Форми нарації в повістях А.П. Чехова: типологія і поетика

У повісті вагому роль відведено предметній нарації: «Гуров, не спеша, пошел на Старо-Гончарную, отыскал дом. Как раз против дома тянулся забор, серый, длинный, с гвоздями» [147, c. 138]; «И точно это были две перелетные птицы, самец и самка, которых поймали и заставили жить в отдельных клетках» [147, с. 143]. Окремі предмети, які отримують певні характеристики через нарацію оповідача чи персонажа, набувають функції символів. Так, будинок і паркан довкола уособлює замкнене й обмежене життя Анни Сергіївни, життя, повне фальшу й страждань. А образ перелітних птахів символізує драматизм стосунків героїв, неможливість їх спільного життя. Як відомо, образ птахів (птаха) в художній системі А. П. Чехова є наскрізним символом, значення якого посилюється в останній період творчості письменника («Чайка» та ін.).

У повісті можна виділити наступні типи діалогів: структурно-повний й структурно-неповний (присутність чи відсутність репліки), прямий або непрямий (за способом вираження чужої мови):

« - Он не кусается, - сказала она и покраснела.

- Можно дать ему кость? - и когда она утвердительно кивнула головой, он спросил приветливо:

- Вы давно изволили приехать в Ялту?

- Дней пять» [147, с. 128].

Форма даного діалогу є структурно-неповною й прямою.

Основними функціями діалогів є інформативна, експресивна, мотивна; вони знайомлять читача з персонажем, його подіями в житті (біографія, роздуми, минуле життя). Авторська мова може бути включеною до діалогу для того, щоб надати додаткові відомості про персонажів: «Нехорошо, - сказала она. - Вы же первый меня не уважаете теперь. На столе в номере был арбуз. Гуров отрезал себе ломоть и стал есть не спеша. Прошло по крайней мере полчаса в молчании…

- Отчего бы я мог перестать уважать тебя? - спросил Гуров. - Ты сама не знаешь, что говоришь» [147, с. 132].

Іншим типом діалогу є непрямий, основна функція якого є передача розмови персонажів: «Говорили о том, как душно после жаркого дня. Гуров рассказал, что он москвич, по образованию филолог <…> А от нее он узнал, что она выросла в Петербурге, но вышла замуж в С.» [147, c. 130].

Оповідь будується довкола двох головних героїв. Другорядних персонажів автор змальовує лише в розмовах Гурова й Анни Сергіївни, побічно й частково в спостереженнях розповідача.

Задля визначення душевних станів персонажів автор неодноразово використовує такі оцінні форми, як: «казалось» «было душно», «скучно», «уже скучно слушать», «так же равнодушно и глухо», «должно быть» та ін. Слово «казалось» вживається 18 раз в повісті «Дама с собачкой» А. П. Чехова [3, c. 573]. У значенні цього слова, автор розрізняє чимало смислових значень залежно від контексту. У даній повісті слова «казалось», «кажется», «казались» використовуються для передачі вражень, сприйняття героєм певних подій, констатації факту. Варто зазначити, що автор досить часто й влучно використовує безособові фрази («ему казалось», «ей скучно», «ему вспомнилось», «его раждражал», «его уже тянуло» тощо), які відображають внутрішній стан героїв.

Синтаксис й стилістика мови є дуже насиченими й водночас простими в прозі А. П. Чехова. У повісті «Дама с собачкой» автор досить часто використовує складносурядні й складнопідрядні речення: «его женили рано, когда он был еще студентом второго курса, и теперь жена казалась в полтора раза старше его», «ее выражение, походка, платье, прическа говорили ему, что она из порядочного общества, замужем, в Ялте в первый раз и одна» [147, с. 128]. Такі речення й фрази є характерними для прози А. П. Чехова, оскільки вони передають судження, почуття, переживання не автора, а його героїв.

Провідним образом у повісті є образ моря. Через зображення моря, його сприйняття героями й оповідачем нерідко розкриваються моменти їх духовного життя. «Он смотрел ей в неподвижные, испуганные глаза, целовал ее, говорил тихо и ласково, и она понемногу успокоилась, и веселость вернулась к ней; стали оба смеяться. Потом, когда они вышли, на набережной не было ни души, город со своими кипарисами имел совсем мертвый вид, но море еще шумело и билось о берег; один баркас качался на волнах, и на нем сонно мерцал фонарик», - так змальовано море в хвилини першої близькості закоханих [147, с. 133]. В Ореанді Гуров і Анна Сергіївна чують шум моря, який символізує вічність, безкрайність, відновлення життя: «Листва не шевелилась на деревьях, кричали цикады, и однообразный, глухой шум моря, доносившийся снизу, говорил о покое, о вечном сне, какой ожидает нас. Так шумело внизу, когда еще тут не было ни Ялты, ни Ореанды, теперь шумит и будет шуметь так же равнодушно и глухо, когда нас не будет» [147, с. 133].

Деякі дослідники (наприклад, Н. Дмитрієва та ін.) [35] вважають, що твір відбиває хвилі (коливання) у долях двох людей, котрі не змогли знайти виходу з ситуації. Із цим важко не погодитися. До цього можна додати тільки те, що море уособлює не тільки життєві перипетії, а й стихію вільного почуття, внутрішню свободу, яку здобули герої у своїх стосунках.

З метою розкриття справжнього почуття А. П. Чехов великого значення надає описам природи, особливо ялтинським пейзажам. Вони відображають настрої, відносини, думки головних героїв: «Они гуляли и говорили о том, как странно освещено море: вода была сиреневого цвета, такого мягкого и теплого, и по ней от луны шла золотая полоса» [147, с. 134]. Образ моря змальовано не предметно, а за допомогою висловлювань героїв та автора. Море символізує свободу думок, дій, вчинків, а також гармонію з самим собою та іншими людьми. Образ моря є багатозначним та контекстним поняттям, оскільки його настрій та смисл залежать від поведінки головного героя.

Семантика слова «море» не є однозначною, що означає не лише природне явище. Слово «море» увібрало в себе різні символічні значення. По-перше, море існує само по собі, незалежно від настрою та вчинків героїв: «листва не шевелилась на деревьях, кричали цикады, и однообразный, глухой шум моря, доносившийся снизу, говорил о покое, о вечном сне, какой ожидает нас» [147, с. 133]. По-друге, море постає ніби живою субстанцією, що увиразнює стихію життя. По-третє, море є стильовою домінантою твору, його наскрізним символом і лейтмотивом, в якому поєдналося минуле, теперішнє й майбутнє: «шум моря <…> говорил о покое, о вечном сне, какой ожидает нас» [147, c. 133]. Образ моря виконує наступні функції в повісті: мотивну, імагогічну, філософську, психологічну. Море виступає як центральний структурно-композиційний елемент повісті, який формує присутність (чи відсутність) таких життєвих орієнтирів, як свобода, кохання, життя та ін.

