Устаткування закладів готельно-ресторанного господарства

1. У зоні безпеки на дитячому майданчику не повинно знаходитисянебезпечних предметів і елементів сторонніх конструкцій.

2. Матеріали з поганою пом'якшувальною властивістю (асфальт,бетон, тротуарна плитка) можуть використовуватися для покриття дитячогомайданчика тільки поза зоною безпеки.

3. Поверхня дитячого майданчика в зоні безпеки повинна бутипокрита ударопоглинаючими матеріалами: насипними (пісок, гравій (дрібної фракції), дерен, тирса, кора дерев). Товщина такого покриття не менше 300 мм. Якщо матеріал сипучий,то товщину шару слід збільшити до 500мм для компенсації витісненняматеріалу при експлуатації виробу. гумовим покриттям, коли неможливо забезпечити 300 мм насипного покриття. Товщина гумового покриття - не менше 40 мм.

113. Устаткування для більярду та кегельбану. Класифікація

Більяммрд -- гра кулями на спеціально обладнаному столі. Основна відмінність більярду від інших ігор полягає в кулі, в тому, що в більярді кулі приводяться в рух за допомогою спеціальної палиці - кия. Вважається, що слово "більярд" походить від поєднання двох англійських слів - ball - «м'яч» і yeard - «палиця». Усі сучасні варіанти гри проходять на спеціально обладнаному столі за допомогою довгої тонкої палиці (кия) та набору куль. Суть гри в більярд -вдарити києм по кулі, яка розташована на столі, і потрапити цією кулею в іншу. Здебільшого, метою гравця є потрапити однією з куль, що зіткнулися, до спеціального отвору в краю столу (лузи); проте чого саме прагнеться від зіткнення двох куль залежить від різновиду самої гри у більярд. Структура більярдного клубу. Форма площі для більярдного клубу є широкий зал прямокутної форми. Для розміщення більярдного столу вимагається (залежно від розмірів самого столу і рівня надається відвідувачам комфорту в процесі гри) від 30 до 40м2 на кожен стіл. Для відпочинку поруч з більярдними столами і призначеними для відпочинку гравців і їхніх друзів слід розмістити барну стійку, столики і крісла.Планування: 1. Для комерційних і спортивних клубів різні функціональні зони більярдного клубу повинні бути об'єднані в одному залі, в деякому єдиному просторі. 2. Для елітних більярдних клубів більш правильною таке планування, при якій приїхала компанія має можливість усамітнитися в окремому залі з власним більярдним столом. Розміри столів: 6х12 футів для російського більярду, 4,5 х9 - для пулу. Киї, стійки для закріплення київ, стійка ресепшен маркера, комп'ютер для обліку, друкувальний пристрій. Комплект з 16 куль. Більярдне крісло для двох гравців. Трикутники, крейда , тримачі. Враховуючи світлотехнічні характеристики, а також ергономічні вимоги, на малюнках зображена оптимальна схема розташування більярдного світильника щодо ігрового поля більярду з урахуванням охоплення світловим потоком зони не вже кутових луз. Залежно від потужності електричних ламп, що використовуються у світильниках, висота від кромки плафонів до ігрового поля варіюється в межах 800-1000 мм. Така схема дозволяє при використанні ламп Більярдний інвентар. Поняття «більярдний інвентар включає в себе більярдний стіл, киї, кулі, машинку, мазік, дошку для запису, полиці для київ і куль, а також рівносторонній трикутник, який виготовляється з дерева. Столи бувають різних розмірів, визначають в футах. 1 англійський фут (Ft) дорівнює 30.48 см або 304.8 мм. Ідеальні розміри 12 Ft більярдного столу рівні: 3656.6 х 1828.3 мм. Федерація більярдного спорту Росії (ФБСР), з метою більш простої класифікації турнірних столів, допускає відхилення від норм на + / - 50 мм. Тому, стосовно російським столів вже давно застосовуються розміри: Повний російський стіл - 3700 х 1850 мм (12.3 ft) Великий російський стіл - 3500 х 1750 мм (11.48 ft) Середній російський стіл - 3200 х 1600 мм (10.498 ft) Малий російський стіл - 2900 х 1450 мм (9.51 ft)

Стандартний комплект обладнання для боулінгу включає:

- Пінспоттера (по числу доріжок);

- Доріжки для боулінгу;

- Устаткування для повернення куль (по одному на 2-е доріжки);

- Скоррінг (рахункову систему);

- Меблі зони відпочинку гравців;

- Декоративні панелі (маски).

