Вивчення клініки тироїдиту та частоти ураження печінки при ньому. Визначення основних відхилень у метаболізмі ліпідів при різних клінічних проявах хвороби печінки. Взаємозв’язки між показниками метаболізму ліпідів і білоксинтезуючою функцією печінки.

Створення діагностичного алгоритму для визначення необхідності проведення ультразвукового обстеження. Формулювання ультразвукових диференційних критеріїв патології у пацієнтів із припухлістю підколінної ділянки. Використання допплерівських методів.

Дерматогліфи як діагностичний маркер гіпертонічної хвороби, хронічної серцевої недостатності. Роль поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ 1–го типу як спадкового чинника у розвитку есенціальної гіпертензії, хронічної серцевої недостатності на її тлі.

Дослідження уражень різних відділів слухового аналізатора у хворих на хронічну функціональну гіпотонусну дисфонію в залежності від перебігу захворювання. Встановлення співвідношення між клінічними, електрофізіологічними та електроакустичними показниками.

Оцінка, сутність кислотопродукуючої і кислотонейтралізуючої функції шлунка, використання ендоскопічної рн-метрії. Характеристика та особливості проведення дихального уреазного тесту, виявлення helicobacter pylori в зразках біопсії шлункової слизової.

Діагностика та патогенез димієлінізуючих та інфекційних захворювань нервової системи. Зміни імунологічних та біохімічних показників ліквору та сироватки, що характерні для періоду загострення розсіяного склерозу. Критерії ефективності лікування склерозу.

Вивчення маркерів при диспластичних та неопластичних процесах шийки матки для удосконалення їх гістологічної діагностики. Вивчення інтенсивності процесів проліферації, диференціювання та онкотрансформації при диспластичних та неопластичних процесах.

Вивчення результатів обстеження хворих на ішемічну хворобу серця з метою аналізу взаємозв’язку тривалості і дисперсії інтервалу QT у хворих на стенокардію напруги з ішемією, шлуночковими аритміями, варіабельністю ритму серця і оцінки впливу на прогноз.

Визначення каріотипу специфічно стимульованої гранулоцитарним колонієстимулюючим фактором периферичної крові та нестимульованого кісткового мозку разом із генетичним дослідженням. Хромосомні та цитогенетичні аномалії в крові хворих на мієлофіброз.

Вивчення морфологічних, цитохімічних та імунологічних властивостей лейкемічних клітин при гострій мієлоїдній лейкемії. Порівняння результатів морфолого-цитохімічного та імунологічного фенотипування бластних клітин. Прогнозування перебігу хвороби.

Фактори ризику тромбоутворення у пацієнтів з фібриляцією передсердя неклапанної етіології на основі структурно-функціональних показників міокарда. Клініко-ехокардіографічні фактори, асоційовані з рецидивом фібриляції впродовж 6 місяців після кардіоверсії.

Просторово-тимчасово реорганізація електричної активності мозку людини, що укладається в поняття "норма", і при різних формах непродуктивних розладів свідомості за допомогою спектрального аналізу. Нейросітьова модель для класифікації електроенцефалограми.

Місце гострої непрохідністі кишечника у структурі гострої хірургічної патології. Критерії виявлення непрохідності, причини діагностичних помилок. Діагностична інформативність ультразвукового дослідження при виявленні непрохідності на етапі її формування.

Розробка диференційно-діагностичних критеріїв формування рецидивуючого, хронічного бронхітів і бронхіальної астми у дітей на підставі обстеження. Визначення показників лізосомально-катіонних білків, мієлопероксидази нейтрофілів у обстежених груп хворих.

Вивчення клінічних, цитогенетичних і біохімічних особливостей пробандів з Е, що сполучаються із "малими аномаліями хромосом" (МАХ). Розробка діагностичних критеріїв різних форм епілепсії з позицій, які наближають до розуміння функціонуючого геному.

Особливості клініко-неврологічних проявів церебрального ішемічного інсульту залежно від тяжкості стану, локалізації процесу, терапії, яка проводилась. Ступінь ушкодження ендотелію за вмістом циркулюючих ендотеліоцитів. Діагностичні критерії захворювання.

Визначення особливостей структурно-функціональних змін судинного ендотелію у хворих в гострому періоді церебрального ішемічного інсульту. Діагностичні критерії захворювання та медикаментозна корекція з урахуванням виявлених змін судинного ендотелію.

Ефективність та інформативність 13С-змішаного тригліцеридного дихального тесту у хворих після холецистектомії для визначення секреторної недостатності підшлункової залози вже на ранніх стадіях її формування. Комплексне обстеження здоров’я пацієнтів.

Особливості ехоструктури, васкуляризації та гемодинаміки анатомічної зони підшлункової залози у здорових дорослих різних вікових груп із застосуванням комплексної ультразвукової діагностики. Вивчення значущих ознак ускладнень гострого панкреатиту.

Епідеміологічні дані про розповсюдження предіабету і діабету й прогнози щодо їх зростання. Класифікаційні підходи до діагностики порушеної толерантності до глюкози та цукрового діабету. Верифікаційні критерії визначення високого ризику розвитку діабету.

Покращення лікування хворих з резидуальними каменями нирок шляхом інтегральної оцінки стану нирки із залишковими конкрементами та вибору оптимальної діагностично-лікувальної тактики. Проведення комплексної оцінки стану уродинаміки верхніх сечових шляхів.

Аналіз частоти та генезісу розвитку гестаційної гіпертензії при наявності високого преплацентарного опору плину крові. Показники судинної резистентності в артеріях стовбурових ворсин у вагітних з розладами трансформації кровообігу, біопараметри плода.

Зниження перинатальної захворюваності та смертності шляхом оптимізації підходів до діагностики та лікування вагітних з внутрішньоутробним інфікуванням плода. Рівень простагландинів та хемокінів в крові. Бактеріологічне вивчення різних біотопів вагітних.

Особливості використання гліклазида МВ, у тому числі Діабетона МВ і Діазида МВ, в лікуванні хворих на цукровий діабет 2-го типу. Характеристика деяких препаратів гліклазида. Розробка нових протидіабетичних засобів на основі лікарської форми гліклазида.

Ретроспективний епідеміологічний аналіз на діареєгенні ешерихіози. Етіологічна структура, сезонність та фактори ризику. Зв'язок між частотою виявлення проб молокопродуктів, які не відповідають бактеріологічним показникам та інцидентністю на ешерихіози.

Дослідження особливостей ремоделювання міокарда і внутрішньосерцевої гемодинаміки при безсимптомній діастолічній дисфункції лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу. Доцільність застосування спіронолактону для підвищення ефективності лікування.

Удосконалення методів діагностики діастолічної хронічної серцевої недостатності, що виникла внаслідок ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії, шляхом її порівняння з систолічною ХСН. Уточнення патофізіологічної ролі прозапальних цитокінів.

Встановлення взаємозв'язку між діастолічною функцією лівого шлуночка і легеневою гемодинамікою у хворих на гіпертонічну хворобу на різних стадіях її розвитку, медикаментозна корекція цих порушень. Оцінка ефективності впливу еналаприлу і ділтіазему.

Характеристика впливу базового та метаболічного лікування на діастолічну функцію серця у хворих на цукровий діабет другого типу. Порівняльний аналіз різних способів терапії по відновленні обміну речовин у пацієнтів зі скаргами на поєднану патологію.

Аналіз аномалій серцево-судинної системи в дітей із дефектами генів для ранньої діагностики генетичних захворювань. Виявлення в них вродженої патології серця і судин. Характеристика генетичних синдромів, при яких найчастіше зустрічаються такі аномалії.