Медико-соціальне обґрунтування міжсекторальної системи організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів (на прикладі Закарпатської області)

Так

0

Ні

1

Не знаю

0

16

Чи можна заразитися ВІЛ, якщо їсти з одного посуду з ВІЛ-інфікованим?

Так

0

Ні

1

Не знаю

0

17

Чи можна заразитися ВІЛ голкою, яка вже використовувалася?

Так

1

Ні

0

Не знаю

0

18

Чи може ВІЛ передаватися через грудне молоко?

Так

1

Ні

0

Не знаю

0

А саме форма №030-5/о «Контрольна карта диспансерного нагляду за ВІЛ-інфікованою особою» для дорослих осіб (особи старше 18 років), які уже перебували під диспансерним наглядом та форма первинної облікової документації №502-1/о «Реєстраційна карта ВІЛ-інфікованої особи» для дорослих осіб, поставлених під диспансерний нагляд у даному календарному році за 2012 та 2013 роки. Всього опрацьовано 556 примірників первинної облікової документації.

Також було проведено моніторинг і оцінка якості виконання та ефективності регіональної програми співпраці медичної галузі та Мукачівської Православної Єпархії Української Православної Церкви в напрямку протидії поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення.

Оцінка проводилася за індикаторами моніторингу і оцінки програми, затвердженими наказом управління охорони здоров'я від 03.09.2013р. № 541 «Про впровадження заходів програми співпраці медичної галузі та Мукачівської Православної Єпархії УПЦ в напрямку протидії поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу в середовищі регіональної уразливої групи населення - трудові мігранти та їх найближче оточення».

Компонент «Моніторинг і оцінка ефективності заходів» програми включає у себе індикатори якості виконання заходів програми - 7 показників процесу та індикатори ефективності - 2 показника впливу (табл.2.2).

Окремі індикатори якості виконання заходів та ефективності (показники № 3/41; 4/42 та 8/40) даної регіональної програми включено до переліку індикаторів ефективності Обласного плану моніторингу та оцінки ефективності заходів, спрямованих на запобігання поширенню епідемії ВІЛ-інфекції, по якому регіон звітується на національний рівень про стан виконання заходів Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду і підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки.

Для кожного показника індикаторів ефективності визначено: базове та цільове значення, відповідальні за збір та подання, періодичність збору показника та методи обчислення. Даний набір індикаторів оцінки якості виконання та ефективності заходів програми дасть змогу проводити оцінку стану виконання окремих заходів як у процесі їх реалізації, так і за результатами реалізації програми в цілому.

Таблиця 2.2

Індикатори оцінки якості виконання та ефективності заходів регіональної програми співпраці медичної галузі та Мукачівської Православної Єпархії (УПЦ) в напрямку протидії поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу в середовищі регіональної групи підвищеного ризику інфікування ВІЛ - трудових мігрантів та їх найближчого оточення

№ показника	Індикатори оцінки якості виконання та ефективності заходів програми
	Показники процесу
1	Кількість розповсюджених через ресурси Церкви інформаційно-просвітницьких матеріалів (буклетів, флаєрів, тощо) з питань профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу в середовищі трудових мігрантів та їх оточення
2	Кількість теле- та радіоефірів за участю фахівців служби СНІДу та представників Церкви
3/41*	Частка осіб з числа представників групи трудових мігрантів та їх найближчого оточення, які пройшли тестування на наявність антитіл до ВІЛ протягом останніх 12 місяців та знають свої результати
4/42*	Частка охоплених заходами програми первинної профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу представників групи трудових мігрантів та їх оточення
5	Частка охоплення священнослужителів навчаннями з питань профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу
6	Кількість спільних заходів лікарів кабінетів «Довіра» та представників Церкви міст/районів: 1) по активному залученню трудових мігрантів до тестування на антитіла до ВІЛ з урахуванням термінів перебування за місцем проживання (релігійні свята) 2) по залученню трудових мігрантів до програм діагностики і лікування ІПСШ
7	Частка охоплення групи трудових мігрантів та їх оточення програмами профілактики та лікування інфекцій, які передаються статевим шляхом
Показники впливу
8/40*	Поширеність ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх найближчого оточення
9	Частка виявлених ВІЛ-інфікованих трудових мігрантів по відношенню до кількості взятих на диспансерний облік ВІЛ-інфікованих дорослих

* Показники Обласного плану моніторингу та оцінки ефективності заходів, спрямованих на запобігання поширенню епідемії ВІЛ-інфекції.

Визначення життєздатності програми проводилося за результатами аналізу інформації звітів лікарів кабінетів «Довіра» та священнослужителів, задіяних у реалізації програми за ІV квартал 2013 р. та І квартал 2014 р. Отримана інформація використовувалася для розрахунку визначених індикаторів МіО якості виконання та ефективності виконання заходів програми. Відповідно до затверджених форм щоквартальної звітності виконавців програми, інформація подавалася окремо лікарями кабінетів «Довіра» та священнослужителями УПЦ по кожній адміністративній території реалізації програми.

Під час виконання сьомого організаційного було проведено експертну оцінку запропонованої системи. Для проведення експертної оцінки розроблена спеціальна анкета (Додаток Е). Експертами виступили 7 науковців, 17 організаторів охорони здоров'я, 4 трудових мігрантів та 12 представників міжсекторального впливу. Всього 40 експертів.

Питання сформульовані у загально прийнятих термінах. Відповіді формувалися по типу «Так», «Ні». Для їх обробки застосовувався альтернативний аналіз, який включав підрахунки в абсолютних та відносних показниках. Результати дослідження підлягали статистичній обробці даних, а також здійснювався їх аналіз і пояснення отриманих даних.

Відомо, чим більший коефіцієнт варіації, тим більша ступінь узгодженості думок експертів, яка вважається низькою, якщо коефіцієнт варіації становить більше, ніж 20%, середньою 10-20%, та високою - менше ніж 10%.

При проведені аналізу враховувалось, що експертиза є ефективним інструментом аналізу об'єкта, що вивчається, слугує вивченню його якісних характеристик та практичної цінності.

Підтвердженням цьому є опубліковані статті, методичні рекомендації, нормативно-правові акти, тези, акти впровадження.

У проведеному досліджені застосовувались два типи методів статистичного аналізу: представлення (опис) дослідження і пояснення одержаних фактів (встановлення зв'язків між типами відповідей на запитання анкети, оцінка характеру і спрямованості цих зв'язків та залежностей між даними).

