 лютого 2019 р. № 41 -р) «Про затвердження Порядку використання бюджетних коштів на виконання заходів Програми розвитку малого та середнього підприємництва у Миколаївській області щодо часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими суб'єктами малого і середнього підприємництва на реалізацію проектів», зазначається, що кожен представник малого й середнього підприємництва має право на отримання компенсації у розмірі, що не перевищує 100 % облікової ставки НБУ, яка діяла на дату нарахування відсотків за користування кредитом (2018), але не більше 50 % ставки за кредитом, встановленої банківською установою, яка дала позичальнику кредит, і не більше 200 тис. грн на рік на одного позичальникаПро затвердження Порядку використання бюджетних коштів на виконання заходів Програми розвитку малого і середнього підприємництва у Миколаївській області щодо часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими суб'єктами малого та середнього підприємництва на реалізацію проектів: розпорядження голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 06.07.2017 р. №247-р. URL: http://www.mk.gov.ua/store/files/file/247-%D1%80.pdf. UA/DOCUMENTS. Програма розвитку малого і середнього підприємництва у Миколаївській області щодо часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими суб'єктами малого та середнього підприємництва на реалізацію проектів. URL: snigurivka-rda.gov.ua/publication/17661..

Розпорядженням Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 25 квітня 2017 р. N° 409 «Про порядок використання коштів обласного бюджету, передбачених на часткову компенсацію відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб'єктів МСП»¹ визначено, що компенсацію можуть отримувати МСП, які зареєстровані і функціонують у Донецькій області, реалізують проєкти по пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку області і передбачають послуги, діяльність (зокрема, надання медичних послуг, машинобудування тощо). Умови компенсації: не більше 125 відсотків облікової ставки НБУ і не більше 70 відсотків ставки за кредитним договором із банківською установою, яка надала позичальнику кредит, і не більше 500 тис. грн. на одного позичальника на бюджетний рік. Із 2019 року компенсація здійснюється також у розмірі 500 тис. грн за рахунок коштів обласного бюджету у розмірі 70 % загальної суми і 30 % за кошти місцевого бюджетуПро порядок використання коштів обласного бюджету, передбачених на часткову компенсацію відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб'єктів малого і середнього підприємництва: розпорядження Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 25.04. 2017 р. № 409. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ DO170065.html. Про порядок використання коштів обласного бюджету, передбачених на часткову компенсацію відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб'єктів малого і середнього підприємництва: розпорядження Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 25.04.2017 р. № 409. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ DO170065.html..

Як бачимо, деякі регіони (не всі) передбачають окремі регіональні програми фінансово-кредитної підтримки МСП у вигляді часткової компенсації відсоткових ставок за кредитами, які дозволять МСП отримати поштовх для розвитку, збільшення обсягів продукції МСП. Проте вони здійснюються за чітко визначеними критеріями кредитного проєкту, які не завжди можуть виконати МСП. Крім того, такі проєкти є обмеженими і передбачають фінансову підтримку для МСП у цілому в незначному обсязі. Причина цього - відсутність механізму реалізації підприємницьких ініціатив мешканців громад, що повинні здійснюватися органами місцевої влади.

Необхідно відмітити, що поширеним фінансовим інструментом виступає компенсація відсоткових ставок по кредитах. Щодо умов участі МСП, то як ми бачимо, мета підтримки - вирішення соціальних проблем регіонів (у тому числі зайнятість), рідко враховуються соціально-економічні пріоритети.

При цьому МСП повинні, як правило, функціонувати певний час і мати прибутковість, що виключає з цього переліку новостворені підприємства, і ставить під питання участь ФОП. Відповідно до бюджетного законодавства такі фінансові інструменти застосовуються тільки в межах бюджетного року, тобто про капітальне інвестування в МСП не може йтися.

Як види фінансово-кредитної підтримки надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів МСП, часткова компенсація лізингових, факторингових платежів і платежів за користування гарантіями під час дослідження відкритих для доступу регіональних нормативно-правових актів не встановлені. Так, тільки рішенням Київської міської ради «Про затвердження Комплексної київської міської цільової програми сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку на 2015-2018 роки» від 16 квітня 2015 року N° 409/1274¹ передбачена підтримка розвитку лізингу за допомогою вивчення та поширення досвіду міжнародних країн із розвитку лізингових послуг на надання пропозицій центральним органам влади щодо удосконалення відповідної законодавчої бази.

