Організація охорони праці та безпеки життєдіяльності в сфері туризму

- захисна споруда при виникненні надзвичайної ситуації забезпечує захист персоналу від радіаційного ураження.

Завдання 2. Прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах і транспорті.

Приклад виконання.

1. Вихідні дані для прогнозування масштабів зараження СДОР.

При завчасному прогнозуванні масштабів зараження на випадок виробничих аварій як вихідні дані приймається:

- кількість викинутої СДОР () - її вміст у максимальній за об'ємом окремій ємкості (технологічній,складській,транспортній та ін.)

- метеорологічні умови: інверсія, швидкість вітру - 1 м/с.

При прогнозуванні масштабів зараження безпосередньо після аварії потрібно брати конкретні дані про кількість викинутої (розлитої) речовини і реальні метеорологічні умови на момент аварії:

- тип викинутої при аварії СДОР;

- кількість викинутої (розлитої) СДОР, - 30(т);

- час від початку аварії, N, год;

- температура повітря, - 20°С;

- швидкість вітру, - 4 (м/с);

- напрям (азимут) вітру, (град) - 270°;

- стан вертикальної стійкості атмосфери (інверсія, ізотермія, конвекція) - інверсія.

2. Послідовність прогнозування масштабів зараження СДОР

2.1. Визначення глибини зони зараження СДОР. Глибина зони зараження первинною (вторинною хмарою СДОР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній (вторинній) хмарі і швидкості вітру.

Еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі СДОР визначається за формулою:

= 0.28 0.30 1.0 1.0 30 = 2.52 (т),

де - коефіцієнт, що залежить від умов зберігання СДОР; - коефіцієнт, що дорівнює відношенню граничної токсикози хлору до граничної токсикози іншої СДОР; - коефіцієнт, що враховує стан вертикальної стійкості атмосфери, приймається рівним: інверсія = 1; - коефіцієнт, що враховує температури повітря; - кількість викинутої (розлитої) при аварії речовини (т).

Глибина зони зараження первинною хмарою СДОР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру, звідси: (км)

Еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі СДОР визначається формулою:

=

де, - коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР, - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру, - коефіцієнт, що залежить від часу, що минув після аварії, h- товщина шару рідини, м (0,05 м), d - густина СДОР, т/мі.

Тривалість випаровування рідини з поверхні розливу (тривалість вражаючої зони СДОР) розраховується за формулою:

Глибина зараження вторинною хмарою СДОР визначається залежно від еквівалентної кількості у вторинній хмарі і швидкості вітру.

Повна глибина зони зараження обумовлюється впливом первинної і вторинної хмари СДОР:



,

де - більший із розмірів і , - менший із розмірів і .

Отримане значення глибини зони зараження порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас, що визначається за формулою: де - швидкість переносу попереднього фронту зараженого повітря, км/год.

За кінцеву розрахункову глибину зони зараження СДОР (Г) приймається менше із двох порівнюваних між собою значень і :

Отже, глибина зони зараження прикладу становить = 7,32 (км).

2. Визначення площі зараження СДОР

Площа зони фактичного зараження СДОР розраховується за формулою:

,

Де - коефіцієнт, що залежить від стану вертикальної стійкості атмосфери, дорівнює: інверсія -0,081, Г- розрахункова глибина зони зараження СДОР.

На топографічних картах і схемах зона фактичного зараження СДОР має форму еліпса, параметри якого визначаються із співвідношень:

l(довжина)=Г=7,32

b(ширина)= 0,189 (км)

Площа розливу визначається за формулою:

Площа зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР визначається за формулою:

,

де Г-глибина зони зараження первинною(вторинною)хмарою СДОР, - кутовий розмір зони можливого зараження,який залежить від швидкості вітру і визначається в градусах.

Отже, зробивши відповідні розрахунки для прогнозування масштабів зараження СДОР та визначення площі зараження СДОР можна з упевненістю сказати,що аварія на технічному трубопроводі призведе до утворення зони зараження СДОР з такими параметрами:

ь Глибина зони зараження - 7,32 км;

ь Площа зони фактичного зараження - 4,34 ;

ь Кутовий розмір зони можливого зараження - 45°;

ь Площа зони можливого зараження - 21,03

Завдання 3. Оцінка пожежної обстановки

Задача 1.

Визначити радіус виникнення пожежі після повітряного ядерного вибуху довільної потужністю за умови низької вологості горючих матеріалів.

Приклад розрахунку. Для розрахунку цієї задачі необхідно використати наступну формулу:

,

де q - потужність вибуху, кт = 26 кт

Відповідь: радіус виникнення пожежі після повітряного ядерного вибуху потужністю 26 кт за умови низької вологості горючих матеріалів становитиме 4,5 км.

Задача 2. Визначіть безпечну відстань від полум'я, на якій можна проїхати лісопожежній команді, щоб не отримати уражень. Висоту полум'я задайте довільно.

Приклад розрахунку. Лісопожежній команді необхідно переїхати через населений пункт, де виникла низова пожежа з висотою полум'я 35 м. На якій відстані від полум'я можна проїхати, щоб не отримати уражень?