Цей метод статистичного аналізу спрямований на пошук причинно-наслідкових відношень у проблемі і ґрунтується на статистичних методах множинного аналізу (порівняльний аналіз тримірних розподілів). Перевірка нормальності розподілу кількісних показників з використанням критеріїв Колмогорова-Смірнова і Шапіро-Уілка; обчислення відносних та середніх величин з їх стандартними відхиленнями (SD) та похибками репрезентативності (mM, mp); оцінка достовірності різниці середніх для кількісних ознак з нормальним розподілом за критерієм Стьюдента (t); вірогідність різниці відносних показників та перевірка значущості зв'язку між категоризованими (якісними) ознаками з використанням критерію Хі-квадрат (ч2) Пірсона, в тому числі з поправкою Йєйтса при значеннях показника, близьких до 0 або 100. Проводився кореляційний аналіз з розрахунком коефіцієнтів лінійної кореляції Пірсона (r); множинних (R) і парціальних (часткових) коефіцієнтів кореляції (r) з використанням програм Excel for Windows Professional і STATISTICA 6.0 (StatSoftInc., серійний №AXXKR910A374605FA).

Методичною основою теорії системи є системна методологія, складовими якої є системний підхід і системний аналіз. Системний аналіз застосовувався під час виконання роботи для вирішення прикладних, практичних завдань і розглядався як метод системного підходу. Системний підхід розглядався в ході проведення дослідження як метод і процес дослідження.

Формування основних компонентів дослідження у відповідності до поставленої мети включав використання шести аспектів системного підходу, як методичної основи.

Системно-компонентного (визначення і формування елементного складу).

Системно-функціонального (визначення взаємодії між компонентами).

Системно-структурного (установлення взаємозв'язку між компонентами).

Системно-інтеграційного (використання нових методів, методик, технологій, тощо).

Системно-комунікаційного (розробка правових основ зовнішньої взаємодії).

Системно-історичного (вивчення попереднього досвіду, знання теперішнього становища та перспективи розвитку).

На основі зазначеного механізму з використанням системного підходу та аналізу було науково обґрунтовано міжсекторальну систему організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів та оптимізовану систему епідеміологічного нагляду за розвитком ВІЛ-інфекції в їх середовищі. З метою розробки вказаної системи використано метод описового моделювання.

Таким чином, запропонована програма дослідження та її методичний апарат дозволили отримати репрезентативні дані, вирішити поставлені завдання на кожному з етапів, отримати достовірні результати, покладені в основу обґрунтування міжсекторальної системи організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів та системи епідеміологічного нагляду за розвитком ВІЛ-інфекції в їх середовищі.

РОЗДІЛ 3.АНАЛІЗ ЕПІДЕМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ З ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ/СНІДУ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ У ПОРІВНЯННІ З ДАНИМИ ПО УКРАЇНІ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ РЕГІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СУБЕПІДЕМІЇ

3.1 Порівняльний аналіз епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції/СНІДу в Закарпатській області та Україні в 2005-2013 роках

Динаміка реєстрації нових випадків ВІЛ-інфекції, а також темпи приросту даного показника в Закарпатській області та Україні в цілому різняться, що представлено на рис. 3.1, 3.2.

Рис.3.1. Динаміка реєстрації нових випадків ВІЛ-інфекції в Україні та Закарпатській області за період 2003 - 2013 років, на 100 тис. населення

У Закарпатській області, на відміну від ситуації в Україні в цілому спостерігається зростання реєстрації нових випадків ВІЛ-інфекції (рис. 3.2). Зміна темпів приросту має нестабільний хвилеподібний характер, починаючи з 2005 року піки зростання відмічаються з інтервалом два роки (за виключенням проміжку 2007-2010 років) - у 2005, 2007, 2010, 2012 роках.

Рис. 3.2. Динаміка темпів приросту захворюваності на ВІЛ-інфекції в Україні та Закарпатській області у 2005 -2013 роках, %

У 2010 році темп приросту став значно меншим у порівнянні з 2005 та 2007 роками і дав початок новій хвилі. Для України в цілому характерним є значно повільніший ріст реєстрації нових випадків ВІЛ-інфекції, поступове зниження та відносна стабілізація значень темпів приросту даного показника.

Оскільки найвищі рівні захворюваності на ВІЛ-інфекцію реєструються у південно-східній частині України, порівняно з західною, де залишаються низькі та середні показники, виникає потреба в аналізі ситуації в західних регіонах з даними по Україні, а також в Закарпатській області з такою в інших західних регіонах країни (Чернівецька, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Волинська, Рівненська та Хмельницька області). Для таких порівнянь використані дані інформаційних бюлетенів «ВІЛ-інфекція в Україні» №№ 25, 29, 35, 41.

Порівнюємо тенденції реєстрації нових випадків в західних регіонах України, включно із Закарпаттям, з такими по Україні в цілому. Рис.3.3.



Рис.3.3.Тенденції захворюваності на ВІЛ-інфекцію в Україні та західних регіонах у 2005 - 2013 роках, на 100 тис. населення

На рис.3.3 бачимо, що захворюваність в західних регіонах суттєво нижче від середньоукраїнської (шкала від 0 до 20); до 2009 року реєстрація нових випадків відбувалась повільніше, ніж в Україні, а починаючи з 2009 року динаміка реєстрації нових випадків в західних регіонах відповідає такій по Україні в цілому.

Це підтверджується і даними на рис. 3.4, де чітко видно, що суттєвих відмінностей між темпами приросту, окрім 2008-2009 років, коли спостерігалось відносно різке збільшення реєстрації нових випадків у західних областях України, не було.

Рис.3.4. Динаміка темпів приросту захворюваності на ВІЛ-інфекції в Україні та західних регіонах у 2005 -2013 роках, %

Отже, не зважаючи на те, що західні регіони залишаються територіями з низьким та середнім рівнями захворюваності на ВІЛ-інфекцію, тенденції епідемічного процесу в цих областях суттєво не відрізняється від такої по Україні в цілому.

Порівняння динаміки захворюваності на ВІЛ-інфекцію та темпів приросту між Закарпатською областю та іншими регіонами західної України (Львівська, Волинська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Рівненська області) показало дещо інші особливості (рис.3.5., 3.6).

З рис. 3.5, 3.6 видно, що епідемічний процес в Закарпатській області має свої особливості. Так, для Закарпаття характерні невисокі показники захворюваності у розрахунку на 100 тис. населення (менше 10,0), які в середньому за останні 10 років у чотири рази менші за показники інших західних областей України, та майже у 12 разів менше за інтенсивні показники по Україні.

