У статті доведено, що в творах письменника соціальна проблематика завжди має філософський або психологічний підтекст. Охарактеризовано комбіноване застосування основних форм психологізму Підмогильним і, відповідно, властивих їм засобів та прийомів.

Дослідження специфіки репортажної інтеграції Докією Гуменною наукового матеріалу, зібраного археологами в різні часи на землях України, в художню структуру її "белетристики на науковому тлі". Читацькі вподобання письменниці, перші літературні спроби.

Природа нелітературних компонентів у британському романі. На матеріалі роману "Субота" І. Мак’юена визначено, що нелітературні вставлення наукового характеру розширюють когнітивні межі, зближуючи простір художньої літератури з дискурсом нонфікшен.

Короткі біографічні данні про життя та творчість В. Теккерея. Публікація перших віршів та пародійна поема з приводу конкурсу на кращу поему. Етапи творчості В. Теккерея. Життя в Парижі та одруження з Ізабелою Шоу. Написання роману "Ярмарок суєти".

Домінантна роль міфопоетичної та карнавальної образності в романах Клошмерль. Функціональні та естетичні особливості народно-сміхових форм у художній структурі трилогії. Літературний контекст творчості Шевальє. Сюжетно-композиційні особливості роману.

Мала проза І. Чендея: еволюція проблематики та поетики. Творча реалізація ідейно-естетичних засад письменника в повістевому жанрі. Джерела романного мислення. Значення творчості митця в історії українського письменства другої половини ХХ століття.

Дослідження художнього світу поезії Бродського. Розгляд ідейно-естетичної системи на різних рівнях змісту та образно-художньої форми віршів письменника. Поетичні особливості російської традиції, духовного спадкоємства, авторського новаторства Бродського.

Аналіз особливостей художнього світу норвезького письменника К. Гамсуна. Взаємозв’язок світоглядних переконань митця з його стильовими пошуками й акцентує вектори видозміни авторського ідіостилю. Специфіка існування людини в суперечливому світі.

Характер художніх шукань Євгена Маланюка. Моделювання художньої картини світу в контексті розвитку української та світової поезії доби. Історіософські мотиви, патріотичні почуття й переживання над долею України. Громадянське й особисте в поезії Маланюка.

Міхаель Енде – один із найяскравіших німецьких дитячих письменників. Незвичайні пригоди Лукаса і Джима у фантастичній повісті М. Енде "Джим Ґудзик і машиніст Лукас" (1960). Творчість митця та її філософська глибина, шлях до раціонального мислення.

Твори Хвильового як такі, що репрезентують художній світ письменника, його інтегральні складники. Типологічні властивості буттєвої моделі письменника в контексті філософсько-естетичних парадигм першої третини ХХ ст. у світовій та українській літературах.

Осмислення художніх особливостей романів Володимира Єшкілєва "Тінь попередника", "Гніздо", а також "Побачити Алькор". Ознаки, притаманні постмодерній популярній белетристиці. Заходи популяризації української літератури з-поміж широкої читацької аудиторії.

Характеристика художнього світу прози Павла Загребельного. Визначення особливих рис часопростору триптиху про Київську Русь на прикладі роману "Диво", які є засобом вираження, вербалізації концептів дива, творчості, історичної пам’яті, влади та мосту.

Розгляд художнього світу лірики Б. Пастернака у вигляді законів його існування та життя речей і явищ у ньому. Вивчення структури і характеру перебігу процесів у ньому. Аналіз способів втілення художнього світу Пастернака-лірика в поетичному тексті.

Цикл "релігійних" поем В. Сосюри як цілий художній світ, в якому використані образи, мотиви, сюжети і наративні стратегії як Старого, так і Нового Завітів, космогонічних легенд і апокрифів. Спроба поєднати релігійні уявлення з доктринами більшовизму.

Висвітлення своєрідності художнього світу прози Леоніда Первомайського 1960–1970 років як цілісного явища з властивою йому внутрішньою організацією. Виявлення головних ознак цього світу крізь призму концепції героя та мотивної організації творів автора.

Ідейно-тематичні та жанрово-стильові особливості прози С. Никорович – активної учасниці та організаторки українського літературного процесу на Буковині та в Румунії, громадсько-культурної діячки, соратниці О. Кобилянської. Центральні образи її творів.

Аналіз у тканині текстів новел Р. Музіля архетипів як основних образно-структурних принципів його експресіоністичного стилю. Увиразнення авторської розробки мотиву "поєднання" та прийому відчуження як засобів для досягнення ефекту максимальної експресії.

Аналіз функціонування категорії "художній світ" у літературознавчому дискурсі. Досвід рецепції творчості С.І. Смирнової в російській критиці та літературознавстві ХІХ-ХХ ст. Жіночі й чоловічі образи-персонажі, засоби характерології. Функції хронотопу.

Художній світ автобіографічного роману Михайла Томчанія "Тихе містечко" (1969), події якого розгортаються у часи Другої світової війни в рівнинній Угорщині та рідному краї прозаїка, селі, названому у творі Горбки. Особистісні переживання письменника.

Естетичний аналіз романної прози двадцятого століття. Дослідження нетрадиційного поняття художнього світу. Обґрунтування літературної спрямованості конфлікту та його онтологічної природи. Визначення композиційної ролі персонажів художнього роману.

Концепція героя як жанротворчий чинник імпресіоністичної повісті 20-х років ХХ ст. Проблеми людини і світу, їхнього взаємозв’язку і відчуження. Інтертекстуальне поле імпресіоністичної повісті: полеміка, тотожність і нетотожність художньої картини світу.

Літературознавчий аналіз творів А. Головка, М. Івченка, М. Ірчана, Г. Михайличенка, В. Підмогильного, О. Турянського та Ю. Яновського. Огляд повісті як цілісної структури в плані вивчення домінуючих ознак її поетики, концепції героя, структури тексту.

Аналіз стану дослідження постколоніальної художньої парадигми у канадській літературі. Шлях трансформації концептів мультикультуралізму, гетерогенності, транскультуралізму в особливу постколоніальну синкретичну структуру. Художні ідентичнісні моделі.

Мета статті полягає в систематизації теоретичних знань із проблеми визначення художнього стилю як літературознавчої категорії. Подано докладний розгляд класичних праць, присвячених проблемі художнього стилю. Поглиблення розуміння художнього стилю.

Розгляд впливу літературних творів на творчість художників. Втілення ідей прерафаелітів, породжених легендами про короля Артура і п'єсами В. Шекспіра "Гамлет", "Буря" і "Міра за міру". Дослідження сутності проблеми порівняльного літературознавства.

Художні світи романів В. Барки "Рай" і "Жовтий князь" як філософськи осмислена тематична антитоталітарна дилогія, естетичне узагальнення конкретики історичної дійсності. Аспекти творчого мислення автора та складові художньої поетики романів-"свідчень".

Розгляд художнього твору як повідомлення, що побудовано за інформаційно-комунікативними законами мистецтва. Визначення сутнісної характеристики змісту художнього повідомлення, його специфіки як форми збереження та передачі культурно значимої інформації.

Аналіз етнологічного підходу до контексту художніх творів українських письменників з метою виявлення якою мірою і у якій формі у їх творчості відображені ті чи інші етнографічні матеріали. Дослідження об’єктів етнографічних описів Г. Квітки-Основ’яненка.

Логіка трансформації естетичної парадигми від премодерну до постмодерну. Варіант аналізу естетичної діяльності та мистецтва, проблема деформації художнього образу в культурі постмодерну. Розгляд культури як тексту на прикладі художніх маніфестів.