Організація охорони праці та безпеки життєдіяльності в сфері туризму

Тема 15. Законодавча та нормативна база України про охорону праці

I. Який з перелічених аспектів описаний у розділі І "Загальні положення" Закону України "Про охорону праці"?

1) наводяться визначення понять: "охорона праці", "роботодавець", "працівник" та окреслюється дія цього Закону, який поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб;

2) роботодавець обов'язково створює систему управління охороною праці на підприємстві і забезпечує її функціонування для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці, наведені обов'язки працівників;

3) за порушення законодавства про охорону праці передбачено штраф, максимальний розмір якого становить 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю. Кошти від штрафів зараховуються до державного бюджету;

4) про економічне стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів щодо підвищення рівня безпеки праці, яке здійснюється згідно з колективним договором, угодою та законодавством.

IІ. Який з перелічених аспектів описаний у розділі ІІІ "Організація охорони праці "Закону України "Про охорону праці"?

1) про економічне стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів щодо підвищення рівня безпеки праці, яке здійснюється згідно з колективним договором, угодою та законодавством;

2) наводяться визначення понять: "охорона праці", "роботодавець", "працівник" та окреслюється дія цього Закону, який поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб;

3) за порушення законодавства про охорону праці передбачено штраф,максимальний розмір якого становить 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю. Кошти від штрафів зараховуються до державного бюджету;

4) роботодавець обов'язково створює систему управління охороною праці на підприємстві і забезпечує її функціонування для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці, наведені обов'язки працівників.

ІІІ. Який з перелічених аспектів описаний у розділі VIIІ "Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці" Закону України "Про охорону праці"?

1) роботодавець обов'язково створює систему управління охороною праці на підприємстві і забезпечує її функціонування для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці, наведені обов'язки працівників;

2) про економічне стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів щодо підвищення рівня безпеки праці, яке здійснюється згідно з колективним договором, угодою та законодавством;

3) за порушення законодавства про охорону праці передбачено штраф,максимальний розмір якого становить 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю. Кошти від штрафів зараховуються до державного бюджету;

4) наводяться визначення понять: "охорона праці", "роботодавець", "працівник" та окреслюється дія цього Закону, який поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб.

ІV. Який з перелічених аспектів описаний у розділі ІV "Стимулювання охорони праці" Закону України "Про охорону праці"?

1) наводяться визначення понять: "охорона праці", "роботодавець", "працівник" та окреслюється дія цього Закону, який поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб;

2) про економічне стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів щодо підвищення рівня безпеки праці, яке здійснюється згідно з колективним договором, угодою та законодавством;

3) роботодавець обов'язково створює систему управління охороною праці на підприємстві і забезпечує її функціонування для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці, наведені обов'язки працівників;

4) за порушення законодавства про охорону праці передбачено штраф,максимальний розмір якого становить 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю. Кошти від штрафів зараховуються до Державного бюджету.

V. Трудовий договір - це:

1) документ, який трактує вимоги до трудової діяльності громадян в Україні і регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці і поліпшенню її якості, спрямований на охорону трудових прав працюючих;

2) офіційний документ компетентного органу державної влади, яким встановлюють загальнообов'язкові правила (норми);

3) угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку та вимог безпеки, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством і угодою сторін;

4) документ, який містить основні положення з питань праці, укладається профспілковим комітетом підприємства від імені трудового колективу з роботодавцем.

VI. Нормативно-правовий акт - це:

1) офіційний документ компетентного органу державної влади, яким встановлюють загальнообов'язкові правила (норми);

2) документ, який трактує вимоги до трудової діяльності громадян в Україні і регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці і поліпшенню її якості, спрямований на охорону трудових прав працюючих;

3) банк даних, який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів;

4) угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку та вимог безпеки, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством і угодою сторін.

VII. Реєстр НПАОП - це:

1) банк даних, який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів;

2) угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку та вимог безпеки, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством і угодою сторін ;

3) документ, який трактує вимоги до трудової діяльності громадян в Україні і регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці і поліпшенню її якості, спрямований на охорону трудових прав працюючих.

