Анализ двух сюжетных планов в одноактных, многоактных пьесах Б. Шоу разных периодов, имеющих политическое содержание. Сущность понятий "план реальности" и "план ирреальности". Состав признаков пьесы-экстраваганцы. Критическое исследование эволюции текста.

Субъектная организация романа Ксении Букши "Завод "Свобода"". Функция отдельных глав в структуре художественного повествовательного произведения. Литературный анализ интермедий в романе. Разные художественные подходы к воспроизведению действительности.

Рассмотрение вопроса о функции цитат в творчестве Пушкина. Рассмотрение инципита как имплицитного метатекства в семиозисе текста сказки "О царе Салтане". Культурологический генезис песни "Во саду ли, в огороде" в варианте XVIII в. из сборника И. Прача.

Рассмотрение теории прозаического цикла. Базово-концептуальное видение конфликта на уровне сюжета, системы мотивов и хронотопа. Исследование антиномической системы произведений Ф. Сологуба и В. Брюсова. Базовая антитеза, лежащая в основе конфликта.

Владимир Высоцкий - одна из самых ярких фигур культуры второй половины XX века. Стихотворение "Кони привередливые" – яркий пример, в котором автор использует метафору в качестве основного тропа. Авторская песня - форма самовыражения "шестидесятников".

Анализ имен персонажей романа Андре Жида "Фальшивомонетчики" (Лаура, Маргарита и Лилиан) как аллюзий на тексты Петрарки, Гете и Библии. Вертикальный контекст в литературном произведении. Специфика творческого процесса, диалога между автором и читателем.

Определение особенностей греческой трагедии, которая основывалась на мифологии. Характеристика формы строения трагедии и порядка трагического представления. Анализ функций хора (коллективного участника древнегреческого спектакля) в греческой трагедии.

Описание функции художественного пространства в рассказе А. Солженицына "Матренин двор", путем выделения особых пространственных деталей. Организация художественного времени-пространства в рассказе, характеристика и особенности личности Матрены.

Вивчення місця кіґо (слів-образів, що вказують на традиційно закріплені за ними пори року та забезпечують семантичну насиченість) у поезії жанру хайку. На матеріалі хайку Мацуо Басьо виділення їх основних функцій: асоціативної, художньо-стилістичної.

Дослідження ролі біблійних сюжетів у процесі смисло- та формотворення. Розгляд їх інтертекстуальної функції у художньому тексті. Аналіз застосування авторами біблійних мотивів для філософського осмислення екзистенційних та морально-етичних проблем буття.

Аналіз біблійного інтертексту оповідання В. Домонтовича "Апостоли" і новели В. Русальського "Сміх Іскаріота". Апокрифічне переосмислення образів апостолів Петра, Хоми і Юди. Осмислення актуальних екзистенційних та морально-етичних проблем буття.

Дослідження функції та специфіки гротескних форм роману Дж. Свіфта "Мандри Гуллівера". Роль гротеску в розкритті авторської позиції та філософської концепції письменника. Розкриття гротескних форм на рівні художнього хронотопу, образної системи.

Трансформація поняття "екфразис" у сучасному літературознавстві, проблема його категоріального визначення, типологія, властивості і засоби застосування у літературному творі. Вплив екфразисного опису на динаміку образу героїні твору Е. Портер "Анжелюс".

Образотворчі засоби в художній творчості. Тропи як засіб створення образності в художній літературі. Епітет як образно-виражальна мовна одиниця в художньому мовленні. Специфіка творення образності в художньо-історичних текстах за допомогою епітетів.

Види і функції жанрів мас-медіа в авторських збірниках Т. Толстої "Легкі світи" і Т. Вергелес "Моя грішна журналістика". Роль публіцистичного дискурсу в формуванні жанрової моделі аналізованих творів. Присутність стильової палітри журналістики в роботах.

Особливості функціонування листів як чинників сюжетно-композиційної динаміки в драматичній творчості Лесі Українки. Типи листів у змістоформі творчих шукань доби модернізму. Театральний потенціал (зав’язка, кульмінація, розв’язка) епістолярного тексту.

Інтереси Т. Шевченка до української етнокультури, самобутніх народних звичаїв й обрядів, багатої народнопоетичної творчості. Дослідження поетики творчості Т.Г. Шевченка. Паралелі народної пісні та поезій Кобзаря. Етнографічна концепція літератури.

Аналіз порівнянь, наявних у книзі Іллі Ільфа і Євгена Петрова "Одноповерхова Америка". З’ясовано, що вони виконують не художню, а передовсім масовокомунікаційну функцію, забезпечують зв’язок між оповідачем і читачем, а також стимулюють аперцепцію.

Характеристика сучасного літературознавчого перегляду амбівалентного жанрового статусу романістики ренесансної Англії. Визначення жанротворного ресурсу комічного літературного модусу, реалізованого при формуванні англо-ренесансної лінії романного жанру.

Художні деталі як компоненти образної системи у драмі Б. Брехта "Добра людина із Сичуані".. Аспекти, важливі для розуміння специфіки художньої комунікації. Система прийомів та образів, на основі яких будується діалог автора з глядачем або читачем.

Розгляд проблеми цитати як форми інтертекстуальності. Вивчення наукових підходів до визначення функцій цього феномена у художньому творі. Створення класифікації функцій цитати в англомовному детективному романі. Аналіз функцій цитат у творах Д. Брауна.

Стаття розглядає проблему використання прецедентних явищ у романі Х. Філдінг "Щоденник Бріджит Джонс". Актуальність дослідження випливає із зростання популярності жіночої літератури серед різних типів читачів та демократизації сучасного суспільства.

Виявлення власних назв всіх ономастичних розрядів, ужитих у творах Л. Костенко. Динаміка їх співвідношення. Аналіз стилістичного, функційного навантаження ужитих поетесою онімів; визначення якою мірою власні беруть участь у побудові художнього цілого.

Дослідження функціонування іконічного компонента в такому складноорганізованому утворенні, як полікодовий художній текст. Особливості поєднання вербального та іконічного компонентів. Фактори, які сприяють наданню твору оригінальності та самобутності.

Аналіз одного із прийомів експресивного синтаксису - парцеляції. Причини виникнення парцелятів. Характеристика їх типів за граматичними показниками і способами синтаксичного зв’язку. Динаміка їх функціонування у творах різних періодів творчості І. Франка.

Висвітлення та аналіз своєрідності художнього функціонування деяких інтертекстуальних елементів у повісті сучасного українського письменника О. Волі. Поліваріантність інтертекстуальних кодів, оприявлена автором у кожному з умовних "підрозділів" твору.

Дослідження функцій звертання з урахуванням комунікативної ситуації. Аналіз семантичних, стилістичних та функційних особливостей звертань із романів А. Кокотюхи та С. Жадана. Вживання кличних комунікатів у номінативно-контактній та етикетній функціях.

Розгляд особливостей топонімів поетонімосфери роману В. Лиса. Аналіз їх структури, функційної специфіки, визначення кількісних параметрів та домінант. З'ясування семантичного навантаження та ролі топопоетонімів кожного виду в системі художнього тексту.

Аналіз ознак будь-якого епістолярного тексту - функційно-стильової гетерогенності, що має найвиразнішу актуалізацію в листах Лесі Українки. Дослідження основних мовних виявів гетерогенності та їх експлікації в лексико-семантичній площині різних текстів.

Розгляд епітетної системи віршів Т.С. Еліота у збірках "Prufrock and other observations", "Old possum’s book of practical cats", класифікація її основних складових, визначення ролів епітета як важливого і активного елемента в поетичному мовленні Еліота.