Якщо повернутися до кредитних фінансових інструментів, то як види фінансово-кредитної підтримки зустрічаються традиційні інструменти: кредит, мікрокредит, позика та ін. Надання кредитів для започаткування і ведення власної справи передбачалося в рішенні Луцької міської ради від 29.05.2013 р. № 41/67 «Про затвердження Положення про здійснення пільгового кредитування та відшкодування відсоткових ставок суб'єктам МСП з бюджету м. Луцька», що на даний Про затвердження Комплексної київської міської цільової програми сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку на 2015-2018 роки: рішення Київської міської ради від 16.04.2015 р. №409/1274. URL: http://kmr.ligazakon.ua/ SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/BCA767208DEA056FC2257E5E00687A8D?OpenDo cument. час втратило силу і в якому також перераховувалися деякі напрями підтримки МСП згідно зі ст. 16 Закону «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні».

У Стратегії розвитку МСП Черкаської області на період до 2020 року¹ передбачено можливість співфінансування з місцевих бюджетів і службою зайнятості щодо бажаючих відкрити власну справу, однак детальної процедури такого виду фінансової підтримки МСП не наводиться.

Разом із тим у рішенні Житомирської міської ради від 09.03.2017 р. № 572 передбачено надання позик на придбання і впровадження нових технологій як заплановане завдання, яке потребує опрацювання механізмів впровадження інвестиційної підтримки суб'єктів МСП у виробничій та інноваційних сферах.

Фактично як капітальні вкладення й дотації з бюджетів (ч. 1 ст. 140 ГК України) можна характеризувати компенсації видатків на розвиток кооперації між суб'єктами МСП і великими підприємствами. До такої форми можливо віднести вид підтримки, передбачений в рішенні Житомирської міської ради від 09.03.2017 р. № 572. У ньому декларується спрямованість політики з підтримки МСП на співпрацю з міжнародними організаціями з метою залучення фінансових ресурсів для суб'єктів МСП без деталізації процедури такої взаємодії.

У той же час така актуальна й доцільна фінансова підтримка, як фінансування впровадження енергозберігаючих й екологічно чистих технологій не надається МСП, а тільки громадянам для застосування щодо індивідуального житла, при цьому існує не як фінансовий інструмент, а як соціальна допомога мешканцям.

Якщо розглянути інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки, так до таких слід віднести підтримку, яка передбачалася в рішенні Київської міської ради «Про затвердження Комплексної київської міської цільової програми сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку на 2015-2018 роки» від 16 квітня 2015 року № 409/1274: підтримка створення й розвитку об'єктів інноваційної інфраструктури на Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Черкаської області на період до 2020 року. URL: http://ck-oda.gov.ua/docs/2017/20032017.pdf. засадах державно-приватного партнерства і створення умов для комерціалізації інновацій (бізнес-інкубаторів, програм підтримки стартапів, коворкінг-центрів); надання в оренду вільних приміщень комунальної власності міста на конкурентних засадах, промоція соціально важливих проектів, у тому числі шляхом розміщення зовнішньої реклами і реклами на транспорті, впровадження освітніх програм «Успішний стартап. Будуємо новий бізнес». Хоча на таких умовах фінансова підтримка може вважатися тільки умовою, оскільки прямої допомоги не передбачено.

Окремим фінансовим інструментом, хоча і недостатнім, необхідно визнати заходи, які проводяться на державному рівні в Україні за кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд). Так, відповідно до Постанови Правління Фонду від 21.07.2017 р. N° 140 «Про затвердження звітів про результати діяльності Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2016 рік та про виконання бюджету Фонду на 2016 рік» підприємницьку діяльність організували 3,8 тис. осіб, які отримали одноразову виплату по безробіттю і проходили профнавчання на курсах цільового призначення задля отримання знань, які необхідно використовувати для старту власної справи. Найбільша кількість колишніх безробітних починали власну справу для ведення діяльності, пов'язаної з ремонтом мотоциклів і автотранспортних засобів, оптовою й роздрібною торгівлею, професійною, науковою й технічною діяльністю, сільським, рибним і лісовим господарством, переробною промисловістю (виробництво), будівництвом та інформацією і телекомунікацією. Загальні видатки на допомогу по безробіттю, у тому числі одноразову її виплату для організації безробітним підприємницької діяльності, склали 6 542 685,4 тис. гривень (98,2 % затверджених обсягів).