4) офіційний документ компетентного органу державної влади, яким встановлюють загальнообов'язкові правила (норми).

VIII. Кодекс законів про працю України - це:

1) угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку та вимог безпеки, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством і угодою сторін;

2) документ, в якому йдеться про економічне стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів щодо підвищення рівня безпеки праці, яке здійснюється згідно з колективним договором, угодою та законодавством;

3) документ, який містить основні положення з питань праці, укладається профспілковим комітетом підприємства від імені трудового колективу з роботодавцем;

4) документ, який трактує вимоги до трудової діяльності громадян в Україні і регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці і поліпшенню її якості, спрямований на охорону трудових прав працюючих.

ІХ. Згідно з Законом "Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" працівники, а в окремих випадках і члени їх сімей, НЕ забезпечуються в порядку державного соціального страхування такими типом допомоги, як:

1) допомогою по тимчасовій непрацездатності, вагітності, пологах і догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

2) допомогою по тимчасовій непрацездатності, вагітності, пологах і догляду за дитиною до досягнення нею п'ятирічного віку;

3) пенсіями по старості, по інвалідності, в разі втрати годувальника, пенсіями за вислугу років для деяких категорій працівників;

4) допомогою з нагоди народження дитини, допомогою на поховання.

Х. Діючі стандарти ССБТ мають шифр системи (12) і поділяються на 5 груп, яким надано відповідний шифр (шифр підсистеми). Який шифр надано групі "Організаційно-методичні стандарти"?

1) 2;

2) 4;

3) 0;

4) 1;

ХІ. Діючі стандарти ССБТ мають шифр системи (12) і поділяються на 5 груп, яким надано відповідний шифр (шифр підсистеми). Який шифр надано групі "Стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників"?

1) 3;

2) 2;

3) 1;

4) 0.

ХІІ. Діючі стандарти ССБТ мають шифр системи (12) і поділяються на 5 груп, яким надано відповідний шифр (шифр підсистеми). Який шифр надано групі "Стандарти вимог до засобів захисту працюючих"?

1) 3;

2) 2;

3) 1;

4) 4.

ХІІІ. Державні інспектори або контролери органів державного нагляду мають право:

1) видавати керівникам підприємств, керівним посадовим особам міністерств, комітетів, об'єднань підприємств та ін., відповідальним за охорону праці працівникам держадміністрацій обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про виявлені порушення і недоліки в галузі охорони праці і про строки їх усунення;

2) відвідувати в будь-який час підприємства, що контролюються, перевіряти стан охорони праці, знайомитися з документацією та отримувати інформацію і пояснення роботодавця з питань, що перевіряються тощо;

3) призупиняти роботу підприємства або об'єкта, де виявлені небезпечні для життя та здоров'я працюючих порушення норм і правил охорони праці;

4) мають право на всі вище перелічені аспекти.

XIV. Громадський контроль за охороною праці здійснюють:

1) професійні спілки та їх об'єднання через свої виборні органи і представників (контролерів);

2) вищі органи керівництва підприємствами (міністерства, Державні комітети, об'єднання підприємств та ін.);

3) місцеві державні адміністрації та Ради народних депутатів через посадових осіб, відповідальних за охорону праці у певному регіоні;

4) Держпромгірнагляд.

XV. Відомчий контроль за охороною праці здійснюють:

1) Держпромгірнагляд;

2) вищі органи керівництва підприємствами (міністерства, Державні комітети, об'єднання підприємств та ін. );

3) місцеві державні адміністрації та Ради народних депутатів через посадових осіб, відповідальних за охорону праці у певному регіоні;

4) професійні спілки та їх об'єднання через свої виборні органи і представників (контролерів).

XVI. Регіональний контроль за охороною праці здійснюють:

1) місцеві державні адміністрації та Ради народних депутатів через посадових осіб, відповідальних за охорону праці у певному регіоні;

2) професійні спілки та їх об'єднання через свої виборні органи і представників (контролерів);

3) Держпромгірнагляд;

4) вищі органи керівництва підприємствами (міністерства, Державні комітети, об'єднання підприємств та ін.).

