Місце та роль фетоплацентарної системи у розвитку синдрому затримки росту плода

При СЗРП III ступеня відзначається висока частота морфологічних ознак порушень материнського кровотока - 71,4%, що достовірно вище за аналогічний показник у групі СЗРП I ступеня (табл. 7.1.5).

Переважали ознаки тривалого помірного порушення кровотока - 45,7%. Тільки в цій групі СЗРП відзначені зони зі значним гострим порушенням кровотока - 5,7. У контрольній групі вагітних порушень материнського кровотока не спостерігалося.

Морфологічні прояви порушень материнського кровотока при СЗРП III ступеня були схожі на СЗРП II ступеня (табл. 7.1.6): переважали помірно виражені порушення кровотока тривалого характеру, що проявляються інфарктами, афункційними зонами, тромбозом міжворсинчастого простору.

Таблиця 7.1.5

Характер порушення материнського кровотока при СЗРП різного ступеня важкості

Клінічні групи	Частота порушень (%)	Тривале порушення кровотока (%)	Гостре порушення кровотока (%)
		помірне	значне	помірне	значне
I гр. (СЗРП І ст.)	32	24	4	4	-
II гр. (СЗРП II ст.)	62,2*	37,8	17,8*	6,7	-
III гр. (СЗРП III ст.)	71,4*	45,7*	8,6	11,4*	5,7

Примітка: достовірність різниці порівняно із СЗРП I ступеня: * р<0,05

Частота й характер морфологічних проявів порушення материнського кровотока при СЗРП III ступеня подано на рис. 7.1.20. При СЗРП III ступеня кількість синцитіальних вузлів у ворсинах була значно підвищеною в 74,3 % спостережень.

Таблиця 7.1.6

Частота й характер морфологічних проявів порушення материнського кровотока (у відсотках щодо кількості спостережень у кожній групі)

Вид патології міжворсинчастого простору	Ступінь важкості СЗРП
	СЗРП I n=36	СЗРП II n=30	СЗРП III n=20
Застарілі інфаркти (%)	6	17,8*	17,1*
Свіжі інфаркти (%)	2	11,1*	15,0*
Афункційні зони (%)	12	24,4*	23,0*
Звуження МВП (%)	8	13,3*	13,9*
Периворсинчастий фібриноїд (%)	6	6,7	9,0
Міжворсинчастий фібриноїд (%)	4	6,5	6,0
Тромбоз міжворсинчастого простору (%)	4	13,4*	9,0*
Ретроплацентарна гематома (%)	6	6,8	7,0

Примітка: достовірність різниці порівняно із СЗРП I ступеня: * - р<0,05



Рис.7.1.20. Частота й характер морфологічних проявів порушення материнського кровотока при СЗРП III ступеня.

7.2 Імуноморфологічні особливості плаценти при синдромі затримки росту плода

Імуноморфологічні дослідження з використанням моноклональних AT й антисироваток до різних класів імуноглобулінів, що ми провели, надали можливість виявити особливості клітинного складу лімфоїдно-плазмоцитарних скупчень при СЗРП порівняно з контролем. Дані, що отримали, наведені в табл.7.2.1, на якій помітно, що в плацентах при СЗРП у лімфоїдно-плазмоцитарних інфільтратах збільшена чисельність В-клітин (СD22+) і знижений супресорний вплив. Останнє виявляється зменшенням кількості CD4+ і збільшенням СD8+. У результаті знижується вдвічі їхнє співвідношення (1:1,4 порівняно з 1:3 у контролі).

Таблиця 7.2.1

Результати імуноморфологічного дослідження плацент при СЗРП різного ступеня важкості й у контрольній групі

Досліджувані показники	Контроль	1 група	2 група	3 група
СD22+	25,0±2,0	28,0±1,8*	28,0±1,8*	28,0±1,8*
Ig M	2,0±0,3	-	-	-
Ig G	2,0±0,21	1,0±0,3	1,0±0,3	1,0±0,3
СD3+	40,0±5,0	38,0±3,0	38,0±3,0	38,0±3,0
СD4+	5,0±1,1	8,0±1,2*	8,0±1,2*	8,0±1,2*
CD8+	15,0±1,8	11,0±1,5*	11,0±1,5*	11,0±1,5*
CDI8	10,0±l,8	9,0±1,0	9,0±1,0	9,0±1,0

Примітка: достовірність різниці порівняно з контрольною групою * - р<0,05 (дані наведені в перерахунку на 100 клітин). -

З наведених даних, спостерігаємо, що зниження питомої ваги супресорної субпопуляції в клітинному складі плаценти при СЗРП підтверджує одну з функцій плаценти як імунологічного бар'єра. Таким чином, установлені нами зміни з усією очевидністю свідчать, що в патогенезі СЗРП важливу роль відіграють порушення імунних взаємовідношень між матір'ю й плодом.

Морфологічним субстратом цих порушень є характерні ознаки імунного конфлікту в плаценті. Це сприяє виникненню ушкоджуючої дії, материнської імунної системи на ФПК і його "хронічне" відторгнення. Типовим клінічним проявом цього процесу є розвиток СЗРП плода. Характерним є те, що тлом для імунного конфлікту при вагітності зі СЗРП є персистенція ембріональних ворсин різного ступеня виразності. При наявності дисоційованого типу морфології плаценти також виражений СЗРП, але при цьому можуть формуватися адаптаційно-компенсаторні реакції, що сприяють більш тривалому виживанню плода.

На підставі проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

- Морфофункціональні зміни в плаценті є достовірним критерієм важкості СЗРП і визначальними в діагностиці ступеня порушення гемодинаміки в системі мати-плацента-плід.

- Морфофункціональні зміни в плаценті при СЗРП проходять низку закономірних етапів, що характеризуються становленням, напругою й зривом адаптивних механізмів.

- При СЗРП 1-го ступеня в системі мати-плацента-плід у плаценті значніше визначаються ознаки морфологічної незрілості. Спостерігається різке зменшення кількості синцитіальних вузликів, аж до їхньої повної відсутності. Підвищується загальна площа ворсинок з вираженим збільшенням кількості капілярів і новоутворень термінальних ворсин. Процеси, що відбуваються, можна розглядати як адаптивну властивість плацентарної тканини, що зростає з активізацією компенсаторно-пристосувальних реакцій плаценти на гіпоксичний вплив.

- При СЗРП ІІ-го ступеня в системі мати-плацента-плід у плаценті, поряд з помірними деструктивними змінами, виражені процеси адаптивного характеру. Компенсаторна перебудова трофобласта, що характеризується стоншуванням синцитіального покриву ворсин з перегрупуванням його ядер, сполучена з відповідною реакцією термінального судинного русла (гіперплазія капілярів термінальних ворсин, зменшення трофобласт-капілярної дистанції) і спрямована на поліпшення трансплацентарного обміну.

- При СЗРП ІІІ-го ступеня, зокрема у ворсинковому апараті, спостерігаються глибокі структурні зміни незворотного характеру, процеси порушеного дозрівання ворсин, склероз строми, редукція термінального судинного русла зі збільшенням трофобласт-капілярної дистанції на тлі виснаження компенсаторно-пристосувальних реакцій.

- У патогенезі СЗРП важливу роль відіграють порушення імунних взаємовідносин між матір'ю й плодом, фоном для яких є персистенція ембріональних ворсин різного ступеня виразності.