Основними формами підтексту в повісті є відкрита кінцівка, постійна напруга й інтрига оповіді. Початок та фінал повісті не є взаємозалежними та пов'язаними. Першу зустріч змальовано у побутовому плані (зустріч героїні з Гуровим, неочікувана інтрига). А закінчується твір великим коханням й стражданням. Тобто фінал переводить побутовий план на план буттєвий, що є характерним для індивідуального стилю А. П. Чехова, особливо пізнього періоду творчості. Остання фраза повісті: «Трудное только начинается» вказує на складність стихії життя, його неоднозначність і проблемність [147, c. 143]. Отже, повість «Дама с собачкой», як й інші повісті А. П. Чехова, набуває ознак роману, оскільки в ній змальовано «проблемного індивіда в проблемній ситуації» (Д. Лукач), а життєві колізії є принципово не завершеними й пролонгованими у часі [76].

Кохання Гурова змінило його погляди й вчинки. До зустрічі з Анною Сергіївною він занурювався в атмосферу легковажних стосунків, вульгарних розмов та ін. Після появи справжнього кохання він став напрочуд вразливим до будь-яких проявів вульгарності: «Если б вы знали, с какой очаровательной женщиной я познакомился в Ялте!», - так описує він даму з собачкою своєму приятелю [147, с. 137]. З цього часу відбулася зміна в його житті як у плані зовнішніх подій, так і внутрішніх.

Важливим компонентом у створенні наративної структури твору є художня деталь. «Осетрина с душком» є важливою смисловою деталлю повісті [147, c. 137]. Після такої фрази герой зрозумів, що весь світ навколо нього є брутальним, підлим, банальним. У кульмінаційний момент твору автор звертає увагу на вагому деталь, яка має на меті розкрити духовну еволюцію героя. Вираз обличчя, тембр голосу, плач, пауза, незначні репліки є суттєвими вираженнями характеру й психології людини в чеховському творі. Так, наступною змістовою деталлю можна вважати звертання дружини до Гурова: «…называла мужа не Дмитрием, а Димитрием..» [147, с. 128]. «Офіціозність» звернення характеризує її прагнення підвищити ранг чоловіка, а разом з тим й значення власної персони.

Такі художні деталі, як «сказочная обстановка - моря, гор, облаков, широкого неба», а потім «первый снег», «белая земля», «белые крыши» створюють картину радості й поетичності: «Сидя рядом с молодой женщиной, которая на рассвете казалась такой красивой, успокоенный и очарованный в виду этой сказочной обстановки - моря, гор, облаков, широкого неба, Гуров думал о том, как, в сущности, если вдуматься, все прекрасно на этом свете, все, кроме того, что мы сами мыслим и делаем, когда забываем о высших целях бытия, о своем человеческом достоинстве» [26, с.148].

Вагоме місце в повісті посідає прийом повтору: деталі й образу: «Анна Сергеевна смотрела в лорнетку на пароход, как бы отыскивая знакомых, и когда обращалась к Гурову, то глаза у нее блестели. Она много говорила, и вопросы у нее были отрывисты, и она сама тотчас же забывала, о чем спрашивала; потом потеряла в толпе лорнетку» [147, c. 131]; «Вошла и Анна Сергеевна. Она села в третьем ряду, и когда Гуров взглянул на нее, то сердце у него сжалось, и он понял ясно, что для него теперь на всем свете нет ближе, дороже и важнее человека; она, затерявшаяся в провинциальной толпе, эта маленькая женщина, ничем не замечательная, с вульгарной лорнеткой в руках, наполняла теперь всю его жизнь» [147, c. 139]. Спочатку Анна Сергіїївна загубила лорнетку у стані замріяності й закоханості, а нині вона «замішалася» в натовпі разом з нею. А. П. Чехов описує стан Гурова через її зовнішність, предмети, подробиці, деталі.

Назва твору «Дама с собачкой» є експліцитним вираженням авторської позиції, оскільки знаменує розповідь про головну героїню повісті, її життя, сумніви й настрої. Крім того, у назві втілено й ту першу, колективну, точку зору, яка виявлена через безособову форму «Говорили, что». У такий спосіб письменник стикає ніби дві позиції: точка зору «всіх» щодо Анни Сергіївни (погляд брутальності, банальності) і потім точка зору «одного» - Гурова, котрий ставиться до неї з часом не так, як усі, а зі справжнім почуттям.

І. О. Бунін вважав повість «Даму с собачкой» однією із найкращих повістей митця. А от Л. М. Толстой не зрозумів чеховських героїв. 16 січня 1900 р. він записав у щоденнику такі враження від твору: «Читал «Даму с собачкой» Чехова. Это всё Ницше. Люди, не выработавшие в себе ясного миросозерцания, разделяющего добро и зло. Прежде робели, искали; теперь же, думая, что они по ту сторону добра и зла, остаются по сю сторону, т. е. почти животные» [67, c. 205].

Отже, повість «Дама с собачкой» є однією із вершинних у пізній творчості митця. Важливу роль у створенні наративної структури повісті відіграють різні форми оповіді (суб'єктивна, об'єктивна, змішана), наративний час і простір, художні деталі (слова, фрази), підтекст, символи, які розкривають етапи внутрішнього життя героїв та основні опозиції твору: «справжнє_несправжнє», «столиця_провінція», «природне_неприродне».

Висновки до розділу

В останній період творчості А. П. Чехова простежується посилення ролі поліфонізму, підтексту, взаємодії епічного, ліричного і драматичного начал, що знаходить відбиток у різноманітних формах нарації. Чеховські повісті другої половини 1890-х років відзначаються багатоплановістю, що сприяє переходу від побуту до питань буття. У душі головного героя Мисаїла Полознєва («Моя жизнь») розгортається боротьба за власне єство. У цій боротьбі герой вступає в конфлікт не тільки із батьком, а й з усім довколишнім світом, мертвотною атмосферою суспільства. Гомодієгетична оповідь об'єднує різноманіття екстрадієгетичних ситуацій, у які потрапляє герой. Панорамного зображення конфлікту письменник досягає за рахунок віддзеркаленого відображення події (ситуації), суміщення різних наративних ракурсів, психологізації підтексту й деталей. У повісті накреслено романні колізії, що не отримують визначеного завершення, а мають продовження у часі. За подробицями й окремими подіями у творі приховано драматизм буття цілого покоління.

У повісті «Мужики» втілено множинність точок зору на зображення людського життя, в якому автор убачає прихований трагізм. В об'єктивній оповіді поєднуються елементи натуралізму (відображення суцільного потоку дійсності, фактографічні деталі, органічний зв'язок персонажів із середовищем), реалізму (створення соціальних типів доби) і модернізму (особливо у відображенні картин природи як контрасту до важких побутових умов і безвиході). Важливу роль митець приділяє відтворенню емоційних станів персонажів драматизованими (завдяки виразності жестів, міміки, деталей тощо) і ліризованими засобами (ритмізація прози, звукопис тощо).

У повістях «Ионыч» і «Человек в футляре» змальовано духовну деградацію людини й суспільства. Центральною категорією, що визначає наративну будову творів, є час, від якого залежать внутрішні стани персонажів. У повісті «Ионыч» чітко простежується біографічний стрижень наративу - історія життя Старцева, на яку накладаються інші історії. В об'єктивну оповідь включені суб'єктивні наративні конструкції (через монологи, діалоги, непряму мову), що дозволяє авторові багатогранно розкрити трагізм духовної нівеляції особистості. Переплетення думок персонажа із авторською розповіддю, непомітний перехід від авторського слова до слова персонажа є домінантою стилю пізнього А. П. Чехова. Вставні слова і конструкції, а також інші оціночні форми оповіді увиразнюють динаміку образу Старцева.

