Основні аспекти моделювання митцями літературних характерів на основі творів Лесі Українки і В. Стефаника Порівняння етично-духовних вимірів драматургії Лесі Українки та новелістики В. Стефаника. Типологічно-споріднене осмислення онтологічних проблем.

Визначення відмінності поетичного опису від наукового. Значення неточності, метафори та метонімії у мистецтві. Дослідження творчості імажистів під кутом стилістичної симетрії. Синтез візуального сприйняття форми вірша та його абстрактного змісту в поезії.

Осмислення явища фокалізації. Гомодієґетична та гетеродієґетична оповіді, характерні для роману З. Геллер. Вивчення ролі нарататора як одного з елементів фокалізації. Розкриття явища фокалізації завдяки переосмисленню та з’ясуванню категорії нарататора.

Метою є виявлення та аналіз основних ознак європейського християнського автобіографічного дискурсу. Матеріалом нашого дослідження є літературний текст "Сповіді" Августина. Проаналізовано вплив християнства на розуміння цінності людської особистості.

Версія авторства україномовної книги, виданої в Одесі 1834 р. "Маруся. Казка". Недоліки поширеної в історіографії тези про Платона Лукашевича, як автора книги. Зв'язок автора одеської "Марусі" зі Слобожанщиною та знайомство з Г. Квіткою-Основ'яненком.

Розглянуто концептуальні підходи до процесу взаємодії художньої літератури та інформаційно-комунікаційного простору. Особлива увага приділяється сучасним науковим проблемам в галузі взаємодії художнього і філософського в літературній свідомості ХХ-XXI ст.

Аналіз поняття "художня література", що є феноменом епохи Модерну і рівнем "романтичної форми мистецтва". Особливісті літературного тексту. Друкування як репрезентація тексту. Визначення письмових практик оволодіння словом які не є художньою літературою.

Висвітлення особливостей творення образів-символів звірів у ліричних текстах Златокудра. Відтворення поетом рис українського національного характеру й історичної епохи. Розгляд використання міфологічних образів і анімалістичної символіки в віршах митця.

Аналіз питання вивчення мистецтвознавством ХХ ст. інтерпретацій образу Т. Шевченка (живопису й графіки). Фіксація творів означеної тематики в каталогах виставок. Видання, у яких містяться елементи мистецтвознавчого аналізу цих творів, його особливості.

Огляд наявних у літературознавстві підходів до класифікації пародії. Дослідження специфіки пародійного використання творчості певного автора. Відмінності та точки перетину поглядів різних літературознавців на питання сучасної класифікації пародії.

Вивчення та характеристика алгоритмів узаємодії авторської свідомості та витворених нею світоглядно-психологічних "двійників" - літературних героїв. Виявлення та аналіз джерел ідіостилю Стефаника в царинах етики, психології, естетики, історіософії.

Опанування наративної методології художньої естетики авторів, чия творчість позначена міжкультурною компетенцією. Аналіз та сутність роману Т. Бен Джеллуна "Молитва неприсутнього". Увага до мета-наративної оповіді в художньому тексті Тагара Бен Джеллуна.

Активне впровадження в діяльність дітей різних аудіо та відео інформаційних технологій. Витіснення сучасними інформаційно-комунікативними технологіями процесу читання книг дітьми як засобу збагачення їх інтелектуального, емоційного та культурного розвитку

Аналіз сакрального у творчості Т. Шевченка. Характеристика різних підходів до розуміння релігійно-філософських мотивів у поетичних текстах Кобзаря. Аналіз ролі сакрального у міфопоетичній картині світу основоположника нової української літературної мови.

Загальна характеристика та аналіз головної ідеї роману-антиутопії Орвелла,"1984". Відображення актуальної проблеми авторської інтерпретації дійсності в ньому. Підходи до дослідження особливостей художньої інтерпретації Орвеллом проблеми тоталітаризму.