Розділ 8. Диференційно-діагностичні критерії симетричної та асиметричної форм синдрому затримки росту плода

Для з'ясування диференційно-діагностичних критеріїв і патогенетичних факторів розвитку різних форм СЗРП з основної групи було відібрано 52 вагітних з асиметричною й 25 - із симетричною формами СЗРП. Контрольну групу склали 30 вагітних з фізіологічним перебігом вагітності.

Деякі автори вважають, що плацентарну недостатність не можна ототожнювати з тими морфологічними змінами в плаценті, що спостерігаються при ускладненому перебігу вагітності й екстрагенітальних захворюваннях, без обліку виразності компенсаторно-пристосувальних реакцій у системі "мати-плацента-плід" [167, 215]. Ці реакції розвиваються не тільки на тканинному, але й на клітинному й субклітинному рівнях. Тому ці критерії можуть бути морфологічно вивчені й використані для з'ясування причин народження дітей з низькою масою тіла [253].

8.1 Особливості розвитку морфофункціональних змін у плаценті при симетричній та асиметричній формах синдрому затримки росту плода

З метою попередження або ослаблення несприятливих впливів на плід важливо вчасно й правильно оцінити морфофункціональний стан плаценти. У зв'язку із цим нами проведені дослідження з визначення компенсаторних змін структурних компонентів плацент при симетричній та асиметричній формах СЗРП для встановлення загальних і специфічних закономірностей їхнього розвитку.

Дослідження плацент проводилося за схемою, що включає макроскопічний аналіз, забір матеріалу й наступне гістологічне дослідження.

Морфофункціональні зміни в плаценті при фізіологічному перебігу вагітності описані в 7 розділі, у якому також зазначено зміни у фетоплацентарному комплексі залежно від ступеня СЗРП.

У цьому розділі, для з'ясування етіопатогенетичних механізмів розвитку різних форм СЗРП, досліджені особливості змін у плаценті при асиметричній і симетричній формах синдрому затримки росту плода й проведене їхнє порівняння з нормальним перебігом вагітності.

При асиметричній формі СЗРП мало місце підвищене накопичення фібриноїдної субстанції порівняно з фізіологічною вагітністю. Так, товщина фібриноїду перевищувала контрольний показник у центрі плаценти в 6,8 раза, у периферійному відділі - у 5,9 раза. При цьому в шарі фібриноїду іноді відзначалися замуровані ворсини (рис. 8.1.1).

Рис. 8.1.2. Ділянка плаценти з відкладеннями кальцифікатів при симетричній формі СЗРП (Фарбування: гематоксилін-еозин. Зб.: об. 20, ок.10).

Рис. 8.1.1. Фрагмент периферійної частини плаценти із "замурованими" у фібриноїд ворсинами при асиметричній формі СЗРП. (Фарбування: гематоксилін-еозин. Зб.: об. 20, ок.10).

Синцитіотрофобласт термінальних ворсин при симетричній формі СЗРП стоншувався у 2,5-2,7 раза, істотно зменшувалася кількість синцитіокапілярних мембран. У них, і особливо в периферійній зоні плаценти, зустрічалися "білі" інфаркти з відкладенням кальцифікатів (рис. 8.1.2).

Нерідко глибина фібриноїдного некрозу сягала децидуальної структури плаценти (в 1,5 раза некроз децидуальних клітин був більш виражений у периферійній частині плаценти). Цих явищ ми не спостерігали при фізіологічному перебігу вагітності.

При СЗРП відбувається зміна морфометричних параметрів структури плаценти. Достовірно збільшується об'єм і довжина термінальних і стовбурових ворсин, однак одночасно зменшується об'єм і довжина капілярів термінальних і стовбурових ворсин. Ці дані свідчать про те, що відбувається перерозподіл крові в плацентарних структурах, що свідчить про добрі компенсаторно-пристосувальні реакції плацентарної тканини на патологічний вплив.

Мікросудинне русло знижується за рахунок тромбозу, інфарктів і заміщення фібриноїдом структурних компонентів плацентарної тканини, що обумовлені інволютивними процесами. Відбуваються структурні зміни в плацентарній тканині шляхом ремоделювання судинного русла при СЗРП. Зростає питома щільність поверхні термінальних і стовбурових ворсин при зниженні питомої щільності капілярів стовбурових ворсин. При СЗРП зменшується діаметр капілярів термінальних і стовбурових ворсин порівняно з контрольною групою (табл. 8.1.1).

Усі вищеописані зміни відповідають ступеню розвитку гіпоксії та пов'язані з процесами порушення гемодинаміки в системі мати-плацента-плід. Площа поверхні кінцевого відділу ворсинчастого дерева, що бере участь у процесах обміну речовин і газів між матір'ю й плодом, була достовірно вище у всіх групах при СЗРП, порівняно з контролем. Така реакція хоріона на зовнішній патологічний вплив пояснюється компенсаторною гіпертрофією плацентарної тканини. Зменшення площі поверхні кінцевого відділу ворсинчастого дерева при СЗРП свідчить про інволютивні процеси в судинній системі, що розвиваються при хронічній гіпоксії плода.

Таблиця 8.1.1

Морфометрична характеристика хоріальних ворсин в умовах розвитку СЗРП

Показники	Фізіологічний перебіг вагітності n = 15	Симетрична форма СЗРП n = 25	Асиметрична форма СЗРП n = 52
Об'єм термінальних ворсин (см 3)	348,9±28,4	372,1±15,3*	287,6±20,2*
Об'єм стовбурових ворсин (см 3)	104,5±12,1	124,4±11,1*	146,9±28,1*
Об'єм капілярів термінальних ворсин (см 3)	61,1±5,3	35,9±2,6*	28,6±1,4*
Об'єм капілярів стовбурових ворсин (см 3)	19,4±2,8	15,9±2,1	14,2±1,7*
Питома щільність поверхні термінальних ворсин (м 2/см 3)	0 0,024±0,0008	0,028±0,0012	0,032±0,0016*
Питома щільність поверхні стовбурових ворсин (м 2/см 3)	0,0011±0,0001	0,0013±0,0002	0,0017±0,0003*
Діаметр капіляра термінальних ворсин (ммк)	12,36±0,28	12,20±0,16	10,76±0,08
Площа поверхні термінальних ворсин (м 2)	12,26±1,353	14,91±0,390	15,97± 0,485*
Площа поверхні стовбурових ворсин (м 2)	0,571±0,081	0,910±0,115*	0,769±0,017
Площа поверхні капілярів термінальних ворсин (м 2)	11,90±0,868	10,69±1,041*	11,59±0,939
Площа поверхні капілярів стовбурових ворсин (м 2)	2,460±0,269	2,049± 0,146	1,509±0,093*

Примітка: * - показник достовірності різниці порівняно з контролем (р<0,05).

Морфометричне дослідження плацент дозволило виявити в групах із СЗРП домінування в зрізі стовбурових ворсин і зменшення кількості термінальних гілок. Це пояснюється виникненням гіпотрофічних змін у ворсинчастому хоріоні при ХГП, унаслідок порушення метаболізму фетоплацентарного комплексу в цілому. Плодові капіляри відрізняються більшим обсягом і розширеним просвітом у плацентах при СЗРП на відміну від неускладненої вагітності. Більш широкий просвіт капілярів сприяє високому рівню перфузії через фетальні судини, що є сприятливим для плода.