Для розрахунку цієї задачі необхідно використати наступну формулу:

,

де L_безп - відстань від полум'я, на якій практично не відчувається агресивний вплив теплового випромінювання; h - очікувана або фактична висота полум'я.

Відповідь: Лісопожежній команді необхідно проїхати на відстані 56 м від полум'я, щоб не отримати уражень.

Задача 3. Визначте швидкість поширення верхової пожежі, яка опускається зі схилу з довільною крутістю, довільною швидкістю на дільниці схилу з довільною крутістю.

Приклад розрахунку. Визначте швидкість поширення верхової пожежі, яка опускається зі схилу крутістю 35^о зі швидкістю 4 км/год на дільниці схилу крутістю 20^о.

Для розрахунку цієї задачі необхідно використати наступну формулу:

,

де V₀ - швидкість поширення пожежі за вихідних умовах; V - швидкість поширення пожежі за розрахункових умов; К_x - відносний вплив змінного, фактора (х) на швидкість поширення горіння при зміні фактора в інтервалі від х₀ до х_1, при К_x = К_x1: К_x0, які можна визначити за табл. 13.7.

Таблиця 13.7

Коефіцієнти відносного впливу рельєфу місцевості, вологості повітря, кількість і вологості горючих матеріалів, швидкості вітру та швидкості поширення лісових низових пожеж

Крутість схилу	Відносна вологість повітря, р	Запас горючих матеріалів, Т	Вологість горючих матеріалів, w	Швидкість вітру, v
град	Kх	%	KР	т/га	Кт	%	К	м/с	Кvв
-40	1,0	20	3,8	0,5	1	10	1,0	-2,0	1,05
-20	1,0	30	2,9	1,0	2	15	0,95	-0,8	1,0
0	1,0	40	2,2	2,0	4	20	0,50	0,5	1,6
10	1,2	50	1,7	3,0	6	25	0,23	0,5	2,4
20	2,0	60	1,4	4,0	8	30	0,19	1,0	4,2
30	4,9	70	1,25	5,0	10	40	0,17	2,0	11,2
35	9,5	80	1,15	-	-	50	0,14	3,0	21,0

З табл. 13.7 знаходимо, що для 20° К_х20 = 2,0, а для 35° К_х35 = 9,5. Тоді:

;

Тоді

.

Відповідь: швидкість поширення верхової пожежі на дільниці схилу крутістю 20^о становить 19 м/хв.

Контрольні питання

1. Дайте визначення радіаційним аваріям та прокласифікуйте радіаційно-небезпечні об'єкти.

2. Як відбувається виявлення радіаційної обстановки?

3. Як здійснюється прогноз радіаційної обстановки?

4. Дайте визначення хімічній обстановці.

5. Визначіть оцінку хімічної обстановки.

6. Як визначається глибина поширення зараженого повітря?

7. Визначіть вихідні дані для оцінки хімічної обстановки.

8. Охарактеризуйте три ступені вертикальної стійкості повітря.

9. Визначіть сутність пожежної обстановки.

10. Визначіть оцінку пожежної обстановки.

11. Охарактеризуйте вихідні дані для початкової оцінки пожежної обстановки.

12. Від чого залежать розміри зон виникнення пожеж?

13. Визначіть найбільш сприятливі умови для розвитку пожеж.

14. Охарактеризуйте вплив пожежі на людей, які перебувають у захисних спорудах.

15. Охарактеризуйте чинники, які впливають на швидкість поширення пожежі в населеному пункті.

16. Визначіть сутність оцінки інженерної обстановки.

17. Охарактеризуйте ступені руйнування.

18. Визначіть шляхи прогнозування пошкоджень інженерних мереж і комунікацій населеного пункту.

19. Визначіть оцінку інженерних мереж і комунікацій об'єктів господарювання.

20. Охарактеризуйте шляхи інженерної оцінки захисту працівників об'єкта.

21. Дайте характеристику визначенню захисних властивостей захисних споруд.

22. Як відбувається підтримання допустимих теплових, вологих і газових параметрів повітря протягом всього часу перебування людей у сховищах?

Заняття 14 Підвищення стійкості роботи об'єкта господарювання

Практичне заняття.

Інструкційна картка до проведення практичного заняття за темою 14

Мета заняття: ознайомитися з сутністю підвищення стійкості роботи об'єкта господарювання, шляхами та способами підвищення їх стійкості, факторами, які забезпечують стійкість функціонування підприємства у надзвичайних ситуаціях.

В результаті вивчення теми студенти повинні

- знати: зміст поняття "стійкість роботи об'єкта господарювання", які фактори впливають на стійкість роботи об'єкта господарювання, основні шляхи підвищення стійкості роботи об'єкта господарювання, фактори, які забезпечують стійкість функціонування підприємства у надзвичайних ситуаціях, способи підвищення стійкості об'єкта господарювання.

- вміти: визначити стійкість роботи об'єкта господарювання, шляхи забезпечення і підвищення стійкості роботи об'єкта господарювання, застосувати і впровадити способи підвищення стійкості його роботи.

