Організація охорони праці та безпеки життєдіяльності в сфері туризму

ХXVII. Поведінка за навичками - це:

1) найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах;

2) дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань;

3) стереотипи поведінки, набуті людиною в постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються в спадковість;

4) поведінка, яку набувають у результаті навчання або у разі дій, які часто повторюються.

ХXVIІІ. Свідома поведінка - це:

1) дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань;

2) найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах;

3) стереотипи поведінки, набуті людиною в постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються в спадковість;

4) поведінка, яку набувають у результаті навчання або у разі дій, які часто повторюються.

ХXIX. Атрибути людини - це:

1) невід'ємні властивості, без яких людину не можна уявити і без яких вона не може існувати (стать, вік, темперамент, здоров'я, мова, спрямованість);

2) стійкі властивості та особливості поведінки, що проявляються постійно і повторюються в різних ситуаціях (розум, наполегливість, сміливість, ніжність, самостійність тощо);

3) ті властивості, які виявляються по-різному залежно від умов, ситуацій (здібності, сприйняття, пам'ять, мислення тощо);

4) психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки (відчуття, сприйняття, пам'ять, увага, мислення).

ХXX. Якості людини - це:

1) розум, наполегливість, сміливість, ніжність, самостійність тощо;

2) стать, вік, темперамент, здоров'я, мова, спрямованість;

3) відчуття, сприйняття, пам'ять, увага, мислення;

4) здібності, сприйняття, пам'ять, мислення тощо.

ХXXI. Дратівливий, запальний, неврівноважений - це:

1) холерик;

2) сангвінік;

3) меланхолік;

4) флегматик.

ХXXII. Життєрадісний, безжурний - це:

1) флегматик;

2) сангвінік;

3) холерик;

4) меланхолік.

ХXXIII. Легко піддається зневірі, песиміст - це:

1) сангвінік;

2) холерик;

3) флегматик;

4) меланхолік.

ХXXIV. Афект - це:

1) найсильніша емоційна реакція, наслідок якогось сильного потрясіння;

2) неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію;

3) найстійкіший емоційний стан;

4) більш тривалі реакції і ті, що виникають не тільки внаслідок події, яка сталася, а й ті, що передбачаються або згадуються.

ХXXV. Власне емоції - це:

1) більш тривалі реакції і ті, що виникають не тільки внаслідок події, яка сталася, а й ті, що передбачаються або згадуються;

2) неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію;

3) найсильніша емоційна реакція, наслідок якогось сильного потрясіння;

4) найстійкіший емоційний стан.

XXXVI. Здібності - це:

1) найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованої діяльності людини, що направлена на опосередкування, абстрактне узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, суті цих явищ і зв'язків між явищами;

2) психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки;

3) спрямованість і зосередженість у свідомості на об'єктах або явищах, що сприяє підвищенню рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності;

4) здатність людини фіксувати, зберігати і відтворювати інформацію, досвід.

XXXVII. Мислення - це:

1) психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки;

2) спрямованість і зосередженість у свідомості на об'єктах або явищах, що сприяє підвищенню рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності;

3) найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованої діяльності людини;

4) мислений поділ предмета, явища на складові частини, ознаки, властивості та виділення цих компонентів.

XXXVIII. Аналіз - це:

1) мислене поєднання в єдине ціле окремих частин, ознак, властивостей предметів, явищ або понять;

2) спрямованість і зосередженість у свідомості на об'єктах або явищах, що сприяє підвищенню рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності;

3) психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки;

4) мислений поділ предмета, явища на складові частини, ознаки, властивості та виділення цих компонентів.

XXXIX. Скорочення серцевих м'язів, дихання, біострумів мозку відноситься до:

1) ритмів високої частоти;

2) ритмів середньої частоти;

3) низькочастотних ритмів;

4) періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.

XL. Зміна сну і бадьорості, активності і спокою, добові зміни в обміні речовин, коливання температури відноситься до:

1) низькочастотних ритмів;

2) ритмів високої частоти;

3) ритмів середньої частоти;

4) періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.

Тема 3. Основи валеології. Забезпечення здоров'я людини в туризмі та торгівельному підприємництві.

І. Здоров'я - це:

1) стан повного соціально-біологічного благополуччя;

2) розуміння цілісності особистості, її гармонійність як індивідуума й у спілкуванні з оточуючими;

3) збалансованість психічних процесів та їхніх проявів;

4) оптимальне функціонування усіх систем організму людини.

ІІ. Культура здоров'я - це:

1) знання і дотримання режиму навчання та відпочинку, правил харчування й особистої гігієни, визначення й обов'язкове виконання фізичних вправ, усвідомлення шкідливості вживання наркотиків, алкоголю, тютюну;

2) стан повного соціально-біологічного благополуччя;

3) розуміння цілісності особистості, її гармонійність як індивідуума й у спілкуванні з оточуючими;

4) важливий складовий компонент загальної культури людини, що визначає формування, збереження та зміцнення її здоров'я.

