Організація охорони праці та безпеки життєдіяльності в сфері туризму

XL. У разі коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно та добровільно застрахована у Пенсійному фонді України за умови сплати нею внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання розслідування організовує:

1) керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду соцстрахування за місцезнаходженням підприємства, представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства;

2) усі особи, перелічені в першому пункті, а також представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством;

3) Фонд за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи;

4) територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи ( до складу комісії входять представник територіального органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку (голова комісії) та представники місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки).

Тема 17. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії

I. Гігієна праці - це:

1) галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників від умов праці, і обґрунтовує заходи та засоби щодо збереження та зміцнення здоров'я працівників;

2) система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь;

3) визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормально життєдіяльності та здоров'я людини;

4) сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечуються ефективним використанням робочого часу, устаткування, виробничих навичок, усунення важкої ручної праці і здійснення сприятливих впливів на організм людини.

II. Організація праці - це:

1) сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечуються ефективним використанням робочого часу, устаткування, виробничих навичок, усунення важкої ручної праці і здійснення сприятливих впливів на організм людини;

2) визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормально життєдіяльності та здоров'я людини;

3) галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників від умов праці, і обґрунтовує заходи та засоби щодо збереження та зміцнення здоров'я працівників;

4) система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

III. Виробнича санітарія - це:

1) визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормально життєдіяльності та здоров'я людини;

2) галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників від умов праці, і обґрунтовує заходи та засоби щодо збереження та зміцнення здоров'я працівників;

3) сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечуються ефективним використанням робочого часу, устаткування, виробничих навичок, усунення важкої ручної праці і здійснення сприятливих впливів на організм людини;

4) система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

IV. Гігієнічний норматив - це:

1) сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечуються ефективним використанням робочого часу, устаткування, виробничих навичок, усунення важкої ручної праці і здійснення сприятливих впливів на організм людини;

2) галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників від умов праці, і обґрунтовує заходи та засоби щодо збереження та зміцнення здоров'я працівників;

3) визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормально життєдіяльності та здоров'я людини;

4) система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

V. Який закон посідає ключове місце у системі законодавства, щодо гігієни праці?

1) "Про охорону праці";

2) "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення";

3) "Про державний захист працівників";

4) "Про охорону здоров'я".

VI. Що Не передбачає стаття 7 "Обов'язки підприємств, установ та організацій"?

1) розробку та здійснення адміністрацією підприємств санітарних та протиепідемічних заходів;

2) інформування органів та установ держаної служби про надзвичайні події, які становлять небезпеку для здоров'я населення;

3) обґрунтування медичних вимог безпеки для життя і здоров'я людини, розробка гігієнічних нормативів і санітарних норм;

4) відшкодування в установленому порядку працівникам і громадянам збитків.

VII. Який документ у санітарному законодавстві визначає "Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку"?

1) ДСН 3.3.6 - 039 - 99;

2) ДСН 3.3.6 - 037 - 99;

3) СН 245 - 71;

4) ДСН 3.3.6 - 042 - 99.

VIII. У чому полягає зміст поточного санітарного нагляду?

1) у контролі за дотриманням діючих санітарно-протиепідемічних норм і правил при проектуванні, будівництві і зведені різних об'єктів з різним призначенням;

2) у контролі за дотриманням чинних санітарних норм при експлуатації різних об'єктів, у тому числі й промислових підприємств;

3) у профілактиці захворювань, розробці нормативів та правил, а також для контролю за їх дотриманням під час здійснення певної діяльності;

4) у досягненні значного покращення умов і безпеки праці шляхом заборони виробництва і використання високо токсичних речовин.

IX. Які види державного санітарного нагляду ви знаєте?

1) запобіжний та поточний;

2) локальний та загальний;

3) постійний та тимчасовий;

4) запобіжний та загальний.

X. Який документ у санітарному законодавстві визначає "Санітарні норми проектування промислових підприємств"?

1) ДСН 3.3.6 - 042 - 99;

2) ДСН 3.3.6 - 037 - 99;

3) ДСН 3.3.6 - 039 - 99;

4) СН 245 - 71.

