Устаткування закладів готельно-ресторанного господарства

Льодосольове охолодження. Для того, щоб отримати нижчі температури, ніж при охолодженні чистим льодом, застосовують лід у суміші з сіллю. У такій суміші одночасно здійснюються процеси розчинення солі і плавлення льоду з утворенням води і подальшим розчиненням солі. На плавлення льоду і розчинення солі витрачається теплота суміші, тому її температура знижується. При збільшення концентрації солі температура плавлення і замерзання льодосольової суміші зменшуються.

Сублімація - перетворення твердих тіл в газоподібний стан, обминаючи рідку фазу. Для охолодження таким способом використовують твердий діоксид вуглецю.

Як охолоджуюче середовище сухий лід має значні переваги перед водяним льодом: холодопродуктивність на одиницю маси в 1,9 , на одиницю об'єму в 7,9 разів більша; при атмосферному тиску сухий лід переходить в газоподібний стан, оминаючи рідку фазу, що виключає зволоження поверхні продукту. Внаслідок низької температури сублімації сухого льоду (-78,9 оС) та виділенню газоподібного діоксиду вуглецю знижується концентрація кисню над поверхнею продукту, створюються несприятливі умови для розвитку мікроорагнізмів.

Сухий лід укладають на поверхню упаковок продуктів та між ними і використовують як охолоджувальне середовище для зберігання морозива, фруктів та ягід.

79. Надайте характеристику льодовому та льодосольовому способам охолодження продуктів

Льодове охолодження - це охолодження з використанням водяного льоду. Цей спосіб заснований на властивості льоду в процесі плавлення поглинати велику кількість теплоти - 335 КДж/кг. Граничною температурою охолодження є температура плавлення льоду при атмосферному тиску -0°. Практично льодове охолодження дозволяє доводити температуру в охолоджуваному середовищі до 4-6°С, що достатньо для зберігання багатьох продуктів, які швидко псуються. Залежно від способу одержання, водяний лід буває натуральним та штучним.

Натуральний лід одержують шаровим наморожуванням води в зимовий період на спеціально підготовлених горизонтальних площадках, відколюванням або випилюванням із водоймищ; штучний - на льодозаводах за допомогою холодильних машин. Його виготовляють у вигляді блоків, плит, кубів. Фізичні властивості натурального та штучного льоду однакові. Водяний лід застосовують для охолодження та сезонного зберігання продовольчих товарів головним чином у північних районах країни. Тут споруджують погреби з льодовим охолодженням, льодові склади тощо. В роздрібній торгівлі водяний лід використовують в основному для охолодження напоїв (газованої води та ін.) при продажу їх на вулиці.

Штучний лід отримують заморожуванням чистої прісної або морської води в льодогенераторах. Якість льоду, форма, розмір та спосіб отримання залежать від цільового призначення.

Для виготовлення матового льоду використовують питну воду без будь-якого її оброблення в процесі заморожування. На відміну від природного, штучний лід має молочний колір, зумовлений наявністю великої кількості пухирців повітря, які утворюються під час перетворення води в лід. Пухирці зменшують проникність льоду для світлових променів, і він стає непрозорим.

Лід з бактерицидними добавками призначений для охолодження риби, м'яса, птиці та деяких видів овочів при безпосередньому контакті. Бактерицидні добавки знижують кількість мікроорганізмів в продуктах.

Льодяне охолодження є найбільш доступним, простим, екологічно нешкідливим, відносно дешевим. До недоліків льодового охолодження відносяться: недостатньо низька температура, трудність автоматизації процесу, великі витрати праці при заготівлі, транспортуванні та використанні льоду, необхідність систематичного поповнення охолоджуючого об'єкту льодом та усунення талої води, а також підвищена корозія металевих частин обладнання.

При змішуванні подрібненого водяного льоду з різними солями крім теплоти танення льоду поглинається теплота розчинення солі у воді, що дає змогу значно знизити температуру суміші. Розчин може бути охолоджений до кріогідратної точки.

Льодосольове охолодження. Для того, щоб отримати нижчі температури, ніж при охолодженні чистим льодом, застосовують лід у суміші з сіллю. У такій суміші одночасно здійснюються процеси розчинення солі і плавлення льоду з утворенням води і подальшим розчиненням солі. На плавлення льоду і розчинення солі витрачається теплота суміші, тому її температура знижується. При збільшення концентрації солі температура плавлення і замерзання льодосольової суміші зменшуються. Найменша температура фазового переходу суміші називається кріогідратною точкою, а концентрація солі, яка відповідає цій температурі - евтектичною (рис. 1.2).

В кріогідратній точці всі три фази льодосольової суміші (розчин, сіль, лід) знаходяться у термодинамічній рівновазі. При подальшому підвищення концентрації солі в суміші температура плавлення не зменшується, а збільшується.

Таким чином, суть льодосольового охолодження полягає у додаванні неорганічних солей до льоду для зниження температури його плавлення. Чим менша температура плавлення, тим більше поглинається теплоти з навколишнього середовища.

Евтектичним розчином заповнюють металеві місткості (до 90-94 % їх об'єму), заморожують при температурах, нижчих за температуру плавлення евтектика, після чого розміщують їх в об'ємах, які охолоджуються. Там при поглинанні тепла евтектик тане при сталій температурі, забираючи теплоту з оточуючого середовища.

Змінюючи місткість ємностей та їх кількість можна забезпечити охолодження достатньо великих об'ємів камер. Крім того, вони можуть бути використані як додаткові джерела холоду в години пікових навантажень у стаціонарних холодильниках.



80. Опишіть призначення, будову та принцип роботи апаратів інтенсивного («шокового») охолодження

Камера шокової заморозки дуже швидко знижує температуру в середині продукту, попереджаючирозмноженнямікроорганізмів. Охолоджена таким чином страва зберігає свої природніколір, вологість, смак та аромат. Укомплектована таким обладнанням кухня може гарантувати високу якість їжі та вчасне обслуговування при будь якому напливі клієнтів.

Шоковезамороження. При шоковомузамороженніщойноприготовані продукти завантажуються в камеру та вмикається один з 2-х режимів замороження.

На протязі циклу замороження температура в середині продуктів знижуєтьсяспочатку з +70оС до -35 оС, потімпідвищується до рівня -18 оС для довготермінового зберігання. Тривалість замороженнязалежить від багатьох факторів, таких як форма, розмір та щільність продукту, вологість та початкова температура. По закінченні циклу замороженняпристрій автоматично переходить в режим консервації та працює як звичайний холодильник.