XVII. Державний контроль за охороною праці здійснюють:

1) вищі органи керівництва підприємствами (міністерства, Державні комітети, об'єднання підприємств та ін.).

2) професійні спілки та їх об'єднання через свої виборні органи і представників (контролерів);

3) Держпромгірнагляд;

4) місцеві державні адміністрації та Ради народних депутатів через посадових осіб, відповідальних за охорону праці у певному регіоні.

XVIII. Який з перелічених аспектів описаний у розділі ІІ "Гарантії прав громадян на охорону праці" Закону України "Про охорону праці"?

1) роботодавець зобов'язаний інформувати працівника про умови праці, виплачувати компенсацію за шкідливі умови праці, забезпечувати соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань у Фонді соціального страхування від нещасних випадків;

2) наводяться визначення понять: "охорона праці", "роботодавець", "працівник" та окреслюється дія цього Закону, який поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб;

3) про економічне стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів щодо підвищення рівня безпеки праці, яке здійснюється згідно з колективним договором, угодою та законодавством;

4) роботодавець обов'язково створює систему управління охороною праці на підприємстві і забезпечує її функціонування для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці, наведені обов'язки працівників.

ХІХ. Який з перелічених аспектів описаний у розділі V "Нормативно-правові акти з охорони праці" Закону України "Про охорону праці"?

1) наводяться визначення понять: "охорона праці", "роботодавець", "працівник" та окреслюється дія цього Закону, який поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб;

2) роботодавець зобов'язаний інформувати працівника про умови праці, виплачувати компенсацію за шкідливі умови праці, забезпечувати соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань у Фонді соціального страхування від нещасних випадків;

3) роботодавець обов'язково створює систему управління охороною праці на підприємстві і забезпечує її функціонування для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці, наведені обов'язки працівників;

4) про правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

ХХ. Який з перелічених аспектів описаний у розділі VІ "Державне управління охороною праці" Закону України "Про охорону праці"?

1) за порушення законодавства про охорону праці передбачено штраф,максимальний розмір якого становить 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю. Кошти від штрафів зараховуються до Державного бюджету;

2) визначає органи державного управління охороною праці та їх компетенцію - Кабінет Міністрів (забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці); спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади; Рада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;

3) про економічне стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів щодо підвищення рівня безпеки праці, яке здійснюється згідно з колективним договором, угодою та законодавством;

4) про правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

ХХІ. Який з перелічених аспектів описаний у розділі VІІ "Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці" Закону України "Про охорону праці"?

1) роботодавець обов'язково створює систему управління охороною праці на підприємстві і забезпечує її функціонування для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці, наведені обов'язки працівників;

2) визначаються права і відповідальність, а також соціальний захист посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

3) наводяться визначення понять: "охорона праці", "роботодавець", "працівник" та окреслюється дія цього Закону, який поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб;

4) правила відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці та ін.

ХХІІ. Який з перелічених аспектів описаний у розділі ІХ "Прикінцеві положення" Закону України "Про охорону праці"?

1) роботодавець зобов'язаний інформувати працівника про умови праці, виплачувати компенсацію за шкідливі умови праці, забезпечувати соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань у Фонді соціального страхування від нещасних випадків;

2) роботодавець обов'язково створює систему управління охороною праці на підприємстві і забезпечує її функціонування для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці, наведені обов'язки працівників;

3) правила відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці та ін.;

4) про економічне стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів щодо підвищення рівня безпеки праці, яке здійснюється згідно з колективним договором, угодою та законодавством.

ХХІІІ. Колективний договір - це:

1) документ, який містить основні положення з питань праці, укладається профспілковим комітетом підприємства від імені трудового колективу з роботодавцем;

2) угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку та вимог безпеки, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством і угодою сторін;

3) документ, який трактує вимоги до трудової діяльності громадян в Україні і регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці і поліпшенню її якості, спрямований на охорону трудових прав працюючих;

4) документ, в якому йдеться про економічне стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів щодо підвищення рівня безпеки праці, яке здійснюється згідно з колективним договором, угодою та законодавством.

