Текстоцентричний підхід до формування україномовної комунікативної компетентності студентів вищих технічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

ДИСЕРТАЦІЯ

ТЕКСТОЦЕНТРИЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ

УКРАЇНОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І - ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

13.00.02 ,,Теорія та методика навчання (українська мова)”

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

(доктора філософії)

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

Шиянюк Лариса Василівна

Науковий керівник - Пентилюк Марія Іванівна, доктор педагогічних наук, профессор

Херсон - 2018

Анотація

Шиянюк Л.В. Текстоцентричний підхід до формування україномовної комунікативної компетентності студентів вищих технічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 13.00.02 “Теорія і методика навчання (українська мова)”. - Херсонський державний університет, Херсон, 2018.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розроблено й експериментально перевірено методику формування українськомовної комунікативної компетентності студентів вищих технічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації на основі поєднання текстоцентричного, компетентнісного, комунікативно-діяльнісного, когнітивно-комунікативного, особистісно зорієнтованого, функційно-стилістичного, соціокультурного підходів; проаналізовано роль української мови як засобу міжособистісної, професійної комунікації та регулятора виробничої діяльності; науково обґрунтовано поняття “українськомовна комунікативна компетентність”; схарактеризовано місце знань у системі компетентнісного навчання; досліджено стан роботи з формування українськомовної комунікативної компетентності студентів; визначено критерії й показники сформованості комунікативних умінь і навичок студентів, рівні володіння українськомовною комунікативною компетентністю, що забезпечують ефективність текстотвірної діяльності; створено лінгводидактичну модель поетапного розвитку комунікативних умінь і навичок студентів на основі навчальних текстів соціокультурного й фахового змісту, що містить підходи, закономірності, принципи, методи; розроблено й запропоновано систему вправ на текстовій основі, спрямовану на формування українськомовної комунікативно компетентної студентів технічного вишу.

На підставі науково-теоретичного аналізу психологічних, лінгвістичних, психолінгвістичних, психолого-педагогічних, дидактичних, лінгводидактичних, лексикографічних досліджень виокремлено ключові слова й уточнено поняття “компетентність”,“компетенція”,“комунікативна компетентність”, “професійно-комунікативна компетентність”, “текстотвірна компетентність”, “українськомовна комунікативна компетентність” у парадигмі професійно-технічної освіти; подальшого розвитку набула методика роботи над текстом соціокультурного й професійного змісту на заняттях з української мови.

Дослідження містить анотації, зміст, перелік умовних скорочень, основну частину (вступ, три розділи й висновки), 12 додатків. Після кожного розділу дисертації - список використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 365 сторінок, із яких 210 сторінок основного тексту, 22 таблиці, 27 рисунків.

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, розкрито завдання, сформульовано гіпотезу, методи дослідження, з'ясовано наукову новизну, практичну значущість, вірогідність висновків, подано відомості про експериментальну базу й етапи дослідження, про апробацію й упровадження основних положень дисертації, її структуру й обсяг.

У першому розділі дисертації - “Наукові засади формування українськомовної комунікативної компетентності студентів вищих технічних навчальних закладів” - на основі критичного аналізу наукових праць обґрунтовано лінгвістичні, психологічні, психолінгвістичні й лінгводидактичні засади навчання, уточнено базові для дисертаційної роботи поняття; визначено лінгводидактичні підходи й доведено їхню роль у проектуванні змісту сучасного заняття з української мови в технічному виші з урахуванням закономірностей, принципів, технологій, форм, методів, прийомів і засобів навчання, що виступають складниками методологічної категорії лінгводидактики, яка містить суб'єкти педагогічної взаємодії - викладача й студента; схарактеризовано наукове поняття “українськомовна комунікативна компетентність”; уточнено поняття “текстоцентричний підхід”, “текст”, “навчальний текст”, обґрунтовано поняття “текстотвірна компетентність”, розглянуто дефініцію “дискурс”; визначено, що текстоцентричний підхід дає можливість досліджувати функціювання текстів різних типів, стилів мовлення відповідно до ситуації спілкування; доведено, що найбільш актуальними й перспективними є сприймання, аналіз, створення, продукування навчальних текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення фахового й соціокультурного змісту.

На основі дослідження психологічних і психолінгвістичних джерел, що під час експерименту орієнтували на особливості розвитку пам'яті, уваги, мислення, мовленнєвих і комунікативних здібностей студентів досліджено психологічні чинники формування українськомовної комунікативно компетентної особистості майбутнього фахівця й доведено, що рівень володіння професійно-комунікативною компетентністю студентів співвідноситься з рівнем володіння українськомовною комунікативною компетентністю, визначено, що визначальним чинником розвитку комунікативних умінь і навичок студентів є мовленнєва діяльність, яка забезпечує процеси сприйняття й породження мовлення, і текстотвірна діяльність, що потребує вмотивованих дій на основі текстотвірних умінь, які забезпечують сприйняття, розуміння, інтерпретування, відтворення, створення й удосконалення текстів, обґрунтовано, що успішному розвиткові комунікативних умінь і навичок студентів на заняттях з української мови сприяє обов'язкове врахування лінгводидактичних засад: підходів, закономірностей принципів, методів.

Системний аналіз лінгвістичних, психологічних, психолінгвістичних і лінгводидадактичних засад як цілісної системи підтвердив актуальність дослідження й надав можливість розробити й упровадити в навчальний процес експериментально-дослідну методику, що сприяла розвиткові комунікативних умінь і навичок, формуванню українськомовної комунікативної компетентності студентів технічних вишів.

