Герменевтична операція реконструкції духовного обліку персонажа з метою інтерпретації біблійних творів. Узагальнення типових ситуацій на базі євангельських епізодів про митарів, Притчі про фарисея та митаря, Притчі про двох синів та батьківську волю.

Дослідження герменевтичного підґрунтя автобіографічного роману. Розгляд темпоральної і просторової локалізації як маркерів завчасно здійсненого герменевтичного процесу. Імплікація інтеріоризації як засобу втілення в семантико-стилістичному навантаженні.

Духовно-раціональний і соціальний смисл шевченкового пророцтва на прикладі вірша "Бували войни й військовії свари". Аналіз пророчих текстів поета з погляду літературознавчого та історичного набутку. Відмінність між критичним і пророчим поглядом поета.

Композиция и сюжет в раскрытии образа героя в романах М.Ю. Лермонтова. Субъективно-исповедальное самораскрытие героя, традиционный взгляд критиков XIX века на героя. "История души человеческой": рассмотрение образа Печорина в романах М.Ю. Лермонтова.

Сопоставительный структурно-тематический и жанровый анализ произведений Л.Н. Толстого, И.С. Тургенева и И.А. Гончарова. Идеологический характер романа "Дворянское гнездо", анализ и характеристика идеологического противостояния героев романа Тургенева.

Исследование элементов "флоберовского текста" в лирике А. Ахматовой. Контекстуальные переклички и литературный подтекст в любовных мотивах лирики поэта. Психологически тонко демонстрируемая Флобером слабость поведения героини Эммы Бовари А. Ахматовой.

Изучение сущности супергероя как вымышленного персонажа, наделенного необычайной физической способностью. Особенности представления супергероев в художественных произведениях. Роль супергероев в американской культуре, их влияние на национальный характер.

Процесс разграничения христианских и гуманистических идеалов в современном литературоведении. Основные источники влияния на духовное формирование Тургенева. Порядок рассмотрения религиозных мотивов в творчестве писателя. Особенности его мировоззрения.

Обобщения относительно эпосов о героях-богоборцах, среди которых наиболее широкий резонанс получили сказания об Абрскиле, Амирани и Прометее, национальных героях, которые прославились не только как непобедимые богатыри, но и как благодетели мирной жизни.

Выявление характеристик романтизма как литературного течения XIX века. Рассмотрение типов и ключевых черт романтического героя в западноевропейской литературе. Анализ образов героев-изгоев на примере поэм Дж. Байрона "Прометей", "Манфред", "Корсар".

Рассмотрение своеобразия в создании образов героев в ранних романах В. Пелевина (1990-е гг.), специфики их онтологических установок и черт характера, характерных в литературе для героев-трикстеров. Анализ ретрактовки образа плута в творчестве писателя.

Выражение казачьего героизма в русской батальной лирике периода Первой мировой войны. Истоки подвига: связь с героическим прошлым предков, домом, семьей, природой. Установление особого значения образа тихого Дона как образа-мифа, колыбели казачества.

Оценка возможностей нового подхода к анализу театральных сюжетов и героев пьес Островского с точки зрения взаимодействия театральных и жизненных мифологем его времени. Выстраивание в разные времена взаимоотношений исполнительниц с ролью Кручининой.

Анализ элементов героической охоты в древнерусских летописях и эпосе о Волхе/Вольге. Влияние христианства на охотничьи традиции. Изучение типа героической охоты, который способствует повышению престижа правителя. Формы активности князя во время охоты.

Рассмотрение определяющих рис, свойственных героическому эпосу. Разнообразие названий эпических певцов: у якутов - олонхосуты, у калмыков — джангарчи, у киргизов — манасчи. Формирования народностей, в обстановке сложных межэтнических взаимодействий.

Изучение вклада Мухтара Омархановича Ауэзова в популяризацию кыргызского героического эпоса "Манас" и публикацию его частей в ХХ веке. Описание исследования М.О. Ауэзова, посвящённое кыргызскому эпосу "Манас" с позиций определения функций манасчи.

Описание исследования М.О. Ауэзова, посвященное кыргызскому эпосу "Манас" с позиций определения функций манасчи (сказитель, поэт, шаман), сохранившийся доисламский культ предков у кыргызов. Новаторство М. Ауэзова в аспекте кыргызоведения и манасоведения.

Отличительные черты античной культуры. Гомер и Гесиод: их место в античной литературе. Поэмы Гомера "Илиада" и "Одиссея" - первые художественные памятники античности. Поэмы Гесиода "Трудные дни" и "Теогония". Древнегреческая мифология и современность.

Понятие о героическом эпосе как о литературном произведении, повествующем о событиях прошлого. Описание содержания: шумерского эпоса "Сказание о Гильгамеше", индийского "Махабхарата", средневекового европейского "Песнь о Нибелунгах", финского "Калевала".

Суворість життєвих реалій тієї епохи, показ незвичайної культури народу півночі, показ героїчної мужність чоловіків, які віддавали життя за для процвітання і виживання своїх сімей. Містична міфологія, відтворення поля битви на яке спускаються Валькірії.

Проаналізовано засоби зображення героїки опришків та Олекси Довбуша у прозових творах письменників-романтиків Галичини М. Шашкевича і М. Устияновича, в поезії Ю. Федьковича. Висвітлено новаторство кожного письменника у зображенні опришківського руху.

Аналіз художньої інтерпретації героїчного й трагічного минулого України у творчості А. Малишка і В. Чапленка. Особливості співіснування у творах історичних фактів та художнього вимислу. Осмислення постколоніального минулого країни із сучасних позицій.

Розгляд постаті великого сина українського народу Т. Шевченка. Героїчне минуле в поезії найпотужнішого поета в історії світової літератури, що з могутньою силою поетичного слова проголошував ідею визволення народу з-під соціального і національного гніту.

Перебудова на концептуальній основі великої кількості емпіричних даних про фольклор як канонічну основу для розвитку літератури. Ідентифікація героїчного у фольклорі (естетична природа і художня специфіка). Шляхи творчого перетворення народної героїки.

Героїзм як морально-духовна якість людини у культурі та літературі. Поетична специфіка української думи. Дискурс у культуру бароко. Художня еволюція Шевченка і народнопісенна традиція. Мир як ідеал думи в українській літературі пошевченківського часу.

Виявлення міфологічних елементів у поезії С. Йовенко, розгляд їх концептуального навантаження. Осмислення сакрального характеру героїв у віршах авторки. Зображення образу українського козака. Художнє втілення реальних митців та їх протистояння антигероям.

Рассмотрение проблемы героя в поэме Вен. Ерофеева "Москва-Петушки". "Локальность" и "самодостаточность" мира Венечки. Позиция вненаходимости "мира Венечки" по отношению к "большому" официальному миру. Герой, способный сохранить значимые для него ценности.

Використання "письма про себе" в художньому просторі роману епохи Просвітництва. Аналіз двозначності розуміння між фікційною автобіографією та персональним романом. Характеристика динамічного образу суб’єктиності героя оповіді у французькій літературі.

Особенности реализации природоведческой тематики в творчестве В.В. Бианки, чьи произведения являются классикой детской литературы. Определение адресации произведений В.В. Бианки, востребованных до сих пор в разных возрастных категориях читателей.

Проблема русского национального характера в литературе и философии XIX века. Понятие "лень" и ее роль в менталитете России. Особенности и многогранность романа "Обломов". Фольклорные традиции в работе И.А. Гончарова. Средства создания образа героя.