Так, рішенням Житомирської міської ради від 09.03.2017 р. № 572 передбачено можливість надання суб'єктам підприємницької діяльності - роботодавцям, які працевлаштовують на нові робочі місця громадян, що мають додаткові гарантії у компенсації єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також сприяння в підтримці підприємницької ініціативи серед безробітних за допомогою надання одноразової допомоги по безробіттю для старту власної справи.

Рішення Луцької міської ради «Про Програму підтримки МСП у місті Луцьку на 2017-2018 роки» від 01.12.2016 р. № 15/24¹ також передбачає отримання безробітними одноразової виплати допомоги по безробіттю для забезпечення підприємницької діяльності (стартування власної справи).

Виходячи з вищевикладеного, необхідно зазначити, що в українському суспільстві на регіональному (місцевому) рівнях існує необхідність інноваційного шляху розвитку економіки, поетапно розробляти необхідні нормативно-правові акти, програми та стратегії МСП та інноваційної сфери, які містять фінансові, організаційні, інформаційно-консультативні засоби підтримки МСП. Але розробка й прийняття таких законодавчих актів обмежена, не є послідовною й системною. У певних випадках у нормативно-правових актах не закріплені ані загальна концепція щодо розуміння шляхів розвитку МСП, стартапів підприємств, а й навіть базове поняття «стартап». Також виконання даних програм гальмується недостатнім фінансуванням, відсутністю кваліфікованих спеціалістів у певній специфічній сфері, такій як інноваційний розвиток МСП. Перепонами функціонування інфраструктури підтримки МСП є: незлагодженість, відсутність координації діяльності різних учасників інноваційної діяльності, інвесторів, органів публічної влади й осіб, які надають інформаційно-консультативну підтримку науковцям і підприємцям.

Для розвитку України на даний час головну роль відіграє стимулювання розвитку малого підприємництва саме на місцевому рівні.

За відсутністю значного переліку фінансових інструментів підтримки МСП використовують найпоширеніший вид фінансової державної підтримки на регіональному та місцевому рівнях - часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проєктів суб'єктів МСП, і надання бюджетних коштів (кредитів). Про Програму підтримки малого та середнього підприємництва у місті Луцьку на 2017-2018 роки: рішення Луцької міської ради від 01.12.2016 р. № 15/24. URL: http://old.lutskrada.gov.ua/prescription/pro-programu-pidtrymky-malogo-i-serednogo- pidpryyemnyctva-u-misti-lucku-na-2017-2018.

Види фінансової державної підтримки на регіональному й місцевому рівнях не передбачають такого виду, як грантова підтримка (безповоротна фінансова допомога), яка потребує негайного поширення, оскільки є основним джерелом інноваційного підприємництва.

У той же час недоліками можна визнати те, що серед основних видів фінансової державної підтримки МСП на місцевому рівні не набули поширення: часткова компенсація факторингових, лізингових платежів, платежів за користування гарантіям; надання поруки та гарантії; фінансова підтримка екологічно чистих технологій та впровадження енергозберігаючих.

Підсумовуючи, вкажемо. У нормативно-правових актах перелік фінансових інструментів й умови їх надання за рахунок місцевих бюджетів та на певні цілі повинні бути закріплені в компетенції кожного органу місцевого самоврядування. При цьому використання певного виду інструменту має містити умови, пов'язані з публічними інтересами громад та її мешканців.

Пропонуємо наступний перелік фінансових інструментів, які застосовуються місцевими органами влади для фінансування МСП:

1) мікрокредитування з метою розвитку видів діяльності, передбачених стратегіями територіальних громад (стратегічні напрями);

2) мікрокредитування для придбання сільськогосподарської техніки, інших основних засобів комунальними підприємствами, а також придбання в лізинг для ведення діяльності за стратегічними напрямами, надання гарантій та порук;

3) започаткування державно-приватного партнерства за стратегічними напрямами й фінансування частини від територіальної громади.

Додатково слід відмітити, що види фінансової державної підтримки на регіональному й місцевому рівнях дуже обмежено передбачають пряму підтримку інноваційної діяльності МСП. За наявності уповноважених органів державної влади, які можуть розробляти відповідні програми, переваги, беззаперечно, має м. Київ. Проте в деяких регіонах також є свої можливості. На прикладі м. Харків можна звернути увагу на деякі завдання щодо розбудови інноваційної інфраструктури, що також буде сприяти розвитку діяльності інноваційних МСП. Перевагами м. Харків є знаходження на його території

Національної академії правових наук України й Північно-східного наукового центру Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України як учасників процесу визначення пріоритетів науки і техніки, відповідно до Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки».