ІІІ. Духовний аспект здоров'я передбачає:

1) розуміння цілісності особистості, її гармонійність як індивідуума й у спілкуванні з оточуючими;

2) збалансованість психічних процесів та їхніх проявів;

3) стан повного соціально-біологічного благополуччя;

4) такий складовий компонент загальної культури людини, що визначає формування, збереження та зміцнення її здоров'я.

ІV. Психологічний аспект здоров'я передбачає:

1) стан повного соціально-біологічного благополуччя;

2) такий складовий компонент загальної культури людини, що визначає формування, збереження та зміцнення її здоров'я;

3) розуміння цілісності особистості, її гармонійність як індивідуума й у спілкуванні з оточуючими;

4) збалансованість психічних процесів та їхніх проявів.

V. Соматичний аспект здоров'я передбачає:

1) розуміння цілісності особистості, її гармонійність як індивідуума й у спілкуванні з оточуючими;

2) стан повного соціально-біологічного благополуччя;

3) оптимальне функціонування усіх систем організму людини;

4) збалансованість психічних процесів та їхніх проявів.

VI. “Третій стан” - це стан, який:

1) обмежений рівнем резервів організму, ознаками порушення функцій;

2) забезпечує повне соціально-біологічне благополуччя;

3) забезпечує збалансованість психічних процесів та їхніх проявів;

4) забезпечує такі умови, як освіта, середній дохід, забезпеченість житлом, наявність побутової техніки, автотранспорту та ін.

VІI. Спосіб життя - це:

1) соціальна категорія, яка містить якість, уклад і стиль життя;

2) стан, який забезпечує збалансованість психічних процесів та їхніх проявів;

3) стан, який забезпечує такі умови, як освіта, середній дохід, забезпеченість житлом, наявність побутової техніки, автотранспорту та ін.

4) повне соціально-біологічне благополуччя.

VIII. Якість життя - це:

1) повне соціально-біологічне благополуччя;

2) стан, який забезпечує такі умови, як освіта, середній дохід, забезпеченість житлом, наявність побутової техніки, автотранспорту та ін.;

3) комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію відновлення, росту і розвитку підростаючого покоління;

4) стан, який забезпечує збалансованість психічних процесів та їхніх проявів.

ІХ. Збереження здоров'я - це:

1) комплекс заходів щодо підтримки, зміцнення й відновлення здоров'я індивідуума;

2) комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію відновлення, росту і розвитку підростаючого покоління;

3) забезпечення таких умов, як освіта, середній дохід, забезпеченість житлом, наявність побутової техніки, автотранспорту та ін.;

4) забезпечення збалансованості психічних процесів та їхніх проявів.

Х. Формування здоров'я - це:

1) забезпечення таких умов, як освіта, середній дохід, забезпеченість житлом, наявність побутової техніки, автотранспорту та ін.;

2) комплекс заходів щодо підтримки, зміцнення й відновлення здоров'я індивідуума;

3) забезпечення збалансованості психічних процесів та їхніх проявів;

4) комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію відновлення, росту і розвитку підростаючого покоління.

ХІ. Здоровий спосіб життя передбачає:

1) знання і дотримання режиму навчання та відпочинку, правил харчування й особистої гігієни, визначення й обов'язкове виконання фізичних вправ, усвідомлення шкідливості вживання наркотиків, алкоголю, тютюну;

2) комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію відновлення, росту і розвитку підростаючого покоління;

3) комплекс заходів щодо підтримки, зміцнення й відновлення здоров'я індивідуума;

4) важливий складовий компонент загальної культури людини, що визначає формування, збереження та зміцнення її здоров'я.

ХІІ. Загальний ефект тренування полягає у:

1) витраті енергії, прямо пропорційній тривалості і інтенсивності м'язової діяльності;

2) економії роботи серця в стані спокою і підвищенні його резервних можливостей при м'язовій діяльності;

3) комплексі заходів щодо підвищення стійкості організму до впливу несприятливих погодно-кліматичних умов;

4) визначенні й обов'язковому виконанні фізичних вправ, які забезпечують оптимальний руховий режим.

ХІІІ. Спеціальний ефект тренування полягає у:

1) комплексі заходів щодо підвищення стійкості організму до впливу несприятливих погодно-кліматичних умов;

2) економії роботи серця в стані спокою і підвищенні його резервних можливостей при м'язовій діяльності;

3) витраті енергії, прямо пропорційній тривалості і інтенсивності м'язової діяльності;

4) визначенні й обов'язковому виконанні фізичних вправ, які забезпечують оптимальний руховий режим.

ХIV. Загартовування організму - це:

1) визначення й обов'язкове виконання фізичних вправ, які забезпечують оптимальний руховий режим;

2) комплекс заходів щодо підвищення стійкості організму до впливу несприятливих погодно-кліматичних умов;

3) комплекс заходів щодо підтримки, зміцнення й відновлення здоров'я індивідуума;

4) комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію відновлення, росту і розвитку підростаючого покоління.

XV. До групи статевих хвороб, які викликаються вірусами належать:

1) кандидоз на статевих органах;

2) короста;

3) генітальний герпес, СНІД;

4) сифіліс, гонорея.