XI. Який документ у санітарному законодавстві визначає "Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації"?

1) СН 245 - 71;

2) ДСН 3.3.6 - 037 - 99;

3) ДСН 3.3.6 - 039 - 99;

4) ДСН 3.3.6 - 042 - 99.

XII. Який документ у санітарному законодавстві визначає "Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень"?

1) ДСН 3.3.6 - 042 - 99;

2) ДСН 3.3.6 - 039 - 99;

3) ДСН 3.3.6 - 037 - 99;

4) СН 245 - 71.

XIII. Які є види трудової діяльності?

1) повна і часткова;

2) професійна та непрофесійна;

3) локальна та загальна;

4) фізична та розумова.

XIV. Фізична діяльність за величиною загальних енерговитрат в організмі поділяється на:

1) легку, середньої тяжкості та важку;

2) повну та часткову;

3) легку та важку;

4) часткову, середню та повну.

XV. Чим визначається в основному розумова діяльність людини?

1) участю в трудовому процесі центральної нервової системи та органів чуття;

2) використанням знань і вмінь набутих під час навчального процесу;

3) здобутими знаннями та обов'язковим дипломом про освіту;

4) всі вищеперераховані відповіді правильні.

XVI. Що може викликати патологічні зміни та розвиток захворювань центральної нервової системи під час певного виду діяльності?

1) втома;

2) перевтома;

3) шкідливі умови праці;

4) небезпечні умови праці.

XVII. Втома - це:

1) перебіг психічних та фізіологічних процесів під час великого навантаження на організм;

2) навантаження переважно на центральну нервову систему, органів чуттів, емоційну сферу працівника;

3) сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психічному стані людини, які з'являються внаслідок напруженої та тривалої діяльності й призводять до погіршення її кількісних та якісних показників;

4) навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму.

XVIII. Напруженість праці - це:

1) навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму;

2) сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психічному стані людини, які з'являються внаслідок напруженої та тривалої діяльності й призводять до погіршення її кількісних та якісних показників;

3) перебіг психічних та фізіологічних процесів під час великого навантаження на організм;

4) навантаження переважно на центральну нервову систему, органів чуттів, емоційну сферу працівника.

XIX. Важкість праці - це:

1) навантаження переважно на центральну нервову систему, органів чуттів, емоційну сферу працівника;

2) навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму;

3) сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психічному стані людини, які з'являються внаслідок напруженої та тривалої діяльності й призводять до погіршення її кількісних та якісних показників;

4) перебіг психічних та фізіологічних процесів під час великого навантаження на організм.

XX. Гігієнічна класифікація праці необхідна для:

1) встановлення відповідного навантаження на організм людини;

2) встановлення та оцінки робочого часу та часу відпочинку;

3) оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях;

4) для запобігання впливу шкідливих речовин на робітників.

XXI. Що з нижче переліченого не належить до чинників виробничого середовища?

1) параметри мікроклімату;

2) вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

3) рівень шуму;

4) параметри макроклімату.

XXII. У чому полягає основна мета атестації робочих місць за умовами праці?

1) у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці;

2) у наданні певного фінансування для компенсації за шкідливу роботу;

3) обґрунтуванні віднесення робочого місця до відповідальної категорії за шкідливими умовами;

4) виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх виникнення.

XXIII. Атестація робочих місць за умовами праці проводиться атестаційною комісією не менше:

1) одного разу в рік;

2) одного разу на 3 роки;

3) одного разу на5 років;

4) що пів року.

XXIV. Мікроклімат, вентиляція, шум, вібрація, шкідливі речовини, освітленість приміщення - чинять суттєвий вплив на:

1) умови праці;

2) стан організму людини;

3) інтенсивність праці;

4) продуктивність праці.

XXV. Вищій температурі повітря відповідає:

1) вища відносна вологість;

2) нижча відносна вологість;

3) нижча швидкість руху повітря;

4) більша швидкість руху повітря.

XXVI. Більшій швидкості руху повітря:

1) вища температура повітря;

2) нижча відносна вологість;

3) вища відносна вологість;

4) нижча відносна вологість.