Рис. 3.5. Динаміка захворюваності на ВІЛ-інфекцію в західних регіонах України (крім Закарпаття) та Закарпатській області у 2005 - 2013 роках на 100 тис. населення

Рис. 3.6. Динаміка темпів приросту захворюваності на ВІЛ-інфекції в західних регіонах України (крім Закарпаття) та Закарпатській області у 2005 -2013 роках, %

Середній інтенсивний показник захворюваності по Україні з 2003 по 2013 роки включно складає 40,9±8,9, середній інтенсивний показник захворюваності в західних областях України (без урахування Закарпаття) складає 14,4±1,9 на 100 тис. населення. В області спостерігається чітка тенденція до наростання реєстрації нових випадків, проте з певними ознаками закономірностей: найвищі підйоми захворюваності та темпів приросту реєструються приблизно щодва роки (рис. 3.5, 3.6). Темпи приросту в інших західних регіонах України, вказують на уповільнення темпів приросту та на ознаки стабілізації захворюваності на цих територіях - в межах 17,1 - 18,0 на 100 тис. населення починаючи з 2010 року.

Постає питання, які саме нові випадки ВІЛ-інфекції реєструються в області та Україні щороку - випадки виникнення інфікування ВІЛ протягом року чи реєстрація осіб з вперше в житті виявленим ВІЛ-позитивним статусом, інфікування яких сталося декілька років назад. Враховуючи повільність розвитку ВІЛ-інфекції та специфічність її клінічних проявів на різних стадіях протікання захворювання достеменно неможливо виокремити із нових зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції випадки інфікування саме в проаналізованому періоді.

Тому далі проводився детальний порівняльний аналіз нових випадків ВІЛ-інфекції у 2005-2013 роках по Україні і в Закарпатській області по статі та віку. Детальний аналіз даних за статевим та віковим розподілом нових випадків виявлення ВІЛ-інфекції, а також їх характеристики в розрізі шляхів інфікування можливо провести починаючи з 2005 року, коли були введені в дію нові форми державної статистичної звітності (Форма №2 - ВІЛ/СНІД (річна)), затверджена сумісним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Державного комітету статистики України від 24.12.04. № 640/663, та Форма №2-ВІЛ/СНІД (річна), затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.03.13. № 180) і впроваджені форми тимчасової щомісячної оперативної інформації з питань реєстрації нових випадків ВІЛ-інфекції

Результати розподілу ВІЛ-інфікованих, поставлених на облік у 2005-2013 роках в області та Україні за статтю представлені в табл. 3.1.

Частка чоловіків в структурі вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції по Україні протягом представленого періоду зажди становить більше половини випадків. Найвищі значення фіксуються у 2005 - 2006 роках (58,43% та 58,09% відповідно), мінімальне значення показник має у 2011 році (54,56%). Різниця між максимальним і мінімальним значеннями показника (амплітуда) складає 3,87%. Середнє значення показника по Україні становить 56,12%±1,34%, є типовим для епідемічного процесу по Україні, що підтверджується невеликим значенням середнього квадратичного відхилення. Відповідно середня частка жінок становить 43,88±1,34%, показники є однорідними, поступово зростають.

Таблиця 3.1

Розподіл нових випадків ВІЛ-інфекції в Україні та Закарпатській області за статтю у 2005 -2013 роках

Роки	Україна	Закарпаття
	Всього, абс.	чоловіки	жінки	Всього, абс.	чоловіки	жінки
		абс.	%	абс.	%		абс.	%	абс.	%
2005	13768	8044	58,43	5724	41,57	36	14	38,89	22	61,11
2006	16078	9340	58,09	6738	41,91	22	8	36,36	14	63,64
2007	17669	9932	56,21	7737	43,79	43	21	48,84	22	51,16
2008	18963	10508	55,41	8455	44,59	42	17	40,48	25	59,52
2009	19840	10927	55,08	8913	44,92	50	21	42,00	29	58,00
2010	20489	11565	56,44	8924	43,56	62	30	48,39	32	51,61
2011	21174	11552	54,56	9622	45,44	63	39	61,90	24	38,10
2012	20738	11477	55,34	9261	44,66	82	37	45,12	45	54,88
2013	21086	11699	55,48	9387	44,52	81	49	60,49	32	39,51
Середній показник		56,12		43,88			46,94		53,06

На відміну від загальноукраїнських даних частка чоловіків у статевій структурі випадків ВІЛ-інфекції серед населення Закарпатської області в середньому складала: 46,94±9,08% проти 56,12±1,34% загалом в Україні. Слід зазначити, широкі розбіжності зазначеного показника в проаналізованому періоді від максимального у 2011 та 2013 роках (понад 60,0%) до мінімального у 2005 та 2006 роках (відповідно 38,89% та 36,36%).

Як бачимо з табл.3.1 до 2011 року розподіл вперше зареєстрованих ВІЛ-інфікованих за статтю в області мав тенденцію не схожу до такої по Україні в цілому, щороку жінок реєструвалось більше, ніж чоловіків. У 2005 - 2008 роках статевий розподіл по області має тенденцію протилежну розподілу по Україні. У 2011 році в області відбувся перехрест часток чоловіків і жінок серед нових випадків ВІЛ-інфекції і вже у 2013 році усереднені показники області відповідають загальноукраїнським.

З метою визначення вікових груп ризику проаналізовано розподіл випадків ВІЛ-інфекції серед осіб 15 років і старше (табл. 3.2), виключивши дітей до 14 років, основна маса яких народжена ВІЛ-інфікованими жінками і перебуває в стадії підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекції.

