Організація охорони праці та безпеки життєдіяльності в сфері туризму

До основних шляхів подолання соціальних проблем належать:

1) розробка регіональних схем використання ресурсів в залежності від природних, економічних та соціальних особливостей території, перехід до замкнутих циклів їх використання;

2) широке використання альтернативних джерел енергії;

3) перехід до матеріало- і енергозберігаючих технологій, комплексного використання сировини, створення маловідходного і безвідходного виробництв;

4) активна державна політика у сфері економіки, охорони здоров'я, освіти, культури, спорту.

ХХ. До основних шляхів подолання політичних проблем належать:

1) розробка регіональних схем використання ресурсів в залежності від природних, економічних та соціальних особливостей території, перехід до замкнутих циклів їх використання;

2) вирішення регіональних релігійних і військово-політичних конфліктів;

3) перехід до матеріало- і енергозберігаючих технологій, комплексного використання сировини, створення маловідходного і безвідходного виробництв;

4) активна державна політика у сфері економіки, охорони здоров'я, освіти, культури, спорту.

ХХІ. До соціальних проблем людства відносяться проблеми:

1) охорони здоров'я, освіти, культури, злочинності та ін.

2) освоєння Світового океану та космосу;

3) сировинні, енергетичні та продовольчі;

4) війни і миру та гонки озброєнь в глобальному масштабі.

Тема 8. Безпека харчових продуктів. Безпека продуктів харчування на об'єктах торгівельного підприємництва.

І. Пестициди - це хімічні сполуки що широко використовуються у сільському господарстві для боротьби з:

1) бур'янами;

2) бур'янами, шкідливими комахами і грибками;

3) шкідливими комахами;

4) грибками.

ІІ. Гербіциди - хімічні сполуки що широко використовуються у сільському господарстві для боротьби з:

1) бур'янами, шкідливими комахами і грибками;

2) шкідливими комахами;

3) бур'янами;

4) грибками.

ІІІ. Інсектициди - хімічні сполуки що широко використовуються у сільському господарстві для боротьби з:

1) грибками;

2) бур'янами;

3) шкідливими комахами;

4) бур'янами, шкідливими комахами і грибками.

ІV. Фунгіциди - хімічні сполуки що широко використовуються у сільському господарстві для боротьби з:

1) бур'янами;

2) грибками;

3) бур'янами, шкідливими комахами і грибками;

4) шкідливими комахами.

V. Нітрати - це:

1) хімічні сполуки, що широко використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур'янами, шкідливими комахами і грибками;

2) природні або синтетичні речовини, які вводяться у харчові продукти на різних стадіях виробництва, перевезення і зберігання з метою надання їм необхідних властивостей, характерних органолептичних показників;

3) солі азотної кислоти, які використовуються як мінеральні добрива в сільському господарстві;

4) сільськогосподарські рослини, в ДНК яких втрутилася людина, щоб зробити їх стійкішими до шкідників, вірусів, гербіцидів.

VІ. Харчові добавки - це:

1) речовини, які використовуються як мінеральні добрива в сільському господарстві;

2) хімічні сполуки, які при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки можуть викликати захворювання або відхилення у стані здоров'я;

3) природні або синтетичні речовини, які вводяться у харчові продукти на різних стадіях виробництва, перевезення і зберігання з метою надання їм необхідних властивостей, характерних органолептичних показників;

4) сільськогосподарські рослини, в ДНК яких втрутилася людина, щоб зробити їх стійкішими до шкідників, вірусів, гербіцидів.

VІІ. Генетично-модифіковані організми - це:

1) природні або синтетичні речовини, які вводяться у харчові продукти на різних стадіях виробництва, перевезення і зберігання з метою надання їм необхідних властивостей, характерних органолептичних показників;

2) солі азотної кислоти, які використовуються як мінеральні добрива в сільському господарстві;

3) сільськогосподарські рослини, в ДНК яких втрутилася людина, щоб зробити їх стійкішими до шкідників, вірусів, гербіцидів.

4) хімічні сполуки, що широко використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур'янами, шкідливими комахами і грибками.