XXVII. Вищій відносній вологості відповідає:

1) вища температура повітря;

2) більша швидкість руху повітря;

3) менша швидкість руху повітря;

4) нижча температура вологості.

XXVIII. Які параметри мікроклімату ви знаєте?

1) допустимі і недопустимі;

2) оптимальні і допустимі;

3) прямі і оптимальні;

4) прямі і непрямі.

XXIX. Вібрація поділяється на такі види:

1) загальна і технологічна;

2) транспортна і техногенна;

3) загальна і локальна;

4) постійна і непостійна.

XXX. Хлор, бром, йод - за ступенем небезпеки належать до:

1) надзвичайно небезпечні;

2) високо небезпечні;

3) помірно небезпечні;

4) мало небезпечні.

XXXI. Пари спирту, бензину, ацетону за ступенем небезпеки належать до:

1) мало небезпечні;

2) помірно небезпечні;

3) високо небезпечні;

4) надзвичайно небезпечні;

XXXII. Оксид цинку за ступенем небезпеки належить до:

1) надзвичайно небезпечних;

2) високо небезпечних;

3) помірно небезпечних;

4) мало небезпечних.

XXXIII. Свинець та ртуть за ступенем небезпеки належить до:

1) мало небезпечні;

2) помірно небезпечні;

3) високо небезпечні;

4) надзвичайно небезпечні.

XXXIV. Освітленість - це:

1) видима частина спектру електромагнітного випромінювання;

2) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями;

3) густина сили світла на поверхні, що освітлюється у заданому напрямку;

4) густина світлового потоку на поверхні, що освітлюється.

XXXV. Світло - це:

1) густина світлового потоку на поверхні, що освітлюється;

2) видима частина спектру електромагнітного випромінювання;

3) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями;

4) густина сили світла на поверхні, що освітлюється у заданому напрямку.

XXXVI. Світловий потік - це:

1) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями;

2) густина світлового потоку на поверхні, що освітлюється;

3) густина сили світла на поверхні, що освітлюється у заданому напрямку;

4) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями.

XXXVII. Яскравість - це:

1) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями;

2) густина світлового потоку на поверхні, що освітлюється;

3) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями;

4) густина сили світла на поверхні, що освітлюється у заданому напрямку.

XXXVIII. Здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі - це:

1) акомодація;

2) адаптація;

3) конвергенція;

4) комбінація.

XXXIX. Здатність ока пристосовуватись до різної освітленості звуженням і розширенням зіниць - це:

1) комбінація;

2) конвергенція;

3) адаптація;

4) акомодація.

XL. Пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього ні різній відстані, за рахунок зміни кривизни кришталика - це:

1) акомодація;

2) адаптація;

3) конвергенція;

4) комбінація.

XLI. Ергономіка - це:

1) наука, яка вивчає сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують ефективніше використання робочого часу, устаткування, виробничих навичок і творчих здібностей;

2) наука, яка комплексно вивчає людину та її діяльність, пов'язану з використанням технічних засобів для підвищення ефективності діяльності в системі людина-предмет діяльності-середовище;

3) організаційний комплекс взаємопов'язаних астрометричних, фізіологічних, психофізичних, психологічних, соціально-психологічних та гігієнічних вимог для устаткування, яке дає змогу створювати оптимальні умови для діяльності та збереження здоров'я людини;

4) галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників від умов праці і обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження та зміцнення здоров'я працівників.

XLII. Ергономічні умови - це:

1) організаційний комплекс взаємопов'язаних астрометричних, фізіологічних, психофізичних, психологічних, соціально-психологічних та гігієнічних вимог для устаткування, яке дає змогу створювати оптимальні умови для діяльності та збереження здоров'я людини;

2) сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують ефективніше використання робочого часу, устаткування, виробничих навичок і творчих здібностей;

3) галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників від умов праці і обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження та зміцнення здоров'я працівників;

4) наука, яка комплексно вивчає людину та її діяльність, пов'язану з використанням технічних засобів для підвищення ефективності діяльності в системі людина-предмет діяльності-середовище.