У другому розділі - “Теорія і практика роботи з формування українськомовної комунікативної компетентності майбутнього фахівця” - здійснено аналіз науково-методичного забезпечення дисципліни “Українська мова”; вивчено стан роботи з формування українськомовної комунікативної компетентності студентів; визначено критерії, показники й схарактеризовано рівні сформованості українськомовної комунікативної компетентності; проаналізовано результати анкетування (анкети для викладачів української мови, викладачів дисциплін загальноосвітнього циклу й фахових дисциплін, студентів); описано перебіг і результати констатувального експерименту, що складався з двох частин:1) інформативно-аналітичної (анкетування викладачів української мови й студентів, бесіди, спостереження за навчальною діяльністю на заняттях з української мови; анкетування викладачів дисциплін загальноосвітнього циклу та фахових дисциплін); 2) діагностувальної (зрізові контрольні роботи).

Анкетування трьох груп респондентів підтвердило важливість роботи над формуванням українськомовної комунікативної компетентності на текстоцентричних засадах майбутніх фахівців.

Метою другої (діагностувальної) частина констатувального експерименту було виконання зрізових контрольних робіт, за результатами яких визначено критерії, показники й рівні розвитку комунікативних умінь і навичок, сформованості українськомовної комунікативної компетентності студентів, а матеріали зрізів слугували вихідними даними для розроблення експериментальної методики розвитку комунікативних умінь і навичок майбутніх фахівців. З метою забезпечення ефективного опрацювання результатів контрольних зрізів було розроблено 5 критеріїв: нормативний, лексико-стилістичний, функційно-діяльнісний, креативно-конструктивний, корекційний. На основі аналізу зрізових контрольних робіт з'ясовано, що високого рівня досягли лише 8,4% студентів, достатнього - 25,5%, середнього - 44,8% , низький рівень мали 21,3% студентів.

У третьому розділі - “Експериментальна методика формування українськомовної комунікативної компетентності студентів технічного профілю” - сформульовано мету, завдання, зміст експерименту, описано зміст і структуру програми експериментального навчання, створено лінгводидактичну модель формування українськомовної комунікативної компетентності студентів технічного вишу, розроблено й упроваджено систему вправ з опорою на текстову основу, описано формувальний і контрольний етапи експерименту (зміст, перебіг і результати дослідного навчання), доведено ефективність розробленої методики навчання.

Зміст експериментально-дослідного навчання має два компоненти (а) базові мовні й мовленнєві знання; б) комунікативні вміння й навички сприймати, розуміти, аналізувати, відтворювати, удосконалювати, створювати власні висловлювання в усному й писемному мовленні), що покладено в основу розробленої лінгводидактичної моделі, в якій, зокрема, виділено етапи експериментального навчання: аксіологічно-мотиваційний, когнітивно-накопичувальний, поглиблювано-формувальний.

На першому (аксіологічно-мотиваційному) етапі створювалася стійка мотивації до розвитку комунікативних умінь і навичок: розуміти зміст текстів різних типів, стилів і жанрів мовлення; сприймати, відтворювати й створювати власні тексти відповідно до поставленої мети, аналізувати навчальний текст в єдності структури й змісту, відтворювати прослуханий чи прочитаний текст, висловлювати власні думки в усній і писемній формах з урахуванням комунікативних ознак культури мовлення для успішного розв'язання проблем у майбутній професійній діяльності, аргументовано переконувати й упливати на співрозмовників вербальними й невербальними засобами спілкування. Також забезпечувалася готовність студентів до текстотвірної діяльності з метою формування українськомовної комунікативної компетентності.

На другому (когнітивно-накопичувальному) етапі корегувалися й удосконалювалися рецептивні й продуктивні навички роботи з помилками для підвищення рівня орфографічної, пунктуаційної грамотності, уникнення порушень граматичних, лексичних, стилістичних норм. Студенти робили переклади текстів, редагували їх й визначали тип допущених помилок. Контролювався рівень розвитку текстотвірної компетентності студентів, комунікативних умінь і навичок переказувати навчальні тексти соціокультурного й фахового змісту.

На третьому (поглиблювано-формувальному) етапі проводилася змістовна робота щодо інтенсивного накопичення знань, розвитку комунікативних умінь і навичок складати монологічні й діалогічні висловлювання відповідно до ситуації спілкування, добирати й систематизувати текстовий матеріал з декількох джерел, редагувати усні монологічні висловлювання одногрупників, аналізувати творчі завдання, складати план, тези, конспект до запропонованого тексту, створювати студентські проекти на запропоновані теми.

Результати дослідження показали, що в експериментальних групах рівень сформованості українськомовної комунікативної компетентності після формувального експерименту виявився вищим, ніж у контрольних в середньому на 13.7 %.

Таким чином, статистичні розрахунки підтвердили ефективність запропонованої методики роботи з формування українськомовної комунікативної компетентності на текстоцентричних засадах студентів вищих технічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

У висновках викладено найбільш важливі результати науково-дослідної роботи та можливі напрями продовження досліджень за тематикою дисертації

Ключові слова: компетенція, компетентність, комунікативна компетенція, комунікативна компетентність, професійна компетентність, професійно-комунікативна компетентність, комунікативні вміння й навички, текст, навчальний текст, текстоцентризм, текстоцентричний підхід, текстотвірна компетентність, українськомовна комунікативна компетентність.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Праці, в яких опубліковано основні наукові результати дисертації

Шиянюк Л. В. Текст як засіб формування україномовної комунікативної компетентності студентів навчальних закладів нефілологічного профілю: Педагогічні науки: зб. наук. праць. Вип. 52. Херсон: Видавництво ХДУ, 2009. С. 398 - 404.

