Верифікація змісту стильової своєрідності творчості О. Ульяненка на основі герменевтичного і тілесно-міметичного методів. Типізація ознак індивідуально-авторського стилю О. Ульяненка. Аналіз романів письменника в контексті їх стилістичної маркованості.

Дослідження стильового дискурсу драми українського письменника-модерніста С. Черкасенка крізь призму комунікативістики. Драматургія митця, яка розвивалася в руслі ідейно-художнього оновлення національного письменства, комунікації між автором і читачем.

Суть маловідомої новели Д. Лукіяновича "Не бачив квітів". Зіставлення її мотивів, образної системи, жанрової специфіки з подібними за стилістикою зразками української прози. Входження твору письменника у тематичну, жанрово-стильову парадигму модернізму.

Проведено аналіз оповідань Валер'яна Підмогильного катеринославського періоду. З’ясовано, що письменникові притаманний глибокий психологізм, розкриття образів героїв відбувається через розгортання внутрішнього конфлікту свідомого та підсвідомого "я".

Виявлення й характеристика специфіки художнього моделювання стильових маркерів, естетики трагічного у прозі Олекси Гай-Головка крізь спектр мілітарного континууму. Співіснування національної й екзистенційної характеристики персонажа у творчості прозаїка.

Тема війни - це вічна тема в українській і світовій літературі. У даному дослідженні виявлено й охарактеризовано специфіку художнього моделювання стильових маркерів, естетики трагічного у прозі Олекси Гай-Головка крізь спектр мілітарного континууму.

Описано натуралістичні прийоми, використані письменником - фактографічність зображення, протоколювання подій з відтворенням їхнього перебігу в часі, фіксування дрібних деталей, використання контрастних сцен. Визначено Коваліва як представника напряму.

Охарактеризовано стильову константу, комплексну поетичну модель універсальної світобудови із внутрішньою структурою, єдністю зображально-виражальних й ідейно-художніх елементів Ф. Петрарки. Розглянуто сконцентровану думку ідеалізації коханої жінки.

Нарис української поетики: до нових підходів у вивченні літератури. Оцінка творчості Старицького і Сенкевича, синкретизм стилю їх творів. Функція романтичних і реалістичних складових у романах письменників. Особливості художньої прози Михайла Старицького.

Стильові засоби Д. Мордовця при написанні публіцистичних статей, заміток, літературних творів. Характеристика тематики робіт, написаних в середині 1860-х років. З'ясування ролі науковців та літературознавців у становленні письменницького стилю автора.

Аналіз художніх особливостей літературного стилю Данила Мордовця. Дослідження стильових засобів автора при написанні публіцистичних статей, заміток, літературних творів. Характеристика тематики робіт. Розгляд формування літературного стилю Д. Мордовця.

Особливості моделювання жіночого характеру в різних типах художнього дискурсу - від романтичного до модерного у різних вимірах змістових, жанрових і формотворчих категорій. Зіставлення і порівняння різних стильових моделей формування жіночого характеру.

Біографія Я. Лагодинської-Кучковської (Лесі Верховинки) - представниці української літератури імпресіонізму кінця ХІХ - початку ХХ ст. Творчий доробок письменниці, стильові особливості її новел та оповідань, поезій, драматургічних та критичних творів.

Розгляд фольклоризму літератури як поліаспектного явища. Аналіз трансформації цього явища у різні періоди розвитку літературної творчості. Традиції народної розповіді в творах І. Франко. Використання паремії та фразеологізмів у малій прозі письменників.

Фольклоризм літератури як поліаспектне явище, трансформація цього явища у різні періоди розвитку літературної творчості із їх стильовими особливостями. Основні вектори до таких порівняльних студій на матеріалі малої прози П. Куліша та Івана Франка.

Изучение специфики стиховедческого самосознания русского поэта П.П. Ершова. Ритмический, рифменный, архитектонический уровни стиха "Конек-Горбунок" в сопоставлении с пушкинскими хореическими сказками. Метрическая хронология художественных текстов Ершова.

Анатолий Штейгер — один из наиболее ярких и значительных представителей поэтического течения, которое сформировалось в конце 20-х годов ХХ столетия. Георгий Иванов — автор знакового для русской литературной эмиграции стихотворного сборника "Розы".

Стихии огня и воды - некие универсалии, ценности, особо значимые основы жизни, которые осознавались человечеством на разных этапах его существования. Особенности изображения значимости образов стихий в художественной системе романа "Принц инкогнито".

Словарь как способ реконструкции художественной картины мира. О проекте толково-идеографического словаря поэтического языка Юрия Казарина (на материале книги "Каменские элегии. Изборник"). Общая характеристика денотативно-идеографической группы "Огонь".

Дослідження філософської основи світогляду и поетичного світу класика української літератури ХХ-ХХІ ст. Павла Мовчана. Відтворення образів чотирьох стихій у ліричних творах. Синкретичне поєднання пізнання загальносвітових та національних витоків буття.

Значение батального опыта Энтони Хекта. Отражение художественного осмысления увиденного в сборнике стихотворений. Реакция автора на последствия нацистских зверств в освобожденном Флоссенбурге. Сравнение средневековых убийств с фашистскими зверствами.

Тема родины Есенина в стихотворении "Гой, ты Русь, моя родная" как одна из главных тем. Разлука с родной землей, придание его стихам теплоты воспоминаний, которая их отличает. Мера отстраненности от природы, которая позволяет эту красоту почувствовать.

Петербургские и крымские реалии, которые легли в основу поэтических образов стихотворения А.А. Ахматовой 1912 года. Двойная адресация стихотворения и особый, пророческий смысл его финала. Понимание обстоятельств, инспирировавших ахматовский текст.

Новое прочтение финала стихотворения А.А. Ахматовой о Херсонесе (1912), которое позволяет выявить диалогическую природу ее "крымских" стихотворений. Использование методов биографического, реального комментирования и глубинного поэтологического анализа.

Литературоведческий анализ стихотворения Анны Ахматовой. Его основная идея и тематика, история и предпосылки написания. Причины и источники появления в исследуемом произведении "смуглых глав" Херсонесского храма. Значение "херсонесского мифа" автора.

Новый взгляд на литературные и биографические источники образной системы стихотворения Е.А. Баратынского "Недоносок". Воссоздание истории бытования "прозаизма" "недоносок" в русской поэзии XIX-XX вв. на материале лирических произведений русских поэтов.

Выявление связи стихотворения "Игрок" с кинематографом начала ХХ века. Анализ приемов, с помощью которых И.А. Бунин достигает эффекта присутствия в тексте визуальных и аудиальных составляющих. Исследование стихотворения в интермедиальном аспекте.

Композиционный анализ лирического текста стихотворения "Моя Россия". Выявление особенностей творческой лаборатории автора, влияющих на формирование его индивидуального стиля. Изучение особой формы строфического построения, основанной на анафоре.

Анализ с религиозно-философской точки зрения стихотворение М.Ю. Лермонтова, в котором поэт создает картину начала земного пути "души младой". Интерпретация онтологического соприкосновения человека и Ангела, соответствующая вероучению о небесном воинстве.

Рассмотрение процесса становления поэтики стихотворения М.Ю. Лермонтова "Свиданье" от черновика к беловику. Выявление особенностей мышления автора. Исследование пути создания художественной реальности в ее пространственной и предметной оформленности.