XLIII. Організація праці - це:

1) наука, яка комплексно вивчає людину та її діяльність, пов'язану з використанням технічних засобів для підвищення ефективності діяльності в системі людина-предмет діяльності-середовище;

2) галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників від умов праці і обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження та зміцнення здоров'я працівників;

3) організаційний комплекс взаємопов'язаних астрометричних, фізіологічних, психофізичних, психологічних, соціально-психологічних та гігієнічних вимог для устаткування, яке дає змогу створювати оптимальні умови для діяльності та збереження здоров'я людини;

4) сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують ефективніше використання робочого часу, устаткування, виробничих навичок і творчих здібностей.

XLIV. Антропометричні умови:

1) зумовлюють взаємозв'язок структури людського тіла з форма й елементами виробів;

2) зумовлюють відповідність меблів фізіологічним властивостям людини, її біологічним та енергетичним можливостям;

3) включають відповідність меблів й організації робочих місць характерові та ступеню групової взаємодії;

4) зумовлюють відповідність меблів, їх експлуатаційних характеристик й елементів фізичного середовища особливостям організму людини.

XLV. Соціально-психологічні вимоги:

1) зумовлюють відповідність меблів, їх експлуатаційних характеристик й елементів фізичного середовища особливостям організму людини;

2) включають відповідність меблів й організації робочих місць характерові та ступеню групової взаємодії;

3) зумовлюють відповідність меблів фізіологічним властивостям людини, її біологічним та енергетичним можливостям;

4) зумовлюють взаємозв'язок структури людського тіла з форма й елементами виробів.

XLVI. Гігієнічні вимоги:

1) зумовлюють взаємозв'язок структури людського тіла з форма й елементами виробів;

2) зумовлюють відповідність меблів фізіологічним властивостям людини, її біологічним та енергетичним можливостям;

3) зумовлюють відповідність меблів, їх експлуатаційних характеристик й елементів фізичного середовища особливостям організму людини;

4) включають відповідність меблів й організації робочих місць характерові та ступеню групової взаємодії.

XLVII. Фізіологічні вимоги:

1) включають відповідність меблів й організації робочих місць характерові та ступеню групової взаємодії;

2) зумовлюють відповідність меблів, їх експлуатаційних характеристик й елементів фізичного середовища особливостям організму людини;

3) зумовлюють взаємозв'язок структури людського тіла з форма й елементами виробів;

4) зумовлюють відповідність меблів фізіологічним властивостям людини, її біологічним та енергетичним можливостям.

XLVIII. За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на:

1) аварійне, евакуаційне, охоронне;

2) робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне;

3) робоче, аварійне, охоронне;

4) робоче, евакуаційне, охоронне.

Тема 18. Основи техніки безпеки. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання при експлуатації процесів на об'єктах торгівельного підприємництва

Безпечність виробничого устаткування досягається:

1) правильним вибором принципів дії, конструктивних схем, матеріалів, робочих процесів;

2) максимальним використанням засобів механізації, автоматизації, дистанційного керування;

3) врахуванням вимог до технічної документації з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування і зберігання;

4) усі відповіді правильні.

При проектуванні машин і механізмів обов'язково повинні враховувати:

1) санітарні вимоги;

2) ергономічні вимоги;

3) електробезпеку;

4) пожежобезпеку.

Виберіть неправильний варіант відповіді: "Основними напрямками виробничої безпеки є":

1) безпека технологічного обладнання;

2) технічна безпека;

3) електробезпека;

4) пожежобезпека.

Безпечність виробничих процесів досягається:

1) комплексом проектних та організаційних рішень;

2) комплексом управлінських рішень;

3) комплексом контролюючих рішень;

4) комплексом технічних рішень.

Які вимоги включає безпечність технологічного процесу?

1) основні та загальні;

2) загальні та локальні;

3) технологічні та технічні;

4) основні та другорядні.

До загальних принципів організації робочих місць належать усі, крім:

1) "ті предмети якими користуються частіше, розташовуються ближче, а ті якими рідше - дальше";

2) організація робочого місця повинна забезпечувати необхідну оглядовість;

3) предмети, які беруться лівою рукою повинні знаходитися справа і навпаки;

4) на робочому місці не повинно бути нічого зайвого.

