Исследование влияния эстетики Гофмана на творчество Ф. Достоевского. Формы фантастики в произведениях писателя. Сновидения в русской литературе. Функции снов в романе "Преступление и наказание". Сопоставительный анализ фантастики Гоголя и Достоевского.

Аналіз композиційного та комунікативного значення текстових вставок на гравірованих рамках титульних сторінок та наступних за ними аркушів з гравюрами символічного змісту в книгах Лазаря Барановича. Варіант структурування зображення текстовими вставками.

Взгляды Ф.М. Достоевского как критика, публициста и автора художественных произведений на феномен фотографических изображений. Визуальная поэтика писателя, в том числе фотопортреты героинь, изучаются в свете современных исследований по теории фотографии.

Изучение особенностей романа Х. Янечек "Девушка с Лейкой". Рассмотрение фотографического изображения в романе Янычек, которое имеет сюжетообразующий характер, несет структуроорганизующую функцию, способствует визуализации изображаемого - экфрасису.

Детальное описание фотографии, синтезирующее созерцание и память, сочетающее точки зрения разных персонажей. Рефлексии над фотографией как средство концептуализации положения человека в мире. Взаимосвязь литературы и фотографии в творчестве Модиано.

Тенденция к синкретизму - черта современной литературы, наблюдаемая в творчестве многих современных английских авторов. Фотография - вид визуального искусства, который предоставляет писателям возможность организации новых форм художественного текста.

Спроба проаналізувати два історичні романи сучасних українських письменників у фокусі використання фотографії як доказу та свідчення. Фотографія та додавання більшої впевненості у правдивості зображеного та описаного у художньому історичному творі.

На основі визначень базових жанрів фрагментарної прози - етюду, ескізу - обґрунтування ознак жанрових форм прози О. Кобилянської. Визначення місця фрагментарної прози в творчості письменниці, зокрема щодо спільних поетикальних рішень у царині романістики.

Дослідження фраземіки Лесі Українки в епістолярній спадщині, зокрема відображення в мові світоглядно-суспільних, національно-культурних факторів, впливу інтелектуального й культурного потенціалу особистості. Аналіз використання фразеологізмів у листах.

Тематичні групи фразеологізмів української мови. Дослідження фразем як джерела відтворення специфіки етносвідомості українського народу у повісті І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім’я". Функції портретної характеристики та експресивної оцінки фразем.

Рассмотрение и употребление идиом и коллокаций в романе С. Моэма "Острие бритвы", поскольку они представляют собой очень интересный и необычный слой лексики языка. Семантизация идиоматических единств, так как они вызывают обычно трудности в понимании.

Специфика фразеологии лирической песни Зауралья, связанной с бытом и строгим патриархальном укладом русского общества. Фразеологические единицы, значимые для сознания народа. Отражение любовных и семейных переживаний, трагизм восприятия действительности.

Аналіз стилістичних особливостей роману Г. Гессе "Нарцис і Ґольдмунд". Виявлення сакральності лексем синонімічних рядів і соматичних фразеологічних одиниць церковного значення в тексті твору. Оцінка емоційних, філософських і релігійних переконань героів.

Розглянуто підходи до проблеми вербалізації емоцій та почуттів одиницями фразеологічного рівня для створення психологічного портрету героїв, творенню образів та сюжету, а також опису навколишнього середовища та місцевого колориту у творах Марії Матіос.

Розгляд семантико-функціональної різноплановості і значущості фразеологічного відтворення менталітету людини в новелах В. Стефаника і сімейних сагах М. Матіос "Солодка Даруся", "Майже ніколи не навпаки". Регіональні риси менталітету покутян і буковинців.

Аналіз особливостей функціонування фразеологізмів у мові поеми Т. Шевченка в ідеографічній площині у форматі фразеотематичної тріади "Людина — Абстрактні відношення та поняття — Природа". Фразеосемантичні поля з варіантно-синонімічними категоріями.

Розгляд питання зовнішньої та внутрішньої фокалізації фразеологічної точки зору персонажа у наративі прози О. Гончара. Аналіз специфіки та форм її вираження у тексті художнього твору. Психологічні аспекти наративного дискурсу малої прози письменника.

Фразеологія художнього твору як чинник формування ідіостилю письменника. Розгляд структурно-семантичних аспектів фразеологізмів у прозових творах Ш. Бодлера, що дає змогу розкрити особливості взаємодії парадигматики та синтагматики художнього тексту.

Дослідження найбільш плідного для Івана Франка періоду написання п’єс (1891–1895 роки). Визначення зміни ідейно-тематичної, стильової, естетичної і поетичної парадигми Франка-драматурга та перехід автора від позитивістського реалізму до модернізму.

Особливості формування типових жанрово-стильових ознак творчої манери письменників різних літературних генерацій в історії Магрибу. Тематично-стильова класифікація франко-магрибської літератури. Характерні ознаки "бунтівної" та "експлозивної" модерності.

Аналіз наративних і організаційних практик І. Франка та їхнього впливу на формування в галичан власної українськості. Питання самоврядності громади, економічного становища селян, інституції рільничих гуртків, функціювання кредитних спілок, кооперативів.

Использование истории восприятия и интерпретации творчества португальского поэта Са де Миранды в контексте традиции отечественного литературоведения. Рассмотрение динамики количественного увеличения текстов в хронологическом порядке, посвященных автору.

Биографические ведомости о жизни и творчестве Франсуа Вийона. Роль Ф. Вийона в возрождении института личности в аскетичной Европе средних веков. Отражение средневековой сущности поэта в его творчестве. Отличия лирики Вийона от литературы Средневековья.

Аналіз повісті В. Домонтовича "Франсуа Війон" крізь призму інтелектуальних пошуків Петрова – Бера у царині філософських та-історіософських досліджень. Белетризована біографія як форма для філософських міркувань про кризи в суспільстві і проблему митця.

Вивчення діяльності Франца Кафки в період становлення мистецтва експресіонізму. Характеристика ірреального фантастичного світу, у якому особливо яскраво видно безглуздість одноманітного і сірого життя. Особливості романів митця "Замок" та "Процес".

Ф. Кафка вважається одним із найважливіших представників фантастичної літератури та класичного модернізму. Творчий набуток австрійського письменника відрізняється оригінальною манерою письма, а також переплетінням елементів фантастичного з реалістичним.

Творчество Ф. Кафки - явление в мировой литературе, активно исследуемое в литературоведении. Фрагментарность - особенность поэтики В. Кафки, которая в качестве одного из доминирующих принципов присутствует в рассказе "Как строилась Китайская стена".

Пушкинская Франция - универсальная модель, являющаяся механизмом постижения разнообразного исторического, культурного, психологического материала. Личность Наполеона как составная часть французского дискурса в литературном творчестве А.С. Пушкина.

Переходная эпоха во Франции. Развитие французского романтизма. Первый манифест символизма, поэзия освобождения. Система традиционного стихосложения. Импрессионистическое двуединство внешнего и внутреннего при преобладании внутреннего впечатления.

Зарождение эстетики антидрамы в XIX веке. Теория Шопенгауэра о доминанте иррационального. Философская база театра абсурда. Произведения Соллерса как свидетельство формирования постмодернистской эстетики в теории и практике французского "нового романа".