Для досягнення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку, наприклад, в м. Харків органам місцевої влади необхідно виконати нагальні завдання в напряму інноваційного розвитку, які частково визначені у Моніторингу стану реалізації Стратегії розвитку м. Харків до 2020 року¹.

Таким чином, на рівні міст органам місцевої влади необхідно:

1) створити регіональні мережі установ трансферу технологій шляхом об'єднання в регіональну мережу інноваційних суб'єктів (суб'єкти інфраструктури): наукові, технологічні парки, підрозділи закладів вищої освіти, наукових установ, інші інноваційні структури;

2) створити офіси підтримки інноваційного підприємництва і МСП із метою доступу до фондів ЄС, європейських програм, форм державної і регіональної підтримки МСП;

3) розробити веб-сайт офісу підтримки інноваційного підприємництва й МСП. Такий інформресурс повинен виконувати консультативні функції, бути доступним, представницьким, інформативним і задовольняти сучасні вимоги підприємців;

4) заснувати громадські ради з проблем організації інноваційного розвитку при міському голові;

5) застосувати як фінансові інструменти безповоротну фінансову допомогу для МСП, грантову допомогу (безповоротна фінансова допомога) за рахунок бюджетів міст та іноземної фінансової підтримки;

6) залучити органи місцевої влади до процесу підготовки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, напрямів розвитку науки і техніки, прогнозування й розроблення програм економічного й соціального розвитку з обов'язковим відображенням відповідних витрат у місцевих бюджетах. UA/DOCUMENTS. Стратегія розвитку міста Харкова до 2020 року. URL: http:// www.city.kharkov.ua/assets/files/docs/zakon/strategy2411.pdf.

Пропонуємо функції місцевих органів влади закріпити в Законі «Про місцеве самоврядування в Україні»:

1) на регіональному рівні передбачити застосування всіх видів фінансово-кредитної підтримки МСП, які застосовуються як фінансові інструменти ЄС у пріоритетних напрямах інноваційної діяльності й розвитку науки і техніки;

2) обов'язкове надання МСП на підставі відповідних регіональних програм по окремих пріоритетних напрямах економіки і господарської діяльності безповоротної фінансової державної допомоги як первинного програмного фінансування.

У системі фінансово-кредитної підтримки окрему групу складають програми фінансування іноземними організаціями та фондами, спрямовані на регіональну підтримку МСП, що підтверджується завдяки обов'язковій участі вітчизняних організацій в механізмі фінансування; створенню представництв іноземних організацій в регіонах із метою наближення до споживачів фінансово-кредитної підтримки; створенню регіональних консалтингових структур із метою охоплення максимальної кількості МСП для одержання фінансово-кредитної допомоги.

Надання міжнародними організаціями кредитів, позики і грантів за рахунок коштів бюджету ЄС і фондів ЄС, що відповідає ч. 2 ст. 326 ГК України і є окремим джерелом фінансування.

Вітчизняні підприємці мають можливість отримати допомогу від 5 великих Структурних та Інвестиційних Фондів (Structural & Investment Funds) ЄС. ЄС запроваджує також централізовані фінансові інструменти, керовані безпосередньо Європейською Комісією.

Європейськими партнерськими організаціями, що допомогають реалізовувати і фінансувати програми для МСП України, є: Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР); Європейський інвестиційний банк (ЄІБ); Німецький банк розвитку (KfW); Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР); Світовий Банк¹. Для користування програмами створено платформу «EU4Business» в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України. UA/DOCUMENTS. Європейський фонд для Південно-Східної Європи (EFSE). Офіційний сайт. URL: http://www.eu4business.eu/uk/programme/yevropeyskyy-fond- dlya-pivdenno-shidnoyi-yevropy-efse.

Окрему частку складають програми, які діяли та/або продовжують діяти і можуть бути використані для фінансово-кредитної підтримки МСП або державними органами чи органами місцевого самоврядування для провадження реформ МСП:

1) Європейський фонд для Південно-Східної Європи (EFSE)¹. Тривалість проєкту: 2009-2021 рр.. Партнер-Виконавець: Німецький банк розвитку (KfW). Бюджет ЄС: 5,1 млн євро. Фонд має на меті сприяння економічному розвитку і процвітанню шляхом додаткового сталого фінансування насамперед мікро- і малих підприємств і приватних господарств через відповідні місцеві фінансові установи. Бенефіціари: мікро-, малі й середні підприємства, а також приватні господарства з низьким доходом. Діяльність: надання кредитів, технічна допомога. Європейський фонд для Південно-Східної Європи провадить діяльність через партнерські банки, куди МСП можуть звернутися із заявкою для участі у цьому проєкті, а саме: ПАТ «Мегабанк», ПАТ «ПроКредит Банк», CreditWest Bank (особлива увага приділяється сільськогосподарським підприємствам з 21 грудня 2017 р.);

