Лікування і реабілітація при пошкодженнях та запальних захворюваннях щелепно-лицевої ділянки із урахуванням психофізіологічного стану пацієнтів

1,41±0,12

1,56±0,09

1,73±0,08 а

2,12±0,11 а,б

2n0=179

1,43±0,10

1,94±0,08 а, б, с

2,18±0,07 а, с

2,61±0,08 а,б, с

ОНІ-S

1n0=147

1,22±0,11

1,35±0,09

1,48±0,09 а

1,44±0,10 а

2n0=179

1,29±0,14

1,67±0,09 а, с

1,75±0,11а, с

1,79±0,12 а, с

КПВ

1n0=147

12,1±1,1

14,3±1,8

14,3±1,8

14,3±1,8

2n0=179

10,6±0,6

12,1±0,3 а, б

12,1±0,3

12,7±0,5 а

ЗВСК

1n0=147

48,6±3,2

50,2±1,4 а

55,4±2,0 а

57,3±2,1 а

2n0=179

55,1±2,3 с

52,7±1,8

52,1±1,1

50,8±1,4 а, с

CPITN

1n0=147

1,92±0,10

2,07±0,10

2,18±0,09 а

2,24±0,08 а

2n0=179

2,04±0,09

2,37±0,10 а, б, с

2,59±0,08 а,б,с

2,74±0,08 а, с

Примітка: а - достовірні відмінності у порівнянні з відповідним показником І етапу КМ, при р?0,05; б - достовірні відмінності у порівнянні з відповідним показником попереднього етапу КМ, при р?0,05; с - достовірні відмінності між групами 1n0 та 2n0 на конкретному етапі КМ, при р?0,05

Однак, в процесі КМ виявлено, що показники РМА пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД достовірно (р?0,05) погіршувалися в першому та другому імобілізаційному та післяімобілізаційному періодах (відповідно 1,94±0,08 од, 2,18±0,07 од та 2,61±0,08 од). При захворюваннях ЩЛД динаміка змін РМА мала дещо іншу закономірність, зокрема - достовірне (р?0,05) зростання показниківа РМА зареєстровано у пізньому та віддаленому післяопераційних періодах (відповідно 1,73±0,08 од, 2,18±0,07 од та 2,12±0,11 од). Одже, за умов однакової виразності показників РМА на І-му етапі КМ, більш ранні та виразні запальні зміни пародонту формувалися у пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД.

Клініко-статистичний аналіз показників РМА (див. рис. 3.12) дозволив отримати графічну та поліномінальну (кількісну) моделі змін РМА на етапах КМ пацієнтів порівнюваних груп.

Наявність цих кількісних залежностей дозволяє визначати очікувані показники РМА залежно від термінів впливу клініко-технологічних факторів (тривалість імобілізації, триввалість від початку хірургічного лікування, інших).

Порівняльний аналіз змін індексу гігієни порожнини рота (ОНІ-S) виявив (рис. 3.13), що на І-му етапі КМ групи пацієнтів достовірно не відрізнялись за середніми показниками ОНІ-S (при захворюваннях - 1,22±0,11 од, при пошкодження -1,29±0,14 од, р>0,05).

Однак, в процесі КМ виявлено, що показники ОНІ-S пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД достовірно (р?0,05) погіршились в першому імобілізаційному періоді (відповідно, сягнувши 1,67±0,09 од) та практично залишалися незмінними на наступних етапах КМ. При захворюваннях ЩЛД динаміка змін ОНІ-S мала дещо іншу закономірність, зокрема - достовірне (р?0,05) зростання показниківа ОНІ-S зареєстровано у пізньому післяопераційну періоді (до 1,48±0,09 од), тоді як на настпних етапах КМ залишалися стабільно підвищеними. Одже, за умов однакової виразності показників ОНІ-S на І-му етапі КМ, більш ранні та виразні порушення гігієни ротової порожнини мали місце у пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД.

Клініко-статистичний аналіз показників ОНІ-S (див. рис. 3.13) дозволив отримати графічну та поліномінальну (кількісну) моделі змін на етапах КМ пацієнтів порівнюваних груп. Наявність цих кількісних залежностей дозволяє визначати очікувані показники ОНІ-S залежно від термінів впливу клініко-технологічних факторів (тривалість імобілізації, терміни від початку хірургічного лікування, інших)

Порівняльний аналіз змін гемодинамічних показників вакуумпресурної зональної стійкості капілярів ясен (ВЗСК) виявив, що ще на І-му етапі КМ групи пацієнтів достовірно відрізнялись за середніми показниками (при захворюваннях - 48,6±3,2 с, при пошкодження - 55,1±2,3 с, р<0,05). А в процесі КМ виявлено, що показники ВЗСК пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД достовірно (р?0,05) погіршувалися в І-му та ІІ-му імобілізаційному та в післяімобілізаційному періоді (сягнувши 50,8±1,4 с). При захворюваннях ЩЛД динаміка змін РМА мала дещо іншу закономірність, зокрема - достовірне (р?0,05) зростання середніх показниківа ВЗСК зареєстровано у пізньому та віддаленому періодах (відповідно, 57,3±2,1 с).