Романний наратив у повісті «Человек в футляре» засвідчує наявність одного центрального героя, життя якого є відображенням долі певного типу людей - духовно нівельованих суспільством. Прийом «розповідь у розповіді» надає об'ємності романній історії на соціально-історичному тлі. Наратори-спостерігачі й учасники життєвих колізій Бєлікова втілюють різні точки зору на явище «футлярності», знецінення людського «Я». Хоча історія про Бєлікова завершується смертю героя, твір загалом відзначається відкритістю наративного сюжету, настановою на зображення не завершеної у своїх формах дійсності. Те, що повість «Человек в футляре» входить у цикл творів про кохання (разом із оповіданнями «Крыжовник» и «О любви»), засвідчує пошуки А. П. Чеховим засобів циклізації певних тем і мотивів, шляху до великих епічних форм.

Романне мислення у повісті «Дама с собачкой» засвідчує прийом «нанизаних» наративних частин (розділів), кожна з яких має більш-менш завершену будову, а всі разом вони відтворюють загальну драму людського буття, що має протяжність у часі й просторі. Образ наратора значно ускладнений, він є не тільки учасником власної життєвої історії, а й тим, хто її осмислює і наново переживає з відстані часу. У творі поєднуються жанрові ознаки новели, драми (мелодрами), філософсько-психологічного роману, ліричного твору. Вплив модернізму на реалістичну оповідь виявляється у настанові на відтворенні емоційних станів, душевних страждань, процесів свідомості й підсвідомості. Відкритість романної ситуації досягається з допомогою підтексту, незавершених фраз, контурності образів і ситуацій.

Висновки

Форми нарації є важливим показником індивідуального стилю письменника, його динаміки та структури. Змінність форм нарації у повістях А. П. Чехова 1880-1890-х років демонструє еволюцію поглядів і художнього методу письменника, а також загальні закономірності й тенденції літературного процесу.

У повістях 1880-х років («Драма на охоте», «Огни», «Именины» та ін.) оповідь будується довкола окремої події чи випадку, про який повідомляє наратор (гомодієгетичний або гетеродієгетичний), що змальований у різних наративних ситуаціях (екстрадієгетичній або інтрадієгетичній). Водночас уже в перших повістях письменника виявляється переключення або нашарування різних точок зору, використання різних типів мовлення (монологічного, діалогічного, непрямої мови, вставних оціночних конструкцій тощо). Крім того, синтетична структура оповіді утворюється за рахунок ліризації («Степь») або драматизації («Драма на охоте») сюжету, що виявляється через переживання наратором тієї чи іншої події. У повістях «Степь» и «Скучная история» оповідь формують різноманітні засоби психологізму (деталь, підтекст, суб'єктивований пейзаж тощо), які дозволяють письменникові розкрити духовні стани особистості перехідної доби. У повістях А. П. Чехова цього періоду розробляються мотиви відчуження, страждання, самотності, тривоги та інші. Письменник використовує різні форми нарації, а саме: об'єктивна та суб'єктивна, гомодієгетична та гетеродієгетична, експліцитна (за типом наратора та способом його проявлення у творах); лінійна і колоподібна (за наративним сюжетом); однопланова, драматизована, ліризована (за наративним простором); послідовна (за наративним часом); монологічна і діалогічна (за участю персонажів у наративній структурі).

У повістях першої половини 1890-х років («Жена», «Дуэль», «Рассказ неизвестного человека» та ін.) наративна структура ускладнюється за рахунок суміщення різних ракурсів нарації. Фабула в різноманітних формах нарації набуває ширшого значення - соціально-історичного, психологічного, філософського. А. П. Чехов поступово відмовляється від життєвих історій, натомість на перший план виходить історія життя героя, котрий нерідко сам розповідає про неї із акцентуацією тих фактів, які мають для нього особливе внутрішнє значення. Це засвідчує формування романного мислення в повістях письменника. Повістування, що формується довкола біографії персонажа (персонажа-наратора), розширюється до характеристики духовного стану суспільства загалом. Якщо в повістях 1880-х років здебільшого використовувався тип наратора як учасника і спостерігача події, то тепер письменник більше використовує типи, спрямовані на діалогічний пошук істини у глобальному масштабі (не тільки для себе одного): співрозмовник, протагоніст, «двійник», «невідомий» та ін. Відповідно змінюються й поетикальні засоби нарації, серед яких велику роль відіграють сповіді, марення, сновидіння, ідейні диспути тощо, в яких наратори проходять важкий шлях до самоусвідомлення драми особистого та загального існування. Чеховських розповідачів цього періоду об'єднує нестабільність внутрішнього стану, вони мають приймати важливі рішення, що стосуються не окремого випадку чи події, а людського існування загалом. У повістях цього періоду провідними стають мотиви хвороби, духовної нереалізованості, пошуку щастя тощо.

Серед форм нарації даного періоду домінантними є змішана гомодієгетична та гетеродієгетична, експліцитна та імпліцитна (за типом наратора і способом його проявлення у творах); концентрична і фрагментарна (за наративним сюжетом); ретроспективна, перервна, суб'єктивована (за наративним часом); багатопланова, психологізована, драматизована, ліризована (за наративним простором); діалогічна, поліфонічна (за участю персонажів у наративній структурі).

Твори А. П. Чехова другої половини 1890-х років засвідчують подальший шлях письменника до опанування романного мислення. Історія життя, висвітлена в наративних формах, поступово перетворюється на історію буття людини та її покоління. Наратор постає як духовний симптом епохи.

Повісті А. П. Чехова останнього періоду відзначаються збільшенням ролі елементів модернізму, які поширюються в реалістичному повістуванні. Письменник суміщає різні наративні шари, ракурси бачення, просторово-часові площини. Композиція «розповідь у розповіді» дозволяє створити багатошарову наративну структуру, де образи й ситуації набувають різного значення.

Серед форм нарації у повістях А. П. Чехова другої половини 1890-х років переважають змішані, гетеродієгетична, гомодієгетична, імпліцитна (за типом наратора і способом його проявлення у творах); фрагментарна, рамкова, колоподібна (за наративним сюжетом); ретроспективна, перервна, суб'єктивована та об'єктивована (за наративним часом); багатопланова, психологізована, ліризована (за наративним простором); лейтмотивна (за реалізацією мотивів); поліфонічна і панорамна (за участю персонажів у наративній структурі).

У наративній структурі повістей А. П. Чехова другої половини 1890-х років виявляється взаємодія епічних, драматичних і ліричних начал, різних напрямів і течій (реалізму, натуралізму, модернізму), а також елементів інших жанрів (оповідання, новели, роману, щоденника, автобіографії тощо).