Шиянюк Л. В. Україномовна комунікативна компетентність студентів вищих технічних навчальних закладів як необхідна складова становлення професіонала: Наука і освіта: науково-практичний журнал Південного наукового Центру АПН України. Спецвипуск. ,,Якість вищої освіти та проблеми підготовки фахівців у вищій школі”. № 7, вересень-жовтень. Одеса. Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського, 2009. С. 299 - 233.

Шиянюк Л. В. Текстоцентричний підхід до формування риторичної культури студентів вищих технічних закладів І-ІІ рівнів акредитації: Педагогічні науки: зб. наук. праць. Випуск 55. Херсон: Видавництво ХДУ, 2010. С. 361 - 367.

Шиянюк Л. В. Формування професійно-комунікативної компетентності студентів технічних спеціальностей: Науково-методичний, інформаційно-освітній журнал ,,Вересень''. № 3-4 (52-53). Миколаїв, 2010. С. 53 - 63.

Шиянюк Л.В. Лінгводидактичні основи формування українськомовної комунікативної компетентності студентів навчальних закладів технічного профілю: Педагогічні науки: зб. наук. праць. Випуск. 59. Херсон. ХДУ, 2011. С. 343 - 349.

Шиянюк Л. В. Українськомовна комунікативна компетентність як наукове поняття: Вісник Луганського національного університету імені Т. Шевченка (педагогічні науки): зб. наук. праць. № 15 (226), Ч.ІІІ. Луганськ: Луганський нац. ун-т імені Т. Шевченка, 2011. С. 157 - 162.

Шиянюк Л. В. Особливості формування українськомовної комунікативної компетентності майбутнього фахівця з вищою технічною освітою: Наукові записки: серія ,,Філологічна''. Вип. 31. Острог: Видавництво Національного університету ,,Острозька академія'', 2012. С. 236 - 239.

Шиянюк Л. В. Кейс-метод у формуванні комунікативної компетентності студентів технічного вишу на заняттях з української мови: науково-методичне видання Діяльність районних (міських) методичних кабінетів в умовах упровадження освітніх стандартів та інформаційно-комунікаційних технологій: тематичний збірник праць, присвячений 45- річчю з дня створення методичних служб України. Рівне, 2013. С. 282- 287.

Шиянюк Л. В. Методичне забезпечення формування українськомовної комунікативної компетентності студентів технічного вишу І-ІІ рівнів акредитації: Педагогічний альманах: зб. наук. праць / редкол. В.В.Кузьменко (голова) та ін. Херсон: КВНЗ ,,Херсонська академія неперервної освіти'', 2014. Випуск 21. С. 226-234.

Шиянюк Л. В. Роль методологических подходов в формировании коммуникативно-компетентной личности будущого профессионала на основе учебных текстов: Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов: Педагогические науки. № 5 (95). Курск, 2014. С. 164-167.

Шиянюк Л. В. Реалізація текстоцентричного підходу на заняттях з української мови шляхом використання традиційних та інноваційних методів навчання: Научные труды SWorld. Выпуск 49. Том 2. Иваново: Научный мир, 2017. - С. 62 - 71.

Праці, що додатково відбивають наукові результати дисертації

Шиянюк Л. В. Текст як основа формування риторичної культури студентів-нефілологів: Вісник Львівського університету Серія філологічна: зб. наук. праць. Випуск 50. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2010. С. 371-377.

Шиянюк Л. В. Культура мови, мовлення, спілкування: Методичний посібник з української мови для викладачів і студентів вищих технічних закладів І-ІІ рівнів акредитації / Укладач: Шиянюк Л. В. Херсон:ХПТК ОНПУ, 2011.34 с.

Шиянюк Л. В. Роль української мови у формуванні комунікативно компетентної особистості фахівця: Електронне наукове фахове видання “Науковий вісник Донбасу”: педагогічні науки. № 2/22. Донецьк, 2013. http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN22/index.htm

Шиянюк Л. В. Герменевтичні засади розуміння та інтерпретації тексту у формуванні перекладацької компетенції студентів: Вісник Закарпатської академії мистецтв: зб. наук. праць / Ред. кол.: Небесник І. І. та ін. Випуск № 10. Ужгород: Закарпатська академія мистецтв, 2017. С.133 - 141.

ABSTRACT

Shyyaniuk L.V. Textocentric approach to the formation of the Ukrainian-speaking communicative competence of students of higher technical educational institutions of I-II accreditation levels. Qualifying research paper as a manuscript.

Dissertation for a Candidate degree in Pedagogical Sciences (Doctor of Philosophy) in the specialty 13.00.02 "Theory and methodology of teaching (Ukrainian language)". Kherson State University, Kherson, 2018.

Academic novelty of the research lies in the fact that for the first time the methodology of forming the Ukrainian-speaking communicative competence of students of vocational educational institutions of І-ІІ accreditation levels on the basis of bringing together textocentric, competency-based, communicative and activity-related, cognitive-communicative, person-centered, functional-stylistic approaches was developed and experimentally verified; the role of the Ukrainian language as a means of interpersonal, professional communication and regulator of industrial activity was analyzed; the notion of the "Ukrainian-speaking communicative competence" was scientifically substantiated; the place of knowledge in the system of competency-based teaching was characterized; the state of work on the formation of the Ukrainian-speaking communicative competence of the students was studied; criteria and indicators of formedness of communicative abilities and skills of students, levels of proficiency in the Ukrainian-speaking communicative competence, which ensure the performance of text-forming activity, were defined; a linguo-didactic model of step-by-step development of communicative abilities and skills of students on the basis of educational texts of socio-cultural and professional orientation, which includes approaches, patterns, principles and methods, was created; a system of text-based exercises, aimed at forming of the Ukrainian-speaking communicative competence of students of higher technical educational institutions, was developed and proposed.

