Дослідження особливостей становлення видатного українського майстра слова другої половини ХХ століття Ю.М. Мушкетика. Розгляд фреймів, які формують архетипний концепт тінь у його творі, окреслення лінгвопоетичних засобів, що становлять ці фрейми.

Висвітлення майстерності мовотворчості українського поета останньої третини ХХ століття – П.М. Мовчана. Дослідження лінгвопоетичних особливостей вираження концепту ВОДА як одного з важливих структурних елементів поетичного ідіостилю майстра слова.

Декодування художнього тексту на предмет виявлення у ньому індивідуального психологічного змісту. Відображення емотивної і афектино-екзальтованої акцентуації творів Шевченка у високій частотності емотивів сльози, плач та повторюваності словесних формул.

Використання одиниць лексичного й синтаксичного рівнів мови для створення емоційного впливу на читача та виклику в нього емоційних переживань. Комплексний аналіз особливостей вербалізації емоції "збентеження" в тексті роману К. Вудінга "Отрута".

Здійснення лексико-семантичний аналіз мовних одиниць, позначення релігійності з урахуванням позитивної і негативної конотації. Характеристика психічних основ українців в романі О. Ільченка. Мовностильові засоби вираження національного характеру українців.

Розгляд творчості М. Вороного, вивчення творів збірки "В сяйві мрій". Аналіз засобів вербалізації жіночих персонажів, розгляд їх як частини загального мовного образу жінки в поетиці М. Вороного. Опис основних типологічних особливостей фемінних образів.

Специфіка гендерної вербалізації ольфакторної інформації на матеріалі української прози. Засоби опису ольфакторія українськими письменниками та письменницями. Порівняння жіночого та чоловічого опису категорії запаху як вербалізації об’єктивної реальності.

Дослідження геральдичної поезії, надрукованої в українських стародруках. Засоби художнього книжкового декору церковних кириличних видань. Розгляд змістових та формальних ознак дескриптивного вірша. Аналіз змісту графічних іконописних образів, епіграм.

Опис трьох рівнів вербалізації константи німецької культури в одному з ключових художніх текстів "Смерть у Венеції". Застосування методу семантичної ротації, який є доцільним для аналізу вербалізації індивідуально-авторської концептосфери письменника.

Аналіз вербального компоненту контекстуальної експресивності мовної картини світу авторки. Фемінна вербальна картина твору. Лексико-семантичні експресиви, які виступають стилетвірними складниками художніх текстів, допомагають у формуванні змісту.

Результати дослідження вербалізації релігійних концептів в епістолярії Т. Шевченка. Аналіз лексики листів з точки зору ключових релігійних концептів як своєрідного засобу розкриття внутрішнього письменницького "я" як релігійної мовної особистості.

Роль вивчення концептів при дослідженні специфіки авторського світосприйняття. Визначення поняття "концепт" та основні актуалізатори концептів. Аналіз найчастотніших мовних засобів репрезентації концепту "fear" ("страх") та можливих додаткових значень.

Особливості вербалізації концепту Marriage у романі англійської письменниці Фанні Берні "Камілла або портрет юності". Здатність текстів передавати певне повідомлення від джерела до одержувача і впливати на почуття останнього, а також стимулювати дії.

Суть словесного вираження концепту "демон" у малій готичній прозі українських письменників XIX століття. Аналіз вербалізації концептуального поняття на лексичному та морфологічному мовних рівнях. Використання хроматизмів на позначення темних кольорів.

Характеристика психолінгвістичних основ образу української жінки, що виявляються не лише в стереотипах поведінки, а й у мові художньої творчості. З’ясовано, що найменування жінки характеризується іменниками і прикметниками з позитивною конотацією.

Розгляд характеристики психолінгвістичних основ образу української жінки, що виявляються в стереотипах поведінки та мові художньої творчості. Вивчення мовних засобів вираження внутрішнього світу в тексті. Вербалізація етнопсихічних рис у художньому творі.

Особливості авторського вираження концепту зовнішність людини на матеріалі роману "Олівер Твіст" і повісті "Різдвяна пісня в прозі" англійського письменника-реаліста. Вербальні засоби вираження вказаного концепту. Аналіз художньої мови творів Ч. Діккенса.

Розгляд ключових одиниць суспільно-політичного життя людини на сторінках поетичної збірки "Листя трави" Уолта Уїтмена, що входять до складу концепту Америка та допомагають авторові створити образ країни. Космічний розмах поетичної картини світу Уїтмена.

Розгляд особливостей лінгвального вираження концепту "рідна земля" у поезії О. Довгого. Бачення ліричного героя, виражене в номінаціях на позначення елементів ландшафту, явищ та характеристик природи. Репрезентація дійсності мовця крізь призму культури.

Аналіз характеру мовної експлікації уявлень ліричного героя Олексія Довгого про особливості світобудови й організацію Всесвіту, репрезентованих в поезії "Ходімте в край, де ще живуть лелеки...". Відображення погляду ліричного героя на будову Всесвіту.

Дослідження емоційного концепту РАДІСТЬ, його структури та засобів вербалізації в українській лінгвокультурі на матеріалі текстів художньої прози другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст. Створення когнітивної дефініції за методикою Єжи Бартмінського.

Наукове дослідження індивідуального стилю польського письменника Г. Сенкевича на основі концептуального аналізу вербалізації лексеми "людина" в мовному просторі роману. Особливості жанру історичного роману, специфіка побудови аналогічних художніх творів.

Причини використання червоного кольору в образах війн, перетворень і революцій. Аналіз символізму та сакрального локусу віршів О. Довгого. Використання поетом різних відтінків червоного у своїй творчості. Переосмислення автором українських міфів.

Дослідження міфопоетичних картин різних письменників-символістів. Методики лінгвопоетичного аналізу давньогрецького міфологічного інтертексту у франкомовному художньому тексті. Синтез історичного в поезії О. Олеся на матеріалі збірки "Княжа Україна".

У науковій статті висвітлено художньо-творчий потенціал мовної особистості Івана Перепеляка. Розглянуто те, як він сприймається у різноманітному накопиченні ідей, образів, ситуативних сцен, емоцій тощо. Детально висвітлено ідіостиль художника слова.

Огляд конструкцій з непрямою мовою в творах Л. Українки з погляду структури синтаксичних одиниць й семантики ввідних дієслівних лексем. Речення-мікротексти, побудовані за схемою "текст - слова автора - непряма мова", "слова автора - непряма мова - текст".

Проблема творчих взаємин між лінгвістикою та літературою. Дослідження фігури ненадійного наратора на матеріалі короткого оповідання Е. По "The tell-tale heart". Розгляд різних форм лінгвістичної репрезентації на основі когнітивного підходу А. Нюнінга.

Розгляд образу свободи як провідного смислотворчого чинника у поетичній творчості Христі Алчевської. Виокремлення індивідуально-авторських засобів вербалізації образу: епітетних та метафоричних структур, народно-поетичної символіки, прийомів естетизації.

Виокремлення деонтичної й аксіологічної модальності образу Сократа у творчості Ю.М. Мушкетика. Аналіз лінгвальної експлікації та лексико-семантичного наповнення фізичної, психологічної та статусної характеристики зовнішності давньогрецького філософа.

Вивчення різноманітних виявів психопатології особистості в дискурсі. Вербалізація концептуальних параметрів індивідууму в сучасній англомовній художній прозі. Дослідження виявів психопатології персонажа в романі Стівена Кінга "Що впало, те пропало".