Специфіка індивідуального стилю А. П. Чехова в його повістях виявилася в різноманітті типів нараторів, які засвідчують пошуки письменником нових шляхів у галузі філософсько-психологічної прози. За участю чеховських нараторів у подіях чи історіях, про які повістується, можна виділити такі типи, як «учасник» (той, хто безпосередньо брав участь у змальованих подіях), «співучасник» (той, хто не брав участі в подіях, але емоційно співпереживає тим персонажам, про кого розповідає), «співрозмовник» (той, хто бере участь в обговоренні події чи історії), «спостерігач» (той, хто зовні спостерігав за подіями і нейтрально повідомляє про них). За психологічними характеристиками можна виділити такі типи нараторів, як «мислитель», «незадоволений» (ситуацією, людьми, життям), «шукач» (істини, сенсу життя, справжнього кохання і т.д.), «страдник», «зайва людина», «такий, як усі» тощо. За експлікацією в тексті - «відомий» (з виразними соціально-психологічними рисами) і «невідомий» (прихований образ, що забезпечує об'єктивну нарацію). Нерідко в одному образі можуть поєднуватися різні типи нараторів, що свідчить про багатогранність і пластичність чеховських розповідачів.

Домінантною рисою нараторів у повістях А. П. Чехова є їх незавершеність і динамізм. Протягом повістування вони здатні внутрішньо змінюватися (у своїх оцінках, почуттях, психологічних рисах, ставленні до подій і персонажів і т.д.). Це дозволяє письменникові, з одного боку, створити ефект безпосередньої «живої» оповіді, а з іншого боку, відтворити події та образи з «плинної» (нестабільної) точки зору. Таким чином, події та образи повертаються до читача різними гранями, набувають різних смислів і емоційного забарвлення, постають об'ємнішими й пластичнішими.

У повістях 1880-1890-х роках А. П. Чехов йде шляхом об'єктивації позиції автора, котрий здебільшого виражає свою точку зору й оцінку не прямо, а опосередковано - через персонажів, різних типів нараторів, сюжетні колізії тощо. Об'єктивний стиль, що характеризує авторську оповідь, дозволяє митцеві легко переходити від одного предмета зображення до іншого, вільно «переключати» точки зору, зображувати образ чи ситуацію у різних ракурсах. Об'єктивній позиції автора сприяють підтекст, «поезія речей» (коли речі «говорять» більше за самих персонажів - свідчать про їхній стан, переживання і т.д.), нульова фокалізація та інші засоби. Поєднання або розходження позицій автора, наратора і персонажа впливає на наративну структуру повістей А. П. Чехова.

Слід відзначити особливості підходу А. П. Чехова до відображення сюжету і художнього конфлікту. Сюжет у повістях митця найчастіше розгортається не в реальному хронологічному часі, а перенесений до сфери нарації, тобто про ті чи ті події, життєву історію здебільшого повідомляється, а відповідно - вони переосмислюються з відстані часу. Художній конфлікт також відбувається не тільки у зовнішньому плані, а й у внутрішньому. Через розповідь герої нерідко усвідомлюють свої помилки, втрати, нездійсненність мрій і прагнень, нереалізованість у житті, відчуженість, самотність, невлаштованість існування. Серед наративних способів розкриття художнього конфлікту у повістях А. П. Чехова вирізняються різні види монологів і діалогів, паралельна нарація, художня деталь, що набуває символічності й багатозначності протягом оповіді та ін.

Розробляючи жанр філософсько-психологічної повісті, А. П. Чехов тим самим прокладав нові наративні стратегії, важливі не тільки для цього жанру, а й для інших епічних жанрів, передусім для роману. Серед таких стратегічних художніх рішень, здійснених письменником, слід назвати деепізацію (коли на перший план виходить не факт чи подія, а емоційно-психологічні стани, відтворення загальної атмосфери в суспільстві), ліризацію (за рахунок розвитку суб'єктивної нарації), настанову на окрему історію життя як відображення історії суспільства чи буття загалом, множинність точок зору (на одну й ту саму подію, історію життя) і художній синтетизм оповіді (за рахунок поєднання різних родів, жанрів, стильових тенденцій).

Список використаних джерел

1. Андреева Е. В. Речь героя и позиция автора в поздних рассказах А. П. Чехова: дисс. ... кандидата филол. наук : 10.02.01 / Елена Владимировна Андреева. - Санкт-Петербург, 2004. - 192 с.

2. Андреева Е. В. Речь героя и позиция автора в поздних рассказах А. П. Чехова : автореф. дисс. на соискание уч. ступеня канд. филол. наук : спец. 10.02.01 «Русский язык» / Е. В. Андреева. - СПб., 2004. - 23 с.

3. А. П. Чехов: pro et contra. В 2-х томах / [составление, вступ. статья, общая редакция И. Н. Сухих, коммент. А. С. Степановой]. - СПб. : РХГА, 2010. - Т. 2. - 1094 с.

4. А. П. Чехов в воспоминнаниях современников (1960 и 1986 гг.) / [авт. текста Н. И. Гитовоч, И. В. Федорова]. - М. : Художественная литература, 1960. - 834 с.

5. А. П. Чехов в воспоминнаниях современников (1960 и 1986 гг.) / [авт. текста Н. И. Гитовоч, И. В. Федорова]. - М. : Художественная литература, 1986. - 734 с.

6. Антон Чехов и его критик Михаил Меньшиков: Переписка, дневники, воспоминания, статьи / [сост. статья, подгот. текстов и примеч. А. С. Мелковой]. - М. : Русский путь, 2005. - 476 с.

7. Базилян А. А. Нарація у Ф. Достоєвського та Я. Івашкевича як засіб створення типу: компаративний аспект / А. А. Базилян // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2006. - № 26. - С. 173-176.

8. Барлас Л. Г. Язык повествовательной прозы Чехова: Проблемы анализа / Л. Г. Барлас. - Рн / Д. : Издательство Ростовского Университета, 1991. - 208 с.

9. Барт Р. Введение в структурный анализ повествовательных текстов / Р. Барт // Зарубежная эстетика и теория литературы ХIХ_ХХ вв. Трактаты, статьи, эссе. - М. : Изд-во МГУ, 1987. - 387 с.

10. Барт Р. Смерть автора / Р. Барт // Избранные работы: Семиотика. Поэтика. - М. : Прогресс, 1989. - С. 384_392.

11. Барт Р. Від твору до тексту / Ролан Барт; [пер. з фр.: Марії Зубрицької] // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття. - Львів : Літопис, 1996. - С. 380_384.

12. Баскакова Л. В. Языковое мастерство А. П. Чехова / Л. В. Баскакова. - Рн / Д. : Издательство Ростовского университета, 1990. - 144 с.

13. Бахтин М. М. Проблема речевых жанров: В 7 томах / М. М. Бахтин. - М. : Русские словари, 1996. - Т. 5: Работы 1940_1960 гг. - С. 159_286.

14. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского / М. М. Бахтин. - М. : Советская Россия, 1979. - 320 с.

15. Белкин А. А. Читая Достоевского и Чехова / А. А. Белкин. - М. : Художественная литература, 1973. - 304 с.

16. Белкин А. А. Чудесный зонтик. Об искусстве художественной детали у Чехова / А. А. Белкин // Читая Достоевского и Чехова. Статьи и разборы. - М. : Художественная литература, 1973. - С. 221_229.

17. Бердников Г. П. А. П. Чехов. Идейные и творческие искания / Г. П. Бердников. - М. : Художественная литература, 1984. - 511 с.