Based on the scientific and theoretical analysis of psychological, linguistic, psycholinguistic, psycho-pedagogical, didactic, linguo-didactic, lexicographic studies, the key words were emphasized, and the notions of "competence", "competency", "communicative competence", "vocational and communicative competence ", "text-forming competence", "Ukrainian-speaking communicative competence" under the paradigm of vocational education were specified; the method of working on the text of socio-cultural and professional content during classes in the Ukrainian language was further developed.

The research contains abstracts, contents, list of notations, main body (introduction, three chapters and conclusions), 12 appendices. After each section of the dissertation - the references used. The total volume of the dissertation is 365 pages, of which 210 of the main text, 22 tables, 27 figures.

The introduction substantiates the urgency of the subject, defines the object, object-matter, purpose, covers the tasks, formulates the hypothesis, research methods, determines academic novelty, practical relevance, credibility of conclusions, provides information about the experimental base and stages of the research, approbation and implementation of the key elements of the dissertation, its structure and volume.

In the first chapter of the dissertation "Scientific basis for forming the Ukrainian-speaking communicative competence of students of higher technical educational institutions" - based on the critical analysis of research papers linguistic, psychological, psycholinguistic and linguo-didactic principles of teaching were substantiated, basic notions, required for dissertation, were emphasized; linguo-didactic approaches were determined and their role in planning the content of modern class in the Ukrainian language in higher technical educational institutions, with due consideration to the patterns, principles, technologies, forms, methods, techniques and instruments for teaching, serving as components of the methodological category of linguodidactics, which includes subjects of pedagogical interaction teacher and student was proved; scientific concept of the "Ukrainian-speaking communicative competence" as orientating of the future specialist' personality in various situations of Ukrainian-speaking interpersonal and professional communication, which is based on professional knowledge, developed communicative abilities and skills that ensure solving issues and achieving certain standards in the professional fields; readiness for professional and communicative activity with a certain knowledge of a specialty-related occupation and formed competences: linguistic, language, pragmatic, textual, discursive, sociocultural; the ability to organize the Ukrainian-speaking interpersonal space in various communication situations, overcoming communication barriers that allow for language activity, conditioned by a communicative goal; the ability to effectively implement communicative and professional activity, adequately regulate the process of Ukrainian-speaking communication at all its stages, was characterized; the notions of "textocentric approach", "text", "educational text" were specified, the notion of "textual competence" was substantiated, the definition of "discourse" was considered; it was determined that textocentric approach makes it possible to investigate the operation of texts of various types, language styles according to the communicative situation; it was proved that the most relevant and promising are the perception, analysis, creation, production of educational texts of different styles, types, genres of language of professional and sociocultural content.

Based on the study of psychological and psycholinguistic sources which in the course of experiment focused on the peculiarities of the development of memory, attention, thinking, language and communicative abilities of students, the psychological factors of forming of the Ukrainian-speaking communicative competence of the future specialist were investigated and it was proved that the level of proficiency in professional and communicative competence of the students correlates with the level of knowledge of the Ukrainian-speaking communicative competence, it was determined that the key factor of development of communicative abilities and skills of the students is language activity that ensures the processes for the perception and production of speech, and text-forming activity that requires motivated actions on the basis of text-forming skills that ensure the perception, understanding, interpretation, reproduction, creation and improvement of texts, it was substantiated that mandatory consideration of lingo-didactic principles: approaches, patterns of principles, methods facilitates the successful development of communicative abilities and skills of the students during classes in the Ukrainian language.

System analysis of linguistic, psychological, psycholinguistic and linguo-didactic principles as an integral system confirmed the relevance of the research and made it possible to develop and implement into educational process the experimental-research methodology that contributed to the development of communicative abilities and skills, forming of the Ukrainian-speaking communicative competence of students of higher technical educational institutions.

In the second chapter "Theory and practice of work on formation of the Ukrainian-speaking communicative competence of the future specialist" - the methodological support of the discipline "Ukrainian Language" was analyzed; the state of work on formation of the Ukrainian-speaking communicative competence of students was studied; the criteria, indicators and levels of formedness of the Ukrainian-speaking communicative competence were characterized; the results of questioning (questionnaires for teachers of the Ukrainian language, teachers of general education disciplines and specialty-related disciplines, students) were analyzed; the course and the results of the ascertaining experiment, which consisted of two parts: 1) informative and analytical (questioning of the Ukrainian language teachers and students, discussions, observations over educational activity during classes in the Ukrainian language, questioning of teachers of general education disciplines and specialty-related disciplines); 2) diagnostic (assessing tests), was described.

Questioning of the three groups of respondents confirmed the importance of work on formation of the Ukrainian-speaking communicative competence of the future specialists on the textocentric basis.

The purpose of the second (diagnostic) part of the ascertaining experiment was to perform assessing tests, the results of which defined the criteria, indicators and levels of development of communicative abilities and skills, the formation of the Ukrainian-speaking communicative competence the of students, and materials for assessing served as the initial data for the development of experimental methodology for the development of communicative skills and abilities of future specialists. In order to ensure theeffective processing of the results of assessing tests, 5 criteria were established: normative, lexical-stylistic, functional and activity-oriented, creative-constructive, correctional. On the basis of the analysis of assessing tests, it was found that only 8.4% of students achieved high level, 25.5% sufficient, 44.8% average, and 21.3% of the students had a low level.