Дослідження, які нами проведені, показали, що патологічні зміни в плаценті пов'язані з розвитком СЗРП, не знижують дифузійні характеристики плацентарного бар'єра при адекватному рівні процесів адаптації в материнській і плодовій ланках системи. У результаті об'єм кисню, що постачається до плода, зберігається на рівні фізіологічної вагітності. Підтримка дифузійних характеристик плацентарного бар'єра на величинах, що рівні контролю, при акушерській та екстрагенітальної патології створює передумови для адекватного рівня трофіки плода. У зв'язку зі змінами в плаценті, що пов'язані із СЗРП, відбувається зменшення об'єму кінцевого відділу ворсинчастого дерева, при цьому маса органа практично зберігалася на рівні неускладненої вагітності (табл.8.1.1).

Нами виявлені більш значимі зміни діаметра ворсин (термінальних, зрілих, проміжних, стовбурових) при СЗРП симетричної форми. Цілком імовірно, що це пов'язане з більш істотними змінами кровоносного русла (розширення судин ворсинчастого хоріона, перивазальний набряк стромальних елементів). Також достовірно знижувалася кількість гемокапілярів у термінальних ворсинках. Варто зазначити, що при асиметричній формі цей показник був не достовірним. Крім того, у випадках народження дітей із симетричною формою СЗРП нами реєструвалися безсудинні термінальні ворсини й незрілі ворсинки без синцитіокапілярних мембран, із осередковими некротичними змінами. Кількість подібних ворсин була у 2,2-2,5 раза більше.

Таким чином, при симетричній формі СЗРП площа капілярів термінальних ворсин була достовірно нижче, а відстань судин, що відходять від синцитіотрофобласта, вища порівняно з фізіологічною вагітністю, що свідчить про лімітування компенсаторно-пристосувальних можливостей плацентарних структур у ворсинах й істотних порушеннях проникності плацентарного бар'єра.

Оцінюючи в цілому морфологічну характеристику термінальних ворсин, можна зробити висновок про те, що ступінь зрілості термінальних ворсин плаценти (при СЗРП, асиметрична форма) відповідав терміну вагітності з гістологічними ознаками плацентарної недостатності компенсованого характеру. У тих же випадках, коли гістологічно аналізували термінальні ворсинки плацент при народженні плодів із симетричною формою СЗРП, перебудова СТ, плодових судин й особливо екстрацелюлярного матрикса були порушені (зниження репаративних процесів, зростання колагенезу, пригнічення васкулогенезу), що у своїй сукупності свідчить про лімітування компенсаторно-пристосувальних реакцій клітин і тканини плацент [114].

Нами визначена чутливість деяких ультразвукових маркерів СЗРП при зіставленні отриманих даних з морфофункціональним станом хоріальних структур досліджуваних плацент. Виявлено високу чутливість ІР у середній мозковій артерії у вагітних із симетричною (94 %) і асиметричною (100 %) формою CЗРП порівняно з ІР у маткових артеріях й ІР артеріях пуповини. Помітно меншу чутливість допоміжних маркерів СЗРП (маловоддя й кальцинати в плаценті) можна пояснити їхньою частою зустрічальністю при багатьох інших ускладненнях вагітності (табл.8.1.2).

Нами проаналізовані методи розродження залежно від форми й ступеня СЗРП. Звертало увагу прогресуюче обтяження стану новонароджених залежно від ступеня важкості СЗРП. При зіставленні даних щодо внутрішньоутробного стану новонароджених, народжених із СЗРП легкого, середнього й важкого ступеня, була виявлена така закономірність: морфологічні зміни, характерні для дисфункції плаценти, спостерігалися при народженні дітей із симетричною формою СЗРП, у той час, як у дітей з асиметричною формою гістологічні зміни характеризувалися компенсаторними змінами в плаценті.

Таблиця 8.1.2

Чутливість УЗД маркерів залежно від морфофункціонального стану хоріальних структур досліджуваних плацент

Термінальний ворсинковий апарат плаценти	Чутливість УЗД маркерів
	ІР у маткових Артеріях	ІР у середній Мозковій артерії	ІР в артеріях пуповини	Кальцинати	Маловоддя
симетрична форма СЗРП	73%	94%	72%	49%	66%
асиметрична форма СЗРП	77%	100%	76%	54%	62%

Резюмуючи отримані дані, можна зробити висновки, що морфофункціональна оцінка тканинної та клітинної реорганізації структур плацент вагітних із проявами СЗРП, є одним з ефективних способів оцінки й прогнозування постнатального розвитку новонароджених (за морфологічними й ультраструктурними параметрами хоріальних ворсин).

Термінальний ворсинковий апарат плаценти при розвитку СЗРП (асиметрична або симетрична форми) характеризується загальними й специфічними компенсаторно-пристосувальними можливостями, що проявляються на різних рівнях структурної організації (молекулярно-генетичному, ультраструктурному, тканинному, органному).

Компенсаторні зрушення, що виникають у плаценті при різних формах СЗРП, мають загальні риси (збільшення об'ємної щільності трофобласта, реорганізація плодових капілярів, екстрацелюлярного матрикса, характер формування синцитіокапілярних мембран). Однак, структурно-компенсаторні механізми реорганізації термінальних ворсин при симетричній формі СЗРП реалізуються на тлі їхнього обмеження: пригнічення ангіогенезу, дистрофічні зміни трофобластичних структур з формуванням апоптозної домінанти, посилення колагенового фібрилогенезу, що погіршує материнсько-плодовий метаболізм [201].

Відставання фетометричних параметрів при симетричній формі СЗРП супроводжується гемодинамічними порушеннями матково-плацентарного й плодово-плацентарного кровообігу (підвищується судинна резистентність у маткових артеріях, в артеріях пуповини та знижується в середній мозковій артерії), що відповідає морфологічним змінам у плаценті [285].

Асиметрична форма СЗРП супроводжується відставанням тільки розмірів живота більшою мірою, ніж розмірів голівки плода, характеризується перерозподілом кровотока на користь ЦНС.

Відставання фетометричних параметрів плода при симетричній й асиметричній формах СЗРП супроводжується гемодинамічними порушеннями матково-плацентарного й плодово-плацентарного кровообігу, що виражається високою чутливістю індексу резистентності в середній мозковій артерії плода (94% й 100% відповідно) порівняно з індексом резистентності в маткових артеріях й артеріях пуповини (табл.8.1.2).

8.2 Системна продукція цитокінів і факторів росту при різних формах розвитку СЗРП

Патогенетичні механізми розвитку різних форм СЗРП залишаються мало вивченими, однак, більшість авторів визнає, що в основі асиметричної форми є порушення функції фетоплацентарної системи. Відомо, що розвиток вагітності й формування фетоплацентарного комплексу контролюються реакціями материнської імунної системи на всьому протязі гестаційного процесу. В основі порушень функції фетоплацентарної системи при СЗРП є зміни механізмів імунорегуляції гестаційного процесу, зокрема продукції цитокінів, що визначають розвиток плода й регулюють обмінні процеси й спрямованість імунної відповіді [240].

Відомо, що СЗРП визначається змінами у функціонуванні системи матково-плацентарного кровообігу, що обумовлені порушеннями ангіогенезу [306]. Важливу роль у плацентарному ангіогенезі, поряд із прозапальними й регуляторними цитокінами, відіграють фактори росту, порушення продукції яких сприяє розвитку плацентарної недостатності й СЗРП [250].

Для з'ясування ролі імунної системи в патогенезі розвитку симетричної та асиметричної форм СЗРП нами проведене вивчення системної продукції цитокінів і факторів росту в третьому триместрі вагітності.

У таблиці 8.2.1 подано дані вмісту прозапальних цитокінів у периферійній крові в 3 триместрі вагітності в жінок із симетричною й асиметричною формами СЗРП.

