Категорія оцінки у фразеології. Використання аксіологічних фразеологічних одиниць в "Щоденниках" Олеся Гончара. Вираження письменником з допомогою фразеологізмів понять з різноманітними додатковими відтінками позитивного чи негативного характеру.

Дослідження образу Мудрого Старого (Старця) в українській літературі. Аналіз питання про зображення архетипу Мудрого Старого в романі Панаса Мирного, який утілений в образі діда Уласа. Архетип Старого як глибинне, стійке, духовне утвореннями етносу.

Дослідження відбиття говіркових фонетичних рис у компонентному складі фразеологізмів, зафіксованих у художніх творах. Характерні особливості використання галицько-буковинських діалектних рис у художніх творах Л. Мартовича, В. Стефаника, М. Черемшини.

Особливості зображення Коцюбинським господарських занять гуцулів, його відповідність реаліям їхньої традиційно-побутової культури (що уможливлює встановити порівняльний аналіз тексту художнього твору з інформацією з етнографічної праці В. Шухевича).

Коментар до хронології статей “Повісті временних літ” (Povest) зазначеного періоду та аналіз повідомлення інших літописів, що не увійшли до неї. Відображення етапів історії Київської Русі. Початкова розмітка князювань та її неоднорідна структура.

Виокремлення головних поганських міфів, звичаїа, обрядів, ритуалів, замовлянь, образів та архетипів колективного підсвідомого в науковому дослідженні Огієнка "Дохристиянські вірування українського народу" та в поетичній збірці Калинця "Невольнича Муза".

Аналіз способів реалізації хронотопу (зокрема, категорії часу) в тексті перських народних чарівних казок. Відображення у просторово-часових уявленнях кожного етносу ідеї суспільства та його місця у світі. Основні жанрові орієнтири казкового часу.

Представлено нове прочитання україномовної малої прози П. Куліша. Поєднання літературознавчого погляду на текст художніх творів із їх аналізом за допомогою інтердисциплінарної методології, залучаючи частково метод архетипів та компаративні студії.

Розглянуто особливості перекладацької манери знатного українського поета-перекладача Максима Рильського, зокрема при перекладі поезії Адама Міцкевича. Художній переклад "Nad woda wielka i czysta", прагнення відтворити відтінки Міцкевичевої поезії.

Дослідження образу Львова, що є синонімом культури і уособлює первинні цінності та ототожнюється із затишком, спокоєм, безпекою, домівкою у творах Герберта. Визначення та аналіз художньої своєрідності категоріального розмежування "міста дитинства".

Відображення в поезії Шевченко містять згадок про російсько-турецькі війни, що потребує від коментатора коректних пояснень, які уможливлюють подальшу адекватну інтерпретацію тексту. Відмежування основи твору від художнього вимислу і різних трансформацій.

Аналіз специфіки відображення рис середньополіської говірки в романі М. Закусила. Доречність запропонованих автором графічних та орфографічних новацій, послідовність відтворення діалектних особливостей. Місце говіркових елементів у структурі тексту.

Особливості зображення образу Карса в російській літературі, своєрідність художніх творів про дане місто та область у творчості російських авторів. Опис подробиць Російсько-Турецької війни, стосунків між російськими та турецькими солдатами, побуту.

Особливості зображення образу Карса в російській літературі, своєрідність художніх творів про Карс і Карську область у творчості російських авторів. Розгляд літературних джерел. Відносини Росії і Туреччини, дослідження теми російсько-турецької війни.

Мета видання навчального посібника "Шкільне шевченкознавство". Однойменні поетичні твори письменника. Сучасне прочитання життя і творчості Т. Шевченка за програмою 9 класу середньої школи. Розробка інтелектуальної гри "Відомий і невідомий Шевченко".

Розгляд ряду поезій Л. Костенко, в основі яких лежить історіософське переосмислення біографій жінок, діяльність яких стала об’єктом переосмислення у фольклорних текстах, літописах, історичних розвідках, художніх творах. Аналіз поетичних рядків Костенко.

Загальна характеристика та особливості структури літератури періоду, що вивчається. Стратегія її розвитку, напрямки та відомі представники, оцінка їх творчого здобутку. Вплив компартії на розвиток національної літературної культури. Лірика неокласиків.

Зв’язок підйому національно-патріотичних настроїв в українському суспільстві та нової хвилі популяризації химерної прози. Аналіз книг українських авторів, у яких в основі сюжету лежать містичні події і виступ персонажів як героїв українського фольклору.

Аналіз зображеної іншомовної комунікації у романі "Володар перснів" відомого письменника Дж.Р.Р. Толкіна. Персонажне мовлення - ключовий елемент, який допомагає автору створити "живих" і переконливих персонажів у фантастичному світі.

Розгляд існуючих напрацювань з проблематики відтворення лексико-стилістичних засобів українською мовою на прикладі роману Р. Метисона "Куди приводять мрії". Визначення стилістичних засобів, які були вжиті в творі, та аналіз способів їхнього перекладу.

Розгляд та аналіз особливостей відтворення метафор на позначення емоцій на матеріалі роману М. Мітчелл. Опис труднощів перекладу англійських метафор у цілому та наведення основних способів перекладу образної фразеології, яка базується на метафорах.

Способи відтворення візантійських символів, образів та мотивів у словесній тканині поетичних текстів в епоху модернізму. Мовні механізми формування словесних образів-символів і лінгвостилістичні засоби втілення архетипної символіки в поетичних текстах.

Особливості естетичної концепції У. Самчука. Знайомство з найбільш відомими творами українського письменника: "Гори говорять", "Марія", "Юність Василя Шеремета". Роман "Чого не гоїть огонь" як щира розповідь про боротьбу за незалежність України.

Зростання у сучасному демократичному суспільстві значення політичної комунікації. Виявлення механізмів політичної комунікації та з’ясування технік їх адекватного перекладу. Засоби вираження експресії політичного дискурсу та способів їх перекладу.

Розгляд перекладацьких тактик, обраних для відтворення засобів невербальної комунікації Ленні з повісті Дж. Стейнбека "Про мишей і людей" в українських перекладах С. Снігура і Н. Михаловської. Вплив цих тактик на перетворення його образу як персонажа.

Розгляд спроби запровадження когнітивного підходу до дослідження тропеїзованих авторських одиниць у вихідному та цільовому художніх текстах. Аналіз перекладацьких рішень, втілених перекладачкою у тексті перекладу роману М. Зузака "The Book Thief".

Досліджено цитату як засіб інтертекстуальності у художньому дискурсі, а також способи її відтворення в українськомовному перекладі роману Каннінгема "Години". Виокремлено теоретичні підходи до класифікації літературної цитати, зокрема за формою і обсягом.

Аналіз наукових досліджень щодо жанрових та стильових рис апокаліптичного роману. Обґрунтування причин популярності такого літературного жанру серед читачів. Визначення ірреалій як маркерів художнього жанру у контексті перекладу українською мовою.

Реалізація сюжету повернення ельфів у графічному романі Н. Ґеймана "Сендмен: Країна снів. Сон літньої ночі". Доведення наявності опосередкованого творчого діалогу митців. Зв'язок використання інтертекстуальних прийомів з ідейними домінантами творів.

З’ясовано, що найчастіше перекладач застосовує приблизний переклад, а саме: функціональні аналоги, родо-видову заміну та опис/дескриптивну перифразу. Описано, що О. Коваленко досить вдало використовує ситуативні відповідники (контекстуальну заміну).