ХХІV. Які пільги надаються вагітним жінкам згідно з законом "Про охорону праці"?

1) надається відпустка - 70 календарних днів до пологів і 56 після пологів, до 2-х років по догляду за дитиною з виплатою допомоги по соціальному страхуванню, до 3-х років без збереження заробітної плати. За медичним висновком (догляд дитини) відпустка може досягати 6 років;

2) надається відпустка - 56 календарних днів до пологів і 70 після пологів, до 3-х років по догляду за дитиною з виплатою допомоги по соціальному страхуванню, до 3-х років без збереження заробітної плати. За медичним висновком (догляд дитини) відпустка може досягати 6 років;

3) надається відпустка - 50 календарних днів до пологів і 50 після пологів, до 2-х років по догляду за дитиною з виплатою допомоги по соціальному страхуванню, до 6-х років без збереження заробітної плати. За медичним висновком (догляд дитини) відпустка може досягати 5 років;

4) надається відпустка - 70 календарних днів до пологів і 56 після пологів, до 6-х років по догляду за дитиною з виплатою допомоги по соціальному страхуванню, до 6-х років без збереження заробітної плати.

ХХV. Коли був прийнятий Закон України "Про охорону праці"?

1) 14 грудня 1992 р.;

2) 14 жовтня 1992 р.;

3) 21 листопада 2002 р.;

4) 21 липня 2002 р.

ХХVІ. Коли був переглянутий і затверджений Президентом України в новій редакції Закон України "Про охорону праці"?

1) 14 жовтня 1992 р;

2) 21 липня 2002 р;

3) 14 грудня 1992 р;

4) 21 листопада 2002 р.

ХХVІІ. Хто очолює Національну раду з питань безпеки життєдіяльності населення?

1) президент України;

2) органи місцевого самоврядування;

3) віце-прем'єр-міністр України;

4) прем'єр-міністр України.

Тема 16. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на об'єктах туристичного господарства

I. Управління охороною праці - це:

1) підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності;

2) складова частина загальної системи керування підприємством, установою, що передбачає участь у цьому процесі майже всіх служб та підрозділів підприємства, установи, організації, діяльність яких визначається Положенням про службу охорони праці;

3) комплекс заходів та дій, спрямованих на забезпечення здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності;

4) система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

ІІ. Система управління охороною праці - це:

1) підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності;

2) складова частина загальної системи керування підприємством, установою, що передбачає участь у цьому процесі майже всіх служб та підрозділів підприємства, установи, організації, діяльність яких визначається Положенням про службу охорони праці;

3) комплекс заходів та дій, спрямованих на забезпечення здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності;

4) система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

ІІІ. Охорона праці - це:

1) підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності;

2) складова частина загальної системи керування підприємством, установою, що передбачає участь у цьому процесі майже всіх служб та підрозділів підприємства, установи, організації, діяльність яких визначається Положенням про службу охорони праці;

3) комплекс заходів та дій, спрямованих на забезпечення здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності;

4) система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

ІV. Управління охороною праці підприємства або установи здійснює:

1) інженер, призначений за сумісництвом;

2) спеціаліст на договірних засадах, що має відповідну підготовку;

3) роботодавець;

4) головний фахівець.

V. Управління охороною праці в підрозділах (цехах, відділах, службах) здійснює:

1) інженер, призначений за сумісництвом;

2) спеціаліст на договірних засадах, що має відповідну підготовку;

3) роботодавець;

4) головні фахівці або керівники.

VI. Служба охорони праці створюється на підприємствах, установах та організаціях із кількістю працюючих осіб:

1) до 20;

2) до 50;

3) 50;

4) 50 і більше.

VII. В організаціях із чисельністю до 50 працюючих службу охорони праці представляє:

1) інженер, призначений за сумісництвом;

2) спеціаліст на договірних засадах, що має відповідну підготовку;

3) роботодавець;

4) головний фахівець.

VIII. В організаціях із чисельністю до 20 працюючих службу охорони праці представляє:

1) інженер, призначений за сумісництвом;

2) спеціаліст на договірних засадах, що має відповідну підготовку;

3) роботодавець;

4) головний фахівець.