При швидкомузамороженні вода, яку містить продукт, перетворюється в мікрокристалильоду, які не порушують структуру тканин продукту. Якщо стравузаморозити в звичайному морозильнику, утворюютьсябільші (макро) кристалильоду, котрі порушують структуру тканин продукту, в наслідокчого при розмороженні з продуктів буде витікатисіккотрийміститьцінніпоживні речовини.

Шокове охолодження. При шоковомуохолодженні як при шоковому заморожуванні, їжазавантажується в камеру та вмикається один з двох режимів охолодження. Температура в середині продукту повинна знизитисьспочатку з +70 оС до -3 оС, потімпіднятись до рівня +3 оС. Також як і при заморожуванні тривалість охолодження залежить від форми, розміру, щільності, вологості та початкової температури продукту. Як тільки температура понизиться до необхідногорівня пристрій автоматично перемикається в режим консервації та працює як звичайний холодильник. Після охолодження продукти можна зберігати на протязіп'ятиднів, а при необхідності продукти на протязі 5-10 хвилинвідновлюються в регенераторі або в пароконвектоматі.

Принцип шокового охолодження містить в собі різке зниження температури страв, дякуючи чому швидко проходить так званий температурнийбар'єр, котрий знаходиться в діапазоні від +65 С до +10 С.

Саме в цьому діапазоні температур з'являються умови для швидкогорозмноженнябактерій, до того чим більше їжа знаходиться в цьому диапазоні тим більше ризик її псування.

81. Охарактеризуйте будову та принцип роботи льодогенераторів різних конструкцій

Льодогенератори представляють собою апарати для приготування харчового льоду, що використовується на підприємствах громадського харчування. В основному розрізняють льодогенератори лускатого чи кубикового льоду.

Для виготовлення льоду у формі луски. Льодогенератор працює наступним чином: вода з піддону 3 насосом 2 подається через отвір 7 на внутрішні стінки циліндра 1, які охолоджуються холодоагентом , випаровується в Міжстінний простір 5. Лід, намерзлий на стінках циліндра, зрізається фрезою 4У приводиться в дію електродвигуном 8.

Індивідуальними особливостями льодогенератора :

- застосування безсальниковим напівгерметичний поршневого компресора; - в місці зрізання льоду вода не подається, тому лусочки льоду на виході сухі, що підвищує їх абсорбційній здатності; - лускатий лід виробляється без гострих крайок і кутів, що не псує зовнішнього вигляду продукту.

Будова : 1 - циліндр; 2 - насос; 3 - піддон; 4 - фреза, 5 - Міжстінний простір; 6 - внутрішній простір; 7 - отвори; 8 - електродвигун

Длягранульованого льоду у формі кубиків або маленьких циліндрів. Льодогенератор оснащений герметичним холодильним агрегатом пристроєм для подачі води, льдоформой, бункером для льоду. Програмне реле управляє роботою холодильного агрегата, водяного насоса і електромагнітного клапана подачі води. При заповненні бункера льодом термореле відключає льодогенератор.

Будова : 1 - зовнішній загальний вимикач, 2 - кабель живлення, 3 - опрокідивающий елемент;4 - заливання води; 5 - випарник; 6 - електроклапан подачі вод; 7 - злив води; 8 - шланг для заливання води; 9 - стоп-кран

Лід у вигляді стаканчика роблять за допомогою теплопровідного охолоджуваного стрежня, зануреного у воду. При виготовленні льоду у формі кубика (циліндра та ін) охолоджувана випарником холодильної машини форма для льоду - виливниць знизу зрошується водою за допомогою форсунок . Після наморожування льоду заданої товщіни виливниць підігрівається гарячими парами хладагента, лід випадає з осередків форми і збирається в бункері.

82. Опишіть принцип роботи льодогенераторів для виробництва льоду у формі кубиків та циліндрів

Льодогенератори класифікуються за видом та способом отримання льоду.

Лід виробляється двох видів: формований (кубики, циліндри) та безформенний (лускоподібний, сніговий).

Форма льоду залежить від конструкції льодогенератора. Кожний льодогенератор складається з двох частин: машинного відділення та відділення для виробництва льоду.

Розглянемо конструкцію льодогенератора для виробництва льоду у формі кубиків або циліндрів. Для виробництва такого типу льоду в льодогенераторах використовується пульверизаційна система - лід утворюється при безперервному розбризкуванні води із пульверизатора (форсунок) на охолоджувальну поверхню випарника, який має форму стаканчиків, перевернутих догори дном (рис. 3.1).

Випарник складається з льодоформ 11 (стаканчиків, перевернених нагору дном), до яких припаяний трубчастий змійовик 12. При роботі льодогенератора насос 7 подає воду з ванни 16 в колектор 14. Проходячи через форсунки, вода розприскується і потрапляє у стаканчики, на внутрішній поверхні яких утворюється шар льоду, що постійно збільшується. Частина охолодженої води стікає у ванну 9 і знову подається насосом 7 у колектор 14.

Приблизно через 20-25 хв роботи льодогенератора в режимі заморожування льоду за допомогою реле часу відкриваються електро­магнітні вентилі. Через вентиль 6 гарячий хладон нагнітається компресором у випарник, а через вентиль 17 - тепла вода надходить у піддон, омиваючи його. Циліндрики льоду в стаканчиках підтаюють, відокремлюються від форм, падають на похилу поверхню колектора і через шторку 10 скочуються в бункер. Цикл відтавання триває близько 3 хв, після чого реле часу переключає роботу льодогенератора на цикл заморожування льоду, відключаючи електромагнітні вентилі. Вода, що залишилася у піддоні 13 випарника, через отвір стікає у ванну 9. Рівень води в ній підтримується не вище верхнього кінця переливної трубки 15.

83. Опишіть будову та принцип роботи льодогенераторів для виробництва льоду у формі стаканчиків

Льодогенератори ? це автоматичні пристрої для отримання льоду. Вони бувають промислового типу і для закладів ресторанного господарства.

Льодогенератор ? складова частина барного устаткування.

Льодогенератори виробляють лід:

1) блочний, трубчато-блочний і сніжноблочний;

2) плитний і трубчато-плитний;

3) малогабаритний лід ? дроблений, шматковий і пластинчатий, трубчатий, брикетний, кубиковий;

4) розсипний лід ? дрібнодроблений (сніжний або гранульований), лусковий.

Великі за продуктивністю льодогенератори виробляють 1000 кг/год і більше льоду, середні ? 100-1000 кг/год, малі ? 10-100 кг/год, дрібні ? до 10 кг/год (у деяких побутових холодильниках).