In the third chapter "Experimental methodology of forming the Ukrainian-language communicative competence of students of the technical profile" - the purpose, content of the experiment was framed, the content and structure of the program of experimental teaching was described, linguo-didactic model of the formation of the Ukrainian-speaking communicative competence of students of higher technical educational institutions was created, a system of text-based exercises was developed and implemented, forming and control stages of the experiment (content, course and results of experimental teaching), were described; the effectiveness of the developed teaching method was proved.

The content of experimental and research-based teaching has two components (a) basic linguistic and language knowledge; b) communicative abilities and skills to perceive, understand, analyze, reproduce, improve, create own statements in spoken and written language), which is the basis of the developed linguo-didactic model, in which, in particular, the stages of experimental teaching are distinguished: axiological-motivational, cognitive-cumulative, deepening and forming.

At the first (axiological-motivational) stage, a stable motivation for the development of communicative abilities and skills was being created: to understand the content of texts of different types, styles and genres of language; to perceive, reproduce and create own texts in accordance with the a goal set, analyze the text in unity of structure and content, reproduce a text, that was listened to or read, express personal opinion in oral and written forms, with due consideration to the communicative features of the culture of speech for the successful resolution of issues in the future professional activity, reasonably persuade and influence interlocutors by verbal and nonverbal means of communication. Students' readiness for text-forming activities was also ensured for the purpose of forming the Ukrainian-speaking communicative competence.

At the second (cognitive-cumulative) stage, the receptive and productive skills of work on mistakes were being corrected and developed to improve the level of spelling, punctuation knowledge, avoid violations of grammatical, lexical, stylistic norms. Students made translations of texts, edited them and determined the type of mistakes made. The level of development of students' textual competency, communicative abilities and skills in exposing educational texts of sociocultural and specialty-related content was being monitored.

At the third (deepening and forming) stage, comprehensive work on the intensive accumulation of knowledge, the development of communicative abilities and skills to compile monologic and dialogical statements in accordance with the communicative situation, choose and systematize text material from several sources, edit monological verbal statements of fellow students, analyze creative tasks, make a plan, propositions, compendium of the proposed text, create student projects on the proposed topics.

The results of the research showed that in the experimental groups the level of formation of the Ukrainian-speaking communicative competence after the forming experiment was higher than that of the control groups by an average of 13.7%.

Thus, statistical calculations confirmed the effectiveness of the proposed methodology for the formation of the Ukrainian-speaking communicative competence of students of higher technical educational institutions of the I-II accreditation levels on the textocentic principles.

The conclusions highlighted the most significant findings of the research and possible directions in continuing studies on the subject matter of the dissertation.

Key words: competency, competence, communicative competency, communicative competence, language competence, professional competence, professional and communicative competence, communicative abilities and skills, text, educational text, textocentrism, textocentric approach, textual competence, Ukrainian-speaking communicative competence.

LIST OF AUTHOR'S PUBLICATIONS ON THE SUBJECT OF DISSERTATION

Works in which the main scientific results of the dissertation are published

Shyyaniuk L. V. Text as a means of formation of the Ukrainian-speaking communicative competence of students of educational institutions of non-philological profile. Pedahohichni nauky [Pedagogical Sciences], no. 52. Kherson, KhDU, 2009, pp. 398-404.

Shyyaniuk L. V. Ukrainian-speaking communicative competence of students of higher technical educational institutions as an essential component of the formation of a professional. Nauka i osvita [Science and education], no. 7. Odessa, Pivdennoukrainskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni K.D. Ushynskoho, 2009, pp.299-233.

Shyyaniuk L. V. Textcentric approach to the formation of the rhetorical culture of students of higher technical educational institution of the I-II accreditation levels. Pedahohichni nauky [Pedagogical Sciences], no. 55. Kherson, KhDU, 2010, pp. 361-367.

Shyyaniuk L. V. Formation of professional and communicative competence of students of technical specialties. Veresen [September], no. 3-4 (52-53). Mykolaiv, 2010, pp. 53-63.

Shyyaniuk L. V. Linguodidactic basis for the formation of Ukrainian-speaking communicative competence of students of educational institutions of technical profile. Pedahohichni nauky [Pedagogical Sciences], no. 59. Kherson, KhDU, 2011, pp. 343-349.

Shyyaniuk L.V. Ukrainian-speaking communicative competence as a scientific concept. Pedahohichni nauky [Pedagogical Sciences], no. 15 (226). Luhansk, Luhansk nats. un-t imeni T. Shevchenka, 2011, pp. 157-162.

Shyyaniuk L.V. Features of formation of the Ukrainian-speaking communicative competence of the future specialist with higher technical education. Naukovi zapysky [Scientific notes], no. 31. Ostroh, Ostrozka akademiia, 2012, pp. 236-239.

Shyyaniuk L.V. Case method in formation of the communicative competence of students of higher technical educational institutions during classes in Ukrainian language. Diialnist raionnykh (miskykh) metodychnykh kabinetiv v umovakh uprovadzhennia osvitnikh standartiv ta informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii [Activity of district (city) methodological offices in the conditions of implementation of educational standards and information and communication technologies]. Rivne, 2013, pp. 282-287.