Пінспоттер. До складу професійного спортивного обладнання для боулінгу, в обов'язковому прядку, входить пінспоттер - машина для установки кегель. Пінспоттер збирає кеглі, які впали під час кидка, направляє їх на спеціальний підйомник, а потім розставляє кеглі на піндеке в строго заданих позиціях. Граблі - основне призначення це зрушення кеглів, що впали і кеглів, які залишилися на піндеке рис. 15.5.2.. дистриб'ютор доставляє кеглі від пін-колеса в бункер. Доріжки для боулінгу. Сучасні доріжки для боулінгу не виготовляють, як раніше з дерева. Доріжки мають складну структуру і нагадують пиріг, верхній (робочий) шар якого представляє собою 10 міліметрове синтетичне протиударне покриття, так званий ламінат. Скоррінг - це рахункова система, яка фіксує показує поточні результати і підсумок гри на моніторах граючих, включає камери фіксації кеглів, лайн-комп'ютери. Куля для боулінгу - є ігровим знаряддям для гри в боулінг і служить для збивання кеглів гравцем. Залежно від матеріалу виготовлення кулі для боулінгу бувають: каучукові, пластикові, і різних модифікацій поліуретану ("реактивна смола", епоксидна смола, поліуретан з додаванням частинок кварцу та ін - матеріали професійних куль).

114. Організація експлуатації транспортних засобів

Транспортне господарство підприємства - сукупність загальнозаводських та цехових підрозділів, що забезпечують переміщення людей та вантажів між окремими виробничими ділянками, цехами, робочими місцями та за межами підприємства.

Головна мета транспортного господарства - вчасне переміщення вантажів і людей за вказаними маршрутами з найменшими витратами на здійснення транспортування та операції по завантаженню та розвантаженню. Склад та структура транспортного господарства підприємства залежать від наступних факторів:

? особливостей продукції, що випускається підприємством;

? розміру підприємства та масштабу виробництва;

? галузевої приналежності підприємства;

? рівня автоматизації та механізації виробничого процесу;

? рівня кооперації з транспортними організаціями.

До складу транспортного господарства зазвичай входять:

? транспортний відділ;

? транспортний цех або цехи (цех автомобільного транспорту, цех

залізничного транспорту тощо);

? ремонтний цех або цехи.

Транспортний відділ, як правило, складається з наступних підрозділів:

? бюро перспективного планування;

? бюро технічного нормування та організації перевезень;

? конструкторсько-технологічне бюро;

? диспетчерське бюро;

? ремонтне бюро.

До транспортних засобів належать технічні засоби, що слугують для переміщення вантажів у просторі.

115. Класифікація транспортних засобів за призначенням, видом

Автотранспортні засоби -- транспортні засоби які рухаються на колесах по

дорогах за допомогою власного двигуна:

? вантажні,

? пасажирські: легкові машини, автобуси;

Транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на:

засоби загального призначення; спеціалізованого призначення; спеціального призначення.

Транспортний засіб

? загального призначення - транспортний засіб не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів(автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу).

? спеціальні -- обладнані відповідним устаткуванням і призначені для виконання певних виробничих операцій (автокрани, автовишки, автокомпресори, пожежні машини, пересувні ремонтні майстерні та інше);

? спеціалізовані - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів та має спеціальне обладнання.

Спеціалізація транспортних засобів на автомобільному транспортіздійснюється способом обладнання рухомого складу закритими кузовами(фургони, цистерни), пристосованими для перевезення окремих вантажів,спеціалізованими платформами, а також навантажувально-розвантажувальними механізмами і пристроями, що підвищують прохідність автомобіля.