Таблиця 8.2.1

Уміст прозапальних цитокінів у сироватці периферійної крові жінок із симетричною й асиметричною формами розвитку плода в 3 триместрі вагітності

Показник	Симетрична форма СЗРП (n=25)	Асиметрична форма СЗРП (n=52)
IL-1в пг/мл	-	-
IL-4 пг/мл	0,95±0,42	4,23±1,04**
IL-6 пг/мл	-	-
IL-8 пг/мл	26,22+12,13	90,33+27,15***
TNFб пг/мл	35,66±2,71	31,83±5,021
IFNг пг/мл	-	-

* - статистично достовірна різниця (* - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001) порівняно із симетричною формою СЗРП

За нашим даними, у 3 триместрі вагітності в периферійній крові жінок з асиметричною формою СЗРП відзначалися підвищені показники вмісту IL-4 й IL-8, порівняно з параметрами вагітних симетричної форми СЗРП (р<0,01 і р<0,001 відповідно).

Інтерферон-гама (IFNг) є найважливішим прозапальним цитокіном, що сприяє підвищенню проникності ендотелію для макромолекул [98]. Нами не було відзначено достовірних розходжень у вмісті TNFб (р>0,05) в обох досліджуваних групах. Рівень IL-1в, IL- 6 й IFNг у периферійній крові в обох порівнюваних групах був нижче межі чутливості тест-систем для ELISA, що використовувалися, і це не дозволяє нам робити висновок про характер змін умісту цих цитокінів при формуванні різних форм СЗРП.

Розходження в рівні регуляторних цитокінів у периферійній крові жінок із симетричною й асиметричною формою СЗРП наприкінці гестації полягали в більш високому вмісті в групі СЗРП IL-10 (р<0,01) (таблиця 8.2.2). У периферійній крові в групі вагітних з асиметричною формою СЗРП звертала на себе увагу виражена тенденція до підвищення рівня TGFв2, порівняно з показниками групи із симетричною формою СЗРП (р<0,05). Рівень сироваткового IL-12 у двох порівнюваних групах не мав достовірних розходжень наприкінці гестаційного періоду (р>0,05).

Показники вмісту IL-2 в обох порівнюваних групах були нижче межі чутливості тест-системи, що використовувалася (менш 8 пг/мл).

Таблиця 8.2.2

Уміст регуляторних цитокінів у сироватці периферійної крові жінок із симетричною й асиметричною формами СЗРП у 3 триместрі вагітності

Показник	Симетрична форма СЗРП (n=25)	Асиметрична форма СЗРП (n=52)
IL-2 пг/мл	-	-
IL-10 пг/мл	145,52 ±7,94	198,61±11,01**
IL-12р 70 пг/мл	125,52±34,31	182,34+36,82
TGFв2 пг/мл	1596,08+380,51	2046,16±369,92*

* - статистично достовірна різниця (* - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001) порівняно із симетричною формою СЗРП

Дослідження регуляторних цитокінів у сироватці периферійної крові жінок із симетричною та асиметричною формами СЗРП показало, що в 3 триместрі вагітності при асиметричній формі СЗРП відзначалася тенденція до підвищеного вмісту TGF в2, що, імовірно, відбиває посилення імуносупресорних реакцій, що сприяють стримуванню патологічної імунної відповіді (табл. 8.2. 2).

Сумарний уміст цитокінів у сироватці крові може визначатися їхньою секрецією різними клітинними популяціями в периферійній крові. У деяких випадках, при наявності ендокринної дії цитокінів, їхній рівень може залежати й від продукції цитокінів у плаценті [163]. Крім того, високий рівень клітинних популяцій, внутрішньоклітинно продукуючих ті або інші цитокіни, не є абсолютним показником їхньої активності, тому що визначає лише потенційні можливості клітин, але не враховує роль активаційних й інгібуючих сигналів, що визначають інтенсивність продукції та секрецію цитокінів [138].

У зв'язку із цим для нас було важливо дослідити вміст цитокінів, спонтанно продукуючими лімфоцитами й моноцитами периферійної крові жінок із симетричною й асиметричною формами СЗРП у 3 триместрі вагітності в 24- годинних клітинних культурах (таблиці 8.2.3).

Таблиця 8.2.3.

Спонтанна продукція цитокінів у 24-годинних культурах лімфоцитів периферійної крові жінок із симетричною й асиметричною формами СЗРП у 3 триместрі вагітності

Показник	Симетрична форма СЗРП (n=25)	Асиметрична форма СЗРП (n=52)
IL-2 пг/мл	11,99±2,41	7,86+1,72
IL-4 пг/мл	-	-
IL-6 пг/мл	59,52±9,43	685,61±57,42***
IL-10 пг/мл	-	187,73±49,31***
TNFбпг/мл	47,62±1,94	41,61±1,93*
IFNг пг/мл	26,14+1,08	18,07+3,25*
TGFв2пг/мл	-	-

* - статистично достовірна різниця (* - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001) порівняно із симетричною формою СЗРП

Порівняльний аналіз показав, що наприкінці гестації периферійні лімфоцити жінок з асиметричною формою СЗРП набагато інтенсивніше секретували в культуральне середовище IL-6 й IL-10 (р<0,001), але менше, ніж лімфоцити в групі із симетричною формою СЗРП, продукували TNFб і IFNг (р<0,05). Рівень секреції IL-2 периферійними лімфоцитами обох груп не мав достовірних розходжень при проведенні культуральних досліджень (р>0,05). Показник умісту TGF в2 у супернатантах спонтанних культур периферійних лімфоцитів у 3 триместрі вагітності в досліджуваних групах був нижче за межу чутливості тест-системи (менш 10 пг/мл), а IL-4 не визначалися (нульові значення).

Так як моноцити поряд з лімфоїдними клітинами роблять свій внесок у сумарний уміст цитокінів у периферійній крові, нами проведене дослідження показників спонтанної продукції цитокінів у 24-годинних культурах моноцитів у жінок із симетричною й асиметричною формами СЗРП у 3 триместрі вагітності (таблиця 8.2.4).

Таблиця 8.2.4

Показники спонтанної продукції цитокінів у 24-годинних культурах моноцитів периферійної крові жінок із симетричною та симетричною формами СЗРП в 3 триместрі вагітності.

Показник	Симетрична форма СЗРП (n=25)	Асиметрична форма СЗРП (n=52)
IL-1 в пг/мл	372,92±8,55	115,31±6,72***
IL-6 пг/мл	54,27±1,86	395,91±21,95***
IL-8 пг/мл	115,01±59,01	158,62+15,37
IL-10 пг/мл	351,57±8,64	243,61±7,32***
IL-12 пг/мл	-	-
TNFбпг/мл	79,46+26,75	72,01±19,64

* - статистично достовірна різниця (* - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001) порівняно із симетричною формою СЗРП

Проведене дослідження вмісту цитокінів у супернатантах 24-годинних культур моноцитів периферійної крові в 3 триместрі вагітності показало, що при асиметричній формі СЗРП спостерігалося достовірне зниження секреції в культуральне середовище IL-1в і IL-10 (р<0,001), однак, показники IL-6 були достовірно вище (р<0,001), порівняно із симетричною формою СЗРП (табл.8.2.4).

Уміст у культуральному середовищі 24-годинних культур периферійних моноцитів IL-8 й TNFб не мав достовірних розходжень у порівнюваних групах (р>0,05), а рівень IL-12 був нижче межі чутливості тест-системи (менш 3 пг/мл).