XVI. До бактеріальної групи захворювань, які належать до статевих хвороб відносяться:

1) сифіліс, гонорея;

2) генітальний герпес, СНІД;

3) короста;

4) кандидоз на статевих органах.

XVII. До паразитарної групи захворювань, які належать до статевих хвороб відносяться:

1) генітальний герпес, СНІД;

2) сифіліс, гонорея;

3) кандидоз на статевих органах;

4) короста.

XVIII. До грибкової групи захворювань, які належать до статевих хвороб відносяться:

1) кандидоз на статевих органах;

2) короста;

3) генітальний герпес, СНІД;

4) сифіліс, гонорея.

XIX. ВІЛ не передається через:

1) статевий контакт з інфікованою людиною;

2) переливання крові та пересадки органів та тканин;

3) купання в басейні;

4) неодноразовому використанні голок та шприців наркоманами.

XX. Психічна залежність - це:

1) бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;

2) стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;

3) адаптаційний стан, який проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику;

4) зміна одної чи декілька функцій організму.

XXI. Фізична залежність - це:

1) адаптаційний стан, який проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику;

2) зміна одної чи декілька функцій організму;

3) стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;

4) бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою.

XXII. Толерантність - це:

1) зміна одної чи декілька функцій організму;

2) адаптаційний стан, який проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику;

3) бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;

4) стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків.

XXIII. До наркотиків, які пригнічують діяльність центральної нервової системи відносяться:

1) амфетаміни, кокаїн, гашиш;

2) опіати, барбітурати;

3) марихуана, мускатний горіх;

4) мескалін, псилоцибін.

XXIV. До наркотиків, які збуджують діяльність центральної нервової системи належать:

1) опіати, барбітурати;

2) мескалін, псилоцибін;

3) амфетаміни, кокаїн, гашиш;

4) марихуана, мускатний горіх.

XXV. До наркотиків, які викликають галюцинації належать:

1) мескалін, псилоцибін;

2) амфетаміни, кокаїн, гашиш;

3) опіати, барбітурати;

4) кокаїн, гашиш.

XXVI. Залежність характеризують:

1) бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;

2) сильне бажання або непереборна потреба (нав'язливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-яку ціну;

3) стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;

4) незначна тенденція (або її відсутність) до збільшення дозування.

XXVII. Звикання характеризують:

1) сильне бажання або непереборна потреба (нав'язливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-яку ціну;

2) тенденція збільшення дозування через розвиток залежності;

3) стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;

4) бажання подальшого прийому наркотику

Тема 4. Невідкладна допомога при нещасних випадках.

І. Перша медична допомога:

1) це заходи, що мають за мету порятунок життя травмованого або попередження появи важких наслідків ураження і виникнення ускладнень;

2) має своїм основним призначенням боротьбу із розладами, загрозливими для життя, попередження травматичного шоку і боротьбу з ним;

3) має наступні основні завдання: профілактику шоку і боротьбу з ним; усунення безпосередньо загрозливих для життя наслідків ураження (кровотечі, розлад дихання та ін.); попередження розвитку інфекції в рані; підготовку до подальшого транспортування;

4) має завдання усунення важких загрозливих для життя наслідків уражень, боротьбу з ускладненнями і їх профілактику, а також створення найбільш сприятливих умов для подальшого лікування.

ІІ. Долікарська допомога:

1) має наступні основні завдання: профілактику шоку і боротьбу з ним; усунення безпосередньо загрозливих для життя наслідків ураження (кровотечі, розлад дихання та ін.); попередження розвитку інфекції в рані; підготовку до подальшого транспортування;

2) це заходи, що мають за мету порятунок життя травмованого або попередження появи важких наслідків ураження і виникнення ускладнень;

3) має своїм основним призначенням боротьбу із розладами, загрозливими для життя, попередження травматичного шоку і боротьбу з ним;

4) має завдання усунення важких загрозливих для життя наслідків уражень, боротьбу з ускладненнями і їх профілактику, а також створення найбільш сприятливих умов для подальшого лікування.

ІІІ. Перша лікарська допомога:

1) має своїм основним призначенням боротьбу із розладами, загрозливими для життя, попередження травматичного шоку і боротьбу з ним;

2) це заходи, що мають за мету порятунок життя травмованого або попередження появи важких наслідків ураження і виникнення ускладнень;

3) має завдання усунення важких загрозливих для життя наслідків уражень, боротьбу з ускладненнями і їх профілактику, а також створення найбільш сприятливих умов для подальшого лікування;

4) має наступні основні завдання: профілактику шоку і боротьбу з ним; усунення безпосередньо загрозливих для життя наслідків ураження (кровотечі, розлад дихання та ін.); попередження розвитку інфекції в рані; підготовку до подальшого транспортування.

