Медико-соціальне обґрунтування міжсекторальної системи організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів (на прикладі Закарпатської області)

1.2 Аналіз трудової міграції, як сучасного економічно-соціального процесу

За оцінками ООН, у світі нараховується не менше 214 млн. мігрантів, що становить 3,1% жителів планети [74]. Швидка інтенсифікація міжнародної міграції разом з урізноманітненням її складу, характеру, напрямків перетворили це явище на одне з визначальних для сучасного людства. Хоча міграції були завжди присутні в історії цивілізацій, ніколи раніше вони так масштабно не впливали на економіку, соціальне та політичне життя, культурну сферу і країн-донорів і країн-реципієнтів [75,76].

У ході глобального обговорення міграційних процесів, започаткованого у 2006 році Генеральною асамблеєю ООН, світова спільнота погодилася, що в теперішній час міграція перетворилася на вагомий чинник розвитку, боротьби із бідністю, досягнення проголошених ООН цілей тисячоліття [77].

Водночас багато країн світу не усвідомлюють можливостей, що надає міграція, або не мають інструментів для їх використання, передусім належної міграційної політики, що стає на заваді як вирішенню міграційних проблем у середині країни, так і ефективному міжнародному співробітництву. У зв'язку з цим формування міграційної політики держави, адекватної сучасним вимогам, перетворюються на завдання стратегічного значення, від успішного вирішення якого багато в чому залежатиме її подальший розвиток [78-80].

15 червня 2007 року Рада національної безпеки і оборони України, обговоривши питання щодо міграційної політики держави, дійшла висновку, що державна міграційна політика України залишається концептуально невизначеною, її принципи, стратегічні завдання, поточні цілі, стандарти захисту прав людини відсутні [81-83]. Але в подальшому не була прийнята ні Концепція державної міграційної політики, ні створена Державна міграційна служба.

При цьому необхідно зазначити, що у ХХІ столітті праця перетворюються на найбільш дефіцитний фактор виробництва. Єдиним джерелом поповнення працездатного населення за умови демографічної кризи є міграція [84-86]. В цих умовах конкуренція між розвинутими державами за людські ресурси загострюється [87-89].

Сучасна адекватна міграційна політика - це не лише система заходів щодо впорядкування та контролю за переміщенням людей. На зміну традиційному підходу до неї приходить більш широке її розуміння, як багатофакторного феномену [90-92]. Діапазон дії міграційної політики значно розширюється, взаємопов'язаність її окремих напрямків посилюється, що сприяє оформленню цієї політики як цілісної системи [93].

Аналіз міграційної ситуації в світі та в Україні [94-97], а також прогнозних оцінок соціально-економічного та демографічного розвитку країни [98-101] дає змогу визначити стратегічну мету міграційної політики як збереження власного населення та його поповнення ззовні на основі певних етнічних, професійно-кваліфікаційних, вікових та інших критеріїв [102].

Обов'язковою передумовою якісних змін в сфері міграційної політики є наявність сприятливого клімату у суспільстві [103]. Дослідники вказують на те, що важливо, щоб суспільство визнало, що переказані працівниками-мігрантами із-за кордону гроші відіграють значну роль у подоланні бідності, розвитку малого та середнього бізнесу [104-106]. Тому вони здатні сприяти економічному розвитку як окремих сімей, так і держави в цілому. Позитивний вплив на економіку країни має і імміграція в країну, завдяки якій поповнюються людські ресурси, заповнюються непривабливі для українців робочі місця [107-110].

Враховуючи тему дисертаційного дослідження далі вивчалися та аналізувалися наукові джерела літератури стосовно трудової міграції населення.

Згідно результатів дослідження Міжнародної організації по міграції в 2008 році за кордоном проживало близько 4,5 млн. українців, з яких більше 2 млн. в РФ, по 500 тис. в Італії і США, 450 тис. в Польщі, 250 тис. в Іспанії, 150 тис. в Чехії, по 75 тис. в Португалії і Греції та близько 70 тис. у Великобританії [111-113].

За даними Державного комітету статистики України близько 1,2 млн. працівників задіяно в міграційних процесах [114]. За оцінками Міністерства закордонних справ України ця цифра перевищує 2 млн. осіб, а за даними Міністерства праці України - до 3 млн. осіб працює за кордоном [115]. Оціночні дані Інституту демографії НАНУ щодо кількості трудових мігрантів вказують на число в 2,7 млн. осіб [116], а оцінки політиків складають 5-7 млн. осіб [117]. Це вказує на значні втрати економічного потенціалу країни [118,119].

Окрім історичних міграційних процесів та родинних зв'язків, значного розвитку набула так звана «човникова» міграція [120-123].

Проведене дослідження показало, що низка дослідників [124, 125] вважає реальною кількістю працюючих в РФ українців до 3-4,5 млн. осіб [126]. При цьому дані літератури вказують на те, що близько 44% від загальної кількості мігрантів обирають східний напрямок міграції [127].

На думку експертів [128, 129] східний напрямок трудової міграції містить найбільше ризиків для України як в політичному, так і демографічному аспектах. Це полягає в тому, що враховуючи географічну близькість, наявність родинних зв'язків та відсутність мовного бар'єру призводить до переважно нелегального (91,5%) характеру трудової міграції. А це, в свою чергу, призводить до порушення прав трудових мігрантів в країні перебування, створює підгрунтття для криміналізації міграційних процесів, сприяє установленню в Росії негативного іміджу українських громадян. Крім того така ситуація використовується російською владою для проведення PR- компаній, спрямованих на погіршення міжнародного іміджу України, як країни-поставщика нелегальних мігрантів, критику її досягнень в соціально-економічній сфері [130-132].

На проведеному круглому столі «Українська трудова міграція: реалії, виклики, відповіді» були оприлюднені дані про те, що за останні три з половиною роки майже 3,5 млн. українців (або 5,1% населення працездатного віку) хоча б один раз виїжджали за кордон з метою працевлаштування [133]. Головною причиною виїзду працювати за корон 6 з 10 трудових мігрантів називають низький рівень заробітної плати в Україні у зрівнянні з країнами Європи [134-136].

Аналіз даних федеральної служби державної статистики РФ [137] вказує на те, що питома вага населення України, що проживає за межею бідності, значно перевищує аналогічний показник в Білорусії, Росії, Казахстані та Азербайджані. Тому можна говорити про те, що соціальну базу для трудової міграції створює саме той прошарок населення країни (18,3%), який має низький дохід. Це безробітні, низько кваліфіковані працівники, мешканці депресивних територій [138-140]. Необхідно відмітити, що під впливом фінансово-економічної кризи та в умовах тривалої АТО кількість громадян України - потенційних трудових мігрантів може значно збільшитися [141-143].

При цьому важливо наголосити на тому, що коректний аналіз проблем трудової міграції ускладнений відсутністю єдиної методології розрахунків чисельності трудових мігрантів з України та розбіжністю даних, що відображають реальну кількість трудових мігрантів в різні країни світу [144].

Головко С. В. дає таке визначення явищу, що вивчається. «Зовнішня трудова міграція - це процес організованого або стихійного переміщення працездатного населення з країни до країни, викликаний причинами економічного характеру» [145]. Складовими поняттями трудової міграції є еміграція та імміграція. Вони відповідно означають виїзд та в'їзд громадян в іншу країну на постійне місце проживання [146].

