Особливості функціонування та розвитку музичного мистецтва України у контексті вітчизняної культури 80-90-х років ХХ століття. Фортепіанна музика українських композиторів у світлі музикознавчих і культурологічних досліджень. Культурологічні контексти.

Розгляд фортепіанної творчості французького композитора ХХ ст. Франсіса Пуленка у світлі національних музичних традицій. Аналіз особливостей фортепіанного доробку композитора у вкорінених художніх взаємозв'язках з мистецькими надбаннями попередників.

Аналіз питань, пов’язаних з фортепіанним виконавством в Україні середини ХХ ст., зокрема з репертуарною політикою. Організація концертної діяльності та конкурсів піаністів, гастрольних концертів зарубіжних виконавців. Формування фортепіанного репертуару.

Існує ряд напрямів, у яких творча думка джазових піаністів перетинається з академічною музичною традицією. Риси схожості в моделях музичного мислення, прийнятих в академічному і джазовому піанізмі. У роботі застосовано порівняльний метод дослідження.

Огляд участі піаністів у перебігу шевченківських урочистостей осередків української діаспори з точки зору їх представництва. Інспірація композиторської творчості постаттю та творчістю Кобзаря у фортепіанних жанрах концертного й дидактичного репертуару.

Огляд участі піаністів у перебігу шевченківських урочистостей осередків української діаспори з точки зору їх представництва. Інспірація композиторської творчості постаттю та творчістю Кобзаря у фортепіанних жанрах концертного й дидактичного репертуару.

Дослідження циклу фортепіанних п’єс композиторів XIX - початку XX століття, які можна співвіднести з узагальненою моделлю Дитячого альбому Р. Шумана. Оцінка задуму як циклу мініатюр. Розгляд низки стабільних образних мотивів та жанрових елементів.

Вивчення аспектів жанрової типології і систематики фортепіанного ансамблю. Визначення типологічної специфіки різновидів фортепіанного ансамблю: чотириручного фортепіанного дуету та двофортепіанного дуету. Жанрово-стильові відмінності між типами дуету.

Аналіз Другого фортепіанного Концерту Й. Гуммеля в ракурсі бідермаєрівських позицій "легкого" ("діамантового") піанізму епохи Реставрації, який розгорнув заощадження духовних засад рококо в умови буття секуляризованого мистецтва поствіденської школи.

Розгляд фортепіанних романсів українських композиторів Калачевського, М. Лисенка, М. Ластовецького. Аналіз тенденції домінування наспівності, як основного чинника образної семантики. Визначення пісенно-побутового коріння жанру, який належить до ліричних.

Висвітлення результатів теоретичних досліджень фортепіанного спадку в творчості Б. Лятошинського. Аналіз композиторського письма відповідно до певних етапів творчості. Дослідження виконавської специфіки фортепіанних творів; неоромантичні риси у музиці.

Осмислення характерних особливостей стилістики музичних творів композитора К. Сіндінга. Вивчення індивідуального композиторського стилю К. Сіндінга на прикладі його фортепіанних п'єс. Дослідження фольклорних прообразів мелосу, оркестрової насиченості.

Аналіз яскравого українського фортепіанного циклу середини 1960-х років - "Пригоди барона Мюнхгаузена" М. Сильванського. Аналіз жанрово-стильових рис твору, вироблення методики його втілення та адаптація до вимог дитячих і спеціалізованих музичних шкіл.

Аналіз фортепіанних квартетів Л. Бетховена крізь призму досвіду ансамблевого письма та композицій В.А. Моцарта. Розкриття спадкоємних зв’язків великих віденських класиків у сфері камерно-інструментальної музики сприяє науковому осмисленню історії жанру.

Еволюція фортепіанного жанру коломийки у творчості композиторів ХІХ-ХХ століть. Збереження автентичних жанрових ознак і зміни в музичній мові та стилістиці, пов'язані з новітніми мистецькими напрямками. Навчально-виховний аспект залучення коломийок.