Отже, за умов первинно різної виразності показників ВЗСК на І-му етапі КМ, більш негативні зміни зареєстровано у пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД, що можна пояснити порушенням гемодинамічно-мікроциркуляторного забезпечення. Клініко-статистичний аналіз показників ВЗСК (див. рис. 3.14) дозволив отримати графічну та поліномінальну (кількісну) моделі змін на етапах КМ пацієнтів порівнюваних груп. Наявність цих кількісних залежностей дозволяє визначати очікувані показники ВЗСК залежно від термінів впливу клініко-технологічних факторів (тривалість імобілізації, триввалість від початку хірургічного лікування, інших).

Порівняльний аналіз потреби у лікуванні пародонту (CPITN, од) виявив, що на І-му етапі КМ групи пацієнтів достовірно не відрізнялись за середніми показниками.

В процесі КМ виявлено, що показники CPITN пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД достовірно (р?0,05) погіршувалися (зростала потреба!) в І-му, ІІ-му імобі-лізаційному та післяімобілізаційному періодах (сягаючи 2,74±0,08 од). При захворюваннях ЩЛД динаміка змін CPITN мала дещо іншу закономірність: достовірне (р?0,05) зростання середніх показниківа CPITN зареєстровано у пізньому та віддаленому післяопераційних періодах (відповідно сягнувши у 2,24±0,08 од).

Клініко-статистичний аналіз показників CPITN дозволив отримати графічну та поліномінальну (кількісну) моделі змін на етапах КМ пацієнтів порівнюваних груп. Наявність цих кількісних залежностей дозволяє визначати очікувані показники потреби у лікуванні пародонту залежно від термінів впливу клініко-технологічних факторів (тривалість імобілізації, тривалість від початку хірургічного лікування, інших).

Стандартизовані індекси показників стоматологічного статусу пацієнтів досліджуваних груп демонструють виявлені залежності між узагальненим індексом потреби у лікуванні пародонту (зростання якого зареєстровано на 10-40%) та іншими показниками. Так, при пошкодженнях ЩЛД найбільш значимими та впливовими факторами (перші три ранги) є РМА, стан гігієни ротової порожнини та ЗВСК, а потреба у лікуванні пародонту зростає у післяімобілізаційному періоді на 35-40%. При захворюваннях ЩЛД найбільш значимими факторами (перші три ранги) є: РМА, стан гігієни ротової порожнини та ЗВСК, а потреба у лікуванні пародонту у відділеному післяопераційному періоді зростає на 12-18%.

Ці зміни, також, можуть залежати від первісного стану стоматологічного статусу, етапу лікування, клініко-технологічних факторів: застосування хірургічного методу, імобілізації, термінів від початку лікування та інших факторів (що більш детально розглянуті у наступному пункті поточного підрозділу.

3.3.2 Фактори ризику формування патології пародонту на етапах лікування запальних захворювань та пошкоджень щелепно-лицевої ділянки

Пошкодження щелепно-лицевої ділянки.

Дослідження факторів ризику формування патології пародонту виявило, із понад 30 можливих факторів, 20 - є значими та прогностично цінними для пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД.

Так, найбільш інформативним виявилася наявність зміщення кісткових фрагментів при переломі (табл. 3.14); ці прояви мали місце серед 81,6±3,5% пацієнтів з CPITN?2 та лише серед 24,1±5,8% пацієнтів з CPITN<2 у віддаленому післяімобілізаційному періоді (р?0,001). Загальна інформативність фактора склала 3,295 біт, а рівень відносного ризику формування патології пародонту за умов наявності зміщених кісткових фрагментів практично в 10 разів вище (-ПК=-6,1 пат, +ПК=+5,3 пат). Високоінформативним (І=3,006 біт) виявився фактор наявності у щілині перелому зубів, що серед пацієнтів з CPITN?2 у віддаленому післяімобілізаційному періоді реєструвалось достовірно (р?0,001) частіше, ніж серед пацієнтів з CPITN<2 (відповідно 41,6+4,4% та 12,7+4,5% осіб). Наявність тютюнопаління, як фактор ризику формування патології пародонту - високоінформативний клінічний індикатор (І=2,690 біт); наявність паління цигарок з формуванням відповідної залежності та тютюнової інтоксикації підвищує ризик патології пародонту у 8-10 разів. Виявлено, що серед пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД, яки мали патологію пародонту у віддаленому післяімобілізаційному періоді палили (73,0±4,0)% осіб, що достовірно (р?0,001) перевищує частоту паління серед пацієнтів з відсутністю патології пародонту (див. табл. 3.14).

Таблиця 3.14 Прогностичне значення окремих факторів формування потреби у лікуванні патології пародонту у пацієнтів з пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки

Ранг фактора	фактори	Пацієнти з пошкодженням ЩЛД (2n0=179)	Прогностичне значення	Інформативність критерія
		CPITN?2 2n1=125	CPITN<2 2n2=54
	Індикатори	градації	абс.	Р±m (%)	абс.	Р±m (%)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Наявність зміщення при переломі	ні	23	18,4±3,5	41	75,9±5,8	-6,1	1,771
		так	102	81,6±3,5	13	24,1±5,8	+5,3	1,525
	?2=30,0	р<0,0001	всього	125	100,0	54	100,0	-	3,295
2	Направленість щілини перелому (А-під кутом, Б- симетрично, В - зуб в щілині перелому)	А	11	8,8±2,5	31	58,2±6,7	-8,2	2,025
		Б	62	49,6±4,5	16	29,1±6,1	+2,3	0,238
		В	52	41,6+4,4	7	12,7+4,5	+5,1	0,743
	?2=28,0	р<0,0001	всього	125	100,0	54	100,0	-	3,006
3	Тютюнова залежність	так	89	73,0±4,0	11	20,4±5,5	+5,5	1,457
		ні	33	27,0±4,0	43	79,6±5,5	-4,6	1,233
	?2=24,0	р<0,0001	всього	125	100,0	54	100,0	-	2,690
4	ОНІ-S	?1,6 од	134	74,9±3,2	64	35,8±3,6	-3,2	0,628
		>1,6 од	45	25,1±3,2	115	64,2±3,6	+4,1	0,797
	?2=15,0	р=0,0001	всього	179	100,0	179	100,0	-	1,424
5	Черепно-мозкові травми в анамнезі	так	59	47,2±4,5	6	11,1±4,3	+6,3	1,134
		ні	66	52,8±4,5	48	88,9±4,3	-2,2	0,408
	?2=11,0	р<0,0001	всього	125	100,0	54	100,0	-	1,542
6	Дефекти зубного ряду з та без ОК	так	108	86,4±3,1	31	57,4±6,7	+1,8	0,257
		ні	17	13,6±3,1	23	42,6±6,7	-4,9	0,719
	?2=10,0	р<0,0001	всього	125	100,0	54	100,0	-	0,976
7	Початок лікування (годин після травми)	? 12	14	11,2±2,8	18	33,3±6,4	-4,8	0,524
		12-36	59	47,2±4,5	28	51,9±6,8	-0,4	0,009
		?36	52	41,6±4,4	8	14,8±4,8	+4,5	0,601
	?2=9,0	р<0,0001	всього	125	100,0	54	100,0	-	1,134
8	РМА	? 1,0	36	20,1±3,0	5	2,8±1,2	+1,8	0,742
		> 1,0	143	79,9±3,0	174	97,2±1,2	-8,5	0,074
	?2=7,0	р=0,0001	всього	179	100,0	179	100,0	-	0,816
9	Наркозалежність	так	26	20,8±3,6	1	1,9±1,8	+10,0	0,995
		ні	99	79,2±3,6	53	98,1±1,8	-1,0	0,088
	?2=5,0	р<0,001	всього	125	100,0	54	100,0	-	1,083
10	Аномалії росту зубів	так	39	31,2±4,1	5	9,3±3,9	+5,3	0,579
		ні	86	68,8±4,1	49	90,7±3,9	-1,2	0,132
	?2=5,0	р<0,002	всього	125	100,0	54	100,0	-	0,711
11	Зловживання алкоголем	так	94	75,2±3,9	26	48,1±6,8	+1,9	0,262
		ні	31	24,8±3,9	28	39,6±6,8	-3,2	0,433
	?2=5,0	р<0,0001	всього	125	100,0	54	100,0	-	0,695
12	Наявність тимчасової імобілізації	так	7	5,6±2,1	11	20,4±5,5	-5,6	0,414
		ні	118	94,4±2,1	43	79,6±5,5	+0,8	0,055
	?2=5,0	р<0,003	всього	125	100,0	54	100,0	-	0,469
13	Вік (років)	?30	54	43,2±4,4	20	36,4±6,7	+0,5	0,013
		30-34	28	22,4±3,7	14	25,5±5,9	-0,5	0,008
		35-39	24	19,2±3,5	19	34,5±6,4	-2,5	0,196
		?40	19	15,2±3,2	1	1,8±1,0	+9,2	0,617
	?2=4,0	р<0,016	всього	125	100,0	54	100,0	-	0,835
14	Характер перелому	лінійний	21	16,8±3,8	19	35,2±6,5	-3,2	0,294
		оскольчаитий	26	20,8±3,6	11	20,4±5,5	+0,1	0,001
		комбінований	78	62,4±4,3	24	44,4±6,8	+1,5	0,132
	?2=3,0	р<0,020	всього	125	100,0	54	100,0	-	0,428
15	Наявність ХЗ ШКТ	так	41	32,8±4,2	8	14,8±4,8	+3,5	0,310
		ні	84	67,2±4,2	46	85,2±4,8	-1,1	0,093
	?2=3,0	р<0,013	всього	125	100,0	54	100,0	-	0,403
16	Локалізація перелому НЩ	(А) тіло	61	48,8±4,5	24	44,4±6,8	+0,4	0,009
		(Б) гілка	13	10,4±2,7	13	24,1±5,8	-3,7	0,249
		А+Б	51	40,8±4,4	17	31,5±6,3	+1,1	0,052
	?2=2,0	р<0,050	всього	125	100,0	54	100,0	-	0,311
17	Пошкодження ВЩ+НЩ	так	21	16,8±3,3	3	5,6±3,1	+4,8	0,270
		ні	104	83,2±3,3	51	94,4±3,1	-0,5	0,031
	?2=2,0	р<0,043	всього	125	100,0	54	100,0	-	0,301
18	ХЗ БЛС в анамнезі	так	32	25,6±3,9	7	13,0±4,6	+2,9	0,187
		ні	93	74,4±3,9	47	87,0±4,6	-0,7	0,043
	?2=1,0	р<0,050	всього	125	100,0	54	100,0	-	0,230
19	ЗВСК	?60 сек	115	51,1±3,3	92	40,9±3,3	+1,0	0,050
		?60 сек	110	48,9±3,3	133	59,1±3,3	-0,8	0,042
	?2=1,0	р=0,030	всього	179	100,0	179	100,0	-	0,092
20	КПВ	?10	77	43,0±3,7	61	34,1±3,5	+1,0	0,045
		>10	102	57,0±3,7	118	65,9±3,5	-0,6	0,028
	?2=1,0	р=0,082	всього	179	100,0	179	100,0	-	0,073
Примітка: ?2 - сила впливу відповідного фактора, р - достовірність відмінностей відповідного фактора між групами порівняння, ПК - прогностичні коефіцієнти відповідних градацій фактора (пат), І - інформативність фактора (біт), Р±m (%) - частота відповідних градацій аналізованих факторів, КВП - кардіоваскулярна патологія, КПВ (од) - індекс: каріозні, пломбовані, видалені; РМА (од) - папілярно-маргінально-альвеолярний індекс; ЗВСК (сек)- зональна вакуумпресурна стійкість капілярів пародонту; ОНІ-S (од) - індекс гігієни порожнини рота.

Із наведеного можна дійти висновку, що характер та особливості морфологічних пошкоджень ЩЛД (направленість лінії перелому, наявність зубів у щілині та зміщення кісткових фрагментів) та тютюнопаління (з відповідною никотиновою інтоксикацією) можуть у значній мірі впливати на подальший прогноз стосовно формування патології пародонту на в різних периімобілізаційних періодах.

Сила впливу вищеперелічених трьох факторів - найбільша, коливається у межах (24-30)%, а наявність у доімобілізаційному періоді одночасно цих трьох факторів дозволяє з високою вірогідністю (помилка на рівні 2,0-3,0%) свідчити про формування в післяімобілізаційному періоді патології пародонту.

Аналіз прогностичної цінності первісного (доімобілізаційного) стану гігієни порожнини рота за показниками індексу ОНІ-S виявив, що його інформативність становить 1,424 біт, а при значеннях ОНІ-S понад 1,6 од. ризик розвитку патології пародонту в післяімобілізаційному періоді в 7 разів вищий, а відповідні прогностичні коефіцієнти становлять: при ОНІ-S?1,6 од. - -ПК=-3,2 пат, а при ОНІ-S>1,6 од., відповідно +ПК=+4,1 пат). Одже, незадовільний стан ротової порожнини в доімобілізаційному періоді є значимим (р?0,05) та прогностично цінним фактором стосовно формування патології пародонту у післяімобілізаційному періоді.

На п'ятому ранговому місці за показником впливу (?2=11,0%) - наявність черепно-мозкових травм; виявлено, що у пацієнтів, які мали пошкодження ЩЛД та у яких у післяімобілізаційному періоді сформувалась патологія пародонта частота ЧМТ практично в 5 разів вища (відповідно 47,2±4,5% та 11,1±4,3%, р?0,0001), а відповідні прогностичні коефіцієнти становлять: за відсутності в анамнезі ЧМТ становить -ПК=-2,2 пат, а при ЧМТ - +ПК=+6,3 пат). Одже, наявність ЧМТ в анамнезі в доімобілізаційному періоді є значимим (р?0,0001) та прогностично цінним фактором стосовно формування патології пародонту у післяімобілізаційному періоді.

Виявлено, також, що наявність дефектів зубного ряду (незалежно від наяваності ортопедичної їх корекції) у пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД достовірно (р?0,0001) підвищувало ризик формування патології пародонту в післяімобілізаційному періоді, а відсутність таких дефектів, відповідно зменшувало цей ризик (є фактором антиризику). Підтвердження цьому є достовірно (р?0,0001) більша кількість пацієнтів з дефектами зубного ряду серед осіб, у яких в післяімобілізаційному періоді зросла потреба у лікуванні пародонту (відповідно 86,4±3,1% та 57,4±6,7%).

Стосовно впливу термінів початку лікування пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД на подальшен формування патології пародонту, з'ясовано, що імобілізація у перші 12 год. після травми - зменшує ризик патологіфї пародонту у післяімобілізаційний період, тоді як пізній (понад 36 год з моменту травми) початок лікування таких пацієнтів - збільшує ризик формування патології пародонту в післяімобілізаційному періоді практично в три рази. Прогностичне значення показників РМА (сьоме рангове місце) характеризується високою інформативністю (І=0,816 біт) та відповідними прогностичними індексами: при РМА?1,- од. - +ПК=+1,8 пат, а при РМА>1,0 од., відповідно -ПК=-8,5 пат. Це дозволяє використовувати критерій РМА у якості прогностичної ознаки в алгоритмі прогнозування розвитку патології пародонту у післяімобілізаційному періоді. За результатами клініко-сататистичного аналізу виявлено, що високий рівень інформативності стосовно формування патології пародонту має такий фактор, як наркозалежність (І=1,083 біт). Зокрема, відносний ризик патології пародонту у наркозалежних пацієнтів зросатає практично в 10 р. у порівнянні з іншими пацієнтами: частота наркозалежних серед осіб з патологією пародонту у післяімобілізаційному періоді достовірно перевищує аналогічний показник серед пацієнтів без патології пародонту (відповідно 20,8±3,6% та 1,9±1,8%, р<0,001).

Підвищує також рівень ризику патології пародонту (в 3-4 рази) наявність аномалій росту (розташування) зубів; виявлено що таких осіб серед пацієнтів з патологією пародонту, що сформувалась впродовж імобілізації було достовірно (р<0,002) більше, ніж серед інших пацієнтів цієї групи (відповідно 31,2±4,1% та 9,3±3,9%). Загальна інформативність фактору І=0,711 біт, а прогностичні коефіцієнти: за наявності - +ПК=+5,3 пат, при відсутності аномалій - -ПК=-1,2 пат.

Серед пацієнтів з патологією пародонту, що сформувалася впродовж періоду імобілізації переважали особи, які зловживають алкоголем; таких було достовірно (р<0,0001) більше, ніж в групі пацієнтів без патологіїї пародонту (відповідно 75,2±3,9% та 48,1±6,8%, що визначило високий рівень інформативності цього фактора (І=0,695 біт) та його прогностичне значення (+ПК=+1,9 пат, -ПК=-3,2 пат) в системі прогнозування ризику.

Таблиця 3.15 Алгоритм доімобілізаційної оцінки ризику формування патології пародонту у пацієнтів з пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки

Клінічне значення ознак оцінки ризику формування патології пародонту у віддаленому післяімобілізаційному періоді	Прогностичні коефіцієнти при різних варіантах доімобілізаційного скринінгу
	так	ні
наявність зміщених кісткових фрагментів	+5,3	-6,1
наявність зубів в щілині перелому	+5,1	-8,2
наявність тютюнової залежності	+5,5	-4,6
незадовільна гігієна РП (ОНІ-S>1,6 од)	+4,1	-3,2
черепно-мозкова травма в анамнезі	+6,3	-2,2
наявність дефектів зубного ряду	+1,8	-4,9
початок лікування понад 12 год	+4,5	-4,8
папілярно-маргінально-альвеолярний індекс: РМА>1,0	+8,5	-0,8
наркотична залежність пацієнта	+10,0	-1,0
аномалії росту (розташування) зубів	+5,3	-1,2
зловживання алкоголем	+1,9	-3,2

За даними порівняльного вивчення перелічених вище (перші 10 рангів) та наведених у табл. 3.14 анамнестичних і клініко-технологічних факторів, застосовуючи стандартизовану процедуру визначення діагностичної цінності та прогностичного їх значення, опрацьовано алгоритм прогнозування ризику формування патології пародонту у пацієнтів з пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки (табл. 3.15).

Алгоритм базується на використанні прогностичного значення діагностично цінних показників і структурно має вигляд формалізованої таблиці, яка включає ознаки, прогностичні коефіцієнти (ПК) та шкалу оцінки результату.

До алгоритму внесені лише незалежні ознаки прогнозування. У тих випадках, коли сила кореляційного зв'язку (±rxy) між індикаторними показниками була більшою, ніж ±0,70, згідно з методикою Е.В.Гублера, один із показників виключався із переліку індикаторів.

Застосування табличного алгоритму реалізує патометричний підхід до оцінки ризику формування патології пародонту у пацієнтів з пошкодженням ЩЛД на доімобілізаційному етапі.

Принцип прийняття тактичного рішення у прогностичному алгоритмі досить простий і зводиться до додавання патометричних коефіцієнтів, за умов додержання послідовності аналізу індикаторів.

Клінічний приклад застосування алгоритму.

Приклад, який демонструє використання доімобілізаційної оцінки ризику формування патології пародонту у пацієнтів з пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки: Юрій Н., 39 р., звернувся до спеціалізованого стоматологічного відділення щелепно - лицевої хірургії через 16 год після травматичного пошкодження (перелому) нижньої щелепи.

При рентгенологічному обстеженні пацієнта з'ясовано, що має місце зміщення кісткових фрагментів (ПК1=+5,3) з наявністю у щілині перелому одного із зубів (ПК2=+5,1), не палить та не має інших аддитивних станів (ПК3=-4,6), однак незадовільну гігієну порожнини рота (ОНІ-S>1,6 од) (ПК4=+4,1); в анамнезі - наявність повторних черепно-мозкових травм (ПК5=+6,3); у пацієнта мають місце множинні дефекти зубного ряду (ПК6=+1,8); за спеціалізованою медичною допомогою він звернувся у термін понад 12 годин після травми (ПК7=+4,5); при вивченні його ЗКСС зясовано, що палілярно-маргінально-альвеолярний індекс - РМА>1,0; (ПК8=+8,5); наркотична залежність - відсутня (ПК9=-1,0); аномалії розташування зубів - відсутні (ПК10=-1,2), алкоголем не зловживає (ПК11=-3,2). Після оцінки наявності / відсутності критеріїв виконуємо процедуру прогнозування шляхом підрахунку прогностичної суми: ПС=(+5,3+5,1+(-4,6)+4,1+6,3)=16,2. В зв`язку з досягненням критеріально значимої прогностичної суми (+13), визначаємо наявність високого ризику формування патології пародонта впродовж періоду імобілізації.

Отже, Юрія Н., 39 р., згідно до отриманої індивідуальної оцінки прогнозу слід віднести до третьої реабілітаційної групи з відповідною персоніфікацією лікувально-реабілітаційного комплексу.

Клінічну верифікацію наведеного алгоритму виконано серед 115 пацієнтів спеціалізованого стаціонару (І-ша підгрупа - пацієнти з пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки у яких і віддаленому післяімобілізаційному періоді зареєстровано рівні пореби у лікуванні патології пародонту CPITN?2; ІІ-га - у яких і віддаленому післяімобілізаційному періоді зареєстровано рівні пореби у лікуванні патології пародонту при CPITN<2) і доведено, що частота помилок першого роду (?) становить 4,1% (у 3 із 73 пацієнтів І-ої підгрупи), а помилок (?) другого роду - 4,7% (у 2 із 42 пацієнтів ІІ-ої підгрупи).

Отже, специфічність прогностичного алгоритму становить - 95,9%, а його чутливість - 95,3%, що дозволяє рекомендувати його у якості попереднього етапу при формуванны груп ризику розвитку патології пародонту у пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД.

Захворювання щелепно-лицевої ділянки.

Дослідження факторів ризику формування патології пародонту виявило, із понад 30 можливих факторів, 20 - що є значими та прогностично цінними для пацієнтів з захворюваннями ЩЛД.

Таблиця 3.16 Прогностичне значення факторів формування потреби в лікуванні патології пародонту у пацієнтів з запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки

Ранг фактора	фактори	Пацієнти з захворюваннями ЩЛД (1n0=147)	Прогностичне значення	Інформативність критерія
		CPITN?2 1n1=69	CPITN<2 1n2=78
	Індикатори	градації	абс.	Р±m (%)	абс.	Р±m (%)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Черепно-мозкова травма в анамнезі	так	43	62,3±5,8	7	9,0±3,2	+8,4	2,245
		ні	26	37,7±5,8	71	91,0±3,2	-3,8	1,022
	?2=31,0	р<0,0001	всього	69	100,0	78	100,0	-	3,266
2	Наявність КВП	так	44	63,8±5,8	17	21,8±4,7	+4,7	0,978
		ні	25	36,2±5,8	61	78,2±4,7	-3,3	0,701
	?2=18,0	р<0,0001	всього	69	100,0	78	100,0	-	1,680
3	Наркозалежність	так	21	30,4±5,5	2	2,6±1,8	+10,1	1,497
		ні	48	69,6±5,5	76	97,4±1,8	-1,4	0,204
	?2=14,0	р<0,0001	всього	69	100,0	78	100,0	-	1,701
4	Тютюнова залежність	так	38	55,1±6,0	14	17,9±4,3	+4,8	0,904
		ні	31	44,9±6,0	64	82,1±4,3	-2,6	0,486
	?2=14,0	р<0,0001	всього	69	100,0	78	100,0	-	1,389
5	Зловживання алкоголем	так	41	59,4±5,9	18	23,1±4,8	+4,1	0,746
		ні	28	40,6±5,9	60	76,9±4,8	-2,8	0,505
	?2=13,0	р<0,0001	всього	69	100,0	78	100,0	-	1,251
6	Локалізація (обсяги) запалення	обм.	49	71,0±5,5	27	34,6±5,4	+3,1	0,568
		обш.	20	29,0±5,5	51	65,4±5,4	-3,5	0,643
	?2=13,0	р<0,0001	всього	69	100,0	78	100,0	-	1,211
7	Часті тривалі ГРВІ в анамнезі	так	48	69,6±5,5	27	34,6±5,4	+3,0	0,530
		ні	21	30,4±5,5	51	65,4±5,4	-3,3	0,580
	?2=12,0	р=0,0001	всього	69	100,0	78	100,0	-	1,110
8	Дефекти зубного ряду	так	59	85,5±4,2	42	53,8±5,6	+2,0	0,318
		ні	10	14,5±4,2	36	46,2±5,6	-5,0	0,796
	?2=11,0	р<0,0001	всього	69	100,0	78	100,0	-	1,114
9	Аномалії росту зубів	так	24	34,8±5,7	6	7,7±3,0	+6,5	0,888
		ні	45	65,2±5,7	72	92,3±3,0	-1,5	0,204
	?2=11,0	р<0,0001	всього	69	100,0	78	100,0	-	1,092
10	Терміни хірургічного втручання	І	10	14,5±4,2	32	41,0±5,6	-4,5	0,600
		ІІ	28	40,6±5,9	29	37,2±5,5	+0,3	0,006
		ІІІ	31	44,9±6,0	17	21,8±4,7	+3,1	0,363
	?2=9,0	р<0,0001	всього	69	100,0	78	100,0	-	0,969
11	Алергологічний анамнез	так	28	40,6±5,9	11	14,1±3,9	+4,6	0,608
		ні	41	59,4±5,9	67	85,9±3,9	-1,6	0,212
	?2=8,0	р=0,0001	всього	69	100,0	78	100,0	-	0,820
12	Захв. респіраторної системи	так	24	34,8±5,7	9	11,5±3,6	+4,8	0,557
		ні	45	65,2±5,7	69	88,5±3,6	-1,3	0,154
	?2=7,0	р<0,0010	всього	69	100,0	78	100,0	-	0,711
13	Вік (років)	?30	27	39,1±5,9	23	29,5±5,2	+1,2	0,059
		30-34	14	20,3±4,8	18	23,1±4,8	-0,5	0,008
		35-39	18	26,1±5,3	35	44,9±5,6	-2,3	0,221
		?40	10	14,5±4,2	2	2,6±1,8	+7,5	0,018
	?2=6,0	р<0,010	всього	69	100,0	78	100,0	-	0,737
14	Наявність патології травної системи	так	26	37,7±5,8	12	15,4±4,1	+3,9	0,434
		ні	43	62,3±5,8	66	84,6±4,1	-1,3	0,148
	?2=6,0	р<0,0020	всього	69	100,0	78	100,0	-	0,582
15	ЗВСК	?60 сек	76	51,7±4,1	112	76,2±3,5	-1,7	0,206
		?60 сек	71	48,3±4,1	35	23,8±3,5	+3,1	0,376
	?2=6,0	р=0,0001	всього	147	100,0	147	100,0	-	0,582
16	ОНІ-S	?1,6 од	119	81,0±3,2	88	59,9±4,0	+1,3	0,138
		>1,6 од	28	19,0±3,2	59	40,1±4,0	-3,2	0,341
	?2=5,0	р=0,0001	всього	147	100,0	147	100,0	-	0,480
17	РМА	? 1,0	29	19,7±3,3	11	7,5±2,2	+4,2	0,258
		> 1,0	118	80,3±3,3	136	92,5±2,2	-0,6	0,038
	?2=3,0	р=0,0020	всього	147	100,0	147	100,0	-	0,296
18	КПВ	?10	73	49,7±4,1	53	36,1±4,0	+1,4	0,095
		>10	74	50,3±4,1	94	63,9±4,0	-1,1	0,071
	?2=2,0	р=0,0180	всього	147	100,0	147	100,0	-	0,165
19	Мезіальний прикус	так	12	17,4±4,6	5	6,4±2,8	+4,3	0,238
		ні	57	82,6±4,6	73	93,6±2,8	-0,5	0,030
	?2=1,0	р<0,0380	всього	69	100,0	78	100,0	-	0,268
-	Біпрогнатичний прикус	так	5	7,2±3,1	2	2,6±1,8	+4,5	0,106
		ні	64	92,8±3,1	76	97,4±1,8	-0,2	0,005
	?2=1,0	р<0,186	всього	69	100,0	78	100,0	-	0,111
-	Дистальний прикус	так	11	15,9±4,4	5	6,4±2,8	+3,9	0,189
		ні	58	84,1±4,4	73	93,6±2,8	-0,4	0,022
	?2=2,0	р<0,0650	всього	69	100,0	78	100,0	-	0,211
Примітка: ?2 - сила впливу відповідного фактора, КВП - кардіоваскулярна патологія.

Так, найбільш інформативним виявилася наявність в анамнезі пацієнтів ЧМТ (див. табл. 3.16); ЧМТ мала місце серед 62,3±5,8% пацієнтів з CPITN?2 та лише серед 9,0±3,2% пацієнтів з CPITN<2 у віддаленому післяхірургічному періоді (р?0,0001). Загальна інформативність фактора склала 3,266 біт, а рівень відносного ризику формування патології пародонту за умов наявності ЧМТ практично в 12 разів вище (-ПК=-3,8 пат, +ПК=+8,4 пат). Високоінформативним (І=1,680 біт) виявився фактор наявності коморбідної з захворюванням ЩЛД кардіоваскулярної патології, частота якої серед пацієнтів з CPITN?2 достовірно (р?0,0001) була вищою, ніж серед пацієнтів з CPITN<2 у віддаленому післяхірургічному періоді (відповідно 63,8±5,8% та 21,8±4,7%). Рівень відносного ризику формування патології пародонту за умов наявності КВП практично в 7 разів вищий (-ПК=-3,3 пат, +ПК=+4,7 пат).

За результатами клініко-статистичного аналізу виявлено, що високий рівень інформативності стосовно формування патології пародонту у пацієнтів з захворюваннями ЩЛД має такий фактор (?2=14,0%), як наркозалежність (І=1,701 біт). Зокрема, відносний ризик патології пародонту у наркозалежних пацієнтів зростає практично в 11 р. у порівнянні з іншими пацієнтами: частота наркозалежних серед осіб з патологією пародонту у віддаленому післяхірургічному періоді достовірно перевищує аналогічний показник серед пацієнтів без патології пародонту (відповідно 30,4±5,5% та 2,6±1,8%, р<0,0001).

Аналогічною закономірністю впливу (?2=13,0%) характеризувався фактор зловживання алкоголем; який мав місце серед 30,4±5,5% пацієнтів з CPITN?2 та лише серед 23,1±4,8% пацієнтів з CPITN<2 у віддаленому післяхірургічному періоді (р?0,0001). Загальна інформативність фактора склала 1,251 біт, а рівень відносного ризику формування патології пародонту - практично в 8 разів вищий (-ПК=-2,8 пат, +ПК=+4,1 пат).

Частота тютюнової залежності у пацієнтів з патологією пародонту, що сформувалася у віддаленому післяопераційному періоді, достовірно (р?0,0001) перевищувала аналогічний показник серед осіб з захворюваннями ЩЛД та без патології пародонту (відповідно 55,1±6,0% та 17,9±4,3%). Загальна інформативність фактора склала 1,389 біт, а рівень відносного ризику формування патології пародонту за умов наявності тютюнопаління зростає практично в 7 разів (-ПК=-2,6 пат, +ПК=+4,8 пат).

За результатами клініко-статистичного аналізу виявлено, що високий рівень інформативності стосовно формування патології пародонту у пацієнтів з захворюваннями ЩЛД має такий фактор (?2=13,0%), як обсяги хірургічного втручання (І=1,311 біт). Зокрема, відносний ризик патології пародонту у пацієнтів зі значним обсягом втручань зростає практично в 6 разів у порівнянні з п...