IV. Кваліфікована медична допомога:

1) має завдання усунення важких загрозливих для життя наслідків уражень, боротьбу з ускладненнями і їх профілактику, а також створення найбільш сприятливих умов для подальшого лікування;

2) це заходи, що мають за мету порятунок життя травмованого або попередження появи важких наслідків ураження і виникнення ускладнень;

3) має своїм основним призначенням боротьбу із розладами, загрозливими для життя, попередження травматичного шоку і боротьбу з ним;

4) має наступні основні завдання: профілактику шоку і боротьбу з ним; усунення безпосередньо загрозливих для життя наслідків ураження (кровотечі, розлад дихання та ін.); попередження розвитку інфекції в рані; підготовку до подальшого транспортування.

V. Щоб надати першу допомогу при розтягненні і розриві зв'язок:

1) пошкоджене місце охолоджують міхуром чи грілкою з льодом або роблять холодні примочки протягом 40-60 хвилин, а потім накладають стискаючу пов'язку;

2) треба забезпечити спокій, накласти тугу пов'язку і для зменшення болю прикладати холодний компрес протягом 2-х годин, потім перейти на тепло і зігрівальні компреси протягом 12 - 24 год;

3) накладають джгут на ушкоджену частину кінцівки та охолоджують, виводять з шоку, дають випити чаю, кави, вина або горілки;

4) треба забезпечити спокій ушкодженому суглобові шляхом його іммобілізації або накладанні пов'язки, прикласти холод (міхур з льодом або холодною водою).

VІ. Щоб надати першу допомогу при стисканні:

1) треба забезпечити спокій, накласти тугу пов'язку і для зменшення болю прикладати холодний компрес протягом 2-х годин, потім перейти на тепло і зігрівальні компреси протягом 12 - 24 год;

2) накладають джгут на ушкоджену частину кінцівки та охолоджують, виводять з шоку, дають випити чаю, кави, вина або горілки;

3) пошкоджене місце охолоджують міхуром чи грілкою з льодом або роблять холодні примочки протягом 40-60 хвилин, а потім накладають стискаючу пов'язку;

4) треба забезпечити спокій ушкодженому суглобові шляхом його іммобілізації або накладанні пов'язки, прикласти холод (міхур з льодом або холодною водою).

VII. Щоб надати першу допомогу при вивиху:

1) накладають джгут на ушкоджену частину кінцівки та охолоджують, виводять з шоку, дають випити чаю, кави, вина або горілки;

2) треба забезпечити спокій ушкодженому суглобові шляхом його іммобілізації або накладанні пов'язки, прикласти холод (міхур з льодом або холодною водою);

3) треба забезпечити спокій, накласти тугу пов'язку і для зменшення болю прикладати холодний компрес протягом 2-х годин, потім перейти на тепло і зігрівальні компреси протягом 12 - 24 год;

4) пошкоджене місце охолоджують міхуром чи грілкою з льодом або роблять холодні примочки протягом 40-60 хвилин, а потім накладають стискаючу пов'язку.

VIІI. При капілярній кровотечі:

1) рану промивають розчином перекису водню або обробляють навкруги 2-процентним розчином брильянтового зеленого або 5-процентним спиртовим розчином йоду, накладають асептичну пов'язку;

2) накладають стискаючу пов'язку в місці пошкодження або кровоспинний джгут (закрутку) нижче рани;

3) пальцьове притискання артерії до кістки, вище рани на тулубі і кінцівках та нижче рани, якщо вона знаходиться на голові;

4) потерпілому забезпечують положення напівсидячи із зігнутими в колінах ногами. Давати пити суворо заборонено.

IX. При венозній кровотечі:

1) накладають стискаючу пов'язку в місці пошкодження або кровоспинний джгут (закрутку) нижче рани;

2) рану промивають розчином перекису водню або обробляють навкруги 2-процентним розчином брильянтового зеленого або 5-процентним спиртовим розчином йоду, накладають асептичну пов'язку;

3) потерпілому забезпечують положення напівсидячи із зігнутими в колінах ногами. Давати пити суворо заборонено;

4) пальцьове притискання артерії до кістки, вище рани на тулубі і кінцівках та нижче рани, якщо вона знаходиться на голові.

Х. При артеріальній кровотечі:

1) потерпілому забезпечують положення напівсидячи із зігнутими в колінах ногами. Давати пити суворо заборонено;

2) рану промивають розчином перекису водню або обробляють навкруги 2-процентним розчином брильянтового зеленого або 5-процентним спиртовим розчином йоду, накладають асептичну пов'язку;

3) пальцьове притискання артерії до кістки, вище рани на тулубі і кінцівках та нижче рани, якщо вона знаходиться на голові;

4) накладають стискаючу пов'язку в місці пошкодження або кровоспинний джгут (закрутку) нижче рани.

ХI. При внутрішній кровотечі:

1) забезпечити повний спокій і викликати лікаря;

2) визначають стан важкості хворого, стан свідомості, пульс на магістральних судинах, ширину зіниць чи інші ураження і визначають необхідну допомогу;

3) потерпілому забезпечують положення напівсидячи із зігнутими в колінах ногами. Давати пити суворо заборонено;

4) постраждалого потрібно покласти на живіт або на бік, дати гарячий чай, міцну каву.