18. Бехта І. А. Дискурс наратора в англомовній прозі / І. А. Бехта. - К. : Грамота, 2004. - 304 с.

19. Бехта І. А. Наратор та форми нарації у сучасній англомовній прозі / І. А. Бехта // Вісник. - Черкаси, 2001. - Вип. 24. - С. 68_72. - (Серія «Філологічні науки»).

20. Борисова Т. А. Нарратология Жерара Женетта / Т. А. Борисова // Науковий вісник. - Ізмаїл, 2003. - Вип. 15: Спецвипуск. - С. 38_43.

21. Ватченко С. А. Жерар Женетт и Поль Рикер о категории повествования / С. А. Ватченко // Від бароко до постмодернізму. - Д., 2005. -Вип. 7. - С. 4_14.

22. Виноградов В. В. Сюжет и стиль: Сравнительно-историческое исследование / В. В. Виноградов. - М. : Изд-во Академии Наук СССР, 1963. - 192 с.

23. Виноградов В. В. Проблема авторства и теория стилей / В. В. Виноградов. - М. : Гослитиздат, 1961. - 614 с.

24. Гайдук В. К. Творчество А. П. Чехова 1887_1904 гг. / В. К. Гайдук. - Иркутск : Издательство Иркутскуго института, 1986. - 125 с.

25. Гиршман М. М. Изучение диалектики общего и индивидуального в стиле / М. М. Гиршман // Теория литературных стилей. Современные аспекты изучения : сборник статей. - М. : Наука, 1982. - С. 9_18.

26. Гиршман М. М. Повествователь и герой / М. М. Гиршман // Чехов и Лев Толстой. - М. : Наука, 1980. - С. 135_410.

27. Головачева А. Г. Пушкин, Чехов и другие: поэтика литературного диалога / А. Г. Головачева. - Симферополь : Доля, 2005. - 304 с.

28. Голубков В. В. Мастерство А. П. Чехова / В. В. Голубков. - М. : Издательство Московского университета, 1958. - 265 с.

29. Горнфельд А. Г. Чеховские финалы / А. Г. Горнфельд // А. П. Чехов: pro et contra. - СПб. : РХГА, 2010. - С. 458_487.

30. Горшков А. И. Лекции по русской стилистике / А. И. Горшков - М. : Литературный институт имени А. М. Горького, 2000. - 269 с.

31. Громов М. П. Книга о Чехове / М. П. Громов. - М. : Современник, 1989. - 384 с.

32. Гурвич И. А. Проза Чехова / И. А. Гурвич. - М. : Художественная литература, 1970. - 182 с.

33. Ґреймас А. Ж. Структурная семантика. Поиск метода / А. Ж. Ґреймас; [пер. с фр.: Людмила Зимина]. - М. : Академический проект, 2004. - 368 с.

34. Дерман А. Б. О мастерстве Чехова / А. Б. Дерман. - М. : Советский писатель, 1959. - 207 с.

35. Дмитриева Н. А. Послание Чехова / Н. А. Дмитриева. - М. : Прогресс-Традиция, 2007. - 368 с.

36. Дмитриева Н. А. Черный монах А. П. Чехова / Н. А. Дмитриева // Истина и Жизнь. - М. : Прогресс-Традиция - 2000. - № 4. - С. 30_35.

37. Добин Е. С. Искусство детали: наблюдения и анализ / Е. С. Добин. - Л. : Советский писатель, 1975 - 192 с.

38. Долежел Л. Нейтрализация противопоставлений в языково-стилистической структуре эпической прозы / Л. Долежел // Проблемы современной филологии. - М., 1965 - С. 116_123.

39. Есин А. Б. Принципы и приемы анализа литературного произведения: [Учебное пособие] / А. Б. Есин. - [3_е изд]. - М. : Флинта, Наука, 2000. - 248 с.

40. Есин А. Б. Стиль // Введение в литературоведение: Литературное произведение. Основные понятия и термины / Л. В. Чернец, В. Е. Хализев, С. Н. Гройтман и др. - М. : Академия, 1999. - С. 350_363.

41. Женетт Ж. Вымесел и слог: fictio e dictio / Ж. Женетт // Фигуры. В 2-х томах. - М. : Изд-во Сабашниковых, 1998. - Т. 2. - С. 342-366.

42. Женетт Ж. Границы повествовательности / Ж. Женетт // Фигуры. В 2-х томах. - М. : Изд-во Сабашниковых, 1998 - Т. 1. - С. 283-299.

43. Женетт Ж. Повествовательный дискурс / Ж. Женетт // Фигуры. В 2-х томах. - М. : Изд-во Сабашниковых, 1998. - Т. 2. - С. 60_280.

44. Жирмунский В. М. Теория литературы. Поэтика. Стилистика: Избранные труды / В. М. Жирмунский. - М. : Наука, 1977. - 407 с.

45. Зинько Ф. З. Рассекреченный Чехов и Бунин / Ф. З. Зинько. - Одесса : Печатный дом, 2009. - 95 с.

46. Іванисенко В. П. Народження стилю (Творча індивідуальність у поезії) / В. П. Іванисенко - К. : Наукова думка, 1964. - 299 с.

47. Иванчикова Е. А. Рассказчик в повествовательной структуре произведений Достоевского / Е. А. Иванчикова // Достоевский. В 18-ти томах. - СПб., 1994. - Т. 11. - С. 41_50.

48. Ильин И. П. Нарратология / И. П. Ильин // Современное зарубежное литературоведение: концепции, школы, термины: энциклопедический справочник. - М. : Интрада, 1996. - С. 74_79.

49. Ильин И. П. Нарратив / И. П. Ильин // Западное литературоведение ХХ века: Энциклопедия. - М., 2004. - С. 275_277.

50. Капитанова Л. А. А. П. Чехов в жизни и творчестве / Л. А. Капитанова. - М. : ООО «ТИД» Русское слово-РС, 2000. - 88 с.

51. Капленко О. М. Наративні структури в українській авангардній прозі 20-х років ХХ століття: дис. … канд. філол. наук : 10.01.01 / Оксана Миколаївна Капленко. - К., 2005. - 200 с.

52. Катаев В. Б. Проза Чехова: проблемы интерпретации / В. Б. Катаев. - М. : Издательство Московского университета, 1979. - 326 с.

53. Катаев В. Б. Литературные связи Чехова / В. Б. Катаев. - М. : МГУ, 1989. - 260 с.

54. Катаев В. Б. Сложность простоты: Рассказы и пьесы Чехова. В помощь преподавателям, старшеклассникам и абитуриентам / В. Б. Катаев. - М. : Изд-во МГУ, 2002. - 112 с.

55. Категории поэтики в смене литературных эпох / [С. С. Аверинцев, М. Л. Андреев, М. Л. Гаспаров и др.] // Историческая поэтика. Литературные эпохи и типы художественного сознания : сб. статей. - М. : Наследие, 1994. - С. 3_38.

56. Качмар В. М. Повістева творчість Богдана Лепкого. Типи нарації: дис… канд. філол. наук : 10.01.01 / Віра Михайлівна Качмар. - К., 2006. - 201 с.

57. Киселева Л. Ф. О стилевой доминанте / Л. Ф. Киселева // Теория литературных стилей. Современные аспекты изучения : сб. статей. - М. : Наука, 1982. - С. 301_319.

