Розглядаються особливості поетики апокаліптичних мотивів, зокрема їх функціонування в романі маловідомого українського письменника Гоміна "Голгофа". Аналізуються причини звернення автора до метажанру апокаліптики, художні засоби вираження мотивів.

Іронічність як помітна риса сучасної літератури, особливо постмодерних її зразків. Знайомство з художніми засобами творення іронії в романі Ю. Щербака "Час смертохристів. Міражі 2077 року". Загальна характеристика найбільш важливих ключових рис пародії.

Поняття "іронія", "пародія", "фарс", виокремлення їх основних характеристик, подання дефініцій. Проведення комплексного аналізу специфіки авторського використання іронії та її форм у романі-антиутопії Ю. Щербака "Час смертохристів. Міражі 2077 року".

Аналіз психо-поведінкових та морально-етичних характеристик наркомана в зарубіжній прозі. Пошук героєм свого "професійного шляху". Політичні та соціальні зміни, що відбувалися в період "пострадянських часів", які позначилися на майбутній долі Вавілєна.

Ознайомлення з результатами літературознавчого аналізу роману Г. Гессе "Гра в бісер". Характеристика специфіки іронії як одного із способів комічного сприйняття дійсності, що містить у собі приховане глузування та лукавство над фактами чи людьми.

Використання тропів як художніх засобів у романі Г. Гессе "Гра в бісер". Використання іронії для створення емоційно-експресивних відтінків індивідуальності героїв. Надання мові тексту образності й яскравості за допомогою метафор, епітетів і порівнянь.

Характеристика творчих набутків Василя Ткачука та Івана Керницького. Аналіз малої прози письменників і виокремлення в ній художніх, тематичних та ідейних домінант. Розгляд неповторного стилю, художньої майстерності прозаїків. Вплив літературних традицій.

Специфіка художнього відображення об'єктивної дійсності в українських художніх мемуарах та автобіографічних повістях 90-х рр. ХХ ст. Аналіз поетики жанру обраних для аналізу творів, їх естетичної вартості й місця в українському літературному процесі.

Аналіз поетики художніх моделей адиктивної поведінки дійових осіб п'єси. Зміст понять "залежність" і "адиктивна поведінка", потенційні ознаки залежності, які можуть бути реалізовані у п'єсі, зважаючи на специфіку характеротворення дійових осіб у творі.

Огляд моделей буття героїв у романах В. Підмогильного "Місто", "Невеличка драма". Взаємозв’язок системи морально-етичних цінностей героїв, їх співвідношення із цінностями суспільними. Суспільні явища і настрої, що обумовлюють появу таких художніх типів.

Характеристика формування художніх моделей оніричного простору в повісті "Кораліна" Ніла Ґеймана. Розгляд сюжетної лінії твору з проекцією на визначення парадигми оніричного простору, в якому тісно переплітаються фентезійні й містичні уявлення персонажів.

Вивчення методологічних перспектив теорії художньої модусності щодо вивчення літератури декадансу. Виявлення різновидів художніх модусів на матеріалі українського декадансу, дослідження зв'язку з модусами інших літератур декадансу та інших епох.

Роль раціонального начала у класицизму, етапи його розвитку та представники. Філософські основи сентименталізму, його кредо. Елегія, ідилія та мадригал як улюблені жанри сентименталістів. Розкриття внутрішнього стану персонажів у творах Л. Стерна.

Система образів та її місце в композиції літературного твору. Композиція образної системи і мотив твору. Види художніх образів. Значення термінів "герой", "персонаж". Система персонажів у романі "Буремний перевал" Е. Бронте. Структура літературного героя.

Створення З. Копистенським позитивних образів християнських мислителів Кирила й Мефодія за допомогою художніх засобів (епітетов, метафор, порівняння, інверсій, емоційних слів, рефренів, антитез) для підкреслення важливості місії рівноапостольних братів.

Теоретичні аспекти дослідження пейзажних описів в художній літературі, особливості функціонування. Проблеми пейзажу в художній літературі. Лінгво-когнитивні аспекти образності в пейзажних описах в творах Джека Лондона, на прикладі роману "Мартін Іден".

Осмислення феномена діарного автопортрета як форми самозображення та самопізнання художника, що відбувається через внутрішній діалог у контексті епохи та культури. Розгляд автопортрету у щоденниках як багатогранної характеристики особистості автора.

На основі романів сучасного українського письменника А. Кокотюхи "Таємне джерело", "Осінній сезон смертей", "Червоний" та "Пророчиця" досліджуються авторські особливості художнього втілення образу смерті, зокрема, поряд із традиційним зображенням смерті.

Аналіз есе Вірджинії Вулф "Власний простір" і новели Ольги Кобилянської "Він і вона" на ідейно-тематичному, стилістичному, образному рівнях тексту для виокремлення особливостей представлення феміністичного дискурсу в українській і британській літературах.

Провідні мотиви драми Я. Мамонтова "Над безоднею", позначеної зверненням до ніцшеанського дискурсу, рисами поетики символізму й нової драми. Домінування основних модерністських принципів організації художньої дійсності у аналізованій п’єсі Мамонтова.

Визначення місця постаті Сергія Жадана поета, прозаїка, есеїста, перекладача в українській літературі. Дослідження художніх особливостей балади у творчості Сергія Жадана. Осмислення спадщини автора до контексті тенденцій розвитку української літератури.

Тенденції розвитку української літератури кінця ХХ - початку ХХІ століть. Багатогранна постать Сергія Жадана - поета, прозаїка, есеїста, перекладача. Поезія і проза митця. Авторська модифікація жанру балади. Вживання росіянізмів та нецензурної лексики.

Умови і загальна характеристика розвитку української літератури ІІ пол. ХІХ століття. Короткий аналіз творчості Т.Г. Шевченка. Зміст непрямого способу характеристики внутрішнього світу персонажів. Романи і повісті Марка Вовчка кінця 60-70-х років.

Відображення протистояння людини всьому звірячому, що несе війна, колективно відтворений бій "не заради слави, заради життя на землі". Збільшення попиту на військову тематику в літературі. Тема війни - невичерпне трагічне джерело сюжетів для творів.

На матеріалі творчості М. Коцюбинського та В. Леонтовича осмислено особливості моделювання образу євреїв в українській літературі ХІХ-ХХ ст. Встановлено, що інонаціональні образи, створені письменниками, позначені винятковою силою художньої правди.

Перехід від постмодерної деконструкції, автономної театральності постдраматичного театру до "нового реалізму". Авторська інтерпретаційна модель п'єси "До/Після". Реальність фантазії та фантасмагоричність реальності у драматургії Роланда Шиммельпфенніга.

Поезія Олександра Олеся – серцевина лірики раннього українського модернізму. Природа символізму у творах письменника. Семантика індивідуально-авторських амбівалентних символів. Малярський компонент творчості Олеся. Музична "стихія" в доробку поета.

Роман Марії Матіос "Солодка Даруся" як осягнення історичних трагедій українського народу, продовження і розвиток шістдесятницьких традицій в нашій літературі. Структура твору, зображально-виражальні засоби, персонажі твору, їх місце в художній реальності.

Аналіз джерел, моделей хронотопа в романі. Розгляд концептуального значення спеціальних описів, часових маркерів, зміни локацій головного героя в творі В. Теккерея. Визначення ролі елементів часу, простору у завершенні роману як структурної єдності.

Роман "Посол мертвих" А. Мельничука як доказ добротного світового рівня української англомовної літератури США. Головна ознака роману - застосування прийому багатошаровості. Проблеми стосунків людини і суспільства, спроб національної самоідентифікації.