У науковій статті досліджено історію наукового побутування термінів "бойовик" та "екшен", запропоновано їх уточнене визначення. Проаналізовано жанрові особливості роману Ю. Смолича, на підставі яких твір можна класифікувати як перший український екшен.

Художні особливості моделювання індивідуальної свідомості персонажів у романі Г. Вдовиченко "Бора". Розгляд концепції особистості у контексті явищ постмодернізму та постпостмодернізму. Проведенння аналізу іманентних характеристик художнього світу авторки.

Аналіз художніх особливостей моделювання індивідуальної свідомості персонажів у романі Г. Вдовиченко "Бора". Розгляд концепції особистості у контексті явищ постмодернізму та постпостмодернізму, у зв’язку з художньою практикою української жіночої прози.

Визначення ролі оксиморону, метафор та гіпербол у художніх творах. Виявлення місця асоціоніма в поетиці українського постмодернізму, з’ясування його естетичних функцій. Гендерні особливості використання асоціонімів у національній літературі ХХІ віку.

Художньо-естетичні й наукові концепції, що мали вплив на його творчість і позначилися на особливостях поетики творів. Жанрова специфіка художніх пошуків письменника та аналіз його прозової спадщини. Новаторське і традиційне в постмодернізмі Пінчона.

Виділення проблем поетичної майстерності та техніки віршування акмеїзму Миколою Гумільовим. Входження поета в "молоду" редакцію журналу "Аполлон", де регулярно друкує "Листи про російської поезії". Аналіз видавництва його вавілонського епосу "Гільгамеш".

Дослідження рослинних, музичних та предметних індивідуально-авторських символів на матеріалі молодіжного роману-дистопії С. Коллінз "The Hunger Games". Характерні риси жанру молодіжної дистопії, розбіжності у трактуванні понять "антиутопія" та "дистопія".

Образ церкви як одна із важливих семантичних складових середньовічної культури, відображена у літературній творчості К. Турівського. Особливості конструювання тексту, моделювання наративу з алегоричних образів, які отримують узагальнююче значення.

Дослідження домінантних стратегій "деміфологізації" та "реміфологізації" авторського міфу про Дон Жуана. Особливості генерації художнього образу (вимислу) на базі реальних історичних подій (біографій) в творчості іспанських письменників Грау та Унамуно.

Поняття романтизму, його характеристики. Одержимість індивідуальністю та суб'єктивним. Особливості творчості Озерних поетів, зокрема С.Т. Кольріджа. Характеристика доробку Вень Ідо. Художні образи та символи, використані С.Т. Кольріджем та Вень Ідо.

Поетологічний розгляд дванадцяти поезій І. Франка, які увійшли до циклу "Спомини". Характеристика нараційних засобів вираження опозицій теперішнього і минулого часу, зовнішнього і внутрішнього просторів (душа), що і становить сюжетну основу спогадів.

Художньо-естетичні особливості американського постмодернізму 1950-1970-х рр. Роль і місце категорії "автор" в американській літературі. Значення тексту як ланці, що пов`язує автора й читача. Особливості засобів художнього вираження бартовської поетики.

Художній аналіз альманахів казок Вільгельма Гауфа. Доведено, що в збірки альманахів входять казки, які побудовані за принципом новели. Доведено, що лише дві казки носять самостійний характер - "Історія про Каліфа-Лелеку" і "Казка про уявного принца".

Аналітичне дослідження явища трансформації функцій автора і персонажа в українській новітній прозі 90-х років ХХ ст. під кутом зору проблеми художнього діалогу між ними в тексті. Явища активізації суб’єктивної авторської позиції в сучасній прозі.

Осмислення художнього тексту в когнітивному аспекті. Типи та асоціативна природа художнього концепту; його функціонування в літературному тексті. Методика опису ключових концептів у творчості окремих поетів. Аналіз семантичного простоту слова та тексту.

Визначення образу в літературі. Вигадка і фантазія в літературних творах. Формування внутрішнього, суб'єктивного розгортання літературного задуму. Художній образ і проблема типового в творах. Складність письменницької праці, творча робота письменника.

Семантичний та етимологічний аналіз лексико-граматичних одиниць, що виступають гештальт-центром художнього образу Коханої/Коханого з метою виявлення його гендерної специфіки. Визначення ролі частин мови у формуванні видів словесних поетичних образів.

Обґрунтування ефективності застосування лінгвосеміотичного підходу до аналізу художнього образу. Його дослідження на матеріалі англійського поетичного дискурсу другої половини ХVI - початку ХVII століть. Основні властивості образу як знака, його функції.

Аналіз жіночих образів, які інкорпорують віддзеркалені крізь призму авторської свідомості культурні коди. Розкриття кодів в сюжеті твору через образ жінки. Лінгвокультурний типаж "непохитна жінка", виокремлений на основі роману "We were the Mulvaneys".

Аналіз жіночіх образів, які інкорпорують віддзеркалені крізь призму авторської свідомості культурні коди нації. Характеристика лінгвокультурних типажів роману Джойс Керолоутс “We were the mulvaneys”, опис художнього образу "непохитної жінки" у творі.

Розгляд проблеми художнього парадоксу в історико-літературній площині. Визначення його хронологічних меж та циклічності прояву. Аналіз драматичних творів О. Ірванця як прикладу парадоксальної літератури ХХ століття. Характерні риси епохи модернізму.

Дослідження основної проблеми художнього парадоксу в історико-літературній площині. Особливість визначення його хронологічних меж та циклічності прояву. Розгляд драматичних творів Олександра Ірванця, як прикладу парадоксальної літератури ХХ століття.

Порушено проблему політичного різновиду дискурсу, який інтенсивно завойовує позиції пріоритетного в житті суспільства й навіть репрезентує себе в художній літературі. Розглянуто регулятивність як особливий вплив у художньому політичному дискурсі.

Дослідження типових способів семантизації прономінативів, що вказують на 1-у та 2-у особу у поетичних текстах Олійника. Визначення їх індивідуально-авторських особливостей уживання та ступеня значущості цих слів для реалізації особистості поета.

Суть художньої предметності як літературознавчої категорії. Художні предмети в системі індивідуального стилю Ліни Костенко, їх місце в організації художнього світу поетеси. Прийоми генерування емоційного настрою та художньої енергії поетичних текстів.

Типи аналогії: перший - на основі порівнянь зі сполучниками підрядності "аки" та "яко"; другий сконструйований зі сполучниками сурядності, а саме із зіставно-протиставним сполучником "а"; і латентне порівняння, що висловлюється через згадки видатних осіб.

Характеристика конструкції нової прозової форми, активно репрезентованої в "лівій" літературі 1920-х років, шляхом здійснення текстологічного аналізу роману Ґ. Шкурупія "Двері в день". Елементи-новації в площині експериментального роману Ґ. Шкурупія.

Дослідження балад В. Марсюка, жанрову своєрідність яких визначається у назві, у підзаголовку, за жанровими ознаками, за мотивами драматичних переживань. Баладна епіка історичного, героїчного, соціально-побутового змісту з наскрізними проблемами.

Аналіз поезії Л. Якимчук, що проливає світло на події, які відбувалися і продовжують відбуватися на сході України. Творення художнього простору здійснюється в контексті епохи. Поєднання соціального та інтимного - основа художньої творчості поетеси.

Розгляд специфіки психологізму в малій прозі В. Підмогильного. Виявлення в творах письменника філософського або психологічного підтексту соціальної проблематики. Аналіз засобів відтворення душевного світу героїв, прийомів моделювання їх характерів.