2) мережа центрів підтримки бізнесу в Україні. Проєкт у 20162020 рр. виконувався Європейським банком реконструкції та розвитку, а з бюджету ЄС для прямого кредитування виділено 40 млн євро. Програма сприяє створенню мережі з 15 центрів підтримки бізнесу по всій країні задля підтримки МСП в отриманні належного фінансування та ноу-хау для розвитку бізнесу з перевагою для окремих підгалузей: сільське господарство, харчова промисловість, туризм, інноваційна діяльність, виробництво й послуги, логістика, виробництво споживчих товарів, зелене господарювання. Регіональні представництва ЄБРР створені в Чернігові, Дніпрі, Краматорську, Івано-Франківську, Харкові, Хмельницькому, Кропивницькому, Києві, Львові, Миколаєві, Одесі, Рівному, Вінниці, Запоріжжі, ПолтавіUA/DOCUMENTS. Європейський фонд для Південно-Східної Європи (EFSE). Офіційний сайт. URL: http://www.eu4business.eu/uk/programme/yevropeyskyy-fond- dlya-pivdenno-shidnoyi-yevropy-efse. Офіційний сайт ЄБРР. URL: http://www.ebrd.com.;

3) ініціатива «East» в рамках ПВЗВТ (ЄІБ). Реалізується у 20162021 рр. Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) із бюджетом ЄС 62,74 млн євро. Програма спрямована на зміцнення економічного розвитку країн, які підписали угоду про асоціацію з ЄС, а саме Грузії, Молдови й України, шляхом надання адресної фінансової та технічної підтримки МСП у цих трьох країнах;

4) програма «Жінки у бізнесі»¹ 2016-2022 рр. Реалізується ЄБРР із бюджетом ЄС 5,035 млн євро. ЄБРР надає фінансову допомогу через кредитування банків України для МСП під керівництвом жінок;

5) консультування малого бізнесуОфіційний сайт ЄБРР. URL: http://www.ebrd.com. Там само. слід також розглядати як фінансову допомогу, яка здійснювалася у 2010-2019 рр. Реалізовувалася ЄБРР із бюджетом ЄС 16 млн євро. Програма має на меті сприяння підвищенню ефективності управління в секторі МСП шляхом надання технічної допомоги індивідуальним підприємствам задля розвитку бізнесу. Завдання цієї програми полягає в удосконаленні управління в МСП і частковій компенсації одержаних консалтингових послуг створеною інфраструктурою;

6) проєкт «Кредитна лінія ЄБРР - EU4Business»Там само. 2016-2026 рр. реалізується ЄБРР із бюджетом ЄС 19,43 млн євро. Передбачає можливість МСП на підставі Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) доступ до інвестицій, спрямованих на технологічне переобладнання МСП. Особливістю є заохочення МСП до реалізації проєктів шляхом встановлення інвестиційних пільг до 15 % від відповідної суми кредиту, яка надається МСП після їх виконання. Технічна допомога від міжнародної групи експертів надається безкоштовно для МСП, які інвестують у нове обладнання та технології відповідно до вимог Директив ЄС;

7) програма «Механізм прямої підтримки МСП в рамках ПВЗВТ»Там само. 2014-2024 рр. реалізується ЄБРР із бюджетом ЄС 10,22 млн євро. Програма спрямована на довгострокове фінансування МСП, які ведуть діяльність, у тому числі в таких сферах, як агробізнес, виробництво й послуги, нерухомість і туризм, інформаційно-комунікаційні технології та в інших галузях;

8) проєкт «Механізм фінансування МСП - Етап I» 2010-2020 рр.¹. Виконувалась ЄБРР, KfW, ЄІБ з бюджетом ЄС 15,3 млн євро. Фінансування МСП у країнах Східного партнерства поєднує кредити від ЄБРР, ЄІБ та KfW і гранти ЄС, реалізується через фінансових посередників. Проєкт спрямований на відновлення належної діяльності фінансових посередників (банки, лізингові компанії, інвестиційні фонди) і розширення фінансування МСП у реальному секторі економіки.