Для промислових цілей виробляють блочний, шматковий і лусковий лід, який широко використовують у виробництві ковбасних виробів і пельменів.

У закладах ресторанного господарства використовуються льодогенератори малої продуктивності. Вони виробляють шматковий лід у вигляді кубиків, стаканчиків і лусковий лід для кондитерських цілей і зберігання риби у торговому холодильному устаткуванні.

Льодогенератори ЗРГ

Льодогенератори класифікуються за видом та способом отримання льоду. Лід виробляється двох видів: формований (кубики, циліндри) та безформенний (лускоподібний, сніговий).

Форма льоду залежить від конструкції льодогенератора. Кожний льодогенератор складається з двох частин: машинного відділення та відділення для виробництва льоду.

Розглянемо конструкцію льодогенератора для виробництва льоду у формі кубиків або циліндрів. Для виробництва такого типу льоду в льодогенераторах використовується пульверизаційна система - лід утворюється при безперервному розбризкуванні води із пульверизатора (форсунок) на охолоджувальну поверхню випарника, який має форму стаканчиків, перевернутих догори дном (рис. 3.1).

Випарник складається з льодоформ 11 (стаканчиків, перевернених нагору дном), до яких припаяний трубчастий змійовик 12. При роботі льодогенератора насос 7 подає воду з ванни 16 в колектор 14. Проходячи через форсунки, вода розприскується і потрапляє у стаканчики, на внутрішній поверхні яких утворюється шар льоду, що постійно збільшується. Частина охолодженої води стікає у ванну 9 і знову подається насосом 7 у колектор 14.

Приблизно через 20-25 хв роботи льодогенератора в режимі заморожування льоду за допомогою реле часу відкриваються електромагнітні вентилі. Через вентиль 6 гарячий хладон нагнітається компресором у випарник, а через вентиль 17 - тепла вода надходить у піддон, омиваючи його. Циліндрики льоду в стаканчиках підтаюють, відокремлюються від форм, падають на похилу поверхню колектора і через шторку 10 скочуються в бункер. Цикл відтавання триває близько 3 хв, після чого реле часу переключає роботу льодогенератора на цикл заморожування льоду, відключаючи електромагнітні вентилі. Вода, що залишилася у піддоні 13 випарника, через отвір стікає у ванну 9. Рівень води в ній підтримується не вище верхнього кінця переливної трубки 15.

Конструкція льодогенератора з пульверизаційною системою є найбільш надійною і з мінімальною кількістю рухомих частин.

Кубики льоду мають округлу форму з масою в середньому 18 г.

Недолік льодогенераторів з пульверизаційною системою утворення льоду - висока чутливість до чистоти води.

При заморожуванні води, солі, що містяться в ній, переходять у незамерзлу частину води, яка збільшує їхню концентрацію. Збільшення концентрації солей спричинює утворення непрозорого льоду, закупорку форсунок і різке зниження продуктивності льодогенератора. Для попередження зазначених явищ у льодогенераторі здійснюється заміна незамерзлої води у ванні насоса. Вода у ванну подається через фільтр очищення.

В льодогенераторах, які виробляють лід у формі стаканчиків, випарник має форму пальців, які занурені у ванночку з водою, і на яких наростає шар льоду (рис. 3.2, 3.3). На дні ванни може бути встановлена мішалка. Після досягнення льодом певної товщини, обертання мішалки блокується, що ініціює подачу гарячих парів холодильного агента у випарник. Далі вмикається привід, який перевертає ванночку, і лід із залишками води потрапляє в бункер. Вода через спеціальний отвір в бункері стікає в каналізацію.

Перевагою даного способу отримання льоду є низька чутливість до чистоти та жорсткості води, оскільки на кожний цикл утворення льоду вода подається нова. Форма льоду - стаканчики (пальці) з внутрішнім каналом.

Лід у форму луски має форму 1-3 міліметрових пластинок. Лускатий лід використовується для оформлення прилавків та вітрин з рибою, фруктами та делікатесною продукцією. Також його можуть додавати в куттер під час подрібнення м'яса. Це дає змогу уникнути перегрівання м'яса та денатурації білків.

На рис. 3.4 зображено льодогенератор для приготування льоду у формі луски.Вода із піддону 3 насосом подається через отвори 7 на внутрішні стінки циліндра1, які охолоджуються за рахунок кипіння холодильного агента в просторі між стінками 5. На внутрішній поверхні барабана утворюється тонкий шар льоду. В середині барабана паралельно до його циліндричної осі розміщена спіральна фреза 4. За допомогою двигуна 8 і сателітного механізму фреза обертається навколо осі барабана та навколо власної осі. При обертанні фреза зрізує наморожений лід у вигляді луски.

84. Охарактеризуйте конструкцію та принцип роботи льодогенераторів для виробництва льоду у формі луски або сніжного льоду

Льодогенератори класифікуються за видом та способом отримання льоду. Лід виробляється двох видів: формований (кубики, циліндри) та безформенний (лускоподібний, сніговий).

Форма льоду залежить від конструкції льодогенератора. Кожний льодогенератор складається з двох частин: машинного відділення та відділення для виробництва льоду.

Розглянемо конструкцію льодогенератора для виробництва льоду у формі кубиків або циліндрів. Для виробництва такого типу льоду в льодогенераторах використовується пульверизаційна система - лід утворюється при безперервному розбризкуванні води із пульверизатора (форсунок) на охолоджувальну поверхню випарника, який має форму стаканчиків, перевернутих догори дном (рис. 3.1).

Випарник складається з льодоформ 11 (стаканчиків, перевернених нагору дном), до яких припаяний трубчастий змійовик 12. При роботі льодогенератора насос 7 подає воду з ванни 16 в колектор 14. Проходячи через форсунки, вода розприскується і потрапляє у стаканчики, на внутрішній поверхні яких утворюється шар льоду, що постійно збільшується. Частина охолодженої води стікає у ванну 9 і знову подається насосом 7 у колектор 14.

Приблизно через 20-25 хв роботи льодогенератора в режимі заморожування льоду за допомогою реле часу відкриваються електромагнітні вентилі. Через вентиль 6 гарячий хладон нагнітається компресором у випарник, а через вентиль 17 - тепла вода надходить у піддон, омиваючи його. Циліндрики льоду в стаканчиках підтаюють, відокремлюються від форм, падають на похилу поверхню колектора і через шторку 10 скочуються в бункер. Цикл відтавання триває близько 3 хв, після чого реле часу переключає роботу льодогенератора на цикл заморожування льоду, відключаючи електромагнітні вентилі. Вода, що залишилася у піддоні 13 випарника, через отвір стікає у ванну 9. Рівень води в ній підтримується не вище верхнього кінця переливної трубки 15.