Поряд із прозапальними й регуляторними цитокінами важливу роль протягом усього гестаційного процесу відіграють фактори росту й ендотелін.

Результати дослідження вмісту в периферійній крові основних факторів росту ендотеліну, що регулюють морфо- і ангіогенез плаценти, подано в таблиці 8.2.5.

Таблиця 8.2.5

Показники вмісту факторів росту й ендотеліну в сироватці периферійної крові жінок при різних формах СЗРП у 3 триместрі вагітності.

Показник	Симетрична форма СЗРП (n=25)	Асиметрична форма СЗРП (n=52)
ФРП пг/мл	322,5±66,2	206,2±25,1**
СЕФР пг/мл	142,9±15,4	118,9±16,1
СЕФР-Р 1нг/мл	3,6±0,4	1,61±0,2**
ІФР-1 (нг/мл)	344,1±1,2	199,3±0,7***
Ендотелін ммоль/мл	0,87±0,25	1,45±0,42*

* - статистично достовірна різниця (* - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001) порівняно із симетричною формою СЗРП

Дослідження показали, що в периферійній крові жінок з асиметричною формою СЗРП наприкінці періоду гестації, рівень ФРП був достовірно нижче, ніж у крові жінок у групі із симетричною формою СЗРП (р<0,01).

Уміст СЕФР у сироватці крові в групі з асиметричною формою СЗРП мав тенденцію до зниження, порівняно із симетричною формою в 3 триместрі гестації (р>0,05), а рівні СЕФР-Р 1 й ІФР-1 були достовірно вище в групі із симетричною формою СЗРП (р<0,01 і р<0,001 відповідно).

Рівень ендотеліну в периферійній крові жінок з асиметричною формою СЗРП у 3 триместрі вагітності мав невелику тенденцію до підвищення, порівняно з показниками жінок групи із симетричною формою СЗРП (р>0,05). Підвищення концентрації ендотеліну в сироватці крові при асиметричній формі СЗРП, напевно, сприяє активації ендотеліальних клітин судин і підвищенню фібриноїду в судинній системі плаценти.

У результаті дослідження, що проведено, можна зробити висновки про те, що рівень циркулюючих у периферійній крові цитокінів у групі жінок з асиметричною формою СЗРП у 3 триместрі вагітності достовірно відрізнявся від показників групи із симетричною формою СЗРП підвищенням вмісту IL-4, IL-8 й IL-10. Спонтанна продукція цитокінів лімфоцитами периферійної крові в групі з асиметричною формою СЗРП відрізнялася від такої в групі із симетричною формою розвитку плода посиленням секреції ІL-6 й ІL-10, але зниженням продукції IFNг і TNFб. Для групи жінок з асиметричною формою СЗРП було характерним зниження спонтанної продукції IL-10 у 24-годинних культурах моноцитів периферійної крові.

Уміст СЕФР у сироватці крові в групі з асиметричною формою СЗРП мав тенденцію до зниження, порівняно із симетричною формою в 3 триместрі гестації (р>0,05), а рівні СЕФР-Р 1 й ІФР-1 були достовірно вище в групі із симетричною формою СЗРП.

Дані, що отримали, свідчать про те, що при асиметричній формі СЗРП у периферійній крові відзначається зниження синтезу й секреції цілої низки прозапальних і регуляторних цитокінів та факторів росту порівняно із симетричною формою СЗРП. Подібний інгібуючий вплив на продукцію цитокінів макрофагами можуть чинити гормони, рівень яких при СЗРП значно змінюється.

Результати дослідження свідчать про різні патогенетичні механізми розвитку форм СЗРП, причому, асиметрична форма СЗРП супроводжується порушенням імунної відповіді материнських мононуклеарних клітин й ангіогенних ФР на системному рівні розвитку гестаційного процесу.

8.3 Материнські спадкові тромбофілії в розвитку різних форм синдрому затримки росту плода

Материнські спадкові тромбофілії виникають у результаті мутації генів на ранньому етапі ембріонального розвитку, отже надалі стає причиною можливих порушень розвитку плода, зокрема СЗРП [305]. Певну роль при цьому відіграє, у якому стані перебуває ген: домінантному або рецесивному (поліморфізм генів). У домінантному - патологія проявляє себе як у гомо-, так й у гетерозиготному стані. Рецесивний же стан гена здатний проявляти себе лише в гомозиготному стані, однак, при цьому, у більшості випадків не відбувається виражених порушень розвитку плода [263].

Поліморфізм генів, при розвитку відхилень від нормального перебігу вагітності, проявляє себе по-різному й у кожному конкретному випадку вимагає вивчення [292].

З метою з'ясування прогностичної ролі спадкових материнських тромбофілій у розвитку різних форм СЗРП проведене визначення їхньої частоти зустрічальності у вагітних із симетричною та асиметричною формою затримки росту плода.

Молекулярний аналіз спадкових тромбофілій включав: поліморфізм фактора V Leiden, визначення мутації гена фолатзалежного ферменту метилентетрагідрофолатредуктази MTHFR С 677Т, поліморфізм "4G/5G" у гені інгібітору активатора плазміногена I типу PAI-I, поліморфізм "I/D" у гені тканинного активатора плазміногена, поліморфізм у гені фактора Хагемана "46С/Т".

Дані про частоту зустрічальності спадкових материнських тромбофілій при асиметричній та симетричній формі СЗРП подано в таблиці 8.3.1.

У результаті проведеного дослідження встановлено, що при симетричній формі СЗРП спадкові форми тромбофілії виявлені у 23 (92,0 %) вагітних, у той час як при асиметричній формі СЗРП - тільки у 8 (15,4 %, р<0,05). При неускладненому перебігу вагітності, у контрольній групі, частота спадкової тромбофілії зустрічалася в 1 (3,3 %) пацієнтки (p<0,001)

Таблиця 8.3.1

Частота зустрічальності спадкових материнських тромбофілій при асиметричній і симетричній формі СЗРП

Вид спадкової тромбофілії	Групи спостереження
	Симетрична форма СЗРП, n=25	Асиметрична форма СЗРП, n=52	Контрольна група, n=30
Спадкові форми	92,0%	15,4 %*	3,3%***
Мутація MTHFR С 677Т, з них	40,0%	3,8%***	0,6%***
-гомозиготна	32,0%	-	-
-гетерозиготна	8,0%	3,8%	0,6%***
Поліморфізм гена РАІ-І 4G/4G	32,0%	5,7%***	-
-гомозиготний 4G/4G	24,0%	-	-
-гетерозиготний 4G/5G	8,0%	5,7%	-
Поліморфізм FHag	10,0%	-	-
-гомозиготний 46 С/С	-	-	-
-гетерозиготний 46 С/Т	10,0%	-	-
Поліморфізм "-455G/A" у гені фібриногену	16,0%	-	-
-гомозиготний	-	-	-
-гетерозиготний	16,0%	-	-
Мутація в гені протромбіну G20210A	20,0%	-	-
-гомозиготна	4,0%	-	-
-гетерозиготна	16,0%	-	-
Мутація фактора V Leiden	-	-	-
Мультигенна форма тромбофілій	61,5%	10,2%***	-
поєднання 2 мутацій	34,4%	6,2%**	-
поєднання 3 мутацій	20,1%	4,0%*	-
поєднання 4 мутацій	7,0%	-	-

Примітка: різниця достовірна з: * - р<0,05; ** - р<0,01*** - р<0,001

Установлено, що найбільш часто зустрічалася мутація в гені метилентетрагідрофолатредуктази MTHFR С 677Т. При симетричній формі СЗРП вона виявлена у 10 (40,0%) спостережень, причому в гомозиготній формі у 8 (32 %) хворих й у гетерозиготній формі - у 2 (8 %) хворих. У групі вагітних з асиметричною формою СЗРП мутація MTHFR С 677Т була виявлена у 2 (3,8%) вагітних і тільки у вигляді гетерозиготних форм. При неускладненій вагітності (контрольна група) частота цієї мутації становила у 1 (0,6 %) спостереженні, у гетерозиготній формі (р<0,001) (рис.8.3.1).

