Обобщения относительно эпосов о героях-богоборцах, среди которых наиболее широкий резонанс получили сказания об Абрскиле, Амирани и Прометее, национальных героях, которые прославились не только как непобедимые богатыри, но и как благодетели мирной жизни.

Выявление характеристик романтизма как литературного течения XIX века. Рассмотрение типов и ключевых черт романтического героя в западноевропейской литературе. Анализ образов героев-изгоев на примере поэм Дж. Байрона "Прометей", "Манфред", "Корсар".

Выражение казачьего героизма в русской батальной лирике периода Первой мировой войны. Истоки подвига: связь с героическим прошлым предков, домом, семьей, природой. Установление особого значения образа тихого Дона как образа-мифа, колыбели казачества.

Оценка возможностей нового подхода к анализу театральных сюжетов и героев пьес Островского с точки зрения взаимодействия театральных и жизненных мифологем его времени. Выстраивание в разные времена взаимоотношений исполнительниц с ролью Кручининой.

Рассмотрение определяющих рис, свойственных героическому эпосу. Разнообразие названий эпических певцов: у якутов - олонхосуты, у калмыков — джангарчи, у киргизов — манасчи. Формирования народностей, в обстановке сложных межэтнических взаимодействий.

Изучение вклада Мухтара Омархановича Ауэзова в популяризацию кыргызского героического эпоса "Манас" и публикацию его частей в ХХ веке. Описание исследования М.О. Ауэзова, посвящённое кыргызскому эпосу "Манас" с позиций определения функций манасчи.

Описание исследования М.О. Ауэзова, посвященное кыргызскому эпосу "Манас" с позиций определения функций манасчи (сказитель, поэт, шаман), сохранившийся доисламский культ предков у кыргызов. Новаторство М. Ауэзова в аспекте кыргызоведения и манасоведения.

Отличительные черты античной культуры. Гомер и Гесиод: их место в античной литературе. Поэмы Гомера "Илиада" и "Одиссея" - первые художественные памятники античности. Поэмы Гесиода "Трудные дни" и "Теогония". Древнегреческая мифология и современность.

Понятие о героическом эпосе как о литературном произведении, повествующем о событиях прошлого. Описание содержания: шумерского эпоса "Сказание о Гильгамеше", индийского "Махабхарата", средневекового европейского "Песнь о Нибелунгах", финского "Калевала".

Проаналізовано засоби зображення героїки опришків та Олекси Довбуша у прозових творах письменників-романтиків Галичини М. Шашкевича і М. Устияновича, в поезії Ю. Федьковича. Висвітлено новаторство кожного письменника у зображенні опришківського руху.

Аналіз художньої інтерпретації героїчного й трагічного минулого України у творчості А. Малишка і В. Чапленка. Особливості співіснування у творах історичних фактів та художнього вимислу. Осмислення постколоніального минулого країни із сучасних позицій.

Перебудова на концептуальній основі великої кількості емпіричних даних про фольклор як канонічну основу для розвитку літератури. Ідентифікація героїчного у фольклорі (естетична природа і художня специфіка). Шляхи творчого перетворення народної героїки.

Героїзм як морально-духовна якість людини у культурі та літературі. Поетична специфіка української думи. Дискурс у культуру бароко. Художня еволюція Шевченка і народнопісенна традиція. Мир як ідеал думи в українській літературі пошевченківського часу.

Виявлення міфологічних елементів у поезії С. Йовенко, розгляд їх концептуального навантаження. Осмислення сакрального характеру героїв у віршах авторки. Зображення образу українського козака. Художнє втілення реальних митців та їх протистояння антигероям.

Рассмотрение проблемы героя в поэме Вен. Ерофеева "Москва-Петушки". "Локальность" и "самодостаточность" мира Венечки. Позиция вненаходимости "мира Венечки" по отношению к "большому" официальному миру. Герой, способный сохранить значимые для него ценности.

Використання "письма про себе" в художньому просторі роману епохи Просвітництва. Аналіз двозначності розуміння між фікційною автобіографією та персональним романом. Характеристика динамічного образу суб’єктиності героя оповіді у французькій літературі.

Особенности реализации природоведческой тематики в творчестве В.В. Бианки, чьи произведения являются классикой детской литературы. Определение адресации произведений В.В. Бианки, востребованных до сих пор в разных возрастных категориях читателей.

Проблема русского национального характера в литературе и философии XIX века. Понятие "лень" и ее роль в менталитете России. Особенности и многогранность романа "Обломов". Фольклорные традиции в работе И.А. Гончарова. Средства создания образа героя.

Проблема русского национального характера в русской литературе и философии 19 века. Понятие "лень" и ее роль в русском менталитете. Галерея ленивцев - предшественников Обломова. Фольклорные традиции в романе и средства создания образа героя романа.

Характеристики протагониста новейшего итальянского романа-автофикшн на примере творчества В. Сити и Д. Дженны. Максимальная стертость границы между повествователем и героем, попытки авторов автофикшн представить протагониста героем нашего времени.

Исследование феномена личности, создание характера человека, живущего в условиях тоталитарного режима, в литературе 1950–80-х годов. Показ современного общества с показом отдельных его представителей в произведениях М. Сулейманлы "Мельница" и "Голос".

Отражение и в корейской литературе изменений в обществе послевоенной Кореи. Изучение психологического портрета неидеального корейца своего времени в повести Чанг Ёнгхака "Миф о саннипе". Эволюция главного героя Инху. Образ противоречивого героя.

Найвищий здобуток пізнього етапу літературної діяльності Голдінга: романний цикл "На край світу: морська трилогія". Мотив відчуженості, нещирості людських стосунків, театральності та фальші. Сюжет відомої трилогії Голдінга, за спостереженням дослідників.

Двійництво, роздвоєння особистості, вираженого через фізичне роздвоєння персонажа - основні прийоми, що характерні для готичного роману. Поєднання архетипних образів як Прометей, Сатана, Пігмаліон - риса британського літературного герою кінця ХІХ ст.

Исследование особенностей барочной эмблематичности в поэзии Эйхендорфа. Рассмотрение идеи о сходстве героя-бездельника у австрийского барочного писателя И. Беера и писателя-реалиста И. Гончарова. Характеристика специфики сказок дориторической эпохи.

Структура творческой системы неонатуралиста М.П. Арцыбашева. Анализ типа героя, который был создан писателем в переходную эпоху конца XIX – начала ХХ в. Проблема восприятия творчества Арцыбашева как целостной системы наследия классической литературы.

Дослідження проблеми оприявлення нового типу героя в художньому світі малої прози Володимира Винниченка; природа его-свідомості модерного персонажа. Аналіз проблеми впливу естетики неонатуралізму на раннього В. Винниченка, його творчість та ідеї.

Аналіз специфіки втілення ескапістського мотиву у творах українця М. Камиша "Оформляндія, або Прогулянка в Зону" та російського письменника О. Єрмакова "Навколо світу". Взаємозв’язок між "внутрішньою" подорожжю та власне мандрівкою у escape-тревелозі.

Специфіка втілення ескапістського мотиву у творах українця М. Камиша "Оформляндія, або прогулянка в зону" та російського письменника О. Єрмакова "Навколо світу". Аналіз взаємозв’язку між "внутрішньою" подорожжю та власне мандрівкою у escape-тревелозі.

Короткий аналіз критичних праць, присвячених дослідженню як поняття "новий герой"/"позитивний герой", так і тексту "Буковинської повісті". Тип героя-селянина, утіленням якого є головний герой повісті Танасій Карпюк, основні складники такого образу.