Завдання для виконання роботи

Завдання 1. Запропонуйте заходи для проведення підвищення стійкості роботи підприємства туристичної галузі в умовах НС мирного і воєнного часів. Результати оформіть в таблиці 14.1.

Таблиця 14.1

№ п/п	Заходи	Зміст заходів
1	Інженерно-технічні
2	Технологічні
3	Організаційні

Завдання 2. Визначіть основні шляхи підвищення стійкості роботи підприємства туристичної галузі у надзвичайних умовах мирного і воєнного часів.

Завдання 3. Запропонуйте способи підвищення стійкості об'єктів туристичної галузі у надзвичайних умовах мирного і воєнного часів.

Контрольні питання

1. Визначіть зміст поняття "стійкість роботи об'єкта господарської діяльності".

2. Охарактеризуйте фактори, які впливають на стійкість об'єкта господарської діяльності.

3. Охарактеризуйте шляхи та заходи підвищення стійкості об'єкта господарської діяльності.

4. Визначіть фактори, які забезпечують стійкість функціонування підприємства у надзвичайних ситуаціях.

5. Охарактеризуйте способи підвищення стійкості об'єктів господарювання.

6. Охарактеризуйте заходи щодо підвищення стійкості технологічного устаткування і технологічних процесів для стійкості роботи підприємств ресторанного господарства.

7. Визначіть заходи підвищення стійкості системи енергопостачання для об'єкта господарської діяльності.

8. Визначіть заходи підвищення стійкості системи водопостачання для об'єкта господарської діяльності.

9. Визначіть заходи підвищення стійкості системи теплопостачання для об'єкта господарської діяльності.

10. Охарактеризуйте заходи по забезпеченню безперервного на всіх етапах управління функціонування об'єкта господарської діяльності у надзвичайних ситуаціях.

11. Охарактеризуйте підвищення сталості матеріально-технічного постачання для безперервного функціонування об'єкта господарської діяльності у надзвичайних ситуаціях.

Заняття 15 Законодавча та нормативна база України про охорону праці

Семінарське заняття.

Інструкційна картка до проведення семінарського заняття за темою 15

Мета заняття: ознайомитися із Законом України "Про охорону праці", змістом і основними поняттями його розділів, Кодексом законів про працю України, Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та його основними поняттями, нормативно-правовими актами з охорони праці та реєстром НПАОП, функціями державного нагляду, відомчого, громадського та регіонального контролю за охороною праці.

Після проведення семінарського заняття студенти повинні знати:

- зміст Закону України "Про охорону праці" та основну суть його розділів;

- основний зміст Кодексу законів про працю України;

- поняття колективного і трудового договорів;

- зміст та основні поняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";

- нормативно-правові акти з охорони праці та їх основний зміст;

- поняття реєстру НПАОП та його абревіатури;

- сутність та функції державного нагляду, відомчого, громадського та регіонального контролю за охороною праці.

Питання для контролю знань

1. Охарактеризуйте законодавство України про охорону праці.

2. Визначіть основний зміст розділів Закону України "Про охорону праці".

3. Охарактеризуйте зміст Кодексу законів про працю України та їх основні поняття.

4. Визначіть сутність колективного договору.

5. Визначіть сутність трудового договору.

6. Визначіть обов'язки роботодавця згідно розділу "Про охорону праці".

7. Охарактеризуйте працю жінок та молоді згідно розділу "Про охорону праці".

8. Охарактеризуйте основний зміст закону України ""Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

9. Визначіть сутність нормативно-правових актів про охорону праці.

10. Охарактеризуйте зміст реєстру НПАОП та його абревіатуру.

11. Визначіть сутність та функції державного нагляду за охороною праці.

12. Визначіть сутність та функції громадського контролю за охороною праці.

13. Визначіть сутність та функції відомчого та регіонального контролю за охороною праці.

Теми наукових досліджень та доповідей

1. Охорона праці на об'єктах торгівельного підприємництва.

2. Права та обов'язки роботодавця щодо питань охорони праці на об'єктах торгівельного підприємництва.

3. Нормативно-правові акти щодо роботи об'єктів торгівельного підприємництва та їх основний зміст.

4. Державний та громадський контроль за охороною праці на об'єктах торгівельного підприємництва.

Заняття 16 Державне управління охороною праці та організація охорони праці на об'єктах туристичної галузі та торгівельного підприємництва

Семінарське заняття.

Інструкційна картка до проведення семінарського заняття за темою 16

Мета заняття: ознайомитися з поняттям управління охороною праці, системою управління охороною праці та служби охорони праці, основними функціями служби охорони праці, основними завданнями служби охорони праці підприємства, об'єднання підприємств, органів державної виконавчої влади, відповідальністю працівників служби охорони праці, плануванням та фінансуванням робіт з охорони праці та веденням звітності підприємств і організацій з питань охорони праці.