Спеціалізований автотранспорт охоплює:

? автомобілі-фургони, застосовуються для перевезення товарів, які потребують спеціальних умов під час транспортування. Наприклад, автомобілямифургонами можуть перевозитися одяг, меблі, продовольчі та непродовольчі товари в тарі, легковагові вантажі тощо; спеціалізованими автомобілями-фургонами з пристосуваннями для завантаження лотків перевозяться хліб і хлібобулочні вироби; для безтарного перевезення борошна застосовуються автомобілі-борошновози;

? автомобілі-фургони з ізотермічними кузовами та автомобілі-рефрижератори, здатні підтримувати низькі температури -- застосовуються для перевезень продуктів з обмеженими термінами зберігання в охолодженому та замороженому вигляді;

? автомобілі-цистерни -- використовуються для перевезень молока, пива, квасу та інших наливних вантажів.

Автомобіль призначений для перевезення пасажирів і вантажів.

Легкові автомобілі, призначені для індивідуальних перевозок пасажирів, мають від 2 до 8 місць, включаючи місце водія, і класифікуються за робочим об'ємом циліндрів двигуна, який визначається в літрах. Розрізняють такі класи легкових автомобілів:

? мікролітражні (до 0,6 л),

? малолітражні (0,75--2 л),

? середньолітражні (2--4 л),

? великолітражні (понад 4 л).

Легкові автомобілі класифікуються також за типом кузова:

? лімузини (закритий кузов),

? кабріолети (закритий кузов з матер'яним верхом, що відкривається),

? фаетони (відкритий кузов з тентом).

Автобуси призначені для групових перевезень пасажирів. За кількістю місць для сидіння поділяються на:

? автобуси малої місткості (до 25 місць),

? середньої (від 26 до 35),

? великої (від 36 до 45),

? особливо великої місткості (понад 45 місць).

За призначенням автобуси поділяються на:

? міські,

? міжміські,

? спеціалізованні, які відрізняються плануванням кузова, устаткуванням, обладнанням сидінь, швидкістю руху.

До спеціалізованих належать автобуси, призначені для перевезення пасажирів певних категорій (екскурсантів, туристів, школярів).

Вантажні автомобілі класифікуються за вантажопідйомністю.

Розрізняють такі класи вантажних автомобіліі:

? дуже малої вантажопідйомності (менше 0,75 тон),

? малої (0,75--2,5 тон),

? середньої (2,5--5 тон),

? великої (5--10 тон),

? дуже великої вантажопідйомності (понад 10 тон).

За типом кузова вантажні автомобілі поділяються на:

? універсальні -- мають відкриту платформу з відкидними бортами,

? спеціальні

? самоскиди (з перекидною відкритою платформою),

? фургони (з закритим кузовом),

? цистерни (для рідин),

? цементовози та інші.

До вантажного автомобільного рухомого складу належать: вантажні автомобілі, автомобілі-тягачі, причепи, напівпричепи.

Вантажні автомобілі класифікують за такими критеріями:

За характером використання:

? Загального призначення, кузови яких мають форму бортової платформи.

? Спеціалізовані, кузови яких пристосовані для перевезення певних вантажів

За конструктивною схемою:

? Одиночні вантажні автомобілі.

? Автопоїзди.

За вантажопідйомністю:

? Особливо малої - до 0.5т ? Малої - 0.5...2т ? Середньої - 2...5т ? Великої - 5...15т ? Особливо великої - понад 15т, - позадорожній автомобіль

За повною масою (поділяють на 7 класів):

? 1 клас - до 1.2т ? 2 клас - 1.3...3т ? 3 клас - 3...5т ? 4 клас - 5...8т ? 5 клас - 8...16т ? 6 клас - 16...40т ? 7 клас - понад 40т

За типом кузова: Самоскиди ? Бортові ? Криті(Кунги) ? Криті(Тентові) ? Автоцистерни ? Автоміксери ? Авторефрижератори ? Автовози ? Контейнеровози ? Тягачі.

116. Класи вантажів. Розрахунок кількості транспортних засобів для перевезення вантажів в закладах готельного господарства

Потреба підприємства у транспортних засобах визначається залежно від розміру вантажопотоків та загального вантажообороту.

Вантажопотік - це кількість вантажів, що переміщуються у заданномунапрямку за одиницю часу. Вантажообмін - сума всіх вантажопотоків, що переміщуються виробничим транспортом за одиницю часу. Для визначення загального вантажообміну на підприємстві складається шахова відомість. Шахова відомість формується як таблиця, в рядках якої зазначені відправники вантажу, в стовпчиках - отримувачі, причому підрозділи підприємства заносяться в стовпчики в тому самому порядку, в якому вони розміщені у рядках. На перехресті однакових підрозділів ставиться знак "х" - самі собі вони нічого не відправляють і не отримують. Потім у клітини заносяться відповідні значення. Шахова відомість служить основою для складання схеми вантажопотоків.

Схема вантажопотоків - графічне зображення даних шахової відомості на генеральному плані підприємства. При побудові схеми треба враховувати, що товщина стрілок має бути пропорційна обсягу вантажопотоків. Схема вантажопотоків використовується для організації вантажопотоків; проектування доріг та оптимізації роботи транспорту. Інформація, що необхідна для вибору виду та розрахунку потрібної кількості транспортних засобів:

? категорія, вид, вага, габарити та конфігурація вантажу;

? відомості про маршрут (відстань, стан доріг, інтенсивність руху транспорту);

? дані про обсяг та режим перевезень;

? дані, що характеризують транспортні засоби та пристрої, що використовуються для завантаження й розвантаження;

? транспортні тарифи.

Вибір та розрахунок транспортних засобів відбувається у два етапи. На першому етапі проводиться вибір виду та типу транспортного засобу й засобів механізації навантажувально-розвантажувальних робіт. На другому етапі проводиться розрахунок кількості транспортних засобів. Основними критеріями вибору виступають часові характеристики перевезення та якість транспортних послуг за мінімальних витрат. На другому етапі проводиться розрахунок кількості транспортних засобів. Розрахунок транспортних засобів перервної дії робиться у такій послідовності на основі врахування добового вантажообміну:

Qдоб - добовий вантажообмін при перевезенні даного виду вантажів, т/добу; доб q - добова продуктивність транспортного засобу, т/добу

Добовий вантажообмін при перевезенні даного виду вантажів изначається за формулою:

де Qр - річний (квартальний) вантажообмін кожного найменування вантажів, т/рік; Д -кількість робочих днів у році (кварталі); Кн - коефіцієнт нерівномірності перевезень, розрахований по заводу в цілому

Коефіцієнт нерівномірності перевезень по підприємству в цілому визначається за формулою:

де Qдоб.макс - максимальний добовий вантажообмін по заводу в цілому, т/добу; Qдоб.серед. - середньодобовий вантажообмін по підприємству в цілому, т/добу.

Середньодобовий вантажообмін по підприємству в цілому визначається за формулою:

де Qкв - квартальний (річний) вантажообмін, т/рік; Д - кількість робочих днів у кварталі (році).

Добова продуктивність транспортного засобу визначається за формулою:

де qц - рейсова (циклова) продуктивність транспортного засобу, т/цикл; mц - кількість транспортних циклів за добу, цикл/добу.

Рейсова (циклова) продуктивність транспортного засобу визначається за формулою:

де н q - номінальна вантажопідіймальність транспортного засобу, т; Кгр - коефіцієнт використання вантажопідіймальності.

Кількість транспортних циклів за добу визначається за формулою:



де Fд.хв - добовий фонд часу роботи транспортного засобу, хв.; Тц.х.- час поїздки (транспортного циклу), хв.

Час поїздки (транспортного циклу) можна визначити за формулою:

де Т пр. - час пробігу з вантажем і без вантажу, хв.;Тн - час навантажування. хв.; Т р - час розвантаження, хв.

117. Шляхи підвищення ефективності використання транспортних засобів

Планування роботи транспортного господарства поділяється на техніко-економічне й оперативно-календарне та диспетчеризацію.

Техніко-економічне планування полягає в розробці річного плану з розбивкою за кварталами. Як правило, цей план включає: виробничу програму випуску продукції заводом; план праці; ліміти матеріально технічного забезпечення; план собівартості транспортних робіт; план організаційно-технічних заходів; зведення техніко-економічних показників. Під час планування визначають:

? вантажообіг і обсяг вантажно-розвантажувальних робіт, потребу в транспортних і вантажно-розвантажувальних засобах (шахова відомість, вантажні потоки і розрахунки потреб в транспортних засобах);

? потребу в кадрах і фонди заробітної плати; потребу в паливі (пальному) і мастильних матеріалах; обсяги ремонтних робіт і потребу в матеріалах та запасних частинах; цехові витрати (кошторис витрат).

Крім того, складають кошторис витрат транспортного господарства і калькуляцію собівартості транспортних послуг. Останню визначають у вигляді двох показників: собівартості транспортування 1 т вантажу і собівартості навантаження та вивантаження 1 т вантажу. Розрахунки з планування проводять на основі технічно обґрунтованих норм роботи транспортних засобів, матеріальних витрат й інших планових нормативів. Послуги транспортного цеху, що надаються іншим цехам, розраховуються за цеховою собівартість. Роботи, виконувані транспортним цехом для свого господарства, оцінюються, виходячи тільки зі статей основних витрат без включення цехових і загальногосподарських витрат. Оперативно-календарне планування роботи транспортного господарства полягає в розробці місячних програм і змінно-добових завдань на перевезення та вантажно-розвантажувальні роботи, а також у поточному регулюванні роботи транспортних засобів. Місячна програма складається на основі квартального плану і додаткових місячних заявок на перевезення вантажів, що надходять з цехів, складів, відділів (постачання і збуту) до початку планового місяця. Залежно від типу виробництва організація і змінно-добове планування транспортних робіт змінюються. У великосерійному і масовому виробництвах вантажопотоки с відносно стійкими відповідно до шахової відомості. Це дає змогу організовувати перевезення вантажів постійними маршрутами, а роботу транспортних засобів -- за графіком (стандартний план міжцехових перевезень вантажів).

У серійному виробництві вантажопотоки не такі стійкі, як у великосерійному і масовому, тому перевезення вантажів організовуються як за постійним, так і за разовими маршрутами. На разові маршрути цехи, склади і відділи напередодні планової доби подають транспортному цехові заявки на перевезення вантажів (у рахунок місячного плану), що повинні бути виконані протягом наступного дня. На основі цих заявок диспетчер складає змінно-добове завдання з перевезення вантажів наступного дня,

вказуючи в ньому, як розподіляються транспортні засоби за окремими ділянками роботи і разовими маршрутами. На перевезення за постійними маршрутами заявки не подаються, а транспортні засоби працюють за графіком.

В одиничному і дрібносерійному виробництвах за відсутності стійких вантажопотоків перевезення вантажів здійснюють в основному за разовими маршрутами. Змінно-добове завдання складається на основі заявок, і що надійшли в транспортний цех з основних цехів заводу, відділів і складів. Робота зовнішнього транспорту планується на основі зведень про надходження і відправлення вантажів, що надсилаються відділами постачання і збуту.

Диспетчеризація транспортної роботи полягає в складанні графіків і зміни о-добових завдань з перевезення вантажів, оперативному регулюванні і контролі за їхнім виконанням. У своїй роботі диспетчер транспортного господарства тісно пов'язаний з диспетчерською службою заводу і диспетчерами цехів. До технічних засобів, які він використовує, належать: диспетчерські табло, схеми, графіки, радіо і телефонний зв'язок, сигналізація та ін.

Оперативне регулювання зводиться до контролю за виходом на лінію визначеної графіком і змінно-добовими завданнями кількості транспортних засобів, за виконанням добового плану перевезень, ліквідації аварій, заміни транспорту в разі поломок.

Оперативний облік за роботою транспортного господарства здійснюється в добовому і місячному розрізах: добовий рапорт про роботу транспортного цеху і місячний звіт про виробничу та господарську діяльність транспортного господарства в цілому.

У зведення техніко-економічних показників включають:

? коефіцієнт використання парку транспортних засобів за часом (кількість годин фактичної роботи парку, поділену на фонд робочого часу парку);

? коефіцієнт використання пробігу (пройдена відстань з вантажем у кілометрах, поділену на повний пробіг з вантажем і порожняком);

? коефіцієнт використання тоннажу (фактична кількість перевезенного вантажу в тоннах, поділену на номінальну амортизацію устаткування, помножену на кількість поїздок);

? собівартість 1 машино-години;

? собівартість переробки 1 т вантажу;

? витрати енергії (палива) -- норми і відхилення; витрати мастильних і обтиральних матеріалів -- норми і відхилення.

Размещено на Allbest.ru

...