У якому варіанті неправильно вказані системи, які працюють під тиском?

1) парові та водогрійні котли;

2) електричні машини;

3) компресори;

4) трубопроводи для стиснення повітря, газу, пари.

Основна небезпека працюючих під тиском систем полягає у тому, що:

1) може статися вибух;

2) виділяється велика доза випромінювання;

3) виділяються отруйні речовини;

4) виділяються токсичні речовини.

Обслуговування систем, що працюють під тиском можуть проводити особи, які досягли:

1) 16 років;

2) 18 років;

3) 20 років;

4) 25 років.

Найчастішими причинами аварій балонів із розрідженими, стисненими та розчиненими газами є:

1) дефекти, які допущені при виготовленні ;

2) транспортування, завантаження, падіння;

3) нагрівання;

4) швидкий відбір газу з балона.

Знання працівників, які обслуговують системи, що працюють під тиском перевіряють:

1)1 раз на 2 роки;

2)1 раз на 5 років;

3)2 рази на 3 роки;

4) не менше 1-го разу на рік.

Залишковий тиск газу в балонах повинен бути не менше:

1) 0,02 МПа;

2) 0,04 МПа;

3) 0,05 МПа;

4) 0,005 МПа.

Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт залежить від:

1) групи вантажу;

2) кількості вантажу;

3) категорії вантажу;

4) усі відповіді правильні.

В залежності від небезпеки яка виникає під час навантаження, транспортування та розвантаження, всі вантажі поділяються на:

1)2 групи;

2)3 групи;

3)4 групи;

4)5 груп.

Яка група вантажів в залежності від небезпеки зазначена не вірно?

1) малонебезпечні;

2) небезпечні за своїми властивостями;

3) пилові та гарячі;

4) небезпечні за електричними властивостями.

Засоби індивідуального захисту потрібно використовувати під час вантажно-розвантажувальних робіт з вантажами:

1) першої та другої групи;

2) третьої та четвертої групи;

3) першої та третьої групи;

4) другої та четвертої групи.

Майданчики для проведення вантажно-розвантажувальних робіт повинні мати:

1) рівне покриття з ухилом не більше 7?;

2) тверде та рівне покриття з ухилом не більше 5?;

3) рівне та тверде покриття з ухилом більше 5?;

4) тверде та рівне покриття з ухилом більше 7?.

У місцях вантажно-розвантажувальних робіт необхідно встановити:

1) дорожні знаки;

2) знаки безпеки;

3) товарні знаки;

4) знаки послуг.

До робіт з піднімально-транспортними механізмами та пристроями допускаються особи:

1) молодші 18 років;

2) старші 20 років;

3) старші 18 років;

4) старші 25 років.

На яких транспортних засобах не дозволяється перевозити небезпечні вантажі?

1) на водному;

2) на легковому;

3) на непристосованому для цього;

4) правильні відповіді 1 і 2.

Яких ліфтів не існує?

1) вантажопасажирських;

2) пасажирських;

3) вантажних з провідником;

4) правильної відповіді немає.

Яка вантажопідйомність малих вантажних ліфтів?

1) 150 кг включно;

2) до 150кг;

3) 160 кг включно;

4) до 160 кг.

Основним нормативно-правовим документом, який регламентує безпечну експлуатацію ліфтів є:

1) "Правила технічного регламенту ліфтів";

2) "Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів";

3) "Правила обслуговування ліфтів";

4) "Правила конструкції ліфтів".

Періодичний технічний контроль ліфтів проводиться:

1) не менше ніж 1 раз на рік;

2) 1 раз на 2 роки;

3) 2 рази на 5 років;

4) 1 раз на 5 років.

Уловлювачі в ліфтах призначені:

1) утримувати кабіни у разі нещасного випадку пов'язаного з ліфтовими канатами;

2) зупиняти кабіни на потрібному поверсі;

3) уловлювати кожен натиск кнопки у ліфті;

4) всі варіанти правильні.

Шахти ліфтів огороджуються з усіх сторін і на всю висоту:

1) металевими листами;

2) металопластиковими листами;

3) пластиковими листами;

4) тирсоплитою.

До обслуговування ліфтів допускаються особи:

1) які досягли 16 років;

2) які досягли 18 років;

3) які досягли 20 років;

4) які досягли 25 років.

Тема 19. Електро- і пожежобезпека при експлуатації об'єктів торгівельного підприємництва

I. Електробезпека - це:

1) безпека від нещасних випадків та аварій на виробництві і від їх наслідків;

2) система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статистичної електрики;

3) попередження виробничого травматизму внаслідок небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статистичної електрики;

4) дії спрямовані на усунення негативних факторів впливу на здоров'я людини електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статистичної електрики.

II. Найбільша кількість випадків електротравматизму, в тому числі зі смертельними наслідками, стається при експлуатації електроустановок напругою до 1000 В тому, що:

1) вони поширені і відносно доступні практично для кожного хто працює на виробництві;

2) вони важкі в експлуатації, тому не кожен з робітників знає, як правильно ними користуватись;

3) недостатньо модернізовані і не пристосовані до виробничого процесу;

4) не придатні для перенесення такої високої напруги.

III. До основних принципів електротравматизму на виробництві НЕ належить:

1) випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування;

2) використання несправних ручних електроінструментів;

3) перевезення електроустаткування;

4) робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань.

IV. Чому електроустаткування, з яким доводиться мати справу практично всім працівникам на виробництві, становить значну потенційну небезпеку?

1) тому що органи чуття людини не здатні на відстані виявляти наявність електричної напруги;

2) тому що воно є джерелом електричного струму;

3) тому що воно має властивість високої електропровідності;

4) тому що організм людини чутливий до електричного струму, електричних хвиль.

V. Коли виявляється захисна реакція організму людини на електричний струм?

1) задовго до того, як людина потрапила під дію електричної напруги;

2) за декілька секунд перед тим, як людина потрапила під дію електричного струму;

3) у момент дії електричного струму;

4) після того, як людина потрапила під дію електричного стуму.

VI. Термічна дія струму спричиняє:

1) розклад крові та інших органічних рідин;

2) опіки окремих ділянок тіла;

3) ушкодження різноманітних тканин організму;

4) небезпечне збудження клітин.

VII. До електролітичної дії струму належить:

1) нагрівання кровоносних судин, серця, мозку та інших органів;

2) судомне скорочення м'язів;

3) спричинення функціональних розладів;

4) порушення фізико - хімічного складу крові.

VIII. До механічної дії струму належить:

1) ушкодження різноманітних тканин організму;

2) повне припинення діяльності органів дихання;

3) опіки окремих ділянок тіла;

4) розклад крові.

IX. Біологічна дія струму характеризується?

1) збудженням тканин організму;

2) нагріванням кровоносних судин;

3) розкладом крові;

4) розривами різноманітних тканин.

X. За наслідками електротравми поділяються на:

1) загальні і локальні;

2) природні та штучні;

3) місцеві і загальні;

4) природні, штучні та комбіновані.

XI. Найбільш поширена електротравма це?

1) електричні знаки;

2) металізація шкіри;

3) електрофтальмія;

4) електричний опік.

XII. Електричні опіки залежно від умов їх виникнення бувають:

1) місцеві і загальні;

2) струмові та дугові;

3) надзвичайно небезпечні та мало небезпечні;

4) високо небезпечні та помірно небезпечні

XIII. Електричні знаки являють собою:

1) пухирі;

2) плями сірого чи блідо-жовтого кольору;

3) сліди червоного кольору;

4) вони непомітні людському оку.

XIV. Електрофтальмія це:

1) ураження слизової оболонки внаслідок дії ультрафіолетових випромінювань;

2) ураження очей внаслідок інфрачервоного випромінювання;

3) ураження очей внаслідок дії ультрафіолетових випромінювань електричної дуги;

4) ураження шкіри внаслідок гама випромінювання.

XV. Найбільш небезпечний вид електротравм:

1) електрофтальмія;

2) електричний удар;

3) металізація шкіри;

4) електричний опік.

XVI. Електричний удар першого ступеня характеризується:

1) судомним скороченням м'язів без втрати свідомості;

2) судомним скороченням м'язів з втратою свідомості;

3) порушенням серцевої діяльності;

4) клінічною смертю.

XVII. Причиною летальних наслідків від дії електричного струму НЕ може бути:

1) зупинка серця чи його фібриляція;

2) припинення дихання;

3) втрата свідомості;

4) електричний шок.

XVIII. Пороговий фібриляційний струм це:

1) найменше значення електричного струму, при проходженні якого через тіло людини виникають відчутні подразнення;

2) найменше значення електричного струму, що спричинює при проходженні через тіло людини зупинку серця;

3) найменше значення електричного струму, що спричинює при проходженні через тіло людини судомні скорочення м'язів;

4) найменше значення електричного струму, що спричинює при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.

XIX. Струм якої сили викликає миттєву зупинку серця, минаючи стан фібриляції?

1) навіть 1 А;

2) від 2 А до 5 А;

3) 5 А;

4) понад 5 А.

XX. Безпечною для життя людини прийнято вважати напругу:

1) не більше 45 В

2) не більше 42 В;

3) не більше 50 В;

4) не більше 100 В.

XXI. Приміщення без підвищеної безпеки характеризуються:

1) високою відносною вологістю повітря;

2) наявністю струмопровідної підлоги;

3) відсутністю умов, що створюють особливу або підвищену безпеку;

4) наявність струмопровідного пилу.

XXII. Ізоляція не може бути:

1) аварійною;

2) робочою;

3) додатковою;

4) посиленою.

XXIII. Подвійною називається ізоляція:

1) яка складається з додаткової та посиленої;

2) яка складається з робочої та додаткової;

3) яка складається з робочої та посиленої;

4) яка складається з додаткової та посиленої.

XXIV. Захисні огорожі можуть бути:

1) робочими та аварійними;

2) загальними та місцевими;

3) тимчасовими та постійними;

4) суцільними та сітчастими.

XXV. Блокувальні пристрої НЕ можуть бути:

1) механічними;

2) електричними;

3) електролітичними;

4) електронними.

XXVI. Що є пасивним засобом захисту від дії електричного струму?

1) неізольовані струмопровідні частини;

2) попереджувальна сигналізація;

3) блокувальні пристрої;

4) захисні огорожі.

XXVII. До організаційних заходів електробезпеки НЕ належать:

1) забезпечення електрозахисними засобами;

2) оформлення наряду чи розпорядження на проведення робіт;

3) призначення осіб, які відповідають за організацію та проведення робіт;

4) організація нагляду та проведення робіт.

XXVIII. Перша допомога при ураженні електричним струмом складається з:

1) 2 етапів;

2) 3 етапів;

3) 4 етапів;

4) це не етапний, а комплексний процес.

XXIX. Прояви блискавки бувають:

1) загальні та спеціальні;

2) суцільні та часткові;

3) первинні та вторинні;

4) постійні та раптові.

XXX. Прямий удар блискавки НЕ здійснює на уражений об'єкт наступні дії:

1) електричну;

2) електролітичну;

3) теплову;

4) механічну.

ХХХI. Пожежна безпека об'єкта - це:

1) комплекс організаційних заходів, спрямованих на запобігання пожежі та збитків від неї;

2) стан об'єкта, за якого з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвиток пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів;

3) кількісна оцінка виникнення пожежі на об'єкті;

4) кількісна оцінка запобігання збитків при можливій пожежі на об'єкті.

ХХХII. Які існують основні напрями забезпечення пожежної безпеки:

1) усунення умов виникнення пожежі та мінімалізація її наслідків;

2) кількісна оцінка виникнення пожежі на об'єкті;

3) кількісна оцінка запобігання збитків при можливій пожежі на об'єкті;

4) комплекс організаційних заходів, спрямованих на запобігання пожежі т та збитків від неї.

ХХХIII. Вторинним проявом небезпечних факторів пожежі вважається:

1) полум'я та іскри;

2) дим;

3) радіоактивні та токсичні речовини, матеріали, викинуті із зруйнованих апаратів та установок;

4) знижена концентрація кисню.

ХХХIV. Системи пожежної безпеки - це:

1) комплекс організаційних заходів і технічних засобів систем запобігання пожежі;

2) попередження вибухів і пожеж;

3) попередження утворення горючого середовища;

4) максимальна механізація та автоматизація технологічних процесів.

ХХХV. Що являє собою рівень забезпечення пожежної безпеки:

1) видалення пожежонебезпечних відходів виробництва;

2) попередження утворення пожежного середовища;

3) ізоляція горючого середовища;

4) кількісна оцінка запобігання збиткам при можливій пожежі.

ХХХVI. Вкажіть мету системи попередження вибухів і пожеж:

1) підтримання безпечної концентрації середовища відповідно до норм і правил безпеки;

2) установка та розміщення пожежонебезпечних устаткувань в ізольованих приміщеннях;

3) не допущення виникнення вибухів і пожеж;

4) видалення пожежонебезпечних відходів виробництва.

ХХХVII. Вкажіть найбільш радикальний захід попередження утворення горючого середовища:

1) заміна горючих речовин та матеріалів на негорючі та важкогорючі;

2) підтримання відповідних значень температур та тиску середовища;

3) установка та розміщення пожежонебезпечних устаткувань в ізольованих приміщеннях;

4) ізоляція горючого середовища.

ХХХVIII. Які існують заходи попередження виникнення горючого середовища:

1) максимально можливе використання негорючих та важкогорючих матеріалів замість горючих;

2) підтримання відповідних значень температур та тиску середовища, за яких поширення полум'я виключається;

3) установка та розміщення пожежонебезпечного устаткування в ізольованих приміщеннях або на відкритих майданчиках;

4) всі відповіді вірні.

ХХХIX. Назвіть чинники, при яких можливе виникнення пожежі та вибуху:

1) горюча речовина, окислювач, джерело запалювання;

2) зруйноване устаткування, окислювач, неізольовані приміщення;

3) горюча речовина, знижена концентрація кисню, радіоактивні елементи;

4) електричний струм, вогнегасні речовини, йонізуюче випромінювання.

XL. Яким документом регламентуються протипожежні відстані між житловими будинками:

1) ГОСТ 12.01.026-91;

2) ГОСТ 12.04.004-76;

3) ДБН 360-92;

4) ССБТ.

XLI. Вогнестійкість конструкції - це:

1) один з найпоширеніших у будівництві заходів для запобігання можливості розповсюдження пожежі на сусідні будівлі та споруди;

2) такі конструкції, які мають нормовану межу вогнестійкості і перешкоджають поширенню вогню;

3) здатність конструкції зберігати несучі та огороджувальні функції в умовах пожежі;

4) протипожежні стіни, перегородки, перекриття, зони, тамбури-шлюзи, двері, вікна, люки, клапани, гребні тощо.

XLII. Протипожежні відстані - це:

1) такі конструкції, які мають нормовану межу вогнестійкості і перешкоджають поширенню вогню;

2) здатність конструкції зберігати несучі та огороджувальні функції в умовах пожежі; 3) протипожежні стіни, перегородки, перекриття, зони, тамбури-шлюзи, двері, вікна, люки, клапани, гребні тощо;

4) один з найпоширеніших у будівництві заходів для запобігання можливості розповсюдження пожежі на сусідні будівлі та споруди.

XLIII. Служба пожежної безпеки - це:

1) державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах незалежно від форм власності;

2) структура, яка займається координацією і вдосконаленням дій із забезпечення пожежної безпеки та контролю за проведенням і виконанням протипожежних заходів;

3) служба, яка контролює виконання правил пожежної безпеки під час проектування, технічного переоснащення, будівництва, реконструкції та експлуатації;

4) служба, яка встановлює порядок опрацювання і затвердження положень, інструкцій та інших нормативних актів, розробляє типові документи з питань пожежної безпеки.

XLIV. Державний пожежний нагляд - це:

1) структура, яка займається координацією і вдосконаленням роботи із забезпечення пожежної безпеки та контролю за проведенням і виконанням протипожежних заходів;

2) служба, яка контролює виконання правил пожежної безпеки під час проектування, технічного переоснащення, будівництва, реконструкції та експлуатації;

...