Shyyaniuk L.V. Methodological support of formation of the Ukrainian-speaking communicative competence of students of higher technical educational institutions of I-II levels of accreditation. Pedahohichnyi almanakh [Pedagogical almanac], KVNZ "Khersonska akademiia neperervnoi osvity", no. 21, 2014, pp.226-234.

Shyyaniuk L.V. Role of methodological approaches in the formation of a communicatively competent personality of a future professional on the basis of educational texts. Pedahohichni nauky [Pedagogical Sciences], no. 5 (95). Kursk, 2014, pp. 164-167.

Shyyaniuk L.V. Implementation of the textocentric approach during classes in the Ukrainian language by using of traditional and innovative teaching methods. Nauchnyye trudy SWorld [Academic papers SWorld], no. 49, vol. 2, Ivanovo, Nauchnyy Mir, 2017, pp. 62-71.

Works that additionally reflect the scientific results of the dissertation

Shyyaniuk L.V. Text as the basis for the formation of the rhetorical culture of students-non-philologists. Visnyk Lvivskoho Universytetu Seriia Filolohichna [Bulletin of University of Lviv, philological series], no. 50, Lviv, LNU im. I. Franka, 2010, pp. 371-377.

Shyyaniuk L.V. Culture of speech, language, communication. Metodychnyi posibnyk z ukrainskoi movy dlia vykladachiv i studentiv vyshchykh tekhnichnykh zakladiv I-II rivniv akredytatsii [Methodical manual on the Ukrainian language for teachers and students of higher technical institutions of the I-II levels of accreditation], Kherson, KhPTK ONPU, 2011, 34 p.

Shyyaniuk L.V. Role of the Ukrainian language in the formation of a communicatively competent personality of a specialist. Pedahohichni nauky [Pedagogical Sciences], no. 2/22, Donetsk, 2013. http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN22/index.htm

Shyyaniuk L.V. Hermeneutical principles of understanding and interpretation of the text in the formation of the students' translation competence. Visnyk Zakarpatskoi academii mystetsv [Bulletin of Zakarpatiia Academy of Arts], no. 10, Uzhhorod, Zakarpatska academiia mystetsv, 2017, pp. 133-141.

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень

Вступ

Розділ 1. Наукові засади формування українськомовної комунікативної

компетентності студентів професійно-технічних навчальних закладів

1.1 Українськомовна комунікативна компетентність як наукове поняття

1.2 Текст як основа формування українськомовної комунікативної

компетентності

1.3 Психолого-педагогічні чинники формування українськомовної комунікативно компетентної особистості майбутнього фахівця

1.4 Лінгводидактичні засади розвитку комунікативних умінь і навичок

студентів

Висновки з 1 розділу

Список використаних джерел

Розділ 2. Теорія і практика роботи з формування українськомовної

комунікативної компетентності майбутнього фахівця

2.1 Методичне забезпечення навчання української мови на текстовій

основі

2.2 Стан формування комунікативної компетентності студентів

2.3 Рівні володіння українськомовною комунікативною компетентністю студентів вищих технічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

Висновки з 2 розділу

Список використаних джерел

Розділ 3. Експериментальна методика формування українськомовної

комунікативної компетентності студентів технічного профілю

3.1 Мета, завдання і зміст дослідного навчання

3.2 Організація та хід формувального експерименту

3.2.1 Аксіологічно-мотиваційний етап

3.2.2 Когнітивно-накопичувальний етап

3.2.3 Поглиблювано-формувальний етап

3.3 Результати експериментального навчання

Висновки з 3 розділу

Список використаних джерел

Загальні висновки

Додатки

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЕГ - експериментальні групи

ВТНЗ - вищі технічні навчальні заклади

ВТО - вища технічна освіта

КГ - контрольні крупи

КД - комунікативна діяльність

ККО - комунікативно компетентна особистість

НТ - навчальні тексти

ПКК - професійно-комунікативна компетентність

ТЦА - текстоцентричний аспект

ТЦП - текстоцентричний підхід

ТТД - текстотвірна діяльність

УМКК - українськомовна комунікативна компетентність

ВСТУП

Актуальність дослідження. Традиція вітчизняної вищої технічної освіти ґрунтується на комплексному підході до підготовки майбутніх фахівців і на гуманізації всього освітнього процесу в контексті рішень Болонської угоди. На це орієнтує Державна національна програма ,,Освіта (Україна ХХІ століття)'', закони України ,,Про освіту'', ,,Про вищу освіту'', ,,Про професійно-технічну освіту”, “Про внесення зміни до Закону України “Про вищу освіту” щодо освітньо-кваліфікаційного рівня “молодший спеціаліст”, Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті, Концепція розвитку освіти в Україні на період 2015-2025 років, Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Державний стандарт професійно-технічної освіти, Державний стандарт вищої освіти, Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, концепції мовної освіти.

Відповідно до законодавчих і нормативних документів зміст професійно- технічної освіти в Україні зумовлений суспільними вимогами до рівня кваліфікації молодих спеціалістів й визначається державними стандартами професійно-технічної освіти, у яких пріоритетними є підготовка конкурентоспроможних фахівців для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці кваліфікованими фахівцями, які мають належний рівень професійно-комунікативної компетентності, тобто володіють системою професійних знань, комунікативних умінь і навичок. У цьому контексті особливої значущості набула мовна освіта, що визначає своєю головною метою формування комунікативної компетентності, що спирається на досягнення когнітивної й комунікативної лінгвістики, спрямована на практичне оволодіння громадянами України українською мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності для досягнення мети в різних сферах життя. Тому важливою стала проблема формування українськомовної комунікативної компетентності студентів, зокрема, вищих технічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Успішне розв'язання цієї проблеми зумовило дослідження наукових праць мовознавців у галузі теорії тексту як лінгвістичного, соціокультурного, когнітивного, текстотвірного явища (Ф. Бацевич, І. Гальперін, Т. Єщенко, І. Кочан, М. Крупа, Л. Мацько, В. Олексенко, М. Плющ, Л. Руденко, Л. Синельникова та ін.), лінгводидактів (З. Бакум, А. Богуш, М. Вашуленко, Є. Голобородько, Н. Голуб, О. Горошкіна, І. Дроздова, Т. Донченко, С. Караман, К. Климова, В. Мельничайко, Г. Михайловська, А. Нікітіна, М. Пентилюк, Л. Рускуліс, Т. Симоненко, В. Статівка, Н. Тоцька, Г. Шелехова та ін.), психологів і психолінгводидактів (Л. Виготський, І. Зимня та ін.) і підтвердило актуальність пошуку нових підходів, принципів, методів і прийомів організації навчального процесу для формування українськомовної комунікативної компетентності на текстоцентричних засадах студентів технічного вишу.

Проблема формування комунікативної компетентності студентів на основі компетентнісного, текстоцентричного, комунікативно-діяльнісного, когнітивно-комунікативного, особистісно зорієнтованого, функційно-стилістичного, соціокультурного підходів обговорювалася протягом останніх десятиліть мовознавцями (Ф. Бацевич, Н. Бабич, Н. Загнітко, Л. Мацько та ін.), дидактами й лінгводидактами (А. Алексюк, З. Бакум, О. Біляєв, Є. Голобородько, І. Дроздова, С. Караман, Г. Михайловська, М. Пентилюк, Н. Тоцька та ін.), психологами й психолінгвістами (М. Бахтін, Л. Божович, М. Жинкін, І. Зимня, О. Леонтьєв, О. Лурія, С. Рубінштейн та ін.).

Проведений аналіз науково-методичних розвідок виявив, що в теорії й практиці навчання української мови накопичено значний досвід, який становить підґрунтя для формування комунікативної компетентності студентів, однак проблема формування саме на текстоцентричних засадах українськомовної комунікативної компетентності студентів вищих технічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які отримують професійну освіту на основі базової загальної середньої освіти й здобувають кваліфікацію молодшого спеціаліста, ще не була предметом спеціального комплексного вивчення, що зумовило вибір теми дисертаційної роботи “Текстоцентричний підхід до формування українськомовної комунікативної компетентності студентів вищих технічних навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації”.

Актуальність роботи зумовлена такими чинниками: а) спрямуванням сучасної мовної освіти на формування українськомовної комунікативно компетентної особистості майбутнього фахівця; б) потребою вдосконалення змісту освіти, форм і методів навчання української мови в професійно-технічних навчальних закладах відповідно до сучасних запитів суспільства; в) необхідністю високого рівня розвитку комунікативних умінь і навичок майбутніх фахівців виробничої сфери для забезпечення ефективної професійної діяльності; г) недостатнім висвітленням цієї проблеми у вітчизняній лінгводидактиці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація є складником комплексної теми кафедри мовознавства Херсонського державного університету “Теорія і практика навчання української мови в середній та вищій школі в умовах стандартизації сучасної освіти”, що входить до загальноуніверситетської теми ,,Провідні тенденції підготовки фахівців у галузі освіти в контексті Болонського процесу” (державний реєстраційний номер 0109U002277). Тему наукового дослідження затверджено вченою радою Херсонського державного університету (протокол від 02.02.2009 № 7) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в Україні НАПН України (протокол від 28.04.2009 № 3).

Об'єктом дослідження є процес навчання української мови студентів вищих технічних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації, а предметом - методика роботи з формування на основі текстоцентричного підходу українськомовної комунікативної компетентності студентів технічних вишів.

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методику формування на текстоцентричних засадах українськомовної комунікативної компетентності студентів технічного вишу.

Відповідно до мети окреслено такі завдання:

проаналізувати лінгвістичну, психологічну, психолінгвістичну, дидактичну та лінгводидактичну літературу з метою визначення наукових засад дослідження й обґрунтувати теоретико-методологічні основи навчання української мови студентів професійно-технічних навчальних закладів;

дослідити особливості реалізації текстоцентричного підходу в процесі вивчення одиниць мови на текстовій основі;

визначити критерії та рівні сформованості комунікативних умінь і навичок студентів для формування їхньої українськомовної комунікативної компетентності;

створити лінгводидактичну модель, розробити та апробувати методику роботи з формування на текстоцентричній основі українськомовної комунікативної компетентності студентів технічного вишу;

розробити систему вправ на текстовій основі, спрямовану на розвиток комунікативних умінь і навичок сприймати, розуміти, аналізувати, відтворювати, створювати й удосконалювати тексти фахового та соціокультурного змісту та подолання труднощів роботи з ними;

упровадити результати дослідження в практику професійної підготовки майбутніх фахівців.

Гіпотеза дослідження: рівень українськомовної комунікативної компетентності студентів підвищиться, якщо: 1) в основу організації навчання української мови покласти текстоцентричний підхід, основним засобом реалізації якого є текст; 2) поглиблювати, систематизувати й удосконалювати знання студентів про жанрове й стильове розмаїття текстів, їхню структуру; 3) ураховувати психологічні чинники та лінгводидактичні засади розвитку комунікативних умінь і навичок студентів, що сприяють формуванню українськомовної комунікативної компетентності; 4) здійснювати ефективне поєднання текстоцентричного, компетентнісного, комунікативно-діяльнісного когнітивно-комунікативного, особистісно зорієнтованого, функційно-стилістичного, соціокультурного підходів у процесі розвитку комунікативних умінь і навичок майбутніх фахівців; 5) оптимально поєднувати на заняттях з української мови традиційні й сучасні методи, прийоми, засоби навчання для активізації текстотвірної діяльності студентів технічного вишу; 6) застосовувати розроблену систему вправ на основі навчальних текстів, спрямовану на формування українськомовної комунікативної компетентності.

У дисертації для розв'язання окреслених завдань і перевірки висунутої гіпотези було використано такі методи дослідження: теоретичні - аналіз нормативних документів, лінгвістичної, психологічної, психолінгвістичної та лінгводидактичної літератури з проблеми формування українськомовної комунікативної компетентності студентів на засадах текстоцентризму з метою уточнення понять ”компетентнісний підхід”, ”компетентність”, ”компетенція”, “комунікативна компетентність”, “комунікативна компетенція”, “професійно-комунікативна компетентність”, “українськомовна комунікативна компетентність”, “текст”, “навчальний текст”, “текстоцентризм”, “текстоцентричний підхід”, “текстотвірна діяльність” і “текстотвірна компетентність”; аналіз програм, підручників, посібників, методичних рекомендацій з метою розроблення експериментальної методики формування українськомовної комунікативної компетентності студентів на текстоцентричній основі; емпіричні: анкетування студентів і викладачів, спостереження за навчальним процесом на заняттях з української мови, бесіди з викладачами української мови та фахових дисциплін, зі студентами; консультування викладачів-експериментаторів із метою виявлення проблем, пов'язаних із формуванням у студентів українськомовної комунікативної компетентності на підґрунті навчальних текстів соціокультурного й професійного змісту; анкетування студентів й аналіз їхніх письмових робіт з метою діагностування рівнів володіння українськомовною комунікативною компетентністю; експериментальні: проведення педагогічного експерименту: констатувального (визначення рівнів володіння українськомовною комунікативною компетентністю студентами закладів вищої освіти технічного профілю), формувального (упровадження дослідної методики навчання); контрольного (перевірка дієвості розробленої методики); статистичні: кількісний та якісний аналіз результатів проведення експериментального навчання з метою перевірки ефективності пропонованої методики роботи на заняттях з української мови (комп'ютерне оброблення даних, оформлення їх у вигляді таблиць, схем, діаграм).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше розроблено й експериментально перевірено методику формування українськомовної комунікативної компетентності студентів професійно-технічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації на основі поєднання текстоцентричного, компетентнісного, комунікативно-діяльнісного, когнітивно-комунікативного, особистісно зорієнтованого, функційно-стилістичного підходів; проаналізовано роль української мови як засобу міжособистісної, професійної комунікації та регулятора виробничої діяльності; науково обґрунтовано поняття “українськомовна комунікативна компетентність”; схарактеризовано місце знань у системі компетентнісного навчання; досліджено стан роботи з формування українськомовної комунікативної компетентності студентів; визначено критерії й показники сформованості комунікативних умінь і навичок студентів, рівні володіння ними українськомовною комунікативною компетентністю, що забезпечують ефективність текстотвірної діяльності; створено лінгводидактичну модель поетапного розвитку комунікативних умінь і навичок студентів на основі навчальних текстів соціокультурного й фахового спрямування, що містить підходи, закономірності, принципи, методи; розроблено й запропоновано систему вправ і завдань на текстовій основі, спрямовану на формування українськомовної комунікативно компетентної студентів технічного вишу.

На підставі науково-теоретичного аналізу психологічних, лінгвістичних, психолінгвістичних, психолого-педагогічних, дидактичних, лінгводидактичних, лексикографічних досліджень виокремлено ключові слова й уточнено поняття “компетентність”, “компетенція”, “комунікативна компетенція”, “комунікативна компетентність”, “професійно-комунікативна компетентність”, “текстотвірна компетентність”, “українськомовна комунікативна компетентність” у парадигмі професійно-технічної освіти; подальшого розвитку набула методика роботи з текстом соціокультурного й професійного змісту на заняттях з української мови.

Практична цінність отриманих результатів зумовлена тим, що когнітивно-комунікативне спрямування навчання мови на текстоцентричних засадах та інтегрування текстоцентричного, компетентнісного, комунікативно-діяльнісного, когнітивно-комунікативного, особистісно зорієнтованого, функційно-стилістичного, соціокультурного підходів сприяють підвищенню рівня розвитку комунікативних умінь і навичок студентів, а розроблена система вправ і завдань на текстовій основі може бути рекомендована викладачам української мови для практичного застосування з метою раціональної реалізації всього комплексу заходів, зорієнтованих на формування українськомовної комунікативної компетентності студентів. Основні положення й висновки наукової роботи можуть бути використані під час укладання підручників і навчально-методичних посібників з української мови для викладачів і студентів вишів І-ІІ рівнів акредитації.

Вірогідність висновків наукової роботи забезпечено лінгвістичним, психологічним, психолінгвістичним, дидактичним і лінгводидактичним обґрунтуванням вихідних положень пропонованої методики, різноаспектним аналізом теоретичного й емпіричного матеріалу; використанням комплексу взаємозумовлених методів, що відповідають основній меті й завданням дослідження; експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; кількісним і якісним аналізом результатів експериментально-дослідного навчання із використанням методів статистичного оброблення даних (математичний критерій Пірсона ).

...