IX. Працівник служби охорони праці повинен мати:

1) вищу спеціальну освіту з охорони праці;

2) практичний досвід роботи з охорони праці;

3) засоби впливу на виробничу діяльність підприємства;

4) вищу спеціальну освіту з охорони праці та практичний досвід роботи.

X. Система управління охороною праці підприємства (СУОП) у своїй діяльності керується:

1) законодавством України про охорону праці і про працю;

2) міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці;

3) Положенням про службу охорони праці;

4) всі перечислені варіанти.

XI. Працівники служби охорони праці мають право:

1) видавати роботодавцям, керівним органам підприємств, установ, організацій та їх підрозділам обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків;

2) вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників, які не пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань з охорони праці, або не мають допуску до відповідних робіт, чи порушують нормативні акти про охорону праці;

3) надсилати керівнику підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, що порушують вимоги з охорони праці.

4) всі перечислені варіанти.

XII. Управління охороною праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом здійснює:

1) інженер, призначений за сумісництвом;

2) спеціаліст на договірних засадах, що має відповідну підготовку;

3) роботодавець;

4) керівник об'єднання.

XIII. Управління охороною праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади здійснює:

1) відповідна регіональна служба з охорони праці;

2) інженер, призначений за сумісництвом;

3) спеціаліст на договірних засадах, що має відповідну підготовку;

4) керівник об'єднання.

XIV. Основною функцією регіональної служби охорони праці є:

1) координація науково-дослідної і проектно-конструкторської роботи з питань охорони праці;

2) опрацювання та внесення на затвердження органів державної виконавчої влади пропозицій щодо забезпечення реалізації державної політики з питань охорони праці в межах відповідної території;

3) здійснення методичного керівництва діяльністю підприємств;

4) підготовка матеріалів для щорічного підбиття підсумків роботи по створенню безпечних і нешкідливих умов праці.

ХV. Основними функціями охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом є:

1) координація науково-дослідної і проектно-конструкторської роботи з питань охорони праці;

2) опрацювання та внесення на затвердження органів державної виконавчої влади пропозицій щодо забезпечення реалізації державної політики з питань охорони праці в межах відповідної території;

3) здійснення методичного керівництва діяльністю підприємств;

4) підготовка матеріалів для щорічного підбиття підсумків роботи по створенню безпечних і нешкідливих умов праці.

XVI. Працівники служби охорони праці підприємств, об'єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за:

1) невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з охорони праці та невиконання своїх функціональних обов'язків, передбачених Положенням про службу охорони праці та посадовими інструкціями;

2) недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з охорони праці;

3) низьку якість проведеного ними розслідування нещасних випадків на виробництві;

4) всі перечислені варіанти.

XVII. Перспективне планування, як правило, розраховане на термін від:

1) квартал, місяць, декаду;

2) 1 рік;

3) 2-5 років;

4) 5 і більше.

XVІII. Поточне планування, як правило, розраховане на термін:

1) квартал, місяць, декаду;

2) 1 рік;

3) 2-5 років;

4) 5 і більше.

XIX. Оперативне планування, як правило, розраховане на термін:

1) квартал, місяць, декада;

2) 1 рік;

3) 2-5 років;

4) 5 і більше.

XX. Перспективні плани складаються задля:

1) швидкого виправлення виявлених в процесі державного, відомчого і громадського контролю недоліків в стані охорони праці;

2) реалізації заходів із покращення умов праці;

3) ліквідації наслідків аварій або стихійного лиха;

4) створення, відповідно до нормативних актів з охорони праці, умов праці, пов'язаних з перспективними змінами підприємства.

XXI. Поточні плани складаються задля:

1) швидкого виправлення виявлених в процесі державного, відомчого і громадського контролю недоліків в стані охорони праці;

2) реалізації заходів із покращення умов праці;

3) ліквідації наслідків аварій або стихійного лиха;

4) створення, відповідно до нормативних актів з охорони праці, умов праці, пов'язаних з перспективними змінами підприємства.

