Невербальная коммуникация как часть процесса обмена информацией между участниками общения. "Домашняя обстановка есть одно из проявлений переживания жизни" по утверждению Ж. Бодрийяра. Отражение сути своих персонажей с помощью интерьера Н.В. Гоголем.

Семіотичні особливості модусів індивідуальної пам’яті в романному дискурсі. Поетикальні засоби конструювання героєм самоідентичності. Часова організація оповіді, феноменологізація часу в дієгезі пам’яті. Зв’язок з французьким романом-псевдоавтобіографією.

Формування суспільної свідомості Канади, в якій співіснування персональних світоглядів в умовах культурного плюралізму зумовило появу груп, які співвідносяться з рештою світу/суспільства як Інші. Формування дискурсу Іншого як літературної тенденції.

Сюжетно-композиційні особливості жанрової форми драматичних сцен під час аналізу української (Івана Карпенка-Карого "Понад Дніпром") та польської (Владислава Анчица "Селяни-аристократи") драми. Вияв комічного як спосіб одивнення патріархальних поглядів.

Вивчення сюжетно-композиційних особливостей жанрової форми драматичних сцен (картин) під час аналізу української та польської драми другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Вияв комічного у драмах як спосіб одивнення ілюзорних, патріархальних поглядів селян.

Аналіз механізмів художнього дискурсу ірраціонального в романістиці В. Винниченка. Дослідження особливостей поведінки дисгармонійних рефлектуючих особистостей в романах письменника. Оцінка впливу психосвіту персонажів на динаміку розвитку сюжету твору.

Еволюція топосу козака в польському історико-літературному процесі. Зародження козакофільського романтичного руху. Поетична спадщина "української школи". Вагомість концепції Вітчизни в житті козака, аналіз його стереотипу в опозиції "свій"-"чужий".

Аналіз мовної репрезентації інтимних почуттів особистості в художніх текстах В. Петрова-Домонтовича унікальної й досі загадкової в українській культурі постаті, творчість якої, вважаємо, належить до найбільших досягнень вітчизняного зрілого модернізму.

Аналіз головних концептів народництва в епістолярії Бориса Грінченка. Визначення домінантної складової листів означеної проблеми. Дослідження дискурсивних лакун епістолярної комунікації, зміни поглядів, емоційної складової в творчості письменника.

Огляд аспектів вивчення дискурсу національної ідентичності. Дослідження специфічних рис історико-літературного тлумачення національної самототожності художнього письменства. Аналіз дискурсу національної ідентичності в контексті постколоніальної критики.

Особливості націоцентричного способу мислення українських драматургів, які творили в діаспорі у першій половині ХХ століття. Екзистенційність, політичні алюзії та фантастичні елементи - одні з найважливіших рис, що властиві історичній драматургії.

Дослідження драматичних творів з історичною тематикою, які найяскравіше відбивають націоцентричну проблематику. Групи детермінант що визначили проблемно-тематичну структуру творів діаспори першої половини ХХ ст., їх екзистенційність, політичні алюзії.

Аналіз художньої презентації етноідентичності в умовах пострадянської дійсності. Аналіз впливу тоталітарного тиску на індивіда у романах Ю. Андруховича. Дослідження категорії іншого як ключової в осягненні національної ідентичності у творах письменника.

Показано, що образ Василя Стефаника в романі маркований неврозом, ключовими складниками якого є надмірна тривога, депресія, власне невротичні і психічні зриви в поведінці, страхи і залежності, проблеми в комунікації, Едіпів комплекс, множинна особистість.

Унікальність творчості О. Слісаренка. Аналіз жанрових, проблемно-тематичних, композиційно-сюжетних, стилістичних, наративних форм виявлення неореалістичної природи прози О. Слісаренка. Сюжетоцентрична матриця внутрішньожанрових модифікацій новелістики.

Погляди О. Гончара про літературу, його ставлення до питань реалізму, модернізму, поетики, свободи творчості, до яких він звертався в своїх теоретичних міркуваннях. Вплив західноєвропейських митців, як А. Камю, Ж.-П. Сартр, Ф. Кафка на погляди Гончара.

Розуміння літератури як однієї з форм художнього опанування світу. Погляди О. Гончара щодо до питань реалізму, модернізму, поетики, свободи творчості у зв'язку із загальномистецькими європейськими тенденціями у творах А. Камю, Ж.-П. Сартра, Ф. Кафки.

Дослідження рефлексій пережитої письменником Й. Ротом історичної події та способу її літературного естетизування в його пізньому романі "Гробівець капуцинів". Велика війна - один з основних мотивів творчості Рота, у контексті падіння Дунайської імперії.

Национальные и культурно-исторические предпосылки формирования концепции права в русской прозе. Юридические факты биографии, правовые аспекты личности и мировоззрения Достоевского как материал творческой рефлексии. Моделирования пенитенциарной системы.

Вектори теоретичної думки британських дослідників щодо осмислення дискурсу реалізму у парадигмі постпостмодерністського роману. Евристичний потенціал британської теорії реалізму на матеріалі слов’янських художніх творів постпостмодерністського періоду.

Аналіз основних особливостей функціонування метакатегорії "літературна сакрологія". Віддзеркалення сакральних прецедентних текстів у творчості. Розгляд методики дослідження сакруму художнього тексту. Вивчення концептосфери та локусу сакрального.

У статті здійснено аналіз публіцистики Одрі Лорд – представниці афро-американської літератури, активістки та феміністки. На засадах афро-американських та феміністичних студій збірка есе "Сестра-вигнанниця" розглядається як полеміка з феміністичним рухом.

Визначення дискурсу старіння в творах для сцени, написаних на рубежі ХХ-ХХІ століть. Характеристика центрального місця дійових осіб третього віку в драматичних творах. Гетеротопія геріатричного будинку. Спогад як реалізація концепції "перегляду життя".

Репрезентація соціальних проблем в постпостмодерністському романі. Повернення суб’єкта, який оприявнює особисті історії, пов’язані з переживанням травм, болю, потраплянням у ситуації екзистенційного вибору. Взаємодія реалістичного та вигаданого.

Дослідження специфіки художнього втілення дискурсу тоталітаризму на матеріалі романів В. Винниченка та Дж. Орвелла. Аналіз літературного доробку та світоглядних позицій митців. Співставлення біографічних реалій з їхньою художньою інтерпретацією в творах.

Архетипні риси української ментальності та літературні образи в дослідженнях творчості Симоненка. Потреба застосування основних концептів імагології в дослідженнях із порівняльного літературознавства. Тема любові, української родини в поезії Симоненка.

Осмислення дискурсу про українську самодостатність та національну ідентичність на межі ХІХ-ХХ ст., суб’єктами і носіями якого дослідниця обрала О. Пипіна, О. Огоновського та І. Франка. Феномен предметності людського осмислення у сфері духовної культури.

Содержание понятия "дискурс" применительно к художественной литературе, подходы и критерии его дефиниции. Французская школа анализа дискурса. Существенная составляющая социокультурного взаимодействия, характерные черты которого – интересы, цели и стили.

Визначення трактування термінів "дискурс-аналіз", "поетичний дискурс". Результати дослідження використання методу дискурс-аналізу у процесі розгляду поетичної картини світу. Аналіз особливої природи французького поетичного дискурсу доби модернізму.

У науковій статті автором з’ясовано сутність дискурсивної особистості "детектив-аматор" на матеріалі творів Агата Крісті, де головними персонажами виступають Міс Марпл та Еркюль Пуаро. встановлено тип дискурсу, у межах якого діє детектив-аматор.