58. Кожевникова Н. А. Стиль Чехова / Н. А. Кожевникова. - М. : Азбуковник, 2011. - 488 с.

59. Кожевникова Н. А. Язык и композиция произведений А. П. Чехова / Н. А. Кожевникова. - Н. Новгород : ННГУ им. Н. И. Лобачевского, 1999. - 103 с.

60. Козакова Л. О. Наративний дискурс малої прози О. Гончара / Л. О. Козакова. - К. : ВПЦ Київський університет, 2003. - 98 с.

61. Козирєва Н. Ю. Взаємодія епічного, драматичного та ліричного начал в оповіданнях А. П. Чехова 80-х років: дис. … канд. філол. наук : 10.01.02 / Наталія Юріївна Козирєва. - Дніпропетровськ, 2001. - 220 с.

62. Козирева Н. Ю. Лирическое начало в повести А. П. Чехова «Степь» / Н. Ю. Козирева // Русь-Россия и Великая Степь. - Симферополь, 1999. - С. 94_95.

63. Корная М. И. Номинативные и безличные предложения как стилеобразующие средства в рассказах Чехова : автореф. дисс. на соискание уч. cтупеня канд. филол. наук : спец. 10.01.01 «Русская литература» / М. И. Корная. - М., 1965. - 21 с.

64. Корольова А. В. Типологія наративних кодів інтимізації в художньому тексті / А. В. Корольова. - К. : Видавничий центр КНЛУ, 2002. - 267 с.

65. Коцюбинська М. Х. Література як мистецтво слова / М. Х. Коцюбинська. - К. : Наукова думка, 1965. - 323 с.

66. Кубасов А. В. Рассказы Чехова: поэтика жанра / А. В. Кубасов. - Свердловск. : Изд-во Свердловского педагогического института, 1990. - 72 с.

67. Кубасов А. В. Проза А. П. Чехова: искусство стилизации / А. В. Кубасов. - Екатеринбург : Издательство Урал. гос. пед. ун-та, 1998. - 399 с.

68. Кузичева А. П. Ваш Чехов / А. П. Кузичева. - М. : Согласие, 2000. - 388 с.

69. Кухар-Онишко О. С. Індивідуальний стиль письменника: генезис, структура, типологія / О. С. Кухар-Онишко. - К. : Вища школа, 1985. - 172 с.

70. Л. Н. Толстой и А. П. Чехов: рассказывают современники, архивы, музеи / [авт. текста А. С. Мелкова]. - М. : Наследие, 1998. - 390 с.

71. Левчик Н. В. Традиційне й нове в стилі М. П. Старицького-поета / Н. В. Левчик // Індивідуальні стилі українських письменників XIX - початку XX століття. - К. : Наукова думка, 1987. - С. 199_206.

72. Легкий М. З. Форми художнього викладу в малій прозі І. Франка: дис. … канд. філол. наук: спец. 10.01.01 / Микола Зіновійович Легкий. - Львів, 1997. - 187 с.

73. Линков В. Я. Художественный мир прозы А. П. Чехова / В. Я. Линков. - М. : Издательство Московского университета, 1982. - 128 с.

74. Літературознавча енциклопедія. У двох томах [уклад. Ю. І. Ковалів]. - Т. 2. - К. : ВЦ «Академія», 2007. - 624 с.

75. Літературознавчий словник-довідник [уклад. Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін.]. - К. : ВЦ «Академія», 1997. - 752 с.

76. Лукач Д. Теория романа / Д. Лукач // Новое литературное обозрение (НЛО). - 1994. - №9. - С. 13_78.

77. Манн Ю. В. Автор и повествователь / Ю. В. Манн // Историческая поэтика. Литературные эпохи и типы художественного сознания. - М. : Наследие, 1994. - С. 431_480.

78. Мацевко-Бекерська Л. В. Українська мала проза кінця ХІХ-початку ХХ ст. у дзеркалі наратології / Л. В. Мацевко-Бекерська. - Львів : Сплайн, 2008. - 334 с.

79. Милых М. К. Проблемы языка и стиля А. П. Чехова / М. К. Милых. - Рн / Д. : Издательство Ростовского университета, 1983. - 135 с.

80. Минералов Ю. И. Теория художественной словесности (поэтика и индивидуальность) / Ю. И. Минералов - М. : Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1999. - 360 с.

81. Мітроусова Т. В. Наратологічні аспекти художньої еволюції Дж. Джойса : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.04 «Література зарубіжних країн» / Т. В. Мітроусова. - Сімферополь, 2011. - 20 с.

82. Моргулева О. М. Формы авторского повествования в прозе А. П. Чехова конца 80-х-90- х гг: дисс. … канд. филол. наук: 10.01.01 / Ольга Михайловна Моргулева. - М., 2005. - 184 с.

83. Моргулева О. М. Формы авторского повествования в прозе А. П. Чехова конца 80-х-90- х гг : автореф. дисс. на соискание уч. ступеня канд. филол. наук : 10.01.01 «Русская литература» / О. М. Моргулева. - Москва, 2005. - 21 с.

84. Набоков В. В. Лекции по русской литературе. Чехов, Достоевский, Гоголь, Горький, Толстой, Тургенев / В. В. Набоков. - М. : Независимая газета, 1998. - 440 с.

85. Наливайко Д. С. Стиль напряму й індивідуальні стилі в реалістичній літературі ХІХ століття / Д. С. Наливайко // Індивідуальні стилі українських письменників кінця ХІХ_початку ХХ ст. - К. : Наукова думка, 1987. - С. 3-43.

86. О поэтике А. П. Чехова : [сб. науч. трудов / за ред. А. С. Собенникова]. - Иркутск : Издательство Иркутского ун., 1993. - 304с.

87. Орлова Е. И. Образ автора в литературном произведении: [учебное пособие] / Е. И. Орлова. - М., 2008. - 44 с.

88. Паперный З. С. Записные книжки Чехова / З. С. Паперный. - М. : Советский писатель, 1976. - 390 с.

89. Питер Ходжсон. Металитература. Отрывок из анатомии чеховского повествователя / Питер Ходжсон // Чехов и мировая литература. В 3-х книгах. - М. : ИМЛИ РАН, 2005. - Кн. 2. - С. 672_674.

90. Подгаецкая И. Ю. Границы индивидуального стиля / И. Ю. Подгаецкая // Теория литературных стилей. Современные аспекты изучения : cб. статей. - М. : Наука, 1982. - С. 32_59.

91. Полоцкая Э. А. О поэтике Чехова / Э. А. Полоцкая. - М. : Наследие, 2001. - 240 с.

92. Полоцкая Э. А. Три года. От романа к повести / Э. А. Полоцкая // В творческой лаборатории Чехова. - М. : Наука, 1974. - С. 13_34.

93. Полоцкая Э. А. А. П. Чехов. Движение художественной мысли / Э. А. Полоцкая. - М. : Наука, 1979. - 327 с.

94. Поляков М. Я. Вопросы поэтики и художественной семантики / М. Я. Поляков. - М. : Советский писатель, 1986. - 479 с.

95. Полякова С. В. Стильові домінанти оповіді в романістиці Бориса Харчука / С. В. Полякова. - Кіровоград : видавництво ВАТ Кіровоградське видавництво корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія, 2009. - 200 с.

96. Поспелов Г. Н. Проблемы литературного стиля / Г. Н. Поспелов. - М. : Изд-во Московского государственного университета, 1970. - 330 с.

97. Проблемы языка и стиля А. П. Чехова: [межвуз. сб. / отв. ред. М. К. Милых]. - Рн / Д. : Издательство Ростовского университета, 1983. - 155 с.

98. Рикер П. Время и рассказ / П. Рикер. - СПб. : Университетская книга, 2000. - 313 с.

99. Рикер П. Конфликт интерпретаций: Очерки о герменевтике / П. Рикер; [пер. с фр.: Марии Зубрицкой]. - М. : Academia-Центр : МЕДИУМ, 1995. - 411 с.

100. Руденко М. І. Наративна структура художньої прози Миколи Хвильвого : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.01 «Українська література» / М. І. Руденко. - К., 2004. - 20 с.

101. Руденко М. І. Наративна структура художньої прози Миколи Хвильового: дис… канд. філол. наук : 10.01.01 / Марта Ігорівна Руденко. - К., 2004. - 211 с.

102. Руденко М. І. Персонажна нарація в новелістиці Миколи Хвильового / М. І. Руденко // Вісник. - Львів, 2004. - Вип. 33 : Теорія літератури та порівняльне літературознавство. - С. 57_65.

103. Сакулин П. Н. Филология и культурология / П. Н. Сакулин. - М. : Высшая школа, 1990. - 239 с.

104. Семанова М. Л. Чехов в школе / М. Л. Семанова. - Л. : Учпедгиз, 1954. - 282 с.

105. Силантьєва В. І. Художнє мислення перехідного часу (література та живопис): А. П. Чехов, І. Левітан, В. Сєров, К. Коровін / В. І. Силантьєва. - Одеса : Астропринт, 2000. - 352 с.

106. Силантьев И. В. Поэтика мотива / И. В. Силантьев. - М. : Языки славянской культуры, 2004. - 296 с.

107. Сірук В. Г. Наративні структури в українській новелістиці 80-90-х років ХХ століття (типологія та внутрішньотекстові моделі) : дис. … канд. філол. наук : 10.01.06 / Вікторія Григорівна Сірук. - К., 2003. - 204 с.

108. Смена литературных стилей. На материале русской литературы ХІХ-ХХ веков / [авт. текста В. В. Кожинов]. - М. : Наука, 1974. - 388 с.

109. Собенников А. С. Художественный символ в драматургии А. П. Чехова / А. С. Собенников. - Иркутск : Иркутский гос. ун-т, 1989. - 195 с.

110. Собенников А. С. Архетип праведника в повести А. П. Чехова «Моя жизнь» / А. С. Собенников // Русская литература ХІХ века и христианство. - М. : МГУ, 1997. - С. 239_246.

111. Соболевская Г. И. Динамика повествовательных и драмургических форм в творчестве А. П. Чехова второй половины 80-х годов : автореф. дисс. на соискание уч. cтупеня канд. филол. наук : спец. 10.01.01. «Русская литература» / Г. И. Соболевская. - Томск, 1979. - 17 с.

112. Соболевская Н. Н. Поэтика А. П. Чехова / Н. Н. Соболевская. - Новосибирск : Высшая школа, 1983. - 88 с.

113. Соколов А. Н. Теория стиля / А. Н. Соколов. - М. : Искусство, 1968. - 223 с.

114. Станиславский К. С. Моя жизнь в искусстве / К. С. Станиславский. - М., 1954. (Сочинения в 8 томах). - Т. 1. - 515 с.

115. Степаненко А. А. Подтекст в прозе А. П. Чехова 1890-х-1900-х годов: дисс. … канд. филол. наук : 10.01.01 / Анастасия Александровна Степаненко. - Сургут, 2007. - 133 с.

116. Степаненко А. А. Подтекст в прозе А. П. Чехова 1890_х_1900_х годов : автореф. дисс. на соискание уч. ступеня канд. филол. наук : спец. 10.01.01 «Русская литература» / А. А. Степаненко. - Сургут, 2007. - 15 с.

117. Степанов А. Д. Проблемы коммуникации у Чехова / А. Д. Степанов. - М. : Языки славянской культуры, 2005. - 400 с.

118. Степанов А. Д. Антон Чехов как зеркало русской критики / А. Д. Степанов // А. П. Чехов: pro et contra. - СПб. : РХГА, 2002. - C. 976_1008.

119. Степанов Г. В. О границах лингвистического и литературоведческого анализа текста / Г. В. Степанов // Теория литературных стилей. Современные аспекты изучения : сб. статей. - М. : Наука, 1982. - С. 19_31.

120. Суворова П. Е. Стилевая доминанта эпохи как стилеобразующий фактор в поэтических системах / П. Е. Суворова // Вестник Омского университета. - 1997. - Вып. 3. - С. 85_87.

121. Сухих И. Н. Проблемы поэтики А. П. Чехова / И. Н. Сухих. - Л. : Изд. Ленинградского университета, 1987. - 180 с.

122. Сухих И. Н. Повторяющиеся мотивы в творчестве Чехова / И. Н. Сухих // Чеховиана: Чехов в культуре ХХ века. - М. : Наука, 1993. - С. 26_32.

123. Теплинский М. В. Профессия: литературовед / М. В. Теплинский. - Ивано-Франковск : Гостинець, 2007. - 336 с.

124. Ткачук О. М. Наратологічний словник / О. М. Ткачук. - Тернопіль : Астон, 2002. - 173 с.

125. Тодоров Цв. Поэтика / Цв. Тодоров // Структурализм - «за» и «против». - М. : Прогресс, 1975. - С. 37_113.

126. Тодоров Цв. Понятие литературы / Цв. Тодоров // Семиотика. - М. : Радуга, 1983. - С. 355_369.

127. Топоров В. Н. Пространство и текст / В. Н. Топоров // Текст: семантика и структура. - М. : 1983. - С. 227_284.

128. Тюпа В. И. Художественность чеховского рассказа / В. И. Тюпа. - М. : Высшая школа, 1989. - 135 с.

129. Тюпа В. И. Нарратология как аналитика повествовательного дискурса («Архиерей» А. П. Чехова) / В. И. Тюпа. - Тверь : Издательство Тверского гос. ун-та, 2001. - 58 с.

130. Успенский Б. А. Поэтика композиции. Структура художественного текста и типология композиционной формы / Б. А. Успенский. - М. : Искусство, 1970. - 224 с.

131. Филат Т. В. О своебразии и функции художественного времени в повести А. П. Чехова «Моя жизнь» / Т. В. Филат // Харківський державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди. Наукові записки. - Х., 1999. - Вип. 2 (23). - С. 97_117. - (Серія «Літературознавство»).

132. Филат Т. В. Автор-повествователь-рассказчик-читатель в «Повестях Белкина» А. С. Пушкина и «Огнях» А. П. Чехова / Т. В. Филат // Проблеми сучасного літературознавства. - О., 2006. - Вип. 14. - С. 314_327.

133. Филат Т. В. Об особенностях и функциях нарративной структуры «расказа в рассказе» в «Огнях» А. П. Чехова / Т. В. Филат // Русская литература. Исследования. - К., 2004. - Вып. 6. - С. 116_131.

134. Хализев В. Е. Теория литературы / В. Е. Хализев. - М. : Высшая школа, 1999. - 398 с.

135. Цилевич Л. М. Недалеко от Таганрога: [еврейская тема] / Л. М. Цилевич // Вехи Таганрога. - 2003. - № 18. - С. 20_23.

136. Цилевич Л. М. Сюжет чеховского рассказа / Л. М. Цилевич. - Рига : Звайгзне, 1976. - 238 с.

137. Цилевич Л. М. Стиль чеховского рассказа / Л. М. Цилевич. - Даугавпилс : Даугавпилский педагогический ин-т, 1994. - 246 с.

138. Черкашина Т. Ю. Наративні особливості художньо-біографічної прози: автор і читач : автореф. дис. ... на здобуття наук. cтупеня канд. філол. наук : спец. 10. 01. 06 «Теорія літератури» / Т. Ю. Черкашина. - Тернопіль, 2007. - 20 с.

139. Чернышева С. В. Функции повторов в прозе А. П. Чехова : автореф. дисс. … на соискание уч. cтупеня канд. филол. наук : спец. 10. 01. 01 «Русская литература» / С. В. Чернышева. - Иваново, 2007. - 17 с.

140. Чехов и мировая литература. В 3-х книгах / [антология / авт. текста З. Паперный, Э. Полоцкая]. - М. : Наука, 1997. - Кн. 1 - 640 с.

141. Чехов и мировая литература. В 3-х книгах / [антология / авт. текста З. Паперный, Э. Полоцкая]. - М. : Наука, 2005. - Кн. 2. - 816 с.

142. Чехов и мировая литература. В 3-х книгах / [антология / авт. текста З. Паперный, Э. Полоцкая]. - М. : Наука, 2009. - Кн. 3. - 672 с.

143. Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем в 30-ти томах. Сочинения в 18-ти томах / А. П. Чехов. - М. : Наука, 1975. - Т. 3. (1884_1885) - 623 с.

144. Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем в 30-ти томах. Сочинения в 18-ти томах / А. П. Чехов. - М. : Наука, 1977. - Т. 7. (1888_1891) -733 с.

145. Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем в 30-ти томах. Сочинения в 18-ти томах / А. П. Чехов. - М. : Наука, 1977. - Т. 8. (1892_1894) - 525 с.

146. Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем в 30-ти томах. Сочинения в 18-ти томах / А. П. Чехов. - М. : Наука, 1977. - Т. 9. (1894_1897) - 541 с.

147. Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем в 30-ти томах. Сочинения в 18-ти томах / А. П. Чехов. - М. : Наука, 1977. - Т. 10. (1898_1903) - 492 с.

148. Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем в 30-ти томах. Письма в 12-ти томах / А. П. Чехов. - М. : Наука, 1976. - Т. 3. (1888_1889) - 500 с.

149. Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем в 30-ти томах. Письма в 12-ти томах / А. П. Чехов. - М. : Наука, 1976. - Т. 4. (1890_1892). - 556 с.

150. Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем в 30-ти томах. Письма в 12-ти томах / А. П. Чехов. - М. : Наука, 1976. - Т.11. (декабрь 1903). - 445 с.

151. Чичерин А. В. Очерки по истории русского литературного стиля. Повествовательная проза и лирика / А. В. Чичерин. - М. : Художественная литература, 1985. - 447 с.

152. Чудаков А. П. Поэтика Чехова / А. П. Чудаков. - М. : Наука, 1971. - 290 с.

153. Чудаков А. П. Мир Чехова: Возникновение и утверждение / А. П. Чудаков. - М. : Советский писатель, 1986. - 384 с.

154. Чудаков А. П. Эволюция стиля прозы Чехова : автореф. дисс. на соискание уч. cтупеня канд. филол. наук : спец. 10.01.01 «Русская литература» / А. П. Чудаков. - М., 1966. - 16 с.

155. Чуковский К. И. О Чехове: Человек и мастер / К. И. Чуковский. - М. : Русский путь, 2007. - 208 с.

156. Шахов П. Э. Чеховские традиции в драматургии А. Вампилова: дисс. … на соискание уч. cтупеня канд. филол. наук : спец. 10.01.02 / Павел Эдуардович Шахов. - Симферополь, 2009. - 190 с.

157. Шахов П. Е. Чеховські традиції в драматургії О. Вампілова : автореф. дис. на здобуття канд. філол. наук : спец. 10.01.02 «Російська література» / П. Е. Шахов. - Сімферополь, 2009. - 20 с.

158. Шехватова А. Н. Мотив в структуре чеховской прозы : дисс. … канд. филол. наук : 10.01.01 / Арина Николаевна Шехватова. - Санкт-Петербург, 2003. - 218 с.

159. Шмид В. Нарратология / В. Шмид. - М. : Языки славянской культуры, 2003. - 312 с.

160. Шмид В. Проза как поэзия: статьи о повествовании в русской литературе / В. Шмид. - СПб. : Академический проект, 1994. - 241 с.

161. Шмид В. Проза как поэзия: Пушкин, Достоевский, Чехов, авангард. - [2-е изд. испр. расш]. - СПб. : ИНАПРЕСС, 1998. - 352 с.

162. Язык прозы А. П. Чехова / [авт. текста М. К. Милых]. - Рн / Д. : Издательство Ростовского университета, 1981. - 120 с.

163. Языковое мастерство А. П. Чехова / [авт. текста М. К. Милых]. - Рн / Д. : Издательство Ростовского университета, 1988. - 144 с.

164. Anton Chekhov: early short stories, 1883_1888 [edited by Shelby Foote]. - USA : Modern Library, 1999. - 642 p.

165. Chatman S. Story and Discourse: Narrative Structure in Fiction and Film / Seymour Chatman. - Ithaca and London : Cornell University Press, 1978. - 277 p.

166. Chatman S. Characters and Narrators: Filter, Center, Slant and Interest _ Focus / Seymour Chatman // Poetics Today 7.2. - Ithaca and London : Duke University Press, 1986. - Pp. 189_204.

167. Cleanth Brooks, Robert Penn Warren. Understanding Fiction / Cleanth Brooks, Robert Penn Warren. - N. J. : Englewood Cliffs : Prentice - Hall, 1979. - 515 p.

168. Cuddon J. A. A Dictionary of Literary Terms / J. A. Cuddon. - Middlesex: Pengiun books, 1982. - 761 p.

169. Doleћel Lubomir. The Typology of the Narrator: Point of View in Fiction / Doleћel Lubomir // To Honor R. Jakobson. - The Hague : Mouton, 1967. - Pp. 541_552.

170. Donald Rayfield. Understanding Chekhov: A Critical Study of Chekhov's Prose and Drama / Donald Rayfield. - Madison : University of Wisconsin Press, 1999. - 295 p.

171. Genette G. Narrative Discourse : An Essay in Method / [transl.: by Jane E. Lewin]. - Ithaca, New York : Cornell University Press, 1980. - 275 p.

...