Таблиця 3.2

Розподіл за статтю нових випадків ВІЛ-інфекції в Україні та Закарпатській області серед осіб 15 років і старше у 2005 -2013 роках

Роки	Україна	Закарпаття
	Всього 15р. і старше, абс..	Чоловіки 15 р. і старше	Жінки 15р. і старше	Всього 15р. і старше, абс.	Чоловіки 15р. і старше	Жінки 15р. і старше
		абс.	%	абс.	%		абс.	%	абс.	%
2005	11254	6750	59,98	4504	40,02	28	9	32,14	19	67,86
2006	13244	7882	59,51	5362	40,49	12	6	50,00	6	50,00
2007	14220	8194	57,62	6026	42,38	32	16	50,00	16	50,00
2008	15314	8636	56,39	6678	43,61	31	14	45,16	17	54,84
2009	16074	9085	56,52	6989	43,48	31	12	38,71	19	61,29
2010	16428	9523	57,97	6905	42,03	47	23	48,94	24	51,06
2011	17146	9460	55,17	7686	44,83	51	33	64,71	18	35,29
2012	16682	9386	56,26	7296	43,74	64	26	40,63	38	59,38
2013	17171	9731	56,67	7440	43,33	66	40	60,61	26	39,39
Середній показник		57,34		42,66			47,88		52,12

В Україні протягом дослідного періоду в статевій структурі ВІЛ-інфікованих домінують чоловіки 15 років і старше (табл. 3.2). Загалом з 2005 року кількість ВІЛ-інфікованих віком 15 років і старше становила 137 533 осіб, серед яких питома вага чоловіків дорівнювала 57,34±1,58%. Отже, спостерігаємо переважання чоловіків в структурі захворюваності на ВІЛ-інфекцію серед осіб 15 років і старше як в динаміці, так і в сукупній кількості усіх випадків ВІЛ-інфекції в Україні за 2005 - 2013 роки.

Напроти, у Закарпатській області у 2005, 2008, 2009, 2010, 2012 роки частіше інфікувалися жінки:. У 2006 та 2007 роках кількість чоловіків і жінок віком 15 років і старше була однаковою, а у 2011 та 2013 роках зафіксовано значну перевагу чоловіків: 64,71% та 60,61% відповідно. Однак, незважаючи на відмінності статевої структури випадків ВІЛ-інфікування у Закарпатській області при аналізі абсолютних чисел, дані середніх показників з урахуванням середнього квадратичного відхилення (47,88±10,29% для чоловіків та 52,12±10,12% для жінок) не дають підстав вважати ці відмінності статистично значимими.

Враховуючи нерівномірність розподілу часток чоловіків і жінок для оцінки тенденцій динаміки для Закарпатської області проведено вирівнювання рядів графічним методом усереднення, що відображено на рис. 3.7 в порівнянні з даними по Україні.

Рис.3.7. Динаміка показників розподілу за статтю нових випадків ВІЛ-інфекції в Україні та Закарпатській області у 2005-2013 роках

У багаторічній динаміці випадків ВІЛ інфекції серед чоловіків і жінок віком15 років і старше в Україні в цілому майже не відрізняється від таких по всіх вікових групах. Для Закарпаття як загальному загалом у статевому розподілі (табл.3.2), так і для осіб віком 15 років і старше (рис.3.7) характерним є перехрест у 2011 році на користь зростання частки ВІЛ-інфікованих осіб чоловічої статі.

Далі проведено аналіз рівнів захворюваності на ВІЛ-інфекцію серед чоловіків і жінок 15 років і старше по Україні та Закарпатській області (табл.3.3).

Таблиця 3.3

Багаторічна динаміка рівнів захворюваності на ВІЛ-інфекцію в Україні та Закарпатській області серед чоловіків та жінок старше 15 років за період 2005 -2013 роки

Роки	Україна	Закарпаття
	Всього 15р. і старше, абс.	Чоловіки 15р. і старше	Жінки 15р. і старше	Всього 15р. і старше, абс.	Чоловіки 15р. і старше	Жінки 15р. і старше
		абс.	на 100 т.н.	абс.	на 100 т.н.		абс.	на 100 т.н.	абс.	на 100 т.н.
2005	11254	6750	37,15	4504	20,53	28	9	1,90	19	3,60
2006	13244	7882	43,54	5362	24,51	12	6	1,27	6	1,13
2007	14220	8194	45,41	6026	27,63	32	16	3,37	16	3,02
2008	15314	8636	48,08	6678	30,73	31	14	2,95	17	3,19
2009	16074	9085	50,87	6989	32,32	31	12	2,52	19	3,56
2010	16428	9523	53,57	6905	32,08	47	23	4,84	24	4,49
2011	17146	9460	53,46	7686	35,91	51	33	6,93	18	3,37
2012	16682	9386	53,27	7296	34,25	64	26	5,45	38	7,10
2013	17171	9731	55,43	7440	35,11	66	40	8,38	26	4,86
Середній показник	-	48,9	-	30,3	-	-	4,2	-	3,8

Встановлено, що рівень захворюваності на ВІЛ-інфекцію загалом в Україні в середньому за 9 років в 1,6 разів переважала серед чоловіків. У той же час мала місце тенденція до зменшення реєстрації нових випадків починаючи з 2010 року. Так, серед чоловіків по Україні спостерігаємо повільний постійний ріст рівнів захворюваності до 2010 року включно (з 37,15 на 100 тис. населення у 2005 році до 53,57 на 100 тис. населення у 2010 році), незначні зниження показників у 2011 та 2012 роках (53,46 на 100 тис. населення та 53,27 на 100 тис. населення відповідно) і підйом у 2013 році до показника 55,43 на 100 тис. населення. Отже, можна зробити висновок, що захворюваність на ВІЛ-інфекцію серед чоловіків 15 років і старше зростала до 2010 року включно, починаючи з 2010 року можна говорити про відносну стабілізацію процесу з незначним зниженням показників у 2011 - 2012 роках та ростом у 2013 році. Про те, що епідпроцес серед чоловіків уповільнився свідчать різниці мінімального та максимального показників захворюваності в даній групі у періодах 2005 - 2009 років та 2010 - 2013 років (табл. 3.3). Так, в проміжку 2005 - 2009 років різниця показників серед чоловіків склала 13,72±5,2 на 100 тис. населення, що понад у 6 разів більше від різниці показників 2010 - 2013 років, яка склала 2,16±1,0 на 100 тис. населення.

Серед жінок по Україні постійний ріст захворюваності тривав до 2009 року включно (з 20,53 на 100 тис. населення у 2005 року до 32,32 на 100 тис. населення у 2009 році). Перші дані щодо зниження показника спостерігаємо вже у 2010 році до значення 32,08 на 100 тис. населення з подальшою стабілізацією та хвилеподібною тенденцією до зниження. Також, як і серед чоловіків, більш стрімкий ріст захворюваності на ВІЛ-інфекцію серед жінок спостерігався у період 2005 - 2009 років. Різниця між максимальним та мінімальним показниками склала 11,79 на 100 тис. населення і вона перевищує різницю між максимальним і мінімальним показниками 2010 - 2013 років (3,83 на 100 тис. населення) у 3 рази. Середня захворюваність у період 2005 - 2009 років склала 27,14±4,76 на 100 тис. населення, що на 7,2 менше за середню захворюваність у період 2010 - 2013 років (34,34±1,65 на 100 тис. населення).

Отже, починаючи з 2010 року епідпроцес ВІЛ-інфекції по Україні уповільнився як серед чоловіків, так і серед жінок.

Напроти у Закарпатській області не відмічаємо стабільної переваги будь-якої статі серед нових випадків ВІЛ-інфекції, показники захворюваності низькі, менше 10,00 на 100 тис. населення. Розглянемо тенденції для кожної статі.

Так, середній показник захворюваності серед чоловіків за період 2005 - 2009 років склав 2,40±0,8 на 100 тис. населення і був на 0,33 меншим за середній показник захворюваності серед жінок за цей період (2,73±1,02 на 100 тис. населення). За період 2010 - 2013 років середній показник захворюваності серед чоловіків став на 1,45 переважати над таким серед жінок і склав 6,4±1,6 на 100 тис. населення проти 4,95±1,56 на 100 тис. жіночого населення.

Різниця між максимальним та мінімальним показниками у 2005 - 2009 роках серед чоловіків склала 2,10 і на 1,44 є меншою за таку різницю у 2010 - 2013 роках, яка має значення 3,54. Серед жінок значення різниць між максимальним та мінімальним показниками 2010 - 2013 років також вище (на 1,4) за значення різниць у 2005 - 2009 роках і склали 2,73 та 2,43 відповідно.

Отже, захворюваність як серед чоловіків, так і серед жінок області значно менше за таку по Україні. Середня захворюваність серед чоловіків області за останні 9 років менша майже у 12 разів за захворюваність серед чоловіків по Україні (4,18±2,4 на 100 тис. населення проти 48,98±6 на 100 тис. населення відповідно). Середня захворюваність серед жінок області за останні 9 років менша майже у 8 разів за захворюваність серед жінок по Україні (3,81±1,6 на 100 тис. населення проти 30,34±5,17 на 100 тис. населення відповідно). Різниці амплітуд коливань показників у періоди 2005 - 2009 та 2010 - 2013 років відмінні по області та Україні: в області амплітуда як серед жінок так і серед чоловіків у 2010 - 2013 роках зросла (на 1,4 та 1,44 відповідно), а по Україні значно зменшилась - у 3 та 6 разів, відповідно. Середня захворюваність у період 2010 - 2013 років по Україні зменшується і серед чоловіків і серед жінок, а в області зростає. Незначна перевага на користь чоловіків в області відмічається у 2011 та 2013 роках.

Динаміка показників статевого розподілу ВІЛ-інфікованих відображена на рис.3.8.

Графічні зображення (рис. 3.8) демонструють основні тенденції статевого розподілу ВІЛ-інфікованих пацієнтів: в Україні спостерігається значна перевага показників серед чоловіків над жінками; уповільнення реєстрації нових випадків серед чоловіків з 2010 року, відносна стабілізація за показниками серед жінок у 2011-2013 роках; в Закарпатській області незначні відмінності між показниками серед чоловіків і жінок по області, починаючи з 2010 року захворюваність як серед чоловіків, так і серед жінок зростає хвилеподібно.

Рис. 3.8. Динаміка показників статевого розподілу ВІЛ-інфікованих в Україні та Закарпатській області у 2005 - 2013 роках, %

Аналіз розподілу ВІЛ-інфікованих за віком в Україні та Закарпатській області проведений за двома напрямками. Перший напрямок - в структурі захворюваності за екстенсивними показниками. Другий напрямок - за інтенсивними показниками з метою отримання висновків про поширеність явища у різних вікових групах.

Таблиця 3.4

Вікова структура захворілих на ВІЛ-інфекцію в Україні та Закарпатській області у 2005 -2013 роках

Роки	Україна*	Закарпаття
	Всьо- го, абс.	0-14 років	15-24 років	25-49 років	50 років і старші	Всьо- го, абс.	0-14 років	15-24 років	25-49 років	50 років і старші
		абс.	%	абс.	%	абс.	%	абс.	%		абс.	%	абс.	%	абс.	%	абс.	%
2005	13768	2516	18,27	2561	18,60	8430	61,23	261	1,89	36	8	22,22	13	36,11	15	41,67	-	-
2006	16078	2834	17,63	2626	16,33	10241	63,70	377	2,34	22	10	45,45	3	13,64	7	31,82	2	9,09
2007	17669	3449	19,52	2643	14,96	11111	62,88	466	2,64	43	11	25,58	8	18,60	24	55,81	-	-
2008	18963	3649	19,24	2469	13,02	12234	64,52	611	3,22	42	11	26,19	8	19,05	19	45,24	4	9,52
2009	19840	3766	18,98	2337	11,78	12978	65,41	759	3,83	50	19	38,00	7	14,00	24	48,00	-	-
2010	20489	4061	19,82	2105	10,27	13373	65,27	950	4,64	62	15	24,19	14	22,58	30	48,39	3	4,84
2011	21174	4031	19,04	1903	8,99	14042	66,32	1198	5,66	63	12	19,05	10	15,87	40	63,49	1	1,59
2012	20738	4061	19,58	1572	7,58	13706	66,09	1399	6,75	82	18	21,95	14	17,07	44	53,66	6	7,32
2013	21086	3915	18,57	1447	6,86	14100	66,87	1624	7,70	81	15	18,52	16	19,75	43	53,09	7	8,64
Середній відсоток	-	18,96	-	12,04	-	64,7	-	4,3	-	-	26,79	-	19,63	-	49,02	-	4,56

Вікова структура захворюваності по Україні та Закарпатській області представлена в табл.3.4.

Динаміка екстенсивних показників за всіма віковими групами по Україні рівномірна. Частки осіб вікових груп 0-14 та 25-49 років майже не змінюються, зростає частка осіб вікової категорії 50 років і старше, знижується для осіб віком 15-24 роки. (рис. 3.9).

Рис.3.9. Динаміка вікового розподілу вперше зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб по Україні за 2005 -2013 роки, %

Невисокі абсолютні цифри по області утворюють нерівномірні екстенсивні показники в динаміці. Так, в різні роки без певних тенденцій до збільшення чи зменшення коливання частки осіб віком 0-14 років відбувається в межах 18,52% - 45,45%, осіб віком 15-24 роки - від 13,64% до 36,61%, серед осіб 25 - 49 років - від 31,82% до 63,49% та серед осіб 50 років і старше до 9,52%.

На основі отриманих даних розраховані тенденції вікової структури захворюваності по Закарпатській області, які представлені на рис. 3.10.

Вирівняні ряди (рис.3.10) вказують на поступове зниження частки осіб віком 0 - 14 років, сталі частки осіб віком 15-24 роки та 50 років і старше, поступове зростання частки осіб 25-49 років.

Порівняння показників окремих вікових категорій по Україні та області за значеннями показали наступне.

Рис. 3.10. Динаміка вікового розподілу вперше зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб Закарпатської області за 2005 -2013 роки,% (за усередненими даними)

Так, частка осіб віком 0-14 років по Україні протягом 2005-2013 років не перевищує 19,82% (2010 рік), мінімальне значення спостерігалось у 2006 році і становило 17,63%. В Закарпатській області у 2005 - 2013 роках частки осіб віком 0-14 років неоднорідні (максимальна 45,45% у 2006 році, мінімальна 18,52% у 2013 році). Такі розриви пов'язані з низькими абсолютними цифрами. Так, загальна кількість вперше зареєстрованих ВІЛ-інфікованих у 2006 році склала 22 особи, із них віком 0 - 14 років - 10 осіб, у 2013 році вперше зареєстровано 81 ВІЛ-інфіковану особу, із них 15 осіб віком 0 - 14 років.

Середній відсоток осіб 0-14 років по Україні склав 18,96±0,7% і є меншим за середній показник по Закарпатській області, який склав 26,79±9,0%. Різниця між максимальним та мінімальним значеннями по Україні є невеликою і становить 2,19%, проте по Закарпатській області ця різниця висока, складає 26,93%.

Тенденції змін екстенсивних показників, вирівняних методом усереднення представлені на рис.3.11.

Рис.3.11. Тенденції розподілу ВІЛ-інфікованих віком 0-14 років в Україні та Закарпатській області у 2005 - 2013 роках, %

Протягом 2005 - 2013 років розподіл ВІЛ-інфікованих осіб віком 0 - 14 років по Україні був рівномірним, плавним, з невеликою тенденцією до зростання. Показники Закарпатської області з початку проаналізованого періоду (з 2005 року) були значно вищими за такі по Україні, спостерігаємо тенденцію до зниження, відносна стабілізація показників відмічається у 2011 - 2013 роках (19,05% - 21,95% - 18,52% відповідно). У 2012 - 2013 роках значення показників Закарпатської області знизились до рівня середньоукраїнських.

Дані про захворюваність на ВІЛ-інфекцію у віковій групі 0 - 14 років у 2005 - 2013 роках представлені на рис.3.12.

Аналіз даних представлених на рис.3.12 середня захворюваність за 2005 - 2013 роки по Україні склала 54,49±9,53 на 100 тис. населення, що в 9,7 разів вище за середню захворюваність по Закарпатській області (5,61±1,63 на 100 тис. населення). Середній показник України в період 2005 - 2007 років є суттєво меншим за показник періоду 2008 - 2013 років (43,4±8,2 на 100 тис. населення проти 60,0±2,6 на 100 тис. населення відповідно).

В Україні спостерігається зростання показників захворюваності на ВІЛ-інфекцію у віковій групі 0 - 14 років до 2010 року, у 2010 - 2012 роках відмічаються стабільні показники і в 2013 році - деяке зниження захворюваності. Різниця між максимальним і мінімальним значеннями показників захворюваності суттєва, складає 26,64 на 100 тис. населення і зареєстрована в період 2005 - 2010 років, що підтверджує нестабільну ситуацію, а динаміка вказує на постійний ріст.

Рис. 3.12. Динаміка показника захворюваності на ВІЛ-інфекцію серед осіб 0-14 років в Україні та Закарпатській області у 2005 - 2013 роках, на 100 тис. населення

У 2011 - 2013 роках різниця між максимальним і мінімальним значенням показників склала 3,05 на 100 тис. населення. В цей період ситуація стабілізувалась.

В Закарпатській області картина відрізняється - протягом всього періоду не зафіксовано значної різниці між максимальним і мінімальним значеннями показників, яка склала 4,93 на 100 тис. населення. За значеннями показників можна виділити два періоди 2005 - 2008 роки (до 5,0 на 100 тис. населення) та 2009 - 2013 роки (до 10,0 на тис. населення). В обох періодах різниці між максимальним і мінімальним значеннями показників незначні і становлять 1,47 та 3,07 на 100 тис. населення відповідно. Як видно на рис.3.12 захворюваність у 2009 році дещо зросла, проте динаміка залишається стабільною, без тенденцій до росту чи падіння показників.

Отже, в структурі захворюваності Закарпатської області середня частка ВІЛ-інфікованих у віці 0-14 років перевищує таку по Україні на 7,83% (26,79±9,0% проти 18,96±0,7% по Україні), ситуація з розподілу за віковою категорією 0 - 14 років по Україні стабільна, по Закарпатській області показники значно перевищували середньоукраїнські до 2011 року і лише в 2012-2013 роках відповідають таким по Україні.

За поширеністю явища ВІЛ-інфекції серед населення 0-14 років бачимо зовсім відмінну картину. Захворюваність по Закарпатській області протягом 2005 - 2013 років є стабільною, значно нижчою за показники по Україні (в 9,7 разів за середніми показниками). Стабілізація показників по Україні після росту відбувається лише з 2010 року.

Слід врахувати, що основну кількість зареєстрованих ВІЛ-інфікованих у віці 0-14 році складають діти, народжені ВІЛ-інфікованими матерями. У зв'язку з цим вище визначені відмінності між загальноукраїнськими та обласними показниками опосередковано підтверджують постійне превалювання статевого шляху інфікування ВІЛ в Закарпатській області та вплив перехресту шляхів інфікування на користь статевого по Україні в цілому, зокрема зростання гетеросексуального шляху інфікування та кількості ВІЛ-інфікованих жінок дітородного віку.

Однією з найбільш цікавих для аналізу вікових груп є категорія 15-24 роки. Відомо, що середня тривалість захворювання від моменту інфікування до розвитку симптомів СНІДу у хворих, які не отримують лікування, складає 8 - 10 років [221]. Вважається, що у молодому віці тенденції щодо зміни рівня поширеності ВІЛ є більш точними показниками сучасного стану епідемії, ніж у старшому віці [220 ]. Розподіл ВІЛ-інфікованих даної вікової групи представлений в табл.3.5.

Таблиця 3.5

Розподіл ВІЛ-інфікованих віком 15-24 років в Україні та Закарпатській області у 2005-2013 роках

Роки	Вперше виявлених ВІЛ-інфікованих осіб
	Всього	В т.ч. 15-24 рр.
	Закарпатська область, абс.	Україна, абс.	Закарпатська область, абс.	Україна, абс.	Закарпатська область, %	Україна, %
2005	36	13770	13	2561	36,1	18,6
2006	22	16078	3	2626	13,6	16,3
2007	43	17669	8	2643	18,6	14,9
2008	42	18963	8	2469	19,0	13
2009	50	19840	7	2337	14,0	11,8
2010	62	20489	14	2105	22,6	10,3
2011	63	21177	10	1903	15,9	8,9
2012	82	20743	14	1572	17,1	7,6
2013	81	21086	16	1447	19,8	6,9
Середній показник, %	19,6	12,0

Середній показник по області склав 19,6±6,8% і перевищує середній по Україні на 7,6%.

За даними табл.3.5 розподіл показників області нерівномірний, найбільше значення зафіксовано у 2005 році (36,1%), найменше у 2006 - 13,6%. Показники у п'яти роках коливаються в межах 15 - 20% (2007, 2008, 2011, 2012, 2013 роки). По Україні відмічаємо щорічне зниження показника від 18,6 % у 2005 році до 6,9% у 2013 році (в 2,7 рази).

Частки нових випадків ВІЛ-інфекції серед осіб віком 15-24 роки в Закарпатській області мають тенденцію до зменшення і коливаються від 21,83% у 2005 році до 18,85% у 2013 році за даними вирівняного динамічного ряду. Протягом періоду спостереження частка осіб даної вікової групи в області завжди вища за таку по Україні (крім 2006 року).

На відміну від України в цілому в області динаміка реєстрації ВІЛ-інфекції у молодих людей віком 15-24 роки від загальної кількості зареєстрованих протягом останніх років не змінюється. Пов'язано це з причинами превалювання статевого гетеросексуального шляху інфікування ВІЛ та такою особливістю регіону як ранній початок статевого життя, що опосередковано підтверджується коефіцієнтами народжуваності за віком матері, які в Закарпатській області перевищують показники по Україні.

Далі нами проведено порівняльний аналіз рівнів захворюваності на ВІЛ-інфекцію серед молодих людей 15-24 років в Україні та у Закарпатській області у 2005-2013 роках. Отримані дані представлені в табл. 3.6.

Як видно з табл.3.6 середньорічна захворюваність на ВІЛ-інфекцію серед осіб 15-24 років по Україні у 6 разів більша за таку по Закарпатській області. Показники в Україні щороку знижуються, а показники в області розподіляються нерівномірно.

Таблиця 3.6

Показники захворюваності на ВІЛ-інфекцію осіб віком 15-24 роки в Україні та Закарпатській області у 2005 -2013 роках

Роки	Україна	Закарпаття
	абс.	на 100 тис. населення	абс.	на 100 тис. населення
2005	2561	34,35	13	6,17
2006	2626	35,65	3	1,43
2007	2643	36,37	8	3,83
2008	2469	34,76	8	3,87
2009	2337	34,22	7	3,46
2010	2105	32,18	14	7,10
2011	1903	30,44	10	5,21
2012	1572	26,54	14	7,53
2013	1447	25,67	16	8,91
Середній показник	-	32,2	-	5,3

Динаміка показників захворюваності серед осіб 15-24 роки представлена на рис.3.13.

Рис.3.13. Динаміка рівнів захворюваності на ВІЛ-інфекцію серед осіб 15-24 роки в Україні та Закарпатській області у 2005 -2013 роках, на 100 тис. населення

Дані, представлені на рис.3.13 відображають зниження рівня захворюваності у віковій групі 15-24 роки по Україні та ріст даного показника по Закарпаттю. Проте показники області залишаються значно нижчими, ніж показники в Україні взагалі. Таким чином, тенденції реєстрації нових випадків серед осіб 15-24 роки в області відрізняються від таких по Україні:

в структурі захворюваності по області частка таких пацієнтів є сталою на відміну від по Україні, де спостерігається постійне зниження даного показника;

частка осіб віком 15-24 роки по області вище за таку по Україні;

захворюваність серед молодих осіб України із розрахунку на 100 тисяч населення значно перевищує показники області протягом 2005 - 2013 років;

по Україні показник захворюваності має тенденцію до зниження, по області до зростання.

Основною складовою для вікового розподілу захворюваності є група 25 - 49 років. Розподіл ВІЛ-інфікованих осіб даної вікової групи представлений в табл.3.7.

Як представлено в табл.3.7, середній показник по області на 15,68% нижче такого по Україні і складає 49,0±9,1% проти 64,7±1,8% відповідно. Різниця між максимальним і мінімальним значенням показників по області є значною і становить 31,67% (63,49% у 2011 році проти 31,82% у 2006 році), для даних в Україні вона невелика - 5,64% (66,87% у 2013 році проти 61,23% у 2005 році).

Таблиця 3.7

Розподіл ВІЛ-інфікованих віком 25-49 років в Україні та Закарпатській області у 2005-2013 роках

Роки	Вперше виявлених ВІЛ-інфікованих осіб
	Всього	В т.ч. 25-49 рр.
	Закарпатська область, абс.	Україна, абс.	Закарпатська область, абс.	Україна, абс.	Закарпатська область, %	Україна, %
2005	36	13770	15	8430	41,67	61,23

Подобные документы

• Заходи профілактики внутрішньолікарняної інфекції в роботі сестри медичної з ЛФК

  Аналіз поняття внутрішньолікарняних інфекцій, пов'язаних з перебуванням, лікуванням, обстеженням і зверненням за медичною допомогою в лікувально-профілактичний заклад. Обов’язки та організація роботи медичної сестри з ЛФК. Заходи профілактики інфекції.
  
  реферат [28,9 K], добавлен 25.08.2013
  

• ВІЛ-інфекції

  Проблеми розвитку ВІЛ-інфекції. Створення посібника для поширення інформації щодо лікування та профілактики синдрому набутого імунодефіциту. Контроль за безпекою щодо зараження СНІДом медичних працівників під час виконання ними професійних обов'язків.
  
  отчет по практике [29,9 K], добавлен 14.12.2010
  

• Синдром набутого імунодефіциту – СНІД

  Антиретровірусна терапія як основа лікування ВІЛ-інфекції. Перші випадки ВІЛ-інфекції серед громадян України. Стадії розвитку синдрому набутого імунодефіциту людини (СНІД). Діагностика хвороби, основні методи лікування. Перспективи в лікуванні СНІДу.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 07.04.2014
  

• Пастирська допомога у протидії поширенню епідемії СНІДу в Україні

  Вивчення історії відносини між Церквою та медициною в Україні. Джерела виникнення й поширення Синдрому Набутого Імунодефіциту. Пастирське служіння у відношенні до хворих на ВІЛ-інфекцію. Соціальний захист населення та профілактика поширення захворювання.
  
  статья [43,3 K], добавлен 19.09.2017
  

• Вірусні інфекції

  Гострі респіраторні вірусні інфекції як велика група клінічно та морфологічно подібних гострих запальних захворювань, що викликаються пневмотропними вірусами. Грип, парагрип, аденовірусна і респіраторно-синцитіальна інфекції як найбільш значущі.
  
  курсовая работа [35,6 K], добавлен 10.06.2010
  

• Особливості клінічного перебігу, діагностики, терапії і контролю ерадикації урогенітального мікоплазмозу у жінок

  Мікоплазмові інфекції – провідне місце серед інфекцій, що передаються статевим шляхом. Ефективність лікування урогенітального мікоплазмозу у жінок за рахунок раціональної системи діагностики, лікування і контролю ерадикації мікоплазмової інфекції.
  
  автореферат [44,4 K], добавлен 06.04.2009
  

• Епідемічний поворотний тиф

  Клініка епідемічного поворотного тифу – гострої трансмісивної антропонозної хвороби, сприйнятливість до неї. Переносники і джерела інфекції, шляхи інфікування. Патогномонічні симптоми тифу, ускладнення при ньому. Методи його діагностики та профілактики.
  
  контрольная работа [21,5 K], добавлен 19.09.2011
  

• Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції та опортуністичних інфекцій

  Роль лабораторної діагностики в системі протиепідемічних заходів та профілактики вірусних захворювань. Діяльність лабораторії діагностики інфекції вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) та опортуністичних хвороб. Процес первинної активації репродукції ВІЛ.
  
  отчет по практике [926,6 K], добавлен 16.12.2013
  

• Загальна хірургічна інфекція

  Небезпека загальної хірургічної інфекції (сепсису) для життя людини. Розвиток сепсису в разі запізнілої діагностики та неефективного лікування місцевих форм гнійної інфекції. Ознаки сепсису, критерії його класифікації. Характеристика збудників інфекції.
  
  реферат [54,2 K], добавлен 04.02.2012
  

• Методологія соціально – ефективної організації фармацевтичного забезпечення населення

  Форми розвитку лікарського забезпечення населення в світі та в Україні. Фармакоекономічні принципи організації медичної та фармацевтичної допомоги за умов сімейної медицини. Проблеми рецептурного відпуску ЛЗ та обігу наркотичних лікарських засобів.
  
  автореферат [90,6 K], добавлен 24.03.2009
  

• Діагностика і комплексна терапія генітальної герпетичної інфекції з урахуванням персистенції збудників та особливостей клінічного перебігу захворювання

  Виникнення генітальної герпетичної інфекції, симптоми та причини захворювання. Аналіз фармакологічної дії сучасного арсеналу лікарських препаратів протигерпетичної спрямованості. Підвищення рівня діагностики та ефективності лікування і профілактики.
  
  автореферат [38,1 K], добавлен 12.03.2009
  

• Правда про СНІД

  Узагальнення основних проблем ВІЛ/СНІДу, які є не тільки медичними, а, головним чином, соціальними і духовними. Розповсюдження ВІЛ-інфекції у регіонах України. Як уберегти себе від цієї недуги? Дослідження Світової організації охорони здоров'я щодо СНІДу.
  
  презентация [1,2 M], добавлен 26.02.2012
  

• Оптимізація діагностики і профілактики спалахів негоспітальної пневмонії, що виникає на тлі гострих респіраторно-вірусних інфекцій серед військовослужбовців строкової служби

  Оптимальні підходи до діагностики та профілактики спалахів негоспітальної пневмонії, що виникає на тлі гострої респіраторно-вірусної інфекції у військовослужбовців строкової служби навчального центру. Особливості перебігу негоспітальної пневмонії.
  
  автореферат [71,9 K], добавлен 04.04.2009
  

• Обґрунтування та розробка системи організації профілактичної діяльності закладів загальної практики сімейної медицини

  Профілактична медицина як напрямок збереження та зміцнення здоров’я населення. Впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини. Аналіз наукової інформації різних країн з питань медичної профілактики.
  
  автореферат [94,0 K], добавлен 04.04.2009
  

• Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України

  Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.
  
  автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009
  

• Оптимізація лікування дисменореї у жінок, що не народжували, при поєднаних формах урогенітальної інфекції

  Стан імунної системи у жінок, які страждають дисменореєю при поєднаних формах урогенітальної інфекції, гормональна насиченість пацієнток. Методи комплексного лікування дисменореї, розробка практичних рекомендацій щодо тактики ведення хворих жінок.
  
  автореферат [38,0 K], добавлен 06.04.2009
  

• Харчові інфекції

  Харчові інфекції та їх виникнення. Дизентерія, черевний тиф та паратифів А, В, С, холера, зоонозі, бруцельоз, сібірка (сибірська виразка), туляремія, ящур - афтозна лихоманка. Характеристика хвороб, їх розповсюдження, попередження та профілактика.
  
  реферат [17,2 K], добавлен 21.11.2008
  

• Інфекційне захворювання: скарлатина

  Актуальність, медичне та соціально-економічне значення скарлатини як гострої антропонозної інфекції бактеріальної етіології з аспіраційним механізмом передачі збудника. Якісна та кількісна оцінка епідемічного процесу; реєстрація випадків захворювання.
  
  курсовая работа [644,0 K], добавлен 08.05.2013
  

• Науково-методичне обґрунтування організації медико-соціального забезпечення ліквідації великомасштабної радіаційної аварії (на прикладі чорнобильської катастрофи)

  Радіобіологічний наслідок щодо потерпілих від аварії на ЧАЕС. Індукований патоморфоз захворювань, його клініко-морфологічні відповідності стосовно найпоширеніших недуг. Медико-соціальні заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
  
  автореферат [72,0 K], добавлен 04.04.2009
  

• Генетична гетерогенність НВV та її вплив на імунопатогенез і перебіг НВV-інфекції

  Особливості клінічних проявів гострого та хронічного гепатиту В залежно від генотипу та геноваріанта НВV. Методика прогнозування перебігу та можливих наслідків НВV-інфекції з врахуванням типу імунологічного реагування організму та генотипу вірусу.
  
  автореферат [253,3 K], добавлен 09.03.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам