Формування моральних цінностей підлітків у процесі взаємодії сім’ї і школи

Таблиця 2.10 Роль матері і ба ька в процесі морального формування підлітка

№	Хто тобі ближчий до душі?	Кількість респондентів
		Осіб	у %
1.	Мати	114	70,3
2.	Батько	29	18,0
3.	Важко сказати	13	8,0
4.	Немає відповіді	6	3,7
	Всього	162	100

Під час експерименту нами було проведено анкетування для виявлення ролі матері і батька в моральному вихованні підлітка, яке дозволило встановити, що більша частина опитаних (114 осіб / 70,3 %) переконана в пріоритетності тут ролі матері, тільки на думку 18,0 % респондентів (29 осіб) така роль належить батьку. Невелика кількість підлітків (13 осіб / 8,0 %) не змогли визначитися в цьому, але знайшлися й такі (6 осіб / 3,7 %), хто взагалі не відповів на запитання “Хто ближчий до душі?”.

Під час експерименту нами було виявлено особливості використання вчителями і батьками виховних впливів, спрямованих на формування моральних цінностей підлітків. Отримані анкетуванням результати ми розподілили на чотири основні групи (таблиця 2.11), кожна з яких містить чотири підгрупи. У вивченні застосування вчителями і батьками виховних впливів, спрямованих на формування моральних цінностей підлітків, використовувались адаптовані до теми нашої роботи питання з таблиці, наведеної С. Білозерською [189].

Рис. 2.10. Гістограма ролі матері і батька у процесі морального формування підлітка.

1. Мати.

2. Батько.

3. Важко сказати.

4. Немає відповіді.

Таблиця 2.11 Використання вчителями і батьками виховних впливів, спрямованих на формування моральних цінностей підлітків

№	Види формувально-виховних впливів	Частота використання (%) від усіх
		Учителі	Батьки
1.	Імперативні	Вимога	78,1	82,6
2.		Контролювання моральної поведінки	74,3	80,3
3.		Оцінка особистості	69,1	78,4
4.		Корекція поведінки і діяльності дитини	61,7	74,2
5.	Гностичні	Переконання	53,9	64,5
6.		Пояснення	49,8	57,3
7.		Організація самооцінювання	39,4	46,7
8.		Процес забезпечення усвідомлення моральних цінностей	32,2	35,2
9.	Альтру-їстичні	Заохочення	28,6	30,6
10.		Схвалення	24,8	25,2
11.		Гуманізація взаємин	17,2	16,4
12.		Власний приклад	13,5	12,7
13.	Співробітництво	Надання самостійності дитині	11,3	10,6
14.		Осмислене і творче сприйняття моральних понять	10,1	10,4
15.		Діагностика і прогноз результатів формування	8,5	9,8
16.		Створення умов прояву суб'єктивності дитини	6,3	6,2

Дані таблиці 2.11 фіксують, що вчителі і батьки переважно схильні використовувати імперативні формувально-виховні впливи. 78,1 % педагогів і 82,6 % батьків зазначили, що частіше обирають вимогу; здійснюють контроль моральної поведінки 74,3 % учителів і 80,3 % батьків; звертають увагу на корекцію поведінки і діяльності підлітка 74,3 % учителів і 74,2 % батьків.

У практиці формування моральних цінностей підлітків недостатньо використовувані вчителями і батьками переконання (53,9 % учителів і 64,5 % батьків), пояснення (49,8 % учителів і 57,3 % батьків), організація самооцінювання (відповідно 39,4 % і 46,7 %) та процес усвідомлення моральних цінностей (32,2 % учителів і 35,2 % батьків).

Альтруїстичні види виховних впливів застосовуються педагогами і батьками ще рідше: заохочення - 28,6 % учителів і 30,6 % батьків, схвалення - 24,8 % учителів і 25,2 % батьків, гуманізація взаємин - відповідно 17,2 % і 16,4 %, власний приклад - 13,5 % учителів і 12,7 % батьків.

Що до останньої групи, співробітництва, то вона використовувалась нами у процесі формування моральних цінностей підлітків рідко; сюди входять надання самостійності підлітку (11,3 % учителів і 10,6 % батьків), осмислення і творче сприйняття моральних понять (10,1 % учителів і 10,4 % батьків), діагностика і прогноз результатів формування (8,5 % учителів і 9,8 % батьків), створення умов прояву суб'єктивності дитини (6,3 % учителів і 6,2 % батьків). Більшість впливів останньої групи здійснюється на основі недостатньої інформації про організацію процесу формування моральних цінностей підлітка.

Наведена гістограма 2.11 вказує, що вчителі і батьки надають перевагу першим двом групам формувально-виховних впливів, що ускладнює процес розуміння й осмислення моральних цінностей підлітком. Як свідчать результати формувального етапу нашої роботи, батьки в більшості намагаються ефективно впливати на формування моральних цінностей молодої особистості (імперативні види впливу - 78,9 %, гностичні - 50,9 %, альтруїстичні - 21,2 %, співробітництва - 9,3 %), але не враховують за цих умов необхідність взаємодії сім'ї і школи.

Рис. 2.11. Гістограма основних формувально-виховних впливів.

Види виховних впливів: 1) імперативні; 2) гностичні; 3) альтруїстичні; 4) співробітництва.

Використання впливів:

Ряд 1 - учителями;

Ряд 2 - батьками.

У процесі дослідно-експериментальної роботи формувального етапу підлітки виконали письмову роботу з питань, спрямованих на виявлення в них якості сформованості моральних цінностей:

1. Що таке моральні цінності?

2. Які моральні цінності Ви знаєте?

3. Для чого людини потрібні моральні цінності?

4. Наведіть приклад моральних цінностей, що вважалися головними в українському суспільстві раніше.

5. Назвіть приклад моральних цінностей, чинних у вітчизняній спільноті сьогодні.

Аналіз письмових робіт виявив, що на запитання “Що таке моральні цінності?” відповіли 32,1 % підлітків, інші діти це поняття уявляють нечітко. У відповіді на друге запитання 43,6 % підлітків назвали понад 10 моральних цінностей, та 48,5 % анкетованих не змогли пояснити, для чого людині моральні цінності. У відповіді на четверте запитання більш ніж 6 моральних цінностей названо 39,4 % респондентів, а у відповіді на п'яте запитання - 47,2 %. Проведений нами експеримент доводить, що формування моральних цінностей особистості не лише сприяє поглибленому розумінню взаємин у суспільстві, але й допомагає індивідові приймати різні життєві рішення і дозволяє усвідомлювати моральні норми суспільства.

На основі аналізу психолого-педагогічних джерел із проблем морального виховання [29; 43; 46; 113; 139; 207; 208] доходимо висновку, що формування моральних цінностей у дітей середнього шкільного віку

- позитивно впливає на їх світогляд і підвищує здатність адаптації в соціумі;

- розвиває здібність молодої особистості до аналізу і синтезу отриманого життєвого досвіду моральних взаємин;

- сприяє формуванню морального мислення підлітка на основі його життєвого досвіду.

Як свідчать результати нашої роботи, формування моральних цінностей підлітків у процесі взаємодії сім'ї і школи є недостатньо висвітленою проблемою. Ураховуючи це, протягом експерименту ми вдосконалювали методики цього аспекту формування моральних цінностей підлітків. Вирішення відповідного завдання дослідження здійснювалося протягом констатувального і формувального експериментів, що проводилися в 2005-2012 рр. у школах м. Миколаєва, Миколаївської, Тернопільської та Херсонської областей. Було визначено наступні аспекти мети експерименту:

1. Виявити труднощі розуміння категорії моральні цінності.

2. Виявити рівні сформованості моральних цінностей у дітей підліткового віку.

На етапі констатувального експерименту з основою на аналізі анкетування вчителів і батьків на предмет розуміння категорії моральних цінностей були отримані результати, що свідчили про їх недостатню теоретичну і методичну підготовку з цього питання, це зумовило труднощі формування моральних цінностей дітей середнього шкільного віку. Такий висновок був зроблений нами за результатами письмового анкетування підлітків, що тривало протягом констатувального експерименту. До опитування було залучено 879 учнів загальноосвітніх шкіл (№ 11 і 15) м. Миколаєва, загальноосвітніх шкіл (Баловненської Новоодеського району, Калинівської Жовтневого району, Мішково-Погорілівської Жовтневого району) Миколаївської, (Конюхівської загальноосвітньої школи Козівського району) Тернопільської та (Борозенської загальноосвітньої школи Велико-Олександрівського району) Херсонської областей.

Таблиця 2.12 Кількісні показники шкіл, класів і учнів

№	Школи	Кількість
		шкіл	класів	учнів
1.	Міські	3	16	432
2.	Сільські	4	18	447
	Всього	7	34	879

Із 879 результатів анкетування для дослідження було відібрано 854. Чисельність вибірки визначалася відповідно до таблиці досить великих чисел. З імовірністю p = 0,95 і припустимою помилкою m = ± 0,05 (число спостережень n = 384) вибірка загальним обсягом 854 репрезентативно відображає генеральну сукупність учнів середніх класів.

Вибірка визначалася наступними чинниками:

1. Школи з різних регіонів, що відрізняються ступенем урбанізації (область, район, село).

2. Класи з різним рівнем сформованості моральних цінностей.

3. Учителі з різним стажем педагогічної діяльності і рівнем майстерності.

4. Батьки з різним рівнем педагогічних знань.

5. Також ураховувалися інші, менш важливі чинники.

Протягом наукового вивчення здійснювалися анкетування на двох етапах. Результати першого анкетування засвідчили рівень розуміння і сформованості в дітей підліткового віку категорії „моральні цінності” на початку дослідження. Використовувані нами анкети містили питання психолого-педагогічного характеру, спрямовані на виявлення рівня моральних взаємин підлітків з оточенням. З метою аналізу і систематизації експериментальних даних були прийняті чотири рівні сформованості моральних цінностей підлітків, що визначалися з урахуванням глибини і повноти їх моральних знань.

Як видно з таблиці, дуже низький і низький рівні спостерігалися у 53,0 % підлітків, високий рівень - лише у 8,7 %, середній - у 40,3 % підлітків.

Таблиця 2.13 Кількісна характеристика рівнів сформованості моральних цінностей підлітків

№	Рівні сформованості моральних цінностей підлітків	Кількість учнів	%
1.	Наднизький	68	8,0
2.	Низький	367	43,0
3.	Середній	345	40,3
4.	Високий	74	8,7
	Всього	854	100

Аналізуючи труднощі і недоліки виховного процесу в загальноосвітніх школах, де проводилося дослідження, ми дійшли висновку про необхідність проведення формувального експерименту з метою підвищення рівня сформованості моральних цінностей підлітків. В експериментальному дослідженні, яке проводилося в шкільних умовах, брали участь 854 учні середнього шкільного віку, з них 432 учні експериментальних класів і 422 - контрольних класів.

Репрезентативність вибірки експериментальних і контрольних класів визначалася наступними чинниками:

1. Майже однаковою наповненістю класів.

2. Стаж роботи класних керівників у цих класах приблизно однаковий і не менше 5 років.

3. Майже однаковий рівень сформованості моральних цінностей в учнів цих класів.

У формувальному експерименті ставилися наступні завдання:

- проаналізувати рівень сформованості моральних цінностей підлітків;

- розробити форми і методи виховного впливу та виявити їх ефективність у процесі формування моральних цінностей підлітків;

- розробити методичні рекомендації з проведення класних годин, бесід, заходів, зустрічей із формування моральних цінностей підлітків.

Вирішення цих завдань здійснювалося нами наступним чином:

1. Спираючись на аналіз психолого-педагогічної літератури, ми розробили анкети з детальними питаннями.

2. У процесі пошуку ефективних шляхів формування моральних цінностей підлітків нами був розроблений тест із формування моральних цінностей дітей цього віку (Додаток В).

Під час класної години, бесід, заходів, зустрічей (Додаток П) зверталася особлива увага на формування моральних цінностей підлітків. Наведемо тематику цих заходів:

- класна година: “Моральні цінності в сьогоднішньому суспільстві”;

- урок-діалог: “Ставлення до людей старшого покоління”;

- бесіди: “Моральні цінності в сім'ї”, “Моральні цінності нашого народу”.

На завершення обговорюваного експерименту скажемо, що, за результатами аналізу висловлених думок класних керівників, учителів і батьків, залучених до експерименту, здійснювалося коректування формування моральних цінностей підлітків.

На останньому етапі нашого експерименту в контрольних і експериментальних класах проводилося контрольне анкетування. Його результати оцінювалися в балах з урахуванням повноти і глибини уявлення підлітків про моральні цінності. Аналіз результатів проведений згідно з критеріями (знання, ціннісні орієнтації, моральна поведінка) і дає змогу виявити чотири рівні анкетованих (таблиця 2.14).

Таблиця 2.14 Кількісна оцінка рівнів сформованості моральних цінностей підлітків

№	Бали	Відсотки	Рівні
1.	0-15	0-25	I
2.	15,1-30	25,1-50	II
3.	30,1-45	50,1-75	III
4.	45,1-60	75,1-100	IV

1. Відносна відсутність уявлень про моральні цінності - 0 балів.

2. Поверхневі і неглибокі знання про моральні цінності - 0,5 балу.

3. Правильні уявлення, але не досить глибокі знання про моральні цінності - 1 бал.

4. Правильні уявлення і досить глибокі знання про моральні цінності, але ці знання рідко використовуються в житті - 1,5 бали.

За наведеними вище критеріями були визначені рівні сформованості моральних цінностей підлітків, кваліфіковані за якісними показниками, описаними під час нашої дослідницької роботи (таблиця 2.15), оцінюваними кількісними показниками, перетворенням якісної шкали порядку в бальну кількісну шкалу, що відповідає наступним відсоткам: I рівень - до 25 % виконання анкетних завдань, II рівень - до 50 %, III рівень - до 75 % і IV рівень - до 100 % виконання анкетних завдань, тобто анкетовані мають глибокі знання про моральні цінності. Максимальна кількість набраних балів із можливих: 2 Ч 30 = 60 (балів).

Таблиця 2.15 Порівняльна характеристика кількісних показників рівнів сформованості моральних цінностей підлітків експериментальних і контрольних класів

№	Бали	Рівні	Контрольні	Експериментальні
			Кількість анкетованих підлітків	%	Кількість анкетованих підлітків	%
1.	0-15	Дуже низький	24	5,7	0	0
2.	15,1-30	Низький	193	45,7	72	16,7
3.	30,1-45	Середній	176	41,7	239	55,3
4.	45,1-60	Високий	29	6,9	121	28,0
	Всього	422	100	432	100

Як свідчать дані таблиці, дуже низький рівень сформованості моральних цінностей в експериментальних класах відсутній. Низький - більш ніж у 2,7 рази менший, ніж у контрольних класах; середній і високий рівні склали 83,3 %, тимчасом як у контрольних класах - 48,6 %.

Оцінка значущості проводилася за критерієм згоди Пірсона [4; 84; 114; 210] (ч2 - хі - квадрат), (формула 2.1):

,

де О - кількість учнів кожного з чотирьох рівнів експериментальних класів, Е - відповідна кількість контрольних класів (очікувані згідно з нульовою гіпотезою частоти).

Число ступенів вільності df = n - 1; df = 4 - 1 = 3, T = 414 при трьох ступенях вільності, це велике значення підтверджується з вірогідністю, близькою до 1 (Рвип. прагне до 0). Отже, експеримент має позитивні результати.

Застосувавши спосіб оцінки значущості полярних (високих і низьких) результатів, можемо використовувати квадратичну формулу оцінки значущості результатів експерименту (формувального і контрольного) з критерію згоди Пірсона відповідно до формули:

,

де a = 217, d = 121, b = 72, c = 29, e = 289, f = 150, I = 246, j = 193, N = 439.

Підставляючи числові значення у формулу (1.2), отримуємо:

На підставі статистичного аналізу встановлено, що ефект позитивної дії найсильніше виявляється у збільшенні кількості високих і зменшенні низьких і дуже низьких показників.

Число ступенів вільності квадратичної матриці:

(m = n = 2): df = (m - 1)(n - 1) = 1,

де ч2 = 124,6, число ступенів вільності дорівнює 1, вірогідність випадковості (Рвип.) прагне до 0; достовірність фактів прагне до 1.

Узагальнення результатів експериментального формування підтвердило правомірність висунутої нами гіпотези про те, що вживання комплексної дії є необхідною й ефективною умовою формування моральних цінностей підлітків у процесі взаємодії сім'ї і школи.

Таблиця 2.16 Значення полярних результатів

№	Рівні	Контрольний	Формувальний	Всього
1.	Дуже низький, низький	24 + 193 = 217	0 + 72 = 72	289
2.	Високий	29	121	150
	Всього	246	193	439

До позитивних зрушень у формуванні моральних цінностей підлітків у процесі взаємодії сім'ї і школи можна віднести те, що в експериментальних групах значно змінився відсоток підлітків, які під час формувального етапу дослідження виявили середній рівень сформованості моральних цінностей “Знають, але не можуть пояснити” (від 155 осіб / 39,5 % до 79 осіб / 21,4 %).

Що до високого рівня “Знають і можуть пояснити”, то були визначені суттєві позитивні зрушення в підлітків експериментальних груп. Якщо на початку нашого дослідження до цього рівня було віднесено 51,6 % підлітків експериментальних груп (202 особи), то впродовж формувального етапу роботи їх кількість збільшилася до 78,6 % (291 особа).

На початку експерименту низький рівень сформованості моральних цінностей підлітків “Не знають і не можуть пояснити” складав 8,9 % (35 осіб), за час формувального етапу дослідження їх кількість зменшилась до 0,0 %.

Стосовно розуміння моральних цінностей батьками і вчителями також відбулися позитивні зміни: якщо на початку формувального експерименту 59,5 % батьків (44 особи) і 72,7 % учителів (62 особи) виявили високий рівень розуміння моральних цінностей (“Знають і можуть пояснити”), то в ході експериментальної роботи їх кількість зросла до 88,5 % батьків (85 осіб) і 92,7 % учителів (76 осіб). Змінилася кількість від 35,1 % батьків (26 осіб) і 24,4 % учителів (21 особа) до 11,5 % батьків (11 осіб) і 7,3 % учителів (6 осіб), які на початку експериментальної роботи виявили середній рівень розуміння моральних цінностей (“Знають, але не можуть пояснити”). Низький рівень розуміння моральних цінностей (“Не знають і не можуть пояснити”) на початку формувального експерименту показали 5,4 % (4 осіб) батьків і 3,5 % (3 особи) учителів, у стадії завершення експериментальної роботи таких осіб не було.

Отже, розроблена нами й запроваджена у практику експериментальна методика опосередковано вплинула на підвищення рівня моральної сформованості підлітків експериментальних груп. Ці зміни відбулися завдяки організованій нами системній і цілеспрямованій роботі, базованій на принципах народної педагогіки, взаємодії сім'ї й загальноосвітньої школи у виховному процесі, активної діяльності й самодіяльності, систематичності й безперервності виховання, диференціації та індивідуалізації, поєднання національного та загальнолюдського у вихованні. Значну роль в отриманні цих результатів мали ставлення до підлітка як до особистості, спрямування його активності й творчої діяльності.

Для підтвердження ефективності нашої експериментальної роботи було порівняно динаміку участі підлітків у позаурочній діяльності, спрямованій на формування в них моральних цінностей.

Дані таблиці 2.17 засвідчують, що після формувального етапу експерименту рівні сформованості моральних цінностей підлітків експериментальних груп зазнали суттєвих позитивних зрушень.

Серед учнів контрольних груп позитивних змін у підвищенні рівнів сформованості моральних цінностей не відбулося. Таблиця 2.15 наочно відбиває порівняльні дані за рівнями сформованості громадянської вихованості підлітків в експериментальній групі після формувального етапу експерименту і в контрольній групі, де спеціальна робота не проводилася. Слід зазначити, що після проведення експериментальної роботи суттєво підвищилась активність підлітків щодо участі в позаурочній виховній діяльності, спрямованій на формування в них моральних цінностей.

Так, аналіз даних таблиці 2.17 показує зростання відсотка підлітків І групи - високого рівня активності (вихованці, які беруть активну участь у позаурочній діяльності, виявляють ініціативу, активність, зацікавленість) - після проведення експериментальної роботи (з 24 особи / 13,5 % до з 58 осіб / 31,9 %).

На завершальному етапі експерименту суттєво збільшився відсоток підлітків, віднесених до ІІ групи - середнього рівня активності. Вони намагаються брати участь у позаурочній діяльності, але не завжди спроможні самостійно долати труднощі, що виникають при цьому (до проведення експерименту - 61 особа / 34,3 %, після завершення експериментальної роботи - 78 осіб / 42,9 %). Отримані результати (таблиця 2.17) свідчать про ефективність проведеного експерименту, а саме: фіксуємо збільшення кількості респондентів у першій групі (високий рівень) і другій групі (середній рівень). Збільшення респондентів другої групи відбулося за рахунок зменшення респондентів третьої (низький рівень).

Слід зазначити, що відсоток підлітків ІІІ групи - низького рівня активності з початку експерименту (пасивні щодо участі в позаурочної діяльності) - суттєво знизився після проведення експериментальної роботи (з 93 особи / 52,2 % до з 46 осіб / 25,2 %) (діаграми 2.15 і 2.16).



Рис. 2.12. Діаграма динаміки активності підлітків експериментальних груп у позаурочній діяльності, спрямованій на формування в них моральних цінностей, до проведення експерименту.

1. Високий рівень.

2. Середній рівень.

3. Низькій рівень.

Рис. 2.13. Діаграма динаміки активності підлітків експериментальних груп у позаурочній діяльності, спрямованій на формування в них моральних цінностей, після проведення експерименту.

1. Високий рівень.

2. Середній рівень.

3. Низькій рівень.

У такий спосіб, результати експериментальної роботи свідчать про її ефективність, яка в цілому підтвердила правильність і продуктивність висунутої нами гіпотези, визначених психолого-педагогічних умов, змісту, форм і методів формування моральних цінностей підлітків у процесі взаємодії сім'ї і школи.

Проведене нами дослідження з проблеми формування моральних цінностей підлітків виявило недостатній рівень виховної роботи середньої загальноосвітньої школи і батьків у розв'язанні цієї проблеми. Багатьом батькам не вистачає часу на спілкування з дітьми, а також недостатньо педагогічних знань і виховного досвіду. Вони вважають головними для дитини освіту, матеріальну забезпеченість і пристосування до складних умов життя, а вихованню в неї доброти, поваги до навколишніх, чесності, правдивості, обов'язковості, щирості, вірності, милосердя, добродійності, порядності, відповідальності, справедливості, працелюбності та інших моральних цінностей не надається достатньої уваги.

За результатами дослідження формулюємо наступні висновки.

1. Визначено сукупність соціально-педагогічних умов (створення в загальному навчальному закладі педагогічно орієнтованого творчого середовища, стимулювання позитивного ставлення підлітків до педагогічної діяльності, залучення підлітків до творчої навчально-пізнавальної роботи тощо) і факторів (фізіологічні і психічні властивості організму, соціальне оточення людини, активна взаємодія з іншими людьми і под.), що сприяють формуванню моральних цінностей підлітків, які характеризують середовище життєдіяльності підлітка і діяльність батьків, спрямовану на формування моральних цінностей їх дітей.

Обґрунтовано, що ефективне формування моральних цінностей підлітка в сім'ї повинно містити використання і підтримку батьками сімейних традицій, збагачення культурного і духовного життя сім'ї, постійний педагогічний саморозвиток батьків і практичне використання здобутих ними нових знань.

Доведено, що ефективність процесу формування моральних цінностей підлітків залежить від ефективності педагогічного впливу вчителів. Зміст і технологія використання виховних заходів у формуванні моральних цінностей підлітків були екстрапольовані в розробленій і перевіреній нами в середніх класах загальноосвітніх шкіл м. Миколаєва, Миколаївської, Тернопільської і Херсонської областей дослідницькій роботі (анкетування, бесіди, роз'яснення, позакласні заходи та ін.).

2. Результати, отримані під час експерименту, свідчать про ефективність змісту (загальнолюдські й національні моральні цінності), педагогічних умов (структурування виховного матеріалу за змістовими лініями та активізація пізнавальної діяльності підлітків; розроблення і запровадження змістового й організаційного забезпечення процесу формування моральних цінностей підлітків з метою надбання ними вмінь соціальної взаємодії, конструктивного діалогу), форм (читацька конференція, тематичний вечір, групові форми виховної роботи, політична інформація, година класного керівника, гурток, стінна газета, похід, екскурсія, індивідуальні форми виховної роботи тощо) і методів (переконання, особистий приклад, змагання, заохочення, покарання, самопізнання й ін.) формування моральних цінностей підлітків за допомогою виховного впливу з боку сім'ї і школи, що дозволяє зробити висновок про можливість використання результатів наших досліджень у середніх класах загальноосвітньої школи.

У процесі нашого дослідження ми користувались різними методами виховання (переконання, роз'яснення, розповідь, бесіда та ін.), спрямованими на ефективне формування моральних цінностей підлітків. Діти цього віку переживають етап активного пізнання людських стосунків і всього, що їх оточує. Наше дослідження свідчить, що все навколишнє (стосунки з батьками, учителями, друзями, однокласниками, рівень педагогічних знань батьків, сімейні традиції та ін.) впливає на становлення внутрішнього світу особистості підлітка, усвідомлення ним власних життєвих цінностей, самовизначення й особистих перспектив розвитку.

3. У роботі доведена важливість впливу на підлітка не тільки сім'ї й загальноосвітньої школи, але і груп (клас, друзі у дворі, гуртки та ін.), до яких він належить. Наслідком такого впливу є виникнення в дитини бажання послуговуватись загальноприйнятими моральними нормами у стосунках із навколишніми, тобто випробовувати свою здатність до моральної поведінки.

Виявлено, що серед методів, використовуваних у процесі формування моральних цінностей, найактуальніші - бесіди, роз'яснення, розповіді й дискусії. Встановлено, що для ефективності формування моральних цінностей підлітків необхідно застосовувати різні форми роботи: факультативи, рольові ігри, твори, творчі роздуми тощо. Ефективність такої діяльності залежить від рівня сприйняття вихованця (чим вище його сприйняття, тим ефективніший виховний вплив на нього), його здатностей і особливостей, що в результаті забезпечує спрямованість його діяльності на моральний розвиток і самовдосконалення протягом життєвого шляху.

Після проведеної нами дослідницької роботи рівень сформованості моральних цінностей підлітків експериментальних груп зазнав значних позитивних зрушень. Порівняно з початком дослідницької роботи відсоток підлітків з високим рівнем сформованості моральних цінностей (від 202 осіб / 51,6 % до 291 особи / 78,6 %) збільшився; значно змінилася кількість підлітків із середнім рівнем сформованості моральних цінностей (від 155 осіб / 39,5 % до 79 осіб / 21,4 %). Що стосується дітей із низьким рівнем сформованості моральних цінностей, то на початку експерименту їх було 8,9 % (35 осіб), а на завершення дослідження така група підлітків уже не фіксувалася. Результати нашого дослідження свідчать про його ефективність і підтверджують правильність і продуктивність висунутої нами гіпотези, визначених психолого-педагогічних умов формування моральних цінностей підлітків у процесі взаємодії сім'ї й загальноосвітньої школи.

Результати дослідження відображено в окремих публікаціях автора дисертації [115; 117; 120; 121].

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і обґрунтовано новий підхід до вирішення важливого й актуального завдання, що виявляється в обґрунтуванні й експериментальній перевірці змісту, форм, методів і педагогічних умов як складових методики формування моральних цінностей підлітків у процесі взаємодії сім'ї і школи.

1. Аналіз філософсько-культурологічної, соціальної, психолого-педагогічної літератури і практики засвідчив, що формування моральних цінностей підлітків як соціально-педагогічна проблема зумовлена об'єктивними потребами розвитку сучасного українського суспільства. Здійснений ґрунтовний аналіз процесу формування моральних цінностей підлітків в історико-педагогічному контексті засвідчив, що їх формування у поєднанні зі зразками норм моралі і культури людських взаємин на всіх етапах розвитку суспільних відносин набували актуальності саме в підлітковому віці зростаючої особистості. Наслідком цієї діяльності стає гармонійний розвиток підлітка, який зберігатиме й розвиватиме здобутий моральний і культурний досвід, налагоджуючи доброзичливі стосунки між іншими членами своєї сім'ї і родини та членами громади.

Визначено і схарактеризовано основні чинники (склад сім'ї, її фінансовий стан та внутрішньосімейні стосунки) формування моральних цінностей підлітка в сім'ї, родині і загальноосвітній школі, досліджено роль життєвих чинників (внутрішні взаємовідносини у сім'ї, стосунки між підлітками, вчителями та однолітками, матеріальне становище сім'ї) у підвищені ефективності морального виховання підлітків; виокремлено функції (сформувати в підростаючого покоління моральні цінності, свідомість, стійку моральну поведінку і моральні відчуття, відповідні сучасному способу життя, сформувати активну життєву позицію підлітка, звичку керуватися ними в своїх вчинках, діях, стосунках) цих процесів.

Актуалізовано поняттєво-категорійний апарат дослідження за двома взаємопов'язаними між собою напрямами розкриття поняттєво-термінологічних характеристик - за психолого-педагогічним напрямом визначення й обґрунтування сутнісних характеристик процесу формування моральних цінностей підлітків і за напрямом організації і здійснення процесу взаємодії сім'ї і школи. У такому контексті уточнено, що моральні цінності - це історично встановлена суспільством моральна основа особистості (моральні зразки, норми, поняття, вимоги), що впливає на усі сфери її життєдіяльності та надає можливість орієнтуватися у житті. Взаємодія сім'ї і школи - це їх сумісна адекватна виховна діяльність, під якою розуміються уявлення про зміст діяльності один одного та можливість взаєморозуміння, результатом якої є повноцінна сформована особистість.

2. Визначено критерії сформованості моральних цінностей підлітків у процесі взаємодії сім'ї і школи: моральні знання - сукупність знань про моральних цінності, принципи і норми; ціннісні орієнтації - особистісні оцінки стосунків у соціумі; моральна поведінка - здатність особистості регулювати свою поведінку згідно з прийнятими нормами у суспільстві.

На основі визначених критеріїв схарактеризовано рівні сформованості моральних цінностей підлітків: низький - підлітки не знають, що таке моральні знання, ціннісні орієнтації, моральна поведінка і не можуть пояснити; середній - підлітки знають, що таке моральні знання, ціннісні орієнтації, моральна поведінка, але не можуть пояснити; високий - підлітки знають, що таке моральні знання, ціннісні орієнтації, моральна поведінка і можуть пояснити.

3. Аналіз результатів констатувального етапу дослідження засвідчив ефективність зовнішнього впливу (батьки, вчителі, засоби масової інформації, література, кінофільми та ін.) на підлітків, а саме: наслідування моральних зразків інших людей або літературних героїв. Більша частина цих зразків (89 осіб / 27,0 %) належить батькам, що свідчить про провідну роль останніх у соціальному розвитку підлітка. Важливо зазначити, що у 20,5 % підлітків (69 осіб) основними зразками носіїв моральних цінностей є літературні герої, для 19,6 % (65 осіб) - старші за віком друзі, а для 17,5 % (58 осіб) підлітків - однолітки. Суттєвим є вплив на підлітків і засобів масової інформації, на що вказує те, що 15,4 % підлітків наслідують зразки поведінки кіногероїв.

Виявлено, що вчителі загальноосвітніх шкіл у своїй педагогічній діяльності надають перевагу стимулам заохочення, покарання, заохочення і покарання, а саме 48,7 % (74 осіб) учителів застосовують у педагогічній діяльності заохочення, 28,3 % (43 особи) - покарання і 23,0 % (36 осіб) - заохочення і покарання. Це дало змогу констатувати, що процес формування моральних цінностей підлітків здійснюється недостатньо ефективно, оскільки не всі вчителі акцентують увагу на своїй власній поведінці, на стосунках з підлітками, що мають бути вибудувані на демократичних та гуманістичних засадах.

На підставі зазначеного вище доведено важливість значення налагодженого спілкування підлітків з учителями під час формування їхніх моральних цінностей; водночас встановлено, що досить мало учителів надають уваги проведенню такої роботи - серед них тільки 40,1 % (61 особа) впевнені, що підліткам подобається спілкуватися з ними, 37,5 % (57 осіб) вважає, що підліткам подобається спілкуватися з ними, а для інших 22,4 % (34 особи) це не є суттєвим у процесі виховання.

4. Удосконалено навчально-виховний зміст, сутність якого полягала в цілісному формуванні моральних уявлень, теоретичних знань, моральних переконань і способів їх застосування в повсякденному житті, форми і методи як складові методики виховання моральних цінностей підлітків, сутність якої становить поетапне формування системи моральних цінностей, моральних норм і поведінки та вчинків підлітків у різноманітних життєвих ситуаціях як у сім'ї, так і у загальноосвітній школі. Обґрунтовано необхідність використання виховної взаємодії сім'ї і школи у процесі формування моральних цінностей підлітків. З цією метою розроблено і впроваджено у практику навчально-виховної роботи експериментальних груп підлітків навчально-методичний супровід, складовими якого є навчальні програми факультативних курсів “Основи формування моральних цінностей підлітків” і “Взаємодія сім'ї і школи у виховному процесі”, комплекс практичних форм (бесіди, роз'яснення, лекції, конференції). Така взаємодія інститутів виховання передбачала не тільки передачу дитині системи соціальних, культурологічних, моральних та інших знань, навичок, досвіду, але й системи взаємодопомоги і контролю самих інститутів виховання.

5. Доведено ефективність удосконалених форм (масові, групові, індивідуальні форми виховної роботи) і методів (бесіди з підлітками щодо формування моральних цінностей, роз'яснення, розповіді, проведення позакласних заходів, групової роботи, дискусій тощо, а також бесід і роз'яснень з проблеми формування моральних цінностей підлітків для батьків і вчителів) і їх позитивний вплив на формування моральних цінностей підлітків. Також виявлено ефективність формування моральних цінностей підлітків на прикладі поведінки (наслідування) дорослих - батьків чи вчителів та інших людей.

6. Розроблено й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування моральних цінностей підлітків середніх загальноосвітніх навчальних закладів (структурування виховного матеріалу за змістовими лініями та активізація пізнавальної діяльності підлітків; розроблення і запровадження змістового та організаційного забезпечення процесу формування моральних цінностей підлітків з метою набуття ними умінь соціальної взаємодії, конструктивного діалогу; дотримання загальноприйнятих моральних норм; залучення підлітків до різноманітної соціальної діяльності), які в сукупності з розробленим навчально-виховним змістом, удосконаленими формами і методами є складовими методики формування моральних цінностей підлітків у процесі взаємодії сім'ї і школи, що пройшла апробацію і підтвердження ефективності у процесі дослідно-експериментальної роботи.

7. Результати формувального етапу дослідно-експериментальної роботи засвідчили, що сформованість моральних цінностей підлітків різнорівнева. Так, серед опитуваних частина (291 особи / 78,6 %) цілком розуміє, що таке моральні цінності, і може пояснити їх сутнісні ознаки, інші ж (79 осіб / 21,4 %) розуміють, але пояснити їх не можуть. На початку нашого дослідження нами було виділено рівень, до якого ми віднесли підлітків, які не розуміли сутності поняття “моральні цінності” і не могли її пояснити, але після завершення формувального етапу дослідження таких підлітків не виявилось. Здійснено визначення ефективності сприйняття підлітками моральних цінностей та їх використання у своєму повсякденному житті. Одержані результати свідчать, що рівень сформованості моральних цінностей в експериментальних групах значно вищий, ніж рівень сформованості моральних цінностей у контрольних групах підлітків. Кількість респондентів, віднесених до низького рівня, в експериментальних групах зменшилася до 16,7 % (72 особи) порівняно з 45,5 % (193 особи) контрольних групах. Кількість підлітків з середнім і високим рівнями сформованості моральних цінностей відповідно збільшилася в експериментальних групах до 55,3 % (239 осіб) - середній рівень і 28,0 % (121 особа) - високий рівень порівняно з 38,1 % (176 осіб) - середній рівень і 12,1 % (29 осіб) - високий рівень.

Результати роботи доводять, що моральний розвиток підлітків пов'язаний з розвитком і формуванням їхніх моральних цінностей, які мають суттєвий вплив на вибір цілей, інтересів і поведінки, в кінцевому підсумку має суттєвий вплив на міжособистісні взаємини підлітків з оточенням, сприяє розвитку почуття відповідальності різного рівня й дисципліни, які й спонукають до виконання обов'язків і зобов'язань. Відбулися позитивні зміни в моральних уявленнях підлітків: осмислення моральних понять, почуття відповідальності, самоконтролю, що допомогло поліпшити їх поведінку, підвищити в них почуття співпереживання, співчуття до оточення, поваги до старших тощо.

Таким чином, доведено, що обґрунтовані у процесі дослідження теоретичні підходи до розв'язання актуальної психолого-педагогічної проблеми формування моральних цінностей підлітків у процесі взаємодії сім'ї і школи, на основі розробленого змісту удосконалених навчальних програм факультативних курсів, удосконаленні форм і методів та педагогічних умов як складових методики формування досліджуваного феномену підтвердили свою ефективність.

Результати проведеного дослідження не вичерпують усіх аспектів проблеми формування моральних цінностей підлітків і передбачають подальший дослідницький пошук у цьому напрямі, спрямований на підвищення ефективності формування моральних цінностей і їх використання в моральному вихованні як молодших, так і старших підлітків, формування досліджуваного феномена в навчальних закладах різних типів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абраменкова В. Трагедия потери целомудрия / В. Абраменкова // Как защитить вашего ребёнка? - Полтава : УПЦ, Полтав. епархия, Спасо-Преображ. Мгарский монастырь, 2003. - С. 81-87.

2. Абрамова Г. С. Возрастная психология : учеб. пособие для студ. вузов / Г. С. Абрамова. - 4-е изд. - М. : ИЦ „Академия”, 1999. - 672 с.

3. Аверин В. А. Психология детей и подростков / Вячеслав Афанасьевич Аверин. - СПб. : Изд-во Михайлова В. А. ; Питер, 1998. - 382 с.

4. Агекян Т. А. Основы теории ошибок для астрономов и физиков / Т. А. Агекян. - М. : Наука, 1972. - 172 с.

5. Адлер А. Понять природу человека / А. Адлер.- СПб. : Академ. проект, 1997. - 265 с.

6. Аза Л. О. Батьків авторитет / Л. О. Аза, Н. В. Лавриненко. - К. : Політвидав України, 1986. - 92 с.

7. Алєксєєнко Т. Ціннісні орієнтації сімейного виховання / Т. Алєксєєнко // Рідна школа. - 1997. - № 10. - С. 69-72.

8. Амонашвили Ш. А. Размышление о гуманной педагогике / Ш. А. Амонашвили. - М. : Издат. дом Ш. Амонашвили, 1996. - 543 с.

9. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды : в 2 т. / Б. Г. Ананьев. - М. : Педагогика, 1980. - Т. 1. - 232 с.

10. Ананьев Б. Г. К постановке проблемы развития детского самосознания / Б. Г. Ананьев // Избранные психологические труды : в 3 т. - М. : Педагогика, 1980. - Т. 2. - 275 с.

11. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев // Избранные психологические труды : в 2 т. - М. : Педагогика, 1980. - Т. 2. - 232 с.

12. Ананьев Б. Г. К постановке проблемы развития детского самосознания / Б. Г. Ананьев // Избранные психологические труды : в 3 т. - 2-е изд. - М. : Педагогика, 1995. - Т. 2. - 284 с.

13. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1968. - 338 с.

14. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности: Основы педагогики творчества / В. И. Андреева. - Казань : КГУ, 1998. - 320 с.

15. Анисимов С. Ф. Мораль и поведение / С. Ф. Анисимов. - М. : Мысль, 1979. - 142 с.

16. Антонюк Р. І. Моральна освіта - основний компонент виховного процесу / Р. І. Антонюк // Науковий вісник Миколаївського державного університету : зб. наук. пр. Сер. Пед. науки. - Миколаїв : МДПУ, 2001. - Вип. 4. - С. 245-251.

17. Анцыферова Л. И. Психология повседневности: жизненный мир личности и „техники” её бытия / Л. И. Анцыферова // Психологический журнал. - 1993. - Т. 14. - № 2. - С. 3-16.

18. Аристотель. Сочинения : в 4 т / Аристотель. - М. : Мысль, 1983. - Т. 4 : Политика. - 830 с.

19. Артемова Л. В. Моральні норми засвоюють з дитинства / Л. В. Артемова. - К. : Знання, 1968. - 47 с.

20. Асмолов А. Г. Психология индивидуальности / А. Г. Асмолов. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1994. - 117 с.

21. Бадмаев Б. Ц. Психология в работе учителя : в 2 кн. / Борис Циренович Бадмаев. - М. : Владос, 2000. - Кн. 1 : Практическое пособие по теории развития, обучения и воспитания. - 233 с.

22. Батишев Г. С. Самосознание человека как культурно-созидательного существа / Г. С. Батишев. - М. : Наука, 1994. - 207 с.

23. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. - М. : Политиздат, 1979. - 424 с.

24. Бекешкіна І. Е. Формування моральних переконань і почуттів молоді / І. Е. Бекешкіна. - К. : Т-во “Знання” УРСР, 1988. - 47 с.

25. Бекірова Л. С. Регулятивно-креативна функція традиції в етнокультурні : (на матеріалі досвіду кримськотатарського народу) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.04 „Філософська антропологія, філософія культури” / Л. С. Бекірова. - Сімферополь, 2004. - 19 с.

26. Белкин А. С. Основы возрастной педагогики : учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / А. С. Белкин. - М. : ИЦ „Академия”, 2000. - 192 с.

27. Белоусова В. А. Воспитание культуры поведения учащихся профтехучилищ / В. А. Белоусова. - К. : Вища освіта, 1984. - 92 с.

28. Бреслав Г. М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: Норма и отклонения / Г. М. Бреслав. - М. : Педагогика, 1990. - 144 с.

29. Бех И. Д. Нравственность личности: стратегия становления / И. Д. Бех. - Ровно : Ред. издат. отдела укр. печати, 1981. - 146 с.

30. Бех И. Д. Психологические основы нравственного развития личности : дис. на соискание науч. степени д-ра психол. наук : 19.00.07 / Иван Дмитриевич Бех. - К., 1992. - 320 с.

31. Бех І. Д. Концепція виховання особистості / І. Д. Бех // Рад. школа. - 1991. - № 5. - С. 40-47.

32. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання : наук.-метод. посіб. / І. Д. Бех. - К. : ІЗМН, 1998. - 204 с.

33. Бех І. Д. Критерії моральної вихованості молодших школярів / І. Д. Бех, С. Д. Максименко. - К. : Рад. школа. - 1989. - 95 с.

34. Бим-Бад Б. М. Педагогические взгляды И. Канта / Б. М. Бим-Бад // Сов. педагогика. - 1982. - № 10. - С. 102-105.

35. Бим-Бад Б. М. Педагогические идеи в ранних произведениях Гегеля / Б. М. Бим-Бад // Сов. педагогика. - 1986. - № 7. - С. 121-125.

36. Білозерська С. І. Психологічні умови розвитку моральної свідомості молодшого школяра : дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 19.00.07 / Світлана Іванівна Білозерська. - Дрогобич, 2004. - 243 с.

37. Білоусова В. О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи : моногр. / В. О. Білоусова. - К. : ІЗМН, 1997. - 192 с.

38. Бобнева М. И. Социальные нормы и регуляция поведения / М. И. Бобнева. - М. : Наука, 1990. - 311 с.

39. Богданова О. С. Некоторые проблемы нравственного воспитания и развития младших школьников / О. С. Богданова, В. И. Петрова ; под ред. проф. И. А. Каирова. - М. : Педагогика, 1972. - 104 с.

40. Богуш А. М. Вплив мовленнєвого середовища на розвиток особистості дитини / А. М. Богуш // Науковий вісник Миколаївського державного університету : зб. наук. пр. Сер. Пед. науки. - Миколаїв : МДУ, 2004. - Вип. 8. - С. 21-25.

41. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. - М. : Просвещение, 1968. - 464 с.

42. Божович Л. И. О нравственном развитии и воспитании детей / Л. И. Божович, Р. Е. Конникова // Вопросы психологии. - 1975. - № 1. - С. 80-89.

43. Божович Л. И. Психологический анализ условий формирования и строения гармонической личности / Л. И. Божович // Психология формирования и развития личности. - М. : Наука, 1981. - С. 97-146.

44. Болдырев Н. И. Нравственное воспитание школьников: Вопросы теории / Н. И. Болдырев. - М. : Педагогика, 1979. - 224 с.

45. Большой толковый психологический словарь : в 2 т. / Ребер Артур. - М. : Вече ; АСТ, 2000. - Т. 1. - 1150 с.

46. Боришевский М. И. Развитие нравственных убеждений школьников / М. И. Боришевский. - К. : Рад. школа, 1986. - 181 с.

47. Боришевський М. Сімейне виховання як гарант морального становлення особистості / М. Боришевський // Початкова школа. - 1995. - № 1. - С. 4-9.

48. Боришевський М. Й. Сім'я ростить громадянина / М. Й. Боришевський. - К. : Політвидав України, 1982. - 103 с. - (Серія “Сім'я і суспільство”).

49. Бородавка С. Педагогічний батьківський ліцей / С. Бородавка // Рідна школа. - 1998. - № 3. - С. 63-65.

50. Братасюк М. Подолання національного відчуження / М. Братасюк // Современное общество. - 1993. - № 2. - С. 68-74.

51. Булах І. С. Нівелювання превентивних бар'єрів у процесі особистісної психодіагностики підлітків / І. С. Булах // Психологія : зб. наук. пр. / НПУ ім. М. П. Драгоманова. - К., 1999. - Вип. 3 (6). - С. 153-166.

52. Булах І. С. Психологічні основи особистісного зростання підлітків : дис. на здобуття наук. ступеня д-ра психол. наук : 19.00.07 / Ірина Сергіївна Булах. - К., 2004. - 582 с.

53. Вейт М. А. Формирование гуманных отношений в воспитательном коллективе учащихся общеобразовательной школы / М. А. Вейт. - М. : Просвещение, 1985. - 148 с.

54. Вечерок Т. В. Сімейні традиції у формуванні моральних цінностей старшокласників : дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.07 / Тетяна Василівна Вечерок. - Луганськ, 2005. - 229 с.

55. Висоцька А. Вивчення особливостей корекційно-виховного процесу у спеціальних школах-інтернатах / А. Висоцька // Дефектологія. - 2001. - № 2. - С. 13-17.

56. Вознюк Н. М. Етика : навч. посіб. - К. : Центр учбової л-ри, 2008. - 212 с.

57. Войтко В. І. Психологічний словник / В. І. Войтко. - К. : Вища школа, 1982. - 216 с.

58. Воликова Т. В. Учитель и семья : учеб. пособие для студ. пед. ин-тов / Т. В. Воликова. - М. : Просвещение, 1979. - 127 с.

59. Волкова Н. П. Педагогіка : посіб. для студ. вищих навч. закл. / Н. П. Волкова. - К. : ВЦ “Академія”, 2001. - 576 с.

60. Вульфов Б. З. Семь парадоксов воспитания / Б. З. Вульфов. - М. : Новая школа. - 1994. - 80 с.

61. Выготский Л. С. Детская психология / Л. С. Выготский // Собрание сочинений : в 6 т. - М. : Педагогика. - 1984. - Т. 4. - 432 с.

62. Выготский Л. С. Развитие личности и мировоззрение ребёнка / Л. С. Выготский // Психология личности : тексты / под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея. - М. : Изд-во МГУ, 1982. - С. 161-165.

63. Гаврилов В. А. Проблемы развития теории нравственного воспитания школьников в советской педагогике (1945-1985 гг.) / В. А. Гаврилов. - Кишинёв : Штиинца, 1990. - 169 с.

64. Гальперин П. Я. Введение в психологию : учеб. пособие для вузов / П. Я. Гальперин. - М. : Книжный дом “Университет”, 1999. - 150 с.

65. Гальченко М. Г. Проблемы оглашения и вооцерковления психически нездоровых людей / М. Г. Гальченко // Психиатрия и актуальные проблемы духовной жизни. - М. : Свято-Филаретовская высшая православно-христианская школа, 2003. - С. 126-144.

66. Гамезо М. В. Возрастная и педагогическая психология : учеб. пособие для студ. всех спец. пед. вузов / М. В. Гамезо, Е. А. Петрова, Л. М. Орлова. - М. : Пед. о-во России, 2003. - 512 с.

67. Гапон Ю. А. Соціально-педогогічні основи виховання особистості / Ю. А. Гапон. - Запоріжжя, 1998. - 217 с.

68. Гармаев А. Психопатологический круг семьи / А. Гармаев. - Волгоград : Офсет, 1999. - 306 с.

69. Гармаев А. Этапы нравственного развития ребёнка / А. Гармаев. - Полтава : УПЦ, Полтав. епархия, Спасо-Преображ. Мгарский монастырь, 2002. - 332 с.

70. Гегель Г. В. Наука логики. Энциклопедия философских наук. - М. : Мысль, 1975. - Т. 1. - 306 с.

71. Гегель Г. В. Работы разных лет : в 2 т. / Г. В. Гегель. - М. : Мысль, 1971. - Т. 1. - 630 с.

72. Гегель Г. В. Работы разных лет : в 2 т. / Г. В. Гегель. - М. : Мысль, 1976. - Т. 2. - 631 с.

73. Гельвеций К. А. Сочинения : в 2 т. / К. А. Гельвеций. - М. : Мысль, 1974. - Т. 1. - 1974. - 432 с.

74. Гнатенко П. Р. Національна система виховання - спроба концепції / П. Р.Гнатенко, Ю. Р. Руденко. - К. : Наук. думка, 1987. - 209 с.

75. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. - К. : Либідь, 1997. - 356 с.

76. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. - 2-е вид. - К. : Либідь, 1998. - 376 с.

77. Горская Г. А. Психологические условия становления младших школьников как субъекта нравственного развития : дис. на соискание науч. степени канд. психол. наук : 19.00.07 / Галина Александровна Горская. - К., 1991. - 169 с.

78. Гусейнов А. Краткая история этики / А. Гусейнов, Г. Иррлитц. - М. : Мысль, 1997. - 589 с.

79. Гусейнов А. А. Этика / А. А. Гусейнов, Р. Г. Апресян. - М. : Гардарики, 1998. - 358 с.

80. Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения: Опыт, теоретические и экспериментальные психологические исследования / В. В. Давыдов. - М. : Педагогика, 1996. - 239 с.

81. Дем'янюк Т. Д. Народознавство в школі: досвід, проблеми, пошуки / Т. Д. Дем'янюк. - К. : Інформ. вид. центр «Київ», 1993. - 80 с.

82. Деякі аспекти морального виховання : Практичний матеріал для класних керівників, вихователів і вчителів / уклад. В. К. Демиденко. - К. : ІСДО, 1995. - 40 с.

83. Дилигенский Г. «Конец истории» или смена цивилизаций? / Г. Дилигенский // Цивилизации. - M. : Наука, 1993. - Вып. 2. - С. 61-79.

84. Донченко В.С. Теорія ймовірностей та математична статистика : навч. посіб. / В. С. Донченко, М. В. Сидоров, М. М. Шарапов. - К. : ВЦ «Академія», 2009. - 288 с. - (Серія «Альма-матер»).

85. Дробницкий О. Г. Понятие морали: Историко-критический очерк / О. Г. Дробницкий. - М. : Просвещение, 1974. - С. 228-296.

86. Духнович О. В. Народна педагогіка / О. В. Духнович. - К. : Наук. думка, 1991. - 197 с.

87. Етика : навч. посіб. / Т. Г. Аболіна, В. В. Єфіменко, О. М. Лінчук та ін. - К. : Либідь, 1992. - 328 с.

...