Після проведення семінарського заняття студенти повинні знати:

- сутність системи управління охороною праці;

- сутність служби охорони праці та її основні функції;

- основні завдання і функції служби охорони праці об'єднання підприємства;

- основні завдання і функції служби охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом;

- основні завдання і функції служби охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади;

- відповідальність працівників служби охорони праці;

- планування та фінансування робіт з охорони праці;

- форми звітності підприємств і організацій з питань охорони праці.

Питання для контролю знань

1. Визначте сутність управління охороною праці та системи управління охороною праці.

2. Охарактеризуйте основні функції служби охорони праці.

3. Охарактеризуйте основні завдання і функції служби охорони праці об'єднання підприємств.

4. Охарактеризуйте основні завдання і функції служби охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом.

5. Охарактеризуйте основні завдання і функції служби охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади.

6. Визначіть відповідальність працівників служби охорони праці.

7. Охарактеризуйте планування та фінансування робіт з охорони праці.

8. Визначіть звітність підприємств і організацій з питань охорони праці.

Теми наукових досліджень та доповідей

1. Система управління охороною праці на підприємствах туристичної галузі та об'єктах торгівельного підприємництва.

2. Основні завдання і функції служби охорони праці на підприємствах туристичної галузі та об'єктах торгівельного підприємництва.

3. Основні завдання і функції служби охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених у туристичній галузі.

4. Планування та фінансування робіт з охорони праці на підприємствах туристичної галузі та об'єктах торгівельного підприємництва.

Заняття 17 Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії. Гігієна праці та виробнича санітарія на об'єктах торгівельного підприємництва

Практичне заняття.

Інструкційна картка до проведення семінарського заняття за темою 17

Мета заняття: ознайомитися з гігієною і виробничою санітарією як науками, фізіологічними особливостями різних видів діяльності, гігієнічною класифікацією праці, проведенням атестації робочих місць за умовами праці, вивчити основні державні документи санітарного законодавства, фактори виробничого середовища, санітарно-гігієнічні елементи виробничого середовища, основні положення ергономіки, освоїти методику розрахунку кратності повітрообміну при вентиляції приміщень і кількості повітря, необхідного для подачі загальнообмінної вентиляції та навчитися робити ергономічну оцінку робочого місця.

В результаті вивчення теми студенти повинні

- знати: сутність гігієни і виробничої санітарії як науки, гігієнічну класифікацію праці, проведення атестації робочих місць за умовами праці, важливі документи санітарного законодавства, основні фактори виробничого середовища, нормативи параметрів мікроклімату виробничих приміщень, типи вентиляції, вібрації, шуму та їх вплив на організм та працездатність людини, гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони, види виробничого освітлення, основні положення ергономіки;

- вміти: розрахувати кількість повітря, необхідного для подачі загальнообмінної вентиляції з метою забезпечення оптимальних значень параметрів мікроклімату і кратність повітрообміну при вентиляції приміщень, зробити ергономічну оцінку робочого місця.

Завдання для виконання роботи

Завдання 1. Розрахунок кількості повітря, необхідного для подачі загальнообмінної вентиляції з метою забезпечення оптимальних значень параметрів мікроклімату.

Розрахунок загальнообмінної вентиляції полягає у визначенні кількості повітря (L), яке потрібно подавати в приміщення (або видаляти). Кількість повітря, м³/с, можна розрахувати по виділенню в приміщенні надлишкового тепла:

L = Q / [C•с?( t_вид - t_пр)], (1)

де Q - кількість тепла, що виділяється в одиницю часу, кДж/с;

t_вид, t_пр - температура видаляючого і притяжного повітря, °С;

С - питома теплоємність повітря, С = 1 кДж/(кг·К);

с - густина повітря при t_пр, с = 1,2 кг/м³.

Температура повітря, що видаляється визначається наступним чином:

t_вид = t_р.з + dt (Н-2), (2)

де t_р.з - температура робочої зони, яка не повинна перевищувати допустиму за нормами (з параметрів мікроклімату - табл. 1, 2);

dt - градієнт температури по висоті, dt = 0,5... 1,5 °С на 1 м висоти;

Н - відстань від підлоги до центру витяжних прорізів;

2 - висота робочої зони, м.

Кількість повітря, м³/с, можна розрахувати по виділенню в приміщенні надлишку вологи:

L = G / [с?( d_вид - d_пр)], (3)

де G - кількість надлишкової вологи, м/с;

с - густина повітря, кг/м³;

d_вид, d_пр - вміст вологи у повітрі, що видаляється і в припливному повітрі, г/кг.

Крім того, кількість повітря для загальнообмінної вентиляції розраховують за розбавленням шкідливих речовин до гранично допустимої концентрації або по працюючих в приміщенні людей. При одночасному виділенні в приміщенні надлишку тепла, вологи і наявності шкідливих речовин за необхідну витрату повітря приймається більша з отриманих значень.

Задача. Визначити кількість повітря, необхідного для подачі загальнообмінною вентиляцією в теплий період року з метою забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату. Вихідні дані представлені в табл. 17.1.

Таблиця 17.1

Вихідні дані для індивідуального завдання

Варіант	Категорія робіт за тяжкістю	Середня температура навколишнього повітря, оС	Висота до вентиляцій- них отворів, м	Кількість надмірного тепла, кДж/с	Кількість надмірної вологи,кг/ч	Бароме- тричний тиск, Па
1	Іб	10	4	20	70	100548
2	Іа	15	5	40	100	100814
3	ІІб	20	6	30	60	101080
4	ІІІ	12	7	50	50	101346
5	Іа	18	8	10	40	101612
6	Іб	22	7	25	80	101878
7	ІІа	8	6	45	120	102011
8	ІІа	14	5	35	90	102144
9	ІІІ	21	4	55	130	100681
10	ІІа	5	8	15	80	101745

Порядок виконання.

1. Розрахувати температуру видаляючого повітря за формулою (2) і кількість повітря, необхідного для акумуляції надлишкового тепла за формулою (1), при цьому температуру робочої зони вибрати за табл. 16 для теплого періоду року в залежності від категорії тяжкості робіт.

2. Розрахувати кількість повітря, необхідного для акумуляції надлишкової вологи, за формулою (3).

3. Зробити висновок щодо необхідної кількості повітря, необхідного для подачі загальнообмінною вентиляцією з метою забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату.

Примітка. Нормування параметрів мікроклімату здійснюють залежно від пори року, категорії робіт, характеристики виробничого приміщення за надлишками явної теплоти.

За порами року розрізняють холодний і перехідний періоди із середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче 10°С; теплий період з температурою 10°С і вище.

Всі роботи по тяжкості поділяються на категорії:

- легкі фізичні (категорія I) з енерговитратами до 138 Дж/с (категорія Iа); з енерговитратами від 138 до 172 Дж/с (категорія Iб), до них відносяться, наприклад, основні процеси точного приладобудування і машинобудування;

- фізичні середньої тяжкості (категорія II) з енерговитратами від 172 до 232 Дж/с (категорія IIа), з енерговитратами від 232 до 293 Дж/с (категорія IIб), до них відносяться роботи в механоскладальних, механізованих ливарних, прокатних, термічних цехах і т.п.;

- важкі фізичні (категорія III) з енерговитратами більше 293 Дж/с, до них належать роботи, пов'язані з систематичними фізичними напругою і перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів, в ковальських цехах з ручною ковкою, ливарних з ручним набиванням і заливкою опок і т.п.

Нормуються допустимі та оптимальні параметри мікроклімату. Оптимальні поширюються на всю робочу зону, допустимі - на постійні робочі місця (ПРМ) і місця тимчасового перебування (МТП). Допустимі показники встановлюються у випадку, коли з технологічних, технічних чи економічних причин неможливо забезпечити оптимальні норми.

Встановлені ГОСТ 12.1.005-88 оптимальні та допустимі параметри мікроклімату для виробничих приміщень наведені в табл. 17.2, 17.3.

Таблиця 17.2

Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Період року	Категорія робіт	Температура, оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с, не більше
Холодний	Легка - Iа	22-24	40-60	0,1
	Легка - Iб	21-23		0,1
	Середньої тяжкості - IIa	18-20		0,2
	Середньої тяжкості - IIб	17-19		0,2
	Тяжка - Ш	16-18		0,3
Теплий	Легка - Iа	23-25		0,1
	Легка - Iб	22-24		0,2
	Середньої тяжкості - IIa	21-23		0,3
	Середньої тяжкості - IIб	20-22		0,3
	Тяжка - Ш	18-20		0,4



Таблиця 17.3

Допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень в холодний і перехідний періоди року

Період року	Категорія робіт	Температура, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
		ПРМ	МТП
Холодний	Легка - Iа	21-25	18-26	75	? 0,1
	Легка - Iб	20-24	17-25	75	? 0,2
	Середньої тяжкості - IIa	17-23	15-24	75	? 0,3
	Середньої тяжкості - IIб	15-21	13-23	75	? 0,4
	Тяжка - Ш	13-19	12-20	75	? 0,5
Теплий	Легка - Iа	23-25	20-30	55 (при 28°С)	0,1-0,2
	Легка - Iб	22-24	19-30	60 (при 27 °С)	0,1-0,3
	Середньої тяжкості - IIa	21-23	17-29	65 (при 26°С)	0,2-0,4
	Середньої тяжкості - IIб	20-22	15-29	70 (при 25°С)	0,2-0,5
	Тяжка - Ш	18-20	13-28	75 (при 24°С)	0,2-0,6

Завдання 2. Розрахунок кратності повітрообміну приміщення. Визначення необхідного повітрообміну при загальнообмінній вентиляції.

Відповідно до санітарних норм усі виробничі і допоміжні приміщення повинні вентилюватися. Необхідний повітрообмін (кількість повітря, що подається чи видаляється з приміщення) в одиницю часу (L, м³/год) може бути визначений різними методами в залежності від конкретних умов. В аерації або природній вентиляції необхідний повітрообмін створюється за рахунок різниці щільності теплого повітря, що знаходиться всередині приміщення, і більш холодного зовнішнього, а також в результаті наявності вітру. Вона може бути неорганізованою і організованою.

Неорганізована природна вентиляція - інфільтрація (природне провітрювання) - здійснюється зміною повітря в приміщеннях через нещільності в елементах будівельних конструкцій завдяки різниці тиску зовні й усередині приміщення. Такий повітрообмін залежить від ряду випадкових факторів (сили і напрямку вітру, різниці температур зовнішнього і внутрішнього повітря, площі, через яку відбувається інфільтрація). Для житлових будинків інфільтрація досягає 0,5-0,75, а в промислових будинках 1-1,5 обсягу приміщень у годину. Для постійного повітрообміну необхідна організована вентиляція.

Задача. Визначити кратність повітрообміну при вентиляції навчальної лабораторії розміром a?b та висотою С, якщо в ній перебуває N студентів, кожен з яких видихає М г/год вуглекислого газу. Гранично допустима концентрація СО₂ дорівнює 1,5 г/м³. Концентрація СО₂ в повітрі (зовні) складає 0,75 г/м³ (див. табл. 17.4).

Таблиця 17.4

Вихідні дані

Вихідні дані	Варіант
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Розміри аудиторії a?b, м	10?6	13?5	12?6	11?5	12?5	10?5	10?6	12?6	13?6	11?6
Висота аудиторії С, м	3,0	2,7	2,8	3,2	3,4	3,8	3,0	2,6	2,9	2,8
Кількість студентів N	25	30	28	31	27	26	18	20	21	17
Кількість СО2 від дихання людини М, г/год	30	27	29	28	35	33	34	30	29	27

Вказівки до розв'язання задачі.

Кратність повітрообміну в приміщенні K, 1/год, показує кількість змін повітря в приміщенні за одну годину. Вона визначається за формулою:

K = L / V, (1)

де L - необхідний повітрообмін в приміщенні, м³/год;

V - об'єм приміщення, м³.

Необхідний повітрообмін L, м³/год, можна визначити за формулою:

L = G / (q₁ - q₂), (2)

де G - кількість вуглекислого газу, що виділяється в приміщенні за 1 годину, г/год;

q₁ - концентрація вуглекислого газу в повітрі, яке видаляється з приміщення. Вона не може перевищувати ГДК, г/м³.

q₂ - концентрація вуглекислого газу в повітрі, що подається в приміщення, г/м³.

Завдання 3. Ергономічна оцінка робочого місця.

Ергономічна оцінка системи проводиться за наступною узагальненою схемою (табл.17.5).

Таблиця 17.5

Схема ергономічної оцінки робочого місця

№ з/п	Характеристика
1	2
Основні дані
1	Опис характеру діяльності працівника
2	Характер дій працівника: особливості прийому і обробки інформації, виконання керуючих дій, послідовність і тривалість операцій
Характеристика засобів відображення інформації (ЗВІ)
	I. Засоби зорової інформації
1	Форма інформаційних моделей (сферична, прямокутна, кут нахилу до зорової осі оператора)
2	Відстань від працівника до панелі
3	Поле зору працівника (кутові розміри), кількість умовних одиниць огляду
4	Раціональність розташування індикаторів на панелях (дотримання принципів функціональної значущості, частоти і послідовності використання), відповідність зонам видимості
5	Тип індикаторів і відповідність їх характеру читання
6	Форма й кутові розміри шкал
7	Контрастність шкал, рівень
8	Кількість відміток на шкалах
9	Розміри відміток і позначень шкал, відповідність їх розміру шкал й дистанції причитування
10	Форма, розміри і забарвлення стрілок
11	Розміщення колірних індикаторів
12	Освітлення індикаторів: загальне, місцеве (тип, обґрунтованість)
13	Розміщення покажчиків, їх характер (написи, символічні позначення), спосіб виконання
	II. Засоби звукової інформації
1	Типи індикатора (сирена, дзвін, зумер), гучність
2	Для селекторного зв'язку: кількість джерел, розбірливість мови
Характеристика органів керування (ОК)
1	Тип ОК (ручні, ножні), обґрунтованість вибору
2	Відповідність руху ОК переміщенням стрілок індикаторів
3	Відповідність ОК характеру дій працівника (точність, швидкість, тривалість)
4	Опір ОК і відповідність оптимальним величинам
5	Наявність фіксації ОК у певних положеннях
6	Зручність захоплення і фіксації ОК кистю, стопою
7	Помітність ОК (способи кодування)
8	Наявність покажчиків, їх характер, спосіб виконання
9	Розташування ОК: відповідність принципам функціонального зв'язку, частоти і послідовності використання
Характеристика робочого місця оператора
1	Поза працівника, її обґрунтованість
2	Положення корпусу працівника при роботі (пряме, похиле - кут нахилу)
3	Наявність крісла і відповідність його розмірів антропометричним даним
4	Можливість регулювання параметрів крісла
5	Наявність простору для ніг і відповідність його антропометричним даним
6	Розміри робочих зон рук (по фронту, в глибину, висоту), відповідність їх рекомендованим розмірам
7	Розміри робочих зон ніг, відповідність їх рекомендованим розмірам
Характеристика виробничого середовища
1	Шкідливі чинники, що виникають при роботі, їх інтенсивність
2	Засоби захисту працівника від дії шкідливих виробничих чинників, їх ефективність
4	Освітленість місця роботи працівника
5	Естетичне оформлення (фарбування, форми і т. ін) об'єкта дослідження
6	Естетичне оформлення виробничого приміщення
7	Оцінка розмірів кабіни (при її наявності) згідно з антропометричними даними, можливість огляду з робочого місця працівника
Характеристика режиму роботи працівника
1	Фізична напруга в роботі (постійно, періодично), оцінка її тяжкості (легка, середньої тяжкості, важка)
2	Монотонність у роботі (категорія)
3	Психічна напруга (постійно, періодично)
4	Емоційна напруга
5	Регламентовані перерви для відпочинку, їх обгрунтованість

Для того щоб виконати оцінку робочого місця за даною схемою, необхідно знати нормативні значення наведених характеристик. У табл. 17.5 наведені нормативні значення окремих характеристик робочого місця, які використовуватимуться в рамках даної роботи.

Порядок виконання роботи.

1. Провести ергономічну оцінку робочого місця працівника, наведеного на рис. 17.1.

2. Використовуючи "схему ергономічної оцінки робочого місця", а також дані з табл. 5.2, дати якісний опис робочого місця, тобто вибрати відповідні йому характеристики.

3. Кожну з вибраних характеристик описати кількісно за допомогою двох параметрів б та в.

Таблиця 17.5

Нормативні значення окремих характеристик робочого місця

№ з/п	Характеристика
1	2
Характеристики пульту
1	Загальна висота пульта при робочому положенні «сидячи» - 1650 мм, «стоячи» - не більше 1800 мм; висота стільниці пульту при робочому положенні «сидячи» - від 530 до 760 мм, «стоячи» - близько 1100 мм
2	Ширина пульта (обслуговується тільки в робочому положенні «сидячи») - від 380 до 660 мм; відстань від рівня сидіння крісла оператора до нижнього краю стільниці пульту (обслуговується тільки в робочих положеннях «сидячи» і «сидячи або стоячи») - від 150 до 250 мм; висота розміщення ОК для робочого положення «стоячи» - від 1000 до 1600 мм, «сидячи» - від 530 до 1040 мм
3	Висота розміщення ЗВІ для робочого положення «стоячи» - від 1100 до 1800 мм, «сидячи» - від 850 до 1650 мм
4	Розміри вільного місця для ніг працівника: висота - не менше 600 мм, ширина - не менше 500 мм, глибина - не менше 400 мм.
Характеристики робочого крісла
1	Форма сидіння - квадратна
2	Форма спинки - прямокутна увігнута
3	Радіус вигину спинки - від 300 до 400 мм
4	Розмір сидіння - 400x400 мм
5	Розмір спинки - приблизно 300х120 мм
6	Кут нахилу сидіння назад - 5-6°
7	Кут нахилу спинки - від 5 до 10°
8	Висота підлокітника - має знаходитися на одному рівні з поверхнею столу
Характеристики зорового аналізатора
1	Освітленість на робочому місці працівника - 400 лк
2	Яскравість свічення індикатора на чорно-білій електронно-променевій трубці (ЕПТ) - не менше 0,5 кд/м2, мінімальна яскравість свічення індикатора на кольоровій ЕПТ-17, оптимальна - 170 кд/м2; контраст прямий оптимальний - 80-90%, допустимий - 60-90%, контраст зворотний для самосвітних індикаторів - не менше 20%
3	Розміри знаків на екрані залежно від складності - від 15 до 40'
4	Частота кадрів для інтегральних візуальних індикаторів - не менше 50 Гц; ширина лінії на екрані індикаторної ЕПТ знакографічного дисплея - не менше 1 мм при дистанції спостереження 0,3 - 0,7м.
Характеристики слухового аналізатора
1	Частота для аварійних немовних повідомлень - 800 - 5000 Гц, застережень - 200 - 800, повідомлень, - 200 - 400 Гц, відповідно гранично допустимий рівень звукового тиску сигналів - 120, 115 і 110 дБ
2	Тривалість окремих сигналів і інтервалів між ними - не менше 0,2 с, тривалість інтенсивних сигналів - не більше 10 с

Одержані дані занести в табл. 17.6.

Таблиця 17.6

Ергономічна оцінка робочого місця

Найменування показника	б, бали	в, %

Примітка:

б - оцінка показника, вимірюється в балах від 0 до 5;

в - питома вага показника, встановлюється залежно від значущості даного показника для оцінюваної системи і приймається у відсотках.

Параметр б надається характеристиці на основі того, що 0 - самий негативний варіант, 5 - найбажаніший. Наприклад, характеристика - освітленість. Якщо для оцінюваної системи освітленість дуже низька, то надається б = 0, погана - б = 2, задовільна - б = 3, хороша - б = 4, відмінна - б = 5.

Параметр в надається так, щоб сумарна питома вага всіх вибраних показників дорівнювала 100 %. При цьому найбільший відсоток призначається тому показнику, який є найбільш важливим для даного виду діяльності. Наприклад, для якісного виконання роботи працівником важливим показником є розміри робочої зони, а менш важливим - використання кругових концентричних шкал, у такому разі в₁ = 10 %, а в₂ = 1 % відповідно.

4. Загальну ергономічну оцінку робочого місця визначити за формулою:

г =

При цьому г повинна бути в межах [0...5].

5. Якщо ергономічна оцінка г має низьке значення, треба оптимізувати систему так, щоб поліпшити ергономічні показники й тим самим отримати необхідну ергономічну оцінку.

6. Зробити висновок за результатами ергономічної експертизи.



Рис. 17.1 Робоче місце.

Контрольні питання

1. Визначіть поняття "гігієна праці" та "виробнича санітарія".

2. Якими заходами досягається забезпечення санітарного благополуччя?

3. Дайте оцінку гігієнічному нормативу та назвіть важливі документи санітарного законодавства.

4. Охарактеризуйте фізіологічні особливості різних видів діяльності.

5. Визначіть гігієнічну класифікацію праці.

6. Охарактеризуйте важкість і напруженість праці.

7. Як відбувається атестація робочого місця за умовами праці?

8. Дайте характеристику виробничому середовищу та його факторам.

9. Мікроклімат та його нормування.

10. Охарактеризуйте взаємопов'язаність параметрів мікроклімату.

11. Визначте сутність вентиляції та її класифікацію.

12. Охарактеризуйте шум та вібрацію, їх нормування.

13. Визначіть шкідливі речовини виробничого середовища та їх ГДК.

14. Дайте характеристику освітленню виробничих приміщень.

15. Визначіть основні положення ергономіки.

Заняття 18 Основи техніки безпеки. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання при експлуатації процесів на об'єктах туристичної галузі

Семінарське заняття.

Інструкційна картка до проведення семінарського заняття за темою 18

Мета заняття: розглянути сутність безпеки технологічного обладнання і технологічних процесів, ознайомитися з вимогами безпеки щодо організації робочих місць, загальними вимогами безпеки під час експлуатації систем, що працюють під тиском, загальними вимогами безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та вимогами щодо безпеки технологічного обладнання та технологічних процесів на об'єктах туристичної галузі.

В результаті вивчення теми студенти повинні знати:

- сутність виробничої безпеки;

- заходи забезпечення безпеки технологічного обладнання та технологічних процесів на об'єктах туристичної галузі;

- вимоги безпеки щодо організації робочих місць;

- загальні вимоги безпеки під час експлуатації систем, що працюють під тиском;

- загальні вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт;

Питання для контролю знань

1. Дайте визначення виробничій безпеці.

2. В чому полягає безпека технологічного обладнання?

3. В чому полягає безпечність технологічних процесів?

4. Охарактеризуйте основні вимоги до виробничих процесів.

5. Охарактеризуйте вимоги безпеки щодо організації робочих місць.

6. Визначіть причини аварій балонів із зрідженими, стисненими та розчиненими газами.

7. Охарактеризуйте загальні вимоги безпеки під час експлуатації систем, що працюють під тиском.

8. Охарактеризуйте загальні вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт.

9. Визначте класифікацію вантажів та правила поведінки з ними.

10. Визначте основний зміст нормативно-правового документу, який регламентує безпечну експлуатацію ліфтів.

Теми наукових досліджень та доповідей

1. Безпека технологічного обладнання на об'єктах туристичної галузі.

2. Безпека виробничих процесів на об'єктах туристичної галузі.

3. Організація робочих місць на об'єктах туристичної галузі.

4. Техніка безпеки при організації активного туризму.

5. Система стандартів безпеки праці в туристичній галузі.

6. Безпека туризму та страхування.

Заняття 19 Електро- і пожежобезпека при експлуатації готельно-ресторанних комплексів

Практичне заняття.

Інструкційна картка до проведення практичного заняття за темою 19

Мета заняття: ознайомитися з причинами та видами електротравматизму, вивчити основні способи та методи захисту від ураження електричним струмом, набути практичні навики у визначенні основних параметрів заземлення та розрахувати захисне заземлення, вивчити способи надання першої допомоги при ураженні електричним струмом, способи і засоби гасіння пожеж.

В результаті вивчення теми студенти повинні

- знати: дію електричного струму на організм людини, причини виникнення та види електротравм, організаційні та технічні заходи електробезпеки, причини виникнення пожеж, основні напрямки забезпечення пожежної безпеки, способи і засоби гасіння пожеж.

- вміти: розрахувати захисне заземлення, користуватися первинними засобами пожежогасіння.

Завдання для виконання роботи

Завдання 1. Розрахувати захисне заземлення за допомогою визначення основних конструктивних параметрів заземлення (кількість, розміри, порядок розміщення вертикальних стрижнів та довжини з'єднувальної смуги), при яких опір розтіканню струму не буде більшим нормованого значення.

Примітка. У відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.080-81 ССБТ “Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление” захисне заземлення переважно застосовується в трифазних мережах з напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю та мережа...