Конструкція льодогенератора з пульверизаційною системою є найбільш надійною і з мінімальною кількістю рухомих частин.

Кубики льоду мають округлу форму з масою в середньому 18 г.

Недолік льодогенераторів з пульверизаційною системою утворення льоду - висока чутливість до чистоти води.

При заморожуванні води, солі, що містяться в ній, переходять у незамерзлу частину води, яка збільшує їхню концентрацію. Збільшення концентрації солей спричинює утворення непрозорого льоду, закупорку форсунок і різке зниження продуктивності льодогенератора. Для попередження зазначених явищ у льодогенераторі здійснюється заміна незамерзлої води у ванні насоса. Вода у ванну подається через фільтр очищення.

В льодогенераторах, які виробляють лід у формі стаканчиків, випарник має форму пальців, які занурені у ванночку з водою, і на яких наростає шар льоду (рис. 3.2, 3.3). На дні ванни може бути встановлена мішалка. Після досягнення льодом певної товщини, обертання мішалки блокується, що ініціює подачу гарячих парів холодильного агента у випарник. Далі вмикається привід, який перевертає ванночку, і лід із залишками води потрапляє в бункер. Вода через спеціальний отвір в бункері стікає в каналізацію.

Перевагою даного способу отримання льоду є низька чутливість до чистоти та жорсткості води, оскільки на кожний цикл утворення льоду вода подається нова. Форма льоду - стаканчики (пальці) з внутрішнім каналом.

Лід у форму луски має форму 1-3 міліметрових пластинок. Лускатий лід використовується для оформлення прилавків та вітрин з рибою, фруктами та делікатесною продукцією. Також його можуть додавати в куттер під час подрібнення м'яса. Це дає змогу уникнути перегрівання м'яса та денатурації білків.

На рис. 3.4 зображено льодогенератор для приготування льоду у формі луски.Вода із піддону 3 насосом подається через отвори 7 на внутрішні стінки циліндра1, які охолоджуються за рахунок кипіння холодильного агента в просторі між стінками 5. На внутрішній поверхні барабана утворюється тонкий шар льоду. В середині барабана паралельно до його циліндричної осі розміщена спіральна фреза 4. За допомогою двигуна 8 і сателітного механізму фреза обертається навколо осі барабана та навколо власної осі. При обертанні фреза зрізує наморожений лід у вигляді луски.

85. Наведіть класифікацію торгового холодильного устаткування. Опишіть принцип роботи апаратів для охолодження напоїв

Торгове холодильне устаткування призначене для короткочасного зберігання охолоджених або заморожених продуктів, напівфабрикатів і готових страв та демонстрації їх під час продажу. До торгового холодильного устаткування відносяться: збірні холодильні камери, холодильні шафи, охолоджувальні вітрини, прилавки, прилавки-вітрини, ларі, регали, бонети, гірки. Торговельне холодильне обладнання класифікують:

· за способом охолодження -- з машинним, льодосоляним, сухо-льодовим охолодженням;

· за температурним режимом -- середньо-температурне (для охолодження продуктів) з температурою в охолоджуваному об'ємі від 0 до 8 °С; низькотемпературне (для заморожених продуктів) з температурою в охолоджуваному об'ємі не вище ніж -18 °С;

· за кліматичними зонами використання -- для південного (температура навколишнього повітря 12--40 °С) і помірного клімату (температура навколишнього середовища 12--32 °С);

· за методами використання -- для підприємств з продавцями, для магазинів самообслуговування, для торговельних автоматів;

· за розміщенням агрегату -- з вбудованим холодильним агрегатом, з відокремленим холодильним агрегатом, з централізованим холодопостачанням. Торговельне холодильне обладнання позначають буквено-цифровою індексацією. Початкові букви становлять назву обладнання ПХС (П -- прилавок, X -- холодильний, С -- середньо-темпратурний), перша цифра після тире -- розміщення агрегату (1 -- вбудований агрегат, 2 -- винесений агрегат), наступні цифри -- номінальний внутрішній об'єм, м3; південне використання -- Ю, середньо-температурне -- С, низькотемпературне -- Н. Наприклад, КХС-2-6Мм -- камера холодильна середньо-темпратурна з окремо розміщеним холодильним агрегатом, номінальним внутрішнім об'ємом 6 м3 для районів з помірним кліматом, виготовите -- Мукачівський завод торговельного обладнання.

Збірні холодильні камери (рис. 15.12) призначаються для короткотермінового зберігання охолоджених (КХС), заморожених (КХН) продуктів. їх збирають з уніфікованих щитів і розміщують у підсобних приміщеннях. Щит складається з дерев'яної рами з теплоізоляцією і металевого облицювання. Між собою щити з'єднують стяжними болтами, а герметичність у місцях стиків і у дверних прорізах забезпечується профільними гумовими прокладками. Камери мають полиці для продуктів і гаки для підвішування м'ясних туш. До нових видів торговельного холодильного обладнання належить низькотемпературна холодильна камера КХН-1-8,0, яка призначається для короткотермінового зберігання заморожених харчових продуктів у теплій і жаркій зонах. Збірно-розбірна камера з внутрішнім об'ємом 8 м3 складається з теплоізольованих панелей. Панелі -- це конструкція з двох металевих облицювань, простір між якими заповнений заливною теплоізоляцією з пінополіуретану. Панелі з'єднуються за допомогою швидкодіючих ексцентрикових замків на місці монтажу камери.

Доступ в охолоджуване відділення здійснюється крізь двері, підвішені на петлях, що закриваються автоматично. До дверей по периметру прикріплений ущільнювач з магнітною гумовою вставкою. Двері притискаються до дверного прорізу спеціальним запором з ключем, що забезпечує можливість відкриття дверей із середини камери при закритому замку.

Камера охолоджується двома моноблоковими холодильними машинами МХНК-630 до температури в охолоджуваному об'ємі --18 °С, живиться від мережі трифазного струму напругою 380 або 220 В. Габаритні розміри становлять 2100 х 2140 х 2100 мм, маса -- 560 кг.

Холодильні шафи використовують для короткотермінового зберігання охолоджених і заморожених продуктів перед продажем. Вони встановлюються на робочих місцях у торговому залі або в підсобному приміщенні магазину. Сучасні холодильні шафи охолоджуються вбудованими герметичними агрегатами з автоматичним регулюванням температури від 1 до З °С.

Холодильні торговельні шафи випускаються місткістю 0,4, 0,56, 0,8 і 1.12 м3 і позначаються: ШХ-0,4, ШХ-0,56, ШХ-0,8, ШХ-1,12. Площа полиць-решіток і дна, призначених для розміщення продуктів, і максимальне завантаження продуктами становлять: для ШХ-0,4 -- 1,2 м2 і 80 кг відповідно; для ШХ-0,56 -- 1,9 м2 і 125 кг; для ШХ-0,8 -- 2,4 м2 і 160 кг; для ШХ-1,12 -- 3,8 м2 і 240 кг.

Холодильні шафи ШХ-1,4 і ШХ-1,4-К (рис. 15.13) призначаються для короткотермінового зберігання швидкопсувних, попередньо охолоджених продуктів на решітках, у функціональних місткостях або в контейнерах (ШХ-1.40-К) без обмеження зон клімату. В конструкції шафи використовуються прогресивні технічні рішення: заливна пінополіуретанова теплова ізоляція огороджувальних панелей, примусова циркуляція повітря для охолодження; моноблокова, повністю автоматизована холодильна машина. Завдяки цьому істотно знижується енерго- і матеріаломісткість.

Холодильна вітрина "Таир-10" (рис. 15.14) двоярусна і двобічна -- складається з охолоджуваного першого ярусу (площею 1,45 м2) і не охолоджуваного другого (площею 0,61 м2), розташованого під повітроохолоджувачем. Машинне відділення з холодильним агрегатом ВС-1300 розмішується під вітриною. Перший ярус з лиця й боків виготовлено з двох шарів скла, зверху -- відкритий, що забезпечує покупцям вільний доступ до товарів. Ярус охолоджується випарником завдяки примусовій циркуляції повітря. Температура в охолоджуваному об'ємі становить 2-6 °С, корисний охолоджуваний об'єм -- 0,315 м3 максимальне завантаження продуктами -- 120 кг.

Принцип роботи для охолоджування напоїв -на прикладі сокоохолоджувача

Сокоохолоджувач (охолоджувач напоїв) призначений для охолодження, демонстрації та продажу різноманітних негазованих напоїв, у тому числі соків, питної води, а також напоїв, розведених із концентратів, у барах, кафе, ресторанах, кафетеріях, точках фастфуду тощо.

Сокоохолоджувач складається з корпусу, декількох контейнерів для напоїв, пристроїв для порційного розливу, пристроїв захисту від перепадів напруги і кнопки управління. У деяких моделях є вбудований регулятор температури рідини. В бокових стінках розташовуються отвори для відведення тепла. У корпусі розташований холодильний агрегат з компресором.

Принцип роботи сокоохолоджувача дуже простий: рідина охолоджується від зіткнення з випарником, виконаного у вигляді металевого циліндра. Щоб охолоджування було рівномірним, рідина в контейнері постійно перемішується.

За типом конструкції бувають накопичувальні і проточні сокоохолоджувачі. Перший тип користується великою популярністю у закладах громадського харчування. У його нижній частині знаходиться охолоджуючий компресор, корпус якого виготовляється із харчової нержавіючої сталі. Зверху на нього поміщають ємності із харчового полікарбонату з охолоджуваними напоями (зазвичай, від 1 до 4 ємностей).

У кожній із ємностей апарата для охолодження соку напої постійно перемішуються, що є необхідною умовою правильної роботи апарата: таким чином у всьому контейнері на заданому рівні підтримується потрібна однакова для всіх ділянок температура. Перемішування необхідне у випадку появи осаду у ємності або розділення напою на фракції (зокрема, якщо напій виготовлено із сухого концентрату). Таким чином, напій зберігає необхідну консистенцію. Окрім того, тут спрацьовує і фактор маркетингу, адже вируючі різнокольорові напої привертають увагу відвідувачів. Проточні сокоохолоджувачі широко використовуються на великих лініях роздач, де немає необхідності охолоджувати напої у ємностях.

За типом перемішування сокоохолоджувачі бувають фонтанні і активаторні. У фонтанних рідини перемішуються потужним насосом, який перекачує охолоджену рідину із дна бункера нагору. Фонтанні сокоохолоджувачі зручні для освітлених соків та соків, виготовлених із концентрату. В активаторних моделях на дні бункера із охолоджуваним напоєм встановлено спеціальний вентилятор, що перемішує вміст сокоохолоджувача. Такі моделі використовуються, зазвичай, для охолодження соків із м'якоттю, так званих «важких» соків (сік із апельсина, персика, манго), оскільки вентилятор запобігає утворенню осаду.

Окрім цього, існують моделі апаратів для охолодження соку із декількома бункерами для напоїв. Такі прилади оснащені окремим регулятором температури для кожного із бункерів, що дуже зручно у випадку використання декількох типів соків або напоїв. Залежно від моделі, контейнери для рідин можуть бути обсягом від 5 до 20 літрів, температура напоїв підтримується у діапазоні від +2 до +8оС.

86. Опишіть особливості експлуатації компресійних холодильних машин

Парова компресійна машина складається з таких частин: випарника, компресора, конденсатора і терморегулювального вентиля, з'єднаних послідовно трубопроводами в замкнену систему.

Випарник слугує для кипіння в ньому холодильного агента при низькій температурі і відповідному їй тиску за рахунок теплоти, вилученої з навколишнього охолоджувального середовища.

Компресор призначається для відсмоктування парів холодильного агента з випарника і стискання їх при затраті механічної енергії. При цьому тиск і температура парів холодоагенту зростають.

Конденсатор слугує для зрідження (перетворення в рідкий стан) стиснених компресором парів холодильного агента завдяки відведенню теплоти конденсації у навколишнє середовище.

Регулювальний вентиль призначений для регулювання подачі холодоагенту у випарник, де знижується тиск холодоагенту від значень тиску конденсації до значень тиску випаровування з відповідним зниженням температури.

В торгівельному холодильному обладнанні поширенні автоматичні хладонові холодильні машини, які становлять комплекси технічних пристроїв, що забезпечують холодильний цикл.

Внутрішній об'єм охолоджується завдяки кипінню хладону при низькому тиску у випарнику. Компресор відсмоктує з випарника пари і нагнітає їх при високому тиску в конденсатор. Пари хладону, сконденсовані у вигляді крапель рідини, стікають у ресивер. Рідкий хладон проходить скрізь теплообмінник, де охолоджується холодильними парами, відсмоктуваними компресором з випарника, і надходить до терморегулярного вентиля, який автоматично регулює подачу хладону залежно від температури всередині охолоджувального об'єму.

Низький тиск кипіння хладону у випарнику підтримується компресором. Завдяки теплообміннику в результаті переохолодження рідкого хладону і нагрівання всмоктуваних у компресор парів холодопродуктивності холодильної машини зростає на 7-10 %. Необхідний температурний режим автоматично підтримується терморегулятором, який при досягненні заданої температури магнітним пускачем вимикає компресор і електродвигун. При підвищенні температури до верхньої заданої границі терморегулятор знову включає компресор.

Захист електродвигуна компресора від перевантаження здійснюється автоматичним запобіжником.

У торгівельному холодильному обладнанні застосовуються в основному компресорно-конденсаторні агрегати. Холодильний агрегат - це сукупність деяких (або всіх) вузлів холодильної машини, об'єднаних конструктивно на спільному каркасі. Випуск холодильних машин у вигляді агрегатів робить їх надійнішими, компактними, дає змогу поліпшити якість монтажних робіт, створити сприятливі умови для обслуговування машин.

Основні вузли компресійної холодильної машини

Парова компресійна холодильна машина складається з таких основних частив: випарника, компресора, конденсатора і термо-регульовального вентиля, з'єднаних послідовно трубопроводами в замкнену систему .

Автоматична хладонова холодильна машина:

Будова : 1 -- конденсатор; 2--ресивер; 3--електродвигун вентилятора; 4 -- магнітний пускач; 5-- автоматичний запобіжник; 6-- теплообмінник; 7-- терморегулювальний вентиль; В -- терморегулятор; 0-- охолоджуваний об'єм; 10--випарник; 11 -- герметичний компресор

Випарник слугує для кипіння в ньому холодильного агента при низькій температурі і відповідному їй тиску за рахунок теплоти, вилученої з навколишнього охолоджуваного середовища.

По виду охолоджуваної середовища розрізняють випарники для охолодження рідких теплоносіїв і для охолодження повітря.

Випарники для охолодження рідких теплоносіїв використовуються при охолодженні напоїв (сокоохолоджувачі, охолоджувачі пива, квасу, газованої води) або в проміжних теплоносіїв, у якості яких застосовуються вода, водні розчини солей, етиленгліколь або пропіленгліколь.

Випарник використанні панельних випарників для охолодження води можливе розширення функціональних можливостей апаратів.Відстань між панелями збільшують, і при охолодженні води домагаються утворення шару льоду на зовнішній поверхні панелей.Шар льоду виконує функціїакумулятора теплоти.Такі випарники-акумулятори знаходять застосування в технологічних циклах з нерівномірною тепловим навантаженням, наприклад, на підприємствах молочної промисловості, пиво-алкогольного виробництва та ін

Недоліком панельних випарників відкритого типу є істотна корекція панелей і баків, тобтоелементів, що змочуються теплоносієм і мають контакт з навколишнім повітрям.

Більш високими експлуатаційними характеристиками володіє замкнута система циркуляції теплоносія.У цій системі охолодження теплоносія забезпечується в кожухоотрубном випарнику.Випарник представляє собою циліндричний кожух, усередині якого проходить трубної пучок.Зовнішня поверхня труб є теплопередающей поверхню, через яку теплота від теплоносія, що протікає всередині труб, передається киплячого в межтрубном просторі холодоагенту.Торці труб герметично закріплені у двох трубних гратах, приварених до кожуха.Трубні решітки закриті кришками, причому в кришці передбачені патрубки для підведення та відведення теплоносія (води, розсолу).

87. Охарактеризуйте призначення складових частин компресійної холодильної машини

Компресійні холодильники - найбільш поширені та універсальні. Основними складовими частинами такого холодильника є:

компресор, який одержує енергію від електричної мережі;

конденсатор, що знаходиться зовні холодильника;

випарник, що знаходиться всередині холодильника;

терморегулюючий розширювальний вентиль, ТРВ, що є дросселирующим пристроєм;

холодоагент, що циркулює у системі речовина з певними фізичними характеристиками.

До всіх елементів холодильної машини ставиться вимога високої герметичності. Залежно від виду холодильного компресора компресійні машини поділяються на поршневі, турбокомпресорним, ротаційні і гвинтові.

Холодоагент під тиском через дросселирующее отвір (капіляр або ТРВ) надходить у випарник, де за рахунок різкого зменшення тиску відбувається випаровування рідини і перетворення її в пару. При цьому холодоагент віднімає тепло у внутрішніх стінок випарника, за рахунок чого відбувається охолодження внутрішнього простору холодильника.

Компресор засмоктує з випарника холодоагент у вигляді пари, стискає його, за рахунок чого температура холодоагенту підвищується й виштовхує в конденсатор.

У конденсаторі, нагрітий у результаті стиску холодоагент остигає, віддаючи тепло в зовнішнє середовище, і конденсується, тобто перетворюється в рідину. Процес повторюється знову.

Таким чином, у конденсаторі хладагент під впливом високого тиску конденсується і переходить в рідкий стан, виділяючи тепло, а в випарнику під впливом низького тиску скипає і переходить в газоподібний, поглинаючи тепло.

Терморегулюючий вентиль (ТРВ) необхідний для створення необхідної різниці тисків між конденсатором і випарником, при якій відбувається цикл теплопередачі. Він дозволяє правильно (найбільш повно) заповнювати внутрішній обсяг випарника скипів холодоагентом. Пропускний перетин ТРВ змінюється в міру зниження теплового навантаження на випарник, при зниженні температури в камері кількість циркулюючого хладагента зменшується. Капіляр - це аналог ТРВ. Він не змінює своє розтин, а дроселює певну кількість хладагента, залежне від тиску на вході і виході капіляра, його діаметру і типу холодоагенту.

Звичайно також присутній теплообмінник, що вирівнює температуру на виході з конденсатора і з випарника. У результаті до дроселя надходить уже охолоджений холодоагент, який потім ще сильніше охолоджується в випарнику, в той час як холодоагент, що надійшов з конденсатора підігрівається, перш ніж вступити в компресор і конденсатор. Це дозволяє збільшити ефективність холодильника.

При досягненні необхідної температури температурний датчик розмикає електричний ланцюг і компресор зупиняється. При підвищенні температури (за рахунок зовнішніх факторів) датчик знову включає компресор.

Для підвищення економічної ефективності холодильної машини (зниження витрат енергії на одиницю забраного від охолоджуваного тіла кількості теплоти) іноді перегрівають пар, усмоктуване компресором, і переохолоджувати рідина перед дроселюванням. З цієї ж причини для отримання температур нижче -30 ° С використовують багатоступеневі або каскадні холодильні машини.

У багатоступеневих холодильних машин стиснення пара проводиться послідовно в декілька ступенів з охолодженням його між окремими ступенями. При цьому в двоступеневих холодильних машинах отримують температуру кипіння холодоагенту до -80 ° С.

У каскадних холодильних машинах, що представляють собою кілька послідовно включених холодильних машин, які працюють на різних, найбільш придатних за своїми термодинамічним властивостям для заданих температурних умов холодоагентах, отримують температуру кипіння до -150°С.

88. Опишіть способи видалення снігової шуби з поверхні випарників холодильних камер та ін. устаткув. Охарактеризуйте конструктивні особливості холодильників з системою «по ітозі»

Холодильні машини. Які використовують у харчовій промисловості складаються з: - компресора, конденсатора, випарника, регулювального вентеля. Такі машини називаються компресійними холодильними машинами.

Опишіть способи видалення снігової шуби з поверхні випарників холодильних камер та іншого холодильного устаткування. Охарактеризуйте конструктивні особливості холодильників з системою «но фрост».

Під час роботи холодильної машини на зовнішній поверхні випарника, в тому числі на ребрах і трубках, при температурі нижче 0 0С утворюється шар інею, який необхідно періодично видаляти. Присутність інею зумовлює різке зниження холодопродуктивності внаслідок таких причин:

- іній володіє термічним опором і на 15...20 % знижує коефіцієнт теплопередачі, внаслідок чого погіршуються економічні показники роботи холодильної машини;

- через зменшення прохідного перетину повітряного потоку знижуються витрати повітря, яке проходить крізь випарник, а відповідно і коефіцієнт теплопередачі.

Способи видалення інею можуть бути природними і примусовими.

Природний спосіб відтаювання здійснюється ручною зупинкою машини. За рахунок зовнішнього надходження теплоти випарник нагрівається, а іній на його поверхні тане. Потім холодильну машину знову вмикають вручну.

Для автоматичного відтаювання використовують різні програмні пристрої і таймери для вимкнення холодильної установки через рівні проміжки часу. Число і тривалість періодів відтаювання задається для кожної установки індивідуально.

Тривалість відтаювання повинна бути такою, щоб установка починала працювати якомога швидше після відтаювання. Це досягається при використанні схеми, коли від температурного датчика наприкінці циклу відтаювання подається сигнал про підвищення температури поверхні випарника вище точки танення інею.

В малих та середніх холодильних установках широко застосовується відтаювання випарників за допомогою електричного підігрівання (рис. 2.14). Часто для цього використовують трубчасті (ТЕН) або стрічкові електричні нагрівачі, потужність яких знаходиться в межах від 1200 до 1800 Вт.

Увімкнення системи відтаювання, як правило, здійснюється таймером, а зупинка - за командою термореле випарника.

Недоліком такого способу відтаювання є збільшення затрат енергії на танення льоду і для подальшого охолодження камери. Основна перевага способу - простота.

Існує альтернативний спосіб відтаювання - за допомогою гарячих парів холодильного агента, які нагнітаються безпосередньо у випарник (рис. 2.15)

Даний спосіб більш економічний, проте для направлення потоку холодильного агента з конденсатора у випарник потрібно використовувати соленоїдні вентилі, зворотні клапани або ж перемикачі потоку. Ще одним недоліком цього способу є ризик пошкодження компресора рідким холодильним агентом, який надходить на початку чи наприкінці циклу відтаювання. Для усунення цього недоліку встановлюють спеціальні засоби для повторного випаровування холодильного агента. Це ускладнює схему машини та знижує її надійність.

Система "No Frost" ("Без інею"). Дана система автоматичного відтаювання використовується в побутових холодильниках. Випарник розміщується за задньою стінкою холодильної камери або у верхній її частині. Спеціальний вентилятор створює всередині камери циркуляцію холодного повітря, яке рівномірно розподіляється і виносить вологу до випарника за межі камери, де і відбувається утворення інею. Приблизно 2-3 рази на добу вентилятор зупиняється і вмикаються нагрівальні елементи випарника. Іній тане, вода стікає в спеціальний піддон і випаровується.

Робота системи "No Frost" призводить до збільшення енергоспоживання холодильної машини та зменшення корисної площі морозильної камери приблизно на 20 дм3. Недоліком даної системи є також залежність ефективності розподілення холодного повітря в камері від ступеня завантаження продуктами.

При використанні системи "No Frost" продукти висихають швидше, тому їх рекомендується зберігати в закритому вигляді.

На рис. 2.16 зображено схему руху повітря та розміщення робочих частин морозильної камери з системою "No Frost". Стрілки вказують напрям руху повітря в камері.



89. Опишіть будову стаціонарних та збірних холодильних камер. Наведіть вимоги до розміщення холодильних камер

Збірні холодильні камеривиготовляють заводським способом врозібраному вигляді і збирають за допомогою болтів і косинців з щитів або панелей типу «сендвіч» в єдиний охолоджуваний пристрій на місці установки. У разі потреби перенесення камера може бути розібрана і змонтована у іншому місці. Для герметизації камери в стиках щитів ставлять гумову прокладку.

Спереду камер є двері, що закриваються, число яких залежить від кількості відділень камери.

Камери можуть бути з вбудованим або винесеним холодильним агрегатом, але в основному випускають камери з винесеним агрегатом. Охолоджуваний об'єм камер обладнаний крюками, стелажем, підлоговим дерев?яним настилом для розміщення продуктів.

Випарники (в основному воздухоохладітелі) вмонтовують під стелею камер над стелажами

Камери для освітлення забезпечують світильниками з вимикачами, розташованими зовні камер.

Тіпоразмерний ряд камер прийнятий наоснові внутрішнього об'єму, кратного 6 м^3 наприклад КХС-2-6, КХС-2-12, КХС-2-18. Відтавання воздухоохладітеля здійснюється автоматично. Вимірювання температури в камері - дистанційне.

Низькотемпературна камера КХН-2-6М декілька відрізняється від среднетемпературной. Вона має каркасну конструкцію, могутнішу холодильну установку, у якої два холодильні агрегати, двохсекційний воздухоохладітель з двома терморегулірующимі вентилями, віддільник рідини. Відтавання інею здійснюється гарячим пором холодильного агента.

Стаціонарні холодильні камерипідприємств торгівлі і громадського харчування можуть розташовуватися в підвалах або на першому поверсі у вигляді окремого блоку. Вхід в камери здійснюється з тамбура, що дозволяє зменшувати притоки, що вносяться з повітрям при відкриванні дверей в камеру. Поряд з камерами розташовується машинне відділення

Випаровувачі повинні не тільки охолоджувати повітря і продукти, але й перешкоджати доступу теплового потоку, що надходить через стіни до продукту.

При розташуванні випарників в камері їх встановлюють у першу чергу на стіни, через які найбільші теплоприпливи (зовнішні стіни). Холодильні камери проектуються без природного освітлення, так як наявність вікон у камері призведе до додаткових теплопритоків. Крім того, сонячне світло, впливаючи на харчові продукти, скорочує терміни їх зберігання. Самі камери не повинні розташовуватися поруч з туалетами, душовими, миєчними або гарячими цехами, через них не можуть проходити ніякі трубопроводи (холодна, гаряча вода, газ, каналізаційні труби). Мінімальна площа будь-якої з камер не повинна бути менше 6 м2. Висота камер становить 2,7-3,3 м. Для зменшення теплоприпливів в камери через стіни, що мають висоту 3,3 м або більше, у камері може бути встановлена несправжня стеля на висоті 2,5 м з пінополістарола товщиною 100 мм. Для вирівнювання за обсягом камери температури та відносної вологості, а також для видалення запахів здійснюється зміна повітря. Холодне повітря з камери викидається назовні, а тепле - через повітряний фільтр подається в камеру. За добу змінюється від двох до чотирьох обсягів повітря камери.

Холодильні камери підприємств ресторанного господарства проектуються у вигляді блока. Блоки можуть розміщуватися в підвальних, напівпідвальних приміщеннях або на першому поверсі будівлі. Доцільно розміщувати камери з північної сторони будівлі, уникаючи виходу стін холодильних камер назовні. Не допускається розміщувати холодильні камери безпосередньо поряд з котельними, бойлерними, душовими та іншими приміщеннями з підвищеною температурою та вологістю, які знаходяться як на одному рівні з камерою, так і згори та знизу.

Блок холодильних камер об'єднують спільним тамбуром. Глибина тамбура повинна бути не менше 1,6 м. Мінімальна висота камери 2,4 м. Для охолодження стаціонарних холодильних камер використовують хладонові холодильні агрегати безпосереднього охолодження з холодопродуктивністю до 15 кВт. Холодильні агрегати встановлюють в машинному відділенні, яке розміщують поряд з блоком.

Для системи безпосереднього охолодження холодильних камер довжина комунікацій від випарника до компресора не повинна перевищувати 10 м. Мінімальна ширина дверей холодильної камери 0,9 м, а при використанні завантажувальних механізмів - 1,5 м.

Холодильні камери з температурою не менше -2 °С та ґрунтовою підлогою допускається проектувати без теплоізоляції підлоги. Теплоізоляційне покриття стін повинне розташовуватися на 15 см нижче рівня підлоги.

Відстань від збірної холодильної камери до стелі та стін приміщення повинна бути не менше 0,5 м, ширина дверей - не менше 1,4 м. Двері камер повинні мати вихід у тамбур або коридор шириною не менше 1,4 м.

Вбудовані в торгове обладнання агрегати повинні працювати лише при закритих знімних огородженнях. Невбудовані агрегати повинні бути огороджені та встановлені на міцній основі для уникнення вібрацій, а поза залою - в суміжному або підвальному приміщенні. Не можна встановлювати агрегати у вузьких проходах, на сходових майданчиках, під сходами, в тамбурах, на ґрунтовій підлозі. Ширина проходу до агрегата повинна бути не менше 0,7 м. Не дозволя ється захаращувати проходи до агрегатів товарами, порожньою тарою, класти на огорожу агрегатів які-небудь предмети.

Агрегат встановлюють на відстані не менше 0,2 м від стіни. Холодильний агрегат не можна встановлювати на відстані, меншій 1,5 м до опалювальних пристроїв, а холодильне обладнання з вбудованими агрегатами - ближче 2 м.



90. Класифікація устаткування для професійного прання

Процес обробки білизни в пральні включає такі етапи: сортування брудної білизни за фасоном/щільністю і мірою забруднення, власне прання, сушіння і прасування (фінішна обробка), кожен з яких вимагає спеціального обладнання. Процес прання відбувається в пральних або прально-віджимних машинах, також бувають машини з частковим віджимом або з відсутністю такої функції. Білизна після прання залишається вологою і перед прасуванням його необхідно підсушувати.

Як правило, пральні машини поділяються залежно від енергоспоживання, віджимання, кількості оборотів на хвилину. Машини бувають з ручним управлінням (найпростіші моделі), з напівавтоматичним (операція задається за допомогою кнопок) і моделі з електронним програматором, в якому закладено певну кількість стандартних програм або можливість вільного програмування.

Головні відмінності промислових пральних (сушильних) машин від побутових такі: вони мають більший запас міцності (можуть працювати поспіль 8-20 годин) і термін слугування промислових машин до 25 років. Також професійне пральне обладнання має короткий цикл прання, але він залежить від обраної програми: для бавовняного білизни (в 2-3 рази коротший циклу звичайної побутової машинки)- триває в середньому 40-60 хв. для сильнозабрудненої білизни і білизни з великим відсотком плям жиру, крові - до 90 хв.. Цикл також залежить від завантаження (машини меншого завантаження виконають більшу кількість циклів). Для порівняння: в побутових машинах цикл прання средньозабрудненої білизни (наприклад, постільної) триває до 2 годин. Це пов'язано з тим, що в них використовується для нагріву один нагрівальний елемент. У професійних машинах Тенів (нагрівальних елементів) кілька, і вони набагато більшої потужності. Тому за одну зміну, наприклад 8 годин, промислова пральна машина виконає 10 циклів, а побутова тільки 4. Також важливо, що на побутові машини, що використовуються з промисловою метою, гарантія виробника не поширюється, а гарантія на промислові машини надається: від 1 року повної гарантії (робота і деталі безкоштовно) до 2-3 років обмеженої гарантії (лише деталі безкоштовно). Наявність мікропроцесору (який дозволяє створити необхідну кількість програм для білизни (перш за все, за мірою забруднення) і використання професійних дозаторів миючих засобів дозволяють домогтися значної економії пральної хімії, води й електроенергії.. Є два варіанти мікропроцесорного управління: стандартний набір заводських програм - від 5 до 10 або повністю програмований мікропроцесор на 99 програм. Останній дозволяє створювати власні програми прання, враховуючи специфіку і ступінь забруднення білизни, його склад. Продавці професійної хімії підберуть необхідні саме для вашої програми прання білизни.

...