Вивчення питання про можливе джерело знайомство Шевченка зі словами Джонатана Свіфта, процитованими у повісті "Несчастный" (1855 року). Фабули Шевченкового твору: характеристика "джентльмен-розбійник" та "отруєний щур, який помирає у своїй норі".

Аналіз твору "У неділю не гуляла", написану Т. Шевченком 18 жовтня 1844 р. у Петербурзі. Характерні ознаки цієї соціально-побутової балади, оригінально збудованої форми і стилізованої під чумацькі пісні. Художні засоби зображення драматичності подій.

Тема добра и зла в романе "Мастер и Маргарита" и ее происхождение в образах Воланда и Иешуа. Добро предстаёт в образе Иешуа Га-Ноцри – это осмысление евангельского образа Иисуса Христа. "Мастер и Маргарита" – роман, показывающий вечные проблемы бытия.

Добро и зло в трактовке М.А. Шолохова относительно революции и гражданской войны. Подача исторических образов сквозь призму метафизического противостояния добра и зла, выраженного через хронотоп "тихого" и "мутного" Дона. Образы исторических персонажей.

Світ добра і любові очима персонажів–дітей Ч. Діккенса. Образи Поля і Флоренс – втілення добра і всепрощення. Добро, що перемагає зло у творі "Пригоди Олівера Твіста". Зло у прозі Ч. Діккенса на прикладах романів "Домбі і син", "Пригоди Олівера Твіста".

Космогонізм в контексті українського фольклору. Вивчення шляхів формування поняття людини про світ і втілення цих уявлень в літературі. Зв'язок між світами живих та мертвих у древніх слов’ян. Образ Баби-Яги в слов’янській міфології. Добро та зло в казці.

Оценка состояния дел со свободой слова, вероисповеданием и политкорректностью в Германии. Навязывание правящей элитой своеобразных табу под видом добродетели. Анализ общественно-политических и публицистических бестселлеров немецкого писателя Т. Саррацина.

Историческое изучение былинной традиции в контексте событий летописей. Исследование принадлежности былины к определённому времени и пространству. Историография былин о Добрыне. Перспективы изучения былинной эпохи на примере образа Добрыни Никитича.

Визначення ролі Докії Гуменної в роботі ОУП "Слова" та літературного процесу української діаспори у США. Розкриття умови роботи організації, конфлікти серед її членів. Форми, стилі і жанри української літератури протягом другої половини ХХ століття.

Характеристика пам’яті з позиції помітного об’єкту монографічних, дисертаційних робіт. Шляхи збереженні документальної спадщини людства через документи та архіви. Знайомство з романом-утопією Джорджа Орвелла "1984": оригінально виписаний концепт пам’яті.

Специфіка української еміграційної літератури. Документальна основа книги "Живі струни" У. Самчука та її художньо-естетична своєрідність. Прийоми репрезентації документального матеріалу і його творче переосмислення в художній лабораторії письменника.

Замовчування реальних фактів в радянській документалістиці. Особливість насаджування стереотипів та штампів і чорно-білої картини світу. Характеристика основних міфів про "мудре" компартійне керівництво всенародним рухом опору проти німецьких окупантів.

Аналіз ключових ознак експресіоністського стилю, що існують в романі Ж. Жіоно "Велика отара". Вогонь у літературному творі Р. Доржелеса "Дерев’яні хрести" - амбівалентний архетипний образ, за допомогою якого автор намагається передати пекло війни.

Жанрові особливості та специфіка проблематики документальної прози Нобелівського лаурета Світлани Алексієвич. Характер поєднання у творах письменниці усних голосів-свідчень та авторського тексту. Виявлення типологічних особливостей "жанру голосів".

Объективное и субъективное в "Черных тетрадях" З.Н. Гиппиус. Исторические реалии в "Повести о Сонечке", описание предметов эпохи, показанных в произведении. Документальная проза З.З. Гиппиус и М.И. Цветаевой, переплетение художественного и реального.