ХIІ. При опіках першого ступеня:

1) накладають суху, стерильну пов'язку, при ураженнях більше 30 % тіла місце накривають пропрасованою тканиною, для знеболювання рекомендовано випити 1-2 пігулки анальгіну, баралгіну;

2) місце опіку охолоджують холодною водою, протирають 2-3 % розчином марганцевокислого калію, можна змазати господарським милом;

3) на місце ураження накладається суха стерильна пов'язка і проводиться швидка госпіталізація;

4) накладають холод;

ХIІІ. При опіках другого ступеня:

1) місце опіку охолоджують холодною водою, протирають 2-3 % розчином марганцевокислого калію, можна змазати господарським милом;

2) на місце ураження накладається суха стерильна пов'язка і проводиться швидка госпіталізація;

3) накладають холод;

4) накладають суху, стерильну пов'язку, при ураженнях більше 30 % тіла місце накривають пропрасованою тканиною, для знеболювання рекомендовано випити 1-2 пігулки анальгіну, баралгіну.

ХIV. При опіках третього і четвертого ступеня:

1) на місце ураження накладається суха стерильна пов'язка і проводиться швидка госпіталізація;

2) накладають суху, стерильну пов'язку, при ураженнях більше 30 % тіла місце накривають пропрасованою тканиною, для знеболювання рекомендовано випити 1-2 пігулки анальгіну, баралгіну;

3) забезпечити повний спокій і викликати лікаря;

4) накладають холод.

ХV. При обмороженнях першого ступеня:

1) обережно розтерти побілілі ділянки шкіри м'якою рукавицею або шарфом, обробити спиртом або холодною водою;

2) на обморожені ділянки тіла необхідно накласти теплоізолюючі пов'язки, які залишають доти, поки не з'явиться відчуття жару і не відновиться чутливість;

3) потерпілого поступово відігрівають у ванні з температурою води від 20 до 40 С. Коли з'являється рожевий колір шкіри і щезає одубіння, проводять масаж тіла, дають пити гарячий чай, каву і транспортують до лікарні;

4) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців кистей і стоп.

ХVI. При обмороженнях другого і третього ступеня:

1) потерпілого поступово відігрівають у ванні з температурою води від 20 до 40 С. Коли з'являється рожевий колір шкіри і щезає одубіння, проводять масаж тіла, дають пити гарячий чай, каву і транспортують до лікарні;

2) обережно розтерти побілілі ділянки шкіри м'якою рукавицею або шарфом, обробити спиртом або холодною водою;

3) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців кистей і стоп;

4) на обморожені ділянки тіла необхідно накласти теплоізолюючі пов'язки, які залишають доти, поки не з'явиться відчуття жару і не відновиться чутливість.

ХVIІ. При обмороженнях четвертого ступеня:

1) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців кистей і стоп;

2) обережно розтерти побілілі ділянки шкіри м'якою рукавицею або шарфом, обробити спиртом або холодною водою;

3) на обморожені ділянки тіла необхідно накласти теплоізолюючі пов'язки, які залишають доти, поки не з'явиться відчуття жару і не відновиться чутливість;

4) потерпілого поступово відігрівають у ванні з температурою води від 20 до 40 С. Коли з'являється рожевий колір шкіри і щезає одубіння, проводять масаж тіла, дають пити гарячий чай, каву і транспортують до лікарні.

ХVIІІ. Перша допомога при колотих та різаних ранах очей і вік:

1) надається в положенні „лежачи". Око накривають чистою серветкою (носовою хустинкою), фіксують її пов'язкою, обов'язково прикриваючи при цьому і друге око, для припинення руху очних яблук;

2) накладають холод на 15-20 хв (наприклад, вату, тканину, змочену холодною водою);

3) треба негайно вимити обличчя з закритими очима, а потім ретельно промити очі під струменем чистої води (пов'язка при цьому не накладається) і звернутися до лікаря;

4) потрібно око негайно промити чистою водою під струменем протягом 15-20 хвилин, розкривши віка; не накладаючи пов'язки, звернутися до лікаря.

ХIX. Перша допомога при забитості ока:

1) треба негайно вимити обличчя з закритими очима, а потім ретельно промити очі під струменем чистої води (пов'язка при цьому не накладається) і звернутися до лікаря;

2) накладають холод на 15-20 хв (наприклад, вату, тканину, змочену холодною водою);

3) надається в положенні „лежачи". Око накривають чистою серветкою (носовою хустинкою), фіксують її пов'язкою, обов'язково прикриваючи при цьому і друге око, для припинення руху очних яблук;

4) потрібно око негайно промити чистою водою під струменем протягом 15-20 хвилин, розкривши віка; не накладаючи пов'язки, звернутися до лікаря.