Рис.8.3.1. Частота мутацій MTHFR С 677Т у гені метилентетрагідрофолатредуктази у вагітних контрольної групи із симетричною та асиметричною формами СЗРП.

Роль мутації гена MTHFR C677T полягає в підвищенні ризику тромбоутворення шляхом ушкоджуючої дії на судини. Спадкові материнські тромбофілії приводять до зміни реологічних властивостей крові, порушують гемостаз і сприяють тромбозам, у тому числі й фетоплацентарної системи, знижують кровоток у капілярному руслі плаценти [318]. При симетричній формі СЗРП спостерігається прояв мутації гена MTHFR із частотою до 40%, що підтверджує генетичну природу патогенезу цієї патології.

Наступною за частотою після мутації в гені метилентетрагідрофолатредуктази в нашому дослідженні зустрічався поліморфізм "675 4G\5G" у гені інгібітору активатора плазміногена I типу (PAI-I). При симетричній формі СЗРП цей поліморфізм виявлений у 8 (32,0 %) пацієнток, з них, у гомозиготній формі в 6 (24 %) хворих й у гетерозиготній формі - у 2 (8 %) хворих. При асиметричній формі СЗРП, цей генний дефект зустрічався у 3 (5,7%) пацієнток, і тільки у вигляді гетерозиготних форм. У контрольній групі частота поліморфізму "675 4G\5G" у гені інгібітору активатора плазміногена I типу не виявлялася (рис. 8.3.2).

Рис. 8.3.2. Частота поліморфізму "675 4G\5G" у гені інгібітору активатора плазміногена I типу PAI-I у вагітних контрольної групи, із симетричною та асиметричною формами СЗРП.

У наших дослідженнях поліморфізм гена PAI-1 при симетричній формі СЗРП зустрічається із частотою 32%, з них у 24% у гомозиготній формі. Інгібітор активатора плазміогена I (РАІ-І), можливо, є причиною розвитку тромботичних ускладнень й ендотеліопатії судин у системі мати-плацента-плід при симетричній формі СЗРП, порушуючи перфузію плаценти й знижуючи активність усієї протизсідної системи [228].

Поліморфізм "46С/Т" у гені фактора Хагемана (F Hag), також як і вище згадані спадкові тромбофілії, зустрічався при всіх формах СЗРП.

Цей поліморфізм зустрічався при симетричній формі СЗРП в 3 (12,0%) пацієнток, при асиметричній формі СЗРП він виявлений у 4 (7,7%) пацієнток. У всіх спостереженнях цей поліморфізм зустрічався тільки в гетерозиготних формах. Серед вагітних контрольної групи поліморфізм "46С/Т" у гені фактора Хагемана (F Hag) не виявлявся (рис. 8.3.3).

Рис. 8.3.3. Частота поліморфізму "46С/Т" у гені фактора Хагемана (F Hag) у вагітних контрольної групи із симетричною та асиметричною формами СЗРП.

Поліморфізм "-455G/A" у гені фібриногену виявлений при симетричній формі СЗРП і тільки в гетерозиготному стані у 4 (16 %) спостереженнях. При асиметричній формі СЗРП й у контрольній групі поліморфізм "-455G/A" у гені фібриногену не виявлявся (рис. 8.3.4).

Рис.8.3.4. Частота поліморфізму "-455G/A" у гені фібриногену у вагітних контрольної групи із симетричною та асиметричною формами СЗРП.

Мутація в гені протромбіну G20210A виявлена тільки при симетричній формі СЗРП, як у гомо-, так і гетерозиготній формах. Ця мутація зустрічалася у 5 (20,0 %) пацієнток - з них 4,0 % у гомозиготній формі й 16,0 % - у гетерозиготній формі. При асиметричній формі СЗРП й у контрольній групі мутація в гені протромбіну G20210A була відсутня (рис. 8.3.5).

У дослідженні, проведеному нами, у жодному спостереженні не була виявлена мутація фактора V Leiden (табл. 8.3.1). Однак, на думку деяких дослідників, мутація фактора V Leiden і гена протромбіну приводять до розвитку важкого ступеня СЗРП [267].

Звертає увагу, що сполучення декількох спадкових материнських тромбофілій зустрічається тільки при СЗРП, причому, при симетричній формі в 61,5 % і при асиметричній формі - 10,2 % відповідно (р<0,001).

При цьому при симетричній формі СЗРП виявлене сполучення від двох до чотирьох, а при асиметричній формі СЗРП - від двох до трьох сполучень спадкових тромбофілій (табл. 8.3.1).

Рис.8.3.5. Частота гомо- і гетерозиготних форм мутації в гені протромбіну G20210A у вагітних контрольної групи, із симетричною та асиметричною формами СЗРП.

Наявність сполучень декількох мутацій і поліморфізмів призводить до розвитку суб- і декомпенсованих форм плацентарної недостатності й СЗРП. Прогностично найбільш важливим є мультифакторний ґенез спадкових форм тромбофілії [305].

Дослідження, що провели, показало, що материнські спадкові тромбофілії виявляються при симетричній та асиметричній формах СЗРП. Частота їхнього виявлення при симетричній формі СЗРП істотно вище порівняно з асиметричною формою СЗРП, причому, при симетричній формі СЗРП переважають гетерозиготні форми й превалює сполучення декількох мутацій.

Таким чином, вплив спадкових дефектів гемостазу реалізується вже на більш ранніх етапах розвитку плодового яйця, надалі привівши до розвитку плацентарної недостатності і, як до її прояву, симетричної форми СЗРП.

8.4 Роль фетальних спадкових тромбофілій у розвитку різних форм синдрому затримки росту плода

Спадкові торомбофілії можуть бути як материнські, так і фетальні, при цьому ефекти фетальної тромбофілії (ФТ) можуть приводити до розвитку ускладнень вагітності, порушенням стану й розвитку плода [267].

Клініко-патогенетичний узаємозв'язок між НТ фетального походження й СЗРП залишається маловивченим [293].

З метою вивчення патогенетичної значимості ФТ у розвитку СЗРП нами проведене дослідження стану системи гемостазу при різних формах затримки росту плода.

Визначення спадкових ФТ проводилося в пуповинній крові в 77 новонароджених із СЗРП, з яких у 25 була діагностована симетрична форма СЗРП (1 група) і в 52 - асиметрична форма СЗРП (2 група). Контрольну групу склали 30 здорових новонароджених.

Аналіз спадкових фетальних тромбофілій включав: поліморфізм фактора V Leiden, визначення мутації гена фолатзалежного ферменту метилентетрагідрофолатредуктази MTHFR С 677Т, поліморфізм "4G/5G" у гені інгібітору активатора плазміногена I типу PAI-I, поліморфізм "I/D" у гені тканинного активатора плазміногена, поліморфізм у гені фактора Хагемана FHag "46С/Т", поліморфізм "-455G/A" у гені фібриногену, а також мутація в гені протромбіну G20210A і мультигенна форма тромбофілій.