Виходячи з вищевикладеного, необхідно наголосити, що за рахунок європейських фондів і фінансових інструментів Європейської комісії, а також європейських банків-партнерів і організацій переважно здійснюється цільове фінансування задля надання доступу МСП до фінансових ресурсів. Також завданнями таких програм є і формування бізнес-середовища для МСП, підтримка здійснення МСП зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення умов для конкурентоспроможності та фінансування інших пріоритетних напрямів розвитку економіки відповідно до вимог ЄС.

Перелічені 8 програм надають інформацію й підтримку МСП у відповідних партнерських фінансових установах. Фактично таке представництво суб'єктів фінансової підтримки є занадто складним для спілкування, призводить до появи посередництва й корупційності доступу. Виходом може бути представництво всіх організацій в системі сформованих консультаційних (інноваційних) центрів у містах України, або тимчасово, до їх формування, у центрах адміністративних послуг. При цьому необхідно зробити акцент на тому, що такі послуги повинні бути надані уповноваженими державними органами або організаціями безоплатно, або за мінімальну плату, оскільки розвиток підприємництва - першочергове завдання для держави.

Недоліками програм іноземного фінансування є:

1) обмежене коло фахівців й офісів, в яких можна отримати фінансування, і програм, напрямів, об'єктів, на які спрямовано фінансування;

2) обмежений перелік консультативних офісів, тренінгових програм та інших форм інформаційної підтримки; відсутність на UA/DOCUMENTS. Проєкт «Механізм фінансування МСП - Етап I» 2010-2020 рр. URL: http://www.eu4business.eu/uk/programme/mehanizm-finansuvannya-msp-etap-i. регіональних рівнях у органів державної влади й місцевого самоврядування обов'язків формування офісів, наближених до суб'єктів господарювання, за окремими винятками;

3) відсутність обов'язків щодо розгляду заявок на фінансування МСП представництвами міжнародних організацій;

4) відсутність реальних (додатково до віртуальних) консультативних пунктів, або при наявності інформації організаторів відповідних програм про формування регіональних офісів такі офіси здійснюють комерційну господарську діяльність.

Підсумовуючи, необхідно відмітити, що напрями й завдання, на які спрямована підтримка МСП, фінансування діяльності МСП, фінансування створення в деяких випадках інфраструктури МСП фактично заповнюють прогалини або «вільні» структурні функціональні напрями економічної політики щодо підтримки діяльності МСП, тобто, якщо МСП не має можливості одержати консультацію і кредити у вітчизняних фінансових установах, то їх компенсують офіси й кредити іноземних установ. Крім того, якщо МСП не має належного професійного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, то треба стимулювати створення відповідної інфраструктури інформаційно-консультативного характеру. Проте така «компенсаційна» діяльність іноземних надавачів іноді може «замінити» функції держави й межувати із загрозами для економічної системи України.

Як пропозиції щодо удосконалення системи організації іноземного фінансування МСП й ініціювання змін законодавства можуть бути сформульовані наступні положення, які усунуть розпорошеність і не- системність усіх пунктів або офісів надання підтримки МСП:

внести зміни до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» і передбачити:

обов'язкову транспарентність відповідних порядків іноземної допомоги для МСП та інноваційних структур, охоплення уповноваженими пунктами програм іноземної підтримки МСП (через представників) усіх регіонів України;

тимчасове залучення до відповідного представництва центри надання адміністративних послуг, а після формування в містах центрів підтримки підприємництва покласти представництво по цих програмах на них.

Іншою частиною фінансово-кредитного підтримки МСП є податкова політика, в якій центральне місце займають напрями сприяння МСП у податковій політиці. В умовах складного економічного стану МСП не завжди може передбачити рівень своїх доходів. Ті ризики від збитків, які є незначними для великих підприємств, для МСП збільшуються і стають критичними. Тому одним із головних напрямів й умовою діяльності МСП виступає формування системи спрощеного фінансового й операційного навантаження в Україні.

На наш погляд, завданнями для внесення змін до законодавства щодо зменшення фінансового й операційного навантаження щодо МСП є:

1) зменшити рівень податкового навантаження, оскільки обмеженість професійності й кількості працівників МСП не дозволяє отримувати надприбутки;

2) створити умови стартової підтримки МСП (до розрахункового часу формування цілісного комплексу МСП та його господарсько-виробничих зв'язків) за рахунок податкових канікул;

3) врахувати показники середньої суми податків певного виду для спрощення податкового обліку, не використовувати ті податки, які мало сплачуються МСП до бюджету.