За ступенем легальності у структурі трудової міграції можна виділити чотири якісно відмінні складові [147].

офіційна трудова міграція - переміщення громадян, які, виїжджаючи за кордон, декларують участь у трудовій діяльності як мету виїзду і є легальними трудовими мігрантами в країнах, які їх приймають і саме їх фіксує офіційна статистика;

неофіційна легальна міграція - поїздка за кордон з декларованою метою туризму, відвідування родичів тощо, з подальшим працевлаштуванням та реєстрацією в країні, яка приймає. Учасники таких поїздок не можуть бути відстеженні вітчизняною статистикою, але в країні-реципієнті вони стають легальними трудовими мігрантами;

успішна нелегальна міграція - поїздка за кордон, пов'язана з незареєстрованою зайнятістю видами трудової діяльності, дозволеними законодавством відповідних країн;

міграція жертв злочинних угрупувань - торгівля людьми та інші випадки перебування громадян України в нелюдських умовах або зайнятість протиправною діяльністю за кордоном не з власної волі.

Сферами, де в основному зайняті трудові мігранти з України є будівництво, сільське господарство, домашнє господарство, сфера торгівлі та сервісу [148].

Проведені окремими дослідниками опитування трудових мігрантів дали можливість встановити причини, які зумовили до міграції в іншу країну. До них можна віднести наступні [149]: заробіток для покращення житлових умов, придбання автомобіля або інших дороговартісних товарів тривалого споживання; заробіток для задоволення поточних потреб сім'ї; накопичення грошей для навчання дітей; накопичення грошей для розвитку власного бізнесу або відкриття власної справи; мотиви не матеріального характеру (удосконалення іноземної мови, професійне зростання, побачити світ).

Позитивними наслідками міжнародної трудової міграції для України в цілому та її окремих регіонів мають приватні трансферти трудових мігрантів, які використовуються для розвитку приватного бізнесу, придбання та ремонту житла, забезпечення дітей освітою. За даними Світового банку обсяги переказаних в Україну трудовими мігрантами коштів складають до 5 млрд. дол. США на рік [150-153].

За даними обстеження трудових мігрантів Держкомстатом України у 2008 році, середньомісячний заробіток трудових мігрантів становив 817 дол. США, що на той час майже втричі більше, ніж у середньому на одного штатного працівника в Україні [154].

Крім того трудова міграція відіграє таку важливу соціально-економічну роль, як зменшення напруги на ринку праці всередині країни [155-157].

Не зважаючи на позитивний ефект, який проявляється збільшенням грошових надходжень до країни від трудових мігрантів, зростання трудової міграції може загрожувати національним інтересам України через безповоротну втрату трудових ресурсів, відтік найбільш професійних та активних кадрів [158-161].

Крім економічних, вивчаються і соціальні питання трудової міграції населення. Так, соціальні та соціально-педагогічні проблеми трудової міграції досліджують такі вчені як Мельник С. [162], Позняк О. [163], Сухоруков А. [164].

Проблеми дітей, батьки яких стали трудовими мігрантами вивчають Кірик Т. [165], Ю.Галустян з співавторами [166], Андреєнкова В. з співавторами [167] та Антоняк Н. [168].

Таким чином, враховуючи позитивні аспекти міжнародної трудової міграції в Україні та негативні її прояви з урахуванням досвіду європейських країни в регулювання міграційними процесами Куревіна І.О. [169] рекомендує в подальшому базуватися на таких принципах: селекційна міграційна політика, соціальна захищеність трудових мігрантів, посилення контролю за нелегальною міграцією, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу. При цьому рекомендується досягнення наступних стратегічних цілей політики регулювання міжнародної трудової міграції:

легалізація працевлаштування українських трудових мігрантів за кордоном;

контроль над зайнятістю трудових мігрантів за кордоним;

вирішення проблем соціального захисту трудових мігрантів;

активізація зусиль щодо введення в дію спрощеного візового режиму;

сприяння поверненню українських трудових мігрантів на батьківщину.

Вплив трудової міграції на розвиток епідемії ВІЛ-інфекції.

Аналітичний огляд вітчизняної та закордонної літератури вказує на те, що в більшості країн світу у трудових мігрантів рівень поширеності ВІЛ-інфекції вищий, ніж серед всього населення [170-172]. Особливо така ситуація проявляється в Африці. Так, серед африканських жінок-мігрантів рівень поширеності ВІЛ-інфекції складає 46%, в той час як серед загального населення - 34,7% [173]. Необхідно зазначити, що серед трудових мігрантів поширеність парентеральних гепатитів в 5-15 разів вища ніж серед загального населення [174].

Дані літератури вказують на те, що рівень ВІЛ-інфікування в країнах Європи відрізняється своєю непропорціональністю. Наприклад, у Великій Британії найбільша кількість ВІЛ-інфікованих осіб приходиться на мігрантів із країн Африки [175]. Також зареєстровано велику частоту ВІЛ-інфікування трудових мігрантів із країн СНД [176].

Дослідники даної проблеми під час аналізу впливу міграції населення на процеси поширеності ВІЛ-інфекції виділяють наступні три групи факторів. Перші є механічними, коли міграційні процеси поєднують регіони з високим рівнем поширеності ВІЛ-інфекції з регіонами з низькими рівнями її поширеності [177]. Цей тип факторів існував завжди і він є самим простим для обліку. Але проведені дослідження показують, що даний тип факторів є не єдиним, який призводить до підвищення ризику розповсюдження ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення. Це зміна поведінки, яка призводить до підвищення уразливості трудових мігрантів до ВІЛ-інфекції [178].

При цьому далі наведемо деякі поняття. Вони стосуються ризику інфікування та уразливості щодо інфікування ВІЛ [179].

Ризик визначається індивідуальною поведінкою трудового мігранта при якій вірогідність ВІЛ-інфікування підвищується. Це: наявність багатьох сексуальних партнерів, сумісне використання голок при вживанні наркотиків, незахищений секс, заняття сексом під дією алкоголю та наркотиків.

Уразливість відображає індивідуальну та суспільну нездатність контролювати ризик ВІЛ-інфікування під дією факторів, які знаходяться поза межами контролю особистості. Це: бідність, неграмотність, проживання в сільській місцевості, статус біженця, мігранти, стать і т.д.

Отже, ризик може бути знижено шляхом втручання на індивідуальному рівні, а вразливість - тільки при проведенні структурних перетворень. Але треба знати, що в реальності середина може знаходитися десь між двома цими факторами. Наприклад, культурний фактор може одночасно виступати і як ризик і як уразливість.

Виходячи з наведеного можна говорити про те, що високий рівень ВІЛ-інфікування в середовищі трудових мігрантів є наслідком того, що трудові мігранти, як правило, є представниками регіонів з високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції при цьому вони мають високо ризиковану поведінку та високий рівень уразливості.

Приводимо дані літературних джерел щодо факторів, які призводять до підвищення рівня ВІЛ-інфікування в середовищі трудових мігрантів.

В Індії в 1998 році більше 70% нових випадків ВІЛ-інфікування були зареєстровані серед водіїв - дальнобійників, більшість яких було із Пенджаба [180]. При цьому рівень ВІЛ-інфікування водіїв, які працювали на південно-східному напрямку була вищою (6,8%) ніж серед водіїв, які працювали на північному напрямку (2,4%). Причиною такої ситуації було те, що водії з більш високим рівнем ВІЛ-інфікування більш часто купували сексуальні послуги [181].

В Буркина-Фасо серед 236 водіїв вантажівок 18,6% були ВІЛ-інфікованими в той час як серед жінок секс-бізнесу рівень поширеності ВІЛ-інфекції склав лише 15%, а серед вагітних жінок - 2,5% [182].

Аналіз кенійської великої траси дозволив виявити 39 місць парковок, де продалися секс-послуги. В даних містах працювало 5600 проституток, які обслуговували в середньому по 13,6 клієнта в місяць, надаючи їм 54,2 послуг у формі статевих актів [183]. Серед водіїв-хорватів третя частина відмітила, що отримували платні секс-послуги [184]. 25% камерунських водіїв займались сексом кожну ніч на кожній зупинці. Більшість водіїв мали за час поїздки від одного до 10 випадкових сексуальних партнерів [185].

В Тайланді 25% мігрантів, до яких відносяться моряки та рибалки, відвідують проституток. При цьому виявлена їх небезпечна поведінка, яка полягає у вживанні алкоголю [186]. Автори публікації відмічають, що спосіб життя рибалок робить їх уразливими до ВІЛ-інфекції [187].

В Азії працівники мігранти-будівельники у 26% за останній рік мали більше двох сексуальних партнерів, 18% платили за секс-послуги [188], при цьому тільки 36% використовували презервативи [189].

В Непалі широко розповсюджена міграція жінок для заняття секс-бізнесом. Приблизно 100 тис. непальських жінок працює в Індії проститутками [190]. В Казахстані проститутки практикують бригадний, вахт енний метод. Вони приїздять в Астану на певний час, обслуговують певну групу чоловіків під час їх відрядження, а потім їдуть до дому [191].

Більшість авторів відмічають, що доступ мігрантів до медичних послуг є обмеженим. Наприклад, у Франції вони пізно тестуються і їм пізно діагностують ВІЛ-інфекцію [192]. При цьому у мігрантів вищий ризик імунологічної неефективності АРТ [193]. При цьому статус мігранта був єдиним фактором, який асоціюється в США з пізньою діагностикою ВІЛ-інфекції [194].

В зв'язку з вище наведеним актуальним питанням є організація профілактики ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення.

Досвід організації профілактики ВІЛ-інфікування в середовищі трудових мігрантів

Питанням профілактики ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення присвячено багато робіт [195-200]. Вони відображають різні підходи в залежності від країни та рівня ВІЛ-інфікування населення.

Літературні дані вказують на те, що профілактика ВІЛ-інфекції має проводитися за місцем перебування трудових мігрантів, а не проведення скринінгу в транзитних районах [201]. Це важливо для країн Європи, де велика кількість мігрантів із країн Африки з високим рівнем поширеності ВІЛ-інфекції. Це підтверджується даними досліджень [202], які вказують, що в районах транзиту трудових мігрантів рівень ВІЛ-інфікування не підвищується. Результати моделювання дозволяють говорити про те, що основний механізм підвищення ВІЛ-інфікування трудових мігрантів, вихідців із Південної Африки, не механічне поєднання вихідців із регіонів з різним рівнем ВІЛ-інфікування, а зміна їх поведінки [203]. При розробці профілактичних заходів важливе значення має такий фактор збільшення поширення ВІЛ-інфекції, як зниження соціального контролю за поведінкою трудових мігрантів [204]. Не випадково відновлення соціального контролю за поведінкою трудових мігрантів у виді повернення проживання в сім'ю веде до зниження темпів поширення ВІЛ-інфекції [205]. Аналогічну роль відіграють програми «листів до коханих», коли дружини в листах до чоловіків нагадують про ризики ВІЛ-інфікування [206] та запроваджуються програми навчання для членів родин мігрантів [207]. На сьогодні запроваджуються програми з оптимізації не тільки процесів профілактики ВІЛ-інфікування, а і лікування уже хворих осіб [208] та впровадження програм «вірність, утримання, презерватив» [209]. Але необхідно пам'ятати, що часто культурні фактори працюють в протилежному напрямку ніж бажання спеціалістів [210- 215].

Обґрунтування необхідності проведення подальших наукових досліджень

Отримані в ході проведено аналітичного огляду літератури дані вказали на особливості розвитку міграційних процесів в різних регіонах та країнах, різних факторах ризику розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед різних категорій мігрантів та їх способу життя, особистої поведінки.

В зв'язку з вище вказаним існують і різні підходи до профілактики поширеності ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення.

Міграційні процеси українських трудових мігрантів мають свої особливості. Вони пов'язані з значною частотою повернення трудових мігрантів до дому, високою моральністю (для віруючих мігрантів), визначенням пріоритетності сім'ї.

Дані особливості не враховувалися в існуючих програмах профілактики ВІЛ-інфікування трудових мігрантів і потребує подальшого дослідження.

Дане і зумовило актуальність дослідження.

РОЗДІЛ 2.ПРОГРАМА, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для досягнення мети дослідження була створена, на підставі системного підходу, програма, яка передбачила виконання дослідження в сім організаційних етапів, кожен з яких спрямовувався на вирішення завдань дисертаційної роботи із використанням адекватних методів та достатнім обсягом фактичного матеріалу, що забезпечило можливість отримання повної, достовірної інформації для оцінки стану об'єкта та предметів дослідження, що підлягали вивченню (рис. 2.1).

На першому етапі проводився аналіз світових і вітчизняних інформаційних ресурсів, досвіду України та країн світу щодо рішення проблеми епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією в середовищі трудових мігрантів і їх близького оточення та профілактики її розповсюдження і організації медичної допомоги ВІЛ-інфікованим, для чого був використаний бібліографічний і семантичний аналіз наукових джерел, що переконливо аргументувало необхідність наукового обґрунтування міжсекторальної системи протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів. Отримані результати дозволили конкретизувати напрямок дослідження, об'єкт та предмет дослідження.

Другий етап присвячувався розробці програми дослідження, формуванню мети та завдань, обґрунтуванню методів розробки і аналізу матеріалів, обсягу дослідження. Була визначена одиниця спостереження, якою став випадок ВІЛ-інфікування трудового мігранта, соціально-демографічні та поведінкові характеристики, рівень інформованості трудового мігранта та осіб їх близького оточення з точки зору ризику інфікування ВІЛ. На цьому ж етапі був складений план дослідження, вибраний об'єкт дослідження, об'єм статистичних сукупностей (генеральної, вибіркової), часовий інтервал (2007-2014 рр.) та територія дослідження (Закарпатська область), види та способи спостереження і збору матеріалів. В цей організаційний етап було визначено бази наукового дослідження. Таким чином, була розроблена методологія комплексного вивчення проблем розповсюдження ВІЛ-інфекції та питання її профілактики в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення, визначення методики оцінки чисельності трудових мігрантів на окремих територіях та наукового обґрунтування системи епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення і міжсекторальної системи організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів та їх близького оточення.

На третьому етапі вивчалася та аналізувалася епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції/СНІДу в Закарпатській області у порівнянні з даними по Україні та основні регіональні особливості субепідемії.

Під час виконання даного організаційного етапу проводилося вивчення та аналіз наступних питань:

порівняльний аналіз епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції/СНІДу в Закарпатській області та Україні в 2005-2013 роках;

трудові мігранти як регіональна група підвищеного ризику інфікування ВІЛ в Закарпатській області;

вплив трудової міграції на розвиток субепідемії ВІЛ-інфекції в Закарпатській області.

Джерелами інформації на даному етапі роботи стали:

1. Інформаційні бюлетені «ВІЛ-інфекція в Україні». МОЗ України, ДУ «Український центр контролю за соцхворобами МОЗ України», ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»: №25 за 2006 рік; №29 за 2008 рік; №35 за 2011 рік; №41 за 2014 рік.

2. Аналітичні звіти «Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс із чоловіками, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління». МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» (2012 рік); «Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління». МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» (2012 рік); «Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед українських трудових мігрантів, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління». МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» (2012 рік)

3. Форми звітності №2-ВІЛ/СНІД «Звіт про осіб зі станами та хворобами, що зумовлені вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), за 20_ рік» (річна) Закарпатської області за 2007-2013 роки; форми первинної облікової документації №502-1/о «Реєстраційна карта ВІЛ-інфікованої особи №__»; №502-2/о «Повідомлення про зміни в Реєстраційній карті ВІЛ-інфікованої особи»; №025/о «Медична карта амбулаторного хворого №_»; №030-5/о «Контрольна карта диспансерного нагляду за ВІЛ-інфікованою особою» пацієнтів диспансерної групи в Закарпатській області (128 ВІЛ-інфікованих трудових мігрантів та їх близького оточення).

4. Результати спеціального епідеміологічно-поведінкового дослідження серед дорослих ВІЛ-інфікованих осіб, вперше виявлених і поставлених на диспансерний облік в Закарпатській області протягом 2007-2013 років.

Мета дослідження: визначення ролі трудових мігрантів та їх близького оточення в розвитку епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Закарпатській області.

Цільова група дослідження: дорослі (віком старше 18 років) вперше виявлені ВІЛ-інфіковані особи, які поставлені на диспансерний облік протягом 2007-2013 років.

Вибірка: Всього взято на диспансерний облік дорослих ВІЛ-інфікованих осіб за період дослідження - 322 особи, отримано заповнені анкети (опитувальники) на 272 дорослі ВІЛ-інфіковані особи, що склало 84,5 %.



Рис.2.1. Програма, обсяги та методи досліджень

Визначення приналежності ВІЛ-інфікованої особи до групи трудових мігрантів та їх близького оточення проводилося за наступними ознаками:

- «трудовий мігрант» - особа, що мала епізоди (щонайменше один) виїзду за межі області (в іншу країну - зовнішні трудові мігранти; в іншу область України - внутрішні трудові мігранти) з метою працевлаштування на період не менше 1 місяця протягом останніх трьох років до встановлення ВІЛ-позитивного статусу;

- «близьке оточення трудового мігранта» - постійні/періодичні сексуальні партнери: (дружина/чоловік; співмешканка/співмешканець та інші) трудового мігранта (за критеріями описаними вище), які самі на заробітки не виїздять.

Метод: анкетування за допомогою спеціальних поведінкових анкетах з визначенням приналежності респондентів до групи трудових мігрантів або осіб їх близького оточення.

Анкети містили також низку питань щодо соціально-демографічних характеристик респондентів, поведінкових особливостей (форм ризикованої щодо інфікування ВІЛ поведінки) трудових мігрантів, напрямків їх міграції і т.д. (Додаток А; Б). Анкета затверджена рішення біоетичної комісії ДУ «Інститут стратегічних досліджень МОЗ України». Протокол від 03.09.2012 року №5 та протокол від 15.01.2015 року № 3. Аналіз цих блоків питань анкет, отриманих від ВІЛ-інфікованих трудових мігрантів та їх близького оточення, проводився на п'ятому організаційному етапі програми дослідження (рис.2.1).

Всього опитано 272 дорослі ВІЛ-інфіковані особи, із них ВІЛ-інфікованих осіб, пов'язаних з трудовою міграцією (трудові мігранти та особи із їх близького оточення) - 166 осіб (51,6% від усіх ВІЛ-інфікованих дорослих взятих на диспансерний облік протягом 2007-2013 років; 61,0% від опитаних ВІЛ-інфікованих дорослих взятих на диспансерний облік протягом 2007-2013 років).

Четвертий етап згідно зі складеною програмою та планом дослідження присвячений характеристиці трудової міграції, визначенню оціночної чисельності та характеристиці соціально-демографічного, соціально-економічного і медичного портрету трудових мігрантів Закарпатської області.

Під час виконання даного організаційного етапу проводилося вивчення та аналіз:

загальної характеристики міграції дорослого населення Закарпатської області;

оцінки масштабів та напрямків трудової міграції як фактору поширення ВІЛ в Закарпатті;

основних соціально-демографічних характеристик трудових мігрантів;

основних соціально-економічних характеристик трудових мігрантів;

храктеристик медичного портрету трудових мігрантів;

оцінка трудовими мігрантами власного ризику інфікування ВІЛ.

Джерелами інформації на даному етапі роботи стали:

1. Офіційні інформаційні матеріали Головного управління статистики у Закарпатській області:

- Закарпаття у демографічному вимірі. Статистичний збірник/ Головне управління статистики у Закарпатській області - 2009, 2010, 2013 роки;

- Основні демографічні показники. Статистичний бюлетень/ Головне управління статистики у Закарпатській області - 2010, 2012, 2014 роки;

- Міграційний рух населення. Експрес-випуски / Головне управління статистики у Закарпатській області - 2007-2014 роки (електронний ресурс на офіційній веб-сторінці Головного управління статистики у Закарпатській області - шлях доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/press/press2014.html (назва з екрану)).

2. Результати аналізу анкет окремого дослідження оціночної чисельності трудових мігрантів (зовнішніх та внутрішніх) та основних напрямків трудової міграції населення Закарпаття.

Об'єктом дослідження було доросле населення (віком старше 18 років) міст і сіл Закарпатської області. Дослідження проведено із застосуванням методу анкетування медичних працівників первинного рівня надання медико-санітарної допомоги населенню (медичні працівники фельшерсько-акушерських пунктів, сільських лікарських амбулаторій, закладів загальної практики-сімейної медицини та інших) щодо дорослого населення, яке вони обслуговують. Анкети містили запитання щодо оцінки респондентом кількості дорослого населення території обслуговування, що виїжджає на заробітки в абсолютних числах; оціночна розбивка вказаної кількості трудових мігрантів по трьох напрямках міграції (регіони виїзду з метою працевлаштування): країни Західної Європи, Російська Федерація, інші області України. Анкети розповсюджувалися через відділи охорони здоров'я районних державних адміністрацій та міськвиконкомів в усі заклади охорони здоров'я, що забезпечують первинний рівень надання медико-санітарної допомоги населенню. Всього отримано та опрацьовано 363 анкети.

Аналіз отриманих анкет проводився за наступними параметрами: оціночна кількість трудових мігрантів на території обслуговування закладу охорони здоров'я, напрямки трудової міграції (регіони сезонних робіт) трудових мігрантів, що постійно проживають на території обслуговування.

3. Результати спеціального соціологічного дослідження серед трудових мігрантів та їх близького оточення в області, яке було проведене в період липень 2011року - березень 2012 року.

Регіоном проведення дослідження та цільовою групою стали трудові мігранти та особи їх близького оточення, що є жителями Берегівського, Виноградівського, Міжгірського, Тячівського, Хустського, Іршавського та Рахівського районів Закарпатської області.

Всього опитано 912 осіб цільової групи. Опитування проводилося під час проведення КіТ на ВІЛ. Власне трудові мігранти склали 559 осіб (61,29%), із них: чоловіки - 467 (83,54%) та жінки - 92 (16,46%). 353 особи (38,71% анкетованих) являлися постійними статевими партнерами трудових мігрантів, які самі на заробітки за межі області не виїздили. Анкета опитування наведена в додатку В, В1. Анкета затверджена рішення біоетичної комісії ДУ «Інститут стратегічних досліджень МОЗ України». Протокол від 03.09.2012 року № 5 та протокол від 15.01.2015 року № 3.

Рівень охоплення трудових мігрантів даним дослідженням від оціночної чисельності в цих районах слала 0,56% (оціночна чисельність трудових мігрантів в районах проведення дослідження 100 042 осіб, що складає 21,08% дорослого населення в даних районах області (474 615 осіб).

Проводився аналіз анкет, отриманих від власне трудових мігрантів (559 анкет). Характеристики, що оцінювалися:

Напрямки трудової міграції (зовнішні трудові мігранти - Західна і Центральна Європа - Захід; Російська Федерація - Росія; внутрішні трудові мігранти - інші регіони України).

Тривалість (років), що особа виїздить на заробітки (стаж трудової міграції).

Частота повернення з заробітків додому протягом календарного року;

Періоди переважного повернення додому (з уточненням причини - великі релігійні свята, польові роботи та інші).

Соціально-демографічні та економічні характеристики трудових мігрантів.

Медичний портрет трудових мігрантів.

Вивчалося питання оцінки трудовими мігрантами власного ризику інфікування ВІЛ в залежності від статі респондентів.

Завданням п'ятого етапу дослідження стало проведення спеціальних епідеміологічно-поведінкових досліджень серед різних груп трудових мігрантів та їх близького оточення та статистична обробка і аналіз їх результатів.

Спеціальне епідеміологічно-поведінкове дослідження серед ВІЛ-інфікованих трудових мігрантів та осіб їх близького оточення, вперше виявлених і поставлених на диспансерний облік в Закарпатській області протягом 2007-2013 років.

Мета дослідження: визначення факторів ризику інфікування ВІЛ у ВІЛ-інфікованих трудових мігрантів та осіб їх близького оточення в Закарпатській області.

Цільова група дослідження: ВІЛ-інфіковані трудові мігранти та особи із їх близького оточення, поставлені на диспансерний облік протягом 2007-2013 років.

Завдання дослідження: вивчення соціально-демографічного портрету ВІЛ-інфікованого трудового мігранта та осіб з близького оточення, які є жителями Закарпатської області; особливості міграції з метою працевлаштування (напрямок, стаж трудової міграції), поведінкові ризики в регіоні міграції, які імовірно призвели до інфікування; практики ризикованої сексуальної поведінки після встановлення ВІЛ-позитивного статусу і т.д.

Метод: анкетування за допомогою спеціальних поведінкових анкетах з визначенням соціально-демографічних характеристик, поведінкових особливостей (форм ризикованої поведінки), напрямків міграції і т.д. (Додаток А, Б). Анкета затверджена рішення біоетичної комісії ДУ «Інститут стратегічних досліджень МОЗ України». Протокол від 03.09.2012 року № 5 та протокол від 15.01.2015року № 3.

Анкета аналізувалася за наступними блоками питань, які відображають наступні характеристики респондентів:

соціально-демографічні характеристики;

характеристики трудової міграції: напрямок і стаж трудової міграції;

фактори ризикованої щодо інфікування ВІЛ поведінки та практики ризикованої поведінки до і після встановлення позитивного ВІЛ статусу.

Дослідження проводилося шляхом заповнення лікарем анкет за результатами опитування при постановці на диспансерний облік вперше виявленої дорослої ВІЛ-інфікованої особи, яка є представником цільової групи дослідження.

Всього опитано 166 осіб (51,6% від усіх ВІЛ-інфікованих дорослих взятих на диспансерний облік протягом 2007-2013 років; 61,0% від опитаних ВІЛ-інфікованих дорослих взятих на диспансерний облік протягом 2007-2013 років).

Із них:

чоловіків - 96 осіб (57,8%);

жінок - 70 осіб (42,2%).

Власне трудових мігрантів - 123 особи (74,1 %): чоловіків 96 осіб (100% від усіх чоловіків даної групи); жінок 27 осіб (38,6 % від усіх жінок даної групи). Близьке оточення трудових мігрантів - 43 особи, усі жіночої статі (61,4 % жінок від усіх ВІЛ-інфікованих жінок даної групи).

2. Спеціальне епідеміологічно-поведінкове дослідження поширення ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення.

Мета: вивчення поширеності ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення та визначення їх поведінкових особливостей як ключової групи населення у розвитку епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Закарпатській області

Цільова група дослідження - зовнішні і внутрішні трудові мігранти та їх близьке оточення (постійні сексуальні партнери). Дослідженням охоплено 912 трудових мігрантів та осіб їх близького оточення.

Методи:

Обстеження трудових мігрантів та їх постійних сексуальних партнерів на наявність антитіл до ВІЛ (за їх добровільною згодою) методом швидкого тестування імунохроматографічними тестами двох різних виробників згідно вимог наказу МОЗ України від 21.12.10. №1141 «Про затвердження Порядку проведення тестування на ВІЛ-інфекцію та забезпечення якості досліджень, форм первинної облікової документації щодо тестування на ВІЛ-інфекцію, інструкцій щодо їх заповнення» з визначенням їх ВІЛ-статусу.

Поведінкові дослідження шляхом анкетування (самозаповнення респондентами анонімних поведінкових анкет) представників цільової групи дослідження (за їх добровільною згодою).

Дослідження проводилося за спеціально розробленою анкетою (Додаток В, В1). Анкета затверджена рішення біоетичної комісії ДУ «Інститут стратегічних досліджень МОЗ України». Протокол від 03.09.2012 року № 5 та протокол від 15.01.2015 року № 3.

Аналіз анкет проводився за наступними напрямками: соціально-демографічні характеристики респондентів, характеристики трудової міграції, поведінкові особливості (форми ризикованої щодо інфікування ВІЛ поведінки.

Критерії відбору учасників дослідження:

Громадянин України.

Житель Закарпатської області (регіон проведення дослідження).

Вік старше 18 років.

Наявність епізоду (мінімум одного) за останні 3 роки виїзду за межі області з метою працевлаштування (офіційного/неофіційного, виконання сезонних, тимчасових робіт і т.д.) на період не менше одного місяця.

Та/або

5. Наявність у сексуального партнера ((постійного/періодичного): чоловік/жінка; співмешканка/співмешканець та інші варіанти, при яких можливе інфікування ВІЛ/ІПСШ статевим шляхом) мінімум одного епізоду тривалістю не менше одного місяця за останні 3 роки виїзду за межі області з метою працевлаштування (офіційного/неофіційного, виконання сезонних, тимчасових робіт і т.д.)

Алгоритм проведення дослідження.

Крок 1.

Визначення відповідності потенційного представника цільової групи критеріям відбору учасників дослідження. Проводиться шляхом опитування по 4 критеріям 1, 2, 3, 4 та/або 5 в довільній формі регіональним виконавцем дослідження.

Крок 2.

Отримання інформованої згоди учасника дослідження. Учасник інформується регіональним виконавцем дослідження про мету та завдання дослідження, конфіденційність особистих даних учасника дослідження та анонімність анкетування. Результати отримані в результаті дослідження не є персоніфікованими і використані лише в наукових цілях.

Крок 3.

Самозаповнення учасником дослідження анкети учасника дослідження (анонімно).

Крок 4.

Проведення дотестового консультування з отриманням інформованої згоди для проведення тестування на антитіла до ВІЛ згідно вимог наказу МОЗ України від 19.08.05. №415 «Про удосконалення добровільного консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію».

Крок 5.

Проведення швидкого тестування на антитіла до ВІЛ швидкими тестами по методиці згідно вимог наказу МОЗ України від 21.12.10. №1141 «Про затвердження Порядку проведення тестування на ВІЛ-інфекцію та забезпечення якості досліджень, форм первинної облікової документації щодо тестування на ВІЛ-інфекцію, інструкцій щодо їх заповнення». З послідуючою видачею довідки по результатам швидкого тестування встановленого даним наказом зразка та проведення післятестового консультування (згідно вимог наказу МОЗ України від 19.08.05. №415 «Про удосконалення добровільного консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію»).

Крок 6.

При виявлені позитивного результату тестування швидкими тестами на наявність антитіл до ВІЛ переадресація учасника дослідження в Закарпатський центр профілактики та боротьби із СНІДом або районний кабінет «Довіра» з метою проведення верифікаційних досліджень та постановки на диспансерний облік.

3. Спеціальне епідеміологічно-поведінкове дослідження поширення носійства маркерів ІПСШ серед трудових мігрантів та їх найближчого оточення.

Мета даного дослідження: обґрунтування наукової гіпотези - поширеність носійства маркерів поширених ІПСШ у осіб групи трудових мігрантів та їх близького оточення достовірно вище, ніж в порівняльній по віку групі осіб загального населення регіону, що пов'язано з наявністю поведінкових ризиків інфікування ВІЛ/ІПСШ у представників групи дослідження (за результатами аналізу поведінкових анкет попереднього епідеміологічно-поведінкового дослідження).

Цільова група: особи з групи трудових мігрантів (чоловіки) та їх близького оточення (жінки-постійні статеві партнери трудових мігрантів), які звернулися з питань отримання медичних послуг (проходження консультування та тестування на ВІЛ) на базі Закарпатського центру профілактики та боротьби із СНІДом.

Критерії визначення приналежності особи до цільової групи дослідження:

«трудовий мігрант» - особа чоловічої статі, що мала епізоди (щонайменше один) виїзду за межі області (в іншу країну - зовнішні трудові мігранти; в іншу область України - внутрішні трудові мігранти) з метою працевлаштування на період не менше 1 місяця протягом останніх трьох років до моменту включення в дослідження;

«близьке оточення трудового мігранта» - жінка-постійний сексуальний партнер (дружина; співмешканка та інші) трудового мігранта (за критеріями описаними вище), які самі на заробітки не виїздять.

Дослідження проводилося в період: 2012-2013 календарні роки.

Методи проведення дослідження:

1. Анкетування учасників спеціальними поведінковими анкетами, які використовувалися і у попередньому досліджені (Додаток В).

2. Зв'язане тестування сироваток крові методом ІФА на маркери поширених інфекцій, що передаються переважно статевим шляхом (ІПСШ): ВІЛ, гепатити В і С (ВГВ і ВГС), урогенітальний хламідіоз, уреаплазмоз та мікоплазмоз. Тестування сироваток крові на наявність антитіл (Ig G) до ВІЛ, ВГВ, ВГС, Mycoplasma genitalium і Ureaplasma urealyticum, методом імунно-ферментного аналізу (ELISA) проводилося з використанням тест-систем ИФА-БЕСТ, виробництва ЗАК «ВЕКТОР-БЕСТ»; (Ig А, G) Chlamydia trachomatis методом імунно-ферментного аналізу (ELISA) проводилося з використанням тест-систем DIA-Chlamydia, виробництва ПрАТ «НВК «ДІАПРОФ-МЕД».

Були визначені групи порівняння для оцінки поширеності носійства маркерів ІПСШ:

- сироватки крові, отримані від жінок - пацієнток жіночих консультацій, що звернулися для постановки на облік з приводу вагітності без клінічних ознак ІПСШ відповідної вікової групи;

- сироватки крові, отримані від чоловіків - разових донорів, без клінічних ознак ІПСШ відповідної вікової групи.

Провайдером надання визначених послуг були визначені лікарі амбулаторно-поліклінічного відділення Закарпатського центру профілактики та боротьби із СНІДом. Лабораторні дослідження проводилися на базі лабораторного відділення Закарпатського центру профілактики та боротьби із СНІДом.

Всього прийняло участь в дослідженні - 203 особи, представники цільової групи згідно визначених критеріїв відбору, які заповнили поведінкові анкети та здали кров для послідуючого лабораторного дослідження. Із них: власне трудові мігранти (чоловіки) - 119 осіб (58,62%), постійні статеві партнери трудових мігрантів (жінки) - 84 особи (41,38%).

Група порівняння (сироватки крові отримані для проведення порівняння поширеності носійства маркерів ІПСШ):

сироватки крові разових донорів-чоловіків (відібрані згідно критеріїв відбору одномоментно на базі обласної стації переливання крові м.Ужгорода) - 66 сироваток крові (один зразок сироватки від однієї особи);

сироватки крові вагітних жінок - пацієнток жіночих консультацій (відібрані згідно критеріїв відбору на базі жіночих консультацій №1 та №2 м.Ужгорода - обслуговуються жительки м. Ужгорода та Ужгородського району) - 62 сироватки крові (один зразок сироватки від однієї особи).

4. Спеціальне зв'язане епідеміологічне дослідження поширення ВІЛ-інфекції в середовищі з визначенням рівня інформованості з питань ВІЛ/СНІД в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення в період квітень 2012 року - березень 2013 року.

Метою даного дослідження було визначення рівня інформованості з питань ВІЛ/СНІД в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення.

Цільова група дослідження: зовнішні і внутрішні трудові мігранти та їх близьке оточення (постійні статеві партнери) в 7 районах області. Всього обстежено 999 осіб.

Метод дослідження: анкетування спеціальними анкетами визначення рівня інформованості та тестування швидкими тестами на АТ до ВІЛ двох виробників. Анкета наведена в Додатку Д. Анкета затверджена рішення біоетичної комісії ДУ «Інститут стратегічних досліджень МОЗ України». Протокол від 03.09.2012 року № 5 та протокол від 15.01.2015 року № 3.

Проведено аналіз, узагальнення та співставлення отриманих результатів тестування та анкетування (рівня інформованості даної групи населення щодо профілактики інфікування ВІЛ) з послідуючим формуванням висновків та рекомендацій.

Критерії відбору учасників дослідження та алгоритм проведення дослідження є аналогічними до таких у Спеціальному епідеміологічно-поведінковому дослідженні поведінки трудових мігрантів як компоненту епіднагляду поширеності ВІЛ-інфекції другого покоління (описано вище).

Отримані на попередніх етапах результати з використанням аналізу наукової літератури дозволили на шостому етапі науково обґрунтувати і розробити міжсекторальну систему медико-соціальної профілактики розповсюдження ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення, що складається із взаємодоповнюючих послідовних елементів.

Спочатку були визначені концептуальні підходи до розробки міжсекторальної системи організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів та їх близького оточення та розроблена концептуальна модель даної системи.

В ході виконання даного організаційного етапу у співпраці з науковцями кафедри кібернетики і прикладної математики Ужгородського національного університету було розроблено та апробовано методику проведення оцінки чисельності груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ на регіональному рівні з використанням спеціальної інформаційної технології.

Далі базуючись на концептуальних підходах до розробки міжсекторальної системи організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів та їх близького оточення була обґрунтована та розроблена міжсекторальна система організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів та їх близького оточення включаючи оптимізацію системи епідеміологічного нагляду за розвитком епідемії ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення та визначені її переваги.

З застосуванням статистичного методу впроваджено використання додаткових регіональних кодів в систему сероепідмоніторингу ВІЛ-інфекції починаючи з другого півріччя 2013 року та доповнення до регіональних реєстраційних карт ВІЛ-інфікованої особи, які дозволили відслідковувати епідситуацію щодо ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення в рутинному режимі.

З метою ефективної діяльності запропонованої системи було розроблено систему координації і комунікації між компонентами міжсекторальної системи, яка здійснюється обласною координаційною радою з питань протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу через робочу групу, на базі якої функціонує система епіднагляду та МіО як за розвитком епідемії ВІЛ/СНІДу в регіоні, так і ефективності протидії епідемії ВІЛ/СНІД. В ході проведення шостого етапу дисертаційного дослідження було проведене зрівняння існуючої ситуації та запропонованої міжсекторальної системи організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення.

Під час виконання сьомого організаційного етапу проводилося впровадження та оцінка ефективності міжсекторальної системи організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів та їх близького оточення.

На даному етапі надана характеристика організаційного експерименту з впровадження міжсекторальної системи організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів та їх близького оточення і визначені результати організаційного експерименту з впровадження даної міжсекторальної системи.

В ході впровадження запропонованої системи були проведенні заходи із формування регіональної політики щодо трудової міграції населення та епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу шляхом обговорення та вироблення відповідних рішень на рівні керівництва регіону, з залученням заінтересованих органів, організацій і осіб.

За період організаційного експерименту за нашої підготовки було прийнято низку нормативних актів, які визначають заходи протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів та їх близького оточення.

З метою координації міжсекторальної взаємодії в процесі протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів окремим напрямком роботи обласної координаційної ради з питань протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу внесено питання протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів та їх близького оточення.

Під час виконання сьомого організаційного етапу було проведено повторне спеціальне зв'язане епідеміологічне дослідження поширення ВІЛ-інфекції в середовищі з визначенням рівня інформованості з питань ВІЛ/СНІД в середовищі трудових мігрантів та їх найближчого оточення в період квітень 2013 року - квітень 2014 року. Для проведення дослідження повторно використана анкета, яка представлена в додатку Д. Алгоритм, цільова група та методи дослідження аналогічні першому дослідженню (п'ятий організаційний етап). Соціологічним дослідженням охоплено 1026 представників цільової групи. Результати даного дослідження порівняні з даними дослідження, які отримані в період виконання п'ятого організаційного етапу.

В анкеті визначення рівня інформованості виділено питання, які власне відображають саме рівень інформованості респондента (питання №7-18). Кожній з запропонованих в анкеті відповіді було присвоєно відповідний бал по системі: -1бал; 0 балів; 1бал. А саме: -1 бал - хибна відповідь, яка нівелює навіть правильну відповідь (питання №11); 0 балів - неправильна відповідь, відповідь «не знаю» або відсутність відповіді; 1 бал - правильна відповідь. (табл. 2.1). Максимальна кількість балів при усіх правильних відповідях - 14 балів, мінімальна - -3.

Далі вивчалися результати впровадження заходів залучення до медичного нагляду ВІЛ-інфікованих осіб з групи трудових мігрантів в Закарпатській області.

Результати здійснених заходів оцінювалися за даними форм первинної облікової документації.

Таблиця 2.1

Бальна оцінка відповідей на питання анкети рівня інформованості з питань ВІЛ/СНІДу

№	Питання	Варіанти відповіді	Бали
7	Чи чули Ви про СНІД?	Так	1
		Ні	0
8	Чи можна заразитися ВІЛ при статевому контакті?	Так	1
		Ні	0
		Не знаю	0
9	Чим можна захистити себе при статевому контакті від зараження ВІЛ?	протизаплідні таблетки	0
		презерватив	1
		спіраль	0
		перерваний статевий акт	0
		не знаю	0
10	Чи передається ВІЛ при вагітності від матері до дитини?	Так	1
		Ні	0
		Не знаю	0
11	В яких біологічних рідинах найвища концентрація ВІЛ?	Кров	1
		Слина	-1
		Піт	-1
		Сперма	1
		виділення жіночих статевих органів	1
		сеча	-1
12	Чи можна заразитися ВІЛ при проколюванні вух, нанесенні татуювання, пірсингу?	Так	1
		Ні	0
		Не знаю	0
13	Чи виліковується ВІЛ/СНІД?	Так	0
		Ні	1
		Не знаю	0
14	Чи можна заразитися ВІЛ при укусі комара?	Так	0
		Ні	1
		Не знаю	0
15	Чи можна визначити по зовнішності, що людина ВІЛ-інфікована? ...

Подобные документы

• Заходи профілактики внутрішньолікарняної інфекції в роботі сестри медичної з ЛФК

  Аналіз поняття внутрішньолікарняних інфекцій, пов'язаних з перебуванням, лікуванням, обстеженням і зверненням за медичною допомогою в лікувально-профілактичний заклад. Обов’язки та організація роботи медичної сестри з ЛФК. Заходи профілактики інфекції.
  
  реферат [28,9 K], добавлен 25.08.2013
  

• ВІЛ-інфекції

  Проблеми розвитку ВІЛ-інфекції. Створення посібника для поширення інформації щодо лікування та профілактики синдрому набутого імунодефіциту. Контроль за безпекою щодо зараження СНІДом медичних працівників під час виконання ними професійних обов'язків.
  
  отчет по практике [29,9 K], добавлен 14.12.2010
  

• Синдром набутого імунодефіциту – СНІД

  Антиретровірусна терапія як основа лікування ВІЛ-інфекції. Перші випадки ВІЛ-інфекції серед громадян України. Стадії розвитку синдрому набутого імунодефіциту людини (СНІД). Діагностика хвороби, основні методи лікування. Перспективи в лікуванні СНІДу.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 07.04.2014
  

• Пастирська допомога у протидії поширенню епідемії СНІДу в Україні

  Вивчення історії відносини між Церквою та медициною в Україні. Джерела виникнення й поширення Синдрому Набутого Імунодефіциту. Пастирське служіння у відношенні до хворих на ВІЛ-інфекцію. Соціальний захист населення та профілактика поширення захворювання.
  
  статья [43,3 K], добавлен 19.09.2017
  

• Вірусні інфекції

  Гострі респіраторні вірусні інфекції як велика група клінічно та морфологічно подібних гострих запальних захворювань, що викликаються пневмотропними вірусами. Грип, парагрип, аденовірусна і респіраторно-синцитіальна інфекції як найбільш значущі.
  
  курсовая работа [35,6 K], добавлен 10.06.2010
  

• Особливості клінічного перебігу, діагностики, терапії і контролю ерадикації урогенітального мікоплазмозу у жінок

  Мікоплазмові інфекції – провідне місце серед інфекцій, що передаються статевим шляхом. Ефективність лікування урогенітального мікоплазмозу у жінок за рахунок раціональної системи діагностики, лікування і контролю ерадикації мікоплазмової інфекції.
  
  автореферат [44,4 K], добавлен 06.04.2009
  

• Епідемічний поворотний тиф

  Клініка епідемічного поворотного тифу – гострої трансмісивної антропонозної хвороби, сприйнятливість до неї. Переносники і джерела інфекції, шляхи інфікування. Патогномонічні симптоми тифу, ускладнення при ньому. Методи його діагностики та профілактики.
  
  контрольная работа [21,5 K], добавлен 19.09.2011
  

• Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції та опортуністичних інфекцій

  Роль лабораторної діагностики в системі протиепідемічних заходів та профілактики вірусних захворювань. Діяльність лабораторії діагностики інфекції вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) та опортуністичних хвороб. Процес первинної активації репродукції ВІЛ.
  
  отчет по практике [926,6 K], добавлен 16.12.2013
  

• Загальна хірургічна інфекція

  Небезпека загальної хірургічної інфекції (сепсису) для життя людини. Розвиток сепсису в разі запізнілої діагностики та неефективного лікування місцевих форм гнійної інфекції. Ознаки сепсису, критерії його класифікації. Характеристика збудників інфекції.
  
  реферат [54,2 K], добавлен 04.02.2012
  

• Методологія соціально – ефективної організації фармацевтичного забезпечення населення

  Форми розвитку лікарського забезпечення населення в світі та в Україні. Фармакоекономічні принципи організації медичної та фармацевтичної допомоги за умов сімейної медицини. Проблеми рецептурного відпуску ЛЗ та обігу наркотичних лікарських засобів.
  
  автореферат [90,6 K], добавлен 24.03.2009
  

• Діагностика і комплексна терапія генітальної герпетичної інфекції з урахуванням персистенції збудників та особливостей клінічного перебігу захворювання

  Виникнення генітальної герпетичної інфекції, симптоми та причини захворювання. Аналіз фармакологічної дії сучасного арсеналу лікарських препаратів протигерпетичної спрямованості. Підвищення рівня діагностики та ефективності лікування і профілактики.
  
  автореферат [38,1 K], добавлен 12.03.2009
  

• Правда про СНІД

  Узагальнення основних проблем ВІЛ/СНІДу, які є не тільки медичними, а, головним чином, соціальними і духовними. Розповсюдження ВІЛ-інфекції у регіонах України. Як уберегти себе від цієї недуги? Дослідження Світової організації охорони здоров'я щодо СНІДу.
  
  презентация [1,2 M], добавлен 26.02.2012
  

• Оптимізація діагностики і профілактики спалахів негоспітальної пневмонії, що виникає на тлі гострих респіраторно-вірусних інфекцій серед військовослужбовців строкової служби

  Оптимальні підходи до діагностики та профілактики спалахів негоспітальної пневмонії, що виникає на тлі гострої респіраторно-вірусної інфекції у військовослужбовців строкової служби навчального центру. Особливості перебігу негоспітальної пневмонії.
  
  автореферат [71,9 K], добавлен 04.04.2009
  

• Обґрунтування та розробка системи організації профілактичної діяльності закладів загальної практики сімейної медицини

  Профілактична медицина як напрямок збереження та зміцнення здоров’я населення. Впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини. Аналіз наукової інформації різних країн з питань медичної профілактики.
  
  автореферат [94,0 K], добавлен 04.04.2009
  

• Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України

  Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.
  
  автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009
  

• Оптимізація лікування дисменореї у жінок, що не народжували, при поєднаних формах урогенітальної інфекції

  Стан імунної системи у жінок, які страждають дисменореєю при поєднаних формах урогенітальної інфекції, гормональна насиченість пацієнток. Методи комплексного лікування дисменореї, розробка практичних рекомендацій щодо тактики ведення хворих жінок.
  
  автореферат [38,0 K], добавлен 06.04.2009
  

• Харчові інфекції

  Харчові інфекції та їх виникнення. Дизентерія, черевний тиф та паратифів А, В, С, холера, зоонозі, бруцельоз, сібірка (сибірська виразка), туляремія, ящур - афтозна лихоманка. Характеристика хвороб, їх розповсюдження, попередження та профілактика.
  
  реферат [17,2 K], добавлен 21.11.2008
  

• Інфекційне захворювання: скарлатина

  Актуальність, медичне та соціально-економічне значення скарлатини як гострої антропонозної інфекції бактеріальної етіології з аспіраційним механізмом передачі збудника. Якісна та кількісна оцінка епідемічного процесу; реєстрація випадків захворювання.
  
  курсовая работа [644,0 K], добавлен 08.05.2013
  

• Науково-методичне обґрунтування організації медико-соціального забезпечення ліквідації великомасштабної радіаційної аварії (на прикладі чорнобильської катастрофи)

  Радіобіологічний наслідок щодо потерпілих від аварії на ЧАЕС. Індукований патоморфоз захворювань, його клініко-морфологічні відповідності стосовно найпоширеніших недуг. Медико-соціальні заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
  
  автореферат [72,0 K], добавлен 04.04.2009
  

• Генетична гетерогенність НВV та її вплив на імунопатогенез і перебіг НВV-інфекції

  Особливості клінічних проявів гострого та хронічного гепатиту В залежно від генотипу та геноваріанта НВV. Методика прогнозування перебігу та можливих наслідків НВV-інфекції з врахуванням типу імунологічного реагування організму та генотипу вірусу.
  
  автореферат [253,3 K], добавлен 09.03.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам