Медико-соціальне обґрунтування міжсекторальної системи організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів (на прикладі Закарпатської області)

Визначення оціночної чисельності ТМ на окремих територіях є важливим інструментом планування профілактичного впливу та оцінки індикаторів процесу МіО ефективності системи, які розраховуються в показниках охоплення від оціночної чисельності ТМ (рис.6.3., 6.4.). Планування ресурсного (кадрового та матеріально технічного) забезпечення системи можливе лише при наявності інформації щодо оціночної чисельності представників цільової групи впливу на території, де цей вплив реалізується.

Для визначення оціночної чисельності груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ найбільш поширеною в Україні є складна методологія комплексного підходу з використанням статистичної та соціологічної інформації з різних джерел та її аналіз методом коефіцієнтів . Такі підходи та методи потребують значних фінансових затрат (зокрема, при проведенні спеціальних соціологічних досліджень для отримання первинної соціологічної інформації), та залучення значних людських ресурсів (інтерв'юери, соціологи, аналітики). Тому подібні дослідження проводяться рідко, лише для найбільш актуальних ГПР та, виключно, лише на національному рівні.

Треба зазначити, що запропонована методика оцінки чисельності ГПР інфікування ВІЛ з використанням інформаційної технології дає змогу швидко та без необхідності проведення масштабних та високовартісних соціологічних досліджень, оцінити чисельність представників ГПР щодо інфікування ВІЛ на окремій території (область, район, населений пункт).

6.5. Оцінка чисельності груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ на регіональному рівні з використанням спеціальної інформаційної технології

Оцінка чисельності ГПР інфікування ВІЛ на регіональному рівні проводиться з метою забезпечення виконання завдань Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014--2018 роки, схваленої Розпорядження КМУ від 13 травня 2013 року № 356-р в частині забезпечення доступу усіх представників ГПР щодо інфікування ВІЛ до участі у профілактичних програмах з метою досягнення індикатора ефективності Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014 - 2018 роки: зменшити на 50 відсотків кількість нових випадків інфікування серед представників ГПР щодо інфікування ВІЛ, положень наказу МОЗ України від 08 лютого 2013 року №104 «Про затвердження Переліку та Критеріїв визначення груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ» та ефективного виконання на регіональному рівні завдань проектів міжнародної технічної допомоги Україні у подоланні епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу, направлених на надання соціально-медичних послуг представникам ГПР щодо інфікування ВІЛ, зокрема Програми “Побудова стійкої системи комплексних послуг з профілактики ВІЛ, лікування, догляду та підтримки MARP та ЛЖВ в Україні”, що фінансується Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в рамках конкурсу 10-го раунду.

6.5.1 Методика оцінки чисельності ГПР інфікування ВІЛ на окремій території з використанням спеціальної інформаційної технології

В основі запропонованої методики лежать моделі і методи побудови соціально-демографічного портрету особи представника ГПР та методи виявлення потенційних представників ГПР серед заданої групи осіб [224-228].

Належність чи неналежність особи до ГПР, відповідно до методики, визначатиметься за значенням "ступеня належності" - величиною, що обчислюється в ході реалізації методики на основі значень індивідуальних ознак особи та з урахуванням соціально-демографічного портрету особи-представника ГПР.

Алгоритм оцінки чисельності ГПР полягає в розв'язуванні таких задач [228]:

Задача побудови ієрархії індивідуальних ознак особи, постановка якої є наступною: нехай дано множину ознак, що входять в соціально-демографічний портрет особи . Необхідно розділити їх на групи за впливом на можливість входження особи до ГПР.

Ознаки можуть бути впорядковані як на основі оцінок, отриманих від особи, що приймає рішення (ОПР), так і на основі експертних оцінок [229, 230]. Нехай за допомогою одного з зазначених підході кожній ознаці приписано ранг (), який виражає ступінь впливу ознаки на можливість входження особи до ГПР. Розмістимо ознаки з однаковими рангами на одному рівні ієрархії ознак, а з різними на різних, таким чином:

,

де множина ознак -го рівня ієрархії.

Задача побудови лінгвістичних змінних для ознак соціально-демографічного портрету особи полягає у формуванні для кожної ознаки множини можливих значень та побудови відповідних нечітких множин для термів (описових характеристик, виражених звичайною мовою) лінгвістичної змінної [231, 232]. Також, необхідним є побудова лінгвістичної змінної "Ступінь належності до ГПР". Пропонується використовувати нечіткі підмножини "Високий ступінь належності до ГПР", ="Низький ступінь належності до ГПР". Функції належності для таких нечітких множин доцільно побудувати так:

(6.1)

де a фіксований параметр, .

Розв'язання даної задачі дозволить реалізувати механізм ефективного переводу нечислових даних у числові, а також забезпечує подальше врахування суб`єктивних суджень ОПР та експертів.

Задача побудови нечіткої бази знань [228] полягає у побудові для ознак кожного рівня ієрархії правил такого виду:

якщо , і , …, і , то , (6.2)

де - кількість правил в нечіткій базі знань для ознак -го рівня ієрархії; - кількість ознак на рівні ; вхідні змінні; функції належності; функції , .

Розв'язування даної задачі здійснюється у два етапи: на першому етапі проводиться опитування експертів, шляхом включення до анкети експерта потенційних правил нечіткої бази знань; другий етап полягає у обчисленні сумарного рангу правил, які експерти відмітили як вірні, та подальше включення тих правил, сумарний ранг яких перевищує фіксований поріг, до нечіткої бази знань.

Задача оцінки чисельності ГПР, математична постановка якої є наступною: нехай задано множину осіб , які оцінюються за множиною ознак . Необхідно в початковій множині виділити групу осіб, які належать до ГПР.

Для розв'язування даної задачі застосуємо розроблену в [225, 226] процедуру .

На початковому етапі зафіксуємо порогове значення функції належності для ступеня належності особи до ГПР.

Крок 1. Розглядаємо правила побудованої нечіткої бази знань для ознак першого рівня ієрархії. Для кожного об`єкта знаходимо ступені істинності відповідних функцій: , , .

Виконуємо процедуру логічного виведення за Мамдані та композицію нечітких множин [233, 234]

, , (6.3)

, , (6.4)

. (6.5)

Обчислюємо значення границь інтервалів оцінок за такими правилами:

, (6.6)

, (6.7)

де як завгодно мале дійсне число.

В результаті обчислень для кожного об'єкта отримуємо інтервал оцінок .

Крок 2. Виключаємо з розгляду осіб, для яких . Якщо відсіяні всі особи, то робота алгоритму припиняється.

Повторюємо кроки 1 2 для ознак наступних рівнів ієрархії. При переході між ітераціями, здійснюємо узгодження інтервалів оцінок за наперед визначеними правилами.

Після завершення ітерацій, для кожної особи, яка залишилася в розгляді, визначаємо результуючу функцію належності нечіткої множини, яка характеризує ступінь її належності до ГПР за таким правилом:

(6.8)

. (6.9)

Далі, виконуємо перехід від нечітких величин до звичайних чисел за формулою:

. (6.10)

Тоді, для осіб, у яких , робимо висновок про те, що , тобто відповідні особи наежать до ГПР зі вказаним ступенем належності; для осіб, у яких , робимо висновок про те, що вони не належать до ГПР (). Тобто,

. (6.11)

Відповідно до описаного вище алгоритму оцінки чисельності ГПР важливу роль відіграють правила узгодження інтервалів оцінок, отриманих на різних рівнях ієрархії ознак [228].

Нехай для верхнього рівня ієрархії ознак з рангом було отримано інтервал оцінок , для наступного рівня з рангом - . Тоді межі узгодженого інтервалу можна обчислити відповідно до однієї з таких евристик:

Евристика 1.

, . (6.12)

Евристика 2.

, . (6.13)

Евристика 3. Розглянемо такі випадки:

1. Якщо , то ,. (6.14)

2. Якщо , то , . (6.15)

3. Якщо або , то

,. (6.16)

4. Якщо або , то , . (6.17)

Евристика 4.

, . (6.18)

Евристика 5.

, . (6.19)

Продемонструємо методику проведення оцінки чисельності груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ на регіональному рівні на прикладі визначення оціночної чисельності жінок секс-бізнесу (ЖСБ) в Закарпатській області [226, 227, 235].

Основним інструментом для оцінки чисельності ГПР без проведення соціологічних досліджень є соціально-демографічний портрет особи -представника ГПР, який формується шляхом опитування компетентних експертів. Також, в процесі оцінювання кількісних характеристик ГПР важливу роль відіграє ОПР.

В загальному, алгоритм побудови соціально-демографічного портрету особи-представника ГПР, а, отже, і оцінки чисельності ГПР можна представити як послідовність таких етапів (табл.6.3.).

Таблиця 6.3.

Етапи побудови соціально-демографічного портрету особи-представника групи підвищеного ризику інфікування ВІЛ

Назва	Зміст
Структуризація простору ознак, що формують соціально-демографічний портрет особи	1.1. Формування множини ознак, що утворюють соціально-демографічний портрет особи 1.2. Формування множини можливих значень відібраних ознак 1.3. Впорядкування ознак відповідно до їх впливу на можливість входження особи до ГПР 1.4. Побудова лінгвістичних змінних
Підготовка до експертного опитування	2.1. Підбір і формування групи компетентних експертів 2.2. Визначення рівнів компетентності експертів
Побудова бази знань	3.1. Формування анкети експерта відповідно до впливу ознак на можливість входження особи до ГПР 3.3. Проведення опитування експертів та визначення результатів
Визначення кількісних характеристик ГПР	4.1. Встановлення чисельності ГПР

Детальніше етапи можна описати так:

Етап 1. Формування системи ознак. Для того, щоб провести оцінку чисельності ГПР з використанням соціально-демографічного портрету особи-представника такої групи, необхідно сформувати систему ознак, що входять в такий портрет. Вибір ознак, з сукупності усіх можливих ознак, що характеризують особу, треба здійснювати з урахуванням таких особливостей:

ознаки мають мати вплив на можливість входження особи до ГПР;

за кожною з відібраних ознак мають бути доступними статистичні показники відповідного регіону дослідження.

Приклад: Вік особи, Сімейний стан, Освітній рівень,

Місце проживання, Рід занять.

Далі, необхідно впорядкувати відібрані ознаки за ступенем їх впливу на можливість входження особи до ГПР та присвоїти їм ранги (ступені) впливу, наприклад, за 10-и бальною шкалою.

Приклад:

Рівень 1. Рід занять 10 балів.

Рівень 2. Вік та сімейний стан 7 балів.

Рівень 3. Освітній рівень 5 балів.

Рівень 4. Місце проживання 1 бал.

На наступному кроці для кожної ознаки формуємо множину її можливих значень.

Приклад:

Рід занять: Безробітна особа, Навчається, Має тимчасову або постійну роботу.

Вік: роки від 14 до 34.

Сімейний стан: Незаміжня, Розлучена, Перебуває в громадянському шлюбі, Офіційно заміжня.

Освітній рівень: Незакінчена середня освіта,Середня освіта, Середня спеціальна освіта, Вища освіта.

Місце проживання: Проживає в тому ж місті, де і працює, Проживає в сільській місцевості, Проживає в іншому місті.

Далі, для можливості проведення експертного опитування та формування на його основі бази знань, необхідно для кожної ознаки сформувати лінгвістичні змінні, тобто, словесні характеристики ознаки та задати числові відповідності між значеннями ознак та їх словесними характеристиками.

Приклад:

Для ознаки, яка характеризує сімейний стан особи було відібрано такі характеристики: Нестабільний сімейний стан, Неорганізований сімейний стан, Організований сімейний стан.

Числові відповідності між можливими значеннями ознаки та характеристиками наведені в таблиці:

Тут, наприклад, число 0,8 означає, що особа, яка перебуває в громадянському шлюбі з вірогідністю 0,8 має організований сімейний стан.

Варто зазначити, що для можливості використання методики, яка пропонується, необхідно охарактеризувати таку ознаку як "Ступінь належності особи до ГПР", яка є числовим вираженням міри можливої належності особи до ГПР та обчислюється за формулою 6.1.

Етап 2. Підготовка до експертного опитування. Так як основним джерелом даних в методиці оцінки чисельності ГПР є результати експертного опитування, то підготовка та проведення експертного опитування є важливим етапом при проведенні оцінки. Таким чином, для того, щоб результати експертного опитування були достовірними необхідно підібрати групу експертів. Як правило, в таку групу доцільно залучати осіб, які мають професійні контакти з особами-представниками ГПР та/або експертів, які брали участь у соціологічних дослідженнях, які стосуються ГПР. Чисельність експертної групи нічим не обмежується, проте, як правило, групу експертів формують з 7-10 осіб. Для того, щоб оцінити компетентності відібраних експертів, пропонується використовувати документальний метод в основі якого є аналіз та обробка особистих даних експертів (Додаток Т1). При цьому необхідно сформувати анкету експерта (Додаток Т2).

Приклад: Зразок анкети для опитування експертів

Заповніть на основі особистих даних

Рівень освіти (вища, середня спеціальна, тощо) ____________________________

Спеціальність за галуззю ___________________________

Посада (керівник, спеціаліст, тощо) _____________________________

Стаж роботи за спеціальністю (роки) _________________________

Наявність наукових праць, досягнень, що мають відношення до поставленої задачі _______________________________________________

Участь у дослідженнях, наданні допомоги і послуг представникам цільової групи ____________________________________________________

Для обчислення рівнів компетентності експертів, пропонується скористатися таблицею (Додаток Т3) та для кожного експерта просумувати відповідні бали.

Етап 3. Побудова бази знань. Для можливості подальшого використання запропонованої методики, необхідно провести експертне опитування з метою побудови бази правил, що характеризуватимуть соціально-демографічний портрет особи-представника ГПР. Для цього, на початку, необхідно сформувати потенційні правила бази знань та включити їх в анкету експерта. Правила необхідно формувати таким чином, щоб відповіді на них були "Так" або "Ні", та щоб вони охоплювали всі ознаки соціально-демографічного портрету, виокремлені на етапі 1. Таким чином, для ознак кожного рівня будуємо правила за зразком:

Чи вірно що, якщо особа …. та … та … , то ступінь її належності до ГПР "Високий" (Додаток У).

Сформульовані таким чином правила і утворять анкету експерта.

Приклад: Зразок анкети для опитування експертів

при побудові бази знань

Далі, для кожного правила з анкети визначаємо ранг за таким принципом: обчислюємо суми рангів експертів, які відповіли позитивно та негативно на відповідне питання анкети. Якщо сума рангів тих, хто відповів "Так" більша, ніж сума рангів тих, хто відповів "Ні", то в базу знань включаємо правило типу:

Якщо особа …. та … та … , то ступінь її належності до ГПР "Високий"

інакше - включаємо правило типу:

Якщо особа …. та … та … , то ступінь її належності до ГПР "Низький"

Етап 4. Визначення кількісних характеристик ГПР. Визначення чисельності ГПР на наступному етапі проводиться відповідно до алгоритмів описаних раніше: алгоритм процедури (формули 6.3-6.11) та правила узгодження інтервалів оцінок (формули 6.12-6.19).

6.5.2 Особливості проектування інформаційно-аналітичної системи для проведення оцінки чисельності груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ на регіональному рівні

Спеціальна інформація технологія, в основі якої лежить представлена методика може бути використана для проведення оціночної чисельності як загальнонаціональних ГПР щодо інфікування ВІЛ, так і регіональних ГПР щодо інфікування ВІЛ на території окремого регіону (області, району, населеного пункту) на основі виключно наявної та доступної інформації щодо соціально-демографічних характеристик населення регіону оцінки [228, 235, 236]. ЇЇ призначенням є забезпечення можливості встановлення оцінки чисельності ГПР на регіональному рівні без необхідності залучення значних фінансових та людських ресурсів для проведення соціологічних досліджень серед представників ГПР. Отримані результати використовуються при плануванні, розробці та оцінці ефективності регіональних заходів та програм протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в частині надання комплексних соціально-медичних послуг представникам найбільш уразливих щодо ВІЛ категорій населення регіону. Отримані дані також можуть використовуватися для планування необхідного матеріально-технічного та кадрового забезпечення регіональних цільових соціальних програм протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інституційних спроможностей регіональних СНІД-сервісних організацій.

Спеціальна інформаційна технологія відображена у відповідній інформаційно-аналітичній системі (ІАС), в якій реалізуються наступні етапи:

підбір експертів для проведення експертиз та визначення їх компетентності;

формування соціально-демографічного портрету особи, що належить до ГПР, на основі наявної експертної та статистичної інформації;

оцінювання кількості осіб, що належать до ГПР, в конкретному населеному пункті;

визначення ступеня належності особи до ГПР.

При побудові ІАС враховано основні принцип її створення, закріплені державним стандартом, такі як принцип системності, сумісності, стандартизації, уніфікації та ефективності [237]. Дотримання принципу системності передбачає побудову чіткої системи з добре виробленими інформаційними зв'язками між її складовими частинами. Такий підхід дозволяє забезпечити найвищу ефективність її функціонування і досягти оптимального варіанту структури. Сумісність та стандартизація дозволяють домогтися ефективної взаємодії різних інформаційно-аналітичних систем при вирішенні комплексних задач.

Враховуючи, що визначення оціночної чисельності окремої групи одиниць, в даному випадку ГПР, є задачею в умовах високого рівня невизначеності, в ІАС використано поняття та положення теорії нечітких множин [231, 232], апарат яких дозволяє "об'єктивізувати суб'єктивність", тобто максимально використати суб'єктивні судження експертів, отримані шляхом проведення експертних опитувань. Основним поняттям теорії нечітких множин є функція належності. Серед методів побудови функцій належності можна виділити метод парних порівнянь та метод статистичної обробки висновків експертів [232, 238].

В процесі реалізації вказаних завдань виникає потреба розв'язання ряду супутніх задач:

при формуванні соціально-демографічного портрету особи необхідно розв'язувати задачу ранжування (впорядкування) ознак за степенем впливу на можливість входження особи до ГПР;

для кожної ознаки, відповідно до методики, формується лінгвістична змінна, яка характеризуватиме її; в свою чергу, для нечітких змінних формуються функції належності;

задача підбору експертів для проведення експертиз супроводжується встановленням рівня їх компетентності. Серед методів визначення коефіцієнтів компетентності експертів варто виділити метод документальної оцінки, метод взаємооцінки експертів та метод самооцінки [239-241].

Для всебічного і повного використання результатів експертного опитування у ІАС сформовано нечітку базу знань з правил виду

якщо , і , …, і , то , (6.20)

що містять експертну інформацію про зв'язок між елементами терм-множин лінгвістичних змінних ознак соціально-демографічного портрету та ступенем належності особи до ГПР.

Задача оцінювання кількості осіб, що належать до ГПР в певному населеному пункті є такою: нехай множина осіб, що розглядається. Побудувати процедуру

, (6.21)

виконуючи яку, на основі вхідних даних, можна було б виділити підмножину осіб, що належать до ГПР. Тут відповідно статична та динамічна складові банку даних ІАС (рис.6.6.).

Розв'язання описаної задачі зводиться до побудови процедури , робота якої базується на ефективному використанні експертної та статистичної інформації із застосуванням методів кластеризації, ідентифікації, зокрема методу .

Задача визначення ступеня належності особи до ГПР має такий вид: нехай задана особа , яка характеризується анкетними даними . Необхідно побудувати процедуру , з використанням якої та на основі експертної інформації можна було б обчислити ступінь належності особи до ГПР, тобто реалізувати відображення

. (6.22)

Аналітичний блок ІАС утворюють реалізації зазначених вище математичних моделей та методів, послідовне застосування яких, відповідно до розробленої методики, дозволить отримати розв'язок розглядуваних нами задач.

Основною складовою ІАС є банк даних, який логічно можна поділити на декілька частин (рис.6.6.).

Рис.6.6. Структура банку даних інформаційно-аналітичної системи

Загалом, банк даних - це система взаємопов'язаних між собою таблиць, елементарними складовими яких є записи. Інформацію, що утворює блок даних ІАС можна поділити на статичну та динамічну. За ознакою походження, виділено загальну статичну та спеціальну статичну інформацію. До загальної статичної інформації віднесено інформацію, яку можна отримати з відкритих джерел (рис. 6.7.).

Рис. 6.7. Джерела отримання загальної статичної інформації про соціально-демографічних характеристик населення регіону

Вона не зазнає впливу ОПР та експертів, є незмінною і коректується тільки спеціально уповноваженими установами. Блок спеціальної статичної інформації складається з атрибутів, що утворюють систему ознак соціально-демографічного портрету особи, яка належить до ГПР і формується ОПР з врахуванням особливостей досліджуваного регіону та характеристик його населення; правил, отриманих в результаті експертних опитувань щодо соціально-демографічного портрету осіб, які належать до ГПР. До динамічної складової блоку даних ІАС належить інформація про регіон (особу), що досліджується: дані, про кількісний та статевий склад, рівень безробіття тощо.

Загальна статична інформація, яка формує банк даних ІАС, отримується із значної кількості джерел (рис. 6.7).

Таким чином, формально схему функціонування ІАС можна зобразити наступним чином (рис. 6.8).

Рис. 6.8. Функціональна схема інформаційно-аналітичної системи

Як представлено на рис.6.8, інформація з банку даних ІАС послідовно поступає до блоків, в яких реалізуються підготовчі процедури, де вона піддається перетворенню та математичній обробці для виконання алгоритмів, які є складовими аналітичного блоку ІАС. Результати виконання алгоритмів аналітичного блоку перетворюються та інтерпретуються блоком виводу даних.

Розглянемо для прикладу задачу визначення оціночної чисельності осіб ГПР, що належать до групи жінок секс-бізнесу (ЖСБ) [240]. Суттєвою проблемою задачі на сьогодні є те, що на даний момент не існує єдиних усталених критеріїв віднесення особи до вказаної ГПР інфікування ВІЛ. Основні критерії включення особи до цієї групи населення визначаються для кожного дослідження окремо.

Оцінку ступеня належності особи до вказаної групи пропонується проводити з використанням соціально-демографічного портрету особи, що належить групі ЖСБ. Для опису такого соціально-демографічного портрету експертами було виокремлено наступні ознаки, які мають суттєвий вплив на належність чи неналежність особи до даної групи: вік особи; сімейний стан; освітній рівень; рід занять; місце проживання. Також вищевказані ознаки, ОПР, за допомогою методу нестрогого ранжування було розбито на групи за їх впливом на оцінку, при чому до групи 1, відносимо ознаки, з найбільшим рангом, до останньої - з найменшим:

Група 1. Рід занять.

Група 2. Вік, Сімейний стан.

Група 3. Освітній рівень.

Група 4. Місце проживання .

Нами було введено вектор характеристик особи , компонентами якого є наступні величини:

- компонента, що вказує на вік особи, при чому і приймає цілі значення;

- компонента, що містить дані про сімейний стан особи, при чому {незаміжня особа; розлучена особа; особа, що перебуває в громадянському шлюбі; офіційно заміжня особа};

-компонента, що містить дані про освітній рівень особи, при чому {неповна середня освіта; повна середня освіта; середня спеціальна освіта; вища освіта}

-компонента, що містить дані про місце проживання особи, при чому {особа проживає у тому ж місці, де і працює; особа проживає в сільській місцевості; особа проживає в іншому місті}

-компонента, що містить дані про рід занять особи, при чому {безробітна особа; особа, що навчається; особа, що працює}.

Всі компоненти вектора характеристик є лінгвістичними змінними для яких ОПР сформовано наступні терм-множини:

{неповнолітня особа; особа молодого віку; особа зрілого віку; особа старшого віку};

{нестабільний сімейний стан, неорганізований сімейний стан, організований сімейний стан};

{низький освітній рівень, середній освітній рівень, високий освітній рівень};

{віддалене місце проживання, наближене місце проживання};

{стабільний рід занять; нестабільний рід занять}.

Функції належності для відповідних нечітких множин було побудовано методом парних порівнянь побудови функцій належності, так як універсальні множини кожної змінної є скінченими.

Також нами описано лінгвістичну змінну, яка характеризує ступінь належності особи до вказаної групи: {імовірність належності особи до групи ЖСБ} з наступною терм-множиною: {Висока імовірність належності до групи ЖСБ; Низька імовірність належності до групи ЖСБ}.

Нечіткі множини для заданих лінгвістичних змінних задані функціями належності Заде відповідно до формул (6.12).

На наступному етапі нами було проведено експертизу за участю залучених експертів. Експертам була запропонована наступна ординальна шкала оцінки імовірності належності об'єкта до заданої групи:{Низька імовірність, Висока імовірність}. На основі заданої шкали, експерти мали відповісти на запитання типу: "Чи вірно, що якщо освітній рівень особи високий, то імовірність її належності до групи ЖСБ Низька?", "Чи вірно, що якщо сімейний стан особи неорганізований, то імовірність її належності до групи ЖСБ Висока?" тощо.

На основі даних, отриманих таким шляхом нами було побудовано нечітку базу знань, яку утворюють правила наступного виду:

Для ознак першої групи: “Якщо рід занять стабільний, то імовірність належності до групи ЖСБ низька”, тощо.

Для ознак другої групи: “Якщо особа молодого віку і сімейний стан неорганізований, то імовірність належності до групи ЖСБ висока”, тощо.

Для ознак третьої групи: “Якщо освітній рівень особи високий, то імовірність належності до групи ЖСБ низька”, тощо.

Для ознак четвертої групи: “Якщо місце проживання особи віддалене, то імовірність належності особи до групи ЖСБ висока”, тощо.

При цьому, у базу знань було введено ті правила, які в результаті експертного опитування отримали найбільший ранг. Ранг правила визначався як сума рангів експертів, які задали відповідне правило.

В свою чергу, коефіцієнти компетентності експертів були обчислені за допомогою документального методу, який дозволяє врахувати такі об'єктивні характеристики експертів, що можуть мати вплив на компетентність, як освіта, досвід роботи в проблемній області, наявність наукових здобутків в даній області тощо.

Так, для прикладу нами було відібрано анкети 20 осіб з значеннями вищевказаних ознак, які представлено в табл.6.4.

Як видно з табл.6.4, особи були відібрані таким чином, щоб в результаті роботи ІАС можна було проаналізувати різні комбінації наборів ознак, а, отже, і зробити висновки про вплив ознак різних груп на імовірність належності особи до розглядуваної групи.

Таблиця 6.4

Значення компонент вектора ознак для аналізу роботи ІАС

Характеристики особи
Компонента, що вказує на вік особи ()	Компонента, що вказує на сімейний стан особи ()	Компонента, що вказує на освітній рівень особи ()	Компонента, що вказує на місце проживання особи ()	Компонента, що вказує на рід занять особи ()
15	незаміжня	неповна середня	місто	навчається
16	незаміжня	неповна середня	село	навчається
17	незаміжня	неповна середня	інше місто	безробітна
18	незаміжня	середня	інше місто	працює
25	незаміжня	середня спеціальна	село	працює
19	незаміжня	неповна середня	село	навчається
19	незаміжня	середня	місто	навчається
24	громадянський шлюб	вища освіта	місто	працює
36	розлучена	середня спеціальна	місто	безробітна
24	Заміжня	вища освіта	село	безробітна
32	розлучена	вища освіта	інше місто	працює
25	незаміжня	середня спеціальна	село	безробітна
19	незаміжня	неповна середня	місто	навчається
31	розлучена	вища освіта	село	працює
25	Заміжня	неповна середня	село	навчається
19	незаміжня	неповна середня	село	безробітна
19	незаміжня	середня спеціальна	інше місто	безробітна
32	незаміжня	вища освіта	інше місто	безробітна
20	Заміжня	середня спеціальна	Село	навчається
19	незаміжня	неповна середня	Село	навчається

Позначимо множину осіб через , . Відповідно, до розробленої нами методики визначення кількості осіб, що належать заданій групі, ми вважали, що особа може належати до групи ЖСБ, якщо ступінь її належності не нижчий за поріг .

Застосувавши процедуру нами було отримано наступні результати: до вказаної групи, з множини заданих об'єктів, можуть належати тільки чотири об'єкти: , , , , при чому ступені належності до групи у перерахованих об'єктів відповідно є такими: 0.80, 0.77, 0.77, 0.83. Всі інші об'єкти з множини були або відсіяні в ході проведення ітерацій процедури , або мають ступінь належності, яка не перевищує вказаний поріг .

Як видно з отриманих результатів, на формування результуючої оцінки суттєвий вплив має розбиття ознак на групи за значимістю, тобто за впливом на оцінку. Так як до першої групи ознак експертами віднесений рід занять особи, то і серед об'єктів, які в результати роботи алгоритму, віднесені до групи ризику, всі мають одне і те ж значення цієї ознаки - „безробітна”.

Можна також порівняти значення ознак для та . Як видно, дані об'єкти відрізняються тільки родом занять. Але перший, за результатами роботи процедури, не належить до групи G, а другий - належить зі степеню належності 0,77.

Варто також зазначити, що суттєвий вплив на результат має початковий поріг , який в загальному випадку задає ОПР і в ході роботи ІАС може бути змінений. Так, в нашому прикладі початковий поріг за рекомендацією ОПР, було визначено

Отже, серед 20 осіб представленого прикладу, з урахуванням початкового порогу , чотири особи віднесені до розглядуваної групи, інші особи були відсіяні в процесі роботи алгоритму.

З метою визначення ефективності запропонованої методики визначення оціночної чисельності представників груп високого ризику на окремій території було проведено за даною методикою визначення оціночної чисельності ЖСБ серед уже відомої групи ЖСБ. Так, нами було використано дані паспортних частини поведінкових анкет спеціального епідеміологічно-поведінкового дослідження серед 50 осіб ЖСБ, яке було проведено у 2011 році в Закарпатській області. За результатами розрахунків по запропонованій методиці, серед 50 осіб, що належать до групи ЖСБ, після запуску процедури при , до групи ризику було віднесено 48 осіб (відносна похибка 4%). Отже, за відносної похибки 4% при проведенні досліджень із застосуванням розробленої нами технології, всі особи ЖСБ, анкети яких були оброблені, були б віднесені до даної ГПР інфікування ВІЛ. Для задач такого типу, які характеризуються високим степенем невизначеності, відносна похибка 4% є допустимою [242].

Слід зазначити, що метод є чутливим до результатів експертних опитувань, тобто залежить від компетентності експертів та від професійної думки ОПР. В той же час, важливим є те, що проведення оцінки за заданою методикою не потребує значних фінансових затрат та є гнучким до зміни факторів, що формують соціально-демографічний портрет особи.

Таким чином, враховуючи те, що існуючі методики оціночної чисельності груп високого ризику інфікування ВІЛ потребують високовартісних досліджень, а тому, як правило, вони охоплюють незначну частину цільової групи і результати узагальнюються, застосування інформаційних технологій для вирішення задачі оцінки чисельності ГПР є актуальним. Представлена ІАС, в ході роботи якої забезпечено врахування як інформації, отриманої з об'єктивних джерел, так і судження експертів дає можливість проводити визначення оціночної чисельності ГПР інфікування ВІЛ на окремих територіях адміністративних одиниць з використанням інформації із доступних джерел без застосування додаткових досліджень, що робить дану методику більш доступною в умовах обмежених ресурсів. Саме методики, засновані на використанні методів теорії прийняття рішень з використанням нечітких множин є більш прийнятними до застосування при проведенні визначення чисельності ГПР інфікування ВІЛ на регіональному рівні, наприклад - території окремо взятої адміністративно-територіальної одиниці (місто, район), ніж класична методологія комплексного підходу з використанням статистичної та соціологічної інформації з різних джерел та її аналіз методом коефіцієнтів, яка застосовується для оцінок на національному рівні.

Використання описаної ІАС забезпечує отримання результатів оцінки чисельності ГПР у зручній формі, не потребує значних фінансових витрат та дозволяє в діалоговому режимі вносити зміни у банк даних ІАС на будь-якому етапі роботи системи. Такий підхід до розробки системи робить можливим використання ІАС для визначення кількості осіб, що належать ГПР в будь-якому населеному пункті, та здійснення порівняння результатів оцінки як у близьких за характеристиками населених пунктах, так і у містах, які значно відрізняються між собою.

Зважаючи на наявність сформованого соціально-демографічного портрету ТМ (розділ 4 дисертації), доступність відкритих джерел отримання загальної статистичної інформації щодо соціально-демографічних характеристик населення регіону оцінки, дана методика рекомендована для застосування учасниками міжсекторальної системи, зокрема міськими та районними координаційними радами для визначення оціночної чисельності ТМ на окремих територіях на етапі планування заходів впливу та необхідних для цього кадрових і матеріально-технічних ресурсів.

6.6. Характеристика оптимізованої системи епідеміологічного нагляду розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів та їх близького оточення

Визначення трудових мігрантів та їх близького оточення як регіональної ГПР інфікування ВІЛ в Закарпатській області (розділ 7 дисетації) зумовило необхідність розробки та обгрунтування додаткової системи епіднагляду за ВІЛ-інфекцією в даній групі населення в регіоні.

З метою створення додаткової системи епіднагляду за ВІЛ-інфекцією серед трудових мігрантів та їх найближчого оточення з ІІ півріччя 2013 року було впроваджено інноваційні компоненти епіднагляду за ВІЛ-інфекцією серед загального населення (окремі компоненти сероепідмоніторигу ВІЛ-інфекції в області) та епіднагляду серед офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб в області.

За результатами проведеного нами «спеціального зв'язаного епідеміологічно-поведінкового дослідження поширення ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх найближчого оточення в період липень 2011року - квітень 2012 року» та «спеціального зв'язаного епідеміологічного дослідження поширення ВІЛ-інфекції в середовищі з визначенням рівня інформованості з питань ВІЛ/СНІД в середовищі трудових мігрантів та їх найближчого оточення в період квітень 2012 року - грудень 2013 року», яке проводилося в 7 районах області (результати даних досліджень відображені в розділі 5 дисертації), наказом управління охорони здоров'я ОДА від 22.05.13. №329-О «Про введення нових кодів контингентів осіб при тестуванні на ВІЛ-інфекцію для кодування взірців сироватки крові/цільної крові в області» (додаток) на виконання наказу МОЗ України від 05.03.2013 № 180 "Про затвердження форм первинної облікової документації і звітності з питань моніторингу епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції та інструкцій щодо їх заповнення" було впроваджено в області окремі регіональні коди контингентів осіб при тестуванні на ВІЛ-інфекцію:

Код 107 М - трудові мігранти

Код 107-МС - статеві партнери трудових мігрантів, які самі ніколи не були трудовими мігрантами.

Дані регіональні коди впроваджено як підкоди, до коду контингентів осіб 107, прийнятого на загальнонаціональному рівні - «дорослі особи з інших груп високого ризику щодо інфікування ВІЛ, обстежені за епідеміологічними показаннями: звільнені з місць позбавлення волі; статеві партнери осіб з груп високого ризику щодо інфікування ВІЛ; безпритульні та бездомні громадяни, жертви сексуального насилля тощо».

Результати впровадження нових регіональних кодів в систему сероепідмоніторингу представлено в таблиці (охоплення тестування на ВІЛ методом ІФА) (табл.6.5).

Як видно з табл.6.5 в кожному наступному півріччі спостерігалося зростання кількості сироваток осіб групи трудових мігрантів та їх найближчого оточення, які направлялися на тестування на ВІЛ в лабораторію Центру профілактики та боротьби із СНІДом із ЗОЗ області.

Впровадження даних кодів у форму епідмоніторингу (табл.1000 Форми ВІЛ-СНІД №1) дало змогу на рівні окремих територіальних одиниць визначати рівень охоплення тестуванням на ВІЛ представників цільової групи від оціночної на даній території та оцінювати ефективність роботи в напрямку залучення до тестування на ВІЛ трудових мігрантів та їх близького оточення в динаміці.

Таблиця 6.5

Результати впровадження нових регіональних кодів в систему сероепідмоніторингу, абс

Заклад	2 півріччя 2013	1 півріччя 2014	2 півріччя 2014
	107-М	107-МС	107-М	107-МС	107-М	107-МС
ОЦПБС	7	1	21	1	1	1
Ужгородська ЦРЛ	33	14	21	12	14	6
Мукачівська ЦРЛ	21	21	39	41	34	24
Виноградівська ЦРЛ	11	-	9	5	47	11
Воловецька ЦРЛ	2	-	-	-	-	-
В.Березнянська ЦРЛ	9	15	91	-	82	-
Берегівська ЦРЛ	133	8	105	16	42	13
Хустська ЦРЛ	95	181	203	117	321	137
Міжгірська ЦРЛ	39	-	-	-	35	-
Перечинська ЦРЛ	-	-	-	-	-	-
Свалявська ЦРЛ	-	-	2	1	1	-
Іршавська ЦРЛ	9	2	31	19	10	17
Рахівська ЦРЛ	50	-	45	-	59	-
Тячівська ЦРЛ	28	11	30	21	20	-
Всього направлено осіб по області	437	253	607	233	671	219

Також з'явилась можливість отримання інформації щодо абсолютної кількості та відсотку виявлених позитивних результатів тестування на ВІЛ серед обстежених представників даної регіональної ГПР інфікування ВІЛ (табл.6.6).

Як видно із даних табл. 6.6, за результатами 2014 року (повний календарний рік, протягом якого вже працювала оптимізована форма сероепідмоніторингу) із 1278 тестованих сироваток крові, отриманих від трудових мігрантів, позитивними на наявність антитіл до ВІЛ виявилися 10 сироваток (0,78%).

Відсоток позитивних на антитіла до ВІЛ сироваток в даній групі обстежених за даними результатів сероепідеміологічного моніторингу поширення ВІЛ (таблиця 1000 (додаток Ф)) за 2014 рік перевищував такий в загальнонаціональних ГПР інфікування ВІЛ в області: споживачі ін'єкційних наркотиків - 0,21% (1 позитив із 469 обстежених сироваток); робітники комерційного сексу - 0% (жодного позитиву із 183 тестованих сироваток); чоловіки, які практикують секс з чоловіками - 0,29% (1 позитив із 334 сироваток), серед осіб, у яких було діагностовано інфекції, що передаються переважно статевим шляхом - 0,06% (1 позитив із 1571 обстеженої сироватки).

Таблиця 6.6

Результати виявлення ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів та їх близького оточення за даними сероепідмоніторингу, абс

заклад	2 півріччя 2013	1 півріччя 2014	2 півріччя 2014
	107-М	+*	107-МС	+*	107-М	+*	107-МС	+*	107-М	+*	107-МС	+*
ОЦПБС	7	1	1	-	21	1	1	-	1	1	1	-
Ужгородська ЦРЛ	33	-	14	-	21	-	12	-	14	-	6	-
Мукачівська ЦРЛ	21	-	21	-	39	-	41	-	34	-	24	-
Виноградівська ЦРЛ	11	-	-	-	9	1	5	-	47	-	11	-
Воловецька ЦРЛ	2	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
В.Березнянська ЦРЛ	9	-	15	-	91	-	-	-	82	-	-	-
Берегівська ЦРЛ	133	-	8	-	105	-	16	-	42	-	13	-
Хустська ЦРЛ	95	1	181	-	203	2	117	-	321	3	137	-
Міжгірська ЦРЛ	39	-	-	-	-	-	-	-	35	-	-	-
Перечинська ЦРЛ	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Свалявська ЦРЛ	-	-	-	-	2	-	1	-	1	-	-	-
Іршавська ЦРЛ	9	-	2	-	31	-	19	-	10	-	17	-
Рахівська ЦРЛ	50	-	-	-	45	1	-	-	59	-	-	-
Тячівська ЦРЛ	28	1	11	-	30	1	21	-	20	-	-	-
Всього по області	437	3	253	0	607	6	233	0	671	4	219	0

+* позитивні результати тестування на ВІЛ

Отже, впровадження пропонованих нами додаткових кодів сероепідмоніторингу оптимізованої системи епіднагляду за ВІЛ дозволяють проводити не лише визначення показника охоплення тестуванням на ВІЛ представників цільової групи населення (трудових мігрантів та, окремо, статевих партнерів трудових мігрантів (близьке оточення) протягом року в розрізі адміністративних територій області, але і визначати показники поширеності ВІЛ-інфекції в даній регіональній ГПР без проведення окремих спеціальних епідеміологічних досліджень.

Важливим компонентом оптимізованої системи епіднагляду за ВІЛ в середовищі ТМ та їх близького оточення є наявність рутинного інструменту визначення приналежності ВІЛ-інфікованої особи до цільової групи дослідження. В нашому дослідженні факт належності зареєстрованих дорослих ВІЛ-інфікованих осіб до групи трудових мігрантів та їх близького оточення визначався за результатами проведеного спеціального епідеміологічно-поведінкового дослідження серед дорослих ВІЛ-інфікованих осіб, вперше виявлених і поставлених на диспансерний облік в Закарпатській області протягом 2007-2013 років (результати відображено у 5 розділі дисертації). З метою впровадження інструменту визначення приналежності вперше виявлених ВІЛ-інфікованих осіб до даної регіональної ГПР в рутинному режимі нами було підготовлено та видано наказ управління охорони здоров'я ОДА від 10.06.13. №354-о «Про виконання п.47 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 502-1/о та п.28 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 502-2/о, затверджених наказом МОЗ України від 05.03.13. №180», де внесено зміни до розділів додаткової інформації про офіційно зареєстровану ВІЛ-інфіковану особу в області форм первинної облікової документації №502-1/о «Реєстраційна карта ВІЛ-інфікованої особи» та №502-2/о «Повідомлення про зміни в Реєстраційну карту ВІЛ-інфікованої особи».

Зокрема в п.25. Додаткова інформація про ВІЛ-інфіковану особу, форми первинної облікової документації №502-1/о «Реєстраційна карта ВІЛ-інфікованої особи» (Додаток Х) :

До розділу А додатку 1 наказу: «За умови застосування однієї з форм поведінки пацієнт належить до:»

додано пункт 2.1 - трудових мігрантів

До розділу Б додатку 1 наказу: «Належність пацієнта до групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ (з урахуванням положень наказу МОЗ України від 08.02.13. №104 «Про затвердження Переліку та Критеріїв визначення груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ»)» додано

п. 7 - трудовий мігрант

п. 8 - статевий партнер трудового мігранта

Дане впровадження дозволило проводити визначення приналежності осіб з числа нових випадків офіційно зареєстрованого ВІЛ-інфікування до регіональної групи підвищеного ризику інфікування ВІЛ - трудові мігранти та їх найближче оточення без проведення окремих епідеміологічно-поведінкових досліджень.

Так, протягом 2014 календарного року за даними аналізу доповнених форм первинної облікової документації із 58 ВІЛ-позитивних дорослих осіб (старше 18 років) - 33 особи (56,9%) являються трудовими мігрантами або їх найближчим оточенням (постійними статевими партнерами трудових мігрантів).

6.7 Переваги міжсекторальної системи організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів над існуючою ситуацією

Наступним кроком дослідження було визначення переваг запропонованої міжсекторальної системи організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів над існуючою ситуацією. Отримані в ході даної роботи дані наведено в табл.6.7.

Таблиця 6.7

Переваги запропонованої системи над існуючою ситуацією

Існуюча ситуація	Запропонована система
Проблемами профілактики ВІЛ-інфекції серед усіх ГПР займаються в основному медичні працівники спеціалізованих закладів охорони здоров'я	Питаннями профілактики ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення займаються медичні працівники всіх рівнів надання медичної допомоги населенню
Не залучено до профілактичної роботи щодо поширення ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів медичних працівників первинної ланки	Активна участь медичних працівників первинної ланки в профілактичній роботі та наданні КіТ на ВІЛ трудовим мігрантам та їх близькому оточенню
Відсутність комплексного між- секторального підходу до проведення профілактичної роботи в групі трудових мігрантів та їх близького оточення	Міжсекторальний підхід з залученням до профілактичної роботи заінтересованих осіб, партнерських організацій, установ та органів
Відсутність координації між- секторальної діяльності щодо профілактики ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення	Координація діяльності усіх зацікавлених установ та організацій на регіональному рівні обласною координаційною радою з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу
Відсутність моральної складової в профілактичній діяльності щодо поширення ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення	Моральна складова забезпечується участю Церкви в формуванні безпечної поведінки та моральної складової профілактичного напрямку діяльності усіх зацікавлених партнерів
Звернення трудових мігрантів за медичною допомогою в пізніх стадіях ВІЛ-інфекції і виявлення факту інфікування лише за клінічними показами	Звернення за КіТ в період тимчасового повернення до дому, раннє виявлення факту ВІЛ-інфікування і забезпечення своєчасного надання медичної допомоги
Відсутність прихильності до КіТ на ВІЛ у представників групи трудових мігрантів та їх близького оточення	Формування прихильності до КіТ на ВІЛ з визначенням переваг знання власного ВІЛ-статусу у представників групи трудових мігрантів та їх близького оточення

Базуючись на наведених в табл. 6.7 даних можна константувати про переваги міжсекторальної системи організації протидії розвитку ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення над існуючою ситуацією.

Переваги полягають:

- в структурному плані: забезпечення міжсекторальної взаємодії учасників медичної та немедичної складової системи в процесі профілактичної роботи щодо попередження поширення ВІЛ-інфекції в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення з забезпеченням координації діяльності всіх залучених до процесу учасників обласною координаційною радою з питань протидії ВІЛ-інфекції і туберкульозу; впровадження статистичного обліку та системи епіднагляду за ВІЛ-інфекцією в середовищі трудових мігрантів та їх близького оточення;

- у процесному плані: забезпечення трудових мігрантів та їх близького оточення необхідною всебічною інформацією з питань шляхів передачі та профілактики інфікування ВІЛ; можливості та місця добровільного та, за бажанням, анонімного отримання КіТ на ВІЛ; отримання спеціалізованої медичної допомоги у випадку виявлення ВІЛ-позитивного статусу; мотивації до зміни ризикованої щодо ВІЛ поведінки в сторону більш безпечної.

І як результат - формування безпечної поведінки щодо ВІЛ-інфікування і прихильності до отримання послуг КіТ на ВІЛ та активної диспансеризації у випадку виявлення факту ВІЛ-інфікування.

Висновки за розділом

1. Представлені концептуальні підходи до розробки міжсекторальної системи організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів та їх близького оточення, на основі яких розроблена концептуальна модель міжсекторальної системи організації протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції серед трудових мігрантів та їх близького оточення. В основу моделі покладено міжсекторальну взаємодію учасників в процесі проведення профілактичної роботи за основним місцем проживання представників цільової групи - в період підготовки до міграції та в період тимчасового чи повного повернення за постійним місцем проживання; своєчасне обстеження та діагностика ВІЛ-інфекції з наступним лікуванням та недопущенням розповсюдження ВІЛ-інфекції серед населення області. Концептуальна модель визначає міжсекторальний підхід впливу на цільову групу програми, координацію та комунікацію ...