VІІІ. Заборонені до використання в харчових продуктах барвники - це:

1) Е-210, Е-211 - Е-217, Е-48 Е-221,Е-226, Е-230, Е-231, Е-232, Е-238;

2) Е-105, Е-111, Е-121, Е-123, Е-125, Е-126, Е-130, Е-131, Е-142, Е-15;

3) Е-407, Е-450, Е-461, Е-462, Е-463, Е-465;

4) Е-321, Е-338, Е-339, Е-340, Е-341.

ІХ. Заборонені до використання в харчових продуктах консерванти - це:

1) 407, Е-450, Е-461, Е-462, Е-463, Е-465;

2) Е-210, Е-211 - Е-217, Е-48, Е-221,Е-226, Е-230, Е-231, Е-232, Е-238;

3) Е-321, Е-338, Е-339, Е-340, Е-341;

4) Е-105, Е-111, Е-121, Е-123, Е-125, Е-126, Е-130, Е-131, Е-142, Е-15.

Х. Заборонені до використання в харчових продуктах антиокислювачі - це:

1) Е-407, Е-450, Е-461, Е-462, Е-463, Е-465;

2) Е-321, Е-338, Е-339, Е-340, Е-341;

3) Е-105, Е-111, Е-121, Е-123, Е-125, Е-126, Е-130, Е-131, Е-142, Е-15;

4) Е-210, Е-211 - Е-217, Е-48, Е-221,Е-226, Е-230, Е-231, Е-232, Е-238.

ХІ. Заборонені до використання в харчових продуктах стабілізатори - це:

1) Е-321, Е-338, Е-339, Е-340, Е-341;

2) Е-407, Е-450, Е-461, Е-462, Е-463, Е-465;

3)Е-210, Е-211 - Е-217, Е-48, Е-221,Е-226, Е-230, Е-231, Е-232, Е-238;

4) Е-105, Е-111, Е-121, Е-123, Е-125, Е-126, Е-130, Е-131, Е-142, Е-15.

ХІІ. Радіозахисний елемент йод міститься в таких продуктах, як:

1) щавель, кріп, зелена цибуля, риба, буряк, клюква, городина;

2) родзинки, курага, чорнослив, абрикоси, гранати, яблука, картопля;

3) морепродукти, овес, гречка, бобові, редиска, морква, часник, йодована сіль;

4) м'ясо, риба, яблука, салат, чорна горобина.

ХІІІ. Радіозахисний елемент кобальт міститься в таких продуктах, як:

1) сир, яйця, бобові, ріпа, хрін;

2) щавель, кріп, зелена цибуля, риба, буряк, клюква, городина;

3) морепродукти, овес, гречка, бобові, редиска, морква, часник, йодована сіль;

4) м'ясо, риба, яблука, салат, чорна горобина.

ХІV. Радіозахисний елемент калій міститься в таких продуктах, як:

1) морепродукти, овес, гречка, бобові, редиска, морква, часник, йодована сіль;

2) родзинки, курага, чорнослив, абрикоси, гранати, яблука, картопля;

3) м'ясо, риба, яблука, салат, чорна горобина;

4) щавель, кріп, зелена цибуля, риба, буряк, клюква, городина.

ХV. Радіозахисний елемент залізо міститься в таких продуктах, як:

1) родзинки, курага, чорнослив, абрикоси, гранати, яблука, картопля;

2) морепродукти, овес, гречка, бобові, редиска, морква, часник, йодована сіль;

3) сир, яйця, бобові, ріпа, хрін;

4) м'ясо, риба, яблука, салат, чорна горобина.

ХVI. Радіозахисний елемент кальцій міститься в таких продуктах, як:

1) м'ясо, риба, яблука, салат, чорна горобина;

2) родзинки, курага, чорнослив, абрикоси, гранати, яблука, картопля;

3) сир, яйця, бобові, ріпа, хрін;

4) щавель, кріп, зелена цибуля, риба, буряк, клюква, городина.

Змістовий модуль 2. Цивільна оборона.

Тема 9. Цивільна оборона України - основа безпеки у надзвичайних ситуаціях.

І. До надзвичайної ситуації техногенного характеру відносяться порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті внаслідок:

1) пожежі, вибуху, аварії з викиданням небезпечних хімічних, радіоактивних та біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд;

2) геофізичних, геологічних чи гідрологічних явищ, деградації грунтів чи надр, пожеж у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційної захворюваності та отруєння людей, тварин;

3) протиправних дій терористичного і антиконституційного спрямування;

4) застосування звичайної зброї або зброї масового ураження.

ІІ. До надзвичайної ситуації природного характеру відносяться порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті внаслідок:

1) пожежі, вибуху, аварії з викиданням небезпечних хімічних, радіоактивних та біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд;

2) протиправних дій терористичного і антиконституційного спрямування;

3) застосування звичайної зброї або зброї масового ураження;

4) геофізичних, геологічних чи гідрологічних явищ, деградації грунтів чи надр, пожеж у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційної захворюваності та отруєння людей, тварин.

ІІІ. До надзвичайної ситуації соціального характеру відносяться порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті внаслідок:

1) застосування звичайної зброї або зброї масового ураження;

2) пожежі, вибуху, аварії з викиданням небезпечних хімічних, радіоактивних та біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд;

3) геофізичних, геологічних чи гідрологічних явищ, деградації грунтів чи надр, пожеж у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційної захворюваності та отруєння людей, тварин;

4) протиправних дій терористичного і антиконституційного спрямування.

ІV. До надзвичайної ситуації воєнного характеру відносяться порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті внаслідок:

1) протиправних дій терористичного і антиконституційного спрямування;

2) геофізичних, геологічних чи гідрологічних явищ, деградації грунтів чи надр, пожеж у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційної захворюваності та отруєння людей, тварин;

3) застосування звичайної зброї або зброї масового ураження;

4) пожежі, вибуху, аварії з викиданням небезпечних хімічних, радіоактивних та біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд.

V. Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня - це надзвичайна ситуація, яка:

1) розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням;

2) на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України;

3) виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків, які впливають на довкілля, на сусідні населені пункти, інженерні споруди;

4) розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті й наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони, а також на об'єктах житлово-комунальної сфери.

VІ. Надзвичайна ситуація регіонального рівня - це надзвичайна ситуація, яка:

1) розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням;

2) виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків, які впливають на довкілля, на сусідні населені пункти, інженерні споруди;

3) на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України;

4) розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті й наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони, а також на об'єктах житлово-комунальної сфери.

VІІ. Надзвичайна ситуація місцевого рівня - це надзвичайна ситуація, яка:

1) виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків, які впливають на довкілля, на сусідні населені пункти, інженерні споруди;

2) розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням;

3) розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті й наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони, а також на об'єктах житлово-комунальної сфери;

4) на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України.

VІІІ. Надзвичайна ситуація об'єктового рівня - це надзвичайна ситуація, яка:

1) розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті й наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони, а також на об'єктах житлово-комунальної сфери;

2) розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням;

3) виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків, які впливають на довкілля, на сусідні населені пункти, інженерні споруди;

4) на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України.

IX. Територіальний принцип функціонування ЦО України полягає в:

1) тому, що організація і функціонування цивільної оборони здійснюється в усіх галузях від міністерств та інших центральних органів до об'єктів (підприємств, установ, організацій) незалежно від форм власності і господарювання;

2) тому, що розподіл проведення заходів цивільної оборони за обсягом та відповідальністю за їх виконанням на території областей, міст, районів і сільських місцевостей здійснюється відповідно до адміністративного поділу території України;

3) координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов`язаної з функціонуванням єдиної державної системи запобігання і реагування на НС;

4) організації та керівництві проведенням робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій національного і регіонального масштабів у т.ч. з транскордонним впливом.

Х. Виробничий принцип функціонування ЦО України полягає в:

1) тому, що розподіл проведення заходів цивільної оборони за обсягом та відповідальністю за їх виконанням на території областей, міст, районів і сільських місцевостей здійснюється відповідно до адміністративного поділу території України;

2) тому, що організація і функціонування цивільної оборони здійснюється в усіх галузях від міністерств та інших центральних органів до об'єктів (підприємств, установ, організацій) незалежно від форм власності і господарювання;

3) організації та керівництві проведенням робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій національного і регіонального масштабів у т.ч. з транскордонним впливом;

4) координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов`язаної з функціонуванням єдиної державної системи запобігання і реагування на НС.

ХІ. Основні завдання комісії з ТЕБ та НС полягають у:

1) тому, що організація і функціонування цивільної оборони здійснюється в усіх галузях від міністерств та інших центральних органів до об'єктів (підприємств, установ, організацій) незалежно від форм власності і господарювання;

2) тому, що розподіл проведення заходів цивільної оборони за обсягом та відповідальністю за їх виконанням на території областей, міст, районів і сільських місцевостей здійснюється відповідно до адміністративного поділу території України;

3) організації та керівництві проведенням робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій національного і регіонального масштабів у т.ч. з транскордонним впливом;

4) створенні відповідних сил і засобів функціональних і територіальних підсистем, а також недержавних (добровільних) рятувальних формувань, які залучаються для виконання відповідних робіт.

ХІІ. Режим повсякденної діяльності ЄДСЗР функціонує при:

1) істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);

2) нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

3) реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

4) запровадженні в Україні або на окремих її територіях порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".

ХІІІ. Режим підвищеної готовності ЄДСЗР функціонує при:

1) нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

2) реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

3) істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);

4) запровадженні в Україні або на окремих її територіях порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".

ХІV. Режим діяльності у надзвичайній ситуації ЄДСЗР функціонує при:

1) істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);

2) нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

3) запровадженні в Україні або на окремих її територіях порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан";

4) реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них.

XV. Режим діяльності у надзвичайному стані ЄДСЗР функціонує при:

1) нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

2) реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

3) запровадженні в Україні або на окремих її територіях порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан";

4) запровадженні в Україні або на окремих її територіях порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".

ХVІ. Надзвичайний стан - це:

1) стан, при якому відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей, що може призвести або призводить до загибелі людей та значних матеріальних втрат;

2) передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян;

3) правовий режим діяльності державних органів, який встановлюється для усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків;

4) комплекс заходів, що проводяться з метою не допустити або максимально знизити ступінь впливу на людей вражаючих факторів.

ХVІІ. Надзвичайна ситуація - це:

1) правовий режим діяльності державних органів, який встановлюється для усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значного зменшення матеріальних збитків;

2) передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян;

3) стан, при якому відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей, що може призвести або призводить до загибелі людей та значних матеріальних втрат;

4) комплекс заходів, що проводяться з метою не допустити або максимально знизити ступінь впливу на людей вражаючих факторів.

XVІІІ. До складу сил і засобів ЄДСЗР входять:

1) групи: зв'язку; із забезпечення громадського порядку; протипожежної служби; медичної допомоги; протирадіаційного та протихімічного захисту;

2) відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідних робіт;

3) невоєнізовані формування ЦО, медичні організації та військові частини і підрозділи;

4) управління з питань НС та цивільного захисту населення.

XІX. До складу невоєнізованих формувань входять:

1) відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідних робіт;

2) управління з питань НС та цивільного захисту населення;

3) невоєнізовані формування ЦО, медичні організації та військові частини і підрозділи;

4) групи: зв'язку; із забезпечення громадського порядку; протипожежної служби; медичної допомоги; протирадіаційного та протихімічного захисту.

XX. Для організації і проведення рятувальних та інших аварійно-невідкладних робіт під час ліквідації наслідків залучаються:

1) невоєнізовані формування ЦО, медичні організації та військові частини і підрозділи;

2) відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідних робіт;

3) групи: зв'язку; із забезпечення громадського порядку; протипожежної служби; медичної допомоги; протирадіаційного та протихімічного захисту;

4) управління з питань НС та цивільного захисту населення.

Тема 10. Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків. Надзвичайні ситуації в торгівельному підприємництві та туризмі.

І. Комплекс рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР) проводиться з метою:

1) не допустити або максимально знизити ступінь впливу на людей вражаючих факторів;

2) усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значного зменшення матеріальних збитків;

3) укриття населення в захисних спорудах, евакуації, медичної допомоги, радіаційного та хімічного захисту;

4) усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт.

ІІ. Захист населення у надзвичайних ситуаціях - це:

1) усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значного зменшення матеріальних збитків;

2) комплекс заходів, що проводяться з метою не допустити або максимально знизити ступінь впливу на людей вражаючих факторів;

3) усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт;

4) укриття населення в захисних спорудах, евакуації, медичної допомоги, радіаційного та хімічного захисту.

III. Сховища - це:

1) спорудження, які призначені для захисту людей від йонізуючого випромінювання, зараження їх радіоактивними речовинами, краплями НХР (небезпечних хімічних речовин) і аерозолями біологічних засобів;

2) захисні споруди герметичного типу, що захищають від усіх вражаючих факторів, котрі виникають при НС мирного і воєнного часу;

3) щілини, траншеї, землянки а також споруди господарського призначення (погреби, овочесховища, тощо), щілини з ґрунтовим покриттям;

4) спорудження, які захищають від вражаючих факторів будь-якого характеру.

IV. Протирадіаційні укриття - це:

1) захисні споруди герметичного типу, що захищають від усіх вражаючих факторів, котрі виникають при НС мирного і воєнного часу;

2) спорудження, які призначені для захисту людей від йонізуючого випромінювання, зараження їх радіоактивними речовинами, краплями НХР (небезпечних хімічних речовин) і аерозолями біологічних засобів;

3) спорудження, які захищають від вражаючих факторів будь-якого характеру;

4) щілини, траншеї, землянки а також споруди господарського призначення (погреби, овочесховища, тощо), щілини з ґрунтовим покриттям.

V. Укриття простішого типу - це:

1) спорудження, які призначені для захисту людей від йонізуючого випромінювання, зараження їх радіоактивними речовинами, краплями НХР (небезпечних хімічних речовин) і аерозолями біологічних засобів;

2) захисні споруди герметичного типу, що захищають від усіх вражаючих факторів, котрі виникають при НС мирного і воєнного часу;

3) щілини, траншеї, землянки а також споруди господарського призначення (погреби, овочесховища, тощо), щілини з ґрунтовим покриттям.

4) навчальні майстерні, пункти цивільної оборони тощо.

VI. Розосередженням називається:

1) організований вивід чи вивіз населення із зон можливого ураження, затоплення чи терористичного нападу;

2) організований вивід чи вивіз і розміщення у позаміській зоні робітників, які продовжують працювати на важливих об'єктах та працівників комунального господарства;

3) організація та керівництво проведенням робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій національного і регіонального масштабів, у т.ч. з транскордонним впливом;

4) укриття людей в захисних спорудженнях.

VII. Евакуацією називається:

1) організований вивід чи вивіз і розміщення у позаміській зоні робітників, які продовжують працювати на важливих об'єктах та працівників комунального господарства;

2) організація та керівництво проведенням робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій національного і регіонального масштабів, у т.ч. з транскордонним впливом;

3) організований вивід чи вивіз населення із зон можливого ураження, затоплення чи терористичного нападу;

4) укриття людей в захисних спорудженнях.

VIIІ. До рятувальних робіт відносяться:

1) загальне обов'язкове навчання населення способам захисту від небезпечних факторів та правильним діям в умовах надзвичайних ситуацій;

2) розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

3) ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;

4) укриття людей в захисних спорудженнях.

IХ. До невідкладних робіт відносяться:

1) ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;

2) укриття людей в захисних спорудженнях;

3) розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

4) загальне обов'язкове навчання населення способам захисту від небезпечних факторів та правильним діям в умовах надзвичайних ситуацій.

Х. Основними способами захисту населення у надзвичайних ситуаціях є:

1) розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

2) укриття людей в захисних спорудженнях;

3) загальне обов'язкове навчання населення способам захисту від небезпечних факторів та правильним діям в умовах надзвичайних ситуацій.

4) ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт.

ХI. Організаційні заходи для захисту населення:

1) проведення санітарно-гігієнічних, профілактичних і протиепідеміологічних заходів;

2) локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;

3) визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;

4) соціально-психологічна реабілітація населення.

ХII. До засобів колективного захисту населення відносяться:

1) засоби захисту шкіри, очей, органів дихання та медичних засобів захисту;

2) сховища, протирадіаційні і простіші укриття;

3) засоби захисту органів дихання;

4) засоби захисту шкіри.

ХIII. До засобів індивідуального захисту населення відносяться:

1) сховища, протирадіаційні і простіші укриття;

2) засоби захисту шкіри, очей, органів дихання та медичних засобів захисту;

3) сховища, засоби захисту шкіри, підручні засоби;

4) протирадіаційні укриття, медичні засоби захисту.

ХIV. Антидоти - це:

1) речовини чи препарати, що сприяють руйнуванню або нейтралізації отруйних речовин;

2) засоби профілактики ураження при зовнішньому опроміненні;

3) препарати, які вживаються в момент застосування чи погрозі застосування біологічних засобів;

4) засоби часткової санітарної обробки.

ХV. Радіопротектори - це:

1) препарати, які вживаються в момент застосування чи погрозі застосування біологічних засобів;

2) засоби профілактики ураження при зовнішньому опроміненні;

3) засоби часткової санітарної обробки;

4) речовини чи препарати, що сприяють руйнуванню або нейтралізації отруйних речовин.

ХVI. Протибактеріальні засоби - це:

1) речовини чи препарати, що сприяють руйнуванню або нейтралізації отруйних речовин;

2) засоби профілактики ураження при зовнішньому опроміненні;

3) препарати, які вживаються в момент застосування чи погрозі застосування біологічних засобів;

4) табельні засоби.

ХVII. Табельні засоби - це:

1) засоби захисту органів дихання;

2) засоби захисту шкіри, підручні засоби;

3) радіозахисні засоби, антидоти (протиотрути), антибактеріальні препарати, засоби часткової санітарної обробки;

4) аптечка індивідуальна, індивідуальний протихімічний пакет різних модифікацій; пакет перев'язний індивідуальний.

Тема 14. Підвищення стійкості роботи об'єкта торгівельного підприємництва.

І. Що впливає на стійкість роботи промислового об'єкта в умовах НС?

1) надійність захисту робітників і службовців від сучасних засобів ураження;

2) підготовка об'єкта до проведення відновлювальних робіт;

3) підвищення стійкості управління об'єктом;

4) підвищення надійності і оперативності управлінням виробництвом і ЦЗ.

ІІ. Один з основних шляхів підвищення стійкості роботи промислових об'єктів у надзвичайних умовах мирного і воєнного часів - це:

1) підвищення стійкості управління об'єктом;

2) підготовка об'єкта до проведення відновлювальних робіт;

3) надійність захисту робітників і службовців від сучасних засобів ураження;

4) підвищення стійкості матеріально-технічного постачання.

ІІІ. Підвищення стійкості роботи промислових об'єктів передбачає:

1) підготовку об'єкта до проведення відновлювальних робіт;

2) надійність захисту робітників і службовців від сучасних засобів ураження;

3) підвищення стійкості управління об'єктом;

4) захист виробничих фондів від вражаючих факторів ЗМУ, в тому числі і від вторинних.

IV. Що може стати причиною різкого зменшення випуску сільськогосподарської і воєнної продукції?

1) значні руйнування на ОГД і великі втрати серед населення;

2) зниження боєздатності армії;

3) підвищення стійкості роботи ОГД;

4) здатність інженерно-технічного комплексу (ІТК) протистояти дії вражаючих факторів ядерної зброї.

V. Характеристика комплексу інженерно-технічних заходів для підвищення стійкості роботи промислових підприємств в умовах НС:

1) спрямована на підвищення стійкості виробництва шляхом заміни існуючого технологічного режиму роботи на такий, що виключає можливість виникнення вторинних уражаючих факторів;

2) передбачає розробку і планування дій в умовах НС керівного складу об'єкту, штабу, служб та невоєнізованих формувань ЦЗ;

3) проведення рятувальних робіт та відновлення нарушеного виробництва;

4) включення комплексу робіт по підвищенню міцності і надійності будинків, споруд комунально-енергетичних систем, матеріально-технічних запасів.

VI. До характеристики комплексу технологічних заходів для підвищення стійкості роботи промислових підприємств в умовах НС входить:

1) комплекс робіт по підвищенню міцності і надійності будинків, споруд комунально-енергетичних систем, матеріально-технічних запасів;

2) комплекс робіт, спрямованих на підвищення стійкості виробництва шляхом заміни існуючого технологічного режиму роботи на такий, що виключає можливість виникнення вторинних вражаючих факторів;

3) комплекс робіт по підвищенню міцності і надійності будинків, споруд комунально-енергетичних систем, матеріально-технічних запасів;

4) проведення рятувальних робіт та відновлення нарушеного виробництва.

VII. До характеристики комплексу організаційних заходів для підвищення стійкості роботи промислових підприємств в умовах НС входить:

1) розробка і планування дій в умовах НС керівного складу об'єкту, штабу, служб та невоєнізованих формувань ЦЗ;

2) комплекс робіт по підвищенню міцності і надійності будинків, споруд комунально-енергетичних систем, матеріально-технічних запасів;

3) комплекс робіт, спрямованих на підвищення стійкості виробництва шляхом заміни існуючого технологічного режиму роботи на такий, що виключає можливість виникнення вторинних уражаючих факторів;

4) забезпечення стійкості постачання підприємства електроенергією, газом, водою та інше.

VIІI. Підвищення стійкості об'єкта господарювання досягається:

1) посиленням найбільш слабких (вражаючих) елементів і ділянок об'єкта;

2) великими витратами засобів і матеріалів;

3) плануванням і проведенням відповідних організаційних й інженерно-технічних заходів;

4) поліпшенням умов праці.

IX. Спосіб підвищення стійкості ОГ при проектуванні і будівництві нових цехів:

1) застосування легких, вогнестійких покрівельних матеріалів, полегшені міжповерхові перекриття і сходові марші, підсилюючи їх кріплення до балок;

2) повинен бути спрямований на забезпечення його збереження для випуску продукції після надзвичайної ситуації;

3) повинен бути передбачений перехід на ручне управління процесом у цілому чи окремими його ділянками;

4) застосуванням для несучих конструкцій високоміцних і легких матеріалів (легованих сталей, алюмінієвих сплавів);

X. Спосіб підвищення стійкості ОГ при будівництві і реконструкції промислових споруд:

1) застосування для несучих конструкцій високоміцних і легких матеріалів (легованих сталей, алюмінієвих сплавів);

2) перехід на ручне управління процесом у цілому чи окремими його ділянками;

3) забезпечення його збереження для випуску продукції після надзвичайної ситуації;

4) необхідно застосовувати легкі, вогнестійкі покрівельні матеріали, полегшені міжповерхові перекриття і сходові марші, підсилюючи їх кріплення до балок.

ХІ. Спосіб підвищення стійкості технологічного і верстатного устаткування:

1) необхідно застосовувати легкі, вогнестійкі покрівельні матеріали, полегшені міжповерхові перекриття і сходові марші, підсилюючи їх кріплення до балок;

2) забезпечення його збереження для випуску продукції після надзвичайної ситуації;

3) перехід на ручне управління процесом у цілому чи окремими його ділянками;

4) застосування для несучих конструкцій високоміцних і легких матеріалів (легованих сталей, алюмінієвих сплавів);

ХІІ. Спосіб підвищення стійкості ОГ при удосконалюванні технологічних процесів виробництва:

1) застосування для несучих конструкцій високоміцних і легких матеріалів (легованих сталей, алюмінієвих сплавів);

2) перехід на ручне управління процесом у цілому чи окремими його ділянками;

3) забезпечення його збереження для випуску продукції після надзвичайної ситуації;

4) необхідно застосовувати легкі, вогнестійкі покрівельні матеріали, полегшені міжповерхові перекриття і сходові марші, підсилюючи їх кріплення до балок.

ХІІІ. Спосіб підвищення стійкості технологічного процесу:

1) продовження виробництва при виході з ладу окремих верстатів, ліній і навіть окремих цехів за рахунок переведення виробництва в інші цехи;

2) необхідно застосовувати легкі, вогнестійкі покрівельні матеріали, полегшені міжповерхові перекриття і сходові марші, підсилюючи їх кріплення до балок;

3) застосування для несучих конструкцій високоміцних і легких матеріалів (легованих сталей, алюмінієвих сплавів);

4) перехід на ручне управління процесом у цілому чи окремими його ділянками;

XIV. Спосіб підвищення стійкості системи енергопостачання:

1) повинен бути передбачений перехід на ручне управління процесом у цілому чи окремими його ділянками;

2) продовження виробництва при виході з ладу окремих верстатів, ліній і навіть окремих цехів за рахунок переведення виробництва в інші цехи;

3) створення дублюючих джерел електроенергії, газу, води і пари шляхом прокладання декількох електро-, газо-, водо- і паропостачальних комунікацій та подальшого їх закільцювання;

4) підвищення стійкості може бути досягнуто застосуванням для несучих конструкцій високоміцних і легких матеріалів (легованих сталей, алюмінієвих сплавів).

XV. Спосіб підвищення стійкості систем електропостачання об'єкта:

1) створення дублюючих джерел електроенергії, газу, води і пари шляхом прокладання декількох електро-, газо-, водо- і паропостачальних комунікацій та подальшого їх закільцювання;

2) підвищення стійкості може бути досягнуто застосуванням для несучих конструкцій високоміцних і легких матеріалів (легованих сталей, алюмінієвих сплавів);

3) продовження виробництва при виході з ладу окремих верстатів, ліній і навіть окремих цехів за рахунок переведення виробництва в інші цехи;

4) підключити його до декількох джерел живлення, віддалених одне від одного на відстань, що виключає можливість їх одночасного ураження одним ядерним вибухом.

XVI. Спосіб підвищення стійкості водопостачання об'єкта:

1) підключити постачання від декількох систем чи від двох-трьох незалежних джерел, віддалених одне від одного на безпечну відстань;

2) підключити його до декількох джерел постачання, віддалених одне від одного на відстань, що виключає можливість їх одночасного ураження одним ядерним вибухом;

3) підвищення стійкості може бути досягнуто застосуванням для несучих конструкцій високоміцних і легких матеріалів (легованих сталей, алюмінієвих сплавів);

4) створення дублюючих джерел електроенергії, газу, води і пари шляхом прокладання декількох електро-, газо-, водо- і паропостачальних комунікацій та подальшого їх закільцювання.

XVII. Спосіб стійкого і надійного постачання підприємств газом:

1) підключити постачання від декількох систем чи від двох-трьох незалежних джерел, віддалених одне від одного на безпечну відстань;

2) необхідно передбачити його подачу в газові мережі об'єктів від газорегуляторних пунктів, а на випадок виходу з ладу останніх влаштовувати обвідні лінії -- байпаси;

3) підвищення стійкості може бути досягнуто застосуванням для несучих конструкцій високоміцних і легких матеріалів (легованих сталей, алюмінієвих сплавів);

4) створення дублюючих джерел електроенергії, газу, води і пари шляхом прокладання декількох електро-, газо-, водо- і паропостачальних комунікацій та подальшого їх закільцювання.

XVIII. Підвищення стійкості систем теплопостачання:

1) підвищення стійкості може бути досягнуто застосуванням для несучих конструкцій високоміцних і легких матеріалів (легованих сталей, алюмінієвих сплавів);

2) підключити постачання від декількох систем чи від двох-трьох незалежних джерел, віддалених одне від одного на безпечну відстань;

3) досягається захистом джерел тепла і заглибленням комунікацій у ґрунт;

4) створення дублюючих джерел електроенергії, газу, води і пари шляхом прокладання декількох електро-, газо-, водо- і паропостачальних комунікацій та подальшого їх закільцювання.

ХІХ. Спосіб підвищення стійкості системи каналізації:

1) повинен бути передбачений перехід на ручне управління процесом у цілому чи окремими його ділянками;

2) досягається захистом і заглибленням комунікацій у ґрунт;

3) на об'єкті обладнують не менше двох виводів з підключенням до міських каналізаційних колекторів і додатково обладнують виводи для аварійних скидань неочищених вод у прилеглі до об'єкта яри та інші природні заглиблення;

4) підвищення стійкості може бути досягнуто застосуванням для несучих конструкцій високоміцних і легких матеріалів (легованих сталей, алюмінієвих сплавів);

ХХ. Підвищення сталості матеріально-технічного постачання:

1) забезпечується створенням запасів сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, палива;

2) повинен бути передбачений перехід на комплексне постачання у цілому чи окремими його частинами;

3) підвищення сталості може бути досягнуто застосуванням для несучих конструкцій високоміцних і легких матеріалів (легованих сталей, алюмінієвих сплавів);

4) організувати постачання від декількох систем чи від двох-трьох незалежних джерел, віддалених одне від одного на безпечну відстань.

Змістовий модуль 3. Основи охорони праці

...