У новонароджених із симетричною формою СЗРП найбільш часто зустрічалася мутація С 677Т у гені метилентетрагідрофолатредуктази - 49,1%, з них, у гетерозиготній формі в 10,8% й у 38,3% - у гомозиготній формі.

При асиметричній формі СЗРП мутація MTHFR С 677Т зустрічалася тільки в гетерозиготній формі в 5,5%. У контрольній групі здорових новонароджених частота виявлення цієї мутації становила 2,6 % (рис. 8.4.1) .

Рис. 8.4.1. Частота мутацій MTHFR С 677Т у гені метилентетрагідрофолатредуктази в новонароджених контрольної групи й з різною формою СЗРП.

Поліморфізм "675 4G\5G" у гені інгібітору активатора плазміногена I типу PAI-I виявлений у новонароджених при обох формах СЗРП. У 8,5 % цей поліморфізм зустрічається при асиметричній формі СЗРП ступеня й тільки в гетерозиготному стані.

При симетричній формі СЗРП частота поліморфізму "675 4G\5G" у гені PAI-I достовірно вище, ніж при асиметричній формі СЗРП і сягає 39,3 %. Так само, важливо відзначити, що в 32,1 % цей поліморфізм виявлений у гомозиготній формі.

Частота цього спадкового дефекту в гетерозиготній формі відповідно становить 7,2%. У контрольній групі новонароджених досліджувані спадкові ФТ не виявлені (рис.8.4.2).



Рис.8.4.2. Частота поліморфізму "675 4G\5G" у гені інгібітору активатора плазміногена I типу PAI-I у новонароджених контрольної групи й з різною формою СЗРП.

Так, поліморфізм "46С/Т" у гені фактора Хагемана (FHag) і поліморфізм "-455G/A" у гені фібриногену виявлені тільки в гетерозиготній формі при симетричній формі СЗРП (9,4% й 36,6% відповідно).

При асиметричній формі СЗРП й у контрольній групі новонароджених поліморфізм "46С/Т" у гені фактора Хагемана й поліморфізм "-455G/A" у гені фібриногену не виявлені (табл. 8.4.1).

Мутація в гені протромбіну G20210A у новонароджених виявлена тільки при симетричній формі СЗРП і зустрічалася у 22,8% і тільки в гетерозиготній формі.

У той час, як при асиметричній формі СЗРП частота мутації протромбіну становить 30,3% і тільки в гомозиготному стані. У контрольній групі спостережень ця мутація була відсутня (рис. 8.4.3).

Рис. 8.4.3. Частота гомо- і гетерозиготних форм мутації в гені протромбіну G20210A у новонароджених контрольної групи й з різною формою СЗРП.

Слід зазначити, що в дослідженні, що ми провели, у жодному спостереженні не була виявлена мутація фактора V Leiden.

Звертає увагу й те, що сполучення декількох спадкових фетальних тромбофілій, на відміну від контрольної групи, зустрічається тільки при СЗРП. При цьому при СЗРП асиметричної форми виявлене сполучення двох і рідше трьох, а при симетричній формі СЗРП - сполучення двох, трьох і чотирьох варіантів тромбофілій (табл. 8.4.1).

При СЗРП фетальні тромбофілії можуть бути маркерами розвитку можливих васкулярних плацентарних ускладнень, що призводять до фетоплацентарної недостатності [217].

Як показали наші дослідження, фетальні тромбофілії є важливою диференційно-діагностичною ознакою розвитку різних форм СЗРП.

У таблиці 8.4.1 подана частота спадкових фетальних тромбофілій у новонароджених з асиметричною та симетричною формою СЗРП.

MTHFR забезпечує перетворення 5,10-метилентетрагідрофолату в 5-метил-тетрагідрофолат, що є головною циркулюючою формою фолієвої кислоти в організмі [168].

Таблиця 8.4.1

Частота зустрічальності генетичних форм тромбофілій у новонароджених з асиметричною та симетричною формою СЗРП

Види генетичних форм тромбофілій	Клінічні групи
	Симетрична форма СЗРП, n=25	Асиметрична форма СЗРП, n=52	Контрольна група, n=30
Генетичні форми (усього)	65,4%	6,9%*	3,1%*
Мутація MTHFR С 677Т, з них	49,1%	5,5%*	2,6%*
-гомозиготна	38,3%	-	-
-гетерозиготна	10,8%	5,5%	2,6%*
Поліморфізм гена 675 4G\5G активатори плазміногена РАІ -1, з них	39,3%	8,5%	-
-гомозиготний 4G/4G	32,1%	-	-
-гетерозиготний 4G/5G	7,2%	8,5%	-
Поліморфізм FHag	9,4%	-	-
-гомозиготний 46 С/С	-	-	-
-гетерозиготний 46 С/Т	9,4%	-	-
Поліморфізм "-455G/A" у гені фібриногену	36,6%	-	-
-гомозиготний	-	-	-
-гетерозиготний	36,6%	-	-
Мутація в гені протромбіну G20210A	22,8%	-	-
-гомозиготна	-	-	-
-гетерозиготна	22,8%	-	-
Мультигенна форма тромбофілій	52,2%	18,6%	-
поєднання 2 мутацій	40%	66,7%	-
поєднання 3 мутацій	40%	22,3%	-
поєднання 4 мутацій	20%	-	-

Примітка: * - достовірність різниці р<0,05 порівняно з контрольною групою

При зниженні активності ферменту MTHFR, 5-метилтетрагідрофолату може не вистачати для ефективного перетворення гомоцистеїну в метіонін, і гомоцистеїн починає накопичуватися в організмі Гіпергомоцистеїнемія призведе до ушкодження й активації ендотеліальних клітин (клітин вистилки кровоносних судин), що значно підвищує ризик розвитку тромбозів [325].

При симетричній формі СЗРП у крові новонароджених визначається мутація MTHFR в 49,1%, причому, у 38,3% випадках у гомозиготній формі, що свідчить про генетичну природу патогенезу розвитку симетричної форми СЗРП і високий ризик розвитку васкулярних порушень у плода й новонароджених при цій патології.

Наступним за частотою, після мутації в гені метилентетрагідрофолатредуктази, у нашому дослідженні зустрічався поліморфізм "675 4G\5G" у гені інгібітору активатора плазміногена I типу (PAI-I). Ці фізіологічні механізми регуляції гемостазу, фібринолізу, екстрацелюлярного матрикса й судинного тонусу спрямовані на запобігання утворення геморагії при подальшій інвазії трофобласта [210]. При симетричній формі СЗРП ступеня цей поліморфізм виявлений у 39,3% як у гомозиготному (32,1%), так і в гетерозиготному стані (7,2%). У той час, як при асиметричній формі СЗРП ступеня цей генний дефект зустрічався у 8,5% і тільки в гетерозиготній формі.

В умовах гіпофібринолізу (як у результаті поліморфізму PAI-1, так й інших причин) відбувається десинхронізація локальних процесів фібринолізу й фібриноутворення, що сприяють тромбозу спіральних судин, надлишковому відкладенню фібрину на поверхні трофобласта й у міжворсинчастому просторі, тромбозу основних судин плода й плаценти [149]. У контрольній групі при дослідженні ФТ частота поліморфізму "675 4G\5G" у гені інгібітору активатора плазміногена I типу була відсутня.

Подобные документы

• Затримка росту, не пов’язана з патологією гіпофізу

  Причини затримки росту - відставання довжини тіла (зростання) дитини, яке не відповідає паспортному віку. Ендокринонезалежні варіанти затримки росту. Клініка спадково-конституційної затримки, її лікування. Критерії діагностики первинного гіпогонадизма.
  