XXII. Оперативні плани складаються задля:

1) швидкого виправлення виявлених в процесі державного, відомчого і громадського контролю недоліків в стані охорони праці;

2) реалізації заходів із покращення умов праці;

3) ліквідації наслідків аварій або стихійного лиха;

4) створення, відповідно до нормативних актів з охорони праці, умов праці, пов'язаних з перспективними змінами підприємства.

XXIII. Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше:

1) 1 % від суми реалізованої продукції;

2) 0,2 % від фонду оплати праці;

3) 0,5 % від суми реалізованої продукції;

4) 0,4 % від фонду оплати праці.

ХХIV. Для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці становлять:

1) 1 % від суми реалізованої продукції;

2) 0,2 % від фонду оплати праці;

3) 0,5 % від суми реалізованої продукції;

4) 0,4 % від фонду оплати праці.

ХХV. Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах викладають в документі:

1) форма № 1 - ПВ;

2) форма № 1 - УБ;

3) форма № 1 - ДФ;

4) форма 7 - ТНВ.

ХХVI. Звіт про стан умов та безпеки праці викладають в документі:

1) форма № 1 - ПВ;

2) форма № 1 -УБ;

3) форма № 1 - ДФ;

4) форма 7 - ТНВ.

ХХVII. Показники травматизму, профзахворювань та медичних оглядів викладені в документі:

1) форма № 1 - ПВ;

2) форма № 1 -УБ;

3) форма № 1 - ДФ;

4) форма 7 - ТНВ.

ХХVIII. Нещасні випадки, професійні захворювання і аварії на виробництві підлягають розслідуванню згідно з:

1) Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232;

2) МОН за погодженням з відповідним профспілковим органом;

3) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру;

4) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

ХХІХ. Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, визначається:

1) Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232;

2) МОН за погодженням з відповідним профспілковим органом;

3) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру;

4) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

ХХХ. Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовується в інтересах підприємства, проводяться згідно з:

1) Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232;

2) МОН за погодженням з відповідним профспілковим органом;

3) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру;

4) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

ХХХІ. Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводиться згідно з:

1) Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232;

2) МОН за погодженням з відповідним профспілковим органом;

3) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру;

4) Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

ХХХІІ. До гострого професійного отруєння належить:

1) захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин);

2) захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру;

3) захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов'язаних з роботою;

4) інша відповідь.

ХХХІІІ. До гострого професійного захворювання належить:

1) захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин);

2) захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру;

3) захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов'язаних з роботою;

4) інша відповідь.

ХХХІV. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний передати повідомлення усім потрібним органам протягом:

1) однієї години з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії;

2) 5 днів після одержання припису за формою Н-9;

3) 10 робочих днів;

4) 5 днів після закінчення розслідування причин виникнення професійного захворювання.

ХХХV. Роботодавець зобов'язаний видати наказ про вжиття зазначених у приписі заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці протягом:

1) однієї години з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії;

2) 5 днів після одержання припису за формою Н-9;

3) 10 робочих днів;

4) 5 днів після закінчення розслідування причин виникнення професійного захворювання.

ХХХVI. Спеціальному розслідуванню підлягають:

1) нещасні випадки із смертельними наслідками і групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм;

2) випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;

3) нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого;

4) всі перечислені варіанти.

ХХХVІІ. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом:

1) однієї години з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії;

2) 5 днів після одержання припису за формою Н-9;

3) 10 робочих днів;

4) 5 днів після закінчення розслідування причин виникнення професійного захворювання.

ХХХVІІІ. До складу комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку на робочому місці входять:

1) керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду соцстрахування за місцезнаходженням підприємства, представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства;

2) усі особи, перелічені в першому пункті, а також представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством;

3) Фонд за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи;

4) територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи (до складу комісії входять представник територіального органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку (голова комісії) та представники місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки).

ХХХІХ. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії входять:

1) керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду соцстрахування з місцезнаходженням підприємства, представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства;

2) усі особи, перелічені в першому пункті, а також представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством;

3) Фонд за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи;

4) територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи (до складу комісії входять представник територіального органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку (голова комісії) та представники місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки ).

...