ХХ. Перша допомога при термічних опіках ока:

1) потрібно око негайно промити чистою водою під струменем протягом 15-20 хвилин, розкривши віка. Не накладаючи пов'язки, звернутися до лікаря;

2) надається в положенні „лежачи". Око накривають чистою серветкою (носовою хустинкою), фіксують її пов'язкою, обов'язково прикриваючи при цьому і друге око, для припинення руху очних яблук;

3) треба негайно вимити обличчя з закритими очима, а потім ретельно промити очі під струменем чистої води (пов'язка при цьому не накладається) і звернутися до лікаря;

4) накладають холод на 15-20 хв (наприклад, вату, тканину, змочену холодною водою).

ХХI. Перша допомога при хімічних опіках ока:

1) надається в положенні „лежачи". Око накривають чистою серветкою (носовою хустинкою), фіксують її пов'язкою, обов'язково прикриваючи при цьому і друге око, для припинення руху очних яблук;

2) треба негайно вимити обличчя з закритими очима, а потім ретельно промити очі під струменем чистої води (пов'язка при цьому не накладається) і звернутися до лікаря;

3) потрібно око негайно промити чистою водою під струменем протягом 15-20 хвилин, розкривши віка; не накладаючи пов'язки, звернутися до лікаря;

4) накладають холод на 15-20 хв (наприклад, вату, тканину, змочену холодною водою).

ХХIІ. При отруєнні харчовими продуктами:

1) дати випити кілька склянок води чи слаборожевого розчину марганцю. Після блювання дати випити півсклянки води з 2-3 ложками активованого вугілля;

2) потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок (примушують випити до 3 л води, а потім викликають блювоту подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод, дають випити активоване вугілля або обволікаючі речовини (крохмаль, сире яйце);

3) постраждалого потрібно покласти на живіт або на бік, подати свіже повітря, викликати блювання, дати гарячий чай, міцну каву;

4) промити шлунок водою в кількості 10 - 12 л кімнатної температури, дати проносне. Після промивання шлунку необхідно вжити активоване вугілля (2 столові ложки) або обволікаючі речовини (крохмаль, сире яйце).

ХХIІІ. При отруєнні хімічними речовинами:

1) постраждалого потрібно покласти на живіт або на бік, подати свіже повітря, викликати блювання, дати гарячий чай, міцну каву;

2) промити шлунок водою в кількості 10 - 12 л кімнатної температури, дати проносне. Після промивання шлунку необхідно вжити активоване вугілля (2 столові ложки) або обволікаючі речовини (крохмаль, сире яйце);

3) дати випити кілька склянок води чи слаборожевого розчину марганцю. Після блювання дати випити півсклянки води з 2-3 ложками активованого вугілля;

4) потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок (примушують випити до 3 л води, а потім викликають блювоту подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод, дають випити активоване вугілля або обволікаючі речовини (крохмаль, сире яйце).

ХХIV. При отруєнні алкоголем:

1) дати випити кілька склянок води чи слаборожевого розчину марганцю. Після блювання дати випити півсклянки води з 2-3 ложками активованого вугілля;

2) потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок (примушують випити до 3 л води, а потім викликають блювоту подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод, дають випити активоване вугілля або обволікаючі речовини (крохмаль, сире яйце);

3) промити шлунок водою в кількості 10 - 12 л кімнатної температури, дати проносне. Після промивання шлунку необхідно вжити активоване вугілля (2 столові ложки) або обволікаючі речовини (крохмаль, сире яйце);

4) постраждалого потрібно покласти на живіт або на бік, подати свіже повітря, викликати блювання, дати гарячий чай, міцну каву.

ХХV. При отруєнні грибами:

1) постраждалого потрібно покласти на живіт або на бік, подати свіже повітря, викликати блювання, дати гарячий чай, міцну каву;

2) потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок (примушують випити до 3 л води, а потім викликають блювоту подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод, дають випити активоване вугілля або обволікаючі речовини (крохмаль, сире яйце);

3) промити шлунок водою в кількості 10 - 12 л кімнатної температури, дати проносне. Після промивання шлунку необхідно вжити активоване вугілля (2 столові ложки) або обволікаючі речовини (крохмаль, сире яйце);

4) дати випити кілька склянок води чи слаборожевого розчину марганцю. Після блювання дати випити півсклянки води з 2-3 ложками активованого вугілля.

ХХVI. При непритомності:

1) винести на свіже повітря, покласти на спину з трохи закинутою назад головою; розстебнути одяг, підняти ноги потерпілого, поплескати по щоках, скропити холодною водою або дати понюхати речовину з різким запахом (нашатирний спирт);

2) забезпечити повний спокій і викликати лікаря;

3) одночасно провести штучне дихання і зовнішній непрямий масаж серця;

4) визначають стан важкості хворого, стан свідомості, пульс на магістральних судинах, ширину зіниць, наявність чи відсутність дихання чи інші ураження і визначають необхідну допомогу.

ХХVIІ. При шокові:

1) зменшити біль, напоїти водою, зігріти, забезпечити спокій і тишу, дбайливо транспортувати в лікувальний заклад;

2) винести на свіже повітря, покласти на спину з трохи закинутою назад головою; розстебнути одяг, підняти ноги потерпілого, поплескати по щоках, скропити холодною водою або дати понюхати речовину з різким запахом (нашатирний спирт);

3) визначають стан важкості хворого, стан свідомості, пульс на магістральних судинах, ширину зіниць, наявність чи відсутність дихання чи інші ураження і визначають необхідну допомогу.

4) одночасно провести штучне дихання і зовнішній непрямий масаж серця.

ХХVIІІ. При клінічній смерті:

1) зробити непрямий масаж серця;

2) відновити прохідність дихальних шляхів;

3) одночасно провести штучне дихання і зовнішній непрямий масаж серця;

4) забезпечити повний спокій і викликати лікаря.

ХХIX. Штучне дихання дорослим проводиться:

1) 12-15 разів за хвилину;

2) 15-18 разів за хвилину;

3) 60 разів на хвилину;

4) 90-120 разів на хвилину.

ХХХ. Штучне дихання дітям проводиться:

1) 15-18 разів за хвилину;

2) 60 разів на хвилину;

3) 12-15 разів за хвилину;

4) 90-120 разів на хвилину.

ХХХI. Непрямий масаж серця дорослим проводиться:

1) 12-15 разів за хвилину;

2) 60 разів на хвилину;

3) 90-120 разів на хвилину;

4) 15-18 разів за хвилину.

ХХХIІ. Непрямий масаж серця дітям проводиться:

1) 90-120 разів на хвилину;

2) 60 разів на хвилину;

3) 12-15 разів за хвилину;

4) 15-18 разів за хвилину.

ХХХІIІ. Якщо потопаючий знаходиться у свідомості, у нього наповнений пульс, збережене дихання:

1) забезпечити прохідність дихальних шляхів, розтерти його тіло руками або рушником, накрийте ковдрою;

2) потерпілого потрібно заспокоїти, покласти на тверду поверхню так, щоб голова була опущена низько, розтерти руками або сухим рушником, дати гаряче пиття і вкутати ковдрою;

3) нахиліть постраждалого через борт човна або, поклавши обличчям вниз, підніміть його в області тазу, звільніть дихальні шляхи;

4) зробити непрямий масаж серця.

ХХХIV. Якщо потопаючий знаходиться без свідомості, але у нього збережений задовільний пульс і дихання:

1) одночасно провести штучне дихання і зовнішній непрямий масаж серця;

2) нахиліть постраждалого через борт човна або, поклавши обличчям вниз, підніміть його в області тазу, звільніть дихальні шляхи, зробіть штучне дихання;

3) зробити непрямий масаж серця;

4) забезпечити прохідність дихальних шляхів, розтерти його тіло руками або рушником, накрити ковдрою.

ХХХV. Якщо потопаючий знаходиться без свідомості, відсутнє самостійне дихання, але зберігається серцева діяльність:

1) забезпечити прохідність дихальних шляхів, розтерти його тіло руками або рушником, накрити ковдрою;

2) нахиліть постраждалого через борт човна або, поклавши обличчям вниз, підніміть його в області тазу, звільніть дихальні шляхи; зробіть штучне дихання;

3) одночасно провести штучне дихання і зовнішній непрямий масаж серця;

4) зробіть штучне дихання.

ХХХVI. При ураженнях блискавкою:

1) необхідно негайно розпочати непрямий масаж серця і штучне дихання;

2) забезпечити повний спокій і негайно викликати лікаря;

3) забезпечити повний спокій, 2-3 - годинне спостереження і викликати лікаря;

4) визначають стан важкості хворого, стан свідомості, пульс на магістральних судинах, ширину зіниць, наявність чи відсутність дихання чи інші ураження і визначають необхідну допомогу.

Тема 5. Середовище життєдіяльності людини.

Тема 6. Негативні електричні та електромагнітні фактори. Негативні фактори на об'єктах торгівельного підприємництва.

Тема 7. Глобальні проблеми людства. Глобальні небезпеки туристичної індустрії.

Глобальні проблеми - це:

1) велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких (або незворотних) наслідків;

2) проблеми, що охоплюють всю Землю, все людство, всі держави і вимагають для свого вирішення спільних зусиль світової спільноти;

3) це проблеми забезпечення продовольством, надання освіти, зайнятості та якості життя населення, дефіциту природних ресурсів, екології і нестабільності в світі;

4) це проблеми забезпеченості людини енергією та сировиною.

Через які обставини у ХХ ст. виникли глобальні проблеми людства?

1) через виникнення ядерної, хімічної, бактеріологічної зброї та ракетної техніки;

2) конфронтацію і нетерпимість між державами;

3) через нераціональне природокористування;

4) через різке збільшення населення та посилення техногенного навантаження на географічне середовище;

Усі глобальні проблеми можна поділити на:

1) політичні, економічні, демографічні, соціальні та екологічні;

2) демографічні, психологічні, хімічні, соціальні та політичні;

3) політичні, ядерні, регіональні, економічні та психологічні;

4) соціальні, хімічні, психологічні, екологічні.

Демографічні проблеми - це:

1) зміна природного середовища в результаті антропогенних дій, що веде до порушення структури і функціонування природних систем і призводить до негативних соціальних, економічних та інших наслідків;

2) проблеми, що охоплюють всю Землю, все людство, всі держави і вимагають для свого вирішення спільних зусиль світової спільноти;

3) сукупність соціально-демографічних проблем сучасності, що зачіпають інтереси всього людства;

4) незадоволені повністю чи частково потреби та інтереси територіальної громади або її окремих складових, що сформульовані в загальному вигляді як певна соціальна задача, що потребує вирішення.

Яка з міжнародних організацій координує роботу з подолання глобальних проблем людства?

1) АСЕАН;

2) СНД;

3) ЄС;

4) ООН.

Нераціональне природокористування - це основна:

1) політична проблема;

2) соціальна проблема;

3) економічна проблема;

4) екологічна проблема.

До політичних проблем відносяться:

1) продовольчі, сировинні та енергетичні проблеми;

2) війни, озброєння глобального масштабу;

3) забруднення атмосфери, парниковий ефект, забруднення гідросфери, деградація ґрунтів;

4) освіта, культура, злочинність, охорона здоров'я.

Сутність екологічної проблеми полягає у:

1) значному погіршенні стану навколишнього середовища, глобальному забрудненні всіх природних компонентів;

2) глобальному забрудненні, нерівномірному освоєнні корисних родовищ, гонці озброєнь в глобальному масштабі;

3) швидкому перенаселенні країн, що розвиваються, зниженню кількості населення в розвинутих країнах, зростання міст;

4) зменшенні можливостей забезпечувати потреби населення, що постійно збільшується, продуктами харчування.

Які є способи подолання демографічної проблеми?

1) реальне роззброєння, взаєморозуміння, толерантність, довіра між країнами;

2) відповідна організація виробництва, екологічна освіта населення;

3) програма планування сім'ї, економічний і соціальний прогрес;

4) раціональне океанічне природокористування, заборона використовувати Світовий океан для поховання промислових відходів та енергетики.

Головна передумова успішного вирішення глобальних проблем - це:

1) розгляд їх у взаємопов'язаній цілісності, тісному переплетенні економічних, політичних, соціальних, культурних, технологічних, екологічних, психологічних та інших процесів;

2) програма планування сім'ї, економічний і соціальний прогрес;

3) реальне роззброєння, взаєморозуміння, толерантність, довіра між країнами;

4) раціональне використання всіх ресурсів харчування, докорінне оздоровлення екологічної ситуації.

Які міжгалузеві проблеми набувають усе більшої актуальності?

1) освоєння Світового океану та космосу;

2) забруднення атмосфери, парниковий ефект;

3) продовольчі, сировинні та енергетичні;

4) злочинність, тероризм;

На якій основі виникають регіональні конфлікти?

1) політичного протистояння Сходу і Заходу;

2) забруднення довкілля, збіднення генофонду Землі;

3) на національній і релігійній основі;

4) депопуляції населення.

В чому полягає глобальність проблеми народонаселення?

1) в тому, що вона не може бути локалізована в якомусь певному регіоні, а нерівномірне зростання чисельності населення в окремих країнах може викликати помітні зміни на геополітичній карті світу.

2) в реальному озброєнні, тероризмі, збільшенні соціальних хвороб;

3) в складній соціально-економічній ситуації в багатьох країнах світу;

4) у всесвітній кризі духовної культури, що сприяє переростанню цього негативного явища у проблему злочинності.

Просторам відкритого океану найбільшої шкоди завдає забруднення:

1) гідросфери;

2) нафтопродуктами;

3) продовольчими, сировинними та енергетичними продуктами;

4) хімікатами.

Які фактори спричиняють деградацію земель?

1) гірничі розробки, посилення водної і вітрової ерозії внаслідок людської діяльності;

2) відповідна організація виробництва, недостатня екологічна освіта населення;

3) глобальне забруднення, нерівномірне освоєння природних ресурсів4

4) різке збільшення населення та посилення техногенного навантаження на географічне середовище.

Вкажіть основні шляхи подолання екологічних проблем:

1) широке використання альтернативних джерел енергії;

2) розробка регіональних схем використання ресурсів в залежності від природних, економічних та соціальних особливостей території, перехід до замкнутих циклів їх використання;

3) перехід до матеріало- і енергозберігаючих технологій, комплексного використання сировини, створення маловідходного і безвідходного виробництв;

4) розв'язання проблем взаємовідносин між людиною і суспільством.

До економічних проблем людства відносяться проблеми:

1) охорони здоров'я, освіти, культури, злочинності та ін.

2) освоєння Світового океану та космосу;

3) сировинні, енергетичні та продовольчі;

4) виснаження природних ресурсів та погіршення стану довкілля.

Серед основних шляхів розв'язання економічних проблем є такі:

1) широке використання альтернативних джерел енергії;

2) перехід до матеріало- і енергозберігаючих технологій, комплексного використання сировини, створення маловідходного і безвідходного виробництв;

3) розробка регіональних схем використання ресурсів в залежності від природних, економічних та соціальних особливостей території, перехід до замкнутих циклів їх використання;

4) активна державна політика у сфері економіки, охорони здоров'я, освіти, культури, спорту.

...