Стильові чинники фортепіанних творів В. Косенка, спираючись на аналіз Поеми-легенди ор. 12 № 1 та Концертного вальсу, як вираження традиціоналістської мистецької позиції, в яких просимволістські складові демонстрували дотичність до типології модерну.

Особливості мовностильової еволюції творчості А. Караманова, етапи якої репрезентують його три фортепіанні концерти. Запропоновано дефініцію поняття "концертно-фортепіанний стиль", що екстраполюється на авторський стиль А. Караманова в цьому жанрі.

Дослідження зв’язку фортепіанних концертів Д. Шостаковича з традицією музики П. Чайковського в змістовно-структурній компенсативності концертних жанрів відносно драматизму симфонічно-оперних композицій. Спільні та відмінні риси цих концертів композиторів.

Характеристика композиційно-структурних особливостей фортепіанних Концертів Ф. Шопена. Особливості поєднання в них "типового", усталеного та "нетипового" індивідуалізованого, власне шопенівського у тематизмі та формі як засобах "композиторського центру".

Мета роботи – здійснити цілісний музикознавчий та виконавсько-методичний аналіз фортепіанних композицій М. Колесси, котрий розкриє питання щодо інтерпретації чотирьох прелюдів та допоможе в педагогічній роботі над їх опрацюванням викладачам і студентам.

Особливості фортепіанного педагогічного доробку відомої української композиторки Стефанії Туркевич, проблеми їхнього творчого використання в процесі музичного виховання молоді. Їх роль у вихованні патріотизму і національної свідомості української молоді.

Здійснено спробу виявити тональні та формотвірні особливості сонат В. Безкоровайного та і їх дидактичний потенціал. Констатовано, що сонатні жанри в доробку композитора є художньо і дидактично вартісними зразками національного педагогічного репертуару.

Аналіз тональних та формотвірних особливостей сонат В. Безкоровайного, їх дидактичний потенціал. Зіставлення класичної сонатної циклічної структури з індивідуально-трактованими рисами українських фольклорних жанрів національного музичного мистецтва.

Розкриваються риси фортепіанних творів українського композитора Олега Безбородька. В ряді фортепіанних творів композитор використовує нетрадиційні принципи звуковидобування гра на струнах, що імітує звук дримби, виконання "не темперованого глісандо".

Вагомі творчі здобутки, активна просвітницька діяльність знаних і маловідомих постатей української національної композиторської школи Полтавщини початку ХІХ - ХХ ст. (А. Єдлічка, М. Лисенко, П. Щуровський, М. Колачевський, Л. Лісовський, С. Шевченко).

Проблеми використання фортепіанних творів представників української національної композиторської школи ХХ-ХХІ ст. Аналіз національно-виховного значення, професійно-освітньої та дидактичної цінності фортепіанної спадщини сучасних українських митців.

Розгляд специфіки виконавського втілення збірки фортепіанних транскрипцій Songbook американського композитора Дж. Гершвіна відомими піаністами Д. Ахацом, М. Ендресом, Е. Фаньйоні. Переосмислення гершвінівськогого задуму у сучасному авторському дискурсі.

Розглянуто фортепіанні цикли Р.М. Глієра крізь призму інструктивних завдань з формування піаністичних навичок в учнів дитячих музичних шкіл. Констатовано, що композитор звертався до створення циклів фортепіанних мініатюр впродовж творчого життя.

Аналіз когнітивних чинників виконавської інтерпретації на основі творчості Л. Бетховена. Виявлення індивідуально-авторських, стильових рис, стилістичних засобів, мовних інструментів музично-виконавської інтерпретації у діалозі з композиторським задумом.

Музыкальный отклик представляют впечатления композитора, навеянные культурой, ландшафтами, архитектурой городов, но сами музыкальные решения подчиняются логике имманентно-музыкального развития. Видеоряды сформированы Ю.П. Юкечевым по принципу коллажа.