  презентация [87,1 K], добавлен 13.02.2016
  

• Антифосфоліпідный синдром

  Поняття та клінічна картина антифосфоліпідного синдрому як клініко-лабораторного симптомокомплексу, що включає венозні і / або артеріальні тромбози, тромбоцитопенію і пов'язаний із синтезом антифосфоліпідних антитіл. Патогенез і смертність при патології.
  
  презентация [2,5 M], добавлен 24.03.2016
  

• Порушення росту

  Класифікація затримки росту у дітей. Затримка в рості внаслідок зниження або відсутності секреції соматоліберину гіпоталамусом. Сімейно-конституційна затримка росту. Вроджені та набуті захворювання. Конституціональні особливості фізичного розвитку.
  
  презентация [510,7 K], добавлен 16.11.2014
  

• Внутрішньоутробна гіпоксія. Асфіксія новонароджених. Респіраторний дистрес-синдром. Гемолітична хвороба новонароджених. Затримка внутрішньоутробного розвитку

  Сутність і типи гіпоксії. Асфіксія, оцінка частоти серцевих скорочень та первинна реанімація новонароджених. Патогенез респіраторного дистрес-синдрому та гемолітичної хвороби новонароджених. Класифікація затримки внутрішньоутробного розвитку дитини.
  
  реферат [625,1 K], добавлен 12.07.2010
  

• Вплив вегетативної регуляції на перебіг системної запальної відповіді

  Пошук і уточнення патогенетичних механізмів розвитку синдрому системної запальної відповіді. Шляхи корекції запалення є важливою задачею, оскільки саме цей початковий етап генералізації запалення є вирішальним у розвитку септичного шоку і смерті хворого.
  
  автореферат [39,8 K], добавлен 09.03.2009
  

• Діагностично-прогностичні аспекти матково-плацентарно-плодових взаємовідносин при внутрішньоутробному інфікуванні плода, профілактичне лікування

  Фактори ризику розвитку внутрішньоутробного інфікування плода. Особливості перебігу вагітності і пологів, стану плода і новонародженого у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням плода. Рівень простагландинів та хемокінів в крові вагітних з інфікуванням.
  
  автореферат [41,8 K], добавлен 12.03.2009
  

• Роль биофизических тестов в оценке состоянии плода

  Классификация сердечной деятельности плода. Патофизиологические процессы у плода. Суточные ритмы его физиологических функций. Факторы, влияющие на его оксигенацию. Кардиомониторный контроль и характеристики кардиотокограммы. Оценка биофизического профиля.
  
  презентация [2,4 M], добавлен 26.10.2017
  

• Пізні форми адреногенітального синдрому. Сучасний огляд проблеми

  Вивчення сучасних даних літератури з вивчення патогенезу, клінічної картини, діагностики та лікування пізніх форм адреногенітального синдрому. Діагностика постпубертатної форми адреногенітального синдрому. Застосування гормональних контрацептивів.
  
  статья [28,3 K], добавлен 06.09.2017
  

• Кровообращение плода

  Стадии кровообращение плода в период внутриутробного развития. Анатомические особенности сердечно-сосудистой системы плода. Развитие порока сердца у плода при употреблении матерью алкоголя и табака. Открытое овальное окно в сердце у новорожденного.
  
  презентация [864,5 K], добавлен 21.11.2016
  

• Клініко-патогенетичні аспекти профілактики та лікування постоваріоектомічного синдрому

  Особливості клінічного перебігу постоваріоектомічного синдрому в ранньому та віддаленому періодах хірургічної менопаузи. Ефективність застосування традиційної гормональної терапії шість місяців післяопераційного періоду та вплив на систему гемостазу.
  
  автореферат [91,1 K], добавлен 18.03.2009
  

• Вітаміни, гормони, ферменти, фактори росту та їх роль у життєдіяльності організмів

  Класифікація вітамінів на водорозчинні, жиророзчинні. Вітамін A, D, E, К, В1, В2, В3, В5, В6, В7, В9, В12, С. Головні функції гормонів. Ферменти: поняття, види, функції. Швидкість ферментативних реакцій. Фактори росту як клас природних пептидів та білків.
  
  реферат [723,1 K], добавлен 16.11.2013
  

• Роль медицинской сестры в охране антенатального плода

  Этапы внутриутробного развития ребенка. Мероприятия по антенатальной охране плода для максимальной защиты плода от негативных воздействий. Задачи проведения дородового патронажа. Рекомендации медицинской сестры по питанию и режиму беременной женщины.
  
  курсовая работа [27,3 K], добавлен 15.11.2014
  

• УЗИ плода (головной мозг)

  Особенности врожденных пороков развития центральной нервной системы плода. Оценивание позвоночника плода на всем протяжении в продольной и поперечной плоскостях. Характеристика пренатальной диагностики энцефалоцеле во II и III триместрах беременности.
  
  реферат [23,7 K], добавлен 24.06.2010
  

• Імуноблот-аналіз. Принципи, особливості застосування при дослідженні білків, етапи проведення, оптимізація умов

  Загальна характеристика методу імуноблоту. Схема його проведення. Умови перенесення білків з поліакриламідного гелю на нітроцелюлозну мембрану. Виявлення білків за допомогою трансілюминатора. Контроль специфічності антитіл. Оптимізація імунодетекції.
  
  презентация [2,7 M], добавлен 25.05.2015
  

• Доплеровская западня

  Применение доплеровского аппарата для исследования кровотока у плода. Циркуляторные нарушения плода, вызванные хронической частичной внутриматочной гипоксией. Гипертензивные нарушения во время беременности, методы предупреждения асфиксии плода.
  
  статья [21,2 K], добавлен 18.03.2012
  

• Профілактика синдрому хронічної втоми

  Проблема збереження і відновлення професійного здоров'я людей. Вплив синдрому хронічної втоми на психофізичний стан організму. Передумови виникнення захворювання: порушення сну, гормональні зміни, хронічні захворювання, шкідливі звички та авітаміноз.
  
  реферат [25,7 K], добавлен 28.02.2012
  

• Механізми розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі

  Функціонально-біохімічний стан нирок та взаємозв’язки між показниками функції нирок при хронічному нефриті Мазугі. Роль пероксидного окиснення ліпідів, ферментів антиоксидантного захисту, окиснювальної модифікації білків, фактора некрозу пухлин-альфа.
  
  автореферат [159,0 K], добавлен 24.03.2009
  

• Гипоксия плода

  Функциональная система: мать-плацента-плод, компенсаторно-приспособительный механизм кислородного снабжения у плода. Показатели перинатальной смертности и основные факторы, на них влияющие. Причины и типы гипоксии плода, этиология и патогенез процесса.
  
  контрольная работа [654,4 K], добавлен 10.12.2011
  

• Особенности кровообращения плода и снабжения его кислородом

  Сердечная деятельность плода. Изменения кровообращения после рождения. Факторы, способствующие развитию гипоксии плода. Фето-плацентарная недостаточность, причины возникновения, классификация. Основные формы хронической недостаточности плаценты.
  
  презентация [1,4 M], добавлен 19.05.2012
  

• Разгибательные предлежания головки плода

  Частота возникновения лицевого, лобного или подбородочного предлежания плода, требующего предоставления медицинской помощи матери. Отличия переднеголовного от заднего вида затылочного предлежания. Тактика ведения родов при гипоксии и травме плода.
  
  презентация [4,4 M], добавлен 01.02.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам